Рішення від 25 жовтня 2026 р. у справі №580/9270/26 — Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2026 рокусправа № 580/9270/26

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі судді Л.В.Трофімової розглянув у письмовому порядку за правилами спрощеного провадження адміністративну справу №580/9270/26 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (площа Центральна 3, м. Чернівці, 58002, код ЄДРПОУ 40329345) про визнання протиправним та скасування індивідуального акта, ухвалив рішення.

І. ПРОЦЕДУРА / ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ

25.08.2026 вх.№46539/26 Позивач у позовній заяві просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області від 20 серпня 2026 року про відмову ОСОБА_1 у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області здійснити з 01 січня 2026 року перерахунок ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці із розрахунку 60% від суддівської винагороди судді, визначеної у довідці Територіального управління Державної судової адміністрації України у Черкаській області від 13 серпня 2026 року №04-1505/26 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, з урахуванням виплачених сум.

26.08.2026 згідно із ухвалою суду прийнята позовна заява до розгляду та відкрите провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження

Суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі (ч.1 ст.258 КАС України). Відповідно до ч. 2. ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті, зміст якої відповідає змісту ч. 4 ст. 12 КАС України. У разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі під час розгляду справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється (ч.4 ст.229 КАС України).

26.08.2026 за вх.№46745/26 Позивач звернувся до суду із заявою про відкликання позовної заяви згідно із пунктом 2 частини 4 статті 169 КАС України, проте станом на момент подачі заяви провадження у справі відкрите і ухвал про залишення позовної заяви без руху суд не повтановляв, тому відмовляє у задоволенні необгрунтованої заяви ОСОБА_1 про відкликання за відсутності волевиявлення про залишення позовної заяви без розгляду.

ІІ. ДОВОДИ ПОЗИВАЧА

В обґрунтуванні позовних вимог зазначається, що звернувся 13.08.2026 до органів ПФУ із заявою про здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у зв`язку зі зміною суддівської винагороди, яка враховується під час здійснення такого перерахунку, надавши довідку Територіального управління Державної судової адміністрації України у Черкаській області від 13 серпня 2026 року №04-1505/26. Згідно із рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (екстериторіально за принципом єдиної черги) від 20.08.2026 №971100158882 протиправно відмовлено у проведенні перерахунку, позаяк з позиції органу ПФУ прожитковий мінімум для працездатних осіб, що застосовується для визначення базового розміру суддівської винагороди із січня 2021 року не змінювався і становить 2102 грн.

ІІІ. ДОВОДИ ВІДПОВІДАЧА

Представник Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області 09.09.2026 вх.№49186/26 подав до суду відзив на позовну заяву, просив відмовити у задоволенні позовних вимог, позаяк змін у законодавстві щодо розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового окладу судді, протягом останніх шести років не відбулося, правові підстави для проведення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці позивача відсутні. Прожитковий мінімум, що застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, оплата праці регулюється спеціальними законами - на рівні встановленоиу для відповідного державного органу станом на 31.12.2025. У контексті дотримання алгоритму щодо надання довідок відповідне повідомлення від органів суду до ПФУ не надходило, підстав для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання немає.

ІV. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Суд встановив, ОСОБА_2 є суддею у відставці Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області, перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Черкаській області та отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці відповідно до Закону України «Про судоустрій та статус суддів» від 02 червня 2016 року №1402-VIII (далі - Закон №1402). У заяві від 13.08.2026 про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці Заявник повідомив про наявний статус ФОП і статус особи з інвалідністю 2 групи.

З метою виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2024 року у справі №580/501/24 (набрало законної сили 27 травня 2024 року) проведений перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 60% суддівської винагороди відповідно до довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці Територіального управління Державної судової адміністрації України у Черкаській області від 24 лютого 2020 року №04-354/20.

З метою проведення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці 12 березня 2026 року Позивач звернувся із заявою до Територіального управління Державної судової адміністрації у Черкаській області про видачу довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі ст. 130 Конституції України, ст.135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», ст. 7 Закону України «Про держбюджет України на 2026 рік», виходячи із встановленого прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01 січня 2026 року у розмірі 3328 грн.

Листом від 19.03.2026 №04-589 ТУ ДСА у Черкаській області повідомило, що розмір посадового окладу судді на 2026 рік розраховується згідно абз. 5 ст. 7 Закону України «Про Державний Бюджет України на 2026 рік» від 03 грудня 2025 року №4695-IX. Обчислені посадові оклади суддів зазначаються у штатному розписі на відповідний період, який підписаний головою суду та затверджений начальником Територіального управління, згідно штатних розписів на 2026 рік Золотоніського міськрайонного суду, посадовий оклад оклад працюючого судді Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області станом на 01 січня 2026 року складає 63 060 гривень, тому, у Територіального управління відсутні правові підстави для видачі довідки для перерахунку розміру щомісячного довічного грошового утримання з посадовим окладом розрахованим з прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2026 року - 3328 гривень.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 13 липня 2026 року у справі №580/3200/26 (набрало законної сили 13 серпня 2026 року) визнано протиправними дії ТУ ДА України у Черкаській області щодо відмови Позивачеві у видачі довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи з базового посадового окладу судді Золотоніського міськрайонного суду, визначеного із розрахунку, встановленого абзацом 4 статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» з 01 січня 2026 року прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 3328 грн та зобов`язано ТУ ДСА України у Черкаській області видати Позивачеві довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 01 січня 2026 року, виходячи з базового посадового окладу судді Золотоніського міськрайонного суду, визначеного на підставі частини другої статті 130 Конституції України, статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та визначеного із розрахунку, встановленого абзацом 4 статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» з 01 січня 2026 року прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 3328 грн.

На виконання рішення суду ТУ ДСА України в Черкаській області від 13 серпня 2026 року №04-1505/26 видало ОСОБА_1 довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 01 січня 2026 року у сумі 169 728 грн, в тому числі: посадовий оклад - 99 840 грн; доплата за вислугу (70%) - 69 888 грн.

13 серпня 2026 року Позивачем подана заява до ГУ ПФУ в Черкаській області про здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у зв`язку зі зміною суддівської винагороди, що враховується під час здійснення такого перерахунку. За результатами розгляду заяви ОСОБА_1 у порядку екстериторіальності, згідно із рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області від 20 серпня 2026 року №971100158882, Позивачеві відмовлено у здійсненні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці із посиланням на те, що прожитковий мінімум для працездатних осіб, що застосовується для визначення базового розміру суддівської винагороди, із січня 2021 року не змінювався і становить 2102 грн і алгоритм надання довідок не дотриманий.

Розглянувши подані документи і матеріали, перевіривши повідомлені аргументи щодо обставин справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів сукупно, суд дійшов висновку, що позов належить задовольнити частково з огляду на таке.

V. НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН

Відповідно до статті 130 Конституції України держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя. Розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.

Згідно із пунктом 24 частини 1 статті 2 Бюджетного кодексу України закон про Державний бюджет України - закон, який затверджує Державний бюджет України та містить положення щодо забезпечення його виконання протягом бюджетного періоду.

Згідно із пунктом 6 частини 1 статті 92 Конституції України основи соціального захисту, а також форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Спеціальним законом, який визначає організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд, є Закон від 02.06.2016 №1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон №1402-VIII).

Відповідно до статті 4 Закону №1402-VІІІ судоустрій і статус суддів в Україні визначаються Конституцією України та законом. Зміни до цього Закону можуть вноситися виключно законами про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Відповідно до частини 4 статті 142 Закону №1402-VІІІ у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.

Згідно із статтею 7 Закону України від 03.12.2025 №4695-IX «Про Державний бюджет України на 2026 рік» прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб - 3328 гривень, а для основних соціальних і демографічних груп населення, зокрема, працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, посадового окладу прокурора окружної прокуратури, посадових окладів працівників інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, а також працівників податкових і митних органів, - на рівні, встановленому для відповідного державного органу станом на 31 грудня 2025 року. Згідно із статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць працездатних осіб - 3028 гривень, а для основних соціальних і демографічних груп населення, зокрема, працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, - 2102 гривні.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» та Законом України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» для визначення базового розміру посадового окладу судді передбачена спеціальна розрахункова величина, розмір якої становить 2102 грн. Однією з гарантій належного здійснення правосуддя є створення необхідних умов для діяльності суддів, їх правового, соціального захисту та побутового забезпечення. Визначені Конституцією України та Законом України «Про судоустрій і статус суддів» гарантії незалежності суддів є невід`ємним елементом їхнього статусу, поширюються на всіх суддів України та є необхідною умовою здійснення правосуддя неупередженим, безстороннім і справедливим судом.

30.09.2016 набрали чинності зміни, внесені до Конституції України, згідно із Законом України від 02.06.2016 №1401-VIII «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», яким статтю 130 Основного Закону викладено в новій редакції, текст якої зазначено, і вперше закріплено спосіб визначення розміру суддівської винагороди, а саме, що розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій. Питання визначення розміру суддівської винагороди врегульовано статтею 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (який з огляду як на свою назву, так і сферу правового регулювання), є законом про судоустрій в розумінні частини 2 статті 130 Конституції України), пунктом 1 частини 3 якої визначено, що базовий розмір посадового окладу судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року. Розмір посадового окладу судді, який є складовим елементом суддівської винагороди, залежить від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року.

Відповідно до статті 1 Закону України від 26.06.2024 № 2017-III «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» державні соціальні стандарти - встановлені законами, іншими нормативно-правовими актами соціальні норми і нормативи або їх комплекс, на базі яких визначаються рівні основних державних соціальних гарантій.

Державні соціальні стандарти і нормативи встановлюються з метою визначення механізму реалізації соціальних прав та державних соціальних гарантій громадян, визначених Конституцією України (положення статті 2 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії»).

Згідно із статтею 6 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» базовим державним соціальним стандартом є прожитковий мінімум, встановлений законом, на основі якого визначаються державні соціальні гарантії та стандарти у сферах доходів населення, житлово-комунального, побутового обслуговування, соціального захисту, культури, охорони здоров`я та освіти. Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення, затвердження та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян на достатній життєвий рівень наведено у Законі України від 15.07.1999 №966-XIV «Про прожитковий мінімум».

Відповідно до статті 1 Закону України «Про прожитковий мінімум» прожитковий мінімум - це вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров`я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості. Прожитковий мінімум визначається нормативним методом у розрахунку на місяць на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років; дітей віком від 6 до 18 років; працездатних осіб; осіб, які втратили працездатність.

Згідно із статтею 4 Закону України «Про прожитковий мінімум» прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Прожитковий мінімум публікується в офіційних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження. Законом України «Про прожитковий мінімум» не визначено такого виду прожиткового мінімуму, як прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді. Вказаним законом судді не віднесені до окремої соціальної чи демографічної групи населення, стосовно яких прожитковий мінімум повинен встановлюватися окремо.

Згідно із статтею 7 Закону «Про Державний бюджет України на 2026 рік» разом із встановленням на 01.01.2026 прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 3328 грн введений вид прожиткового мінімуму, як «прожитковий мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, посадового окладу прокурора окружної прокуратури, посадових окладів працівників інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, а також працівників податкових і митних органів», розмір якого встановлюється на рівні, встановленому для відповідного державного органу станом на 31.12.2025, тобто 2102 грн.

Закон України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» фактично змінив складову для визначення базового розміру посадового окладу судді, що порушує гарантії незалежності суддів, одна з яких передбачена частиною 2 статті 130 Конституції України і частиною 3 статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Закон України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» не повинен містити інакшого чи додаткового правового регулювання правовідносин, що охоплюються предметом регулювання інших законів України, особливо тієї сфери суспільних відносин, для яких діють спеціальні норми. Конституція України не надає закону про Державний бюджет України вищої юридичної сили стосовно інших законів. На такі аспекти при підготовці, прийнятті та введенні в дію закону про Держбюджет звертав увагу Конституційний Суд України у рішеннях від 09.07.2007 №6-рп/2007 та від 22.05.2008 №10-рп/2008.

Згідно із Законом України «Про судоустрій і статус суддів» закріплено, що для визначення розміру суддівської винагороди до уваги повинен братися лише прожитковий мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року. Зазначена конституційна гарантія незалежності суддів не може зазнавати змін без внесення відповідних змін до закону про судоустрій, тобто суддівська винагорода не може обчислюватися із застосуванням величини, відмінної від тієї, що визначена Законом України «Про судоустрій і статус суддів».

Заміна гарантованої Конституцією України однієї зі складових суддівської винагороди - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01.01.2026 (3328 грн) на іншу розрахункову величину, яка Законом України «Про судоустрій і статус суддів» не передбачена (прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді - на рівні, встановленому для відповідного державного органу станом на 31 грудня 2025 року, 2102 грн), на підставі абзацу 5 статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік», є протиправною. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 12.09.2024 у справі №580/2522/24, від 13.11.2024 у справі №200/1707/24, від 20.02.2025 у справі №420/3716/24, від 17.02.2026 у справі №200/2309/25.

Відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України під час вибору і застосування норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки, що викладені у постановах Верховного Суду. Згідно із ч.5 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», ч.4 ст.6 Закону України «Про адміністративну процедуру» висновки про застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх адміністративних органів, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк (п.19 ч.1 ст.4 КАС України).

Верховний Суд 11 вересня 2023 року у справі №420/14943/21 (адміністративне провадження №К/990/8225/23) сформулював правовий висновок про те, що критеріями обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень є: 1) логічність та структурованість викладення мотивів, що стали підставою для прийняття відповідного рішення; 2) пов`язаність наведених мотивів з конкретно наведеними нормами права, що становлять легітимну основу такого рішення; 3) наявність правової оцінки фактичних обставин справи (поданих заявником документів, інших доказів), врахування яких є обов`язковим у силу вимог закону під час прийняття відповідного рішення суб`єкта владних повноважень; 4) відповідність висновків, викладених у такому рішенні, фактичним обставинам справи; 5) відсутність немотивованих висновків та висновків, що не ґрунтуються на нормах права.

У листопаді 2025 року Верховний Суд розглянув справу №?520/32171/24 (ЄДРСР 131838519), у якій суддя у відставці, просила визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про відмову у перерахунку довічного грошового утримання та зобов`язати управління здійснити перерахунок із врахуванням суддівської винагороди 340?650 грн. Позивачка вимагала додатково близько 2?000 грн за кожен місяць із 27 квітня по листопад 2024 року. Верховний суд зазначив, що довічне грошове утримання суддів у відставці може перераховуватися лише у разі фактичної зміни розміру суддівської винагороди діючих суддів, що має пряме підтвердження у нормах Держбюджету. У 2024 році підвищення таких виплат не відбулося, а базовою величиною прожиткового мінімуму для розрахунку суддівської винагороди залишалася 2102 грн, яка не змінювалась.

Належне матеріальне забезпечення судді, зокрема, після припинення здійснення правосуддя, є складовою гарантій суддівської незалежності. Для судді Вищого адміністративного суду України відповідною посадою є посада судді вищого спеціалізованого суду. Верховний Суд послався на свою практику, сформовану, зокрема, у зразковій справі № 620/1116/20, підхід застосований у постанові від 25 листопада 2024 року у справі № 140/16247/20. Верховний Суд наголосив, що довідка про суддівську винагороду має похідний і розрахунковий характер. Вона є документальною підставою для визначення розміру виплати, однак не створює самого матеріального права і не може переносити в часі момент його виникнення.

Дата видачі довідки про суддівську винагороду не визначає момент виникнення права на належний розмір довічного утримання – Верховний Суд. Конкретні складові суддівської винагороди мають визначатися відповідно до законодавства, чинного у відповідному календарному періоді (постанова від 10 вересня 2026 року у справі № 240/7955/25 (адміністративне провадження № К/990/22690/26) – https://reyestr.court.gov.ua/Review/139655521).

Мотиви здійснення органами публічної влади власних повноважень мають відповідати мотивам, з якими ці повноваження були надані законом. Принцип “належного врядування” не має перешкоджати органам влади виправляти ненавмисні помилки, навіть ті, яких вони припустились внаслідок недбалості (АДМІНІСТРУВАННЯ І ВИ: Посібник - принципи адміністративного права у відносинах між особами та органами публічної влади / https://rm.coe.int/handbook-administration-and-you/1680a06311).

Адміністративний орган - орган виконавчої влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування, їх посадова особа, інший суб`єкт, який відповідно до закону уповноважений здійснювати функції публічної адміністрації (п.1 ч.1 ст.2 Закону України «Про адміністративну процедуру» від 17 лютого 2022 року № 2073-IX). Письмовий адміністративний акт складається зі вступної, мотивувальної, резолютивної та заключної частин. Мотивувальна частина пояснює, чому саме таке рішення прийнято (детальні вимоги є у ст. 72 Закону № 2073). У науково-практичному коментарі до Закону України «Про адміністративну процедуру» зазначено: принципи добросовісності та розсудливості корелюються насамперед з п.5 та п.6 частини 2 ст.2 КАС України як критеріями для оцінки правомірності рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

Конституційний Суд України (рішення від 20.03.2002 №5-рп/2002, від 01.12.2004 №19-рп/2004, від 11.10.2005 №8-рп/2005, від 22.05.2008 №10-рп/2008, від 03.06.2013 №3-рп/2013, від 04.12.2018 №11-р/2018) зазначив, що конституційний принцип незалежності суддів означає також конституційно обумовлений імператив охорони матеріального забезпечення суддів від його скасування чи зниження досягнутого рівня без відповідної компенсації як гарантію недопущення впливу або втручання у здійснення правосуддя.

Згідно із ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів. Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

У постанові від 31.08.2018 у справі № 822/1815/16 Верховний Суд вказав на те, що у разі визнання незаконним (протиправним), індивідуальний акт є таким, що не діє з моменту його прийняття.

Адміністративний суд не обмежений у виборі способів відновлення порушеного права особи і вправі обрати найбільш ефективний спосіб захисту такого права, який відповідає характеру порушення з урахуванням обставин конкретної справи, однак, перебирання непритаманних суду повноважень суб`єкта владних повноважень неможливе за відсутності всіх умов, необхідних для втручання у дискреційні повноваження відповідного суб`єкта. Рішення, яке приймається суб`єктом владних повноважень у межах його дискреційних повноважень є правомірним лише за умови, що воно відповідає усім критеріям, що визначені частиною другою статті 2 КАС України (висновки ВС у справі №380/13558/21).

Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду.

За змістом частини другої статті 135 Закону 1402-VIII посадовий оклад є складовою суддівської винагороди. Частиною першою статті 135 цього Закону встановлено, що суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами. Основний Закон України має найвищу юридичну силу, тож «спеціальність» Закону № 1798-VIII та Закону № 1402-VIII, зокрема їх статей 21 та 135, відповідно, у цьому випадку безапеляційно долає доктринальний принцип подолання колізії правових норм, за яким наступний закон з того самого питання скасовує дію попереднього (попередніх). Аналогічний правовий висновок стосовно виплати суддівської винагороди у спірний період неодноразово викладений у постановах Верховного Суду від 30.06.2022 у справі № 640/27145/20, від 04.11.2022 у справі № 640/23567/20, від 28.02.2023 у справі № 480/7097/20 та є застосовним з позиції ВС у спірних правовідносинах (ЄДРСР 128740490).

VІ. ОЦІНКА СУДУ

Оцінюючи доводи та докази сторін, враховуючи правове регулювання спірних правовідносин, суд враховує, що неправомірне позбавлення особи належної пенсії не узгоджується з принципом правової визначеності (п.88 рішення ВС у справі №360/3611/20).

Оскільки ВС у справі № 520/32171/24 ЄДРСР 131838519 висновує: п.67 довідка про суддівську винагороду не є безумовною підставою для проведення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці. Зазначений у ній розмір суддівської винагороди може бути врахований лише за умови, що він визначений відповідно до вимог чинного на момент здійснення перерахунку законодавства, у тому числі з урахуванням установленого Законом України «Про Державний бюджет України» на відповідний рік прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді. Якщо ж сума, зазначена у довідці, не відповідає нормативно визначеним критеріям обчислення суддівської винагороди, вона не може слугувати підставою для перерахунку, а сам факт видачі довідки не створює для органу Пенсійного фонду обов`язку здійснювати перерахунок довічного грошового утримання з урахуванням такого розміру; п.68 вказане узгоджується з положеннями частини другої статті 19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, що виключає можливість проведення перерахунку довічного грошового утримання на підставі довідки, у якій зазначено розмір суддівської винагороди, визначений із порушенням вимог законодавства; п.69 зазначене повністю узгоджується з підходом Верховного Суду, викладеним, зокрема, у постановах від 12 червня 2024 року у справах №380/9798/23 та №380/9974/23, від 20 червня 2024 року у справі №520/9891/23, а також від 26 травня 2025 року у справі №420/32864/24, згідно з яким сама по собі видана довідка про розмір грошового забезпечення не гарантує врахування зазначеного в ній розміру під час подальшого перерахунку в повному обсязі, проте Відповідач в ухваленому немотивованому рішенні від 20 серпня 2026 року №971100158882 про відмову ОСОБА_1 у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці не покликався на релевантні висновки ВС на виконання вимог ч.4 ст.6 Закону України «Про адміністративну процедуру», на визначений у довідці ТУ ДСА України у Черкаській області від 13.08.2026 №04-1505/26 розмір складових суддівської винагороди у межах чи поза межами судового контролю у вирішеній справі з урахуванням деструктивних відхилень від посадового окладу діючого судді та/або у зв`язку із набранням 25.06.2026 чинності Закон України № 4905-IX (для визначення базового розміру посадового окладу судді не може застосовуватися інша вартісна величина, ніж прожитковий мінімум для працездатних осіб, передбачений абзацом четвертим частини другої статті 1 Закону України «Про прожитковий мінімум», в розмірі, встановленому для цієї соціальної і демографічної групи населення законом України про Державний бюджет на відповідний рік) щодо оплати праці діючих суддів у 2026 році, тому відхиляє необгрунтовані доводи представника відповідача щодо повідомлення правомірним рішенням про відсутність підстав здійснення перерахунку за ненаданих доказів оплати праці із визначенням посадового окладу у 2026 році діючого судді Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області та за наявного покликання в оскарженому індивідуальному акті на неіснуючу довідку ДСА України у Черкаській області замість належної оцінки наданої довідки ТУ ДСА України у Черкаській області з урахуванням судового контролю у вирішеній справі № 580/3200/26.

У відзиві та у рішенні від 20.08.2026 представник відповідача помилково покликається на довідку ДСА України у Черкаській області (стор.3 відзиву), проте надана довідка ТУ ДСА України у Черкаській області від 13.08.2026 №04-1505/26 видана на підставі рішення від 13.07.2026 у справі №580/3200/26 ЄДРСР 138198722 (набрання чинності 13.08.2026), де суд зазначав: Верховний Суд у постанові від 17.02.2026 у справі № 200/2309/25 відступив від висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 17 листопада 2025 року у справі № 520/32171/24, у якій викладено правовий висновок про те, що для визначення базового розміру посадового окладу судді, який враховується при розрахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, повинен застосовуватись прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2102,00 грн відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» та, відповідно, що з 01 січня 2024 року не відбулась зміна розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, а отже відсутні правові підстави для здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання позивачці як судді у відставці та сформував такий: «у зв`язку зі збільшенням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначеного законом про Державний бюджет України на відповідний рік станом на 1 січня, а також зумовленим цим зростанням розміру суддівської винагороди, розрахунок якої здійснюється на основі прожиткового мінімуму, у суддів у відставці виникає право на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання; для визначення базового розміру посадового окладу судді, який враховується при обчисленні щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, підлягає застосуванню прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі, встановленому законом про Державний бюджет України на відповідний рік та, відповідно, у разі його збільшення порівняно з попереднім роком з 01 січня наявні правові підстави для здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці».

10.09.2026 ВС у справі №240/7955/25 ЄДРСР 139655521 за позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві зазначає: відповідно до частини третьої статті 142 Закону №1402-VIII щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці у розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад двадцять років розмір такого утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді. Юридично значущою для визначення початку перерахунку є дата виникнення матеріального права, а не дата оформлення документа, який підтверджує розмір належної виплати. Аналогічний підхід Верховний Суд застосував у постанові від 25 листопада 2024 року у справі №140/16247/20. Розмежування дати виникнення права на перерахунок і дати видачі довідки не означає, що дата, станом на яку в довідці визначено суддівську винагороду, сама по собі встановлює незмінний грошовий розмір виплати за весь попередній період. Конкретний розмір належного позивачу щомісячного довічного грошового утримання визначається відповідно до статей 135, 142 Закону №1402-VIII та з урахуванням установлених для відповідного періоду складових суддівської винагороди.

VІІ. ВИСНОВКИ СУДУ

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Базою нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування для підприємств, установ та організацій, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці» (п. 1 частини першої ст. 7 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування»).

Вирішуючи позовну вимогу про покладення обов`язку на відповідача провести перерахунок з урахуванням виплачених коштів щомісячного довічного утримання судді у відставці з 01.01.2026 із розрахунку 60% від суддівської винагороди судді, суд зазначає про передчасність вимоги за відсутності доказів нарахування/здійсненого перерахунку пенсії.

Захисту адміністративним судом підлягають порушені права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин, суд не вправі вирішувати позовні вимоги, які заявлені на майбутнє, та не спрямовані на захист і відновлення вже порушених прав позивача.

Оскільки сформована вимога зобов`язального характеру не підтверджена доказами про зміну в обчисленні посадового окладу діючого судді з відповідною сплатою ЄСВ у контексті нарахованої застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, не здійснене порівняння складових у наданій довідці щодо фактичного врахування розміру посадового окладу діючого судді у контексті конкретного розміру належного позивачу щомісячного довічного грошового утримання відповідно до статей Закону №1402-VIII, то потрібно відмовити у зобов`язанні Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області здійснити з 01 січня 2026 року перерахунок ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від суддівської винагороди судді, визначеної у довідці Територіального управління Державної судової адміністрації України у Черкаській області від 13 серпня 2026 року №04-1505/26 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, з урахуванням виплачених сум.

Беручи до уваги те, що перерахунок щомісячного довічного утримання судді у відставці з 01.01.2026 Позивачу не проведений, то відсутні підстави вважати, що перерахунок щомісячного довічного утримання судді у відставці з 01.01.2026 буде проведений у зменшеному розмірі, тому суд доходить висновку, що на час розгляду цієї справи права позивача у цій частині позовних вимог не порушені.

Верховний Суд висновує у справі №6-951цс16: вимога вчинити дії у майбутньому не може бути задоволена, оскільки захисту належить тільки порушене право.

З урахуванням повноважень суду відповідно до ч.3 ст.245 КАС України у разі скасування індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

У разі якщо ухвалення рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні (ч.4 ст.245 КАС України).

З урахуванням встановлених під час розгляду фактичних обставини справи, оцінених доказів, зважаючи на висновки ВС і зміни законодавства 25.06.2026 щодо вартісної величини визначення базового розміру посадового окладу судді, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача щодо немотивованості індивідуального акта та наявність правових підстав для часткового задоволення позову, скасувавши протиправне рішення з помилковим покликанням на довідку ДСА України у Черкаській області та зобов`язавши Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 13.08.2026 щодо перерахунку щомісячного довічного утримання судді у відставці з 01.01.2026 на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України у Черкаській області від 13 серпня 2026 року №04-1505/26 з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні для складання мотивованого і зрозумілого індивідуального акта у межах адміністративного провадження з дотриманням принципів доброго врядування для можливості моделювати Позивачеві подальшу поведінку.

VІІІ. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

Відповідно до частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України під час часткового задоволення позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Суд не включає до складу судових витрат, що належать розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору. Враховуючи, що позивач звільнений від сплати судового збору (особа з інвалідністю ІІ групи з 22.06.2012), підстави для розподілу судового збору відсутні.

Керуючись статтями 2, 5-16, 19, 73-78, 90, 139, 242-246, 250, 255, 258, 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області від 20.08.2026 №971100158882.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 13.08.2026 щодо перерахунку щомісячного довічного утримання судді у відставці з 01.01.2026 на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України у Черкаській області від 13 серпня 2026 року №04-1505/26 з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Судові витрати розподілу не потребують.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, що може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо у судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України до Шостого апеляційного адміністративного суду у зв`язку із початком функціонування модулів ЄСІТС з урахуванням підпунктів 15.1, 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України відповідно до рішення ВРП від 17.08.2021 №1845/О/15-21.

Копію рішення направити сторонам справи:

позивач: ОСОБА_2 [ АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ];

відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області [площа Центральна 3, м. Чернівці, 58002, код ЄДРПОУ 40329345].

Рішення суду складене 26.10.2026.

СуддяЛариса ТРОФІМОВА