Рішення від 25 жовтня 2026 р. у справі №340/4025/26 — Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2026 року м. Кропивницький Справа № 340/4025/26

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Савонюка М.Я., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у порядку письмового провадження) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинення певних дій,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (надалі – позивач) звернулася до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 (надалі – відповідач), в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення на користь ОСОБА_1 за періоди з 03.08.2020 по 31.12.2022 та з 01.01.2024 по 13.03.2024 включно із застосуванням щомісячної фіксованої індексації в розмірі 4090,51 грн відповідно до абзаців четвертого та шостого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 щомісячну індексацію-різницю в розмірі 4090,51 грн за періоди з 03.08.2020 по 31.12.2022 та з 01.01.2024 по 13.03.2024 включно відповідно до абзаців четвертого та шостого пункту 5 Порядку №1078 з одночасною компенсацією сум податку на доходи фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44, з урахуванням раніше виплачених сум.

В обґрунтування позову зазначає, що у період з 03.08.2020 по 13.03.2024 проходила військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , де перебувала на грошовому та інших видах забезпечення.

Стверджує, що відповідачем протягом зазначеного періоду не здійснювалося нарахування та виплата їй у належному розмірі індексації грошового забезпечення відповідно до вимог Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 (надалі – Порядок №1078).

Вказує, що в березні 2018 року у зв`язку з підвищенням посадових окладів військовослужбовців виникло право на отримання індексації-різниці, передбаченої абзацами 4, 6 пункту 5 Порядку №1078 в розмірі 4090,51 грн щомісячно. При цьому зміна місця проходження військової служби не припиняє раніше набутого права на отримання такої індексації.

Вважає бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати їй у повному розмірі індексації грошового забезпечення у вказаний період такою, що не ґрунтується на нормах чинного законодавства, а отже є протиправною.

З цих підстав просить позов задовольнити.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому заперечив проти задоволення позовних вимог у повному обсязі.

На обґрунтування заперечень зазначив, що позивача було зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 з 05.08.2020 відповідно до наказу від 05.08.2020 №161, а з 01.04.2024 виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення на підставі наказу від 01.04.2024 №92. Тобто, у лютому та березні 2018 року ОСОБА_1 не проходила службу у військовій частині НОМЕР_1 , а тому відомості для обчислення індексації-різниці за ці місяці були відсутні.

Зазначає, що під час проходження служби у військовій частині НОМЕР_1 позивачу нараховувалася індексація грошового забезпечення згідно з Порядком №1078, що підтверджується архівними відомостями за 2020– 2022 та 2024 роки.

Зауважує, що дію Закону України від 03.07.1991 №1282-XII «Про індексацію грошових доходів населення» (далі – Закон №1282-XII) у 2023 році було зупинено, а згідно зі статтею 39 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється наростаючим підсумком із 01.01.2024.

З урахуванням наведеного вважає, що підстави для нарахування індексації за період з 01.01.2024 по 13.03.2024 відсутні, оскільки відповідний поріг індексації не був перевищений.

З цих підстав просить відмовити у задоволенні позову.

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 15.06.2026 відкрито провадження в адміністративній справі №340/3878/26 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_2 , Військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка, військової частини НОМЕР_1 , військової частини НОМЕР_3 про визнання дій і бездіяльності протиправними, зобов`язання вчинити певні дії; справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Ухвалою суду від 15.06.2026 роз`єднано позовні вимоги та виділено, зокрема, у самостійне провадження вимоги ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 .

Ухвалою від 17.06.2026 адміністративну справу №340/4025/26 прийнято до провадження суду та продовжено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

23.10.2026 ухвалою суду витребувано докази по справі.

Установивши фактичні обставини справи, на які посилаються сторони як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши й оцінивши наявні докази, проаналізувавши норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, суд доходить таких висновків.

Судом встановлено, що наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 05.08.2020 №161 лейтенанта ОСОБА_1 , призначену наказом Міністра оборони України від 03.08.2020 №360 на посаду заступника начальника фінансово-економічної служби військової частини НОМЕР_1 , яка прибула з Військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка, з 05.08.2020 зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 та всіх видів забезпечення. Цим наказом її визнано такою, що з 05.08.2020 справи та посаду прийняла і приступила до виконання службових обов`язків за посадою (а.с. 53).

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 01.04.2024 №92 капітана ОСОБА_1 , призначену наказом командира військової частини НОМЕР_4 від 14.03.2024 №51 на посаду начальника служби технічних засобів розвідки озброєння логістики військової частини НОМЕР_3 , визнано такою, що справи та посаду здала і вибула до нового місця служби, та з 01.04.2024 виключено зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 та всіх видів забезпечення (а.с. 52).

Відповідно до архівних відомостей військової частини НОМЕР_1 про нарахування грошового забезпечення за 2020– 2022 роки посадовий оклад позивача у вересні 2020 року становив 5070,00 грн, у січні 2021 року – 5070,00 грн, у березні 2022 року – 4930,00 грн. У період з серпня 2020 року по грудень 2022 року включно їй нараховувалась та виплачувалась поточна індексація грошового забезпечення (а.с. 50-51).

З архівної відомості за січень – квітень 2024 року вбачається, що у січні та лютому 2024 року посадовий оклад позивача становив 4370,00 грн. Відомості про виплату індексації грошового забезпечення в архівній відомості відсутні (а.с. 51зв.)

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає таке.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частин 2-3 статті 9 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” від 20.12.1991 №2011-XII (в редакції у період спірних правовідносин) до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Відповідно до статті 1 Закону України від 03.07.1991 №1282-XII «Про індексацію грошових доходів населення» індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг; поріг індексації - величина індексу споживчих цін, яка надає підстави для проведення індексації грошових доходів населення.

Статтею 2 Закону №1282-ХІІ визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Положеннями статті 4 Закону №1282-ХІІ індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка (до 01 січня 2016 року 101 відсоток).

Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.

Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв`язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 5 Закону №1282-ХІІ підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів. Підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.

Частиною 2 статті 6 Закону №1282-ХІІ, порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 затверджений Порядок проведення індексації грошових доходів населення.

Пунктом 1-1 Порядку №1078 зазначено, що підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка (до 01 січня 2016 року - 101 відсоток). Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з березня 2003 року - місяця опублікування Закону України від 06.02.2003 №491-IV "Про внесення змін до Закону України Про індексацію грошових доходів населення”. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.

Відповідно до пункту 5 Порядку №1078 (в редакції на дату виникнення спірних правовідносин) у разі підвищення тарифних ставок (посадових окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.

Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

З аналізу вищевказаних норм слідує, що до 01.12.2015 будь-яке зростання доходів громадян, в тому числі військовослужбовців, мало наслідком зміну базового місяця для нарахування індексації. Таким чином, базовий місяць для обрахунку індексації не був прив`язаний до події зростання виключно тарифних окладів працівника.

Починаючи з грудня 2015 року обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється не індивідуально для кожного працівника в залежності від прийняття його на роботу або зростання його доплат та надбавок, а від моменту останнього перегляду тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займає працівник.

Відповідно до підпункту 2 пункту 6 Порядку №1078 виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню, а саме: підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.

Отже, індексація грошового забезпечення, як складова грошового забезпечення військовослужбовців, є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, а тому підлягає обов`язковому нарахуванню і виплаті. Звільнення особи з військової служби жодним чином не позбавляє її права на отримання виплат, на які вона має право, проте не отримувала їх під час проходження служби за незалежних від неї обставин.

При цьому обмежене фінансування державного органу чи установи, де особа проходила службу, жодним чином не впливає на право особи отримати індексацію грошового забезпечення.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 19.07.2019 у справі №240/4911/18, від 07.08.2019 у справі №825/694/17, від 20.11.2019 у справі № 620/1892/19, від 05.02.2020 у справі № 825/565/17.

Відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України (далі — КАС України) при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Постанова Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704, що набрала чинності 01.03.2018, змінила розміри тарифних ставок (посадових окладів) і грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців.

Відтак березень 2018 року є місяцем нормативного підвищення тарифних ставок (посадових окладів) військовослужбовців, за яким визначаються передумови виникнення права на індексацію-різницю, передбачену абзацами третім–шостим пункту 5 Порядку №1078.

Щодо нарахування позивачу поточної індексації за період з 03.08.2020 по 31.12.2022 суд зазначає таке.

Із архівних відомостей убачається, що за час проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_1 у 2020– 2022 роках позивачу проводилися помісячні нарахування поточної індексації грошового забезпечення, відображені в окремому рядку «Індексація 2012». Поряд з цим, відомості про щомісячне нарахування відповідачем індексації-різниці за спірні періоди не надано.

Пунктом 3 Прикінцевих положень Закону України від 03.11.2022 №2710-IX «Про Державний бюджет України на 2023 рік» на 2023 рік зупинено дію Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».

Статтею 39 Закону України від 09.11.2023 №3460-IX «Про Державний бюджет України на 2024 рік» установлено, що обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з 01.01.2024.

За результатами січня–травня 2024 року наростаючим підсумком не було перевищено порогу індексації 103 відсотки. Величина індексу споживчих цін перевищила цей поріг за результатами червня 2024 року, після опублікування відповідного індексу в липні 2024 року право на поточну індексацію виникло із серпня 2024 року.

Отже, підстави для нарахування поточної індексації грошового забезпечення в період з 01.01.2024 по 13.03.2024 відсутні.

Щодо застосування при нарахуванні індексації грошового забезпечення позивача абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку №1078, тобто виплати так званої індексації-різниці, право на яку виникає у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) у разі, якщо розмір підвищення доходу не перевищує суму можливої індексації, суд зазначає таке.

Відповідно до абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку №1078 сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.

Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

До чергового підвищення тарифних ставок (посадових окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.

Аналізуючи вищевказані положення спеціального підзаконного нормативно-правового акта, суд вважає за необхідне зазначити, що підвищення посадового окладу у певному місяці не тягне за собою безумовне припинення виплати індексації у подальших періодах.

Порядок №1078 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2018 №141, яка набула чинності 15.03.2018) не пов`язує проведення нарахування індексації доходів громадян із визначенням базового місяця. Подібна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 27.04.2021 у справі №380/1513/20, від 28.09.2022 у справі № 400/1119/21.

При цьому, для правовідносин, пов`язаних з нарахуванням індексації, визначальним є також факт підвищення саме грошового доходу, а не лише тарифних ставок (окладів). Подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 19.05.2022 у справі №380/11404/21.

У даному випадку, суб`єкту владних повноважень необхідно вираховувати розмір підвищення доходу і визначати різницю між сумою індексації і розміром підвищення доходу відповідної особи.

Тобто, для вирішення питання про наявність підстав для виплати індексації у місяці підвищення доходу (базовому місяці) необхідно враховувати дві складові: розмір підвищення грошового доходу особи та суму індексації, що склалася у місяці підвищення цього грошового доходу і встановлювати, чи перевищує розмір підвищення грошового доходу особи суму індексації, що склалася у місяці його підвищення.

Якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу, то індексація не нараховується; якщо ж розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, то сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу. При цьому, до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 Порядку №1078.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до вимог Закону №1282-ХІІ та Порядку №1078 обов`язок визначення розміру підвищення грошового доходу працівника та суми індексації, що склалася у місяці підвищення цього грошового доходу, а також встановлення факту перевищення розміру підвищення грошового доходу працівника над сумою індексації, що склалася у місяці його підвищення з метою вирішення питання про наявність підстав для виплати індексації у місяці підвищення доходу (базовому місяці) покладається безпосередньо на роботодавця.

Отже, для вирішення заявлених позовних вимог позивача має значення розмір індексації грошових доходів, який обчислюється з урахуванням базового місяця та міг би бути виплачений останньому у лютому та березні 2018 року.

Для правильного застосування абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078, ураховуючи спосіб застосований Верховним Судом у справі №400/3826/21, потрібно установити:

- розмір підвищення доходу позивача в березні 2018 року (А) (визначається як різниця між сумою грошового забезпечення в березні 2018 року та сумою грошового забезпечення в лютому 2018 року);

В обидві ці суми враховуються складові грошового забезпечення, які не мають разового характеру (речення 2 абзацу 5 пункт 5 Порядку №1078).

- суму можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 року (Б) (визначається як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року, на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділений на 100 відсотків (абзац 5 пункту 4 Порядку №1078));

- чи перевищує розмір підвищення доходу (А) суму можливої індексації (Б).

Якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року (Б), то це є підставою для нарахування й виплати позивачу індексації-різниці до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби.

Сума індексації-різниці в березні 2018 року розраховується як різниця між сумою можливої індексації (Б) і розміром підвищення доходу (А).

Такий правовий підхід відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постановах від 11.05.2023 у справі №260/6386/21, від 31.01.2024 у справі №320/12968/21 та від 05.02.2024 у справі №360/383/23.

Як установлено судом, у березні 2018 року позивач проходила військову службу у Військовому інституті Київського національного університету імені Тараса Шевченка на посаді командира взводу.

Відповідно до наявної у матеріалах справи довідки про нараховані та виплачені суми грошового забезпечення посадовий оклад позивача у лютому 2018 року становив 685,00 грн, у березні 2018 року – 2910,00 грн. Загальний розмір нарахованого грошового забезпечення за лютий 2018 року становив 7917,84 грн, за березень 2018 року – 8312,43 грн.

Таким чином, розмір збільшення грошового доходу позивача в березні 2018 року становить 394,59 грн (8312,43 грн - 7917,84 грн).

Прожитковий мінімум у березні 2018 року складав 1762 грн, величина приросту індексу споживчих цін — 253,30%.

Сума індексації за березень 2018 року розраховується як: прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.03.2018 помножений на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100, а саме: 1762 грн * 253,30% /100 = 4463,15 грн.

Відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку №1078, сума належної позивачу індексації в березні 2018 року розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу, а саме: 4463,15 грн - 394,59 грн = 4068,56 грн.

Разом із тим суд зазначає, що для вирішення спору щодо обов`язку військової частини НОМЕР_1 здійснювати відповідну виплату у 2020-2022 та 2024 роках необхідно врахувати подальші обставини проходження позивачем військової служби.

Із довідки Військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка про грошове забезпечення за лютий та березень 2018 року встановлено, що на той час позивач обіймала посаду командира взводу з посадовим окладом у березні 2018 року 2910,00 грн.

Натомість наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 05.08.2020 №161 підтверджено призначення позивача на посаду заступника начальника фінансово-економічної служби, а архівними відомостями – встановлений за цією посадою посадовий оклад, що у вересні 2020 року становив 5070,00 грн. Зазначена посада не є тією посадою, за якою відбулося підвищення грошового доходу позивача в березні 2018 року.

Таким чином, станом на початок спірного періоду служби у військовій частині НОМЕР_1 позивач фактично обіймала іншу посаду, а її посадовий оклад відрізнявся від посадового окладу за посадою командира взводу в березні 2018 року.

Верховний Суд у постанові від 07.07.2026 у справі №200/8295/24, зокрема у пункті 62, погодився з висновками суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для застосування індексації-різниці, обчисленої за попередньою посадою, до грошового забезпечення військовослужбовця за іншою посадою, на яку його призначено після місяця підвищення тарифних ставок (посадових окладів). У цій постанові Верховний Суд визнав обґрунтованою відмову у відповідних вимогах за період після призначення на нову посаду.

Пунктом 10-2 Порядку №1078 врегульовано порядок обчислення індексу споживчих цін для осіб, яких переведено на іншу роботу чи місце проходження служби, а також для новоприйнятих осіб. Водночас спір стосується не поточної індексації, а можливості збереження і виплати суми індексації-різниці, визначеної за попередньою посадою у березні 2018 року, після призначення на іншу посаду.

З урахуванням наведеного суд доходить висновку, що індексація-різниця, визначена за результатами підвищення грошового забезпечення позивача у березні 2018 року за посадою командира взводу, не підлягає застосуванню до грошового забезпечення за іншою посадою, яку позивач обіймала у військовій частині НОМЕР_1 у спірному періоді.

Відтак правові підстави для визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу індексації-різниці в заявленому розмірі за періоди з 03.08.2020 по 31.12.2022 та з 01.01.2024 по 13.03.2024 включно відсутні.

Крім того, за змістом наказу від 05.08.2020 №161 позивача зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 і на всі види забезпечення лише з 05.08.2020. Наданими доказами не підтверджено перебування її на грошовому забезпеченні відповідача у період з 03.08.2020 по 04.08.2020 включно.

Згідно з частинами першою, другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі — КАС України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З наведених положень законодавства вбачається, що питання факту сторонами доводяться на засадах рівності, в той час як при вирішенні питання права в частині правомірності рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень саме останній доводить правомірність своїх дій.

Обов`язок відповідача - суб`єкта владних повноважень довести правомірність рішення, дії чи бездіяльності не виключає визначеного частиною 1 статті 77 КАС України обов`язку позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2020 у справі №520/2261/19.

З урахуванням наведених норм права, установлених обставин справи та доказів, наявних у матеріалах справи, суд доходить висновку, що позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльності військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати позивачу щомісячної індексації-різниці у розмірі 4090,51 грн за спірні періоди є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Оскільки у задоволенні позову відмовлено, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 241– 246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинення певних дій – відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено 26 жовтня 2026 року.

Повне найменування учасників справи:

Позивач – ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 , АДРЕСА_1 ).

Відповідач – військова частина НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_6 , АДРЕСА_2 ).

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду М.Я. САВОНЮК