Вирок від 25 жовтня 2026 р. у справі №314/2442/26 — Вільнянський районний суд Запорізької області

Суд: Вільнянський районний суд Запорізької області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Дезертирство

Дата: 25 жовтня 2026 р.

Справа: №314/2442/26

Суддя: Швець О. В.

Справа № 314/2442/26

Провадження № 1-кп/314/878/2026

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.10.2026 м. Вільнянськ

Вільнянський районний суд Запорізької області у складі

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника обвинуваченого ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції у залі Вільнянського районного суду Запорізької області кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62025080100003486 від 26.04.2025 за обвинуваченням

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Вільнянськ, Вільнянського району Запорізької області, українця, громадянина України, який має середньо-спеціальну освіту, неодружений, військовослужбовець військової служби за мобілізацією, військової частини НОМЕР_1 , який перебуває у розпорядженні командира, у військовому званні «молодший сержант», який зареєстрований та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст.407, ч.4 ст.408 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

1. Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним

ОСОБА_5 , проходячи військову службу за мобілізацією, перебуваючи на посаді бойового медика 2-го взводу оперативного призначення 2-ої роти оперативного призначення (на бронетранспортерах) 5-го батальйону оперативного призначення, військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «молодший сержант», в порушення вимог ст. 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ст.ст. 9,11,16,127,128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, 23 серпня 2024, діючи в умовах воєнного стану, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, самовільно залишив місце несення служби - пункт тимчасової дислокації підрозділу військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України в АДРЕСА_2 , після чого свої службові обов`язки, заходів для повернення до місця служби та військової частини не приймав, час проводив на власний розсуд та про своє місцезнаходження до органів командування, в органи військового та цивільного управління не повідомляв, та незаконно був відсутній на службі до 02 січня 2025, до моменту коли був затриманий правоохоронними органами та доправлений до пункту тимчасової дислокації підрозділу військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України АДРЕСА_3 .

Окрім цього ОСОБА_5 , проходячи військову службу за мобілізацією, перебуваючи на посаді помічника гранатометника 2-го взводу оперативного призначення 1-ої роти оперативного призначення (на бронетранспортерах) 4-го батальйону оперативного призначення, військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «молодший сержант», в порушення вимог ст. 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ст.ст. 9,11,16,127,128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, 14 березня 2025, діючи в умовах воєнного стану, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, самовільно залишив місце несення служби - пункт дислокації підрозділу військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України у військовому містечку № НОМЕР_2 у АДРЕСА_4 , після чого свої службові обов`язки не виконував, час проводив на власний розсуд, заходів для повернення до місця служби та військової частини не приймав та про своє місцезнаходження до органів командування, в органи військового та цивільного управління не повідомляв, та незаконно був відсутній на службі до 29 квітня 2025, до моменту коли був затриманий правоохоронними органами та доправлений до пункту дислокації підрозділу військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України у військовому містечку № НОМЕР_3 в АДРЕСА_5 .

В подальшому ОСОБА_5 , проходячи військову службу за мобілізацією, перебуваючи у розпорядженні командира, військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «молодший сержант», в порушення вимог ст. 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ст.ст. 9,11,16,127,128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, 30 квітня 2025, діючи в умовах воєнного стану, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, самовільно залишив місце несення служби - пункт дислокації підрозділу військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України у військовому містечку № НОМЕР_3 в АДРЕСА_5 , після чого свої службові обов`язки не виконував, заходів для повернення до місця служби та військової частини не приймав, час проводив на власний розсуд та про своє місцезнаходження до органів командування, в органи військового та цивільного управління не повідомляв, та незаконно був відсутній на службі до 18 листопада 2025, до моменту коли був затриманий правоохоронними органами та доправлений до пункту дислокації підрозділу військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України у військовому містечку № НОМЕР_3 в АДРЕСА_5 .

Крім того, ОСОБА_5 , проходячи військову службу за мобілізацією, перебуваючи у розпорядженні командира, військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «молодший сержант», в порушення вимог ст.65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. B 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ст.ст. 9,11,16,127,128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, 18 листопада 2025, діючи в умовах воєнного стану, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи метою ухилитися від військової служби, самовільно залишив місце несення служби пункт дислокації підрозділу військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України у військовому містечку № НОМЕР_3 в АДРЕСА_5 , після чого свої службові обов`язки не виконував, заходів для повернення до місця служби та військової частини не приймав, час проводив на власний розсуд та про своє місцезнаходження до органів командування, в органи військового та цивільного управління не повідомляв, та був незаконно відсутній на службі.

2. Стаття (частина статті) закону України, що передбачає відповідальність за інкриміноване кримінальне правопорушення

Своїми умисними діями ОСОБА_5 вчинив кримінальні правопорушення, передбачені:

- ч. 5 ст. 407 КК України, тобто самовільне залишення місця служби, без поважних причин, тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану;

- ч. 4 ст. 408 КК України - дезертирство, тобто самовільне залишення місця служби з метою ухилитися від військової служби, вчинене в умовах воєнного стану.

3. Позиція обвинуваченого

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою винуватість визнав повністю, щиро розкаявся, але покази давати відмовився.

4. Позиція захисту

В судовому засіданні захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_4 , виступаючи у судових дебатах, просила суд при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_5 максимально врахувати позицію захисту, яка базується на наявності обставини, що істотно пом`якшує покарання та знижує ступінь суспільної небезпечності особи винного, а саме — щирого каяття обвинуваченого.

5. Докази на підтвердження встановлених судом обставин вчинення кримінального правопорушення

Не зважаючи на відмову обвинуваченого давати покази, його вина у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень доведена дослідженими доказами, наданими стороною обвинувачення та дослідженими безпосередньо у судовому засіданні.

Свідок ОСОБА_6 повідомив суду, що проходить військову службу у військовій частині № НОМЕР_1 . За його словами, ОСОБА_5 не перебував у його підпорядкуванні. Наразі свідок не може точно пригадати, яку саме посаду обіймав ОСОБА_5 . Також він зазначив, що ОСОБА_5 неодноразово самовільно залишав військову частину 23.08.2024, 14.03.2025, 30.04.2025, 18.11.2025, однак обставин цих випадків наразі не пам`ятає.

Свідок ОСОБА_7 повідомив суду, що проходить військову службу у військовій частині № НОМЕР_1 . За його словами, ОСОБА_5 не перебував у його підпорядкуванні. Наразі свідок не може точно пригадати, яку саме посаду обіймав ОСОБА_5 . Також він зазначив, що ОСОБА_5 неодноразово самовільно залишав військову частину, однак обставин цих випадків наразі не пам`ятає.

Від допиту решти свідків прокурор відмовився, через неможливість допиту цих осіб з об`єктивних причин.

Покази допитаних у судовому засіданні свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 логічні, послідовні, доповнюють одне одного та не містять суперечок, узгоджуються між собою, а тому сумнівів у суду не викликають. У суду не має підстав сумніватися в достовірності показів свідків, всі свідчення надавалися під присягою.

Крім того, зазначені покази відповідають письмовим доказам, наданим стороною обвинувачення на підтвердження провини обвинуваченого, що досліджені судом у судовому засіданні.

Так, під час судового засідання за клопотанням сторони обвинувачення були досліджені наступні письмові докази, процесуальні рішення, документи та інші матеріали:

По епізоду від 23.08.2024 за ч. 5 ст. 407 КК України:

- службовим розслідуванням військової частини НОМЕР_1 за фактом самовільного залишення місця служби бойовим медиком 2-го взводу оперативного призначення 2-ої роти оперативного призначення (на бронетранспортерах) 5-го батальйону оперативного призначення молодшим сержантом ОСОБА_5 . (т.1 а.п. 78-113);

- висновок службового розслідування командира 1-го взводу розвідувальних безпілотних авіаційних комплексів літательного типу спеціального призначення роти розвідувальних безпілотних авіаційних комплектів спеціального призначення батальйону безпілотних систем лейтинанта ОСОБА_9 , погодженого начальником юридичного відділення майора юстиції ОСОБА_10 , затвердженого т.в.о. командиром військової частини НОМЕР_1 полковником ОСОБА_11 , за висновками якого було запропоновано враховуючи те, що в діях солдата ОСОБА_5 вбачаються ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, повідомити керівника Запорізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони по даному факту із надсиланням службового розслідування, у зв`язку з підтвердженими фактами самовільного залишення місця служби, вчиненого в умовах воєнного стану ОСОБА_5 (т. 1 а.п. 79-84);

- наказ т.в.о. командира військової частини НОМЕР_1 підполковника ОСОБА_12 про призначення службового розслідування №3326 від 23.08.2025 (т. 1 а.п.85);

- рапортом т.в.о. командира НОМЕР_4 батальйону оперативного призначення старшого лейтенанта ОСОБА_13 де зазначено, що 23.08.2024 о 17:00 під час контрольного шикування резерву 2-ої роти оперативного призначення (на бронетранспортерах) 5-го Батальйону оперативного призначення в пункті тимчасової дислокації НОМЕР_4 батальйону в м. Запоріжжя (Хортицький р-н) було виявлено відсутність бойового медика 2-го взводу оперативного призначення 2-ої роти оперативного призначення на бронетранспортерах) 5-го батальйону оперативного призначення молодшого сержанта ОСОБА_5 . Про своє місцезнаходження нікому не повідомив. На телефонні дзвінки не відповідає ( НОМЕР_5 ). Вжиті заходи реагування не дали результатів. Зброя, набої та засоби індивідуального бронезахисту залишились у підрозділі. По даному факту просив перед командиром військової частини про призначення службового розслідування. (т. 1 а.п. 86);

- витяг з наказу т.в.о. першого заступника командира начальника штабу полковника ОСОБА_14 №250 від 23.08.2024 про відсутність під час перевірки наявності особового складу 23.08.2024 ОСОБА_5 (т. 1 а.п. 88);

- рапортом т.в.о. командира зенітного ракетно-артилерійського дивізіону майора ОСОБА_15 про те, що патрульною поліцією у м.Вільнянськ 02.01.2025 був затриманий військовослужбовець ОСОБА_5 , який 23.08.2024 самовільно залишив військову частину, та про надання дозволу на зарахування молодшого сержанта ОСОБА_5 на всі види забезпечення військовослужбовця з 02.01.2025 (т. 1 а.п. 87);

- витяг з наказу т.в.о. командира військової частини НОМЕР_1 полковника ОСОБА_16 №2 від 02.01.2025 про зарахування з 02 січня 2025 на усі види забезпечення ОСОБА_5 який перебував у розпорядженні командира військової частини, який 23 серпня 2024 року самовільно залишив військову частину, 02 січня 2025 року. (т. 1 а.п.89);

- витяг з наказу командира військової частини НОМЕР_1 полковника ОСОБА_17 №197 від 04.07.2023 про виконання обов`язків солдатом ОСОБА_5 (т. 1 а.п.91);

По епізоду від 14.03.2025 за ч. 5 ст. 407 КК України:

- висновок службового розслідування начальника секції S-1 штабу 4 батальйону оперативного призначення молодшого лейтенанта ОСОБА_18 , погодженого начальником юридичного відділення майора юстиції ОСОБА_10 , затвердженого т.в.о. командиром військової частини НОМЕР_1 полковником ОСОБА_16 , за висновками якого було запропоновано враховуючи те, що в діях солдата ОСОБА_5 вбачаються ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, повідомити керівника Запорізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони по даному факту із надсиланням службового розслідування, у зв`язку з підтвердженими фактами самовільного залишення місця служби, вчиненого в умовах воєнного стану ОСОБА_5 (т. 1 а.п. 115-120);

- наказ т.в.о. командира військової частини НОМЕР_1 полковника ОСОБА_16 про призначення службового розслідування №1647 від 14.03.2025 (т. 1 а.п.121);

- рапортом т.в.о. командира НОМЕР_6 батальйону оперативного призначення майора ОСОБА_19 де зазначено, що о 08:00 14.03.2025, під час перевірки наявності особового складу у місці розташування підрозділу (Вознесенівський р-н., місто Запоріжжя) була виявлена відсутність помічника гранатометника 2 взводу оперативного призначення 1 роти оперативного призначення (на бронетранспортерах) 4 батальйону оперативного призначення молодшого сержанта ОСОБА_20 . На телефонні дзвінки не відповідає, місцезнаходження невідоме, пошукові дії бажаного результату не принесли. По даному факту просив перед командиром військової частини про призначення службового розслідування. (т. 1 а.п. 122);

- витяг з наказу т.в.о. першого заступника командира начальника штабу полковника ОСОБА_14 № 80 від 14.03.2025 про відсутність під час перевірки наявності особового складу 14.03.2025 ОСОБА_5 (т. 1 а.п.123);

- витяг з наказу командира військової частини НОМЕР_1 підполковника ОСОБА_21 № 126 від 29.04.2025 про зарахування на усі види забезпечення з 29.04.2025 молодшого сержанта ОСОБА_5 (т. 1 а.п.124);

По епізоду від 30.04.2025 за ч. 5 ст. 407 КК України:

- висновок службового розслідування начальника секції S-1 штабу 4 батальйону оперативного призначення молодшого лейтенанта ОСОБА_18 , погодженого начальником юридичного відділення майора юстиції ОСОБА_10 , затвердженого т.в.о. командиром військової частини НОМЕР_1 підполковником ОСОБА_11 , за висновками якого було запропоновано враховуючи те, що в діях солдата ОСОБА_5 вбачаються ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, повідомити керівника Запорізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони по даному факту із надсиланням службового розслідування, у зв`язку з підтвердженими фактами самовільного залишення місця служби, вчиненого в умовах воєнного стану ОСОБА_5 (т. 1 а.п. 125-129);

- наказ т.в.о. командира військової частини НОМЕР_1 підполковника ОСОБА_21 про призначення службового розслідування №2674 від 30.04.2025 (т. 1 а.п.130);

- рапортом т.в.о. командира НОМЕР_6 батальйону оперативного призначення майора ОСОБА_19 де зазначено, що 30.04.2025 о 08:00 було виявлено відсутність молодшого сержанта ОСОБА_5 , який перебуває у розпорядженні командира частини (РНОКПП НОМЕР_7 , військовий квиток НОМЕР_8 ). Даний військовослужбовець був повернений до підрозділу працівниками поліції 29.04.2025, який був незаконно відсутній з 14.03.2025. На телефонні дзвінки не відповідає, місцезнаходження невідоме, пошукові дії бажаного результату не принесли. По даному факту просив перед командиром військової частини про призначення службового розслідування. (т. 1 а.п. 131);

- рапортом т.в.о. командира НОМЕР_6 батальйону оперативного призначення майора ОСОБА_19 про те, що 18.11.2025 о 13:00 поліцією міста Запоріжжя було затримано та доставлено до місця розташування підрозділу військовослужбовця, який знаходиться в розташуванні командира військової частини НОМЕР_1 молодшого сержанта ОСОБА_5 (т. 1 а.п. 132);

- витяг з наказу т.в.о. командира військової частини НОМЕР_1 підполковника ОСОБА_21 № 127 від 30.04.2025 про відсутність під час перевірки наявності особового складу 30.04.2025 ОСОБА_5 (т. 1 а.п.133);

По епізоду за ч. 4 ст. 408 КК України:

- висновок службового розслідування начальника секції S-1 штабу 4 батальйону оперативного призначення старшого лейтенанта ОСОБА_22 , погодженого начальником юридичного відділення майора юстиції ОСОБА_10 , затвердженого т.в.о. командиром військової частини НОМЕР_1 полковником ОСОБА_16 , за висновками якого було запропоновано враховуючи те, що в діях солдата ОСОБА_5 вбачаються ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, повідомити керівника Запорізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони по даному факту із надсиланням службового розслідування, у зв`язку з підтвердженими фактами самовільного залишення місця служби, вчиненого в умовах воєнного стану ОСОБА_5 (т. 1 а.п. 134-138);

- наказ т.в.о. командира військової частини НОМЕР_1 підполковника ОСОБА_21 про призначення службового розслідування № 8171 від 20.11.2025 (т. 1 а.п.140);

- рапортом т.в.о. командира НОМЕР_6 батальйону оперативного призначення капітана ОСОБА_23 де зазначено, що 18.11.2025 о 16:00 було виявлено відсутність військовослужбовця, який знаходиться в розпорядженні командира військової частини НОМЕР_1 молодшого сержанта ОСОБА_20 (с. Дніпровка Запорізької області). Пошукові дії бажаного результату не принесли, просить призначити службове розслідування. (т. 1 а.п. 142);

- рапортом т.в.о. командира 4-го батальйону оперативного призначення капітана ОСОБА_23 про відсутність ОСОБА_5 станом на 29.11.2025 на місці тимчасової дислокації підрозділу, місцезнаходження не відоме, на телефоні дзвінки не відповідає (т. 1 а.п. 143);

- протокол обшуку від 17.04.2026 (т. 2 а.п. 13-18);

- протокол затримання особи, підозрюваного у вчиненні злочину від 17.04.2026 (т. 2 а.п. 19-22).

Клопотань про витребування та дослідження інших доказів від учасників провадження не надходило.

Оцінюючи письмові докази з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність доказів, з точки зору достатності та взаємозв`язку із показаннями свідків, суд вважає, що досліджені докази відповідають вимогам передбаченим ст. 85-87 КПК України.

6. Висновок суду щодо винуватості обвинуваченого

З огляду на викладене, суд вважає, що дослідженими доказами підтверджено вчинення обвинуваченим кримінальних правопорушень за обставин, викладених у обвинувальному акті.

Тому, суд вважає доведеним пред`явлене ОСОБА_5 обвинувачення і кваліфікує дії останнього за:

- ч. 5 ст. 407 КК України, тобто самовільне залишення місця служби, без поважних причин, тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану;

- ч. 4 ст. 408 КК України - дезертирство, тобто самовільне залишення місця служби з метою ухилитися від військової служби, вчинене в умовах воєнного стану.

7. Обставини, які пом`якшують або обтяжують покарання

Обставиною, яка пом`якшує покарання ОСОБА_5 , відповідно до статті 66 КК, є щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 , судом не встановлено.

8. Мотиви призначення судом покарання

При визначенні виду та міри покарання, яке слід застосувати відносно обвинуваченого, суд виходить з наступних обставин.

При визначенні покарання обвинуваченому, суд враховує характер та ступінь тяжкості скоєних ним кримінальних правопорушень, які відповідно до ст. 12 КК України відносяться до категорії тяжких злочинів та відповідно до розділу Особливої частини КК України є кримінальними правопорушеннями проти порядку проходження служби та обороноздатності держави.

Суд також враховує умови життя обвинуваченого, його соціальне та матеріальне становище, стан його здоров`я, рівень культури та освіти, його соціально - психологічні риси. Вивченням даних про особу обвинуваченого встановлено, що він має середню-спеціальну освіту, не одружений, на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей не має, на обліку у лікаря психіатра не перебуває, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, раніше не судимий.

При призначенні виду покарання обвинуваченому, суд виходить із змісту ст.ст.50, 65 КК України, відповідно до яких покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових правопорушень.

З урахуванням всіх обставин кримінального провадження, з врахуванням особи обвинуваченого, думки прокурора, який просив призначити покарання у вигляді позбавлення волі, відсутність обтяжуючих покарання обставини, щире каяття обвинуваченого у вчиненому, враховуючи характер кримінального правопорушення та враховуючи інші обставини, суд приходить до висновку, що повинно бути призначено мінімальне покарання у вигляді позбавлення волі в межах передбачених санкцією ч. 4 ст. 408, ч. 5 ст. 407 з урахуванням ст.ст.70 КК України, яке буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Підстав для застосування ст.ст.69, 75 КК України суд не вбачає, оскільки у зв`язку з набранням 27 січня 2023 року чинності Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей несення військової служби в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці» від 13 грудня 2022 року № 2839-IX, посилено кримінальну відповідальність за вчинення військових кримінальних правопорушень, та обмежено застосування статей 69 і 75 КК України у випадках засудження, зокрема, за кримінальне правопорушення, передбачене статтею 407, 408 КК України, вчинене в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці.

9. Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд

9. 1 питання щодо запобіжного заходу

Вирішуючи питання про запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_5 , враховуючи призначення покарання у вигляді позбавлення волі, суд не вбачає підстав для заміни обвинуваченому запобіжного заходу до набрання вироком законної сили.

Строк тримання під вартою рахувати з моменту фактичного затримання підозрюваного ОСОБА_5 , а саме з 17.04.2026.

9.2 питання щодо долі речових доказів

Речові докази відсутні.

На підставі ч. 15 ст. 615 КПК України в умовах дії воєнного стану після складання та підписання повного тексту вироку суд обмежується проголошенням його резолютивної частини з обов`язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення та керуючись ст. ст.349, 368, 370 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 5 ст. 407, ч. 4 ст. 408 КК України, та призначити йому покарання:

- за ч. 5 ст. 407 КК України у вигляді 5 (п`яти) років позбавлення волі;

- за ч. 4 ст. 408 КК України у вигляді 5 (п`яти) років 1 (одного) місяця позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_5 покарання у вигляді 5 (п`яти) років 1 (одного) місяця позбавлення волі.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили відносно ОСОБА_5 залишити тримання під вартою.

Строк відбування покарання ОСОБА_5 рахувати з моменту фактичного затримання, а саме з 17.04.2026.

Вирок може бути оскаржений до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Для осіб, які перебувають під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення копії судового рішення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому і прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Суддя ОСОБА_24

26.10.2026

Оригінал: reyestr.court.gov.ua