Рішення від 25 жовтня 2026 р. у справі №337/4784/26 — Хортицький районний суд м. Запоріжжя

26.10.2026

ЄУН № 337/4784/26

Провадження № 2/337/3338/2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2026 року Хортицький районний суд міста Запоріжжя

у складі: головуючого судді Кучерука І.Г.

з участю секретаря Роман Д.В.

розглянувши в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей,

встановив:

23.07.2026 року позивачка ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» звернулася до Хортицького районного суду м. Запоріжжя з позовом про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей, вказавши, що з відповідачем перебуває в зареєстрованому шлюбі з 04.12.2015 року, від шлюбу мають неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Спільне життя з відповідачем не склалося через відсутність взаєморозуміння, протилежність поглядів на сімейне життя та деструктивну поведінку Відповідача. Впродовж останнього часу сімейні відносини між нами фактично припинилися, повноцінне спільне господарство не ведеться, вони мають окремий бюджет, а проживання в одному приміщенні є вимушеним заходом через відсутність окремого житла. Відповідач систематично виявляє безпідставні ревнощі, які не підкріплені жодними фактами, а є наслідком його хворобливого стану, уяви та фантазій. На цьому ґрунті відповідач влаштовує регулярні психологічні конфлікти в присутності неповнолітніх дітей. Подальше збереження шлюбу та вимушене проживання в одному приміщенні з відповідачем є неможливим, оскільки це суперечить її інтересам та несе пряму, реальну загрозу психічному та фізичному здоров`ю їх неповнолітніх дітей. З моменту фактичного припинення шлюбних відносин діти повністю перебувають на її утриманні. Відповідач, попри наявність стабільного доходу у вигляді державних виплат (пенсії по інвалідності та інших пільгових нарахувань), добровільної матеріальної допомоги на утримання дітей не надає.

Просить шлюб розірвати, стягнути з відповідача аліменти на утримання неповнолітніх дітей у розмірі 1/3 (однієї третини) частини з усіх видів його заробітку (доходу), включаючи пенсійні виплати, щомісячно, починаючи з дня подачі позовної заяви і до досягнення старшою дитиною повноліття.

Ухвалою Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 03.08.2026 року відкрито провадження у справі, справа призначена до розгляду в спрощеному провадженні з повідомленням сторін.

Позивачка ОСОБА_1 була належним чином повідомлена про день та час розгляду справи, у судове засідання не з`явилася, заяв не надала. Заперечень щодо заочного розгляду справи також не надала.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, відзив на позов не надав, повідомлявся належним чином, шляхом направлення листа рекомендованою кореспонденцією на останню відому зареєстровану адресу відповідача, та шляхом розміщення оголошення про час і місце розгляду справи на офіційному веб-порталі суду, будь яких заяв не надав.

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

Якщо сторони судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (постанова Верховного Суду від 03 травня 2022 року у справі № 520/5386/15-ц).

Суд, за відсутності підстав для відкладення або оголошення перерви в судовому засіданні, передбачених ст. 223 ЦПК України, вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін.

Відповідно до ст. 280 ЦПК України, у суду є підстави для ухвалення заочного рішення.

Відповідно до ст. 247 ч.2 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Встановлено, що сторони перебувають у шлюбі зареєстрованому 04.12.2015 року Хортицьким районним у місті Запоріжжі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, актовий запис № 585.

Сторони мають неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до ч. 1 ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді дружини та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Згідно ч.3, 4 ст. 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв`язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.

Відповідно до ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду та виходячи зі змісту ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Згідно з приписами ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного із них.

Оскільки сторони фактично припинили шлюбні відносини, досягнути примирення їм не вдалося, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам позивачки, тому шлюб слід розірвати.

Відповідно до ч. 2 ст. 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Спору про розподіл майна суду не заявлено.

Вирішуючи позовні вимоги в частині стягнення аліментів, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Одним із основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов`язком батьків утримувати дітей до їх повноліття та знайшло своє закріплення у Сімейному кодексі України. Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.

Приписами ч. 1-3 ст. 181 СК України визначено, що способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

Стаття 8 Закону України «Про охорону дитинства» зазначає, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно з ч.1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Судом встановлено, що відповідно до свідоцтв про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - батьком дітей є ОСОБА_2 відповідач по справі.

Відповідно до положень ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров`я та матеріальне становище дитини, стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних батьків, інші обставини, що мають істотне значення.

Суду не надано доказів того, що відповідач, має інших дітей, непрацездатних батьків, є платником аліментів, та має поганий стан здоров`я.

Враховуючи вищезазначені обставини, а також обов`язок обох батьків утримувати дитину та те, що відповідач працездатна особа, суд вважає, що позов про стягнення аліментів на утримання дітей, підлягає задоволенню та вважає за необхідне стягнути з відповідача аліменти у розмірі 1/3 частини усіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 23.07.2026.

На переконання суду визначений позивачкою розмір аліментів буде відповідати критеріям виваженості, розумності та справедливості.

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів – у межах суми платежу за один місяць.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання, зокрема, щодо розподілу між сторонами судових витрат.

Згідно з ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Крім того, враховуючи те, що позивачка на підставі вимог Закону України «Про судовий збір» звільнена від сплати судового збору за заявленими позовними вимогами про стягнення аліментів, у відповідності до ст. 141, ч. 1 ст. 142 ЦПК України, з відповідача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1 331,20 грн. на користь держави.

Керуючись, ст. 3, 12, 13, 19, 23, 76-83, 89, 141, 258-259, 263-265, 280-282 ЦПК України,-

УХВАЛИВ :

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстрований 04.12.2015 року Хортицьким районним у місті Запоріжжі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, актовий запис № 585.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі 1/3 частки всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з 23 липня 2026 року і до досягнення найстаршою дитиною повноліття, а в подальшому відповідно до положень ст. 183 ч. 3 СК України.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1331(одна тисяча триста тридцять одна) грн. 20 коп.

Заочне рішення може бути переглянуто судом який його ухвалив за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Інформація про сторін:

Позивач: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП. НОМЕР_1 , зареєстрована: АДРЕСА_1 , засоби зв`язку тел НОМЕР_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП. НОМЕР_3 , зареєстрований: АДРЕСА_1 , засоби зв`язку тел НОМЕР_4 .

Суддя: І.Г.Кучерук