Рішення від 25 жовтня 2026 р. у справі №460/6892/26 — Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

26 жовтня 2026 рокум. Рівне№460/6892/26

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді С.М. Дуляницька, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1

доСлужби безпеки України

про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинення певних дій, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Служби Безпеки України, в якому просить:

визнати протиправними діяння Служби безпеки України - суб`єкту владних повноважень щодо невиконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2024 року у справі №460/5868/24 повному обсязі в частині виплатити ОСОБА_1 середнього грошового забезпечення за час затримки розрахунку при звільненні з 01.01.2016 по 31.08.2018 в сумі 80231,78 грн.

зобов`язати Службу безпеки України виконати рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2024 року у справі №460/5868/24 у повному обсязі.

зобов`язати Службу безпеки України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середнє грошове забезпечення за час затримки розрахунку при звільненні 01.01.2016 по 31.08.2018 в сумі 80231,78 грн. без утримання податків та обов`язкових платежів, з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб (з урахуванням раніше виплаченої суми).

Позивач, в обґрунтування позовних вимог, зазначає, що Служба безпеки України протиправно не виконала в повному обсязі рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 12.12.2024 у справі №460/5868/24 (на суму 80 231,78 грн), перерахувавши лише часткову суму 61 778,47 грн. Боржник самовільно утримав податок на доходи фізичних осіб (ПДФО 18%) та військовий збір (5%), проігнорувавши той факт, що позивачка є діючим військовослужбовцем ЗСУ (для якого ставка військового збору становить 1,5%, а також діють гарантії щодо їхнього оподаткування уповноваженими формуваннями). Чинне законодавство не наділяє органи СБУ повноваженнями на довільне утримання податків примусово за рішеннями суду без урахування спеціального статусу особи. Відповідно до постанови КМУ № 44 від 15.01.2004, виплата грошового забезпечення військовослужбовцям має здійснюватися з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб. СБУ проігнорувала цю вимогу, чим порушила майнові права військовослужбовця. Просить позовні вимоги задовольнити.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує та вказує, що СБУ діяла чітко в межах закону як податковий агент. Згідно з Податковим кодексом України та сталою судовою практикою Верховного Суду, суд визначає суму виплат без вирахування податків, але безпосередньо нарахування та утримання ПДФО й військового збору під час фактичної виплати зобов`язаний здійснити роботодавець. Оскільки виплата здійснюється звільненій особі на підставі судового рішення, вона оподатковується на загальних підставах як «інший дохід». СБУ повністю та вчасно виконала рішення суду, виплативши належну суму за вирахуванням обов`язкових податків і зборів (05.03.2026), тому права позивачки не порушені, а позов є необґрунтованим. Просить у задоволенні позовних вимог відмовити.

Позивач у відповіді на відзив вказує на безпідставність позиції відповідача, просить вимоги задовольнити.

Ухвалою суду від 23.04.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Дослідженням по справі доказів суд встановив таке.

У справі № 460/28326/23 Рівненський окружний адміністративний суд (рішення від 27.03.2024) зобов`язав СБУ нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення. 18.05.2024 позивачці на картковий рахунок перераховано 82 370,85 грн.

У справі № 460/5868/24 позивачка звернулася з позовом про стягнення середнього грошового забезпечення за час затримки розрахунку при звільненні. Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 12.12.2024 (залишеним без змін Восьмим апеляційним адміністративним судом 11.02.2026) позов задоволено частково: зобов`язано СБУ нарахувати та виплатити середнє грошове забезпечення за період з 01.01.2016 по 31.08.2018 у сумі 80231,78 грн.

05.03.2026 СБУ на виконання рішення суду у справі № 460/5868/24 перерахувала кошти на користь позивачки (платіжна інструкція № 1821 від 05.03.2026, а.с.24). З нарахованої суми (80 231,78 грн) СБУ утримала обов`язкові платежі: податок на доходи фізичних осіб (ПДФО, 18%) - 14 441,72 грн; військовий збір (5%) - 4 011,59 грн. Фактично на картковий рахунок позивачки надійшло 61 778,47 грн.

Саме це утримання податків і зборів під час виконання судового рішення стало причиною звернення ОСОБА_2 з даним позовом.

На час виплати коштів позивач перебувала на військовій службі за контрактом (а.с.28).

Надаючи оцінку позовним вимогам суд зазначає таке.

Спірні правовідносини виникли у зв`язку із тим, що, на думку позивача, відповідач, виконуючи рішення суду про виплату ОСОБА_1 середнього грошового забезпечення за час затримки розрахунку при звільненні з 01.01.2016 по 31.08.2018 в сумі 80231,78 грн., протиправно утримав з нього військовий збір та податок на доходи фізичних осіб.

Порядок виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року №44 (далі - Порядок №44).

Пунктами 2-5 Порядку №44 визначено, що грошова компенсація виплачується громадянам України, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця, поліцейського або є особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро, Державного бюро розслідувань, співробітникам Служби судової охорони, а також особам, звільненим із служби, для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби.

Зазначена в абзаці першому цього пункту грошова компенсація також виплачується іноземцям та особам без громадянства, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця.

Виплата грошової компенсації здійснюється установами (організаціями, підприємствами), що утримують військовослужбовців, поліцейських та осіб рядового і начальницького складу, за рахунок відповідних коштів, які є джерелом доходів цих осіб, шляхом рівноцінного та повного відшкодування втрат частини грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних у зв`язку з виконанням ними своїх обов`язків під час проходження служби (далі - грошове забезпечення), що пов`язані з утриманням податку з доходів фізичних осіб у порядку та розмірах, визначених

Законом України "Про податок з доходів фізичних осіб".

Виплата грошової компенсації військовослужбовцям, поліцейським та особам рядового і начальницького складу здійснюється одночасно з виплатою їм грошового забезпечення.

Грошова компенсація виплачується за місцем одержання грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.

Вказані положення відповідають приписам пункту 168.5 статті 168 ПК України, в якому зазначено, що суми податку на доходи фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими, особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, а також визначених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" членами сім`ї, батьками, утриманцями загиблого (померлого) військовослужбовця, у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби, спрямовуються виключно на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат доходів цієї категорії громадян.

Разом з тим, слід зауважити, що Порядок №44 розрахований на відшкодування утриманих сум податку з грошового забезпечення, право на яке набуте у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби.

Однак, як встановлено в ході розгляду справи, позивач у справі набув право на виплату середнього грошового забезпечення за час затримки розрахунку при звільненні на підставі рішення суду, а не у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби. Таке середнє грошове забезпечення не є тотожним праву на основне грошове забезпечення, індексацію або іншу виплату, безпосередньо належну за проходження військової служби. Правова природа спірної виплати дає підстави стверджувати, що вона є компенсаційною виплатою, пов`язаною з порушенням строків розрахунку, а не виплатою за виконання службових обов`язків.

Тому під час виплати позивачу середнього грошового забезпечення за час затримки розрахунку при звільненні відповідач правомірно не застосував Порядок №44 та не компенсував податок на доходи фізичних осіб та військовий збір.

З огляду на відсутність у позивача права на компенсацію військового збору та ПДФО відповідно до Порядку №44, суд вважає безпідставними доводи позивача про те, що позивач мав право на компенсацію цих сум.

Щодо доводів позивача про те, що вона є діючим військовослужбовцем, для яких має застосовуватися ставка військового збору 1,5 відсотка, то суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, ставка збору становить:

для платників, зазначених у підпункті 1 підпункту 1.1 цього пункту, - 5 відсотків від об`єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1 підпункту 1.2 цього пункту, крім доходів, які оподатковуються за ставкою, визначеною підпунктом 4 цього підпункту;

для військовослужбовців та працівників Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Головного управління розвідки Міністерства оборони України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Державної спеціальної служби транспорту України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань - 1,5 відсотка з доходу, одержаного у вигляді грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, які здійснюються відповідно до законодавства України (за винятком доходів, які звільняються від оподаткування військовим збором відповідно до підпункту 1.7 цього пункту).

Позивачка на дату виплати спірного доходу проходила військову службу у ЗСУ, а тому належала до категорії осіб, прямо визначених у зазначеній нормі.

При цьому законодавець використав формулювання «інші виплати, які здійснюються відповідно до законодавства України», а не лише виплати, які нараховуються за поточним місцем проходження служби.

Отже, сама по собі обставина, що кошти виплачувала СБУ, а позивачка на той час проходила службу у ЗСУ, не виключає застосування спеціальної ставки 1,5%.

Сума 80 231,78 грн присуджена позивачці рішенням суду від 12.12.2024 у справі № 460/58/24 на підставі статті 117 КЗпП України.

Така виплата здійснюється на виконання закону та судового рішення. Її розмір визначений з урахуванням середнього грошового забезпечення позивачки, а право на неї виникло внаслідок несвоєчасного розрахунку при звільненні.

Те, що ця виплата має компенсаційний характер, саме по собі не виключає її з формулювання «інші виплати, які здійснюються відповідно до законодавства України». Податковий кодекс не містить прямої вказівки, що спеціальна ставка 1,5% застосовується виключно до основного грошового забезпечення або до виплат, нарахованих за поточним місцем служби.

Зважаючи, що на дату виплати позивачка проходила військову службу, була чинним військовослужбовцем, утримання СБУ військового збору за ставкою 5% замість 1,5% є протиправним.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Зважаючи на наведене, та враховуючи попередні висновки суду, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та визнати протиправними дії Служби безпеки України щодо утримання з середнього грошового забезпечення ОСОБА_1 , виплаченого їй на виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 12.12.2024 №460/5868/24, військового збору за ставкою 5 відсотків; зобов`язати Службу безпеки України провести перерахунок утриманого з ОСОБА_1 військового збору із суми середнього грошового забезпечення за час затримки розрахунку при звільненні, виплаченого їй на виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 12.12.2024 №460/5868/24, застосувавши ставку 1,5 відсотка відповідно до підпункту 4 підпункту 1.3 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України та здійснити повернення надмірно утриманої суми військового збору з урахуванням фактично утриманих і сплачених сум.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають до задоволення частково.

Правові підстави для застосування положень ст.139 КАС України відсутні, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору.

Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Служби безпеки України щодо утримання з середнього грошового забезпечення ОСОБА_1 , виплаченого їй на виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 12.12.2024 №460/5868/24, військового збору за ставкою 5 відсотків.

Зобов`язати Службу безпеки України провести перерахунок утриманого з ОСОБА_1 військового збору із суми середнього грошового забезпечення за час затримки розрахунку при звільненні, виплаченого їй на виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 12.12.2024 №460/5868/24, застосувавши ставку 1,5 відсотка відповідно до підпункту 4 підпункту 1.3 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України та здійснити повернення надмірно утриманої суми військового збору з урахуванням фактично утриманих і сплачених сум.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 26 жовтня 2026 року

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 )

Відповідач - Служба безпеки України (вул. Володимирська, 33,м. Київ,01001, ЄДРПОУ/РНОКПП 00034074)

Суддя С.М. Дуляницька