Рішення від 25 жовтня 2026 р. у справі №439/1592/26 — Бродівський районний суд Львівської області

Суд: Бродівський районний суд Львівської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: інших фактів, з них:.

Дата: 25 жовтня 2026 р.

Справа: №439/1592/26

Суддя: Войтюк Т. Л.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №439/1592/26

Провадження № 2-о/439/93/26

26 жовтня 2026 року м. Броди

Бродівський районний суд Львівської області у складі:

головуючої судді Войтюк Т.Л.,

за участю секретаря судового засідання Бойко О.І.,

в засіданні приймали участь:

заявник ОСОБА_1 (у судовому засіданні 20.10.2026),

представник заявника адвокат Слобода С.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань м. Броди в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Бродівська міська рада Золочівський район Львівська область, про встановлення факту постійного проживання спадкодавця із спадкоємцем,

у с т а н о в и в:

До Бродівського районного суду Львівської області звернулася ОСОБА_1 із заявою у якій просить встановити факт постійного проживання спадкодавця ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 із спадкоємцем ОСОБА_1 .

Короткий зміст заяв по суті справи. Аргументи учасників справи.

В обґрунтування вимог заяви заявниця покликається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_3 – дід заявниці. ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_4 мати заявниці. ІНФОРМАЦІЯ_4 помер ОСОБА_5 батько заявниці. ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 – баба заявниці.

Після смерті ОСОБА_2 залишилося спадкове майно, яке складається із права на земельну частку (паю) у розмірі 1,37 умовних кадастрових гектарах, яка належало їй на підставі Сертифікату на право на земельну частку (пай).

ОСОБА_2 заповіла все своє майно онуці ОСОБА_1 , що підтверджується заповітом. За життя спадкодавець не повідомляла заявницю про заповіт, тому їй не було відомо про заповіт та про склад спадкового майна, а саме земельну частку (пай). За життя спадкодавець подарувала своїй онуці належний їй будинок, що знаходиться в АДРЕСА_1 та земельні ділянки, які розташовані за цією адресою.

У встановлений законом строк заявниця не звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини. Заявниця вважала, що оскільки вона постійно проживала з бабою до дня смерті та здійснювала догляд за нею, то увійшла в спадкові права після смерті баби.

У червня 2026 року заявниця звернулася до Бродівської державної нотаріальної контори з метою подання заяви про прийняття спадщини. Нотаріус повідомив про неможливість прийняття заяви у зв`язку із пропуском строку для прийняття спадщини.

Саме через відсутність документів, які підтверджують її постійне проживання з бабою, вона позбавлена можливості оформити спадщину, тому просить суд встановити факт її проживання із спадкодавцем ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час відкриття спадщини за адресою: АДРЕСА_1 .

Заявниця не може реалізувати свої майнові права на земельну частку (пай), яка належала її бабі, а тому встановлення факту постійного проживання з бабою необхідне для оформлення спадщини, при цьому права інших осіб не порушуються.

Представник заінтересованої особи, Бродівська міська рада Львівської області, подав заяву про розгляд справи без участі. Проти встановлення факту проживання спадкодавця із спадкоємцем не заперечує.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою судді від 02.07.2026 відкрито окреме провадження, призначено судове засідання.

Ухвалою суду від 11.08.2026 витребувано у Бродівської державної нотаріальної контори інформацію про заведену спадкову справу, щодо майна ОСОБА_2 .

У судовому засіданні заявниця та її представник адвокат Слобода С.Г. заяву підтримали з підстав викладених у заяві.

У судовому засіданні ОСОБА_1 пояснила, що її мама померла коли їй було 13 років, а баба фактично замінила їй матір, яка піклувалася про неї. Згодом баба захворіла і потребувала стороннього догляду, оскільки у неї були проблеми із зором. Вона до дня смерті проживала разом із бабою за адресою АДРЕСА_1 .

Дослідивши подану заяву про встановлення факту, що має юридичне значення, долучені до неї матеріали у їх сукупності, об`єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи, суд встановив такі фактичні обставити.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

Відповідно до копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 91 рік, місце смерті село Лагодів (а.с.11).

Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина. ОСОБА_2 за життя зробила розпорядження, заповіла все своє майно де б воно не знаходилося і з чого б воно не складалося, і все, що буде належати на день смерті та на що матиме право своїй онуці ОСОБА_1 , що підтверджується копією Заповіту від 01.10.2002, посвідченого секретарем виконкому Язлівчицької сільської ради, зареєстрованим в реєстрі за № 68 (а.с. 12).

Згідно із Довідкою відділу з питань організації діяльності центру надання адміністративних послуг Бродівської міської ради № 9 від 23.04.2026, ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 була зареєстрована одна за адресою АДРЕСА_1 (а.с. 13).

До складу спадщини після смерті ОСОБА_2 увійшло право на земельну частку (пай) розміром 1,37 в умовних кадастрових гектарах, що підтверджується копією Сертифіката на право на земельну частку (пай) РН № 463197, який виданий на підставі рішення Бродівської районної державної адміністрації від 08.04.199 7 № 142 та копією Витягу із книги реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) на території Брдівського району № 0-13-0-19-307/101-20 від 22.10.2020 виданого відділом у Бродівському районі ГУ Держгеокадастру у Львівській області (а.с.24, 25).

Із інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право власності) № НОМЕР_2 від 21.10.2026, наданої на ухвалу суду про витребування доказів, вбачається, що у Спадковому реєстрі відсутня інформація про заведену спадкову справу після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 51).

У судовому засіданні факт постійного проживання заявниці ОСОБА_6 з бабою ОСОБА_2 , підтвердили свідки ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 суду надала показання про те, що ОСОБА_1 проживала постійно з бабою у селі Лагодів до дня смерті баби. ОСОБА_1 доглядала за бабою, оскільки баба за віком не могла саме себе обслуговувати, мала проблеми із зором.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 , суду надав показання про те, що ОСОБА_2 , баба заявниці, померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . ОСОБА_1 постійно з нею проживала, оскільки ОСОБА_2 була вже у віці та мала проблеми зі здоров`ям, не могла сама себе доглядати. Зимою заявниця забирала бабу в м. Броди де була зареєстрована, а влітку разом із бабою переїжджали назад в село. ОСОБА_1 жила з бабою у АДРЕСА_1 . до дня смерті ОСОБА_2 .

Норми права, які підлягають застосуванню при вирішенні справи та мотиви, з яких виходить суд при ухваленні рішення.

У статті 1216 ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав і обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦК України).

До складу спадщини входять усі права і обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, за виключенням тих прав і обов`язків, що зазначені у статті 1219 ЦК України (ст.1218, 1231 ЦК України).

Згідно з частиною другою статті 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи, або день, з якого вона оголошується померлою.

За змістом ч. 1 статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Так, відповідно до частини третьої статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї.

Місцем проживання фізичної особи згідно з частиною першою статті 29 ЦК України є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.

Статтями 2, 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» передбачено, що реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

Місцем проживання є адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком понад шість місяців на рік.

Згідно з пунктами 2, 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.

Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім`єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до 01 січня 2004 року тощо. Якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Отже, для підтвердження прийняття спадщини має значення встановлення факту постійного проживання спадкоємця за законом чи заповітом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).

Положеннями частини першої статті 13 ЦПК Україн встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 89 ЦПК України, встановлено, що виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно з вимогами пунктів 1, 2, 3 частини першої статті 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до ч.2 ст.315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Згідно ст.319 ЦПК України, у рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт. Рішення суду про встановлення факту, який підлягає реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану або нотаріальному посвідченню, не замінює собою документів, що видаються цими органами, а є тільки підставою для одержання зазначених документів.

Так, з досліджених судом доказів встановлено, що ОСОБА_1 на час відкриття спадщини постійно проживала за адресою АДРЕСА_1 із ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Встановлення факту постійного проживання заявниці із її спадкодавцем необхідно для реалізації спадкових прав. Права інших осіб не порушуються, оскільки інших спадкоємців які би оспорювала право заявниці на прийняття спадщини не встановлено. Встановлення даного факту породить для заявниці певні юридичні наслідки, так як іншого шляху для підтвердження факту постійного проживання не існує.

Враховуючи викладене, оцінивши всі наявні у справі докази, суд дійшов до висновку, що заява підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.7 ст. 294 ЦПК України, при ухваленні судом рішення судові витрати заявнику не відшкодовуються.

Керуючись статтями 293, 294, 315, 319, 354 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа Бродівська міська рада Львівської області, про встановлення факту постійного проживання спадкоємця із спадкодавцем на час відкриття спадщини - задовольнити.

Встановити факт постійного проживання спадкоємця ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , разом із спадкодавцем ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 на час відкриття спадщини за адресою АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій ст. 358 ЦПК України.

Заявник: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 РНОКПП НОМЕР_3 .

Заінтересована особа: Бродівська міська рада Львівської області, місцезнаходження: Львівська область, Золочівський район, місто Броди, площа Ринок, будинок 20, код ЄДРПОУ 26525941.

Повне судове рішення складено 26 жовтня 2026 року.

Суддя Т.Л. Войтюк

Оригінал: reyestr.court.gov.ua