Постанова від 22 жовтня 2026 р. у справі №304/1887/26 — Перечинський районний суд Закарпатської області

Справа № 304/1887/26 Провадження № 3/304/745/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 жовтня 2026 рокум. Перечин

Суддя Перечинського районного суду Закарпатської області Ганько І.І., розглянувши матеріали, які надійшли з Управління державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Закарпатській області Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , пенсіонера, громадянина України,

за ч. 4 ст. 85, ч. 2 ст. 90 Кодексу України про адміністративне правопорушення,

У С Т А Н О В И В :

одинадцятого серпня 2026 року близько 18.20 год ОСОБА_1 , на річці Тур`я на околиці села Тур`ї Ремети Ужгородського району Закарпатської області, не маючи дозволу на промисел, здійснював лов риби із застосуванням заборонених знарядь лову, а саме сіткою-екраном (косинка), чим грубо порушив п. п. 1. п. 1 розділу ІV Правил любительського і спортивного рибальства від 19 вересня 2022 року № 700, при цьому виловив три річкові риби «підуст звичайний», що за видом занесена до Червоної книги України, чим спричинив її загибель, та порушив п. п. 3 п. 5 розділу ІV Правил, п. 1, 5 абз. 2 ст. 20 Закону України «Про Червону книгу України», за що відповідальність передбачена ч. 4 ст. 85, ч. 2 ст. 90 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні вказаних адміністративних правопорушень визнав повністю, щиро розкаявся та пояснив, що не знав про заборону вилову даної риби.

Заслухавши його пояснення, дослідивши матеріали справи, суддя прийшов до такого висновку.

Завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, крім іншого, є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Європейським Судом з прав людини неодноразово було наголошено, що суди при оцінці доказів мають керуватися критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою (рішення у справах «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978, «Яременко проти України» від 12.06.2008, «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011, «Кобець проти України» від 14.02.2008).

Диспозицією ч. 4 ст. 85 КУпАП як адміністративне правопорушення визначено грубе порушення правил рибальства (рибальство із застосуванням вогнепальної зброї, електроструму, вибухових або отруйних речовин, інших заборонених знарядь лову, промислових знарядь лову особами, які не мають дозволу на промисел, вилов водних живих ресурсів у розмірах, що перевищують встановлені ліміти або встановлену правилами любительського і спортивного рибальства добову норму вилову).

У п. 1.1. п. 1 Правил любительського і спортивного рибальства зазначено, що забороняється лов водних живих ресурсів: сітками та пастками усіх типів та конструкцій, а також іншими сітковими знаряддями лову, за винятком раколовок конструкції «хапка» та підсак, встановлених цими Правилами розмірів.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 90 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за погіршення, знищення середовища перебування (зростання) тварин і рослин, види яких занесені до Червоної книги України або які охороняються відповідно до міжнародних договорів України, знищення, незаконне або з порушенням встановленого порядку вилучення їх із природного середовища, а також порушення умов утримання (вирощування) тварин і рослин зазначених видів у ботанічних садах, дендрологічних та зоологічних парках, інших спеціально створених штучних умовах, що призвело до їх загибелі, каліцтва (пошкодження), інші порушення порядку охорони, використання і відтворення таких видів тварин і рослин.

Так, крім повного визнання ОСОБА_1 своєї вини така також стверджується протоколами про адміністративне правопорушення серії ЗК № 001508 та серії ЗК № 001509 від 11 серпня 2026 року, протоколом № 001509 про виявлення, вилучення знарядь лову, іншого рибальського майна, плавучих та інших транспортних засобів, риби та інших водних живих ресурсів виявлених у порушника ОСОБА_1 , згідно з яким інспектором рибоохоронного патруля ОСОБА_2 у останнього було вилучено три штуки (0,3 кг) не живої риби виду «підуст звичайний», а також протоколом № 001508 про виявлення, вилучення знарядь лову, іншого рибальського майна, плавучих та інших транспортних засобів, риби та інших водних живих ресурсів виявлених у порушника ОСОБА_1 , за яким інспектором рибоохоронного патруля ОСОБА_3 у особи, яка притягається до адміністративної відповідальності вилучено вживану сітку-екран «Косинка», розмірами 1 м * 70 см, 30 * 30 см, білого кольору, бирка 0008213.

Зазначені вище докази винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 85, ч. 2 ст. 90 КУпАП, є такими, що доповнюють одне одного, повними, безсумнівними, належними та допустимими, оскільки у відповідності до статті 251, 252 КУпАП прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у справі про адміністративне правопорушення, а також є такими, що зібрані в порядку, встановленому законом.

Наведені та досліджені в судовому засіданні докази дають підстави визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 85, ч. 2 ст. 90 КУпАП.

Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

Стаття 23 КУпАП визначає, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності за скоєне правопорушення і застосовується не тільки з метою виховання особи, яка його вчинила, а й з метою загальної та спеціальної превенції.

Так, виходячи зі змісту санкцій ч. 4 ст. 85 та ч. 2 ст. 90 КУпАП найбільш серйозним з правопорушень, вчинених ОСОБА_1 слід вважати адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 90 КУпАП, як таке, санкція якого передбачає більший розмір основного стягнення.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.

При накладенні стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність.

З урахуванням обставин справи та особи ОСОБА_1 , який вину визнав повністю, щиро розкаявся, на момент розгляду справи досяг пенсійного віку, суддя прийшов до висновку про необхідність накладення на ОСОБА_1 основного стягнення у виді штрафу у межах санкції ч. 2 ст. 90 КУпАП, за якою зокрема кваліфіковано його дії, із застосуванням додаткового стягнення, що у даному випадку є необхідною мірою для виправлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та запобігання вчинення нею нових правопорушень.

Суддя вважає, що такий вид адміністративного стягнення справить на ОСОБА_1 належний виховний вплив, а також буде сприяти його вихованню як особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що станом на 01 січня 2026 року згідно зі ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» складає 665,60 грн.

Керуючись ст. 33, 36, 40-1, 283, 284 КУпАП, суддя,

П О С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 85 та ч. 2 ст. 90 КУпАП, і на підставі ч. 2 ст. 36 цього Кодексу накласти адміністративне стягнення за ч. 2 ст. 90 КУпАП у виді штрафу у розмірі 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 (п`ятсот десять) грн, з конфіскацією вживаної сітки-екрана «Косинка», розмірами 1 м * 70 см, 30 * 30 см, білого кольору, бирка 0008213, та незаконно добутих риб виду «підуст звичайний» (три штуки), що знаходяться на тимчасовому зберіганні в Управлінні державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Закарпатській області.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 коп .

Роз`яснити, що відповідно до вимог ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 КУпАП, а в разі оскарження такої постанови – не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У порядку ст. 308 КУпАП у разі несплати штрафу у встановлений строк стягнути суму штрафу в порядку примусового виконання постанови у подвійному розмірі.

Постанова у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником до Закарпатського апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову, протягом десяти днів з дня її винесення.

Строк звернення постанови для виконання – три місяці з наступного дня після набрання постановою законної сили.

Суддя:Ганько І. І.