Рішення від 25 жовтня 2026 р. у справі №420/31160/26 — Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/31160/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2026 року

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Голубової Л.Б., розглянувши за правилами спрощеного позовного (письмового) провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області

третя особа: Пенсійний фонд України

про визнання протиправними дій (бездіяльності), зобов`язання вчинити певні дії

ОСОБА_1 звернулася до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, третя особа: Пенсійний фонд України про:

- визнання протиправними дій (бездіяльності) щодо відмови у зарахуванні до страхового стажу у подвійному розмірі періодів роботи з 11.05.1999 року по 02.07.2000 року, з 03.07.2000 року по 31.12.2003 року;

- зобов`язання зарахувати періоди роботи з 11.05.1999 року по 02.07.2000 року, з 03.07.2000 року по 31.12.2003 року до страхового стажу у подвійному розмірі;

- зобов`язання внести зміни до Реєстру застрахованих осіб;

- зобов`язання провести перерахунок страхового стажу та повідомити позивача про результати.

Крім того, просить поновити пропущений строк звернення до суду, оскільки довідку про спірний стаж роботи № 3 від 01.02.2020 подана позивачем на оцифрування до Пенсійного фонду України ще 21.04.2026 (звернення № 23770). Станом на дату подання цієї позовної заяви (02.10.2026) зазначене звернення має статус «На контроль ЕТК», результат розгляду - «Не визначено».

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач працювала у шкірно - венерологічному диспансері, робота в якому, зараховується до стажу роботи, що дає право на пенсію на пільгових умовах, у подвійному розмірі незалежно від найменування посади, тому 21.04.2026 подала заяву № ВЕБ-21001-Ф-С-26-249821 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про зарахування періодів роботи до страхового стажу у подвійному розмірі.

20.05.2026 позивач отримала відповідь № 11125-9232/Д-02/8-2100/26, якою позивачу відмовлено у зарахуванні стажу, тому подала до Пенсійного фонду України скаргу, яка також залишена третьою особою без задоволення.

Позивач вважає відмову відповідача у зарахуванні спірних періодів роботи до страхового стажу у подвійному розмірі такою, що суперечить статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII та усталеній практиці Верховного Суду в аналогічних справах щодо зарахування пільгового стажу працівникам інфекційних закладів охорони здоров`я незалежно від найменування посади.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2026 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідачем надано письмовий відзив від 20.10.2026 року. В обґрунтування незгоди з позовними вимогами зазначає, що 21.04.2026 позивачка звернулась через веб портал електронних послуг Пенсійного фонду України із заявою стосовно зараховування до страхового стажу періоду роботи в подвійному розмірі (вх. 22.04.2024 № 9232/Д-2100-26)).

Відповідь на звернення надано листом № 11125-9232/Д-02/8-2100/26 від 20.05.2026. 27.05.2026.

ОСОБА_1 повторно звернулась до Пенсійного фонду України із заявою щодо пенсійного забезпечення. Відповідь на звернення надано Пенсійним фондом України листом № 2800-030102 8/47782 від 26.06.2026.

Головне управління звертає увагу, що ОСОБА_1 на обліку в Головному управлінні не перебуває, із заявою про призначення пенсії не зверталась.

Вказує, що до звернення від 21.04.2026 № ВЕБ-21001-Ф-С-26-249821 (вх. 22.04.2024 № 9232/ Д-2100-26) позивачкою додано трудову книжку та довідку Херсонського обласного шкірно-венерологічного диспансеру від 01.02.2020 № 3, згідно з якою ОСОБА_1 працювала в Херсонському обласному шкірно - венерологічному диспансері з 11.05.1999 по 31.07.2014.

В листі МОЗ України від 15.02.2006 № 10.03.68/286 зазначено, що відповідно до наказу МОЗ України від 19.07.1995 № 133 «Про затвердження Переліку особливо небезпечних, небезпечних інфекційних та паразитарних хвороб людини і носійства збудників цих хвороб» сифіліс, гонорея, трихофітія, мікроспорія, фавус відноситься до небезпечних інфекційних хвороб; короста та демодекоз - до групи: акарози, паразитарних хвороб.

Враховуючи вищезазначене, за умови підтвердження обслуговування у шкірно- венерологічному диспансері хворих на небезпечні інфекційні захворювання, які входять до Переліку № 133, періоди роботи працівника в цьому диспансері зараховуються до стажу роботи в подвійному розмірі відповідно до статті 60 Закону № 1788.

Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі - Порядок № 637).

Пунктом 3 Порядку № 637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Наголошує, що позивачка звернулась до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про зарахування до страхового стажу періодів трудової діяльності з 11.05.1999 по 02.07.2000; з 03.07.2000 по 31.12.2003 (включно у подвійному розмірі та надала довідку № 3 від 01.02.2020, видану Херсонським обласним шкірно венерологічним диспансером, що потребує документального підтвердження безпосередньої зайнятості в обслуговуванні шкірно- венерологічних хворих.

Про вищезазначені обставини позивачку проінформовано листами № 11125-9232/ Д-02/8-2100/26 від 20.05.2026, № 2800-030102-8/47782 від 26.06.2026.

У зв`язку з відсутністю документального підтвердження безпосередньої зайнятості в обслуговуванні шкірно- венерологічних хворих, відсутні підстави для зарахування до страхового стажу у подвійному розмірі періоду роботи з 11.05.1999 по 31.12.2003.

Зазначає, що пунктом 5 Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18.06.2014 № 10-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27.03.2018 № 8-1), зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 08.07.2014 за №785/25562 (надалі - Положення № 10-1), реєстр застрахованих осіб забезпечує: облік застрахованих осіб у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування та їх ідентифікацію; накопичення, зберігання та автоматизовану обробку інформації про страховий стаж та заробітну плату (дохід, грошове забезпечення, допомогу, компенсацію), про набуття застрахованими особами права на отримання страхових виплат за окремими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування; нарахування та облік виплат за окремими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Відповідно до пункту 3 розділу IV Положення № 10-1, відомості до Реєстру застрахованих осіб, зміни, уточнення до них вносяться в електронній формі в автоматичному режимі на підставі: звітності, що подається страхувальниками до Пенсійного фонду України, відомостей центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації актів цивільного стану, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Поряд з цим, пунктом 6 розділу IV Положення № 10-1 визначено, що відомості про застрахованих осіб та звіти щодо сум нарахованих страхових внесків за період до 01.01.2011 подаються лише за результатами перевірки, здійсненої за заявою страхувальника, та вносяться до Реєстру застрахованих осіб на підставі наказу керівника відповідного територіального органу у десятиденний строк після узгодження результатів перевірки .

Отже, відомості до Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування вносяться виключно на підставі звітів страхувальників (роботодавців).

На підставі вищевикладеного, наголошує, що зміни до Реєстру застрахованих осіб має вносити роботодавець, а саме - Херсонський обласний шкірно - венерологічний диспансер, а не Головне управління, тому вважає, що вимога про внесення змін Головним управлінням до Реєстру застрахованих осіб є безпідставною та необгрунтованою.

З зазначених причин відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Третя особа не надала пояснень у строк, установлений ухвалою про відкриття провадження у даній справі.

Відповідно до положень статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України даний предмет спору віднесено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, враховуючи, що відповідача у відповідності до норм законодавства повідомлено про наявність позову.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-79 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 є громадянкою України, про що свідчить паспорт серії НОМЕР_1 . Згідно паспортних даних позивач зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Судом встановлено, що позивач 21.04.2026 року звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області з заявою № ВЕБ-21001-Ф-С-26-249821 про зарахування періодів роботи до страхового стажу у подвійному розмірі, оскільки у період з 11.05.1999 по 02.07.2000 працювала на посадах санітарки нічного профілакторію поліклініки та санітарки кабінету поліклініки, а у період з 03.07.2000 по 31.12.2003 (включно) - на посаді сестри-господарки поліклініки Херсонського обласного шкірно-венерологічного диспансеру.

Факт роботи та її характер підтверджуються: записами в трудовій книжці та довідкою № 3 від 01.02.2020, виданою медичним закладом, яка підтверджує роботу в умовах інфекційного закладу з обслуговуванням хворих на інфекційні захворювання (сифіліс, гонорею, грибкові захворювання шкіри, коросту, ВІЛ-інфекцію тощо) та безпосереднім контактом з хворими.

20.05.2026 позивач отримала відповідь № 11125-9232/Д-02/8-2100/26, якою відповідач відмовив у зарахуванні спірного стажу у подвійному розмірі відповідно до приписів статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII.

27.05.2026 позивач подала скаргу № ВЕБ-28000-Ф-С-26-320135 до Пенсійного фонду України, а 26.06.2026 отримала відповідь № 2800-030102-8/47782, якою залишено без задоволення скаргу позивача та фактично підтверджено попередню відмову.

Перевіряючи правомірність дій відповідача щодо неврахування до стажу в подвійному розмірі роботу позивача в умовах інфекційного закладу з обслуговуванням хворих на інфекційні захворювання, суд виходить з такого.

Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІV регулюються відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування (далі – Закон № 1058-IV).

Статтею 113 Закону № 1058-IV передбачено, що держава створює умови для функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування і гарантує дотримання законодавства з метою захисту майнових та інших прав і законних інтересів осіб стосовно здійснення пенсійних виплат.

Згідно із статтею 24 Закону №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог Закону № 1058-ІV за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку – на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності Законом № 1058-ІV.

Частиною 4 статті 24 Закону № 1058 визначено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом. Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 01.01.2004 застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років.

За приписами пунктів 4, 5 частини першої статті 16 Закону № 1058, застрахована особа має право: отримувати безоплатно відомості, внесені до її персональної облікової картки з системи персоніфікованого обліку та Державного загальнообов`язкового державного соціального страхування; реєстру звертатися із заявою до територіального органу Пенсійного фонду про уточнення відомостей, внесених до персональної облікової картки в системі персоніфікованого обліку та Державному реєстрі загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Персоніфікований облік у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування унормовано положеннями статті 21 Закону № 1058.

На кожну застраховану особу відкривається персональна електронна облікова картка, якій присвоюється унікальний номер електронної облікової картки. Персональна електронна облікова картка застрахованої особи повинна містити відомості, зокрема частина персональної електронної облікової картки, яка відображає страховий стаж, заробітну плату (дохід, грошове забезпечення), розмір сплачених страхових внесків та інші відомості, необхідні для обчислення та призначення страхових виплат. Персоніфікований облік у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування є складовою частиною Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, порядок ведення якого встановлюється Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування».

Відповідно до ст. 40 Закону №1058-IV заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.

Право на призначення пенсії обґрунтовується також Законом України «Про пенсійне забезпечення».

Статтею 60 вказаного Закону передбачено, що робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров`я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров`я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров`я, а також у закладах з надання психіатричної допомоги зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.

Згідно зі ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

За приписами ст. 48 Кодексу законів про працю України, положення якої кореспондуються зі ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 3 постанови Кабінету Міністрів України від 12.08.93 № 637 «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Відповідно до п. 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 № 637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У такій довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Суд зазначає, що вищевказаний Порядок, як вбачається з його назви та змісту, поширюється саме на випадки відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

Відповідно до п. 1 Порядку основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Спору між сторонами стосовно відсутності записів у трудовій книжці позивача серії НОМЕР_2 від 18.10.1993 року щодо періодів її роботи з 11.05.1999 по 02.07.2000 на посаді санітарки нічного профілакторію поліклініки та санітарки кабінету поліклініки, а у період з 03.07.2000 по 31.12.2003 - на посаді сестри-господарки поліклініки Херсонського обласного шкірно-венерологічного диспансеру між сторонами немає.

Крім того, роботу на вказаних підприємствах позивач підтвердила уточнюючою довідкою від 01.02.2020 № 3, виданою Херсонським обласним шкірно-венерологічним диспансером.

У вказаній довідці, зокрема зазначено, що позивач мала безпосередній контакт з хворими на інфекційні хвороби, у тому числі: ВІЧ інфекції, які згідно наказу МОЗ України №133 19.07.1995р. «Про затвердження особливо небезпечних та паразитарних хвороб населення, Закону України «Про внесення змін до ст.60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» 10 липня 2003р. - зараховуються до стажу у подвійному pозмiрі.

Частиною третьою статті 44 Закону № 1058-ІV передбачено, що органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.

З зазначених підстав суд дійшов висновку про неправомірність не зарахування територіальним органом ПФУ до страхового стажу позивача у подвійному розмірі періодів роботи з 11.05.1999 по 02.07.2000 на посаді санітарки нічного профілакторію поліклініки та санітарки кабінету поліклініки, а у період з 03.07.2000 по 31.12.2003 - на посаді сестри-господарки поліклініки Херсонського обласного шкірно-венерологічного диспансеру згідно записів у трудовій книжці серії НОМЕР_2 від 18.10.1993 року та підтверджені уточнюючою довідкою.

Щодо вимог в частині зобов`язання відповідача внести зміни до Реєстру застрахованих осіб та провести перерахунок страхового стажу та повідомити позивача про результати, суд зазначає таке.

Пунктом 4 Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18.06.2014 № 10-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27.03.2018 № 8-1), зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 08.07.2014 за №785/25562 (далі - Положення № 10-1) передбачено, що реєстр застрахованих осіб формує та веде Пенсійний фонд України, який є володільцем даних Реєстру застрахованих осіб.

За приписами пункту 5 Положення № 10-1 реєстр застрахованих осіб забезпечує:

облік застрахованих осіб у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування та їх ідентифікацію;

накопичення, зберігання та автоматизовану обробку інформації про страховий стаж та заробітну плату (дохід, грошове забезпечення, допомогу, компенсацію), про набуття застрахованими особами права на отримання страхових виплат за окремими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування;

нарахування та облік виплат за окремими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Згідно з пунктом 2 розділу ІІ Положення № 10-1 джерела формування реєстру застрахованих осіб визначені статтею 18 Закону.

У Реєстрі застрахованих осіб накопичується, зберігається, автоматично обробляється інформація (далі - обробка інформації) про фізичних осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню відповідно до законодавства, та інформація, необхідна для обчислення і призначення страхових виплат за видами загальнообов`язкового державного соціального страхування із:

звітності та повідомлень про прийняття працівника на роботу;

системи персоніфікованого обліку у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування;

електронних пенсійних справ;

системи обліку сплати страхових внесків;

фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування;

відомостей, що подаються застрахованими особами у випадках, передбачених законами та цим Положенням;

реєстру страхувальників Державного реєстру;

центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації актів цивільного стану;

звернень громадян до органів Пенсійного фонду України;

інших джерел, передбачених законодавством.

Відповідно до пункту 6 розділу V Положення № 10-1 інформація з Реєстру застрахованих осіб формується та надається за такими формами:

індивідуальні відомості про застраховану особу - згідно з додатками 3 - 5 до цього Положення;

дані про нараховану заробітну плату (дохід, грошове забезпечення) - згідно з додатком 6 до цього Положення;

дані про нараховану заробітну плату (дохід, грошове забезпечення) в межах максимальної величини, яка враховується для розрахунку всіх соціальних виплат, - згідно з додатком 7 до цього Положення;

витяг з Реєстру застрахованих осіб - згідно з додатком 8 до цього Положення;

дані про трудовий та страховий стаж - згідно з додатком 9 до цього Положення;

дані про особливі умови праці - згідно з додатком 10 до цього Положення;

довідка про розмір пенсії пенсіонера - згідно з додатками 11 (для паперової форми), 12 (для електронної форми) до цього Положення;

довідка для призначення субсидій - згідно з додатками 13 (для паперової форми), 14 (для електронної форми) до цього Положення.

У разі відсутності в Реєстрі застрахованих осіб інформації про застраховану особу за визначеними параметрами формується та надається довідка про відсутність індивідуальних відомостей про особу за формою згідно з додатком 15 до цього Положення.

Таким чином, оскільки ведення Реєстру застрахованих осіб передбачено саме пенсійним органом, а внесення змін до нього - на підставі звернень громадян до органів Пенсійного фонду України, то суд не бере до уваги твердження відповідача про те, що вимога про внесення змін Головним управлінням до Реєстру застрахованих осіб є безпідставною та необґрунтованою, і ці дії відповідач має вчинити з залученням роботодавця позивача, а отже вимоги позивача в цій частині також підлягають задоволенню.

Щодо строку звернення до суду, то позивач 21.04.2026 подала заяву № ВЕБ-21001-Ф-С-26-249821 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про зарахування спірних періодів роботи до страхового стажу у подвійному розмірі і 20.05.2026 отримала відповідь № 11125-9232/Д-02/8-2100/26, якою позивачу відмовлено у зарахуванні стажу, тому шестимісячний строк звернення до суду позивачем не порушений.

Відповідно до п. 10 ч. 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Відповідно до вимог частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з положеннями статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до вимог частин першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За вимогами ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на викладене, на підставі положень Конституції України, Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 року, ст.ст. 2, 17, 77, 90, 139, 242-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (73036, м. Херсон, вул. Валентини Крицак, буд. 6, код ЄДРПОУ 21295057), третя особа: Пенсійний фонд України (01601, м. Київ, вул. Бастіонна, буд. 9, код ЄДРПОУ 00035323) про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонькій області щодо відмови ОСОБА_1 у зарахуванні до страхового стажу у подвійному розмірі періодів роботи:

- з 11.05.1999 по 02.07.2000;

- з 03.07.2000 по 31.12.2003 (включно).

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області зарахувати періоди роботи з 11.05.1999 року по 02.07.2000 року, з 03.07.2000 року по 31.12.2003 року до страхового стажу ОСОБА_1 у подвійному розмірі.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області внести зміни до Реєстру застрахованих осіб щодо ОСОБА_1 , провести перерахунок страхового стажу ОСОБА_1 та повідомити позивача про результати.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (код ЄДРПОУ 21295057) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) судові витрати з судового збору у розмірі 1331 (одну тисячу триста тридцять одну) гривню 20 копійок.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 26 жовтня 2026 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Л.Б. Голубова