Суд: Міжгірський районний суд Закарпатської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: про визнання фізичної особи недієздатною
Дата: 25 жовтня 2026 р.
Справа: №302/1102/26
Суддя: Пухальський С. В.
Справа № 302/1102/26
Провадження № 2-о/302/83/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26.10.2026 селище Міжгір`я Закарпатської області
Міжгірський районний суд Закарпатської області у складі:
головуючого судді – Пухальського С. В.,
присяжних – Попович Р. В., Болехан Т. В.,
за участю секретаря судового засідання – Бобонич Н. Г.,
представника заявника – адвоката Кривки П. П.,
представника особи, стосовно якої розглядається справа, – адвоката Белли В. М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Кривка Павло Павлович, заінтересована особа – орган опіки та піклування виконавчого комітету Міжгірської селищної ради Хустського району Закарпатської області, особа, стосовно якої розглядається справа, – ОСОБА_2 , про визнання фізичної особи недієздатною, встановлення опіки та призначення опікуна,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про визнання ОСОБА_2 недієздатною, встановлення над нею опіки та призначення його опікуном.
Заява мотивована тим, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є матір`ю заявника. Вони зареєстровані та спільно проживають за адресою: АДРЕСА_1 . За твердженням заявника, інших осіб першого ступеня споріднення немає.
Заявник зазначає, що протягом тривалого часу стан здоров`я його матері суттєво погіршився внаслідок тяжкого психічного захворювання. Згідно з довідкою КНП «Лікувально-профілактична установа Міжгірська районна лікарня» від 29 липня 2026 року № 643/10-1, ОСОБА_2 з 17 червня 2024 року перебуває на диспансерному обліку в лікаря-психіатра з діагнозом F00.1 – деменція при хворобі Альцгеймера з вираженим когнітивним зниженням. Крім того, їй встановлено інвалідність I групи у зв`язку із зазначеним захворюванням.
За твердженням заявника, внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу ОСОБА_2 не здатна усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, самостійно задовольняти основні життєві потреби, здійснювати догляд за собою, а також захищати свої права та законні інтереси. У зв`язку із цим вона потребує постійного стороннього догляду, нагляду та допомоги.
Заявник вказує, що постійно проживає разом із матір`ю, особисто здійснює за нею догляд, забезпечує її матеріальні та побутові потреби, піклується про стан здоров`я та організацію необхідного лікування.
Зазначає, що має можливість і бажання виконувати обов`язки опікуна, у зв`язку із чим звернувся з відповідною письмовою заявою до органу опіки та піклування виконавчого комітету Міжгірської селищної ради Хустського району Закарпатської області.
З огляду на викладене, посилаючись на положення статей 39, 41, 58, 60, 63 Цивільного кодексу України та статей 293, 295–300 Цивільного процесуального кодексу України, заявник просить визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , недієздатною, встановити над нею опіку, призначити його – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , – її опікуном.
Ухвалою Міжгірського районного суду Закарпатської області від 17 серпня 2026 року відкрито провадження у справі.
Ухвалою суду від 02 вересня 2026 року у справі призначено судово-психіатричну експертизу для встановлення психічного стану ОСОБА_2 , у зв`язку з чим провадження у справі зупинено.
Ухвалою суду від 20 жовтня 2026 року провадження у справі поновлено у зв`язку з надходженням до суду висновку судово-психіатричної експертизи.
У судовому засіданні представник заявника заяву підтримав та просив її задовольнити з викладених у ній підстав.
Представник ОСОБА_2 , щодо якої розглядається справа про визнання недієздатною, проти задоволення заяви не заперечував.
Представник заінтересованої особи – органу опіки та піклування виконавчого комітету Міжгірської селищної ради Хустського району Закарпатської області – у судове засідання не з`явилася, подала заяву про розгляд справи за її відсутності та повідомила, що проти задоволення заяви не заперечує.
Суд, заслухавши пояснення представника заявника та представника особи, щодо якої розглядається справа про визнання недієздатною, дослідивши письмові докази та матеріали справи, оцінивши їх у сукупності, дійшов висновку, що заява підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується витягом із реєстру територіальної громади від 29 липня 2026 року № 2026/012754992.
Згідно з довідкою КНП «Лікувально-профілактична установа Міжгірська районна лікарня» від 29 липня 2026 року № 643/10-1 ОСОБА_2 з 17 червня 2024 року перебуває на диспансерному обліку в лікаря-психіатра з діагнозом F00.1 – деменція при хворобі Альцгеймера з вираженим когнітивним зниженням. Захворювання має хронічний, стійкий характер.
Відповідно до витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від 11 листопада 2025 року № 122/25/941/ВП ОСОБА_2 встановлено першу групу інвалідності (підгрупа Б) внаслідок загального захворювання, безстроково, з 10 листопада 2025 року.
З наявної у матеріалах справи медичної документації вбачається, що ОСОБА_2 проходила лікування у зв`язку з порушеннями стану здоров`я, зокрема когнітивними розладами, порушеннями пам`яті, орієнтації та поведінки. Медичними документами підтверджується тривалий перебіг захворювання, виражене зниження когнітивних функцій та потреба у сторонній допомозі.
На виконання ухвали Міжгірського районного суду Закарпатської області від 02 вересня 2026 року проведено амбулаторну комісійну судово-психіатричну експертизу щодо ОСОБА_2 , за результатами якої складено висновок експерта № 335 від 23 вересня 2026 року.
Відповідно до зазначеного висновку ОСОБА_2 виявляє ознаки хронічного стійкого психічного розладу у вигляді вираженої деменції при хворобі Альцгеймера (F00.1).
Як убачається з дослідницької частини висновку, під час судово-психіатричного обстеження встановлено, що ОСОБА_2 дезорієнтована в часі, просторі та власній особі, не може назвати рік, місяць, день тижня. Мовний контакт із нею малопродуктивний, у розмову вступає неохоче, потребує уточнень і повторень запитань. Мислення сповільнене за темпом, спостерігається виражене інтелектуально-мнестичне зниження. Когнітивні функції порушені, вона не здатна належним чином утримувати та обробляти інформацію.
Експертами також встановлено, що ОСОБА_2 апатична, абулічна, заглиблена у власні переживання, коло її інтересів обмежене базовими потребами. Наявні соціальна та трудова дезадаптація, відсутня критика до власного стану. Самостійно себе не обслуговує, потребує постійного стороннього догляду та нагляду.
Обґрунтовуючи висновок, судово-психіатрична експертна комісія врахувала матеріали цивільної справи, медичну документацію, результати безпосереднього обстеження, відомості про початок захворювання в похилому віці та його подальший перебіг, дані динамічного спостереження лікарів-невропатолога і психіатра, стаціонарного лікування в неврологічному та психіатричному закладах, а також встановлення ОСОБА_2 інвалідності першої групи (підгрупа Б) у зв`язку із зазначеним захворюванням.
За результатами проведеного дослідження експерти дійшли висновку, що за своїм психічним станом ОСОБА_2 не здатна розуміти значення своїх дій та керувати ними.
Крім того, відповідно до висновку експертів, за своїм психічним станом ОСОБА_2 неспроможна правильно сприймати обставини, що мають значення для справи, надавати щодо них пояснення та відповідати на запитання учасників судового розгляду.
Суд бере до уваги висновок судово-психіатричної експертизи № 335 від 23 вересня 2026 року, оскільки він складений комісією судових експертів, містить мотивовані відповіді на поставлені судом питання, ґрунтується на дослідженні медичної документації та результатах безпосереднього обстеження ОСОБА_2 . Висновок є послідовним, узгоджується з іншими дослідженими судом доказами, зокрема медичними документами щодо тривалого перебігу захворювання, виражених когнітивних порушень та потреби у постійному сторонньому догляді. Обставин, які б ставили під сумнів його обґрунтованість та достовірність, судом не встановлено.
Судом також встановлено, що заявник ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є рідним сином ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про його народження серії НОМЕР_1 .
Згідно з витягом із реєстру територіальної громади від 29 липня 2026 року № 2026/012755014 ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , тобто за тією самою адресою, що й його мати.
Відомостями про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб, виданими Міжгірською селищною радою 25 березня 2026 року, підтверджено, що за зазначеною адресою зареєстровані ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Із копії свідоцтва про смерть вбачається, що чоловік ОСОБА_2 – ОСОБА_3 – помер у 2023 році.
Рішенням виконавчого комітету Міжгірської селищної ради Закарпатської області від 18 жовтня 2024 року № 375 ОСОБА_1 зареєстровано помічником фізичної дієздатної особи – ОСОБА_2 , яка за станом здоров`я не може самостійно здійснювати свої права та виконувати обов`язки, на безоплатній основі строком на один рік.
Надалі строк дії відповідного посвідчення помічника фізичної особи було продовжено до 18 жовтня 2026 року.
Таким чином, ще до звернення із заявою про визнання матері недієздатною ОСОБА_1 був офіційно зареєстрований її помічником та здійснював заходи, спрямовані на забезпечення її повсякденних потреб.
Згідно з актом обстеження матеріально-побутових умов проживання ОСОБА_2 , складеним 14 жовтня 2025 року комісією Майданського старостинського округу Міжгірської селищної ради, ОСОБА_2 проживає разом із сином ОСОБА_1 , який здійснює за нею постійний сторонній догляд.
В акті зазначено, що заявник доглядає за матір`ю, прибирає житло, готує їжу, купує необхідні ліки та продукти харчування, оплачує комунальні послуги, а також забезпечує її всім необхідним для полегшення пересування. Матеріально-побутові умови проживання визнано задовільними.
Комісією також встановлено, що ОСОБА_2 за станом здоров`я не може самостійно здійснювати свої права та виконувати обов`язки і потребує сторонньої допомоги, яку фактично надає їй син.
Відповідно до скороченого витягу з інформаційно-аналітичної системи МВС України «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості» станом на 10 серпня 2026 року відомості про наявність у ОСОБА_1 незнятої чи непогашеної судимості відсутні.
Крім того, до матеріалів справи долучено медичну довідку від 31 липня 2026 року щодо стану здоров`я заявника, яка була врахована органом опіки та піклування під час вирішення питання про можливість призначення його опікуном.
Отже, матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 є сином ОСОБА_2 , проживає разом із нею, протягом тривалого часу фактично здійснює догляд за матір`ю та забезпечує її повсякденні потреби.
Відповідно до статті 39 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.
Згідно з частиною першою статті 41 ЦК України над недієздатною фізичною особою встановлюється опіка.
Відповідно до частини першої статті 60 ЦК України суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.
За змістом зазначених положень закону підставою для визнання фізичної особи недієздатною є не сам по собі факт наявності психічного захворювання, встановлення інвалідності чи потреби у сторонньому догляді, а зумовлена хронічним, стійким психічним розладом нездатність особи усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.
Оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що ОСОБА_2 внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу у вигляді вираженої деменції при хворобі Альцгеймера не здатна усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.
Зазначений висновок підтверджується не лише результатами судово-психіатричної експертизи, а й медичною документацією, відповідно до якої ОСОБА_2 з 17 червня 2024 року перебуває на диспансерному обліку в лікаря-психіатра, проходила стаціонарне лікування, має виражені порушення когнітивних функцій та потребує постійного стороннього догляду.
Таким чином, встановлені судом обставини та висновок судово-психіатричної експертизи № 335 від 23 вересня 2026 року у своїй сукупності підтверджують наявність передбачених статтею 39 ЦК України підстав для визнання ОСОБА_2 недієздатною.
Відповідно до частини першої статті 300 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України) суд, ухвалюючи рішення про визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею опіку і за поданням органу опіки та піклування призначає їй опікуна.
Як убачається з рішення виконавчого комітету Міжгірської селищної ради Закарпатської області від 23 жовтня 2026 року № 240, затверджено подання опікунської ради при виконавчому комітеті Міжгірської селищної ради з питань забезпечення прав повнолітніх осіб, які потребують опіки (піклування), щодо доцільності призначення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , опікуном його матері ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у разі визнання останньої судом недієздатною.
Із зазначеного подання вбачається, що органом опіки та піклування розглянуто заяву ОСОБА_1 про призначення його опікуном матері, досліджено документи щодо родинних відносин, місця проживання, стану здоров`я заявника, відсутності судимості, а також медичні документи щодо ОСОБА_2 .
Органом опіки та піклування встановлено, що ОСОБА_1 є рідним сином ОСОБА_2 , проживає разом із нею за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично здійснює за нею постійний догляд.
При вирішенні питання щодо доцільності призначення заявника опікуном органом опіки та піклування враховано, що ОСОБА_2 перебуває на диспансерному обліку в лікаря-психіатра, має інвалідність першої групи та внаслідок стану здоров`я потребує постійного стороннього догляду.
Крім того, органом опіки та піклування враховано, що ОСОБА_1 за станом здоров`я може виконувати обов`язки опікуна, відомості про наявність у нього незнятої чи непогашеної судимості відсутні, а його родинний зв`язок із ОСОБА_2 підтверджується свідоцтвом про народження.
За результатами розгляду поданих документів опікунська рада дійшла висновку про доцільність призначення ОСОБА_1 опікуном його матері ОСОБА_2 у разі визнання останньої судом недієздатною. Відповідне подання затверджено рішенням виконавчого комітету Міжгірської селищної ради від 23 жовтня 2026 року № 240.
Вирішуючи питання щодо призначення опікуна, суд враховує положення статті 63 ЦК України, відповідно до яких опікуном може бути лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю, яка призначається за її письмовою заявою, переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах із підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними та можливості виконувати обов`язки опікуна.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є рідним сином ОСОБА_2 , проживає разом із нею та протягом тривалого часу забезпечує її догляд і повсякденні потреби. Зазначені обставини підтверджуються не лише поясненнями заявника, а й письмовими доказами, зокрема актом обстеження матеріально-побутових умов проживання, рішенням виконавчого комітету Міжгірської селищної ради від 18 жовтня 2024 року № 375 про реєстрацію його помічником фізичної дієздатної особи та відповідним посвідченням.
Суд також враховує, що заявник виявив бажання виконувати обов`язки опікуна, звернувся з відповідною письмовою заявою до органу опіки та піклування, а останній за результатами перевірки поданих документів визнав доцільним його призначення опікуном матері.
З огляду на встановлені обставини, враховуючи близький родинний зв`язок між заявником та особою, щодо якої розглядається справа, їх спільне проживання, фактичне здійснення заявником постійного догляду за матір`ю, його бажання та можливість виконувати обов`язки опікуна, а також наявність відповідного подання органу опіки та піклування, суд дійшов висновку про доцільність призначення ОСОБА_1 опікуном над ОСОБА_2 .
Відповідно до частини шостої статті 300 ЦПК України строк дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною визначається судом, але не може перевищувати двох років.
Враховуючи встановлений судово-психіатричною експертизою характер психічного розладу ОСОБА_2 , його хронічність та стійкість, виражені порушення когнітивних функцій, відсутність здатності усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, а також потребу в постійному сторонньому догляді, суд вважає обґрунтованим визначити строк дії рішення про визнання її недієздатною тривалістю два роки з дня набрання рішенням законної сили.
Отже, за результатами розгляду справи суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 , визнання ОСОБА_2 недієздатною, встановлення над нею опіки та призначення заявника її опікуном.
Судові витрати, пов`язані з розглядом справи, відповідно до частини другої статті 299 ЦПК України підлягають віднесенню на рахунок держави.
На підставі статей 39, 40, 41, 55, 58, 60, 63 Цивільного кодексу України та керуючись статтями 2, 4, 10–13, 19, 76–81, 89, 258, 259, 263–265, 268, 273, 293, 296, 299, 300, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
Заяву ОСОБА_1 про визнання фізичної особи недієздатною, встановлення опіки та призначення опікуна – задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстровану та проживаючу за адресою: АДРЕСА_1 , недієздатною.
Встановити над ОСОБА_2 опіку.
Призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , опікуном над недієздатною ОСОБА_2 .
Роз`яснити опікуну, що відповідно до статті 67 Цивільного кодексу України він зобов`язаний дбати про підопічну, про створення їй необхідних побутових умов, забезпечувати її догляд та лікування, вживати заходів щодо захисту цивільних прав та інтересів підопічної.
Строк дії рішення про визнання ОСОБА_2 недієздатною визначити відповідно до частини шостої статті 300 Цивільного процесуального кодексу України – два роки з дня набрання рішенням законної сили.
Судові витрати віднести на рахунок держави.
Роз`яснити, що відповідно до частини сьомої статті 300 Цивільного процесуального кодексу України клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною має право подати опікун або представник органу опіки та піклування не пізніше ніж за п`ятнадцять днів до закінчення строку дії такого рішення.
Після набрання рішенням законної сили його копію надіслати органу опіки та піклування виконавчого комітету Міжгірської селищної ради Закарпатської області для вирішення питань, пов`язаних зі здійсненням опіки, а також органу ведення Державного реєстру виборців за місцем проживання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або після прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення суду складено 26 жовтня 2026 року.
Суддя Пухальський С. В.
Присяжні Попович Р. В.
Болехан Т. В.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua