Рішення від 25 жовтня 2026 р. у справі №520/1899/26 — Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2026 року, м. Харків справа № 520/1899/26

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Ширант А.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, 5, Держпром, 3 під., 2 пов., м.Харків, Харківський р-н, Харківська обл., 61022, код ЄДРПОУ 14099344) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить суд:

- визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 3 під., м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344), викладену у його рішенні про непризначення пільги на оплату житлово-комунальних послуг/придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива від 06.01.2026 № 20001-100585597-2026-1, щодо призначення, нараховування та виплати пільги по сплаті житлово-комунальних послуг, передбачених пунктом 6 частини першої статті 6 Закону України від 24 березня 1998 року №208/98-ВР «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист», починаючи 3 18.11.2025 року мені, вдові ветерана МВС України, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 ;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 3 під., м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) призначити, нараховувати та виплачувати пільги по сплаті житлово-комунальних послуг, передбачених пунктом 6 частини першої статті 6 Закону України від 24 березня 1998 року №208/98-ВР «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист», починаючи 3 18.11.2025 року мені, вдові ветерана МВС України, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 .

Позиція позивача

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що має право на пільги на оплату житлово-комунальних послуг, встановлені чинним законодавством для ветеранів органів внутрішніх справ України(МВС) та членів їх родини.

Натомість, відповідачем було прийняте протиправне рішення (від 06.01.2026р. № 20001-100585597-2026-1) про непризначення пільги через те, що середньомісячний дохід сім`ї пільговика в розрахунку на одну особу перевищує величину доходу, який дає право на отримання пільги.

У поданих клопотаннях про прискорення розгляду справи позивач звертав увагу суду, що вирішення даного спору є дуже важливим для позивача, оскільки безпосередньо стосується надання пільги на оплату житлово-комунальних послуг.

Заперечення відповідача

Відповідач із поданим позовом не погодився та надав суду відзив, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог з огляду на таке.

Зазначає, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в головному Управлінні як особа, яка має право на пільги за пільговою категорією «Вдова ветерана органів внутрішніх справ».

Відповідно до заяви про надання пільг на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого палива і скрапленого газу від 17.11.2025 прийнято рішення про відмову в призначенні пільги, оскільки розрахунок середньомісячного сукупного доходу сім`ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, який складає 4542,00 грн, що перевищує величину доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу (далі-ПСП) (ПСП на 2025 рік - 4240,00 грн, ПСП на 2026 рік - 4660,00 грн), тому право на пільгу на оплату житлово – комунальних послуг з 01.11.2025 по 31.12.2025 не визначено.

Виходячи з вищевикладеного, головне управління вважає позовні вимоги ОСОБА_1 безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Обставини, встановлені судом та зміст правовідносин

Судом встановлено, що відповідно до довідки Відділу координації пенсійних питань МВС України від 11.11.2025 №51/4051, ОСОБА_1 , вдова ветерана органів внутрішніх справ, має право на пільги, передбачені пунктами 6 - 9 статті 6 Закону України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист».

17.11.2025 позивач звернувся до відповідача з заявою про надання пільг на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого палива і скрапленого газу.

Відповідач, розглянувши заяву позивача, прийняв рішення № 20001-100585597-2026-1 від 06.01.2026, яким не призначив ОСОБА_1 пільгу на оплату житлово-комунальних послуг, як вдові ветерана органів внутрішніх справ, посилаючись на те, що Середньомісячний дохід сім`ї пільговика в розрахунку на одну особу перевищує величину доходу, який дає право на отримання пільги.

Позивач, вважаючи, що відповідачем протиправно відмовлено у призначенні пільги на оплату житлово-комунальних послуг, звернувся до суду з цим позовом.

Норми права, які застосовує суд: Конституція України, процесуальні та процедурні положення

У Кодексі адміністративного судочинства України визначені завдання та основні засади адміністративного судочинства, зокрема вказано, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку (ст. 2 КАС України).

Закон України "Про адміністративну процедуру" № 2073-IX від 17.02. 2022 (далі Закон № 2073-IX) регулює відносини органів виконавчої влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, інших суб`єктів, які відповідно до закону уповноважені здійснювати функції публічної адміністрації, з фізичними та юридичними особами щодо розгляду і вирішення адміністративних справ шляхом прийняття та виконання адміністративних актів.

Дія цього Закону не поширюється на відносини, що виникають під час: 1) розгляду звернень осіб, що містять пропозиції, рекомендації щодо формування державної політики, вирішення питань місцевого значення, а також щодо врегулювання суспільних відносин; 2)конституційного провадження, кримінального провадження, судового провадження, виконавчого провадження (крім виконання адміністративних актів), оперативно-розшукової діяльності, розвідувальної діяльності, контррозвідувальної діяльності, вчинення нотаріальних дій, виконання покарань, застосування законодавства про національну безпеку і оборону, громадянство, надання притулку в Україні, захист економічної конкуренції, 3)державної служби, дипломатичної та військової служби, служби в органах місцевого самоврядування, служби в поліції, а також іншої публічної служби; 4) реалізації конституційного права громадян брати участь у всеукраїнському та місцевих референдумах, обирати і бути обраними до органів державної влади та органів місцевого самоврядування; 5) оскарження процедур публічних закупівель; 6) нагородження державними нагородами та відзнаками; 7) здійснення помилування; 8) здійснення оцінки впливу на довкілля (ст. 1 Закону № 2073-IX ).

Принципи адміністративної процедури є: 1) верховенство права, у тому числі законності та юридичної визначеності; 2) рівність перед законом; 3) обґрунтованість; 4)безсторонність (неупередженість) адміністративного органу; 5) добросовісність і розсудливість; 6) пропорційність; 7) відкритість; 8) своєчасність і розумний строк; 9)ефективність; 10) презумпція правомірності дій та вимог особи; 11) офіційність; 12)гарантування права особи на участь в адміністративному провадженні; 13) гарантування ефективних засобів правового захисту (ст. 4 Закону № 2073-IX).

Адміністративний орган зобов`язаний діяти добросовісно для досягнення мети, визначеної законом. Адміністративний орган при здійсненні адміністративного провадження повинен діяти, керуючись здоровим глуздом, логікою та загальноприйнятими нормами моралі, з дотриманням вимог законодавства (ст. 10 Закону № 2073-IX).

Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України ( п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України).

Основний Закон України закріплює основоположні засади права громадян на соціальний захист і відносить до законодавчого регулювання механізм реалізації цього права (абз. 7 п. 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 20.06.2001 №10-рп/2001).

За Конституцією України Кабінет Міністрів України забезпечує виконання Конституції та законів України, в тому числі у сфері соціального захисту.

Норми права, які застосовує суд та висновки суду

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Статті 17 та 65 Конституції України покладають на громадян обов`язок захисту Вітчизни, а на державу - обов`язок забезпечувати соціальний захист осіб, які перебувають на службі у Збройних Силах України та інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей (частина п`ята статті 17 Конституції України).

Частиною другою статті 64 Конституції України визначено перелік прав і свобод, які не можуть бути обмежені навіть в умовах воєнного стану. Право на соціальний захист, передбачене статтею 46 Конституції України, не включене до переліку прав, що можуть бути обмежені відповідно до Указ Президента України № 64/2022, затвердженого Закон України № 2102-ІХ. Отже, в умовах воєнного стану право на соціальний захист не підлягає обмеженню.

Спеціальним законом, який визначає статус ветеранів військової служби та органів внутрішніх справ і гарантії їх соціального захисту, є Закон України № 203/98-ВР.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 6 цього Закону ветеранам надається пільга у вигляді 50-відсоткової знижки плати за користування житлом та комунальними послугами.

Судом встановлено, що позивачка є вдовою ветерана внутрішніх справ, а відтак на неї поширюється дія Закону № 203/98-ВР.

Законодавець уже запроваджував умову щодо обмеження пільг залежно від рівня доходу шляхом внесення відповідних змін до статті 7 Закону № 203/98-ВР Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік». Проте такі зміни були визнані неконституційними Рішення Конституційного Суду України № 10-рп/2008.

У зазначеному Рішенні Конституційний Суд України дійшов висновку, що законом про Державний бюджет не можна змінювати, зупиняти чи скасовувати дію інших законів, оскільки це призводить до обмеження прав і свобод людини і громадянина та суперечить статтям 1, 3, 6, 8, 19, 22, 92, 95, 96 Конституції України.

Аналогічні правові позиції викладені у рішеннях Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09.07.2007, № 3-р/2020 від 27.02.2020 та № 10-р/2020 від 28.08.2020, в яких наголошено на недопустимості внесення змін до спеціального законодавства через закон про Державний бюджет або Бюджетний кодекс України.

Станом на момент виникнення спірних правовідносин Закон № 203/98-ВР не містив чинної норми, яка б передбачала надання пільги залежно від розміру середньомісячного сукупного доходу сім`ї.

Разом з тим пунктами 6, 7 Прикінцевих положень Закон України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» № 4059-IX встановлено, що у 2025 році пільги, передбачені пунктом 6 частини першої статті 6 Закону № 203/98-ВР, надаються за умови неперевищення доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу. На виконання зазначених положень Кабінетом Міністрів України внесено зміни до Постанова КМУ № 389 (у редакції Постанови КМУ № 1553), якими фактично встановлено додаткову умову - дохідний критерій.

Однак Закон № 4059-IX не вносив змін безпосередньо до Закону № 203/98-ВР.

Відповідно до правових позицій Конституційного Суду України, зміна обсягу прав, гарантованих спеціальним законом, можлива лише шляхом внесення змін саме до цього спеціального закону, а не через закон про Державний бюджет чи підзаконний нормативно-правовий акт.

У Рішенні від 18.06.2020 № 5-р(ІІ)/2020 Конституційний Суд України наголосив на необхідності застосування судами принципів: lex posterior derogat priori; lex specialis derogat generali; lex posterior generalis non derogat priori speciali.

У цьому випадку Закон № 203/98-ВР є спеціальним законом (lex specialis), тоді як Закон № 4059-IX має загальний бюджетний характер.

Отже, при конкуренції норм застосуванню підлягають положення спеціального закону.

Крім того, частина третя статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що у разі невідповідності правового акта закону суд застосовує акт, який має вищу юридичну силу.

Верховний Суд у постановах від 12.03.2019 у справі № 913/204/18 та від 10.03.2020 у справі № 160/1088/19 зазначив, що суди не повинні застосовувати нормативно-правові акти, які суперечать Конституції або законам України, навіть якщо такі акти формально залишаються чинними.

Застосування доходного критерію, встановленого Постановою № 389 у редакції Постанови № 1553 на підставі Закону № 4059-IX, фактично звужує зміст і обсяг права, гарантованого пунктом 6 частини першої статті 6 Закону № 203/98-ВР, що суперечить статті 22 Конституції України.

Таким чином, зміна умов надання пільги можлива лише шляхом внесення змін до Закону № 203/98-ВР. Закон № 4059-IX та прийняті на його виконання підзаконні акти не можуть звужувати права, гарантовані спеціальним законом а отже застосуванню підлягають положення Закону № 203/98-ВР без урахування дохідного критерію.

Правові висновки аналогічного змісту викладені Верховним Судом за результатом розгляду зразкової справи №440/11441/25 у постанові від 11.02.2026, в якій зазначено, що оскільки зміни порядку призначення пільг у грошовій формі на оплату житлово-комунальних послуг, передбачених пунктом 6 частини першої статті 6 Закону № 203/98-ВР, які фактично встановлюють додаткову умову - вимогу щодо розміру середньомісячного сукупного доходу сім`ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, були введені не у спеціальному Законі № 203/98-ВР, а через положення Закону про Держбюджет та підзаконний нормативно-правовий акт (Постанова № 389 у редакції Постанови № 1553), то застосуванню підлягають положення спеціального закону - Закону № 203/98-ВР.

Враховуючи наведене, суд вказує, що відповідач, відмовляючи позивачу у встановленні пільги по оплаті комунальних послуг, діяв не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, визначені чинним законодавством, а отже протиправно.

За таких обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судові витрати

Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України до судових витрат належить судовий збір. Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1331,20 грн., що підтверджується відповідною квитанцією.

У ст. 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 6-9,14,73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255, 263 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, 5, Держпром, 3 під., 2 пов., м.Харків, Харківський р-н, Харківська обл., 61022, код ЄДРПОУ 14099344) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

2. Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, викладену у рішенні про непризначення пільги на оплату житлово-комунальних послуг/придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива від 06.01.2026 № 20001-100585597-2026-1, щодо призначення, нараховування та виплати пільги по сплаті житлово-комунальних послуг, передбачених пунктом 6 частини першої статті 6 Закону України від 24 березня 1998 року №208/98-ВР «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист», починаючи з 18.11.2025 року вдові ветерана МВС України, ОСОБА_1 .

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області призначити, нараховувати та виплачувати пільги по сплаті житлово-комунальних послуг, передбачених пунктом 6 частини першої статті 6 Закону України від 24 березня 1998 року №208/98-ВР «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист», починаючи з 18.11.2025 року вдові ветерана МВС України, ОСОБА_1 .

4. Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області судові витрати у вигляді судового збору, а саме 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 копійок.

Роз`яснити, що рішення підлягає оскарженню згідно з ч. 1 ст. 295 КАС України (протягом 30 днів з дати складання повного судового рішення) та набирає законної сили відповідно до ст. 255 КАС України.

Cуддя А.А. Ширант