Вирок від 22 жовтня 2026 р. у справі №216/7888/23 — Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 216/7888/23

Провадження № 1-кп/216/236/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2026 року місто Кривий Ріг

Дніпропетровської області

Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

Учасників кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4 - бере участь у судовому засіданні в режимі ВКЗ з ДУ "Криворізька виправна колонія № 80"

обвинуваченого ОСОБА_5

обвинуваченого ОСОБА_6

обвинуваченого ОСОБА_7

захисників - адвокатів: ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 2 в приміщенні Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області матеріали об`єднаних кримінальних проваджень №12023041230002399 від 20.11.2023 р., №12024041230000043 від 09.01.2024 р., №12023041230001722 від 27.08.2023 р. за обвинуваченням:

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, громадянина України, офіційно не працевлаштованого, з вищою освітою, не одруженого, на утриманні інших осіб не має, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 296 КК України

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, громадянина України, офіційно не працевлаштованого, має неповну середню освіту, не одруженого, на утриманні інших осіб не має, мешкав без реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:

- 18.05.2026 Інгулецьким районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307 КК України, відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень до 9 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна, належного йому на праві власності;

- 08.07.2026 Інгулецьким районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 369, ч. 4 ст. 189 КК України відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання за даним вироком більш суворим за вироком Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 18.05.2026 р. до 9 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна, належного йому на праві власності,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 296 КК України

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, громадянина України, офіційно не працевлаштованого, має середню освіту, не одруженого, не має на утриманні інших осіб, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 та мешкає за адресою: АДРЕСА_4 , раніше судимого:

-19.12.2025 Центрально-Міським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за ч. 1 ст. 382 КК України до штрафу у розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 8500 грн. Штраф сплачений.

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 296 КК України

ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, громадянина України, не одруженого, офіційно не працевлаштованого, такого, який на утриманні має малолітню дитину, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_5 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 296 КК України

ВСТАНОВИВ:

26.08.2023 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , разом зі своїм знайомим ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , знаходилися на території бази відпочинку «Авангард», розташованій за юридичною адресою: вулиця Пісочна, 20 с. Мар`янівка Криворізького району Дніпропетровської області, де в цей же час в окремій орендованій альтанці бази відпочинку проводили дозвілля однією компанією раніше їм незнайомі - ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , а також ОСОБА_18 і ОСОБА_19 , які зібралися на території бази відпочинку «Авангард» з нагоди святкування дня народження ОСОБА_15 .

Під час відпочинку, приблизно о 20:30 годин 26.08.2023 ОСОБА_17 знаходячись на тенісному корті бази відпочинку «Авангард», по вулиці Пісочна, 20 с. Мар`янівка Криворізького району, обперся руками об встановлений там розкладний стіл для гри в настільний теніс, унаслідок чого останній склався.

Використовуючи зазначений факт, як малозначний привід для конфлікту, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , спровокували словесну сварку з ОСОБА_17 та його знайомими, в ході якої сторони висловлювались на адресу один одного нецензурною лайкою, та яка була припинена працівники бази відпочинку.

Однак ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , будучи ображеними поведінкою ОСОБА_17 та його знайомих під час сварки, та використовуючи даний нікчемний привід для подальшого вчинення хуліганства, діючи з метою збільшення своєї переваги в кількості та фізичній силі, викликали по мобільному телефону на територію базу відпочинку своїх знайомих, серед яких були - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , також особу, матеріали щодо якої виділено в окреме провадження та двоє невстановлених осіб чоловічої статі, які на даний час досудовим розслідуванням не встановлені, які погодилися на вчинення спільних хуліганських дій з застосуванням предметів, заздалегідь заготовлених для нанесення тілесних ушкоджень.

З цією метою приблизно о 22:00 годині 26.08.2023 ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_4 , особа, матеріали щодо якої виділено в окреме провадження та ще двоє наразі невстановлених слідством чоловіка, зібралися на території бази відпочинку «Авангард» та будучи озброєними заздалегідь заготовленими для нанесення тілесних ушкоджень під час хуліганства предметами, схожими на саморобний батіг та гумову палку, погодили між собою подальші хуліганські дії.

Відразу ж після цього, діючи за попередньою змовою між собою: ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , особа, матеріали щодо якої виділено в окреме провадження та двоє невстановлених під час досудового слідства чоловіків, з метою спричинення тілесних ушкоджень та побоїв з хуліганських мотивів, прослідували всередину альтанки, на території бази відпочинку «Авангард», по вулиці Пісочна, 20 с. Мар`янівка Криворізького району Дніпропетровської області, де відпочивали ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 і ОСОБА_19 , та реалізуючи свій злочинний умисел, діючи погоджено між собою із хуліганських спонукань, раптово напали на зазначених осіб, та діючи безпричинно, грубо порушуючи громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, ігноруючи елементарні правила поведінки у суспільстві, бажаючи самоствердитись за рахунок побиття потерпілих, проявляючи особливу зухвалість, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді спричинення тілесних ушкоджень та побоїв, та бажаючи настання саме таких наслідків, приблизно об приблизно о 22:00 годині 26.08.2023, умисно завдали ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 та ОСОБА_19 численних ударів, кулаками, взутими ногами та заздалегідь підшуканим невстановленим слідством предметами схожими на саморобний батіг та гумову палку, в різні анатомічні ділянки тіла, чим умисно спричинили:

-потерпілому ОСОБА_12 тілесні ушкодження у вигляді: закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, саден кінцівок та виличної ділянки ліворуч;

-потерпілому ОСОБА_17 тілесні ушкодження у вигляді: саден спини;

-потерпілому ОСОБА_16 тілесні ушкодження у вигляді: закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, контузії лівого ока, підшкірної гематоми лівої виличної ділянки;

-потерпілому ОСОБА_14 тілесні ушкодження у вигляді: забою грудної клітини праворуч;

-потерпілим ОСОБА_15 та ОСОБА_13 фізичного болю.

Відразу ж після цього, співучасники хуліганства ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_4 , особа, матеріали щодо якої виділено в окреме провадження та двоє невстановлених під час досудового слідства чоловіків припинили свої протиправні дії, та втекли з місця вчинення злочину на автомобілі марки «Mercedes-Benz Viano» державний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_5 .

Умисні дії ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 кваліфіковано за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України, а саме: хуліганство, тобто грубого порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, вчиненого групою осіб.

Умисні дії ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 кваліфіковано за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України, а саме: хуліганство, тобто грубого порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, вчиненого групою осіб.

Умисні дії ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , кваліфіковано за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України, а саме: хуліганство, тобто грубого порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, вчиненого групою осіб.

Умисні дії ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_4 кваліфіковано за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, а саме: хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, яка виразилась у спричиненні тілесних ушкоджень, із застосуванням іншого предмета, заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень, вчиненого групою осіб.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 свою вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні визнав повністю, щиро каявся у вчиненому та підтвердив обставини, викладені в обвинувальному акті, а саме час, місце та спосіб вчинення кримінального правопорушення.

Суд визнає показання обвинуваченого ОСОБА_7 правдивими і достовірними, оскільки вони об`єктивно і в достатній мірі відображають обстановку і обставини вчинених обвинуваченим кримінальних правопорушень, підстав для самообмови судом не встановлено.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні визнав повністю, щиро каявся у вчиненому та підтвердив обставини, викладені в обвинувальному акті, а саме час, місце та спосіб вчинення кримінального правопорушення.

Суд визнає показання обвинуваченого ОСОБА_4 правдивими і достовірними, оскільки вони об`єктивно і в достатній мірі відображають обстановку і обставини вчинених обвинуваченим кримінальних правопорушень, підстав для самообмови судом не встановлено.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 свою вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні визнав повністю, щиро каявся у вчиненому та підтвердив обставини, викладені в обвинувальному акті, а саме час, місце та спосіб вчинення кримінального правопорушення.

Суд визнає показання обвинуваченого ОСОБА_6 правдивими і достовірними, оскільки вони об`єктивно і в достатній мірі відображають обстановку і обставини вчинених обвинуваченим кримінальних правопорушень, підстав для самообмови судом не встановлено.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні визнав повністю, щиро каявся у вчиненому та підтвердив обставини, викладені в обвинувальному акті, а саме час, місце та спосіб вчинення кримінального правопорушення.

Суд визнає показання обвинуваченого ОСОБА_5 правдивими і достовірними, оскільки вони об`єктивно і в достатній мірі відображають обстановку і обставини вчинених обвинуваченим кримінальних правопорушень, підстав для самообмови судом не встановлено.

Враховуючи те, що обвинувачені ОСОБА_7 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 не оспорюють всі фактичні обставини справи, кожен окремо у повному обсязі визнають свою вину в скоєнні інкримінованого кожному з них кримінального правопорушення, судом встановлено що обвинувачені ОСОБА_7 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їхньої позиції, суд, роз`яснивши учасникам процесу положення ч.3 ст.349 КПК України, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, провів судовий розгляд у справі щодо всіх фактичних обставин із застосуванням правил ч.3 ст.349 КПК України, визнавши недоцільним дослідження в цій частині інших доказів по справі, окрім допиту обвинувачених та дослідження матеріалів кримінального провадження, що характеризують особу кожного обвинуваченого.

Таким чином, суд, допитавши обвинуваченого ОСОБА_7 , дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, всебічно, повно, неупереджено та безпосередньо з`ясувавши всі обставини, встановлені під час кримінального провадження, перевіривши їх доказами, отриманими на підставі змагальності сторін та свободи у доведенні їх переконливості, дослідженими в судовому засіданні, у їхній сукупності й оціненими з точки зору належності, допустимості, достовірності, достатності й взаємозв`язку, суд дійшов висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_7 доведена повністю, а його дії відповідають складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 296 Кримінального кодексу України і правильно кваліфіковані як хуліганство, тобто грубого порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, вчиненого групою осіб, у зв`язку з чим обвинувачений підлягає кримінальному покаранню.

Вивчаючи особу обвинуваченого шляхом з`ясування стану його здоров`я, поведінки до вчинення злочину, складу родини, а також матеріального стану, судом встановлено, що ОСОБА_7 не одружений, за медичною допомогою до лікаря-психіатра та до лікаря-нарколога не звертався, офіційно не працевлаштований, раніше не судимий.

Так, визначаючи ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим злочину, суд виходить з класифікації злочинів, особливостей та обставин його вчинення, й приходить до висновку, що обвинуваченим ОСОБА_7 вчинено нетяжкий злочин.

До обставин, які пом`якшують покарання відповідно до ст. 66 КК України суд відносить щире каяття.

При цьому, суд вважає, що щире каяття обвинуваченого в даній ситуації, ґрунтується на належній критичній оцінці ним своєї протиправної поведінки і характеризується щирим осудом цієї поведінки, визнанням своєї провини, а також готовністю нести кримінальну відповідальність.

Обставини, які обтяжують покарання відповідно до ст. 67 КК України судом не встановлені.

В кримінальному провадженні цивільний позов до обвинуваченого не пред`являвся.

З огляду на наведене, суд вважає, що покарання ОСОБА_7 слід призначити в межах санкції статті, за якою він обвинувачується, у вигляді 1 (одного) року обмеження волі. Однак суд також вважає, що його виправлення можливе без ізоляції від суспільства і знаходить необхідним звільнити ОСОБА_7 від відбування покарання з випробуванням згідно ст. 75 КК України, поклавши на нього обов`язки відповідно до ст. 76 КК України.

Суд, допитавши обвинуваченого ОСОБА_6 , дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, всебічно, повно, неупереджено та безпосередньо з`ясувавши всі обставини, встановлені під час кримінального провадження, перевіривши їх доказами, отриманими на підставі змагальності сторін та свободи у доведенні їх переконливості, дослідженими в судовому засіданні, у їхній сукупності й оціненими з точки зору належності, допустимості, достовірності, достатності й взаємозв`язку, суд дійшов висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_6 доведена повністю, а його дії відповідають складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 296 Кримінального кодексу України і правильно кваліфіковані як хуліганство, тобто грубого порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, вчиненого групою осіб, у зв`язку з чим обвинувачений підлягає кримінальному покаранню.

Вивчаючи особу обвинуваченого шляхом з`ясування стану його здоров`я, поведінки до вчинення злочину, складу родини, а також матеріального стану, судом встановлено, що ОСОБА_6 не одружений, звертався за медичною допомогою до лікаря-психіатра з 2014 р. з приводу органічного емоційно-лабільного розладу, в 2019 р. знятий з нагляду по тривалому незверненню, до лікаря-нарколога не звертався, офіційно не працевлаштований, раніше судимий: 19.12.2025 Центрально-Міським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за ч. 1 ст. 382 КК України до штрафу у розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 8500 грн. Штраф сплачений.

Так, визначаючи ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим злочину, суд виходить з класифікації злочинів, особливостей та обставин його вчинення, й приходить до висновку, що обвинуваченим ОСОБА_6 вчинено нетяжкий злочин.

До обставин, які пом`якшують покарання відповідно до ст. 66 КК України суд відносить щире каяття.

При цьому, суд вважає, що щире каяття обвинуваченого в даній ситуації, ґрунтується на належній критичній оцінці ним своєї протиправної поведінки і характеризується щирим осудом цієї поведінки, визнанням своєї провини, а також готовністю нести кримінальну відповідальність.

Обставини, які обтяжують покарання відповідно до ст. 67 КК України судом не встановлені.

В кримінальному провадженні цивільний позов до обвинуваченого не пред`являвся.

З огляду на наведене, суд вважає, що покарання ОСОБА_6 слід призначити в межах санкції статті, за якою він обвинувачується, у вигляді 1 (одного) року обмеження волі. Однак суд також вважає, що його виправлення можливе без ізоляції від суспільства і знаходить необхідним звільнити ОСОБА_6 від відбування покарання з випробуванням згідно ст. 75 КК України, поклавши на нього обов`язки відповідно до ст. 76 КК України.

Суд, допитавши обвинуваченого ОСОБА_4 , дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, всебічно, повно, неупереджено та безпосередньо з`ясувавши всі обставини, встановлені під час кримінального провадження, перевіривши їх доказами, отриманими на підставі змагальності сторін та свободи у доведенні їх переконливості, дослідженими в судовому засіданні, у їхній сукупності й оціненими з точки зору належності, допустимості, достовірності, достатності й взаємозв`язку, суд дійшов висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 доведена повністю, а його дії відповідають складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 296 Кримінального кодексу України і правильно кваліфіковані як хуліганство, тобто грубого порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, вчиненого групою осіб, у зв`язку з чим обвинувачений підлягає кримінальному покаранню.

Вивчаючи особу обвинуваченого шляхом з`ясування стану його здоров`я, поведінки до вчинення злочину, складу родини, а також матеріального стану, судом встановлено, що ОСОБА_4 не одружений, знаходився під наглядом лікаря-психіатра з 2007 р. з приводу змішаного розладу шкільних навичок, в 2015 р. знятий з нагляду по одужанню, до лікаря-нарколога не звертався, раніше судимий.

Так, визначаючи ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим злочину, суд виходить з класифікації злочинів, особливостей та обставин його вчинення, й приходить до висновку, що обвинуваченим ОСОБА_4 вчинено нетяжкий злочин.

До обставин, які пом`якшують покарання відповідно до ст. 66 КК України суд відносить щире каяття.

При цьому, суд вважає, що щире каяття обвинуваченого в даній ситуації, ґрунтується на належній критичній оцінці ним своєї протиправної поведінки і характеризується щирим осудом цієї поведінки, визнанням своєї провини, а також готовністю нести кримінальну відповідальність.

Обставини, які обтяжують покарання відповідно до ст. 67 КК України судом не встановлені.

В кримінальному провадженні цивільний позов до обвинуваченого не пред`являвся.

З огляду на наведене, суд вважає, що покарання ОСОБА_4 за вчинене кримінальне правопорушення слід призначити в межах санкції статті, за якою він обвинувачується, у вигляді 1 (одного) року обмеження волі.

Згідно вироку Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 08.07.2026 р. ОСОБА_4 був засуджений за ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 369, ч. 4 ст. 189 КК України, на підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання за даним вироком більш суворим за вироком Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 18.05.2026 р. до 9 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна, належного йому на праві власності.

Тобто кримінальне правопорушення, вчинене ОСОБА_4 до ухвалення останнього за часом вироку, тому покарання обвинуваченому слід призначати за сукупністю кримінальних правопорушень за правилами ст.70 ч.4 КК України.

Отже, на підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання за даним вироком більш суворим, призначеним за вироком Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 08.07.2026 р. у справі №213/4612/25 визначити ОСОБА_4 остаточне покарання у вигляді позбавлення волі на строк 9 (дев`ять) років 6 (шість) місяців позбавлення волі з конфіскацією майна, належного йому на праві власності.

Початок відбуття покарання ОСОБА_4 рахувати з моменту затримання в порядку ст. 208 КПК України, а саме з 19 вересня 2024 року.

Суд, допитавши обвинуваченого ОСОБА_5 , дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, всебічно, повно, неупереджено та безпосередньо з`ясувавши всі обставини, встановлені під час кримінального провадження, перевіривши їх доказами, отриманими на підставі змагальності сторін та свободи у доведенні їх переконливості, дослідженими в судовому засіданні, у їхній сукупності й оціненими

з точки зору належності, допустимості, достовірності, достатності й взаємозв`язку, суд дійшов висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_5 доведена повністю, а його дії відповідають складу злочину, передбаченого ч. 4 ст. 296 Кримінального кодексу України і правильно кваліфіковані як хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, яка виразилась у спричиненні тілесних ушкоджень, із застосуванням іншого предмета, заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень, вчиненого групою осіб.

Вивчаючи особу обвинуваченого шляхом з`ясування стану його здоров`я, поведінки до вчинення злочину, складу родини, а також матеріального стану, судом встановлено, що ОСОБА_5 не одружений, має на утриманні малолітню дитину, офіційно не працевлаштований, за медичною допомогою до лікаря-психіатра та до лікаря-нарколога не звертався, раніше не судимий.

Так, визначаючи ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим злочину, суд виходить з класифікації злочинів, особливостей та обставин його вчинення, й приходить до висновку, що обвинуваченим ОСОБА_5 вчинено тяжкий злочин.

До обставин, які пом`якшують покарання відповідно до ст. 66 КК України суд відносить щире каяття.

При цьому, суд вважає, що щире каяття обвинуваченого в даній ситуації, ґрунтується на належній критичній оцінці ним своєї протиправної поведінки і характеризується щирим осудом цієї поведінки, визнанням своєї провини, а також готовністю нести кримінальну відповідальність.

Обставини, які обтяжують покарання відповідно до ст. 67 КК України судом не встановлені.

В кримінальному провадженні цивільний позов до обвинуваченого не пред`являвся.

З огляду на наведене, суд вважає, що покарання ОСОБА_5 слід призначити в межах санкції статті, за якою він обвинувачується, у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі. Однак суд також вважає, що його виправлення можливе без ізоляції від суспільства і знаходить необхідним звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням згідно ст. 75 КК України, поклавши на нього обов`язки відповідно до ст. 76 КК України.

До набрання вироком суду законної сили залишити ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді застави.

Частиною 11 ст. 182 КПК України передбачено, що застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу.

Відповідно до п. 7 Постанови Кабінету Міністрів України від 18 січня 2012 року №27 «Про внесення змін до Порядку внесення коштів на спеціальний рахунок у разі застосування застави як запобіжного заходу» кошти, внесені як застава, підлягають поверненню повністю або частково у випадках, передбачених Кримінально-процесуальним кодексом України.

Враховуючи вищевикладене, сплачена на підставі ухвали Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 10 серпня 2026 року застава у розмірі 266240 гривень 00 копійок підлягає поверненню заставодавцю після набрання вироком законної сили.

Долю речових доказів слід вирішити відповідно до ст. 100 КПК України

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Цивільні позови не заявлено.

Керуючись ст. ст. 349, 368-370, 373- 374, 392 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України та призначити йому покарання у виді 1 (одного) року обмеження волі.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_7 звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік.

Відповідно до п.п. 1,2 ч. 1, п. 2 ч.3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_7 наступні обов`язки:

-періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи;

-не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Запобіжний захід обвинуваченому у даному кримінальному провадженні не обирався.

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України та призначити йому покарання у виді 1 (одного) року обмеження волі.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_6 звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік.

Відповідно до п.п. 1,2 ч. 1, п. 2 ч.3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_6 наступні обов`язки:

-періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи;

-не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Запобіжний захід обвинуваченому у даному кримінальному провадженні не обирався.

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України та призначити йому покарання у виді 1 (одного) року обмеження волі.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання за даним вироком більш суворим, призначеним за вироком Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 08.07.2026 р. у справі №213/4612/25 визначити ОСОБА_4 остаточне покарання у вигляді позбавлення волі на строк 9 (дев`ять) років 6 (шість) місяців позбавлення волі з конфіскацією майна, належного йому на праві власності.

Початок відбуття покарання ОСОБА_4 рахувати з моменту затримання, а саме з 19 вересня 2024 року.

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України та призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_5 звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік.

Відповідно до п.п. 1,2 ч. 1, п. 2 ч.3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_5 наступні обов`язки:

-періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи;

-не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

До набрання вироком суду законної сили залишити ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді застави.

Після набрання вироком законної сили повернути заставодавцю ОСОБА_20 , код НОМЕР_2 суму застави у розмірі 266240 (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок) гривень, яка була внесена на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Дніпропетровській області на підставі ухвали Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 10 серпня 2026 року у справі №216/7888/23, згідно квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки № ПН107032 від 11 серпня 2026 року.

Речові докази:

-лазерний диск з вмістом відео- та фотоматеріалів, датованих 26.08.2023 р., який надав свідок ОСОБА_21 як речовий доказ по кримінальному провадженню №12023041230001722 від 27.08.2023 р. залишити в матеріалах справи;

- відеозаписуючий пристрій системи відеоспостереження марки "@lhua technogy" s/n 3К0764ВРАZ2DDF6, який упаковано до спеціального пакету НПУ, вилучений 27.08.2023 р. в ході проведення обшуку на території туристичної бази відпочинку "Авангард" залишити в матеріалах справи.

Матеріали об`єднаних кримінальних проваджень №12023041230002399 від 20.11.2023 р., №12024041230000043 від 09.01.2024 р., №12023041230001722 від 27.08.2023 р. залишити при обвинувальних актах, з подальшим зберіганням у справі №216/7888/23, провадження № 1-кп/216/236/26.

Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Дніпровського апеляційного суду через Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення з урахуванням особливостей, передбачених частиною другою статті 394 КПК України.

Відповідно до частини другої статті 394 КПК України вирок суду першої інстанції не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 цього Кодексу.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити учасникам судового провадження.

Суддя ОСОБА_1