Рішення від 25 жовтня 2026 р. у справі №420/20846/26 — Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/20846/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Дубровної В.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення,,

встановив:

І. Зміст позовних вимог.

До суду з позовом звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (далі – відповідач 1), Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі – відповідач 2), у якому, просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 19.05.2026 р. № 213050047886 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пільгової пенсії за вислугу років.

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області зарахувати до спеціального стажу період роботи: з 13.03.1993р. по 31.12.1997р. ( 4 роки та 9 місяців) в Державного Підприємства «Херсонський морський торговельний порт» призначити, нарахувати та виплачувати ОСОБА_1 пільгову пенсію за вислугу років згідно п. г. ч.1 ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 28.02.2026 року відповідно до поданої заяви”.

ІІ. Позиція сторін.

На обґрунтування вказаних вимог представник позивача зазначає, що 12.05.2026 р. Позивач звернувся до ГУ ПФУ в Херсонській області із заявою про призначення пенсії за вислугу років відповідно до п. “г” ст. 55 Закону № 1788-XIІ, яка за принципом екстериторіальності була розглянута ГУ ПФУ в Дніпропетровській області та прийнято рішення № 213050047886 від 19.05.2026р., про відмову в призначенні пенсії у зв`язку із відсутністю належного пільгового стажу, оскільки до спеціального трудового стажу не зараховано період роботи з 13.03.1993 по 31.12.1997р. із за відсутності додаткових документів згідно Довідки Державного Підприємства «Херсонський морський торговельний порт» код ЄДРПОУ 01125695 від 05.05.2026р. № 18-26/03 (наказів, особових рахунків), та інформація щодо відпусток без збереження заробітної плати. Позивач вважає дане рішення ГУ ПФУ в Дніпропетровській області протиправним, оскільки даними трудової книжки НОМЕР_1 та даними уточнюючої Довідки «Про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії» Державного Підприємства «Херсонський морський торговельний порт» код ЄДРПОУ 01125695 від 05.05.2026р. № 18-26/03 підтверджується робота на посаді докера-механізатора у Державному Підприємстві «Херсонський морський торговельний порт» в період з 13.03.1993 р по 31.10.1993р., та надає йому право виходу на пенсію за вислугою років, що передбачено пунктом «г» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за період з 13.03.1993р. по 11.10.2017 року, тобто спеціальний стаж складає - 24 роки 6 місяців 28 днів.

27.07.2026 р. судом зареєстровано від ГУ ПФУ в Херсонській області відзив на позовну заяву, яким заперечує проти задоволення позову, наголошуючи, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Херсонській області жодних рішень відносно заяви Позивача від 12.05.2026 не приймалось, право Позивача на призначення пенсії не порушувалось, а отже підстави для зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській здійснити призначення пенсії відсутні.Головним управлінням Пенсійного фонду України в Херсонській області надано лише листи — роз`яснення № 2100-0303-8/22191 від 28.05.2026 та № 2100-0303-8/28196 від 02.07.2026, що мають виключно інформаційний характер. При цьому, вказує, що за результатами розгляду заяви Позивача встановлено, що страховий стаж відповідно до наданих документів та відомостей реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування становить — 33 роки 7 місяців 7 днів. Спеціальний стаж, що дає право на призначення пенсії за вислугу років на 11.10.2017 (дата внесення змін до Закону № 1058) обчислений на підставі даних індивідуальних відомостей про застраховану особу, який станом на 11.10.2017 склав 19 років 8 місяців 24 дні. До спеціального стажу не враховано період трудової діяльності з 13.03.1993 по 31.12.1997, оскільки встановлено, що довідка про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, Державного підприємства «Херсонський морський торговельний порт» № 18- 26/03 від 05.05.2026, видана з порушенням вимог пункту 20 Порядку № 637: відсутні повні підстави видачі довідки № 18- 26/03 від 05.05.2026, а саме інформація про первинні документи, на підставі яких видана довідка (накази, особові рахунки) та відсутня інформація щодо відпусток без збереження заробітної плати. Враховуючи вищевикладене, оскаржуване у судовому порядку рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про відмову у призначенні пенсії за вислугу років відповідно до п. "г" ст.55 Закону №1788 № 213050047886 від 19.05.2026 є правомірним, оскільки відсутнє належне підтвердження необхідного спеціального стажу, що дає право на пенсію за вислугу років.

Відповідач-2 - ГУ ДПС в Дніпропетровській області не скористалось правом на подання відзиву на позов, витребувані судом документи не надав. При цьому, ухвала про відкриття спрощеного позовного провадження" від 16.07.26 по справі № 420/20846/26 була надіслана одержувачу ГУ ПФУ в Дніпропетровській області в його електронний кабінет – 22.07.2026 р., що підтверджується Довідкою про доставку електронного листа.

III. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 16.07.2026 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до частини 5 статті 262 КАС України, якою передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. Цією ухвалою зобов`язано відповідачів разом з відзивом надати суду належним чином завірені копії документів (разі їх не надання позивачем разом з позовом) заяву позивача щодо призначення пенсії за вислугу років та додані до неї документи; оскаржуване рішення з доказами, які вплинули на його прийняття, у т.ч. періоди роботи/навчання тощо, які не були враховані до страхового стажу позивача з зазначенням підстав такого не врахування.

Враховуючи, що від сторін не надходило клопотань про розгляд справи в судовому засіданні, суд розглядає дану справу за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

IV. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернувся до ГУ ПФУ в Херсонській області з заявою від 12.05.2025 року про призначення пенсії за вислугою років відповідно до пункту «г» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та доданими документами.

Відповідно до п. 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005 (надалі по тексту Порядок № 22-1), після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначено структурний підрозділ органу, що призначає пенсію - ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

19.05.2026 рішенням ГУ ПФУ в Дніпропетровській області № 213050047886 про відмову в призначенні/перерахунку пенсії, встановлено, згідно з пунктом «г» статті 55 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, передбачено, що право- на пенсію за вислугу років мають, зокрема, працівники механізатори (докери-механізатори) комплексних бригад на вантажно — розвантажувальних роботах у портах після досягнення 55 років і при стажі роботи станом на 11.10.2017 для чоловіків не менше 26 років 6 місяців, з них не менше 20 років на зазначеній роботі.

Згідно наданих документів стаж роботи за спеціальністю станом на 11.10.2017 становить 19 років 8 місяців 24 дні. Також згідно Закону 1788 пенсія за вислугу років призначається та виплачується при звільненні з роботи, яка дає право на таку пенсію. Вік заявника 55 років 2 місяці 15 днів.

Страховий стаж особи становить 33 роки 7 місяців 7 днів

Результати розгляду документів, доданих до заяви: до страхового стажу не зараховано періоди роботи на підставі наданих документів:

- період навчання з 01.09.1987 по 23.08.1988 згідно Атестату № 6912 від 25.08.1988, оскільки відсутній підпис Голови екзаменаційної комісії та Директора училища. г

До спеціального стажу, який дає право: не зарахований період роботи з 13,03.1993 по 31.12.1997 — відсутні повні підстави видачі довідки № 18- 26/03 від 05.05.2026 (накази, особові рахунки) та інформація щодо відпусток без збереження заробітної плати.

Вважаючи дане рішення ГУ ПФУ в Дніпропетровській області протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом.

V. Норми права, які застосував суд.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 92 Конституції України, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Спірні правовідносини врегульовані з 01.01.2004 Законом України від 09.07.2003 № 1058-ІV “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, який був прийнятий на зміну положенням Закону України від 05.11.1991 № 1788-ХІІ “Про пенсійне забезпечення” (далі - Закон № 1788-ХІІ).

З 1 січня 2004 року набрав чинності Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-ІУ (далі по тексту - Закон № 1058-ІУ), яким визначено, зокрема

- страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. ( частина перша статті 24 Закону № 1058-ІV).

- пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років (абзац третій частини четвертої статті 24 Закону № 1058-ІV).

- збережено право на пенсію за вислугу років для окремих категорій осіб, які на день набрання чинності Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій” (на 11.10.2017 року) мають вислугу років та стаж, необхідний для призначення пенсії за вислугу років, передбачений статтями 52, 54 та 55 Закону України “Про пенсійне забезпечення”. ( пункт 2-1 розділу ХV “Прикінцеві положення” Закону № 1058-ІV)

Законом України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року №1788-XII (далі - Закон №1788-XII) передбачено, зокрема,

- право на пенсію за вислугу років мають докери-механізатори комплексних бригад, після досягнення 55 років та за наявності стажу роботи не менше 26 років 6 місяців станом на 11.10.2017 року, з них не менше 20 років на зазначеній посаді та за умови звільнення з посади, яка дає право на цей вид пенсії. (п. “г” ст. 55 Закону № 1788-XIІ)

- основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України. ( стаття 62 Закону № 1788-XIІ)

Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 р. № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній ( далі – Порядок № 637), за яким передбачено, зокрема,

- основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. ( абз. 1 пункту 1 Порядку № 637),

- у разі коли документи про стаж роботи не збереглися, підтвердження стажу роботи здійснюється органами Пенсійного фонду України на підставі показань свідків.( пункт 2 Порядку № 637),

- за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи. ( абзац перший пункту 3 Порядку № 637).

- у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального стажу роботи приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).( абзац перший пункту 20 Порядку № 637),

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій затверджено постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (далі - Порядок № 22-1), яким визначено, зокрема,

- заява про призначення … (Заява про призначення/перерахунок пенсії - додаток 1) … подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію). ( абзац перший пункту 1.1 розділу I Порядку № 22-1)

- заяви, що подаються особами відповідно до цього Порядку, реєструються в електронному журналі звернень органу, що призначає пенсію. ( абзац перший пункту 4.1 розділу ІV Порядку № 22-1).

- після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу. ( абзац чотирнадцятий пункту 4.2 розділу IV Порядку № 22-1).

- рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов`язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи. Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви. ( абзаци другий, третій пункту 4.3 розділу ІV Порядку № 22-1).

VI. Оцінка та висновок суду.

Аналіз зазначених нормативно-правових актів свідчить про те, що заява про призначення пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади. Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.

Спірність питання у даній справі полягає у правомірності рішення ГУ ПФУ в Дніпропетровській області № 213050047886 від 19.05.2026 про відмову у призначенні пенсії за вислугу років на підставі статті 55 Закону України “Про пенсійне забезпечення” в зв`язку з відсутністю необхідного спеціального стажу, який дає право на призначення пенсії за вислугою років в частині не зарахування до спеціального стажу, який дає право на пенсію період роботи з 13.03.1993 р. по 31.12.1997 р.

Як вбачається з наданих ГУ ПФУ в Херсонській області матеріалів пенсійної справи Позивача, звертаючись до територіального пенсійного органу із заявою про призначення пенсії за вислугу років Позивач на підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу роботи для призначення пенсії за вислугу років, надав, поміж іншого трудову книжки НОМЕР_1 від 13.10.1988 р. та Довідку Державного Підприємства «Херсонський морський торговельний порт» від 05.05.2026р. № 18-26/03 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

За результатами розгляду документів доданих до заяви, до спеціального стажу Позивача не зараховано період трудової діяльності з 13.03.1993 по 31.12.1997, оскільки встановлено, що вказана Довідка видана з порушенням вимог пункту 20 Порядку № 637: відсутні повні підстави видачі довідки № 18- 26/03 від 05.05.2026, а саме інформація про первинні документи, на підставі яких видана довідка (накази, особові рахунки) та відсутня інформація щодо відпусток без збереження заробітної плати.

Надаючи правову оцінку вказаному рішенню пенсійного органу, суд враховує наступне.

Як вбачається зі змісту наведених норм пенсія за вислугу років відповідно до ст.55 Закону №1788-ХІІ є особливим видом пенсії, яка призначається конкретній особі на підставі наявного страхового стажу, залежить від праці такої особи в особливих умовах, певно визначений час, призначення якої має відбуватись при досягненні нижчого пенсійного віку.

Відповідно до пункту 2-1 Перехідних положень Закону №1058-IV, особам, які на день набрання чинності Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій мають вислугу років та стаж, необхідний для призначення пенсії за вислугу років, передбачений ст.ст. 52, 54 та 55 Закону України Про пенсійне забезпечення, пенсія за вислугу років призначається за їхнім зверненням з дотриманням умов, передбачених Законом України Про пенсійне забезпечення.

Абзацами 1, 2 пункту 16 розділу XV Прикінцеві положення Закону №1058, в редакції Закону №2148, встановлено, що до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. Положення Закону України Про пенсійне забезпечення застосовуються в частині визначення права на пенсію за вислугу років для осіб, які на день набрання чинності Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій мають вислугу років та стаж, необхідні для призначення такої пенсії.

Відповідно до пункту г статті 55 Закону України Про пенсійне забезпечення (зі змінами, внесеними законами України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення від 02.03.2015 №213-VIII, Про внесення змін до деяких законодавчих актів України від 24.12.2015 №911-VIII) право на пенсію за вислугу років мають робітники механізатори (докери-механізатори) комплексних бригад на вантажно-розвантажувальних роботах у портах - після досягнення 55 років і при стажі роботи: для чоловіків - не менше 30 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі; для жінок - не менше 25 років, з них не менше 15 років на зазначеній роботі.

04.06.2019 року Рішенням Конституційного Суду України №2-р/2019 визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення статті 55 Закону №1788 зі змінами, внесеними законами України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення від 02.03.2015 №213-VIII, Про внесення змін до деяких законодавчих актів України від 24.12.2015 №911-VIII. Положення пункту г статті 54, статті 55 Закону України Про пенсійне забезпечення від 05.11.91 1788 зі змінами, внесеними законами України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення від 02.03.2015 №213-VIII, Про внесення змін до деяких законодавчих актів України від 24.12.2015 №911-VIII, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

За змістом рішення Конституційного суду України положення пункту а статті 54, статті 55 Закону №1788 зі змінами, внесеними Законом №911 у частині встановлення як додаткової умови для призначення пенсії за вислугу років досягнення віку 55 років для працівників, зазначених у пункті г статті 54 Закону №1788, та 55 років для осіб, зазначених у пунктах е, ж статті 55 Закону №1788, слід визнати такими, що нівелюють сутність права на соціальний захист, не відповідають конституційним принципам соціальної держави та суперечать положенням статей 1, 3, частини третьої статті 22, статті 46 Основного Закону України.

Положення пункту г статті 54, статті 55 Закону №1788 зі змінами, внесеними Законом №213-VIII щодо підвищення на п`ять років віку виходу на пенсію для жінок, а також збільшення на п`ять років загального та спеціального стажу роботи, необхідного для призначення пенсії за вислугу років для окремих категорій працівників, є такими, що позбавляють вказаних осіб права на соціальний захист і не відповідають конституційним принципам прав і свобод людини, соціальної держави.

Відтак Конституційний Суд України визнав зміни внесені до статті 55 Закону України Про пенсійне забезпечення від 05.11.91 №1788-XII законами України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення від 02.03.2015 №213-VIII, та Про внесення змін до деяких законодавчих актів України від 24.12.2015 №911-VIII - неконституційними.

Вказані норми пункту г статті 54, статті 55 Закону України Про пенсійне забезпечення від 05.11.91 №1788-XII зі змінами, внесеними Законами України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення від 02.03.2015 № 213-VIII, Про внесення змін до деяких законодавчих актів України від 24.12.2015 №911-VIII, втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України вказаного рішення, тобто з 04.06.2019 року.

Оскільки відповідно до Рішення Конституційного Суду №2-р/2019 від 04.06.2019 положення статті 55 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), застосуванню підлягає ст. 55 Закону України Про пенсійне забезпечення від 05.11.1991 №1788-XII в редакції до внесення змін Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення від 02.03.2015 №213-VIII, а саме, в наступній редакції право на пенсію за вислугою років мають: г) механізатори (докери-механізатори) комплексних бригад навантажно-розвантажувальних роботах у портах чоловіки - після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі.

Таким чином, для виходу на пенсію по вислузі років Позивач повинен мати страховий стаж роботи не менше 25 років, стаж роботи на посаді докера-механізатора не менше 20 років та досягти 55 років.

Відповідно до змісту оскаржуваного рішення ГУ ПФУ , станом на дату звернення 12.05.2026 р. за призначенням пенсії вік Позивача складав 55 років 2 місяці 15 днів.

Як зазначалось вище, статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05 листопада 1991 року № 1788-XII передбачено, що основним документом, що підтверджує наявний трудовий стаж для призначення пенсій, є трудова книжка.

Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно пункту 1 та 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі Порядок № 637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. У тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Тобто, законодавством України встановлено пріоритетність записів у трудовій книжці перед відомостями у первинних документах. Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

У той же час, надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої, або ж необхідних записів у книжці, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 20.02.2018р. у справі №234/13910/17, від 07.03.2018р. у справі №233/2084/17, від 04.03.2020р. у справі №367/945/17, від 27.04.2020р. у справі №367/4230/17 та від 23.09.2021р. у справі №227/4273/16-а.

Отже, першочергово пенсійний орган повинен враховувати наявність відомостей у трудовій книжці, в якій, зокрема, були відображені відомості роботи позивача на посаді докера - механізатора на підприємстві з іноземною інвестицією “Айронімпекс-Україна”.

Як вбачається зі змісту трудової книжки НОМЕР_1 , то спірній період з 13.03.1993 по 31.12.1997 р. охоплюється записами роботи Позивача в Херсонському морському порту, зокрема,

- запис № 8 від 15.02.1993 р. - зарахований учнем докера - механізатора; підстава - наказ №56 від 15.02.1993 р.

- запис № 9 від 13.03.1993 р. - присвоєна спеціальність докера- механізатора з правом управління машиною МВС та виконанням обов`язків стропальника, швартувальника та помічника машиніста пакувальної машини, підстава - наказ № 18/к від 17.03.1993 р .;

- запис №10 від 01.01.1993 р. - присвоєно кваліфікацію докера- механізатора 3 класу; підстава - наказ №322/к від 01.01.1993 р.;

- запис №11 від 12.10.1995 р. - присвоєно кваліфікацію докера- механізатора 2 класу; підстава - наказ №262/к від 12.10.1995 р.;

- запис №12 від 12.10.1995 р. – переведений докером- механізатором 2 класу підстава - наказ №262/к від 12.10.1995 р.;

- запис №13 від 01.11.2010 р. – посада докер- механізатор 2 класу перейменована на посаду «Механізатор (докер-механізатор) комплексної бригади на навантажувально-розвантажувальних роботах» з метою приведення у відповідність до класифікатора професій України ДК 003:2010 підстава - наказ №683/к від 30.11.2010 р.;

- запис №14 від 05.10.2018 р. - звільнений по статті 40 п. 1 КЗпП України за скороченням штатів; підстава - наказ №506-к від 03.10.2018 р.

Отже, надана позивачем трудова книжка оформлена належним чином, записи у ній є достатньо чіткими та цілком розбірливими, мають усі необхідні реквізити, скріплені печаткою Підприємства і підтверджують зайнятість останнього на відповідній посаді.

Пенсійним органом, у свою чергу, не надано до суду будь-яких доказів на підтвердження того, що дані трудової книжки (в частині спірного періоду роботи) містять неправдиві або недостовірні відомості чи були предметом іншого судового розгляду.

При цьому, оскаржуване рішення відповідача також не містить будь-яких зауважень щодо відсутності необхідних записів у трудовій книжці або неправильності чи неточності записів про періоди роботи.

Щодо висновку ГУ ПФУ про невідповідність Довідки Державного підприємства «Херсонський морський торговельний порт» від 05.05.2026р. № 18-26/03 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів вимогам пункту 20 Порядку № 637 через відсутність повної інформації про первинні документи, на підставі яких видана довідка (накази, особові рахунки) та інформації щодо відпусток без збереження заробітної плати, суд вказує про таке.

Як вбачається зі змісту вказаної Довідки, то ДП «Херсонський морський торговельний порт» підтверджив, що ОСОБА_1 дійсно працював в Державному підприємстві «Херсонський морський торговельний порт» і за період з 13.03.1993 р. по 31.10.1993 р. виконував навантажувально-розвантажувальні роботи на посаді «механізатор (докер-механізатор) 4 кл. комплексної бригади на навантажувально- розвантажувальних роботах району (вантажного)» в порту (наказ про переведення № 83/к від 17.03.1993 р.), з 01.11.1993 р. по 11.10.1995 р. виконував навантажувально-розвантажувальні роботи на посаді «механізатор (докер-механізатор) 3 кл. комплексної бригади на навантажувально- розвантажувальних роботах району (вантажного)» в порту (наказ про переведення № 322/к від 01.11.1993 р.), з 12.10.1995 р. по 11.10.2017 р. виконував навантажувально-розвантажувальні роботи на посаді «механізатор (докер-механізатор) 2 кл. комплексної бригади на навантажувально- розвантажувальних роботах району (вантажного)» в порту (наказ про переведення № 262/к від 12.10.1995 р.), працював на посадах, робота на яких дає право виходу на пенсію за вислугою років, що передбачено пунктом «Г» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за період з 13.03.1993 р. по 11.10.2017 р. стаж складає 24 роки 6 місяців 28 днів. Працював повний робочий день і інших робіт не виконував, в простою не перебував. Інформація про відпустки без збереження заробітної плати за перерахований час відсутня в зв`язку з обмеженим доступом до первинних документів. Підстава: записи трудової книжки, розрахунково-платіжні відомості на заробітну плату. Інформація про відпустки без збереження заробітної плати за перерахований час відсутня в зв`язку з обмеженим доступом до первинних документів.

Разом з тим, суд зауважує, що положення абзаців першого та другого пункту 20 Порядку № 637 чітко визнаються умови надання таких довідок, а саме : « у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального стажу роботи приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5). У довідці повинно бути вказано періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка, в тому числі виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій.

З огляду на вказане, суд не вважає слушними зауваження відповідача щодо змісту Довідки Державного підприємства «Херсонський морський торговельний порт» від 05.05.2026р. № 18-26/03, адже спірний період роботи Позивача на вказаному підприємстві повністю узгоджується з вищенаведеними записами в його трудовій книжці НОМЕР_1 , в свою чергу вказана довідка лише додатково підтверджує наявний трудовий стаж позивача.

Натомість, за частиною третьою статті 44 Закону №1058-IV органи пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.

У даному випадку матеріали справи не містять доказів звернення ГУ ПФУ до відповідних підприємств, установ та організацій з метою надання необхідних додаткових документів, а також здійснення відповідної перевірки достовірності поданих позивачем та відображених у його трудовій книжці відомостей щодо періодів роботи та страхового (трудового) стажу позивача.

При цьому, суд зауважує, що хоча й витребування та перевірка додаткових документів і довідок є правом пенсійного органу, однак перекладання обов`язку доказування, надання відомостей на позивача є неприйнятним. Неможливість пенсійного органу скористатися правом на перевірку зазначених у трудовій книжці відомостей не може слугувати умовою для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постанові від 31 січня 2025 року у справі № 120/8471/23.

Підсумовуючи вищевказане та враховуючи, що під час прийняття пенсійним органом рішення про відмову у зарахуванні до спеціального стажу ОСОБА_1 період роботи з 13.03.1993 по 31.12.1997 р. на посаді докера-механізатора на Державного підприємства «Херсонський морський торговельний порт», що дає право на призначення пенсії за ввислугу років відповідно до п. "г" ст.55 Закону №1788-ХІІ, не було враховано усі обставини та положення законодавства, що мають значення для призначення пенсії Позивачу, як наслідок, допущено неналежний розгляд поданої заяви і документів, суд дійшов висновку про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області № 213050047886 від 19.05.2026 про відмову у призначенні Позивачу пенсії за вислугу років в частині не врахування до спеціального стажу період роботи з 13.03.1993 по 31.12.1997 на посаді докера-механізатора на Державного підприємства «Херсонський морський торговельний порт».

Щодо рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області № 213050047886 від 19.05.2026 про відмову у призначенні Позивачу пенсії за вислугу років в частині не зарахування періоди роботи на підставі наданих документів, а саме період навчання з 01.09.1987 по 23.08.1988 згідно Атестату № 6912 від 25.08.1988, то оскільки Позивач в цій частині його не оскаржує, суд не вирішує питання щодо його протиправності.

Відповідно до частини 3 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний і законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

Враховуючи фактичні обставини даної справи, суд вважає, що зарахування спірного періоду роботи позивача до спеціального стажу є варіантом правомірної поведінки, від якої безпідставно ухилився відповідач, тому це питання не може бути віднесено до дискреційних повноважень органу пенсійного фонду з огляду на приписи чинного пенсійного законодавства.

Таким чином, суд дійшов висновку, що належним способом захисту прав позивача є зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до спеціального стажу ОСОБА_1 період роботи з 13.03.1993 по 31.12.1997 р. на посаді докера-механізатора на Державного підприємства «Херсонський морський торговельний порт» та повторно розглянути заяву Позивача від 12.05.2026 року про призначення пенсії за вислугою років, відповідно до пункту "г" статті 55 Закону № 1788-ХІІ.

З огляду на вказаний висновок суду, не підлягають задоволенню позовні вимоги в частині зобов`язання призначити, нарахувати та виплачувати ОСОБА_1 пільгову пенсію за вислугу років згідно п. г. ч.1 ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 28.02.2026 року відповідно до поданої заяви.

Щодо підстав визначення належного органу Пенсійного фонду, яким має вчиняти дії та здійснювати розгляд заяви позивача з урахуванням висновків суду у даній справі, суд зазначає наступне.

Порядок приймання оформлення та розгляду документів, поданих для призначення (перерахунку пенсії) встановлений Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженим Постановою Правління ПФУ 25.11.2005 №22-1, зареєстрованою в Мінюсті України 27 грудня 2005 р. за №1566/11846 (далі Порядок №22-1).

Відповідно до абз.13 п.4.2 вказаного Порядку №22-1 після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

Відповідно до п.4.3 Порядку №22-1 створення та обробка документів здійснюється із накладенням кваліфікованого електронного підпису працівників, відповідальних за здійснення операцій. Рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов`язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи. Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.

Відповідно до п.4.10 Порядку №22-1 після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії. Нарахована сума пенсії включається в документи для виплати пенсії не пізніше одного місяця з дня прийняття рішення про призначення, перерахунок, переведення з одного виду пенсії на інший та про поновлення виплати пенсії.

Оскільки під час розгляду справи судом встановлено, що розгляд заяви позивача про призначення пенсії здійснювало ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, яке було визначено за принципом екстериторіальності відповідно до п.4.2 Порядку №22-1, проте прийняло неправомірне рішення про відмову у такому призначенні, то саме даний територіальний орган Пенсійного фонду України має вчиняти дії та здійснювати розгляд заяви позивача з урахуванням висновків суду у даній справі

З огляду на вказане, заявлені позивачем вимоги зобов`язального характеру до ГУ ПФУ в Херсонській області не підлягають задоволенню.

У контексті оцінки інших доводів сторін звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах "Проніна проти України" (пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Згідно із частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. ( ч. 2 ст. 77 КАС України).

Згідно зі статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, які містяться в матеріалах справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

VII. Розподіл судових витрат.

Відповідно до частини третьої статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Як вбачається з матеріалів справи, при звернення до суду позивачем сплачено судовий збір у сумі 1331,20 грн., що підтверджується платіжним документом від 08.07.2026 р.

Враховуючи, що позов задоволено частково через обранням судом більш ефективного способу захисту порушених прав позивача, ніж той, що був визначений ним у позові, тому сплачений судовий збір за подачу цього позову, внаслідок його задоволення, підлягає компенсації за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, в повному обсязі.

Таким чином, сплачений позивачем судовий збір підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області в розмірі 1331,20 грн., що відповідає розміру судового збору при поданні до адміністративного суду позову фізичною особою, який містить вимогу немайнового характеру, в електронній формі. (3328,*0,4) (пункт 3 частини другої статті 4, частина 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 року № 3674-VI).

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України,

вирішив:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (вул. Валентини Крицак, буд. 6, м. Херсон, 73036, ЄДРПОУ 21295057), до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, буд. 26, м. Дніпро, 49094), про визнання протиправним та скасування рішення – задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 19.05.2026 р. № 213050047886 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за вислугу років в частині не зарахування до спеціального стажу період роботи з 13.03.1993 по 31.12.1997 на посаді докера-механізатора на Державного підприємства «Херсонський морський торговельний порт».

Зобов?язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до спеціального стажу ОСОБА_1 період роботи з 13.03.1993 по 31.12.1997 на посаді докера-механізатора на Державного підприємства «Херсонський морський торговельний порт».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 12.05.2026 року про призначення пенсії за вислугу років відповідно відповідно до пункту "г" статті 55 Закону України від 05.11.1991 № 1788-ХІІ “Про пенсійне забезпечення” та прийняти рішення у відповідності до вимог чинного законодавства, з урахуванням правової оцінки, наданої судом.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1331,20 ( одна тисяча триста тридцять одна грн. 20 коп.) гривень.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя В.А. Дубровна