Рішення від 21 жовтня 2026 р. у справі №439/986/26 — Бродівський районний суд Львівської області

Суд: Бродівський районний суд Львівської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: споживчого кредиту

Дата: 21 жовтня 2026 р.

Справа: №439/986/26

Суддя: Петейчук Б. М.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №439/986/26

Провадження № 2/439/769/26

22 жовтня 2026 року м. Броди

Бродівський районний суд Львівської області

у складі:

головуючого-судді: Петейчука Б.М.,

за участі: секретаря

судового засідання: Ковальчук Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аксіліум-Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, ухвалив таке рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аксіліум-Фінанс» звернувся до Бродівського районного суду Львівської області з позовними вимогами до відповідача: ОСОБА_1 , в яких просив суд стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аксіліум-Фінанс» заборгованість за Заявою-договором про приєднання до Публічної пропозиції АТ «ТАСКОМБАНК» на укладання Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб № 808/6167364-СК у розмірі 26 562 (двадцять шість тисяч п`ятсот шістдесят дві) гривні 81 копійку.

Стислий виклад позиції позивача.

Позивач зазначає, що між ОСОБА_1 та Акціонерним товариством «Таскомбанк» було укладено Заяву-договір про приєднання до Публічної пропозиції АТ «ТАСКОМБАНК» на укладання Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб № 808/6167364-СК, відповідно до якого банк зобов`язувався надати позичальнику кредит, а позичальник зобов`язувався повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом та сплачувати інші платежі в сумі, строки та на умовах, передбачених договором.

Позивач зазначає, що кредитор належним чином виконав свій обов`язок щодо надання кредиту. Проте відповідач своїх зобов`язань за кредитним договором належним чином не виконав, внаслідок чого станом на дату розрахунку заборгованості утворилася заборгованість у розмірі 26 562 (двадцять шість тисяч п`ятсот шістдесят дві) гривні 81 копійку, з яких: 12 136 (дванадцять тисяч сто тридцять шість) гривень 15 копійок заборгованості за основним боргом, 14 426 (чотирнадцять тисяч чотириста двадцять шість) гривень 66 копійок заборгованості за відсотками.

Позивач акцентує, що 29 грудня 2025 року у правовідносинах за вказаною заборгованістю була здійснена заміна кредитора з АТ «Таскомбанк» на ТОВ «ФК «АКСІЛІУМ-ФІНАНС» на підставі договору факторингу. Боржника було повідомлено про заміну кредитора шляхом надсилання досудової вимоги та повідомлення про заміну кредитора в зобов`язанні. Отже, саме позивач є належним стягувачем за вищевказаним кредитним договором.

Відтак, позивач із метою належного та повного виконання зобов`язання просить суд стягнути з відповідача суму заборгованості за кредитним договором.

Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії у справі.

01 травня 2026 року – відкрито провадження у порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін.

Відповідачу запропоновано протягом п`ятнадцяти днів, із моменту отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі, подати відзив на позовну заяву.

15 червня 2026 року від відповідачки надійшов відзив на позовну заяву, у якому вона зазначила, що не мала жодних кредитних зобов`язань перед позивачем. Позивач повинен довести, що він укладав договір саме з нею. Також заявила клопотання про перехід від спрощеного розгляду до загального позовного провадження.

23 травня 2026 року винесено ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

17 вересня 2026 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

Позивач у судове засідання участь свого представника не забезпечив. Від представника позивача: адвоката Альховської Ірини Богданівни надійшла до суду заява про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримує повністю та просить суд їх задовольнити.

Відповідачка у судове засідання не з`явилася.

За правилами норми частини 2 статті 247 Цивільного процесуального кодексу України, оскільки сторони в судове засідання не з`явилися, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Встановлені судом фактичні обставини та зміст спірних правовідносин, з посиланнями на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Доказами у справі встановлено, що 26 березня 2019 року між ОСОБА_1 , як позичальником, та Акціонерним товариством «ТАСКОМБАНК», як кредитодавцем, було укладено договір про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб № 808/6167364-CK, відповідно до умов якого та поданої Заяви-договору боржник погодився з усіма його істотними умовами, зокрема щодо відкриття кредитної лінії з наданням платіжної картки «Велика п`ятірка» (MASTERCARD WORLD МИТТЕВА), порядку повернення, строку та плати за користування грошовими коштами. Згідно з умовами договору та паспорта споживчого кредиту, позичальнику надано кредит у межах погодженого кредитного ліміту (сума бажаного кредитного ліміту 9 600,00 гривень) на строк 12 місяців із умовою автоматичної пролонгації на такий самий строк за відсутності заяви позичальника про його припинення, із застосуванням пільгової процентної ставки 0,00001% річних та базової процентної ставки 43,2% річних, що підтверджується наданими суду Заявою-договором, паспортом споживчого кредиту та розрахунком заборгованості.

Позивачем надано суду на дослідження розрахунок заборгованості за кредитним договором № 808/6167364-СК, відповідно до якого заборгованість позичальника складає 26 562 (двадцять шість тисяч п`ятсот шістдесят дві) гривні 81 копійку, з яких: 12 136 (дванадцять тисяч сто тридцять шість) гривень 15 копійок заборгованості за основним боргом, 14 426 (чотирнадцять тисяч чотириста двадцять шість) гривень 66 копійок заборгованості за відсотками.

Право грошової вимоги за вказаним кредитним договором 29 грудня 2025 року перейшло до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аксіліум-Фінанс» на підставі договору факторингу (додано до матеріалів справи).

Мотиви суду.

За нормативними правилами статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання договору не допускається.

Виходячи зі змісту статей 526, 527, 530 Цивільного кодексу України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Разом із цим, нормою статті 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 Цивільного кодексу України).

За змістом статті 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Нормою частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України акцентовано, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

При цьому, відповідно до частини 1 статті 1048 Цивільного кодексу України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Імперативними приписами частини 2 статті 1048 Цивільного кодексу України визначено, що якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором (частина 1 статті 1049 Цивільного кодексу України).

Нормативними положеннями статті 1054 Цивільного кодексу України визначено, що за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Згідно із частиною 2 статті 1054 та частиною 2 статті 1050 Цивільного кодексу України, наслідками порушення боржником зобов`язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право кредитодавця достроково вимагати повернення всієї суми кредиту. Для належного виконання зобов`язання необхідно дотримувати визначені у договорі строки, зокрема щодо сплати процентів, а прострочення виконання зобов`язання є його порушенням.

Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються статтею 514 Цивільного кодексу України, згідно з якою до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Як вбачається із доказів у справі, між ОСОБА_1 та АТ «Таскомбанк» було укладено Заяву-договір про приєднання до Публічної пропозиції АТ «ТАСКОМБАНК» на укладання Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб № 808/6167364-СК, відповідно до якого боржник погодився з усіма його істотними умовами, зокрема й умовами про порядок повернення, строк повернення та оплату за користування грошовими коштами.

У свою чергу, первісний кредитор надав відповідачу кредит у повному обсязі, проте ОСОБА_1 належним чином зобов`язання не виконала. 29 грудня 2025 року право вимоги за вказаним договором перейшло до позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аксіліум-Фінанс» відповідно до договору факторингу.

Суд приходить до переконання, що оскільки кредитором своєчасно та в повному обсязі виконано свої зобов`язання за кредитним договором перед відповідачем, у свою чергу відповідачем не виконано зобов`язання по поверненню кредиту та сплаті процентів, тому позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо розподілу судових витрат зі сплати судового збору.

Судом встановлено, що позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аксіліум-Фінанс» сплатив судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок (а.с. 1).

Нормою частини 1 статті 141 Цивільного процесуального кодексу України закріплено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судом задоволено позовні вимоги в повному обсязі.

За таких обставин, суд вважає, що з відповідача: ОСОБА_1 необхідно стягнути понесені судові витрати за сплачений судовий збір за подання позовної заяви на рахунок позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аксіліум-Фінанс» пропорційно до задоволених позовних вимог, а саме у розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок, що буде відповідати вимогам чинного цивільного процесуального законодавства України.

Щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу.

Доказами у справі встановлено, що між ТзОВ «ФК «Аксіліум-Фінанс» та адвокатом Альховською І.Б. укладено договір про надання правничої (правової) допомоги за номером: 06/01/26. Предметом договору визначено, що адвокатське бюро приймає на себе зобов`язання надавати юридичну допомогу, а клієнт зобов`язується оплатити надані послуги з надання професійної правничої допомоги. Розмір гонорару адвоката за надання клієнту професійної правничої допомоги визначається сторонами у формі додатку до договору, який набуває чинності з дня його підписання сторонами, що підтверджується наданою суду копією такого договору.

Винагорода адвоката Альховської І.Б. за надання послуг згідно цього договору визначена сторонами згідно зі статтею 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» із урахуванням складності справи, економічної вигоди для Клієнта та його господарської діяльності, а саме: шляхом встановлення фіксованої суми за годину роботи за надання правничої допомоги, і складає 6 000 (шість тисяч) гривень 00 копійок за 3 години роботи, що підтверджується актом до договору про надання правничої (правової) допомоги за номером: 06/01/26 від 06 січня 2026 року.

Адвокатом Альховською І.Б. надано належним чином та у повному обсязі ТзОВ «ФК «Аксіліум-Фінанс» професійну правничу допомогу в цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Аксіліум-Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі: Закон за № 5076-VI) договір про надання правової допомоги – це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 частини 1 статті 1 Закон за № 5076-VI встановлено, що представництвом є вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Разом із тим, цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які варто застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

За змістом статті 137 Цивільного процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, зокрема гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаними адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини 3 статті 141 Цивільного процесуального кодексу України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до частини 8 статті 141 Цивільного процесуального кодексу України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Аналогічну правову позицію виклала Велика Палата Верховного Суду у судовому рішенні від 19 лютого 2020 року (єдиний унікальний номер справи: 755/9215/15-ц).

Суд, дослідивши надані суду докази витрат на професійну правничу допомогу, приходить до переконання, що заявлені вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Із доказів у справі, зокрема договору про надання правничої (правової) допомоги за номером: 06/01/26 від 06 січня 2026 року вбачається, що сторони узгодили між собою регулювання ціни договору з фіксованою ставкою надання послуг 2000 грн за годину роботи, загальна сума склала 6 000 (шість тисяч) гривень 00 копійок за три години роботи.

Повно, всебічно встановивши обставини справи, здійснивши оцінку доказів з точки зору дійсності, допустимості, достатності та належності, виходячи із внутрішнього переконання, суд приходить до думки, що надані послуги професійної правничої допомоги представником позивача: адвокатом Альховською Іриною Богданівною та витрати, які були понесені позивачем: ТзОВ «ФК «Аксіліум-Фінанс» за надання таких послуг, належать до судових витрат, які у своїй сукупності відповідають критеріям дійсності, необхідності, розумності їх розміру, з урахуванням складності справи.

Суд вважає, що фактично понесені судові витрати відповідачем за надану професійну правничу допомогу у досліджуваній цивільній справі становлять: 6 000 (шість тисяч) гривень 00 копійок.

За таких обставин, суд вважає, що доцільно відшкодувати позивачу: ТзОВ «ФК «Аксіліум-Фінанс» витрати на професійну правничу допомогу у зв`язку із розглядом досліджуваного цивільного провадження за рахунок відповідача: ОСОБА_1 у розмірі 6 000 (шість тисяч) гривень 00 копійок.

На підставі статей 16, 526, 527, 530, 625, 1050, 1054 Цивільного кодексу України, керуючись статтями 10, 12, 13, 81, 89, 141, 258-259, 263-265 Цивільного процесуального кодексу України, суд, –

у х в а л и в :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аксіліум-Фінанс», – задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аксіліум-Фінанс» заборгованість за Заявою-договором про приєднання до Публічної пропозиції АТ «ТАСКОМБАНК» на укладання Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб № 808/6167364-СК у розмірі 26 562 (двадцять шість тисяч п`ятсот шістдесят дві) гривні 81 копійку (

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аксіліум-Фінанс» судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аксіліум-Фінанс» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6 000 (шість тисяч) гривень 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аксіліум-Фінанс», місцезнаходження: Львівська область, місто Львів, вулиця Академіка Є. Лазаренка, 4, кабінет 4, код ЄДРПОУ: 43231894.

Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Суддя Б.М. Петейчук

Оригінал: reyestr.court.gov.ua