Рішення від 25 жовтня 2026 р. у справі №520/19008/26 — Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 жовтня 2026 р. № 520/19008/26

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Полях Н.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 13486010, 84122, Донецька обл., м. Слов`янськ, площа Соборна, буд. 3), Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (код ЄДРПОУ 21295057, 73005, м. Херсон, вул. Крицак Валентини, 6) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся представник позивача з адміністративним позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області від 16.04.2026 № 056650011655 щодо відмови в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до положень Закону № 1058-IV, починаючи з 26.02.2026;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи з 16.07.1985 по 18.11.1985; з 03.02.1986 по 02.04.1986; з 04.06.1986 по 16.07.1986; з 20.08.1986 по 11.05.1987; з 11.05.1987 по 12.10.1987; з 03.08.1988 по 13.02.1989; з 13.09.1989 по 10.05.1990; з 04.09.1995 по 15.07.1997; з 03.08.1998 по 27.08.1998; з 07.12.1998 по 01.04.2001; з 10.08.2001 по 15.04.2015 та призначити й виплачувати Позивачу пенсію за віком відповідно до положень Закону № 1058-IV, починаючи з 26.02.2026.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження в адміністративній справі.

Сторони були належним чином повідомлені про відкриття провадження у справі.

Відповідачі подали до суду відзиви на позовну заяву, в яких зазначено, що у спірних правовідносинах відповідачі діяли згідно чинного законодавства.

Керуючись приписами ст. 171, 257, 262 КАС України, суд зазначає, що розгляд позовної заяви здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно з ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

З огляду на вказане вище, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до приписів ч. 4 ст. 229 КАС України, оскільки розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи згідно із приписами ст. 258 КАС України, то фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, повно виконавши процесуальний обов`язок зі збору доказів, перевіривши доводи сторін добутими доказами, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст належних норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 08.04.2026 звернулася до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком. За принципом екстериторіальності заяву та додані до неї документи розглянуло Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області.

За результатами розгляду заяви Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області прийняло рішення від 16.04.2026 № 056650011655 про відмову в призначенні позивачці пенсії за віком у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу. У рішенні зазначено, що страховий стаж позивачки за поданими документами та даними реєстру застрахованих осіб становить 29 років 10 місяців 23 дні, тоді як для призначення пенсії за віком після досягнення 60 років у 2026 році необхідно мати не менше 33 років страхового стажу.

Із рішення про відмову вбачається, що пенсійний орган не зарахував до страхового стажу заявлені позивачкою періоди роботи за записами дубліката трудової книжки серії НОМЕР_2 від 05.05.1987. Однією з підстав відмови зазначено розбіжність у написанні дошлюбного прізвища в трудовій книжці та свідоцтві про укладення шлюбу, а також, на думку пенсійного органу, відсутність належного підтвердження зміни прізвища. Стосовно окремих періодів роботи 1985– 1987 років відповідач також послався на відсутність печатки та підпису відповідальної особи біля записів про звільнення або номера і дати наказу про звільнення. Щодо роботи на території Азербайджанської РСР у рішенні наведено відповідне місце її виконання.

Не погодившись із рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області у відзиві заперечує проти позову та вважає прийняте ним рішення правомірним. Відповідач зазначає, що написання дошлюбного прізвища у дублікаті трудової книжки не відповідає його написанню у свідоцтві про шлюб, а зміна прізвища, на його думку, не підтверджена в установленому порядку. Посилаючись на недоліки оформлення записів № 3, 5, 7 і 10 трудової книжки, відповідач стверджує, що для зарахування спірних періодів необхідні додаткові документи, складені на підставі первинних відомостей про роботу. У відзиві також зазначено, що Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області направило запит до Міністерства праці та соціального захисту населення Азербайджанської Республіки щодо підтвердження окремих періодів роботи позивачки, проте на час розгляду заяви відповідь на нього не надійшла.

Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області у своєму відзиві також просить відмовити в задоволенні позову. Відповідач посилається на визначений пенсійним органом страховий стаж позивачки, підтримує наведені у спірному рішенні зауваження до написання прізвища та записів трудової книжки й вважає, що за поданими документами наявність необхідних 33 років страхового стажу не підтверджена.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

За частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, зокрема, чи прийняті вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а також добросовісно та розсудливо.

Згідно з частиною першою статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV право на призначення пенсії за віком після досягнення 60 років у 2026 році мають особи за наявності не менше 33 років страхового стажу.

Відповідно до частин другої та четвертої статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж обчислюється за даними системи персоніфікованого обліку, а за періоди до її впровадження — на підставі документів і в порядку, визначеному законодавством, що діяло раніше.

Періоди трудової діяльності, які враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше.

Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до Порядку підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637, за відсутності необхідних записів або за наявності в них неточностей стаж роботи може підтверджуватися також даними реєстру застрахованих осіб, довідками, виписками з наказів, особовими рахунками, відомостями про заробітну плату та іншими документами, що містять відомості про періоди роботи.

Отже, пенсійний орган має оцінити зміст поданих документів у сукупності та, за наявності сумнівів, використати передбачені законом засоби перевірки відповідних відомостей.

Зокрема, згідно ч.3 статті 44 Закону № 1058-IV органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Судом встановлено, що на титульному аркуші дубліката трудової книжки серії НОМЕР_2 зазначено ім`я позивачки, по батькові та дату народження ІНФОРМАЦІЯ_1 . На внутрішньому боці обкладинки міститься запис про зміну прізвища з посиланням на свідоцтво про укладення шлюбу від 16.02.1991 серії НОМЕР_3 .

Копія свідоцтва про шлюб містить ті самі дату та реквізити, у ньому зазначено дату народження дружини ІНФОРМАЦІЯ_1 та присвоєне їй після укладення шлюбу прізвище.

Водночас відповідачі не навели обставин, які спростовували б належність цієї трудової книжки позивачці з огляду на збіг її імені, по батькові, дати народження, а також наявність у самій трудовій книжці посилання на свідоцтво про шлюб, яке подане до матеріалів справи.

Оцінки зазначеній сукупності даних оскаржуване рішення не містить.

За таких обставин відхилення всіх записів трудової книжки лише з посиланням на розбіжність у написанні дошлюбного прізвища не відповідає вимозі обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень.

Суд також враховує, що після прийняття оскаржуваного рішення постановою Кабінету Міністрів України від 07.10.2026 № 1246 змінено пункт 26 Порядку № 637.

Так, відповідно до зазначено норми, у разі коли ім`я, по батькові (за наявності), прізвище та дата народження, які зазначені в документі, що підтверджує стаж роботи, не збігаються з даними, зазначеними у паспорті громадянина України або свідоцтві про народження, але при цьому з документів, зокрема наказу про прийняття/звільнення з роботи, свідоцтва про шлюб, свідоцтва/витягу про розірвання шлюбу, можна зробити висновок про приналежність цього документа зазначеній особі, ця приналежність встановлюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики. В інших випадках факт приналежності цього документа даній особі може бути встановлено в судовому порядку.

Щодо посилання відповідачів на оформлення записів № 3, 5, 7 і 10 трудової книжки та відсутність біля окремих записів про звільнення підпису, печатки або реквізитів наказу, суд зазначає, що недолік оформлення не встановлює факту відсутності трудових відносин.

Разом із тим наявність запису трудової книжки не звільняє орган, що призначає пенсію, від перевірки обґрунтованих сумнівів щодо його достовірності.

Такий підхід узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 28.01.2025 у справі № 300/8132/23, щодо необхідності оцінювати за наявності обґрунтованих сумнівів також інші документи та відомості про періоди роботи.

Водночас у постанові від 30.09.2019 у справі № 638/18467/15-а Верховний Суд звернув увагу на обов`язок пенсійного органу вжити заходів для перевірки документів, а не відмовляти особі через формальні неточності без з`ясування істотних обставин.

Стосовно роботи на території Азербайджанської РСР суд виходить із того, що відповідно до статті 3 ратифікованої Україною Угоди між Урядом України і Урядом Азербайджанської Республіки про співробітництво в галузі пенсійного забезпечення від 28.07.1995 при визначенні права на пенсію, в тому числі на пільгових умовах і за вислугу років, враховується трудовий стаж, набутий на території України (і) або Азербайджанської Республіки, а також трудовий стаж на території держав, які входили до складу колишнього СРСР до 01.01.1992 року.

За таких обставин, місце виконання роботи на території Азербайджанської РСР не є підставою для виключення відповідного періоду зі стажу.

У відзиві Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області зазначило про направлення Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області запиту до компетентного органу Азербайджанської Республіки та відсутність відповіді на час прийняття спірного рішення.

Однак суд зауважує, що сам факт ненадходження відповіді не спростовує записів трудової книжки.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України обов`язок доказування правомірності рішення суб`єкта владних повноважень покладається на відповідача.

Суд зазначає, що надані відповідачами матеріали не підтверджують, що перед прийняттям рішення від 16.04.2026 № 056650011655 пенсійний орган надав належну оцінку свідоцтву про шлюб у взаємозв`язку із записом на обкладинці трудової книжки, перевірив усі спірні записи з використанням доступних джерел та навів мотиви відхилення кожного з них з урахуванням усіх наявних документів. Тому оскаржуване рішення не можна визнати обґрунтованим.

Щодо вимоги адміністративного позову про безпосереднє зобов`язання зарахувати всі зазначені в позові періоди та призначити й виплачувати пенсію, суд зазначає наступне.

Так, вирішуючи заяву позивачки, відповідач мав не лише визначити загальну тривалість страхового стажу, а й з`ясувати, які саме періоди роботи вже враховані за даними реєстру застрахованих осіб, зіставити ці відомості із записами трудової книжки та окремо оцінити кожний період, щодо якого виникли сумніви.

Зокрема, відповідач мав перевірити належність позивачці дубліката трудової книжки з урахуванням наведених у ньому імені, по батькові, дати народження, запису про зміну прізвища та поданого свідоцтва про шлюб. Щодо зауважень до записів про звільнення відповідач мав установити, чи перешкоджають виявлені недоліки підтвердженню відповідних періодів роботи за сукупністю наявних документів, а за потреби витребувати додаткові відомості. Періоди роботи на території Азербайджанської РСР підлягали оцінці з урахуванням положень міжнародної угоди та результатів направленого запиту.

Натомість в оскаржуваному рішенні відповідач обмежився зазначенням загального стажу 29 років 10 місяців 23 дні і переліком незарахованих періодів.

При цьому, помісячного розрахунку врахованого стажу та пояснення, як записи трудової книжки за період після впровадження персоніфікованого обліку співвіднесені з даними реєстру застрахованих осіб, рішення не містить.

Не наведено в оскаржуваному рішенні й оцінки свідоцтва про шлюб у сукупності з відомостями титульного аркуша трудової книжки.

Суд зазначає, що посилання на розбіжність у написанні прізвища та недоліки оформлення окремих записів не свідчить про проведення такої перевірки.

Суд ураховує висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 30.09.2021 у справі № 300/860/17, за яким відповідальність за ведення та належне оформлення трудових книжок покладається на адміністрацію підприємства.

Працівник не відповідає за допущені нею порушення правил заповнення трудової книжки, тому такі порушення не можуть бути підставою для позбавлення особи права на зарахування фактично набутого стажу і пенсійне забезпечення.

У цій справі відповідач послався на відсутність підпису та печатки біля окремих записів про звільнення і реквізитів наказу в одному із записів. Такі недоліки стосуються оформлення трудової книжки особами, відповідальними за її ведення.

Суд зауважує, що доказів на підтвердження недостовірності записів трудової книжки позивачки, відповідачами до матеріалів справи не надано.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що відповідач під час прийняття оскаржуваного рішення не з`ясував усіх обставин, необхідних для вирішення питання про право позивачки на пенсію.

Згідно з частиною четвертою статті 245 КАС України суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі визначені законом умови і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

З огляду на встановлені у справі обставини, суд дійшов висновку, що належним способом захисту є скасування рішення про відмову у призначенні пенсії позивачу та зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву від 08.04.2026 з урахуванням правової оцінки суду із прийняттям мотивованого рішення.

Суд зауважує, що розгляд заяв про призначення пенсії покладається на орган пенсійного фонду, за результатами розгляду яких останній має визначити тривалість страхового стажу та вирішити питання про призначення пенсії і дату, з якої вона підлягає призначенню, відповідно до статті 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Оскільки відповідач Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області не здійснив належної оцінки всіх поданих документів і не навів помісячного розрахунку, наразі відсутні підстави для задоволенні позовних вимог про зобов?язання Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій призначити й виплачувати позивачу пенсію за віком відповідно до положень Закону № 1058-IV, починаючи з 26.02.2026.

Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню шляхом визнання протиправним і скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області від 16.04.2026 № 056650011655 та зобов`язання цього управління повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 08.04.2026 з урахуванням правової оцінки суду із прийняттям мотивованого рішення.

При розв`язанні спору, суд зважає на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі за текстом - Конвенція; рішення від 21.01.1999 у справі "Гарсія Руїз проти Іспанії", від 22.02.2007 у справі "Красуля проти Росії", від 05.05.2011 у справі "Ільяді проти Росії", від 28.10.2010 у справі "Трофимчук проти України", від 09.12.1994. у справі "Хіро Балані проти Іспанії", від 01.07.2003 у справі "Суомінен проти Фінляндії", від 07.06.2008 у справі "Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії") і тому надав оцінку усім обставинам справи, котрі мають юридичне значення для правильного вирішення спору, та дослухався до усіх аргументів сторін, які ясно і чітко сформульовані та здатні вплинути на результат вирішення спору.

Розподіл судових витрат здійснюється за правилами ст.139 КАС України.

Керуючись ст. 14, 22, 194, 243, 246, 249, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 13486010, 84122, Донецька обл., м. Слов`янськ, площа Соборна, буд. 3), Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (код ЄДРПОУ 21295057, 73005, м. Херсон, вул. Крицак Валентини, 6) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Визнати протиправним і скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області від 16.04.2026 № 056650011655.

Зобов?язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 08.04.2026 з урахуванням правової оцінки суду із прийняттям мотивованого рішення.

У задоволенні іншої частини позовних вимог – відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (код ЄДРПОУ 21295057, 73005, м. Херсон, вул. Крицак Валентини, 6) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) суму судового збору у розмірі 1 064,96 грн. (одна тисяча шістдесят чотири гривні 96 копійок).

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 26 жовтня 2026 року.

Суддя Н.А. Полях