Рішення від 25 жовтня 2026 р. у справі №560/19734/26 — Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/19734/26

РІШЕННЯ

іменем України

26 жовтня 2026 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Печеного Є.В., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Хмельницькій області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про скасування постанови про накладення штрафу,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області звернулося до суду з позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Хмельницькій області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, в якому просить скасувати постанову державного виконавця від 22.09.2026 ВП №80474733 про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн.

Позов обґрунтований тим, що, на думку позивача, постанова державного виконавця від 22.09.2026 у ВП №80474733 про накладення штрафу в розмірі 5100,00 грн є протиправною, оскільки Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області виконано рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 08.11.2024 у справі №560/15303/24. Зокрема, ОСОБА_1 зараховано відповідний період до стажу державної служби та здійснено переведення і перерахунок пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу». Водночас розмір перерахованої пенсії становить 2361,00 грн, що є меншим за розмір пенсії, яку вона отримує відповідно до Закону №1058-IV, тому доплата за результатами виконання рішення суду відсутня. За таких обставин позивач вважає накладення штрафу безпідставним та просить скасувати оскаржувану постанову.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 12.10.2026 відкрито провадження в цій справі, судове засідання призначено на 26.10.2026, без проведення судового засідання.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, у якому просить відмовити в задоволенні позову. Зазначає, що оскаржувана постанова державного виконавця від 22.09.2026 у ВП №80474733 про накладення штрафу в розмірі 5100,00 грн є правомірною та винесена відповідно до вимог статей 63, 75 Закону України «Про виконавче провадження». Вказує, що Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області у встановлений строк не виконало рішення суду у справі №560/15303/24 та не надало доказів його повного фактичного виконання. При цьому позивач не підтвердив наявності поважних причин невиконання судового рішення. За таких обставин відповідач вважає, що державний виконавець діяв у межах наданих йому повноважень, а підстави для скасування постанови про накладення штрафу відсутні.

Всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, суд встановив такі обставини справи та надав їм правову оцінку.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 08.11.2024 у справі №560/15303/24, яке набрало законної сили 07.07.2025, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати до стажу державної служби ОСОБА_1 періоди роботи з 11.02.2004 по 05.01.2023. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області перевести ОСОБА_1 та здійснити нарахування й виплату з 26 вересня 2024 року пенсії державного службовця відповідно до ст. 37 Закону України від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ “Про державну службу”.

29.12.2025 Хмельницьким окружним адміністративним судом видано виконавчий лист №560/15303/24.

На виконання зазначеного рішення суду Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області 15.07.2025 проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 , зараховано до стажу державної служби 18 років 10 місяців 23 дні та визначено розмір пенсії державного службовця з 26.09.2024 у сумі 2361,00 грн. При цьому середньомісячний заробіток для обчислення пенсії визначено в розмірі 0,00 грн. Оскільки розрахований розмір пенсії державного службовця є меншим за розмір пенсії за віком відповідно до Закону України №1058-IV, виплату пенсії продовжено за зазначеним Законом, а доплату на виконання судового рішення не нараховано.

Постановою державного виконавця від 12.03.2026 відкрито виконавче провадження №80474733 та зобов`язано боржника протягом десяти робочих днів виконати рішення суду. Постанову доставлено до електронного кабінету боржника 12.03.2026, а поштовим відправленням вручено 18.03.2026.

25.08.2026 до Відділу примусового виконання рішень надійшла заява ОСОБА_1 про невиконання рішення суду з доданими документами щодо отримуваної пенсії.

22.09.2026 державним виконавцем складено акт, у якому встановлено, що боржником не надано документів на підтвердження повного фактичного виконання рішення суду у спосіб та порядку, визначені виконавчим документом.

Постановою державного виконавця від 22.09.2026 у виконавчому провадженні №80474733 на Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області накладено штраф у розмірі 5100,00 грн за невиконання рішення суду без поважних причин.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Спеціальним законом, який регулює порядок та умови примусового виконання судових рішень, є Закон України від 02.06.2016 №1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон №1404-VIII).

Відповідно до статті 1 Закону №1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно із частиною першою статті 18 Закону №1404-VIII виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Пунктом 1 частини другої статті 18 Закону №1404-VIII передбачено, що виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Частиною шостою статті 26 Закону №1404-VIII встановлено, що за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом десяти робочих днів, крім випадків, визначених цією нормою.

Відповідно до частини першої статті 63 Закону №1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником.

Згідно із частиною другою статті 63 Закону №1404-VIII у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом десяти робочих днів та попередження про кримінальну відповідальність.

Відповідальність за невиконання рішення, що зобов`язує боржника вчинити певні дії, визначена положеннями статті 75 Закону №1404-VIII.

Відповідно до частини першої статті 75 Закону №1404-VIII у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

Отже, аналіз наведених положень Закону №1404-VIII свідчить, що необхідною умовою застосування до боржника відповідальності у вигляді штрафу є встановлення факту невиконання судового рішення у визначений строк саме без поважних причин.

При цьому державний виконавець зобов`язаний перевірити фактичні обставини виконання судового рішення, врахувати зміст обов`язків, покладених на боржника виконавчим документом, а також надати належну оцінку діям, вчиненим боржником на виконання рішення суду.

Суд звертає увагу, що накладення штрафу не є автоматичним наслідком відсутності у державного виконавця повідомлення про виконання судового рішення, оскільки статті 63 та 75 Закону №1404-VIII пов`язують застосування зазначеного заходу відповідальності саме з невиконанням рішення без поважних причин.

Таким чином, для вирішення питання про правомірність оскаржуваної постанови визначальне значення має встановлення того, чи були вчинені боржником дії на виконання рішення суду та чи існували підстави вважати таке рішення невиконаним без поважних причин.

Із матеріалів справи встановлено, що рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 08.11.2024 у справі №560/15303/24 на Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області покладено обов`язок зарахувати ОСОБА_1 до стажу державної служби період роботи з 11.02.2004 по 05.01.2023 та перевести, здійснити нарахування й виплату з 26.09.2024 пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону №3723-XII.

Зі змісту зазначеного рішення суду вбачається, що предметом спору було встановлення права ОСОБА_1 на переведення з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону №1058-IV, на пенсію державного службовця та зарахування відповідного періоду до стажу державної служби.

Водночас суд враховує, що у мотивувальній частині рішення від 08.11.2024 у справі №560/15303/24 суд погодився з доводами пенсійного органу про невідповідність довідок про заробітну плату від 19.09.2024 №24-18/3116 та №24-18/3175 формам, передбаченим постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2024 №823, та зазначив про відсутність підстав для їх врахування.

Отже, резолютивна частина рішення суду від 08.11.2024 не містить окремого зобов`язання щодо проведення розрахунку пенсії із застосуванням саме зазначених довідок про заробітну плату.

На виконання рішення суду Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області 15.07.2025 проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 .

З наданого позивачем рішення про перерахунок пенсії від 15.07.2025 №968230181021 встановлено, що перерахунок здійснено у зв`язку з уточненням даних електронної пенсійної справи, із зазначенням підстави «Перехід на ДС», починаючи з 26.09.2024.

При цьому стаж державної служби визначено в розмірі 18 років 10 місяців 23 дні, що підтверджується також наданою до матеріалів справи формою РС-право.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується факт виконання позивачем обов`язку щодо зарахування відповідного періоду роботи до стажу державної служби та вчинення дій, спрямованих на переведення і перерахунок пенсії ОСОБА_1 .

За результатами проведеного перерахунку розмір пенсії державного службовця визначено у сумі 2361,00 грн.

Водночас відповідно до рішення про перерахунок пенсії від 24.05.2024 №968230181021 розмір пенсії за віком, обчисленої відповідно до Закону №1058-IV, становив 5458,02 грн.

У зв`язку з тим, що визначений за результатами перерахунку розмір пенсії державного службовця є меншим за розмір пенсії за віком, яку отримувала ОСОБА_1 , позивач зазначив про відсутність суми доплати на виконання судового рішення.

Суд враховує, що рішенням від 08.11.2024 у справі №560/15303/24 не визначено конкретного розміру пенсії державного службовця або конкретної суми заборгованості, яку необхідно виплатити ОСОБА_1 .

При цьому зазначене рішення не містить окремого зобов`язання щодо врахування довідок про заробітну плату, які суд у межах розгляду відповідної справи визнав такими, що не відповідають установленій формі.

Отже, сам по собі факт відсутності додаткових пенсійних виплат після проведення перерахунку не є достатнім для висновку про невиконання позивачем рішення суду без поважних причин.

Суд також звертає увагу, що з наданого рішення про перерахунок пенсії від 15.07.2025 встановлено: середньомісячний заробіток для обчислення пенсії державного службовця визначено в розмірі 0,00 грн.

Наведена обставина потребує розмежування питання про правомірність способу обчислення пенсії та питання про наявність передбачених законом підстав для накладення штрафу у виконавчому провадженні.

Встановлення правомірності всіх показників, застосованих пенсійним органом під час обчислення пенсії, не є самостійним предметом спору у цій справі, оскільки позовні вимоги стосуються виключно законності постанови державного виконавця про накладення штрафу.

Разом із тим наявність певних сумнівів щодо правильності проведеного пенсійним органом розрахунку сама по собі не може підміняти встановлення державним виконавцем передбачених статтями 63, 75 Закону №1404-VIII підстав для застосування відповідальності.

Із матеріалів виконавчого провадження №80474733 встановлено, що державний виконавець обґрунтував накладення штрафу відсутністю документів, які підтверджують повне фактичне виконання рішення суду, а також відомостями, отриманими від стягувача щодо розміру фактично виплачуваної пенсії.

Водночас надані позивачем документи підтверджують, що ще 15.07.2025, тобто до відкриття виконавчого провадження №80474733, пенсійним органом було здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 , зараховано відповідний період до стажу державної служби та визначено розмір пенсії за статтею 37 Закону №3723-XII.

Отже, твердження відповідача про те, що боржником не вчинено жодних дій, спрямованих на виконання судового рішення, не узгоджується з наданими до матеріалів справи доказами.

Суд враховує доводи відповідача щодо ненадання боржником державному виконавцю документів про виконання рішення суду у встановлений строк.

Водночас ненадання відповідного повідомлення не спростовує факту проведення перерахунку пенсії до відкриття виконавчого провадження та не є самостійною підставою для висновку про невиконання судового рішення без поважних причин.

Державний виконавець при здійсненні виконавчих дій повинен перевіряти не лише факт надходження повідомлення боржника, а й об`єктивні обставини виконання судового рішення та наявність передбачених законом підстав для застосування заходів відповідальності.

Разом із тим матеріали виконавчого провадження не містять обґрунтованих висновків державного виконавця щодо того, які саме дії, прямо визначені рішенням суду від 08.11.2024, не були вчинені боржником, з урахуванням фактично проведеного перерахунку пенсії та обставин неврахування довідок про заробітну плату, оцінку яким уже надано в рішенні суду.

Також матеріали виконавчого провадження не свідчать про встановлення державним виконавцем конкретної суми пенсійної заборгованості, яка утворилася внаслідок невиконання рішення суду та підлягала виплаті ОСОБА_1 .

При цьому висновок державного виконавця про невиконання судового рішення ґрунтується переважно на відсутності повідомлень боржника та незміненому, на думку стягувача, характері фактично здійснюваних пенсійних виплат.

На переконання суду, за наявності документів, які підтверджують здійснення перерахунку пенсії до відкриття виконавчого провадження, зазначених обставин недостатньо для висновку про наявність сукупності передбачених законом підстав для накладення штрафу.

Суд наголошує, що обов`язковість судового рішення не ставиться під сумнів, а його виконання має здійснюватися в повному обсязі відповідно до змісту резолютивної частини та вимог законодавства.

Водночас застосування передбаченого статтею 75 Закону №1404-VIII штрафу потребує встановлення факту невиконання рішення суду без поважних причин, а не лише констатації відсутності повідомлення про його виконання.

Аналогічний підхід щодо необхідності перевірки наявності поважних причин невиконання судового рішення викладено у постановах Верховного Суду від 24.01.2018 у справі №405/3663/13-а, від 07.11.2019 у справі №420/70/19 та від 23.04.2020 у справі №560/523/19.

У наведених судових рішеннях Верховний Суд звертав увагу на те, що застосування штрафу за невиконання судового рішення передбачає оцінку обставин, які зумовили таке невиконання, та фактичних дій боржника, спрямованих на виконання покладених на нього обов`язків.

Водночас у цій справі не йдеться про невиплату вже нарахованих сум пенсії внаслідок відсутності бюджетного фінансування, оскільки позивач зазначає про відсутність доплати за результатами проведеного перерахунку.

Тому визначальне значення для вирішення спору має встановлення факту вчинення позивачем дій на виконання рішення суду та достатності підстав, якими державний виконавець обґрунтував накладення штрафу.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених цим Кодексом. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд зазначає, що відповідачем не доведено належними та достатніми доказами, що на момент прийняття постанови від 22.09.2026 існували всі передбачені статтями 63, 75 Закону №1404-VIII підстави для накладення штрафу, зокрема факт невиконання позивачем конкретного обов`язку, визначеного виконавчим документом, без поважних причин.

При цьому надані позивачем докази підтверджують проведення перерахунку пенсії, зарахування стажу державної служби та визначення відповідного розміру пенсії ще до відкриття виконавчого провадження.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що державним виконавцем не встановлено достатніх правових підстав для застосування до позивача відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 5100,00 грн.

Відтак постанова державного виконавця від 22.09.2026 у виконавчому провадженні №80474733 про накладення штрафу в розмірі 5100,00 грн є протиправною та підлягає скасуванню.

Отже, позовні вимоги Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області підлягають задоволенню.

У зв`язку із задоволенням позовних вимог у відповідності до статті 139 КАС України сплачений позивачем судовий збір у розмірі 2662,40 грн, необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 2, 6, 9, 72-77, 139, 241-246, 250, 255, 287, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області - задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Хмельницькій області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 22.09.2026 у виконавчому провадженні №80474733 про накладення на Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області штрафу в розмірі 5100,00 грн.

Стягнути на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 коп., за рахунок бюджетних асигнувань Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Хмельницькій області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Гната Чекірди, 10, м. Хмельницький, Хмельницький р-н, Хмельницька обл., 29005 , код ЄДРПОУ - 21318350)

Відповідач:Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Хмельницькій області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (вул. Тернопільська, 13/2, м. Хмельницький, Хмельницький р-н, Хмельницька обл., 29018 , код ЄДРПОУ - 45798761)

Головуючий суддя Є.В. Печений