Вирок від 25 жовтня 2026 р. у справі №457/1639/26 — Трускавецький міський суд Львівської області

Справа № 457/1639/26

провадження №1-кп/457/139/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2026 року м. Трускавець

Трускавецький міський суд Львівської області

у складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Трускавці матеріали кримінального провадження № 12026141140000245 від 02.09.2026 про обвинувачення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Суми, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , з середньо-спеціальною освітою, українця, громадянина України, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 у військовому званні старшого солдата, раніше не судимого

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,-

за участю: прокурора ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_3

в с т а н о в и в:

Судом визнано доведеним, що старший солдат військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_3 02.09.2026 о 13 год 45 хв, керуючи технічно-справним автомобілем марки «DAEWOO» моделі «LANOS», реєстраційний номер НОМЕР_2 , рухався у м. Трускавець Дрогобиького району Львівської області по вул. Стебницька, 43А поблизу торгівельного центру «Вектор», тобто в межах населеного пункту, у напрямку м. Стебник Дрогобицького району Львівської області, на ділянці дороги на якій організовано двосторонній рух та на якій наявний нерегульований пішохідний перехід, всупереч вимогам ст.ст. 11, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, п. 1.5 Розділу 1, пп. «б», «д» п. 2.3 Розділу 2, п.10.1 Розділу 10 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, попередньо зупинившись перед вказаним нерегульованим пішохідним переходом, проявив неуважність до дорожньої обстановки та її змін, маючи об?єктивну можливість завчасно виявити на проїзній частині дороги в межах вказаного пішохідного переходу пішохода ОСОБА_5 , яка здійснювала перехід проїзної частини рухаючись з ліва на право відносно напрямку руху автомобіля, розпочав рух автомобілем вперед, в результаті чого в межах пішохідного переходу допустив наїзд на вказаного пішохода. У результаті порушення ОСОБА_3 вказаних пунктів Правил дорожнього руху відбулася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої пішохід ОСОБА_5 отримала тілесні ушкодження у вигляді важкої черепно- мозкової травми у вигляді перелому лівої скроневої кістки, забою головного мозку середнього ступеня, субдурального крововиливу над правою гемісферою головного мозку, забійної рани в лівій скроневій ділянці голови, рани в ділянці першого пальця правої стопи, садна в ділянці правого гомілково-ступеневого суглобу, що відносяться до тяжкого ступеня тілесних ушкоджень, як такі, що є небезпечними для життя в момент їх заподіяння.

Обвинувачений винним себе визнав повністю, послідовно та в повній мірі підтвердив обставини вчиненого ним злочину, зокрема, суду пояснив, що 02.09.2026 в обідню пору біля магазину «Вектор» у м. Трускавець він проїжджав на своєму автомобілі, відволікся на інший автомобіль та наїхав на пішохода на пішохідному переході. Це була жінка літнього віку. Він вийшов з автомобіля та хотів надати допомогу, однак на той момент під`їхали поліція та карета швидкої допомоги, яка й забрала потерпілу у лікарню. Додав, що він є військовослужбовцем, учасником бойових дій, йому постійно доводиться керувати автомобілем, тому просив не позбавляти його права керування транспортними засобами.

Від потерпілої ОСОБА_5 на адресу суду надійшла заява, у якій вона просила проводити розгляд кримінального провадженні у її відсутності, жодних претензій матеріального чи будь-якого іншого характеру до обвинуваченого у неї немає, при визначенні міри покарання просила суд обвинуваченого суворо не карати. Вказала, що не заперечує проти звільнення ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням.

Заслухавши думку учасників судового провадження, роз`яснивши їм зміст ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці обставини в апеляційному порядку, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо цих обставин і визнав фактичні обставини справи доведеними наявними у матеріалах кримінального провадження доказами.

Судом встановлено в відкритому судовому засіданні, що ОСОБА_3 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, оскільки він вчинив порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяло тяжкі тілесні ушкодження потерпілій. Вчинений обвинуваченим злочин відповідно до ст. 12 КК України, є тяжким злочином.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, а саме: те, що він раніше не судимий, за місцем проходження військової служби характеризується позитивно, на обліку в лікаря психіатра та нарколога не перебуває, його стан здоров`я, думку потерпілої, яка просила його суворо не карати.

До обставин, що пом`якшують покарання, суд відносить щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, які обтяжують обвинуваченому покарання судом не встановлено.

Відповідно до ч. 2 ст. 286 КК України порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили смерть потерпілого або заподіяли тяжке тілесне ушкодження, караються позбавленням волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років або без такого.

Вирішуючи питання про призначення додаткового покарання, слід зазначити, що санкція ч. 2 ст. 286 КК України, з урахуванням конкретних обставин кримінального провадження, надає можливість суду як призначити додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, так і не застосовувати таке покарання до особи. Вказане положення закону України про кримінальну відповідальність носить альтернативний характер застосування і не є обов`язковим для суду. Відповідна правова позиція викладена в постанові колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 08.02.2018 у справі №361/2704/16-к, провадження №51-358км18.

Суд вважає, що підстав для призначення обвинуваченому ОСОБА_3 додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами немає, оскільки під час судового розгляду кримінального провадження встановлено, що обвинувачений є військовослужбовцем та учасником бойових дій, за місцем служби характеризується позитивно, під час несення служби у нього виникає необхідність керувати автомобілем. Наведене стверджується, зокрема, службовою характеритикою ТВО командира взводу протидії технічним засобам розвідки військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_6 та затвердженої ТВО командира військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_7 . Також суд враховує позицію потерпілої, яка жодних претензій до обвинуваченого не має.

На підставі наведеного, суд не вбачає підстав для призначення обвинуваченому додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами.

З врахуванням наведеного, суд вважає, що обвинуваченому слід обрати покарання за ч. 2 ст. 286 КК України у виді позбавлення волі в межах санкції частини статті, за якою він притягується до кримінальної відповідальності без позбавлення права керувати транспортними засобами.

Посткримінальна поведінка обвинуваченого є виключно позитивною. Після вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_3 щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю злочину, потерпіла просить призначити обвинуваченому покарання із звільненням від відбування покарання з випробуванням.

На підставі наведеного, а також враховуючи характеризуючі дані особи винного, який на час розгляду справи повністю визнав свою вину, а, отже, готовий нести кримінальну відповідальність, з урахуванням пом`якшуючих обставин у вигляді щирого каяття, активного сприяння розкриттю злочину, відсутності обтяжуючих у справі обставин, а також позиції потерпілої, яка не заперечує щодо звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням, суд вважає можливим виправлення винного без реального відбування покарання, із звільненням від основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням на підставі ст.75 КК України із покладенням обов`язків згідно ст. 76 КК України. Суд вважає, що таке покарання буде достатнім і необхідним для виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 та попередження нових злочинів.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 обрано у виді особистого зобов`язання, який слід залишити без змін до набрання вироком законної сили.

Процесуальні витрати в кримінальному провадженні слід вирішити в порядку ст. 124 КПК України.

Долю речових доказів слід вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

Питання про скасування арешту майна слід вирішити в порядку ст. 174 КПК України.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 100, 368, 370, 374 КПК України, суд, -

у х в а л и в:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, та призначити йому покарання за ч. 2 ст. 286 КК України у виді позбавлення волі на строк три роки без позбавлення права керувати транспортними засобами.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з іспитовим строком один рік, якщо він протягом встановленого іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки.

На підставі ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_3 такі обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 у виді особистого зобов`язання залишити без змін до набрання вироком законної сили.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Трускавецького міського суду Львівської області, на автомобіль марки «Daewoo Lanos» д.н.з. НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_8 та яким користувався ОСОБА_3 , скасувати.

Речові докази:

- DVD-R диск, на якому наявні відеозаписи з камер зовнішнього відеоспостереження, що розташовані на території ТЦ «Вектор», що за адресою: м. Трускавець, вул. Стебницька, 43А, у період часу з 13:45 год по 14:00 год 02.09.2026, що зберігається при матеріалах кримінального провадження, залишити при матеріалах кримінального провадження;

- автомобіль марки «Daewoo Lanos» д.н.з. НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_8 та яким користувався ОСОБА_3 , що зберігається на майданчику зберігання тимчасово вилучених транспортних засобів за адресою: Львівська область, м.Дрогобич, вул.Фабрична, 2, повернути ОСОБА_3 .

Стягнути з ОСОБА_3 19254 грн 40 коп. витрат на користь держави за проведення експертиз.

Вирок може бути оскаржений з підстав до апеляційного суду Львівської області через Трускавецький міський суд Львівської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя: ОСОБА_1