Рішення від 25 жовтня 2026 р. у справі №640/2596/21 — Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

26 жовтня 2026 рокум. Рівне№640/2596/21

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Друзенко Н.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Фарсіс і ко"

доДержавної податкової служби України, Головного управління ДПС у м. Києві

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фарсіс і ко" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління державної податкової служби у м.Києві про відмову в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних №2068590/41849052 від 27.10.2020 р., №2054540/41849052 від 21.10.2020 р., №2118310/41849052 від 09.11.2020 р. та зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати у Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №18 від 09.10.2020 р., №48 від 30.09.2020 р., № 4 від 02.10.2020 р. ТОВ «ФАРСІС І КО», датою їх направлення для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Матеріалам позовної заяви присвоєно єдиний унікальний номер справи 640/2596/21.

Ухвалою суду від 05.04.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Законом України №2825-IX від 13.12.2022, що набрав чинності 15.12.2022, ліквідовано Окружний адміністративний суд міста Києва.

Згідно з розділом II “Прикінцеві та перехідні положення” цього Закону, адміністративні справи, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, у тому числі ті, що передані до Київського окружного адміністративного суду, але не розподілені між суддями (крім справ, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України), передаються на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України шляхом їх автоматизованого розподілу між цими судами з урахуванням навантаження, за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ у порядку, визначеному Державною судовою адміністрацією України.

На виконання вказаного положення Державна судова адміністрація України наказом №399 від 16.09.2024 затвердила Порядок передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва.

Відповідно до цього Порядку, 08.11.2024 здійснено пакетний автоматизований розподіл судових справ, за яким Рівненському окружному адміністративному суду, з урахуванням навантаження та за принципом випадковості, визначено до передачі 460 справ.

Наказом в.о. керівника апарату Київського окружного адміністративного суду №45-0д/ка від 31.12.2024, затверджено графік передачі справ, відповідно до якого справи передані Рівненському окружному адміністративному суду 14.02.2025.

На виконання рішення зборів суддів Рівненського окружного адміністративного суду (протокол №3 від 21.11.2024 та №4 від 13.12.2024), комісією прийнято справи, а Відділом документального забезпечення проведено їх реєстрацію та автоматизований розподіл.

За наслідками автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.03.2025 адміністративну справу №640/2596/21 передано для розгляду судді Дорошенко Н.О.

Ухвалою судді Дорошенко Н.О. від 12.03.2025 прийнято до провадження адміністративну справу №640/2596/21. Розгляд справи провести за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

01.09.2026 року на підставі розпорядження керівника апарату Рівненського окружного адміністративного суду від 01.09.2026 року №210 проведений повторний автоматизований розподіл даної справи у зв`язку із відрахуванням зі штату Рівненського окружного адміністративного суду судді Дорошенко Н.О.

Відповідно до повторного автоматизованого розподілу судової справи №640/2596/21 дану справу передано на розгляд судді Друзенко Н.В.

Ухвалою суду від 04.09.2026 року прийнято до провадження адміністративну справу №640/2596/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фарсіс і ко" до Державної податкової служби України Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії та ухвалено розгляд справи проводити у порядку спрощеного провадження без виклику сторін.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що ним у межах здійснення господарської діяльності складено та направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №18 від 09.10.2020, №48 від 30.09.2020 та №4 від 02.10.2020, реєстрацію яких було зупинено з підстав відповідності господарських операцій пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Вказує, що на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій контролюючому органу надано письмові пояснення та копії необхідних первинних документів, зокрема видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, договори оренди приміщень, документи щодо придбання та реалізації товарів, їх транспортування, а також розрахункові документи. Наголошує, що контролюючим органом не враховано подані документи та не конкретизовано, яких саме документів недостатньо для прийняття рішень про реєстрацію податкових накладних. Зазначає, що під час адміністративного оскарження додатково надано пояснення та документи на підтвердження господарських операцій, однак рішення про відмову в реєстрації залишено без змін. Вважає рішення комісії Головного управління ДПС у м. Києві №2068590/41849052 від 27.10.2020, №2054540/41849052 від 21.10.2020 та №2118310/41849052 від 09.11.2020 необґрунтованими та протиправними, у зв`язку з чим просить їх скасувати та зобов`язати ДПС України зареєструвати відповідні податкові накладні датами їх направлення для реєстрації.

Головне управління ДПС у м. Києві проти задоволення позову заперечило, подало відзив на позовну заяву, у якому зазначило, що реєстрацію податкових накладних №18 від 09.10.2020, №48 від 30.09.2020 та №4 від 02.10.2020 зупинено відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України та Порядку №1165 у зв`язку з відповідністю відображених у них господарських операцій пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, оскільки відповідні коди товарів і послуг були відсутні в таблиці даних платника податку, а обсяги постачання дорівнювали або перевищували величину залишку обсягів придбання таких товарів чи послуг. Вказало, що у квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних позивачу запропоновано надати пояснення та копії документів, необхідних для прийняття рішень про їх реєстрацію. За результатами розгляду поданих позивачем пояснень та документів комісією регіонального рівня встановлено ненадання належних первинних документів щодо придбання, постачання, зберігання та транспортування товарів, їх навантаження і розвантаження, складських документів, рахунків-фактур, актів приймання-передачі, накладних, розрахункових документів та банківських виписок з особових рахунків, що стало підставою для прийняття рішень №2068590/41849052 від 27.10.2020, №2054540/41849052 від 21.10.2020 та №2118310/41849052 від 09.11.2020 про відмову в реєстрації податкових накладних. Вважає, що оскаржувані рішення прийняті в межах наданих повноважень та з дотриманням вимог податкового законодавства, а тому просить відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Державна податкова служба України проти задоволення позову заперечила, подала відзив на позовну заяву, у якому зазначила, що рішення комісії Головного управління ДПС у м. Києві №2068590/41849052 від 27.10.2020, №2054540/41849052 від 21.10.2020 та №2118310/41849052 від 09.11.2020 про відмову в реєстрації податкових накладних №18 від 09.10.2020, №48 від 30.09.2020 та №4 від 02.10.2020 прийняті відповідно до вимог Податкового кодексу України та Порядку №520. Вказала, що реєстрацію зазначених податкових накладних зупинено за результатами автоматизованого моніторингу відповідно до Порядку №1165 у зв`язку з відповідністю господарських операцій критеріям ризиковості, а позивачу було запропоновано надати пояснення та копії документів на підтвердження здійснених операцій. Наголосила, що за результатами розгляду поданих матеріалів контролюючим органом встановлено ненадання необхідних первинних документів щодо придбання, постачання, зберігання та транспортування товарів, а також розрахункових документів і банківських виписок, у зв`язку з чим комісією регіонального рівня прийнято рішення про відмову в реєстрації податкових накладних. Зазначила, що прийняття рішень про реєстрацію або відмову в реєстрації податкових накладних належить до повноважень комісії регіонального рівня, тоді як ДПС України здійснює відповідні повноваження в межах визначеної законодавством компетенції. Вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, у зв`язку з чим просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Розглянувши заяви по суті справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке

З матеріалів справи судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ФАРСІС І КО» (код ЄДРПОУ 41849052) є юридичною особою, зареєстрованою в установленому законодавством порядку, та здійснює господарську діяльність, що підтверджується відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань.

Як вбачається з матеріалів справи, у межах здійснення господарської діяльності ТОВ «ФАРСІС І КО» проводило операції з придбання та подальшої реалізації товарів, а також надання послуг, за результатами яких складало податкові накладні та направляло їх для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зокрема, відповідно до наданих позивачем документів, ТОВ «ФАРСІС І КО» здійснювало придбання товарів у контрагентів з метою їх подальшої реалізації, що підтверджується копіями видаткових накладних №12336 від 01.10.2020, видаткової накладної №3338 від 30.09.2020 на суму 1 358,28 грн, видаткової накладної №К-ПД-009749/01 від 30.09.2020 на суму 12 709,13 грн, а також товарно-транспортної накладної від 30.09.2020.

Згідно з наявними документами, постачальниками товарів, придбаних позивачем для подальшої реалізації, зокрема, були ТОВ «МАСТЕР-ЛОГІСТИК», ТОВ «ВІК БУД ТРЕЙД» та ТОВ «Перший дім».

Як вбачається з матеріалів справи, для здійснення господарської діяльності позивач використовував орендовані приміщення, що підтверджується договором №1/3/47 від 01.10.2019, відповідно до якого ТОВ «ФАРСІС І КО» орендувало приміщення за адресою: м. Київ, вул. Київська, буд. 4, офіс 302, а також договором оренди №1/3/47/1 від 01.10.2019 щодо оренди складського приміщення за адресою: м. Вишневе, вул. Київська, буд. 4.

Судом встановлено, що у зв`язку зі здійсненням господарських операцій позивачем були складені та направлені для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №18 від 09.10.2020, №48 від 30.09.2020 та №4 від 02.10.2020.

Відповідно до наявних у матеріалах справи відомостей, реєстрацію зазначених податкових накладних було зупинено контролюючим органом на підставі пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України та Порядку зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165.

Як вбачається зі змісту квитанцій про зупинення реєстрації податкових накладних, підставою для зупинення визначено відповідність господарських операцій пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, передбачених додатком 3 до Порядку №1165, у зв`язку з відсутністю відповідних кодів товарів або послуг у таблиці даних платника податку та встановленими показниками обсягів їх постачання і придбання.

У зазначених квитанціях контролюючим органом запропоновано позивачу надати пояснення та копії документів, необхідних для розгляду питання щодо прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних або відмову в їх реєстрації.

З матеріалів справи судом встановлено, що позивач скористався правом на подання пояснень та копій документів щодо господарських операцій, за результатами яких складено податкові накладні, реєстрацію яких було зупинено.

Зокрема, позивачем було надано: копії видаткових накладних №12336 від 01.10.2020, №3338 від 30.09.2020 та №К-ПД-009749/01 від 30.09.2020 щодо придбання товарів у постачальників; копію товарно-транспортної накладної від 30.09.2020 щодо перевезення товару; копію договору №1/3/47 від 01.10.2019 щодо оренди приміщення; копію договору оренди №1/3/47/1 від 01.10.2019 щодо використання складського приміщення; письмові пояснення та інші документи щодо придбання, зберігання, транспортування і подальшої реалізації товарів.

Як вбачається з матеріалів справи, за результатами розгляду поданих позивачем пояснень та документів комісією Головного управління ДПС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, прийнято рішення: №2068590/41849052 від 27.10.2020; №2054540/41849052 від 21.10.2020; №2118310/41849052 від 09.11.2020.

Згідно зі змістом зазначених рішень, позивачу відмовлено в реєстрації податкових накладних №18 від 09.10.2020, №48 від 30.09.2020 та №4 від 02.10.2020 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до рішення №2054540/41849052 від 21.10.2020 підставою для відмови в реєстрації відповідної податкової накладної визначено ненадання платником податку копій документів, зокрема первинних документів щодо постачання та придбання товарів і послуг, їх зберігання, транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів, рахунків-фактур, інвойсів, актів приймання-передачі, накладних, розрахункових документів та банківських виписок з особових рахунків.

Як вбачається з матеріалів справи, 21.10.2020 ТОВ «ФАРСІС І КО» подало скаргу на рішення комісії регіонального рівня №2054540/41849052 від 21.10.2020, до якої долучило додаткові пояснення та документи щодо здійснення господарської операції.

Зокрема, у скарзі позивач зазначив про надходження попередньої оплати від замовника ПП «Медсервіс-партнер», а також надав документи щодо оренди автомобіля для доставки товару замовнику, наказ про прийняття на роботу водія та документи щодо придбання і реалізації товару. Відповідно до змісту скарги, до неї було долучено 55 документів.

Судом встановлено, що за результатами адміністративного оскарження Державною податковою службою України прийнято рішення №59830/41849052/2 від 03.11.2020, яким скаргу позивача залишено без задоволення, а рішення комісії регіонального рівня №2054540/41849052 від 21.10.2020 — без змін.

Як вбачається зі змісту рішення №59830/41849052/2 від 03.11.2020, підставою залишення скарги без задоволення визначено ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання, придбання, зберігання і транспортування товарів та послуг, складських документів, розрахункових документів та банківських виписок з особових рахунків.

Відповідно до наданих матеріалів, позивач у межах адміністративного оскарження зазначав про подання контролюючому органу документів, що стосуються здійснених господарських операцій, та наявність документального підтвердження придбання і подальшої реалізації товарів.

З матеріалів справи судом встановлено, що позивач не погодився з рішеннями комісії Головного управління ДПС у м. Києві №2068590/41849052 від 27.10.2020, №2054540/41849052 від 21.10.2020 та №2118310/41849052 від 09.11.2020, якими відмовлено в реєстрації податкових накладних №18 від 09.10.2020, №48 від 30.09.2020 та №4 від 02.10.2020.

Вважаючи, що зазначені рішення контролюючого органу порушують його права та законні інтереси як платника податку на додану вартість, ТОВ «ФАРСІС І КО» звернулося до адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві та Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування відповідних рішень, а також зобов`язання ДПС України зареєструвати зазначені податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних датами їх направлення для реєстрації.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України № 2755-VI від 02.12.2010 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 ПК України, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений Кодексом термін.

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відповідно до пункту 12 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1246 від 29.12.2010 (далі - Порядок №1246) після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 ПК України; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 ПК України (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 01 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України; дотримання вимог Законів України Про електронний цифровий підпис, Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 13 Порядку №1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Аналогічні приписи наведені у пункті 201.16 статті 201 ПК України, згідно з якими реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінету Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України “Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних” №1165 від 11.12.2019 затверджео Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до пунктів 4, 5 Порядку №1165, у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі. Платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2). Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Згідно з пунктами 6, 7, 10, 11 Порядку №1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

У разі, коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Так, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації (пункт 11 Порядку №1165).

Як встановлено судом, реєстрацію податкової накладної, зупинено з тих підстав, що платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в ЄДРПН відповідає вимогам п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

У квитанції запропоновано надати пояснення та копії документів, щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Оцінюючи наведені в квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної підстави контролюючого органу, суд зазначає, що у додатку 3 до Порядку №1165, визначено критерії ризиковості здійснення операцій. Зокрема, відповідно до пункту 1 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі.

З урахуванням положень наведених норм, суд звертає увагу, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної на підставі пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, контролюючий орган має витребувати від платника документи на спростування наявних у органу ДПС сумнівів, пов`язаних з легальністю діяльності юридичної особи, вказавши, які саме аспекти належить висвітити платнику податків у своїх поясненнях.

Таким чином, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості актів індивідуальної дії призводить до їх протиправності.

Як встановлено зі змісту квитанцій про зупинення реєстрації складеної позивачем податкової накладної, контролюючий орган вказав, що господарські операції платника податків відповідають пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

Суд зауважує, що зупинення реєстрації ПН/РК за пунктом 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій відбувається у разі одночасного дотримання трьох умов: відсутність товару в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товару, що на постійній основі постачається; обсяг постачання дорівнює або перевищує товарні залишки; переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

Натомість, відповідачем вказано надати позивачу пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, без зазначення конкретної пропозиції щодо переліку документів, необхідних та достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.

Крім того, відповідно до пункту 6 Порядку № 1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення. Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення. У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Пунктом 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість (додаток 1 до Порядку №1165) визначено, що платник податку відноситься до ризикових, якщо у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Наказом Міністерства фінансів України №520 від 12.12.2019, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13.12.2019 за №1245/34216, затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №520), який визначає механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пунктів 2-4 Порядку №520, прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (комісії регіонального рівня).

Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі у терміни, визначені пунктом 9 цього Порядку, та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II Кодексу.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної розрахунку коригування в Реєстрі.

Пунктом 5 Порядку №520 визначено перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:

-договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

-договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

-первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

-розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

-документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Пунктами 6, 7 Порядку №520 передбачено, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування.

Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних/розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні/розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних/розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України “Про електронні документи та електронний документообіг”, “Про електронні довірчі послуги” та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06 червня 2017 року № 557, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03 серпня 2017 року за № 959/30827 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 01 червня 2020 року № 261).

Згідно з пунктом 10 Порядку №520 (в редакції чинній на момент виникнення правовідносин), комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

ненадання / часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, при отриманні Повідомлення;

та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Пунктом 12 Порядку №520, визначено, що рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Таким чином, рішення про відмову в реєстрації податкової накладної повинне містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної із зазначенням, зокрема, які саме документи не надані платником податків, які були б достатніми для прийняття комісією ДПС рішення про реєстрацію податкової накладної.

Оцінюючи встановлені у справі обставини, надані сторонами докази та доводи, викладені у позовній заяві, відзиві на неї та відповіді на відзив, суд виходить з наступного.

З матеріалів справи судом встановлено, що предметом спірних правовідносин є правомірність рішень комісії Головного управління ДПС у м. Києві №2054540/41849052 від 21.10.2020, №2068590/41849052 від 27.10.2020 та №2118310/41849052 від 09.11.2020, якими Товариству з обмеженою відповідальністю «ФАРСІС І КО» відмовлено в реєстрації податкових накладних №48 від 30.09.2020, №18 від 09.10.2020 та №4 від 02.10.2020 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із такого.

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: дата зарахування коштів від покупця на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, або дата відвантаження товарів, а для послуг — дата оформлення документа, що засвідчує факт їх постачання.

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений законодавством строк.

Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України передбачено обов`язок продавця товарів/послуг при здійсненні операцій з їх постачання скласти податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Механізм зупинення реєстрації податкових накладних визначено Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 (далі — Порядок №1165).

Відповідно до пункту 7 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкова накладна відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім передбачених цим пунктом винятків, реєстрація такої податкової накладної зупиняється.

Згідно з пунктом 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, визначених додатком 3 до Порядку №1165, підставою для зупинення реєстрації податкової накладної є, зокрема, відсутність товару або послуги, зазначених у податковій накладній, у таблиці даних платника податку як таких, що на постійній основі постачаються, та відповідність обсягу постачання визначеній цим критерієм величині залишку.

Пунктами 10 та 11 Порядку №1165 передбачено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної контролюючий орган надсилає платнику податку квитанцію, в якій зазначаються номер і дата складення податкової накладної, критерій ризиковості, на підставі якого зупинено її реєстрацію, з розрахованим показником за відповідним критерієм, а також пропозиція щодо надання пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання про її реєстрацію або відмову в реєстрації.

Порядок прийняття рішень про реєстрацію або відмову в реєстрації податкових накладних, реєстрацію яких зупинено, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 №520 (далі — Порядок №520).

Відповідно до пункту 4 Порядку №520 платник податку у разі зупинення реєстрації податкової накладної має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у відповідній податковій накладній.

Згідно з пунктом 5 Порядку №520 у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, перелік документів, необхідних для розгляду питання про реєстрацію податкової накладної, може включати договори, первинні документи щодо постачання та придбання товарів/послуг, їх зберігання і транспортування, складські документи, рахунки-фактури, акти приймання-передачі, накладні, розрахункові документи та банківські виписки.

При цьому зазначений перелік не є безумовною вимогою щодо надання платником податку всіх перелічених документів незалежно від характеру господарської операції. Необхідність подання відповідних документів визначається змістом операції та обставинами, з якими законодавство пов`язує виникнення податкових зобов`язань.

Відповідно до пункту 11 Порядку №520 у редакції, чинній на час прийняття оскаржуваних рішень, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в разі ненадання платником податку письмових пояснень, ненадання копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку або надання копій документів, складених чи оформлених із порушенням законодавства.

Таким чином, прийняття рішення про відмову в реєстрації податкової накладної повинно ґрунтуватися на конкретних обставинах, встановлених за результатами розгляду поданих платником податку пояснень та документів, із належним обґрунтуванням причин, які перешкоджають її реєстрації.

Щодо документального підтвердження господарських операцій, за результатами яких складено спірні податкові накладні, суд зазначає наступне.

З матеріалів справи судом встановлено, що ТОВ «ФАРСІС І КО» здійснювало господарську діяльність, пов`язану з придбанням та подальшою реалізацією товарів, у межах якої складено податкові накладні №48 від 30.09.2020, №4 від 02.10.2020 та №18 від 09.10.2020.

Як вбачається з наданих позивачем документів, придбання товарів здійснювалося у відповідних постачальників, зокрема ТОВ «МАСТЕР-ЛОГІСТИК», ТОВ «ВІК БУД ТРЕЙД» та ТОВ «Перший дім».

На підтвердження придбання товарів позивачем надано видаткові накладні №12336 від 01.10.2020, №3338 від 30.09.2020 на суму 1 358,28 грн та №К-ПД-009749/01 від 30.09.2020 на суму 12 709,13 грн.

Зазначені документи містять відомості про найменування товарів, їх кількість, вартість та учасників відповідних господарських операцій.

Крім того, матеріалами справи підтверджено використання позивачем приміщень для здійснення господарської діяльності, що підтверджується договором №1/3/47 від 01.10.2019 та договором оренди №1/3/47/1 від 01.10.2019.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем також надано товарно-транспортну накладну від 30.09.2020, яка містить відомості щодо перевезення товару.

Окремо судом встановлено, що у межах адміністративного оскарження рішення №2054540/41849052 від 21.10.2020 позивачем подавалися додаткові пояснення та документи, які стосувалися господарської операції з ПП «Медсервіс-партнер», зокрема щодо надходження попередньої оплати, використання транспортного засобу та залучення працівника для здійснення перевезення товару.

Зокрема, позивачем було надано: видаткову накладну №12336 від 01.10.2020, яка містить відомості про придбання товару; видаткову накладну №3338 від 30.09.2020 на суму 1 358,28 грн, яка підтверджує оформлення операції з придбання товару; видаткову накладну №К-ПД-009749/01 від 30.09.2020 на суму 12 709,13 грн, яка містить відомості про найменування, кількість та вартість придбаного товару; товарно-транспортну накладну від 30.09.2020, яка відображає відомості щодо транспортування товару; договір №1/3/47 від 01.10.2019, який підтверджує договірні підстави користування приміщенням; договір оренди №1/3/47/1 від 01.10.2019, який підтверджує користування складським приміщенням; документи щодо оренди транспортного засобу для доставки товару; наказ про прийняття на роботу водія, який підтверджує оформлення трудових відносин із працівником, залученим до перевезення; письмові пояснення щодо придбання, транспортування та подальшої реалізації товарів; додаткові документи, долучені до скарги на рішення №2054540/41849052 від 21.10.2020, перелік яких наведено в матеріалах адміністративного оскарження.

Суд зазначає, що наведені документи за своїм змістом стосуються придбання товарів, організації їх зберігання та транспортування, а також здійснення подальших господарських операцій.

Водночас при оцінці достатності документального підтвердження відомостей, зазначених у спірних податкових накладних, необхідно враховувати характер кожної господарської операції та обставину, яка відповідно до пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України стала підставою для виникнення податкового зобов`язання.

Суд зазначає, що первинні документи підлягають оцінці у сукупності, а не ізольовано один від одного, оскільки відомості про господарську операцію можуть підтверджуватися кількома взаємопов`язаними документами.

При цьому сам факт відсутності окремого документа з передбаченого пунктом 5 Порядку №520 переліку не може автоматично свідчити про відсутність господарської операції або бути достатньою підставою для відмови в реєстрації податкової накладної, якщо відомості, зазначені у ній, підтверджуються іншими належними документами.

Судовим розглядом встановлно, що реєстрацію податкових накладних №48 від 30.09.2020, №4 від 02.10.2020 та №18 від 09.10.2020 зупинено з підстав відповідності господарських операцій пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, визначених додатком 3 до Порядку №1165.

Водночас зазначений критерій ризиковості стосується результатів автоматизованого моніторингу податкової накладної та є підставою для зупинення її реєстрації, а не безумовною підставою для подальшої відмови в реєстрації.

Після отримання від платника податку пояснень та документів комісія регіонального рівня зобов`язана надати їм належну оцінку та прийняти мотивоване рішення з урахуванням змісту відповідної господарської операції.

Разом з тим, оскаржуваними рішеннями №2054540/41849052 від 21.10.2020, №2068590/41849052 від 27.10.2020 та №2118310/41849052 від 09.11.2020 позивачу відмовлено в реєстрації податкових накладних із посиланням на ненадання первинних документів щодо постачання та придбання товарів/послуг, їх зберігання, транспортування, навантаження, розвантаження, складських документів, рахунків-фактур, актів приймання-передачі, накладних, розрахункових документів та банківських виписок.

Оцінюючи зазначені підстави відмови, суд зазначає, що формальне відтворення загального переліку документів, передбаченого пунктом 5 Порядку №520, без конкретизації документів, необхідних для підтвердження відповідної господарської операції, не забезпечує належного обґрунтування рішення контролюючого органу.

Зокрема, контролюючим органом не конкретизовано, які саме обставини господарських операцій залишилися непідтвердженими, які документи були необхідними для їх підтвердження та чому надані позивачем матеріали не могли бути враховані під час вирішення питання про реєстрацію податкових накладних.

Суд зазначає, що визначення підстав відмови в реєстрації податкової накладної повинно здійснюватися з урахуванням фактичних обставин конкретної господарської операції, а не шляхом загального посилання на всі можливі категорії первинних документів.

При цьому контролюючий орган повинен враховувати, що залежно від умов постачання, порядку проведення розрахунків та моменту виникнення податкових зобов`язань окремі документи можуть не складатися на дату виникнення обов`язку щодо оформлення податкової накладної.

Зокрема, у разі отримання попередньої оплати за товари або послуги виникнення податкових зобов`язань пов`язується із зарахуванням коштів на банківський рахунок платника податку, а не з подальшим оформленням документів щодо відвантаження чи транспортування товару.

Отже, при вирішенні питання про реєстрацію податкової накладної, складеної за першою подією у вигляді попередньої оплати, визначальне значення мають документи, які підтверджують відповідні договірні відносини та надходження коштів.

Як встановлено судом, позивач у межах адміністративного оскарження рішення №2054540/41849052 від 21.10.2020 надав додаткові пояснення щодо надходження попередньої оплати від ПП «Медсервіс-партнер» та документи, які стосувалися організації виконання відповідної господарської операції.

Проте рішенням ДПС України №59830/41849052/2 від 03.11.2020 скаргу позивача залишено без задоволення із загальним посиланням на ненадання первинних документів щодо придбання, постачання, зберігання і транспортування товарів, розрахункових документів та банківських виписок.

Водночас із зазначеного рішення не вбачається належної оцінки конкретних документів, на які посилався позивач, та обґрунтування причин, з яких такі документи не підтверджують відповідну господарську операцію.

Суд зазначає, що належне мотивування рішення контролюючого органу передбачає не лише зазначення нормативної підстави відмови, а й наведення конкретних фактичних обставин, які стали підставою для її застосування.

При цьому можливість платника податку зрозуміти, які саме документи необхідно надати для реєстрації податкової накладної, безпосередньо залежить від чіткості та визначеності вимог контролюючого органу.

У разі коли у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної міститься лише загальна пропозиція щодо надання пояснень та документів без конкретизації їх переліку, платник податку перебуває у стані правової невизначеності щодо обсягу документального підтвердження, який контролюючий орган вважає необхідним.

За таких обставин покладення на платника податку негативних наслідків у вигляді відмови в реєстрації податкової накладної виключно з мотивів ненадання окремих документів, необхідність подання яких не була конкретизована, не відповідає вимогам обґрунтованості індивідуального акта.

Аналогічний підхід до оцінки визначеності вимог контролюючого органу та обґрунтованості рішень про відмову в реєстрації податкових накладних викладений Верховним Судом, зокрема у постанові від 10.04.2020 у справі №819/330/18.

Крім того, суд зазначає, що процедура зупинення реєстрації податкової накладної не повинна підміняти собою процедуру проведення податкової перевірки.

Питання повноти відображення господарських операцій у податковому та бухгалтерському обліку, достовірності їх здійснення та відповідності вимогам податкового законодавства можуть бути предметом податкового контролю в межах відповідних перевірок, порядок проведення яких визначений Податковим кодексом України.

Натомість у межах процедури реєстрації податкової накладної контролюючий орган повинен оцінити подані платником податку документи з метою встановлення достатності підтвердження відомостей, зазначених у такій накладній.

Відповідний правовий підхід викладено Верховним Судом у постанові від 07.12.2022 у справі №500/2237/20.

Суд зазначає, що у спірних правовідносинах відповідачем не наведено конкретного обґрунтування, які саме недоліки поданих позивачем документів перешкоджали реєстрації кожної зі спірних податкових накладних.

Наявність у матеріалах справи видаткових накладних, товарно-транспортної накладної, договорів оренди приміщень, документів щодо використання транспортного засобу та пояснень позивача свідчить про надання ним документів, які стосуються здійснюваної господарської діяльності та відповідних операцій.

При цьому відповідачами не обґрунтовано, чому зазначені документи не могли бути враховані під час прийняття рішень про реєстрацію податкових накладних, а також не визначено конкретних суперечностей у їх змісті, які унеможливлювали б встановлення відомостей про відповідні операції.

За таких обставин суд дійшов висновку, що оскаржувані рішення комісії Головного управління ДПС у м. Києві не містять достатнього фактичного та правового обґрунтування підстав відмови в реєстрації податкових накладних, а тому не відповідають вимогам, які ставляться до індивідуальних актів суб`єктів владних повноважень.

Відтак рішення №2054540/41849052 від 21.10.2020, №2068590/41849052 від 27.10.2020 та №2118310/41849052 від 09.11.2020 підлягають визнанню протиправними та скасуванню.

Щодо зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати податкові накладні суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 19 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246, податкова накладна, реєстрацію якої зупинено, реєструється у день настання однієї з передбачених зазначеним пунктом подій, зокрема набрання законної сили рішенням суду про її реєстрацію.

Згідно з пунктом 20 Порядку №1246 внесення відомостей до Єдиного реєстру податкових накладних на підставі рішення суду здійснюється у встановленому цим Порядком порядку, а датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений у рішенні суду, або день набрання таким рішенням законної сили.

Відповідно до частини третьої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі скасування індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Суд зазначає, що встановлений законодавством механізм реєстрації податкової накладної на підставі судового рішення спрямований на забезпечення ефективного відновлення порушеного права платника податку.

З огляду на встановлену судом необґрунтованість оскаржуваних рішень та відсутність належного підтвердження визначених контролюючим органом підстав відмови в реєстрації податкових накладних, повторне направлення питання на розгляд комісії регіонального рівня не забезпечить повного відновлення порушеного права позивача.

Водночас зобов`язання Державної податкової служби України здійснити реєстрацію податкових накладних є належним способом судового захисту, оскільки саме ДПС України забезпечує ведення Єдиного реєстру податкових накладних та виконання судових рішень щодо їх реєстрації.

За таких обставин суд дійшов висновку про наявність правових підстав для зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні ТОВ «ФАРСІС І КО» №48 від 30.09.2020, №4 від 02.10.2020 та №18 від 09.10.2020 датами їх первинного подання на реєстрацію.

Частиною другою статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За нормами частин 1 та 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, з урахуванням встановлених обставин справи, змісту поданих позивачем документів, відсутності належного обґрунтування підстав відмови в реєстрації податкових накладних та необхідності забезпечення ефективного судового захисту, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Зокрема, підлягають визнанню протиправними та скасуванню рішення комісії Головного управління ДПС у м. Києві №2054540/41849052 від 21.10.2020, №2068590/41849052 від 27.10.2020 та №2118310/41849052 від 09.11.2020, а Державна податкова служба України підлягає зобов`язанню зареєструвати відповідні податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних датами їх первинного подання на реєстрацію.

Розподіл судових витрат здійснюється судом на підставі ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління державної податкової служби у м.Києві про відмову в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних №2068590/41849052 від 27.10.2020 р., №2054540/41849052 від 21.10.2020 р., №2118310/41849052 від 09.11.2020 р.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати у Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №18 від 09.10.2020 р., №48 від 30.09.2020 р., № 4 від 02.10.2020 р. ТОВ «ФАРСІС І КО», датою їх направлення для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління державної податкової служби у м.Києві на користь ТОВ «ФАРСІС І КО» сплачений судовий збір у розмірі 2270 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 26 жовтня 2026 року

Учасники справи:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фарсіс і ко" (проспект Леся Курбаса, 2Д,Київ 148,03148, ЄДРПОУ/РНОКПП 41849052)

Відповідач - Державна податкова служба України (Львівська площа, буд. 8,м. Київ,04053, ЄДРПОУ/РНОКПП 43005393)

Суддя Н.В. Друзенко