Рішення від 25 жовтня 2026 р. у справі №522/17621/26 — Київський районний суд м. Одеси

____________________________________________________________________________________________________________________

Справа № 522/17621/26

Провадження № 2-а/947/294/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.10.2026 року м.Одеса

Київський районний суд м.Одеса у складі судді: головуючого судді Мальованого В.О. за участі секретаря Кушнір Є.Ю. позивача ОСОБА_1 розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції , третя особа інспектор 1 взводу 4 роти 2 батальйону Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

08 жовтня 2026 року до Київського районного суду міста Одеси за визначеною підсудністю надійшла адміністративна справа за позовної заявою ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції , третя особа інспектор 1 взводу 4 роти 2 батальйону Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення. Позивач просить визнати протиправною та скасувати постанову серії ЕНА № 7624137 від 27.07.2026 року, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. В обґрунтування позову позивач зазначає, що 27.07.2026 приблизно о 20:40-21:00 він керував автомобілем Honda Acord д.н.з. НОМЕР_1 в м.Одесі та був зупинений працівниками поліції без дотримання вимог ст.35 закону України «Про національну поліцію», за начебто керування з не пристебнутим ременем безпеки та несправним стоп сигналом, при цьому не надавши жодних доказів вчинення будь-якого правопорушення, що слугувало підставою для зупинки автомобіля та перевірки документів. Заперечує факт не пред`явлення ним документів поліцейському, посилаючись на той факт, що фабула оскаржуваної постанови містить реквізити посвідчення водія НОМЕР_2 , що є доказом того, що посвідчення було надано поліцейському для перевірки. Також позивач посилається на те, що поліцейський порушив процедуру розгляду справи та його права передбачені ст.268 КУпАП, розглянув справу без належної оцінки доказів та не вручив копію постанови . Ухвалою Київського районного суду міста Одеси від 12 жовтня 2026 року відкрито провадження у справі та вирішено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження. Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому сторона відповідача заперечила проти задоволення позову. У відзиві зазначено, що оскаржувану постанову винесено уповноваженою службовою особою в межах наданих законом повноважень, з дотриманням вимог КУпАП, а факт непред`явлення позивачем документів на вимогу поліцейського підтверджується матеріалами справи та відеозаписом. 26.10.2026 від позивача ОСОБА_2 надійшла відповідь на відзив, за якою він заперечує проти аргументів викладених у відзиві та наполягає на задоволенні позову. В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав свої позовні вимог по тих підставах , що викладені в позовній заяві і просив їх задовольнити. Вислухав пояснення позивача , дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку. Судом встановлено, що постановою інспектора 1 взводу 4 роти 2 батальйону УПП в Одеській області старшого лейтенанта поліції Пересунько С.О. серії ЕНА № 7624137 від 27.07.2026 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП. Зі змісту постанови вбачається, що 27.07.2026 року о 21 год. 34 хв. у м. Одеса вул.Добровольців 10 позивач, керуючи транспортним засобом Honda Acord д.н.з. НОМЕР_1 , на вимогу працівника поліції не пред`явив у спосіб , який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться у посвідченні водія на право керування ТЗ відповідної категорії, чим порушив п. 2.4 «а» Правил дорожнього руху України. Відповідно до ч. 1 ст. 126 КУпАП адміністративна відповідальність настає, зокрема, за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"). Згідно з п. 2.4 «а» Правил дорожнього руху України на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред`явити для перевірки документи, зазначені у п. 2.1 Правил дорожнього руху. У відповідності до ч. 2 ст. 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови). Згідно із ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Тобто притягненню до адміністративної відповідальності особи обов`язково повинна передувати належна та вчинена відповідно до вимог чинного законодавства поведінка суб`єкта владних повноважень, а також установлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчення якого передбачена чинним законодавством. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами. Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Відповідно ч. 1 ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають, серед іншого, справи про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 126 цього Кодексу. Так, ч. 1 ст. 126 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката «Зелена картка»), або не пред`явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством, у вигляді накладення штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Так, суд звертає увагу, що норма ст. 126 КУпАП є імперативною, та встановлює відповідальність за відсутність при собі або не пред`явлення для перевірки відповідних документів, а відтак, є самостійним складом адміністративного правопорушення. Отже, керування транспортним засобом можливе лише за наявності посвідчення водія, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката «Зелена картка»), і такі документи можуть бути предметом перевірки при встановленні права особи на керування транспортним засобом та самостійною підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності. Обов`язок водія мати при собі та пред`явити на вимогу поліцейського посвідчення водія передбачено пп. 2.1, 2.4 ПДР України. Так, відповідно до пп. 2.1 А, Б) ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії; реєстраційний документ на транспортний засіб (для транспортних засобів Збройних Сил, Національної гвардії, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, Держспецзв`язку, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, Національної поліції, Служби безпеки, Управління державної охорони - технічний талон). Згідно із п. 2.4 А) ПДР України на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред`явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1. Отже, не пред`явлення водієм на вимогу поліцейського посвідчення водія на право керування транспортним засобом, становить склад адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 126 КУпАП. Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Згідно із ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, крім іншого, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також іншими документами. Спірним у цій справі є питання правомірності притягнення позивача до адміністративної відповідальності відповідно до ч. 1 ст. 126 КУпАП України за непред`явлення позивачем, який керував транспортним засобом, для перевірки посвідчення водія відповідної категорії. Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі. Разом з тим, перелік підстав за яких поліцейський може зупинити транспортний засіб передбачено у ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», відповідно до п. 1, 7 якої такою підставою є: порушення водієм Правил дорожнього руху; прийняття уповноваженим органом державної влади рішення про обмеження чи заборону руху. Частиною 3 наведеної статті встановлено, що поліцейський зобов`язаний поінформувати водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки, визначеної у цій статті. Пунктом 2 ч. 1 ст. 32 Закону № 580-VIII вказано, що поліцейський має право вимагати в особи пред`явлення нею документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення (одна із вичерпного переліку підстав). Відповідно до статті 16 Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року №3353-XII водій зобов`язаний мати при собі посвідчення водія та на вимогу поліцейського - пред`явити його. Отже, право органів Національної поліції перевіряти наявність посвідчення водія кореспондується із обов`язком водія мати при собі та на вимогу працівника поліції пред`явити такий документ. Зазначене узгоджується із висновком постанови Верховного Суду від 25.09.2019 у справі №127/19283/17. Позивач як на один із доводів позовних вимог вказував на відсутність правових підстав для зупинки інспектором його транспортного засобу та, як наслідок, безпідставність вимоги пред`явлення документів на автомобіль та посвідчення водія. З дослідженого відеозапису вбачається, що працівники поліції, зупинивши автомобіль під керування ОСОБА_1 , повідомили йому причину зупинки, а саме керування без пристебнутого ременя безпеки, а також несправність заднього лівого стоп-сигналу. Разом з тим ОСОБА_1 на вимогу поліцейського не пред`явив для перевірки документи у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб. Отже, факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 126 КУпАП, суд вважає доведеним. Інші доводи позивача не спростовують його винуватості у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП. З дослідженого відеозапису також встановлено, що поліцейський повідомив ОСОБА_1 про розгляд адміністративної справи за ч.1 ст.126 КУпАП , ознайомив його з правами передбаченими ст.268 КУпАП. Будь яких заяв чи клопотань від ОСОБА_1 не заявлялося. Після закінчення розгляду справи поліцейським було оголошено про результати розгляду справи надано постанову для ознайомлення позивачу, який відмовився від її. Таким чином судом встановлено, що, приймаючи оскаржуваному постанову, інспектор 1 взводу 4 роти 2 батальйону УПП в Одеській області старшого лейтенанта поліції Пересунько С.О., діяв у межах повноважень та у спосіб, встановлений нормами Закону України «Про Національну поліцію» та КУпАП, з урахуванням усіх обставин справи, з дотриманням розумного балансу між необхідністю притягнення особи до адміністративної відповідальності з накладенням штрафу, з необхідністю забезпечення безпеки дорожнього руху, дотримуючись при цьому прав особи під час притягнення до адміністративної відповідальності, зокрема на участь у процедурі прийняття рішення. За наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення (п. 1 ч. 3 ст. 286 КАС України). На підставі повно і всебічно з`ясованих обставин цієї справи, дослідивши наявні матеріали справи, відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права суд дійшов висновку, що у задоволенні позову слід відмовити у повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 9, 122, 251, 265, 283 КУпАП, ст.ст. 9, 77, 242-246, 262, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

В И Р І Ш И В:

В задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності - відмовити. Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10-ти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Оболонський районний суд м. Києва. Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження.

Суддя В. О. Мальований