Рішення від 25 жовтня 2026 р. у справі №580/9772/26 — Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2026 рокусправа № 580/9772/26

м. Черкаси

Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Тихонов І.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАЗАР ІНДАСТРІЗ» до Черкаської обласної військової адміністрації про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

10.09.2026 Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛАЗАР ІНДАСТРІЗ» (далі – позивач або ТОВ «ЛАЗАР ІНДАСТРІЗ» звернулося до суду з позовом до Черкаської обласної військової адміністрації (далі – відповідач), в якому просить:

визнати протиправним та скасувати рішення Черкаської обласної військової адміністрації, оформлене листом від 17.07.2026 №01/01.1- 43/6413/01/01.1-43/19842, про відмову Товариству з обмеженою відповідальністю «ЛАЗАР ІНДАСТРІЗ» у погодженні використання земельної ділянки площею 12,9844 га відповідно до пункту 7 Порядку реалізації експериментального проекту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1494 від 19.11.2025;

зобов`язати Черкаську обласну військову адміністрацію повторно розглянути звернення ТОВ «ЛАЗАР ІНДАСТРІЗ» від 04.05.2026 №310 щодо погодження використання земельної ділянки площею 12,9844 га відповідно до пункту 7 Порядку №1494 та прийняти рішення, яким погодити використання земельної ділянки з кадастровим номером 7123181500:02:001:0810, площею 12,98 га ТОВ «ЛАЗАР ІНДАСТРІЗ».

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач є підприємством оборонно-промислового комплексу, на яке поширюється дія Порядку реалізації експериментального проекту щодо нового будівництва об`єктів виробництва, реконструкції та капітального ремонту наявних будівель і споруд державних підприємств та господарських товариств оборонно-промислового комплексу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.11.2025 №1494 (далі — Порядок №1494).

Позивач зазначає, що є резидентом ОСОБА_1 , внесений до електронного реєстру учасників відбору та виконавців державних контрактів (договорів), а також визначений критично важливим для функціонування економіки в особливий період у сфері оборонно-промислового комплексу.

Державним спеціалізованим господарським підприємством «Ліси України» 23 лютого 2026 року надано нотаріальну згоду на вилучення земельної ділянки з кадастровим номером 7123181500:02:001:0810 площею 12,9844 га, на якій розташоване майно (комплекс нежитлових будівель), власником якого є позивач. Позивачем розпочато і проводиться процедура виділу та оформлення права власності (користування) на земельну ділянку з кадастровим номером 7123181500:02:001:0810, площею 12,98 га, на якій розташований комплекс нежитлових будівель, проте це досить тривалий процес.

04.05.2026 з метою виконання вимог Порядку №1494 та досягнення цілей експериментального проєкту позивач звернувся до відповідача за отриманням згоди на використання земельної ділянки державної власності з кадастровим номером 7123181500:02:001:0810, площею 12,98 га для розміщення та експлуатації комплексу нежитлових будівель з метою забезпечення виконання контрактів державних замовників для задоволення потреб сил безпеки та сил оборони України.

Листом від 17.07.2026 №01/01.1-43/6413/01/01.1-43/19842 відповідач повідомив позивача про відсутність правових підстав для такого погодження.

Відмовляючи у погодженні використання земельної ділянки відповідач у листі №01/01.1-43/6413/01/01.1-43/19842 зазначив, зокрема, «Водночас, зазначеним Порядком не врегульовано особливості застосування цієї процедури щодо земель лісогосподарського призначення, які перебувають у постійному користуванні державного лісогосподарського підприємства, а також не визначено можливості їх використання для реалізації експериментального проекту без зміни цільового призначення та без припинення права постійного користування».

Позивач вважає, що цей висновок відповідача є необґрунтованим та таким, що суперечить меті та змісту Порядку №1494. Зазначив, що відсутність у ньому окремого регулювання щодо земель лісогосподарського призначення свідчить не про заборону застосування такого механізму до відповідних земельних ділянок, а про поширення встановленої процедури на всі земельні ділянки, щодо яких законодавством не передбачено прямого обмеження чи заборони. Сама по собі відсутність у Порядку № 1494 спеціального регулювання щодо земель лісогосподарського призначення не може бути правовою підставою для відмови у погодженні використання земельної ділянки в межах процедури, передбаченої зазначеним Порядком.

Вважає, що лист відповідача від 17.07.2026 №01/01.1- 43/6413/01/01.1-43/19842 «Про надання інформації» був прийнятий необґрунтовано, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, непропорційно, без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з використанням повноваження не з тією метою, з якою це повноваження надано, а тому є необґрунтованим і протиправним та підлягає скасуванню.

Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду від 15.09.2026 відкрито провадження в адміністративній справі та ухвалено здійснювати розгляд за правилами спрощеного позовного провадження. Витребувано від Черкаської обласної військової адміністрації та Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» завірені належним чином документи по справі.

30.09.2026 відповідач – Черкаська обласна військова адміністрація надала до суду відзив, у якому зазначив, що ТОВ „ЛАЗАР ІНДАСТРІЗ“ звернулися листом від 04.05.2026 № 310 до Черкаської обласної державної адміністрації щодо погодження використання земельної ділянки відповідно до Порядку реалізації експериментального проекту щодо нового будівництва об`єктів виробництва, реконструкції та капітального ремонту наявних будівель і споруд державних підприємств та господарських товариств обороннопромислового комплексу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.11.2025 № 1494 (далі – Порядок).

За результатами розгляду, ТОВ «ЛАЗАР ІНДАСТРІЗ» надано відповідь від 17.07.2026 № 01/01.1-43/6413/01/01.1-43/19842 в якому зазначено, що згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Державного земельного кадастру земельна ділянка площею 12,9844 га з кадастровим номером 7123181500:02:001:0810, яку хоче використовувати Товариство, є землями лісогосподарського призначення, з цільовим призначенням для ведення лісового господарства і пов`язаних з ним послуг. Право державної власності зареєстровано в особі Черкаської обласної державної адміністрації, право постійного користування зареєстровано за Державним спеціалізованим господарським підприємством „ЛІСИ УКРАЇНИ“.

Разом з тим, на вказаній земельній ділянці розташований комплекс нежитлових будівель, що перебуває в приватній власності Товариства, згідно відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, речове право зареєстровано за № 59167841 від 25.03.2025.

Під час опрацювання порушеного питання встановлено, що положення Порядку не охоплюють питання щодо можливості використання земельних ділянок лісогосподарського призначення для реалізації експериментального проекту без зміни їх цільового призначення та без вилучення із постійного користування.

Відповідач просить у задоволенні позову відмовити, посилаючись на спеціальний правовий режим земель лісогосподарського призначення та положення статті 20 Земельного кодексу України і статті 57 Лісового кодексу України.

01.10.2026 від представника Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» на адресу суду на виконання ухвали Черкаського окружного адміністративного суду від 15.09.2026 надійшла заява про долучення копії документів по справі.

02.10.2026 від ТОВ «ЛАЗАР ІНДАСТРІЗ» надала до суду відповідь на відзив, у якому додатково зазначив, що сам по собі факт відсутності у Порядку окремого регулювання щодо земель лісогосподарського призначення не означає заборону його застосування до таких земельних ділянок. Навпаки, Порядок №1494 не встановлює жодних винятків залежно від категорії земель, їх цільового призначення чи наявності права постійного користування іншої особи. Положення пункту 7 Порядку №1494 сформульовані як загальні та поширюються на всі земельні ділянки державної форми власності без будь-яких обмежень за категоріями земель.

Наведена відповідачем правова позиція фактично означає доповнення Порядку №1494 новими умовами його застосування, які відсутні в тексті нормативного акта. Однак суб`єкт владних повноважень не наділений повноваженнями звужувати сферу дії чинного нормативно-правового акта шляхом власного тлумачення та встановлення додаткових обмежень, яких законодавець прямо не передбачив.

Порядком №1494 не передбачено жодних обмежень щодо категорії або виду земельних ділянок, на які поширюється встановлений ним механізм, у зв`язку з чим відповідач, відмовляючи у його застосуванні до земель лісогосподарського призначення, фактично встановив додаткове обмеження, якого Порядок не містить, чим вийшов за межі наданих йому повноважень та підмінив передбачене нормативно-правовим актом регулювання власним тлумаченням його положень.

14.10.2026 від представника Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» на адресу суду надані пояснення, зазначивши, що земельна ділянка площею 12,9844 га (кадастровий номер 7123181500:02:001:0810) сформована в результаті поділу земельної ділянки лісогосподарського призначення площею 92,3565 га (кадастровий номер 7123181500:02:001:0746) на дві окремі земельні ділянками площами 12,9844 га та 79, 3721 га, яка розташована на території Маньківської селищної територіальної громади Уманського району Черкаської області. Право постійного користування за ДП «Ліси України» зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Згідно з планово-картографічними матеріалами лісовпорядкування земельна ділянка площею 12,9844 га (кадастровий номер 7123181500:02:001:0810) розташована в межах кварталів 17 та 18 Маньківського лісництва Звенигородського надлісництва філії «Центральний лісовий офіс» державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України».

Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав від 25.03.2025 №59167841 на зазначеній вище земельній ділянці знаходяться об`єкти нерухомого майна, які перебувають у власності ТОВ «Лазар Індастріз».

23.02.2026 державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» за результатами розгляду звернення Товариства з обмеженою відповідальністю «Лазар Індастріз» нотаріально засвідченою заявою надало згоду на вилучення земельної ділянки з кадастровим номером 7123181500:02:001:0810 площею 12,9844 га, яка розташована на території Маньківської селищної територіальної громади Уманського району Черкаської області для потреб, які були зазначені у зверненні та на якій розташовані об`єкти нерухомого майна ТОВ «Лазар Індастріз».

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд дійшов наступного.

04.05.2026 Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛАЗАР ІНДАСТРІЗ» звернулось до Черкаської обласної військової адміністрації із заявою зв вих. №310 в якій зазначено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛАЗАР ІНДАСТРІЗ» є власником комплексу нежитлових будівель за адресою: Черкаська область, Уманський район, село Кищенці, що підтверджується договором купівлі-продажу нерухомого майна від 25 березня 2025 року, посвідченим приватним нотаріусом Уманського районного нотаріального округу Черкаської області.

Державним спеціалізованим господарським підприємством «Ліси України» 23 лютого 2026 року надано нотаріальну згоду на вилучення земельної ділянки з кадастровим номером 7123181500:02:001:0810, площею 12,9844 га, на якій розташоване зазначене майно (комплекс нежитлових будівель), власником якого є Товариство.

ТОВ «ЛАЗАР ІНДАСТРІЗ» наразі проводить реконструкцію комплексу нежитлових будівель та планує здійснювати експлуатацію зазначеного майна з метою забезпечення виконання контрактів державних замовлень для задоволення потреб безпеки та Сил оборони України.

Наразі триває процедура оформлення права користування земельною ділянкою загальною площею 12,9844 га, з кадастровим номером 7123181500:02:001:0810, на якій розташований комплекс нежитлових будівель Товариства.

З метою реалізації положень зазначеної постанови Кабінету Міністрів України та досягнення цілей експериментального проєкту просимо надати ТОВ «ЛАЗАР ІНДАСТРІЗ» можливість використання земельної ділянки державної власності з кадастровим номером 7123181500:02:001:0810, площею 12,98 га, для розміщення та експлуатації комплексу нежитлових будівель з метою забезпечення виконання контрактів державних замовлень для задоволення потреб сил безпеки та Сил оборони України.

ТОВ «ЛАЗАР ІНДАСТРІЗ» зобов`язується вжити заходів щодо оформлення речових прав на зазначену земельну ділянку в порядку, визначеному чинним законодавством України (арк.спр.11).

Рішенням (оформлене листом) Черкаська обласна військова адміністрація від 17.07.2026 №01/01.1-43/6413/01/01.1-43/19842 «Про надання інформації» зазначено, що чинне законодавство встановлює спеціальний порядок використання земель лісогосподарського призначення та не передбачає можливості їх використання в порядку, визначеному пунктом 7 Порядку, без дотримання вимог земельного та лісового законодавства щодо зміни цільового призначення земельної ділянки та припинення права постійного користування у випадках, коли це є необхідним.

Враховуючи викладене, керуючись статтею 20 Земельного кодексу України, статтею 57 Лісового кодексу України, проаналізувавши постанову Кабінету Міністрів України від 19.11.2025 № 1494, Черкаська обласна військова адміністрація не вбачає правових підстав для погодження використання земельної ділянки площею 12,9844 га у порядку, передбаченому пунктом 7 зазначеного Порядку (арк.спр.9-10).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною другою статті 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень суд перевіряє, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано; безсторонньо; добросовісно; розсудливо; пропорційно; своєчасно; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

З матеріалів справи, судом встановлено та сторонами не заперечується, що земельна ділянка з кадастровим номером 7123181500:02:001:0810 площею 12,9844 га є земельною ділянкою державної форми власності, належить до категорії земель лісогосподарського призначення, має вид цільового призначення 09.01 «Для ведення лісового господарства і пов`язаних з ним послуг» та перебуває у постійному користуванні ДСГП «Ліси України» (арк.спр.58-64).

Зазначені обставини мають істотне значення для правильного вирішення спору.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 23.11.2021 у справі №359/3373/16-ц розглядала питання правового режиму земель лісогосподарського призначення та виходила з особливого правового режиму таких земель, обумовленого їх державною охороною та спеціальним законодавчим регулюванням. Правові висновки цієї постанови підлягають урахуванню при вирішенні спорів щодо земель лісогосподарського призначення.

Подібний підхід простежується і в практиці Верховного Суду щодо необхідності встановлення належності земельної ділянки до земель лісогосподарського призначення, наявності права постійного користування та дотримання передбаченої законом процедури її вилучення та зміни цільового призначення.

Зокрема, у справі №911/351/22 від 15.11.2023 (п.38-40) Верховний Суд виходив із того, що земельна ділянка лісогосподарського призначення державної форми власності, яка перебуває у постійному користуванні спеціалізованого державного лісогосподарського підприємства, не може бути передана іншому суб`єкту без попереднього вирішення питання про її вилучення у постійного користувача та зміни цільового призначення у встановленому законом порядку.

Водночас предметом розгляду у цій справі є не передача спірної земельної ділянки у власність позивача чи набуття ним права постійного користування або оренди, а питання можливості її тимчасового використання в межах спеціального експериментального проекту, передбаченого постановою Кабінету Міністрів України №1494.

Постановою Кабінету Міністрів України від 19.11.2025 №1494 затверджено Порядок реалізації експериментального проекту щодо нового будівництва об`єктів виробництва, реконструкції та капітального ремонту наявних будівель і споруд державних підприємств та господарських товариств оборонно-промислового комплексу.

Постановою Кабінету Міністрів України від 24.04.2026 №525 сферу дії Порядку №1494 розширено, зокрема, на державні підприємства та господарські товариства оборонно-промислового комплексу, які відповідають визначеним у пункті 1 критеріям, у тому числі є резидентами Дефенс Сіті або внесені до електронного реєстру учасників відбору та виконавців державних контрактів (договорів) і визначені Міноборони критично важливими у сфері оборонно-промислового комплексу.

Таким чином, після внесення змін постановою №525 Порядок №1494 не обмежується виключно АТ «Антонов», а поширюється на відповідне коло підприємств оборонно-промислового комплексу.

За встановленими у справі обставинами позивач має відповідний статус, що підтверджується відповідними наказами у справі (арк.спр.12-14), а відповідач у відзиви фактично визнає, що Наказом Міністерства оборони України від 16.03.2026 № 584/нз Товариству надано статус резидента Дефенс Сіті.

Крім того, згідно інформації, наданої підприємством, воно є виконавцем державних контрактів (договорів) з виготовлення та постачання вибухових речовин, боєприпасів

Отже, сама по собі належність позивача до кола суб`єктів, на яких поширюється Порядок №1494, не є спірною.

Так, у чинній редакції пункт 7 Порядку №1494 передбачено, що будівництво об`єктів, пов`язаних з реалізацією експериментального проекту, здійснюється без викупу, вилучення чи відведення земельних ділянок у разі потреби.

Водночас пункт 7 прямо встановлює, що використання земельних ділянок для цілей, визначених експериментальним проектом, до моменту їх вилучення, викупу чи відведення в установленому законодавством порядку здійснюється за умови погодження такого використання з:

власником земельної ділянки - для земель приватної форми власності;

відповідною обласною, районною держадміністрацією (військовою адміністрацією) - для земель державної форми власності;

відповідним органом місцевого самоврядування - для земель комунальної форми власності.

Після припинення чи скасування воєнного стану підприємство повинне вжити заходів до формування земельних ділянок, а також їх вилучення, викупу чи відведення, державної реєстрації земельних ділянок та речових прав на них відповідно до законодавства.

Порядок також прямо встановлює, що використання земельних ділянок для цілей, визначених пунктом 7, без відповідного погодження не здійснюється.

Отже, на першому етапі допускається використання земельної ділянки для реалізації експериментального проекту до завершення передбачених земельним законодавством процедур її вилучення, викупу чи відведення, але за наявності погодження відповідного суб`єкта. На другому етапі, після припинення чи скасування воєнного стану, передбачається завершення оформлення земельних прав відповідно до загального земельного законодавства.

Таким чином, суд погоджується з доводами ТОВ «ЛАЗАР ІНДАСТРІЗ» у тій частині, що відповідач неправильно ототожнив процедуру тимчасового використання земельної ділянки в межах експериментального проекту з процедурою остаточного оформлення речових прав на земельну ділянку.

Саме по собі те, що право постійного користування земельною ділянкою зареєстроване за Державним спеціалізованим господарським підприємством «Ліси України», не означає автоматичної неможливості застосування пункту 7 Порядку №1494.

Разом з тим із цього не випливає і протилежний висновок про те, що пункт 7 Порядку №1494 автоматично припиняє або змінює право постійного користування Державним спеціалізованим господарським підприємством «Ліси України», змінює категорію земель або змінює їх цільове призначення. Пункт 7 Порядку №1494 такого правового наслідку не встановлює та не передбачає.

Суд відхиляє висновок Черкаської обласної військової адміністрації про те, що сам факт належності земельної ділянки до земель лісогосподарського призначення виключає можливість застосування пункту 7 Порядку №1494. Оскільки, такий висновок позбавляє юридичного змісту положення пункту 7 вказаного порядку про використання земельної ділянки до її вилучення, викупу чи відведення.

Разом із тим суд не погоджується і з доводами позивача про те, що пункт 7 Порядку №1494 взагалі усуває дію земельного та лісового законодавства щодо спірної земельної ділянки. Постанова Кабінету Міністрів України не може сама по собі скасувати або змінити норми закону, а тому положення Порядку №1494 повинні застосовуватися системно із Земельним кодексом України та Лісовим кодексом України.

Відповідно, погодження за пунктом 7 Порядку №1494 не є тотожним зміні цільового призначення земельної ділянки, не є вилученням земельної ділянки з постійного користування та не є передачею права постійного користування іншій особі.

Отже, вирішення питання щодо можливості використання спірної земельної ділянки для реалізації експериментального проєкту потребує комплексної оцінки її цільового призначення та правового режиму, наявності права постійного користування, статусу позивача, мети й характеру запланованих робіт, розташування на ділянці належних позивачу будівель, фактично необхідної для реалізації проєкту площі, згоди постійного користувача та дотримання встановленого законом порядку оформлення прав на землю.

Також, з матеріалів справи встановлено, що 23.02.2026 Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» надало заяву про згоду на вилучення земельної ділянки з кадастровим номером 7123181500:02:001:0810 площею 12,9844 га для потреб, зазначених у зверненні ТОВ «ЛАЗАР ІНДАСТРІЗ» (арк.спр.17).

Водночас зазначена згода не може розглядатися як документ, який сам по собі припиняє право постійного користування земельною ділянкою або передає позивачу речове право на неї, а тому можливість її використання для реалізації експериментального проєкту підлягає оцінці з урахуванням спеціального механізму, передбаченого пунктом 7 Порядку № 1494, та необхідності дотримання встановленої законодавством процедури оформлення відповідних прав на землю.

Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру від 23.10.2025 №НВ-6301645802025 земельна ділянка площею 12,9844 га сформована на підставі технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок (арк.спр.58-64).

Сам факт наявності на земельній ділянці належних позивачу будівель не свідчить про те, що вся земельна ділянка площею 12,9844 га набула іншого правового режиму або перестала бути землею лісогосподарського призначення. Водночас наявність на ній нерухомого майна позивача є юридично значущою обставиною, яку відповідач був зобов`язаний врахувати при розгляді заяви.

Таким чином, у спірному випадку відповідач, відмовляючи у погодженні, фактично виходив із того, що земельне законодавство не допускає використання земельної ділянки лісогосподарського призначення в порядку пункту 7 Порядку №1494 без попередньої зміни цільового призначення та припинення права постійного користування. Однак такий висновок є передчасним.

Пункт 7 Порядку №1494 прямо передбачає можливість використання земельних ділянок для цілей експериментального проекту до моменту їх вилучення, викупу чи відведення, а також визначає відповідний механізм погодження такого використання щодо земель державної форми власності.

Відповідач не навів у оскаржуваному рішенні (оформлено листом) від 17.07.2026 №01/01.1-43/6413/01/01.1-43/19842 конкретної норми закону, яка б прямо встановлювала, що земельні ділянки лісогосподарського призначення повністю виключені зі сфери дії пункту 7 Порядку №1494. Так само не встановив і не навів у спірному рішенні, чому саме характер запланованого позивачем використання земельної ділянки унеможливлює застосування спеціального механізму пункту 7 Порядку №1494. Натомість наведено загальне посилання на спеціальний режим земель лісогосподарського призначення. Таке мотивування не є достатнім.

При цьому суд не встановлює, що позивач уже набув право користування спірною земельною ділянкою або що він має безумовне право здійснювати будь-яку господарську діяльність на всій її площі.

Предметом судового контролю є саме правомірність відмови відповідача у погодженні використання земельної ділянки за спеціальною процедурою.

За таких обставин суд доходить висновку, що відповідач при прийнятті оскаржуваного рішення не надав належної оцінки всій сукупності обставин, а саме: статусу позивача та сфері його діяльності; меті експериментального проекту; прямому припису пункту 7 Порядку №1494; наявності на земельній ділянці об`єктів нерухомості позивача та наявності згоди ДСГП «Ліси України» на вилучення земельної ділянки.

Таким чином, оскаржуване рішення не відповідає критеріям обґрунтованості та повноти врахування обставин, установленим частиною другою статті 2 КАС України.

Разом із тим суд не вбачає правових підстав для безпосереднього зобов`язання Черкаської обласної військової адміністрації погодити використання всієї земельної ділянки площею 12,9844 га.

Зі змісту пункту 7 Порядку №1494 вбачається, що погодження використання земельної ділянки є владним рішенням відповідної обласної військової адміністрації, прийняття якого передбачає оцінку конкретних обставин використання земельної ділянки.

У цій справі для прийняття остаточного рішення відповідач повинен визначити, зокрема, конкретний характер та обсяг використання земельної ділянки, його відповідність умовам експериментального проекту, співвідношення запланованого використання із правовим режимом земель лісогосподарського призначення, а також врахувати права постійного користувача.

За таких обставин найбільш належним та ефективним способом захисту права позивача є скасування протиправного рішення та зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивача з урахуванням висновків суду.

Саме такий спосіб забезпечує одночасно як поновлення порушеного права позивача, так і дотримання принципу розподілу повноважень між судом та суб`єктом владних повноважень.

При повторному розгляді заяви відповідач не вправі виходити з тієї правової позиції, що належність земельної ділянки до земель лісогосподарського призначення сама по собі виключає застосування пункту 7 Порядку №1494, а перевірити відповідність конкретно заявленого способу використання земельної ділянки вимогам законодавства, врахувати її правовий режим, права постійного користувача, фактичне розташування нерухомого майна позивача, площу та межі фактичного використання, а також інші обставини, що мають значення для прийняття рішення.

Таким чином, суд доходить висновку, що оскаржувана відмова Черкаської обласної військової адміністрації не відповідає критеріям обґрунтованості та повноти врахування обставин, встановленим частиною другою статті 2 КАС України.

З огляду на це позов підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, усі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

З огляду на викладене, враховуючи задоволення позовних вимог та понесення позивачем судових витрат зі сплати судового збору в розмірі 3 328 грн, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення зазначених судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 2, 5, 9, 72– 77, 90, 139, 241– 246, 250, 255, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАЗАР ІНДАСТРІЗ» до Черкаської обласної військової адміністрації про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Черкаської обласної військової адміністрації, оформлене листом від 17.07.2026 №01/01.1-43/6413/01/01.1-43/19842, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «ЛАЗАР ІНДАСТРІЗ» відмовлено у погодженні використання земельної ділянки площею 12,9844 га з кадастровим номером 7123181500:02:001:0810 відповідно до пункту 7 Порядку реалізації експериментального проекту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.11.2025 №1494.

Зобов`язати Черкаську обласну військову адміністрацію (18001, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 185, ЄДРПОУ 00022668) повторно розглянути заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАЗАР ІНДАСТРІЗ» (03057, місто Київ, вул. Довженка Олександра (Шевченківський р-н), будинок 18, ЄДРПОУ 44963684) від 04.05.2026 №310 щодо погодження використання земельної ділянки з кадастровим номером 7123181500:02:001:0810 площею 12,9844 га відповідно до пункту 7 Порядку №1494, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні, та прийняти за результатами такого розгляду обґрунтоване рішення відповідно до вимог чинного законодавства.

Стягнути з Черкаської обласної військової адміністрації (18001, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 185, ЄДРПОУ 00022668) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАЗАР ІНДАСТРІЗ» (03057, місто Київ, вул. Довженка Олександра (Шевченківський р-н), будинок 18, ЄДРПОУ 44963684) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 328 (три тисячі триста двадцять вісім) гривень 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржене в апеляційному порядку відповідно до статей 293– 297 цього Кодексу.

СуддяІлля ТИХОНОВ