Рішення від 18 жовтня 2026 р. у справі №463/2060/26 — Галицький районний суд м. Львова

Справа №463/2060/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 жовтня 2026 року м.Львів

Галицький районний суд м. Львова

в складі: головуючого судді Мисько Х.М.,

з участю: секретаря судового засідання Бевзюк М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Львівської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору – Четверта Львівська державна нотаріальна контора про визнання права вланості на спадкове майно, –

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Львівської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору – Четверта Львівська державна нотаріальна контора, в якому просить визнати правов ласності в порядку спадкуання за законом на автомобіль марки «Opel Insignia”, номер кузова /шасі НОМЕР_1 , 2013 року випуску, після смерті його дружини ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла дружина позивача ОСОБА_2 , після смерті якої спадкоємцем першої черги став позивач ОСОБА_1 , та спільний син подружжя ОСОБА_3 , який в подальшому відмовився від спадщини в користь позивача. Вказує, що відповідно до зареєстрованої державним нотаріусом Четвертої Львівської державної нотаріальної контори Львівської області Мельник Г.Я., єдиними спадкоємцями є ОСОБА_1 , ОСОБА_3 . За життя ОСОБА_2 придбала транспортний засіб марки «Opel Insignia”, номер кузова /шасі НОМЕР_1 , 2013 року випуску, який було ввезено на територію України 03.04.2023 року та розмитнено 04.04.2023 року, однак ОСОБА_2 не встигла зареєструвати право власності на згаданий автомобіль. Позивач звернувся до нотаріуса щодо видачі свідоцтво про право власності на автомобіль після смерті його дружини, однак отримав відмову у вчиненні нотаріальної дії, у зв`язку із відсутністю документів про право власності на такий. З вказаних підставі позивач, просить позов задовольнити повністю.

Ухвалою Личаківського районного суду м. Львова від 11.03.2026 року позовну заяву скеровано до Галицького районного суду м. Львова за підсудністю.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.04.2026 року визначено суддю Мисько Х.М.

Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 09.04.2026 року призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 23.10.2026 року підготовче судове засідання закрито та справу призначено до судового розгляду.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи. Скерував на адресу суду заяву про розгляд справи за його відсутності.

Представник Львівської міської ради у судове засідання не з`явилась, належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи.

Згідно з ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка осіб, належним чином повідомлених про час та місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви, тому за таких обставин суд вважає за можливе розглянути заяву у їх відсутності, оскільки у матеріалах справи є достатньо необхідних доказів про права та обов`язки сторін, їх взаємовідносини для постановлення судом законного та об`єктивного рішення.

Згідно ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч.1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частинами 1 та 3 статті 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

При цьому, виходячи з положень ст. 16 ЦК України, особа звертається до суду за захистом свого порушеного права.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, що мають істотне значення для її розгляду і вирішення по суті, дійшов наступного висновку.

Встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла дружина позивача ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Львові Західного міжрегіонального управління юстиції МЮ, актовий запис №1619.

Постановою державного нотаріуса Четвертої Львівської державної нотаріальної контори Львівської області Мельник Г.Я. відмовлено ОСОБА_4 у видачі свідоцтва про право на спадщину, зазначивши, що вказана нотаріальна дія не може бути вчинена з наступних підстав: згідно п.п. 4.12, 4.14, 4.15, 4.18 п. 1 гл. 10 розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, Свідоцтво про право на спадщину видається за наявності у спадковій справі всіх необхідних документів. Видача свідоцтва про право на спадщину на транспортні засоби проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцю, а саме Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу. Реєстрація транспортних засобів проводиться уповноваженими органами Державтоіпспекції МВС України, про що власнику в територіальних сервісних центрах МВС видається Свідоцтво про реєстрацію ТЗ. При видачі свідоцтва про право на спадщину на транспортний засіб спадкоємець надає нотаріусу оригінал правовстановлюючого документу. Спадкоємець не може представити документи, які підтверджують виникнення у спадкодавця права власності на майно, яке належало спадкодавцю. А пунктом 4.18 глави 10 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України передбачено, що за відсутності всіх необхідних документів для видачі свідоцтва про право на спадщину, нотаріус роз`яснює порядок звернення до суду. Згідно ст. 46 Закону України «Про нотаріат», у разі відсутності в матеріалах спадкової справи необхідних документів для видачі свідоцтва про право на спадщину, нотаріус відкладає, зупиняє вчинення або відмовляє у вчиненні нотаріальної дії.

Відповідно до митної декларації ІМ40ДЕ 23UA209180013436UO, 04.04.2023 року ОСОБА_2 придбала транспортний засіб марки «Opel Insignia”, номер кузова /шасі НОМЕР_1 , 2013 року випуску, однак не встигла зареєструвати право власності.

З довідки державного нотаріуса Четвертої Львівської державної нотаріальної контори Львівської області Мельник Г.Я. №9008/02-14 від 29.09.2025 року вбачається, що після смерті ОСОБА_2 , заведена спадкова спрва №143/2025 року, та єдиним спадкоємцем на все рухрме та нерухоме майно є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Згідно із статтею 328 ЦК України, право власності вибувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правовиків. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Відповідно до статті 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Частиною 2 статті 1220 ЦК України визначено, що часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Нормами статті 1223 ЦК України встановлено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Відповідно до частини 5 статті 1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини, вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до частини 1 статті 1297 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов`язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно.

Процедура реєстрації транспортних засобів регламентується Порядком державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів , напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 року №1388 (надалі - «Порядок №1388»).

Відповідно до пункту 8 Порядку № 1388, державна реєстрація (перереєстрація) транспортних засобів проводиться на підставі заяв власників, поданих особисто або уповноваженим представником, і документів, що посвідчують їх особу, підтверджують повноваження представника (для фізичних осіб - нотаріально посвідчена довіреність, для юридичних осіб - організаційно-розпорядчий документ про проведення державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку транспортних засобів та видана юридичною особою довіреність), а також правомірність придбання, отримання, ввезення, митного оформлення (далі - правомірність придбання) транспортних засобів, відповідність конструкції транспортних засобів установленим вимогам безпеки дорожнього руху, а також вимогам, які є підставою для внесення змін до реєстраційних документів.

Документами, що підтверджують правомірність придбання транспортних засобів, їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, є оформлені в установленому порядку: митна декларація на бланку єдиного адміністративного документа на паперовому носії або електронна митна декларація, або видане митним органом посвідчення про реєстрацію в уповноважених органах МВС транспортних засобів чи їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери.

Таким чином, ОСОБА_5 за життя правомірно придбала транспортний засіб - автомобіль легковий марки «Opel Insignia”, номер кузова /шасі НОМЕР_1 , 2013 року випуску

Оскільки, ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем та прийняв спадщину у встановленому законом порядку, до нього, відповідно до наведених вище норм цивільного законодавства України, перейшло право власності на вказаний автомобіль, однак на даний час вона позбавлена можливості завершити процедуру реєстрації автомобіля у органах МВС України та отримати свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (технічний паспорт), що в свою чергу позбавляє мене можливості вільно користуватися та розпоряджатися своєю власністю.

Відповідно до ст., ст. 12, 76, 77, 81 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін . Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до положень статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ст.263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду України. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Позивачем, відповідно до вимог ч.1 ст.81 ЦПК України, належним чином доведено обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог щодо визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню та вважає правильним обраний спосіб захисту визнання права власності за спадкоємцем на спадкове майно - легковий автомобіль марки «Opel Insignia”, номер кузова /шасі НОМЕР_1 , 2013 року випуску.

Згідно із позовною заяви вбачається, що позивач просить судові витрати з відповідача не стягувати.

Керуючись ст. ст. 3928, 1218, 1233, 1261, 1269, 1273, 1296 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 200, 206, 258, 263, 265,354 ЦПК України, суд,-

в и р і ш и в:

позов ОСОБА_1 до Львівської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору – Четверта Львівська державна нотаріальна контора про визнання права вланості на спадкове майно - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на легковий автомобіль марки «Opel Insignia”, номер кузова /шасі НОМЕР_1 , 2013 року випуску.

Судові витрати віднести за рахунок позивача.

Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду – якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення викготовлений 22.10.2026 року.

Учасники у справі:

Позивач:

ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 )

Відповідач:

Львівська міська рада (79008, м. Львів, пл. Ринок, 1, код ЄДРПОУ:04055896),

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору – Четверта Львівська державна нотаріальна контора (79005, м. Львів, вул. Зелена, 2, код ЄДРПОУ: 02899401)

Суддя Х.М.Мисько