Суд: Городоцький районний суд Львівської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Кримінальне
Категорія: Ухилення від сплати аліментів на утримання дітей
Дата: 22 жовтня 2026 р.
Справа: №441/2486/26
Суддя: Перетятько О. В.
Справа № 441/2486/26 1-кп/441/270/2026
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
23.10.2026 Городоцький районний суд Львівської області в складі:
головуючого судді – ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши в порядку спрощеного провадження кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28.09.2026 за № 42026142270000059 про обвинувачення:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця, жителя та зареєстрованого в АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, із повною загальною середньою освітою, розлученого, непрацюючого, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.164 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_3 , достовірно знаючи про те, що згідно з судовим наказом, виданим 09.06.2025 року Городоцьким районним судом Львівської області (справа № 441/1098/25, провадження № 2-н/441/79/2025) зобов`язаний сплачувати на користь ОСОБА_4 аліменти на утримання дітей – ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/3 частки заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 06.06.2025 і до досягнення дітьми повноліття, а також відкритого виконавчого провадження № АСВП 78383503, будучи ознайомленим із його змістом, розуміючи необхідність сплати аліментів на утримання дітей, в порушення вимог ст. 18, 27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989 року, ч.2 ст.51 Конституції України, ст. 180 Сімейного кодексу України та ст. 8, 11 Закону України «Про охорону дитинства», маючи умисел на злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання неповнолітніх дітей, умисно у період часу з 06.06.2025 року до 01.10.2026 року жодних дій, спрямованих на виконання рішення Городоцького районного суду Львівської області від 09.06.2025 року не здійснив, а допустив заборгованість по аліментах на загальну суму 96942 грн. 80 коп., тобто у розмірі, що сукупно перевищує суму виплат за три місяці відповідних платежів, а саме, будучи дієздатною та працездатною особою, на роботу офіційно не влаштувався, заходів до пошуку роботи тривалий час не вживав, на обліку в Львівській філії Львівського обласного центру зайнятості не перебував та не звертався, будь якої допомоги на утримання дітей не надавав, що свідчить про його бездіяльність, внаслідок чого порушив та продовжує порушувати право дітей на повноцінне життя та всебічний (фізичний, психічний і соціальний) розвиток.
Дії обвинуваченого ОСОБА_3 кваліфіковано за ч.1 ст.164 КК України як злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дитини (аліментів).
Обвинувальний акт відносно ОСОБА_3 в порядку ст.302 КПК України надійшов до суду 16 жовтня 2026 року.
Частинами 2, 3 ст.381 КПК України визначено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта. Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфа.
Зі змісту заяви обвинуваченого ОСОБА_3 , яка була складена в присутності захисника - адвоката ОСОБА_6 , вбачається, що останній беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КК України, погоджується із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлений з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч.2 ст.302 КПК України та надав свою згоду на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні без його участі.
Потерпіла ОСОБА_3 також подала письмову заяву, у якій підтвердила, що їй роз`яснено наслідки розгляду кримінальної справи в спрощеному порядку, обмеження її права на апеляційне оскарження згідно з ч.2 ст.302 КПК України, однак вона згодна із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, добровільно надає свою згоду на такий розгляд обвинувального акта без її участі.
Відповідно до частин 2, 3 ст.382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному КПК України, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
Суд має право призначити розгляд у судовому засіданні обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку та викликати для участі в ньому учасників кримінального провадження, якщо визнає це за необхідне.
Враховуючи те, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, подав заяву, в якій не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згідний з розглядом обвинувального акта у спрощеному порядку без його участі, беручи до уваги відсутність сумнівів в добровільності такої позиції обвинуваченого, з урахуванням клопотань інших учасників судового провадження, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт має бути розглянутий в порядку, визначеному статтями 381-382 КПК України.
При цьому, у відповідності до частини 4 ст 107 КПК України в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Суд, вивчивши обвинувальний акт та матеріали кримінального провадження, вважає доведеним, що ОСОБА_3 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч.1 ст.164 КК України, а саме злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дитини (аліментів).
Органом досудового розслідування встановлено обставини вчинення кримінального проступку, які підтверджують обставини, встановлені судом.
ОСОБА_3 та потерпіла в поданих заявах зазначені обставини не оспорюють, вважають, що органом досудового розслідування вони встановлені в повному обсязі, обвинувачений свою вину у вчиненні вказаного кримінального проступку беззаперечно визнає в повному обсязі, його позиція є добровільною та не є наслідком будь-якого примусу.
Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, дійшов висновку, що під час розгляду обвинувального акту підтверджено факт вчинення ОСОБА_3 кримінального проступку, дії обвинуваченого вірно кваліфіковано за ч.1 ст.164 КК України як злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дитини (аліментів).
При призначенні покарання обвинуваченому суд враховує обставини справи, ступінь тяжкості вчиненого проступку, особу винного, а також обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому, не встановлено.
Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченому, є щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Враховується також, що обвинувачений вчинив кримінальне правопорушення у виді кримінального проступку, на обліку в лікарів психіатра та нарколога не перебуває, позитивно характеризується за місцем свого проживання.
Приймаючи до уваги наведені обставини в сукупності, суд приходить до висновку, що виправлення обвинуваченого можливе шляхом застосування до нього покарання у виді громадських робіт, що буде достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Цивільний позов у кримінальному проваджені не заявлявся, процесуальні витрати відсутні, долю речового доказу слід вирішити у відповідності з вимогами ст.100 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувалися.
Керуючись ст. 368-371, 373-374, 376, 381-382 КПК України, суд –
УХВАЛИВ:
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КК України, та призначити йому покарання у виді 80 (вісімдесяти) годин громадських робіт з відбуттям не більше як чотири години на день.
Речовий доказ – копії матеріалів виконавчого провадження АСВП № 78383503 від 24.06.2025, які зберігаються в матеріалах кримінального провадження, - залишити в матеріалах кримінального провадження.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо він не скасований, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржено до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
У відповідності до частини 1 статті 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
Суддя ОСОБА_1
Оригінал: reyestr.court.gov.ua