Суд: Подільський міськрайонний суд Одеської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
Дата: 21 жовтня 2026 р.
Справа: №505/4278/25
Суддя: Ващук О. В.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 505/4278/25
№ 3/505/135/2026
22 жовтня 2026 року м. Подільськ
суддя Подільського міськрайонного суду Одеської області Ващук О.В., за участю секретарів судового засідання Шершун О.О., Піскунова Д.С., особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - адвоката Мороз А.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Подільськ в режимі відео конференції справу про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення
встановила:
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №1521932 від 24.11.2025 року, водій ОСОБА_1 24.11.2025 року о 01:58:00 год., м.Подільськ, проспект Перемоги, 23 керував транспортним засобом Mitsubishi Оutlander державний номерний знак НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, нечітка мова, порушення координації рухів. Огляд на стан алкогольного сп?яніння пройти на місці зупинки транспортного засобу відмовився та пройти текст в Подільській Міській лікарні також відмовився, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху.
В судовому засіданні захисник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності – адвокат Мороз А.А., заперечувала щодо обставин зазначених в протоколі, з підстав зазначених нею у письмових запереченнях, зокрема, пояснила, що серія та номер протоколу нечитабельні; наявні в матеріалах справи відеозаписи є не повними і не безперервними як того вимагає чинне законодавства, а саме на відеозаписах відсутня фіксація факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом, момент зупинки, пропозиція пройти огляд; з наявних відеозаписів вбачається, що ОСОБА_1 в медичному закладі поводив себе адекватно, чітко відповідав на їхні запитання, висловлював свої заперечення, жодного порушення координації рухів, його поведінка цілком відповідала обстановці, що свідчить, що працівниками поліції зазначено некоректні відомості, які не відповідають дійсності; в матеріалах справи відсутнє направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння, що свідчить про недотримання працівниками поліції встановленого законом порядку направлення водія ОСОБА_1 до закладу охорони здоров?я для проходження відповідного огляду, в матеріалах також відсутній документ, що підтверджує відмову від проходження огляду на місці зупинки та акт огляду; працівник поліції не роз?яснив ОСОБА_1 права, передбачені си.268 КУпАП, не роз?яснив йому право користуватися юридичною допомогою адвоката; крім того, всупереч вимогам ст.266 КУпАП поліцейські не відсторонили від керування транспортним засобом ОСОБА_1 та не передали його іншій уповноваженій особі, а тому оскільки відсутні докази винуватості ОСОБА_1 , просила суд закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП відносно ОСОБА_1 у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину не визнав, та повністю підтримав свого захисника, просив закрити провадження у справі.
Заслухавши учасників, дослідивши надані докази, суд приходить до наступних висновків.
Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Положеннями ст. 7 КУпАП передбачено, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Положеннями ст. 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, іншими документами тощо.
Згідно зі ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Тобто, з вказаних норм вбачається, що притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.
Відповідно до загальних положень Правил дорожнього руху ці правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила. Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків. Особа, яка створила такі умови, зобов`язана негайно вжити заходів до забезпечення безпеки дорожнього руху на цій ділянці дороги та вжити всіх можливих заходів до усунення перешкод, а якщо це неможливо, попередити про них інших учасників дорожнього руху.
Відповідно до п.2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тягне за собою адміністративну відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.
Дослідивши всі обставини справи, оцінивши докази з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення (винесення постанови про накладення адміністративного стягнення), суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, підтверджується сукупністю зібраних по справі доказів, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №1521932 від 24.11.2025 року, складеного відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст.130 КУпАП, окрім того у протоколі відображено наявність у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, нечітка мова, порушення координації рухів); даними акту огляду на стан сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, з якого вбачається, що ОСОБА_1 перебував з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, нечітка мова, порушення координації рухів, огляд не проводився у зв?язку з відмовою; висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 320 від 24 листопада 2025 року, 03.05 год., згідно якого ОСОБА_1 відмовився від обстеження для обґрунтованого висновку; фото посвідчення водія ОСОБА_1 ; роздруківкою з системи Армор, де зазначені паспортні дані ОСОБА_1 ; наявними в матеріалах справи відеозаписами, в яких зафіксовані обставини вчинення ОСОБА_1 вказаного правопорушення, зокрема, факт керування останнім транспортним засобом у вказані в протоколі час та місці, а також поведінка в медичному закладі, якому неодноразово пропонувалось пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, за допомогою спеціального технічного засобу, проте він категорично відмовився, таким чином ухиляючись від проходження такого огляду.
Доводи сторони захисту про недопустимість протоколу про адміністративне правопорушення з підстав його нечитабельності в частині серії чи номера протоколу, суд визнає безпідставними. З матеріалів провадження вбачається, що протокол виготовлений шляхом роздруківки на портативному принтері і має незадовільну якість у верхній частині, де зазначені дата, місце складання та номер протоколу, які прочитати важко, але все ж таки можливо, усі інші відомості надруковані якісно, в якому детально описані обставини в хронологічній послідовності та зазначено, що ОСОБА_1 керувала автомобілем з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, нечітка мова, порушення координації рухів). Окрім того, з переглянутого відео вбачається, що на відео №0000000_00000020251124034748_0015 о 03:50:09 працівником поліції було озвучено повністю зміст протоколу, зокрема, його серію - ЕПР1 та номер - №1521932, дату - 24.11.2025 року та час -03:43:14 складання, а також протокол було надано на підпис ОСОБА_1 .
Факт керування транспортним засобом підтверджується відео WhatsAppVideo 2025-27-11 at 09.47.17 (дата фактичного скачування вказаного відео на ПК), на якому зафіксовано рух автомобіля на перехресті, ОСОБА_1 в судовому засіданні 18.09.2026 року повідомив суду, що «на відео його автомобіль, в якому він знаходився разом з іншими особами». «Зі мною були люди, яких я підвозив». З інших відео вбачається, що ОСОБА_1 не висловлював жодних заперечень, щодо факту керування ним транспортним засобом, а весь час вимагав у лікаря відібрати у нього біологічного матеріалу (сеча, кров).
Крім цього, відсутність безперервності відеозапису, визначеного Наказом МВС України №1026 від 18.12.2018 р. "Про затвердження Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису", не можуть бути підставами закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КупАП, вчинення якого стверджується наведеними вище доказами.
Крім того, слід зазначити, що залучення двох свідків, та як на відео вказав ОСОБА_1 «понятих», необхідне лише у випадку відсутності відеофіксації події, яка у даному випадку наявна, з огляду на що, мотиви заперечення в цій частині не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду.
Відповідно надані суду відео не викликають жодного сумніву та підтверджують факт вчинення ОСОБА_1 24.11.2025 року вказаного адміністративного правопорушення.
Стосовно тверджень захисника, що працівниками поліції вказано некоректні дані в протокол про адміністративне правопорушення щодо явних ознак алкогольного спя?ніння в ОСОБА_1 , які не відповідають дійсності, що ставить під сумнів законність підстав для проведення огляду, суд зазначає наступне.
Згідно пунктом 2 Розділу І Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом МВС та МОЗ України від 09 листопада 2015 року №1452/735, визначено, що огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.
Саме ці дискреційні повноваження поліцейського дають йому право самостійно визначати наявність чи відсутність підстав для проведення огляду водія на стан сп`яніння.
Водночас ознаками алкогольного сп`яніння, згідно Інструкції є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Враховуючи зазначене, оскільки виявлення відповідних ознак відноситься до виключної суб`єктивної компетенції працівника поліції, а спростування таких ознак є правом особи на проходження відповідного огляду, що фактично не було зроблено ОСОБА_1 .
Що стосується доводів адвоката Мороз А.А. про те, що працівниками поліції порушено порядок проведення огляду водія на стан сп`яніння, а саме що ОСОБА_1 не було запропоновано пройти огляд на місці зупинки транспортного засобу слід зазначити наступне.
Статтею 266 КУпАП чітко регламентований порядок проведення огляду осіб щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Частиною третьою ст. 266 КУПАП визначено, що в разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, на проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння поліцейським з застосуванням спеціальних технічних засобів огляд проводиться в закладах охорони здоров`я, тобто відмовою водія від проходження огляду на стан сп`яніння для кваліфікації за ст. 130 КУпАП може вважатися відмова як від проходження огляду на місці зупинки поліцейським за допомогою спеціальних технічних засобів, так і від проходження огляду в медичному закладі.
Згідно з п.2 розділу ІІІ Інструкції, огляд водія транспортного засобу на стан сп`яніння в закладах охорони здоров`я проводиться у присутності поліцейського в будь-який час доби із застосуванням спеціальних технічних засобів лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря — фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту), який пройшов тематичне вдосконалення за відповідною програмою згідно із законодавством. Тематичне вдосконалення обов`язково включає в себе опрацювання методики відбору зразків, їх консервування, маркування, упаковки, зберігання та транспортування до лабораторії, а також документальне оформлення всіх цих процедур.
Зі змісту пункту 6 розділу ІІІ Інструкції, вбачається, що проведення лабораторних досліджень обов`язкове лише для на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини.
Крім того, згідно пункту 13 розділу ІІІ Інструкції, якщо водій – учасник дорожнього руху внаслідок ДТП перебуває у несвідомому стані або з тяжкими травмами, обов`язково проводиться дослідження сечі (іншого біологічного середовища в разі неможливості взяття сечі) та крові на вміст алкоголю, наркотичних чи психотропних речовин у закладах охорони здоров`я, куди він доставлений. У даному випадку зазначених вище підстав для проведення дослідження сечі не було.
Відповідно до п. 6 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого Постановою КМ України від 17 грудня 2008 року № 1103, водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я, тобто саме на поліцейського покладено обов`язок доведення до відома водія можливості проведення огляду на стан сп`яніння в медичному закладі.
Оскільки з наявного відео вбачається, що ОСОБА_1 було доставлено до медичного закладу, в якому останній також відмовився від огляду, в суду відсутні жодні сумніви щодо наявності факту його відмови від проходження огляду на місці зупинки транспортного засобу.
Крім того, відсутність в матеріалах направлення не є свідченням порушення порядку проведення огляду на стан алкогольного сп?яніння, оскільки з наявного відео вбачається, що працівниками поліції лікарю було надано направлення (0000000_00000020251124030332_0006), крім того, лікар роз?яснив, що в медичному закладі огляд проводиться за допомогою спеціального технічного засобу Драгер, «якщо Ви відмовляється від обстеження так і зазначається у висновку». З відео 0000000_00000020251124035748_0017 вбачається що медичний працівник забрала направлення і повідомила, що «направлення, акт та висновок залишається у нас», а лише надається висновок (04:01:15).
Що стосується тверджень захисника Мороз А.А, щодо не роз`яснення ОСОБА_1 прав, передбачених ст. 268 КУпАП, слід зазначити, наступне.
Згідно вимог ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі.
Враховуючи те, що працівники поліції не уповноважені на притягнення особи до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП, а лише зобов`язані оформити матеріали про адміністративне правопорушення з метою подальшого передання їх на розгляд до суду, службовими особами поліції не порушено вимог ст. 268 КУпАП.
З доданого відео вбачається, що під складання протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 з кимось консультувався по телефону, окрім того він скористався послугою адвоката під час розгляду справи в суді, де 25.05.2026 року було роз?яснено останньому положення ст.268 КУпАП та ст. 63 Конституції України, в матеріалах справи наявне відповідне підтвердження.
Стосовно тверджень захисника Мороз А.А., що працівники поліції недотрималися вимог ст.266 КУпАП, не відсторонили від керування транспортним засобом ОСОБА_1 та не передали його іншій уповноваженій особі, не відповідає дійсності, оскільки відмітки на звороті протоколу «керування транспортним засобом було передано ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 посвідчення водія НОМЕР_2 від 23.01.2016 року.»
Інші доводи, зазначені у поясненнях сторони захисту, не спростовують факту відмови ОСОБА_1 від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, є несуттєвими, а тому відхиляються судом як безпідставні.
Вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується наявними в матеріалах адміністративної справи належними та достатніми доказами, які в своїй сукупності доводять його винуватість «поза розумним сумнівом», тобто достовірно і достатньо підтверджують вчинення ним порушення вимог пункту 2.5 ПДР України, зокрема з відеозаписів на СД-диску вбачається, що останньому пропонувалось медичним працівником пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, однак він відмовився від проходження запропонованого огляду у медичному закладі.
Вважаю, що об`єктивних даних зафіксованих на відеозаписі достатньо для підтвердження факту вказаних в протоколі обставин, а заперечення правопорушника та його захисника, розцінюю як спробу уникнення від адміністративної відповідності.
При накладенні стягнення за адміністративне правопорушення у відповідності до вимог статті 33 КУпАП, враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.
На підставі викладеного, враховуючи підвищену суспільну небезпечність правопорушень, пов`язаних із керуванням транспортними засобами у стані сп`яніння, вважаю за необхідне застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
Відповідно до п.5 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення стягується судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб 665 грн. 60 коп.
Керуючись ст.ст. 283, 284 КУпАП,
постановила:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в дохід держави, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк на 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 665 грн. 60 коп. судового збору.
Реквізити для сплати штрафу: отримувач ГУК в Од.обл./Одеська обл./21081300 Код отримувача (ЄДРПОУ): 37607526 Банк отримувача: Казначейство України Номер рахунку (ІВАN): UA848999980313080149000015001; призначення платежу: штраф (ПДД).
Реквізити для сплати судового збору: отримувач: Отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Рахунок отримувача: UА908999980313111256000026001; Код класифікації доходів бюджету: 22030106.
Платіжні документи, що свідчать про сплату штрафу та судового збору, слід негайно подати (надіслати) до суду.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення (ч. 1ст. 307 КУпАП).
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується:
- подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу;
- витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Подільський міськрайонний суд Одеської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя О.В. Ващук
Оригінал: reyestr.court.gov.ua