Рішення від 25 жовтня 2026 р. у справі №520/22360/25 — Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

26 жовтня 2026 року № 520/22360/25

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мельникова Р.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення – рішення: від 13.02.2013 № 0013868-2405-2037 про визначення податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на загальну суму 57 469, 00 грн. за 2021 рік, від 18.06.2024 № 0998385-2405-2017-UA63100050000079487 про визначення податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на загальну суму 62 253,75 грн. за 2022 рік, від 31.05.2024 №0894161-2405-2037-UA63100050000079487 про визначення податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на загальну суму 64169,25 грн. за 2023 рік, від 04.06.2025 № 0264617-2405-2030-UA63100050000079487 про визначення податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на загальну суму 68 000,25 грн. за 2024 рік.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначає, що є власником нежитлової будівлі літ. «А-2» загальною площею 638,5 кв. м, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , щодо якої ГУ ДПС у Харківській області визначено податкові зобов`язання з податку на нерухоме майно за 2021– 2024 роки. Вважає оскаржувані податкові повідомлення-рішення протиправними, оскільки їх копії у паперовій формі не отримував, а контролюючим органом не дотримано порядку їх надсилання та не надано належного розрахунку податкових зобов`язань. Крім того, на думку позивача, відповідач не врахував пільгу зі сплати податку в розмірі 65 %, установлену рішенням Лозівської міської ради від 17.06.2021 № 331 для відповідних об`єктів нежитлової нерухомості, а також особливості оподаткування нерухомого майна, розташованого на території Лозівської міської територіальної громади, у період дії воєнного стану.

Ухвалою суду від 26.09.2025 позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України про скасування податкового повідомлення-рішення в частині позовних вимог, щодо визнання протиправними та скасування податкових повідомлень – рішень: від 13.02.2023 № 0013868-2405-2037 про визначення податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на загальну суму 57 469, 00 грн. за 2021 рік, від 18.06.2024 № 0998385-2405-2017-UA63100050000079487 про визначення податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на загальну суму 62 253,75 грн. за 2022 рік, від 31.05.2024 №0894161-2405-2037-UA63100050000079487 про визначення податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на загальну суму 64169,25 грн. за 2023 рік - повернуто позивачу.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 26.09.2026 прийнято адміністративний позов до розгляду та відкрито спрощене провадження в адміністративній справі в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення – рішення від 04.06.2025 № 0264617-2405-2030-UA63100050000079487 про визначення податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на загальну суму 68 000,25 грн. за 2024 рік.

Від ГУ ДПС у Харківській області до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 04.06.2025 № 0264617-2405-2030-UA63100050000079487 прийнято відповідно до вимог статті 266 Податкового кодексу України на підставі відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Податкове зобов`язання за 2024 рік у розмірі 68 000,25 грн визначено виходячи із загальної площі нежитлової будівлі 638,5 кв. м та ставки податку 106,5 грн за 1 кв. м. Відповідач підтверджує, що податкове повідомлення-рішення не надсилалося позивачу поштовим зв`язком, а було направлено через електронний кабінет. Щодо доводів позивача про право на пільгу в розмірі 65 %, установлену рішенням Лозівської міської ради від 17.06.2021 № 331, відповідач зазначає, що позивач орендував земельну ділянку площею 0,1097 га за адресою розташування нерухомості, однак за 2024 рік орендна плата за неї не нараховувалася. На думку відповідача, передумови для застосування зазначеної пільги відсутні. З огляду на викладене ГУ ДПС у Харківській області вважає оскаржуване податкове повідомлення-рішення правомірним та просить відмовити в задоволенні позову.

Відповідно до ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, проаналізувавши доводи позову та заперечень проти нього, суд встановив таке.

Відповідно до відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ОСОБА_1 є власником нежитлової будівлі літ. «А-2» загальною площею 638,5 кв. м, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 . Державну реєстрацію права власності на зазначений об`єкт проведено 27.12.2016.

ГУ ДПС у Харківській області визначило ОСОБА_1 податкові зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за належну йому нежитлову будівлю літ. «А-2» загальною площею 638,5 кв. м та сформувало податкове повідомлення-рішення від 04.06.2025 № 0264617-2405-2030-UA63100050000079487 — за 2024 рік на суму 68 000,25 грн.

У відзиві на позовну заяву від 13.10.2025 ГУ ДПС у Харківській області також зазначило, що податкове повідомлення-рішення від 04.06.2025 № 0264617-2405-2030-UA63100050000079487 поштовим зв`язком на адресу позивача не надсилалося, а було направлено через електронний кабінет.

20.08.2025 ОСОБА_1 подав до Харківського окружного адміністративного суду адміністративний позов, у якому просив визнати протиправними та скасувати зазначене податкове повідомлення-рішення.

Розглядаючи справу по суті заявлених позовних вимог, суд зазначає таке.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовані Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Приписами ст.67 Конституції України визначено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Положеннями п.15.1 ст.15 ПК України встановлено, що платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

За правилами пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України, що платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно п.п. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 ПК України, контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Відповідно до пп.266.1.1, 266.1.2 п.266.1 ст.266 ПК України, платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості. Об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

Згідно з пп.266.3.1, 266.3.2 п.266.3 ст.266 ПК України, базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток. База оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

Згідно з підпунктом 266.6.1 пункту 266.6 статті 266 цього Кодексу базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

Відповідно до підпункту 266.5.1 пункту 266.5 статті 266 ПК України ставки податку для об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об`єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.

Згідно підпункту 266.7.1. пункту 266.6 статті 266 ПК України обчислення суми податку з об`єкта/об`єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об`єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.

Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються платнику податку контролюючим органом у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком) (пп.266.7.2. пункту 266.6 статті 266 ПК України).

Таким чином, наведеним нормами ПК України визначено, що платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, а база оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

Водночас згідно з положеннями підпункту 266.4.3 пункту 266.4 статті 266 Податкового кодексу України пільги з податку, передбачені підпунктами 266.4.1 та 266.4.2 цього пункту, для фізичних осіб не застосовуються до:

об`єкта/об`єктів оподаткування, якщо площа такого/таких об`єкта/об`єктів перевищує п`ятикратний розмір неоподатковуваної площі, встановленої підпунктом 266.4.1 цього пункту;

об`єкта/об`єктів оподаткування, що використовуються їх власниками з метою одержання доходів (здаються в оренду, лізинг, позичку, використовуються у підприємницькій діяльності).

Таким чином об`єктом оподаткування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є об`єкти житлової та/або нежитлової нерухомості.

Відповідно до підпункту 14.1.129 пункту 14.1 статті 14 ПК України об`єкти житлової нерухомості будівлі, зареєстровані згідно із законодавством як об`єкти житлової нерухомості, дачні та садові будинки.

За положеннями п.п. 14.1.129-1 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, об`єкти нежитлової нерухомості - будівлі, їх складові частини, що не є об`єктами житлової нерухомості. До об`єктів нежитлової нерухомості відносяться: а) будівлі готельні - готелі, мотелі, кемпінги, пансіонати, ресторани та бари, туристичні бази, гірські притулки, табори для відпочинку, будинки відпочинку; б) будівлі офісні - будівлі фінансового обслуговування, адміністративно-побутові будівлі, будівлі для конторських та адміністративних цілей; в) будівлі торговельні - торгові центри, універмаги, магазини, криті ринки, павільйони та зали для ярмарків, станції технічного обслуговування автомобілів, їдальні, кафе, закусочні, бази та склади підприємств торгівлі й громадського харчування, будівлі підприємств побутового обслуговування; г) гаражі - гаражі (наземні й підземні) та криті автомобільні стоянки; ґ) будівлі промислові та склади; д) будівлі для публічних виступів (казино, ігорні будинки); е) господарські (присадибні) будівлі - допоміжні (нежитлові) приміщення, до яких належать сараї, хліви, гаражі, літні кухні, майстерні, вбиральні, погреби, навіси, котельні, бойлерні, трансформаторні підстанції тощо; є) інші будівлі.

При цьому, визначення грошового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки здійснюється контролюючим органом на підставі, зокрема, даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року з подальшим продовженням його терміну відповідними Указами. Воєнний стан діє і станом на цей час.

За приписами ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12 травня 2015 року № 389-VIII воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України 15 березня 2022 року Верховною Радою України був прийнятий Закон України № 2142-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства в період дії воєнного стану», яким п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України був доповнений, зокрема, підпунктом 69.22 такого змісту:

«Тимчасово положення статті 266 цього Кодексу застосовуються з урахуванням таких особливостей:

Починаючи з 1 січня 2023 року за об`єкти житлової та/або нежитлової нерухомості, у тому числі їх частки, що перебувають у власності фізичних та/або юридичних осіб, що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, які включені до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, не нараховується та не сплачується за період з першого числа місяця, в якому було визначено щодо відповідних територій дату початку активних бойових дій або тимчасової окупації, до останнього числа місяця, у якому завершено бойові дії або тимчасову окупацію на відповідній території.

Зазначений закон набув чинності 5 квітня 2022 року.

Отже, відповідно до внесених до ПК України з 5 квітня 2022 року змін у періоди з 1 березня 2022 року по 31 грудня року, в якому припинено або скасовано воєнний стан, за об`єкти нежитлової нерухомості, що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки не підлягав нарахуванню та сплаті.

Законом України від 11 квітня 2023 року № 3050-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно» внесено зміни до пп.69.22 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, згідно з якими вказаний підпункт викладено в такій редакції:

Тимчасово, на період дії воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, по 31 грудня року, в якому припинено або скасовано воєнний стан, положення статті 266 цього Кодексу застосовуються з урахуванням таких особливостей:

Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, не нараховується та не сплачується:

1) за об`єкти житлової та/або нежитлової нерухомості, що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України:

за 2021 та 2022 роки - за об`єкти житлової нерухомості, у тому числі їх частки, що перебувають у власності фізичних осіб;

за період з 1 березня 2022 року по 31 грудня 2022 року - за об`єкти житлової нерухомості, у тому числі їх частки, що перебувають у власності юридичних осіб, та за об`єкти нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та/або юридичних осіб.

Починаючи з 1 січня 2023 року за об`єкти житлової та/або нежитлової нерухомості, у тому числі їх частки, що перебувають у власності фізичних та/або юридичних осіб, що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, які включені до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, не нараховується та не сплачується за період з першого числа місяця, в якому було визначено щодо відповідних територій дату початку активних бойових дій або тимчасової окупації, до останнього числа місяця, у якому завершено бойові дії або тимчасову окупацію на відповідній території.

Дати початку та завершення активних бойових дій або тимчасової окупації визначаються відповідно до даних Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією.

Суд зазначає, що редакція підпункту 69.22 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України (в редакції, яка діяла до 06 травня 2023 року) передбачала, що податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки не нараховується та не сплачується, у тому числі їх частки, за об`єкти, що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії за період 2021 та 2022 роки за об`єкти житлової нерухомості та за період з 1 березня 2022 року по 31 грудня 2022 року за об`єкти нежитлової нерухомості. Тоді як редакція підпункту 69.22 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України (в редакції чинній з 06 травня 2023 року) передбачає звільнення від нарахування та сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за об`єкти житлової та/або нежитлової нерухомості, що розташовані на територіях активних бойових дій за цей же період.

Відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 територію Лозівської міської територіальної громади Харківської області включено до переліку територій можливих бойових дій з 24.02.2022 року.

Відтак, у 2024 році дана пільга не майно позивача не поширювалась.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, ОСОБА_1 на праві приватної власності з належить нежитлова будівля літ. "А-2", загальною площею (кв.м): 638.5 за адресою: АДРЕСА_1 , право зареєстровано – 27.12.2026 року за № 1139588563110.

За податковим повідомленням-рішенням від 04.06.2025 № 0264617-2405-2030-UA63100050000079487 нараховано податок на загальну суму 68 000,25 грн. за 2024 рік.

Як вбачається зі змісту відзиву та оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, контролюючим органом розраховано розмір податкового зобов`язання виходячи з таких обставин.

Рішенням Лозівської міської ради Харківської області від 17.06.2021 № 330 «Про встановлення податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на території Лозівської міської територіальної громади» встановлено ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, зокрема для будівель нежитлової нерухомості – 1,5%.

На 1 січня 2024 року мінімальна заробітна плата становила 7100 грн, ставка податку становить 1,5%, отже ставка податку, яка мала бути застосована до нежитлових будівель позивача у 2024 році, становила 106,5 грн (1,5 % х 7100 грн) за 1 кв.м.

Відтак, сума податку за 2024 рік була розрахована за нежитлову будівлю загальною площею 638,5 м кв. у розмірі - 375,38 грн (638,5 м кв. х 106,5 грн).

Поряд з цим, суд зазначає, що рішенням Лозівської міської ради Харківської області від 17.06.2021 № 331 «Про встановлення пільг із сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, для об`єктів нежитлової нерухомості на території Лозівської міської територіальної громади» передбачено пільгу в розмірі 65 % суми податкового зобов`язання за рік щодо будівель і споруд, об`єктів нежитлової нерухомості, крім вбудованих та прибудованих у багатоквартирних житлових будинках, за умови оформлення відповідно до законодавства права власності або користування земельною ділянкою, на якій розташований об`єкт, та сплати за неї орендної плати чи земельного податку. Зазначені пільги введено в дію з 01.01.2022.

Згідно з відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, ОСОБА_1 (витяг від 01.10.2025 року) орендував земельну ділянку площею 0,1097 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 .

Право на земельну ділянку зареєстровано 29.01.2020 року за договором оренди від 20.12.2019 року зі строком дії до 19.12.2024 (п`ять років з дати його укладення).

Доказів продовження договору оренди матеріали справи не містять, судовим розглядом не встановлено.

Отже, за 11 місяців та 19 днів у 2024 році до позивача мала бути застосована пільга передбачена рішенням Лозівської міської ради Харківської області від 17.06.2021 № 331 «Про встановлення пільг із сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, для об`єктів нежитлової нерухомості на території Лозівської міської територіальної громади».

Відтак, розрахунок податку мав здійснюватися наступним чином.

За 11 місяців 19 днів (354 календарні дні): 68 000,25 грн х 354 / 366 = 65 770,73 грн. х 65% = 42750,97 грн (з урахуванням пільги).

За 12 календарних днів: 68 000,25 грн х 12 / 366 = 2 229,52 грн (без урахування пільги).

Отже загальна сума податкового зобов`язання за 2024 рік становила: 42750,97 грн + 2 229,52 грн = 44980,49 грн.

Таким чином, податковим органом завищено розмір податкового зобов`язання ОСОБА_1 на 25249,28 грн (68 000,25 грн - 42750,97 грн).

Верховний Суд неодноразово наголошував, зокрема у постановах від 10 серпня 2023 року у справі №160/1998/19, від 29 липня 2021 року у справі №1340/5541/18, від 03 вересня 2019 року у справі №806/2049/18, що суми грошових зобов`язань, штрафних (фінансових) санкцій (штрафу), боргу (недоїмки), яких стосуються позовні вимоги, визначені позивачу за конкретними окремими підставами, які відображені в акті перевірки, а при вирішенні відповідного спору суд не позбавлений можливості скасувати рішення суб`єкта владних повноважень у частині та, за встановлення у судовому процесі об`єкту оподаткування та його вартісного вираження, не позбавлений можливості виділити із загального обсягу грошових зобов`язань суму, яка збільшена правомірно чи суму штрафних (фінансових) санкцій, що застосовані правомірно. Такі дії суду не є підміною повноважень контролюючого органу, а є способом відновлення порушених прав, інтересів та справедливості в цілому, що відповідає повноваженням адміністративного суду.

Такий висновок також підтримано у постанові Верховного Суду від 15.04.2025 у справі № 500/159/24, та в постанові від 20.03.2025 у справі № 380/29209/23, що свідчить про усталеність правової позиції з даного питання.

Тому, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, шляхом визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області в частині надміру нарахованого податкового зобов`язання зі сплати податку за нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2024 рік від 04.06.2025 № 0264617-2405-2030-UA63100050000079487 на суму 25249,28 грн.

Як зазначено в п. 58 рішення Європейського суду з прав людини по справі Серявін та інші проти України, суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Пунктом 41 Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Деякі аргументи не можуть бути підставою для надання детальної відповіді на такі доводи.

Усі інші аргументи сторін вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у цьому судовому рішенні, оскільки вищенаведених висновків суду не спростовують.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Розподіл судових витрат здійснюється у порядку передбаченому статтею 139 КАС України, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 243-246, 250, 255, 257-262, 295, 297 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (вул. Григорія Сковороди, буд. 46, м. Харків, Харківський р-н, Харківська обл., 61057 ЄДРПОУ 43983495) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області в частині надміру нарахованого податкового зобов`язання зі сплати податку за нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2024 рік від 04.06.2025 № 0264617-2405-2030-UA63100050000079487 на суму 25249,28 грн.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Григорія Сковороди, буд. 46, м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61057 ЄДРПОУ 43983495) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 РНОКПП НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір у сумі 358,52 грн (триста п`ятдесят вісім гривень 52 коп).

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Мельников Р.В.