Рішення від 09 серпня 2026 р. у справі №205/6366/26 — Новокодацький районний суд міста Дніпра

Єдиний унікальний номер 205/6366/26

Номер провадження2/205/4507/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2026 року м. Дніпро

Новокодацького районного суду міста Дніпра у складі:

головуючого судді Мовчан Д.В.

при секретарі Волкобоєвої А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Дніпрі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін у м. Дніпрі цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 29.01.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» та ОСОБА_1 укладено Договір № 3583417 про надання споживчого кредиту. За умовами зазначеного договору первісний кредитор надав відповідачу кредит у розмірі 10 000 грн. 00 коп. строком на 18 днів зі сплатою процентів за користування кредитом за стандартною процентною ставкою 1,90 % на день. Договором також передбачено можливість продовження строку кредитування на визначених ним умовах.

Позивач вказує, що первісний кредитор виконав свої зобов`язання за договором та перерахував кредитні кошти на платіжну картку відповідача. Натомість відповідач належним чином не виконав зобов`язань щодо повернення кредиту та сплати процентів за користування ним, унаслідок чого утворилася заборгованість у загальному розмірі 30 520 грн. 00 коп., яка складається із заборгованості за тілом кредиту - 10 000 грн. 00 коп. та заборгованості за процентами - 20 520 грн. 00 коп.

Представник позивача також зазначив, що 26.08.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу № 26082021, відповідно до якого первісний кредитор відступив на користь останнього право грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, у тому числі до ОСОБА_1 за Договором № 3583417 від 29.01.2021 року.

У подальшому, 23.05.2024 року, між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» укладено договір факторингу, відповідно до якого право грошової вимоги до відповідача за зазначеним кредитним договором відступлено позивачу.

На підтвердження переходу права вимоги позивач посилається на договори факторингу та відповідні витяги з реєстрів боржників, у яких зазначено відповідача, номер кредитного договору та розмір переданої заборгованості.

Оскільки відповідач у добровільному порядку заборгованість не погашає, позивач просить стягнути із ОСОБА_1 заборгованість за Договором № 3583417 про надання споживчого кредиту від 29.01.2021 року в загальному розмірі 30 520 грн. 00 коп., а також судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 3 328 грн. 00 коп. та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 13 000 грн. 00 коп.

Відповідач у встановлений судом строк відзиву на позовну заяву не подав.

Інших заяв по суті справи до суду не надходило.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.

Представник позивача подав суду письмову заяву про розгляд справи за його відсутності. У такій заяві представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» зазначає про повне підтримання своїх позовних вимог, просить здійснити розгляд справи за його відсутності, позов задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечують.

Від відповідача будь-яких заяв чи клопотань до суду не надходило.

ІІІ. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 20.05.2026 року вирішено витребувати у АТ КБ «Приватбанк» (місце знаходження: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд.1д, код ЄДРПОУ 14360570):1) інформацію, чи видавалась ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) банківська картка № НОМЕР_2 ; 2) докази зарахування на банківську картку № НОМЕР_2 кредитних коштів, які 29.01.2021 року були на неї перераховані, а саме, витребувати виписки по ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) за номером картки № НОМЕР_2 за період з 29.01.2021 року по 08.02.2021 року; 3) ідентифікаційні дані власника картки та повний номер картки № НОМЕР_2 , в тому числі, але не виключно прізвище, ім`я, по-батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків, серію та номер паспорта, адресу місця проживання, контактні данні (номер телефону, адреса електронної пошти, тощо), та інші відомості про власника вказаної картки;4) інформацію щодо номеру телефону, на який відправляється інформація про підтвердження здійснення операцій (фінансовий номер телефону) за платіжною карткою № НОМЕР_2 за період з 29.01.2021 року по 08.02.2021 року; 5) інформацію чи знаходиться номер телефону НОМЕР_3 в анкетних даних ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ).

На виконання зазначеної ухвали АТ КБ «ПриватБанк» надало відповідь від 15.06.2026 року та виписку за рахунком відповідача за запитуваний період. Зазначені документи долучено до матеріалів справи.

Інші процесуальні дії у справі (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження тощо) судом не застосовувалися.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином, ніяких письмових заяв чи клопотань від такого учасника справи до суду не надходило.

У відповідності до ч.4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, який належним чином був повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнанні неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Оскільки наявних у даній цивільній справі доказів достатньо для вирішення спору по суті та враховуючи, що належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання відповідач в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив та не подав відзив, а позивач не заперечує проти заочного розгляду справи, то суд у відповідності до норм ст. 280 ЦПК України ухвалив здійснювати заочний розгляд справи.

Враховуючи, що учасники справи та їх представники у судове засідання не з`явилися, відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

З огляду на викладені вимоги процесуального законодавства, враховуючи нижченаведені фактичні обставини справи, зміст спірних правовідносин, оцінку доказів та аргументів сторін, суд ухвалює заочне рішення з огляду на наступне.

ІV. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Судом встановлено, що 29.01.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» та ОСОБА_1 укладено Договір № 3583417 про надання споживчого кредиту в електронній формі.

За умовами зазначеного договору розмір кредиту становить 10 000 грн. 00 коп., строк кредитування - 18 днів. Відповідно до графіка платежів дату повернення кредиту визначено 16.02.2021 року.

Пунктом 1.5 договору встановлено стандартну процентну ставку в розмірі 1,90 % на день, яка застосовується в межах початкового строку кредитування, а також нового строку кредитування в разі пролонгації за ініціативою споживача або автопролонгації відповідно до умов договору.

Пунктом 1.5.1 договору передбачено знижену процентну ставку в розмірі 0,57 % на день, застосування якої залежить від виконання позичальником визначених договором умов щодо погашення заборгованості або продовження строку кредитування за його ініціативою.

У графіку платежів зазначено суму кредиту 10 000 грн. 00 коп., суму процентів за зниженою ставкою 1 026 грн. 00 коп. та загальну суму платежу 11 026 грн. 00 коп. У паспорті споживчого кредиту наведено загальні витрати за кредитом за стандартною ставкою в розмірі 3 420 грн. 00 коп. та за зниженою ставкою - 1 026 грн. 00 коп.

Відповідно до пункту 4.2 договору продовження строку кредитування за ініціативою споживача здійснюється шляхом внесення платежу в розмірі не менше суми нарахованих та несплачених на дату платежу процентів і прийняття кредитодавцем відповідної пропозиції в установленому договором порядку.

Згідно з пунктом 4.3.1 договору, якщо на дату закінчення строку кредитування в позичальника наявна заборгованість за кредитом, строк кредитування продовжується кожного разу на один наступний календарний день, але не більше ніж на 90 календарних днів поспіль, крім випадку продовження строку кредитування за ініціативою споживача. Кожен день автопролонгації є новою датою повернення кредиту.

Пунктом 4.3.2 договору передбачено згоду споживача на автопролонгацію на зазначених умовах. Після закінчення періоду автопролонгації за наявності непогашеної заборгованості та відсутності продовження строку за ініціативою споживача кредит вважається простроченим.

Умовами договору передбачено надання кредиту в безготівковій формі шляхом перерахування коштів за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_2 .

Графік платежів до договору містить відмітку про його підписання ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором М193497 29.01.2021 року о 16 год. 43 хв. 10 сек.

Відповідно до відповіді АТ КБ «ПриватБанк» від 15.06.2026 року на ім`я ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , емітовано платіжну картку № НОМЕР_5 , реквізити якої відповідають реквізитам картки, зазначеним у кредитному договорі.

Банк також повідомив, що номер телефону НОМЕР_3 знаходиться або знаходився в анкетних даних відповідача. Цей самий номер зазначено банком як фінансовий номер телефону станом на 10.06.2026 року.

Згідно з банківською випискою за період з 29.01.2021 року по 08.02.2021 року за платіжною карткою відповідача 29.01.2021 року відображено операцію «Зарахування переказу» на суму 10 000 грн. 00 коп. Комісія за зазначеною операцією у виписці не відображена.

До матеріалів справи долучено картку обліку кредитного договору № 3583417 від 29.01.2021 року, складену ТОВ «Авентус Україна», яка містить відомості про щоденні нарахування процентів, платежі та залишок заборгованості.

Відповідно до зазначеного розрахунку проценти нараховувалися за стандартною ставкою в сумі 190 грн. 00 коп. на день. Загальна сума нарахованих процентів становить 20 520 грн. 00 коп., залишок основного боргу - 10 000 грн. 00 коп. Платежів на погашення основного боргу та процентів у розрахунку не відображено.

Також судом встановлено, що 26.08.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу № 26082021, за умовами якого первісний кредитор відступив фактору права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами.

Відповідно до витягу з реєстру боржників до зазначеного договору до переліку переданих вимог включено вимогу до ОСОБА_1 за кредитним договором № 3583417 із заборгованістю за основною сумою кредиту в розмірі 10 000 грн. 00 коп. та процентами в розмірі 20 520 грн. 00 коп.

У подальшому, 23.05.2024 року, між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» укладено договір факторингу, на виконання якого складено Реєстр заборгованостей № 1 від 23.05.2024 року.

У зазначеному реєстрі наведено відомості щодо відступлення позивачу права вимоги до ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , за кредитним договором № 3583417 від 29.01.2021 року в загальному розмірі 30 520 грн. 00 коп., з яких 10 000 грн. 00 коп. - основний борг та 20 520 грн. 00 коп. - проценти.

Згідно з наданим позивачем розрахунком за період з 26.08.2021 року по 26.02.2026 року розмір заборгованості залишився незмінним та становить 30 520 грн. 00 коп. Додаткових нарахувань процентів, комісій, штрафних санкцій, інфляційних втрат і трьох процентів річних у зазначеному розрахунку новим кредитором не відображено.

Оскільки відповідач у добровільному порядку свої договірні зобов`язання за вказаним кредитним договором не виконує, то суд доходить висновку, що між сторонами виник спір, який підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

V. Оцінка суду доказів та аргументів сторін. Мотиви застосування норм права судом.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).

За правилом частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних, у листах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною або сторонами.

Згідно зі статтями 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог закону, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до частини другої статті 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Договір, укладений за допомогою інформаційно-комунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним у письмовій формі.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1054 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до статті 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.

Особливості укладення договору в електронній формі визначені Законом України «Про електронну комерцію».

За змістом статей 3, 11, 12 зазначеного Закону електронний договір укладається шляхом направлення пропозиції та її прийняття іншою стороною. Прийняття пропозиції може здійснюватися шляхом надсилання електронного повідомлення або заповнення електронної форми з її підписанням, зокрема, електронним підписом одноразовим ідентифікатором. Договір, укладений із дотриманням установленого Законом порядку, за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Як зазначалося вище, з матеріалів справи вбачається, що 29.01.2021 року ОСОБА_1 уклав із ТОВ «Авентус Україна» Договір № 3583417 про надання споживчого кредиту в розмірі 10 000 грн. 00 коп. із початковим строком кредитування 18 днів.

Наданий договір містить персональні дані позичальника, умови кредитування, реквізити платіжної картки для отримання коштів та положення щодо порядку повернення кредиту, сплати процентів і продовження строку кредитування.

Графік платежів до договору містить відмітку про його підписання ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором М193497 29.01.2021 року о 16 год. 43 хв. 10 сек.

Оцінюючи зазначені документи, суд також враховує отримані від АТ КБ «ПриватБанк» відомості про належність відповідачу платіжної картки № НОМЕР_5 , реквізити якої відповідають реквізитам картки, зазначеним у кредитному договорі, та наявність в його анкетних даних номера телефону НОМЕР_3 .

З огляду на зазначене, з урахуванням установлених обставин справи та досліджених доказів у їх сукупності суд доходить висновку про укладення ОСОБА_1 кредитного договору з ТОВ «Авентус Україна» в електронній формі з використанням одноразового ідентифікатора.

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно зі статтями 76, 89 ЦПК України обставини справи встановлюються на підставі доказів, які суд оцінює окремо та в сукупності, перевіряючи їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок. Неподання відповідачем відзиву не звільняє позивача від обов`язку доведення обставин, на які він посилається.

Доказами надання кредитодавцем позичальнику кредитних коштів є, зокрема, первинні бухгалтерські документи, які відображають відповідну господарську операцію.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.

Згідно з пунктом 62 розділу IV Положення про організацію бухгалтерського обліку в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04.07.2018 року № 75, виписки з клієнтських рахунків підтверджують виконані за операційний день операції.

Пунктом 63 зазначеного Положення передбачено можливість використання виписки з клієнтського рахунку як первинного документа, що підтверджує факт списання або зарахування коштів, за наявності встановлених цим пунктом реквізитів.

У цьому випадку надана АТ КБ «ПриватБанк» виписка за рахунком відповідача містить відомості про власника рахунку, реквізити платіжної картки, дати, зміст і суми операцій та залишки коштів. Зазначена виписка є первинним бухгалтерським документом, який підтверджує відображену в ній операцію із зарахування коштів.

Так, у банківській виписці за платіжною карткою № НОМЕР_5 29.01.2021 року відображено операцію «Зарахування переказу» на суму 10 000 грн. 00 коп., що відповідає даті укладення кредитного договору та погодженій сторонами сумі кредиту.

Належність зазначеної платіжної картки саме ОСОБА_1 підтверджена відповіддю банку від 15.06.2026 року.

Таким чином, отримання відповідачем кредитних коштів підтверджено належними доказами, а тому в нього виникло зобов`язання повернути кредит та сплатити проценти на умовах, визначених договором.

Доказів повернення основної суми кредиту матеріали справи не містять. За наданими розрахунками залишок заборгованості за тілом кредиту становить 10 000 грн. 00 коп.

За таких обставин позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту в розмірі 10 000 грн. 00 коп. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо вимог про стягнення процентів за користування кредитом суд зазначає таке.

Частиною першою статті 1048 ЦК України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів установлюються договором.

Водночас право кредитодавця нараховувати проценти як плату за правомірне користування кредитними коштами обмежене погодженим сторонами строком кредитування.

Такий висновок щодо застосування норм права викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 року у справі № 444/9519/12, відповідно до якого після спливу визначеного договором строку кредитування право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом припиняється.

За умовами Договору № 3583417 від 29.01.2021 року початковий строк кредитування становив 18 днів, а дату повернення кредиту графіком платежів визначено 16.02.2021 року. Разом із тим сторони погодили порядок продовження строку кредитування, який викладено в розділі 4 договору.

Зокрема, відповідно до пункту 4.3.1 договору за наявності непогашеної заборгованості на дату закінчення строку кредитування цей строк автоматично продовжується кожного разу на один наступний календарний день, але не більше ніж на 90 календарних днів поспіль. Кожен день автопролонгації є новою датою повернення кредиту.

Пунктом 4.3.2 договору передбачено згоду споживача на таке продовження строку кредитування. При цьому прострочення повернення кредиту за зазначеними умовами настає після закінчення періоду автопролонгації за наявності непогашеної заборгованості та відсутності іншого погодженого продовження строку.

Отже, сторони при укладенні договору погодили як початковий строк кредитування, так і визначений порядок його автоматичного продовження. Застосування пункту 4.3 договору не було поставлено в залежність від внесення позичальником платежу або направлення ним окремої заяви про продовження строку кредитування.

Відсутність платежів у цьому випадку не виключає автопролонгації, оскільки її умовою є саме наявність непогашеної заборгованості на дату повернення кредиту.

За пунктом 1.5 договору стандартна процентна ставка в розмірі 1,90 % на день застосовується як протягом початкового строку кредитування, так і в межах нового строку, визначеного внаслідок автопролонгації.

Застосування зниженої процентної ставки в розмірі 0,57 % на день відповідно до пункту 1.5.1 договору залежало від виконання позичальником установлених цим пунктом умов щодо погашення заборгованості або продовження строку кредитування за його ініціативою.

Матеріали справи не містять відомостей про виконання відповідачем зазначених умов. У наданому первісним кредитором розрахунку платежі на погашення кредиту та процентів відсутні. Тому наведення в графіку платежів суми процентів за зниженою ставкою саме по собі не є підставою для застосування такої ставки незалежно від виконання погоджених сторонами умов.

З наданого розрахунку вбачається, що заборгованість за процентами визначена за стандартною ставкою 1,90 % на день, що становить 190 грн. 00 коп. на день від суми кредиту 10 000 грн. 00 коп.

За 18 днів початкового строку кредитування сума процентів становить 3 420 грн. 00 коп., а за 90 днів автопролонгації - 17 100 грн. 00 коп. Загальна сума процентів за зазначені періоди становить 20 520 грн. 00 коп.

Таким чином, заявлені до стягнення проценти відповідають нарахуванню за початковий строк кредитування та передбачений договором період автопролонгації. Підстав вважати всю суму процентів, нараховану після початкової дати повернення кредиту, нарахуванням поза межами погодженого сторонами строку кредитування суд не встановив.

Наданий позивачем розрахунок за період з 26.08.2021 року по 26.02.2026 року відображає незмінний залишок заборгованості та не містить додаткових нарахувань процентів.

Отже, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за процентами в розмірі 20 520 грн. 00 коп. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо набуття позивачем права вимоги за кредитним договором суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином.

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом статей 1077, 1078 ЦК України за договором факторингу клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові право грошової вимоги до боржника. Предметом такого договору може бути як наявна, так і майбутня грошова вимога.

Матеріалами справи підтверджено, що на підставі Договору факторингу № 26082021 від 26.08.2021 року право вимоги до відповідача за Договором № 3583417 від 29.01.2021 року перейшло від ТОВ «Авентус Україна» до ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів».

У відповідному витягу з реєстру боржників зазначено ОСОБА_1 , його РНОКПП НОМЕР_4 , номер кредитного договору та розмір заборгованості: 10 000 грн. 00 коп. за тілом кредиту і 20 520 грн. 00 коп. за процентами.

Надалі на підставі договору факторингу від 23.05.2024 року зазначене право вимоги відступлено ТОВ «Факторинг Партнерс», що підтверджується Реєстром заборгованостей № 1 від 23.05.2024 року, який містить відповідні відомості щодо відповідача та спірного кредитного договору.

Наведені документи в їх сукупності підтверджують послідовність переходу права вимоги та набуття позивачем статусу нового кредитора за зобов`язаннями відповідача.

Оцінюючи досліджені докази в їх сукупності, суд доходить висновку, що позивачем доведено факт укладення кредитного договору відповідачем, надання йому кредитних коштів, розмір заборгованості та набуття права вимоги за зазначеним договором.

За таких обставин позовні вимоги ТОВ «Факторинг Партнерс» підлягають задоволенню в повному обсязі зі стягненням із ОСОБА_1 заборгованості за Договором № 3583417 про надання споживчого кредиту від 29.01.2021 року в загальному розмірі 30 520 грн. 00 коп., яка складається із заборгованості за тілом кредиту - 10 000 грн. 00 коп. та заборгованості за процентами - 20 520 грн. 00 коп.

VІ. Розподіл судових витрат між сторонами.

Згідно зі статтею 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи. До витрат, пов`язаних із розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу учасник справи подає договір про надання правничої допомоги та докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт, їх вартості, яка сплачена або підлягає сплаті, а також детальний опис виконаних адвокатом робіт.

Положеннями статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту. При встановленні його розміру враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України суд враховує їх зв`язок із розглядом справи, обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору з урахуванням ціни позову і значення справи для сторін.

З аналізу наведених норм процесуального законодавства вбачається, що документально підтверджені витрати на професійну правничу допомогу, пов`язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, на користь якої ухвалене рішення. Водночас визначений договором між адвокатом і клієнтом розмір гонорару не є безумовною підставою для покладення всієї його суми на іншу сторону спору.

При визначенні суми компенсації суд враховує складність справи, витрачений адвокатом час, обсяг фактично наданих послуг і виконаних робіт, ціну позову, значення справи для сторони, а також необхідність та розумність заявлених витрат.

Матеріалами справи підтверджується, що 02.07.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» та Адвокатським об`єднанням «Лігал Ассістанс» укладено Договір про надання правової допомоги № 02-07/2024.

Відповідно до умов зазначеного договору адвокатському об`єднанню надано право представляти у встановленому законом та договором порядку інтереси клієнта в судах, інших органах, установах, підприємствах та організаціях, а також надавати клієнту правничу допомогу, пов`язану із захистом його прав та інтересів.

Згідно з пунктом 4.1 договору вартість послуг узгоджується сторонами у формі заявок на надання юридичної допомоги, які є невід`ємними додатками до договору.

Відповідно до пункту 4.2 договору, якщо інше не передбачено заявкою на надання юридичної допомоги, клієнт зобов`язується оплатити послуги адвокатського об`єднання у строк до 60 банківських днів з моменту підписання акта про надання юридичної допомоги та надання відповідного рахунку для оплати.

Згідно з пунктом 4.5 договору сума, визначена актом про надання юридичної допомоги, є гонораром адвокатського об`єднання.

На обґрунтування заявлених витрат позивач посилається на Заявку на надання юридичної допомоги № 2251 від 01.01.2026 року, яка є невід`ємною частиною Договору № 02-07/2024 від 02.07.2024 року. Заявлені витрати включають надання усної консультації з вивченням документів - 2 години, вартістю 4 000 грн. 00 коп., та складання позовної заяви про стягнення заборгованості за кредитним договором - 3 години, вартістю 9 000 грн. 00 коп.

Загальний заявлений обсяг робіт становить 5 годин, а вартість витрат на професійну правничу допомогу - 13 000 грн. 00 коп.

При визначенні суми відшкодування суд виходить із критерію реальності адвокатських витрат, їх дійсності та необхідності, а також критерію розумності їхнього розміру з урахуванням конкретних обставин справи.

Суд звертає увагу на те, що предметом спору є стягнення заборгованості за одним кредитним договором. Така категорія спорів є типовою, а позовна заява має стандартну структуру та містить переважно виклад фактичних обставин, посилання на умови договору, документи щодо відступлення права вимоги та норми матеріального і процесуального права, які застосовуються у спорах цієї категорії.

При цьому підготовка позовної заяви ґрунтувалася на наявних у позивача документах щодо кредитного зобов`язання та переходу права вимоги. Заявлені послуги охоплювали консультацію з вивченням зазначених документів та складання позову.

Представник позивача участі в судових засіданнях не брав, подавши заяву про розгляд справи за його відсутності. Заперечень відповідача по суті позову, які потребували б підготовки додаткової правової позиції, до суду не надходило.

З урахуванням змісту позовної заяви, характеру наданих документів та фактично вчинених представником позивача процесуальних дій суд не знаходить достатнього обґрунтування необхідності покладення на відповідача всієї заявленої суми витрат у розмірі 13 000 грн. 00 коп.

З огляду на викладене, вирішуючи питання про розподіл судових витрат за критеріями, передбаченими статтею 141 ЦПК України, суд доходить висновку, що заявлена сума витрат не відповідає в повному обсязі критеріям необхідності, розумності та пропорційності до предмета спору й обсягу фактично наданої правничої допомоги.

За таких обставин суд вважає обґрунтованим стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 3 500 грн. 00 коп.

У задоволенні заяви про відшкодування решти витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 9 500 грн. 00 коп. слід відмовити.

Щодо судового збору суд зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» про стягнення заборгованості підлягають задоволенню в повному обсязі, із відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений судовий збір у повному розмірі - 3 328 грн. 00 коп.

На підставі викладеного та керуючись статтями 15, 16, 204, 509, 512, 514, 526, 527, 530, 610, 611, 626, 627, 629, 638, 639, 1048, 1054, 1055, 1077, 1078, 1081, 1082 ЦК України, статтями 12, 13, 76-81, 89, 133, 137, 141, 258, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити в повному обсязі

2. Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» (юридична адреса: 03150, м. Київ, вул. Гедройця Єжи, буд. 6, офіс 521, код ЄДРПОУ 42640371) заборгованість за Договором № 3583417 про надання споживчого кредиту від 29.01.2021 року, станом на 23.05.2024 року, у загальному розмірі 30 520 грн. 00 коп., яка складається із заборгованості за тілом кредиту - 10 000 грн. 00 коп. та заборгованості за процентами - 20 520 грн. 00 коп..

3. Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» (юридична адреса: 03150, м. Київ, вул. Гедройця Єжи, буд. 6, офіс 521, код ЄДРПОУ 42640371) судові витрати по справі у вигляді витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 3 500 грн. 00 коп.

4. У задоволенні вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» про відшкодування решти витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 9 500 грн. 00 коп. - відмовити.

5.Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» (юридична адреса: 03150, м. Київ, вул. Гедройця Єжи, буд. 6, офіс 521, код ЄДРПОУ 42640371) пропорційно до розміру задоволених позовних вимог судові витрати по справі у вигляді судового збору у розмірі 1 202 грн. 31 коп.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржувати заочне рішення до Дніпровського апеляційного суду, шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя: Мовчан Д.В.