Рішення від 25 жовтня 2026 р. у справі №320/21616/26 — Київський окружний адміністративний суд

Суд: Київський окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: зупинення, відмова в реєстрації податкових накладних

Дата: 25 жовтня 2026 р.

Справа: №320/21616/26

Суддя: Жукова Є.О.

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 жовтня 2026 року м. Київ Справа № 320/21616/26

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Жукової Є.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «ЕДЕЛЬВЕЙЗ»

до1. Головного управління ДПС у м. Києві; 2. Державної податкової служби України

провизнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕДЕЛЬВЕЙЗ» (позивач / платник податків) звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (відповідач 1 / контролюючий орган), Державної податкової служби України (відповідач 2 / ДПС України), в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати Рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 08.04.2026 №13710336/42583984, яким відмовлено в реєстрації від 20.03.2026 №12003.

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладну 20.03.2026 №12003, датою їх фактичного подання на реєстрацію.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ТОВ «ЕДЕЛЬВЕЙЗ» надали всі необхідні документи на підтвердження здійснення господарської операції з контрагентом, однак контролюючим органом не доведено невідповідність отриманих від платника податків документів вимогам законодавства та прийнято необґрунтоване рішення про відмову в реєстрації податкової накладної.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 05.06.2026 відкрито провадження у справі, суд ухвалив розгляд справи здійснювати одноособово за правилами спрощеного позовного провадження, встановленими ст. ст. 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також – КАС України) без повідомлення (виклику) учасників справи.

18 червня 2026 року до через підсистему «Електронний суд» від представника Головного управління ДПС у м. Києві та Державної податкової служби України надійшов відзив на позовну заяву.

Відповідач 1 проти задоволення позовних вимог заперечує в повному обсязі та наголошує на тому, що наданими позивачем копіями документів та поясненнями неможливо встановити реальність здійсненої господарської операції, що знайшла відображення в спірній податковій накладній.

Відповідач 2 вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволення та зазначає, що у разі наявності у суб`єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов`язання судом суб`єкта прийняти рішення конкретного змісту є втручанням у дискреційні повноваження.

23 жовтня 2026 року через підсистему «Електронний суд» від представника Головного управління ДПС у м. Києві надійшли додаткові пояснення.

Відповідач 1 звертає увагу, що здійснюючи моніторинг, контролюючий орган виявляє ризик порушення податкового законодавства, який проявляється у ймовірності складання та надання податкової накладної з порушенням норм ПК та неможливості здійснення операції з постачання товарів (послуг), щодо яких складено податкову накладну/ розрахунок коригування, та/або у ймовірності уникнення платником податку виконання податкового обов`язку.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕДЕЛЬВЕЙЗ» (ЄДРПОУ: 42583984) зареєстроване 31.10.2018 (номер запису: 10741020000080508) та перебуває на податковому обліку в Головному управлінні ДПС у м. Києві.

Згідно з інформації наявної в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ «ЕДЕЛЬВЕЙЗ» здійснює наступні види діяльності: 46.33 Оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, харчовими оліями та жирами (основний) 46.19 Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту 46.36 Оптова торгівля цукром, шоколадом і кондитерськими виробами 46.39 Неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами 46.41 Оптова торгівля текстильними товарами.

Рішенням Головного управління ДПС у м. Києві від 28.09.2021 №312070 ТОВ «ЕДЕЛЬВЕЙЗ» визнано таким, що відповідає пункту 8 Критерії ризиковості платника податку.

02 березня 2026 року було проведено загальні збори учасників ТОВ «ЕДЕЛЬВЕЙЗ» за результатами яких складено протокол № 02/03-26 від 02.03.2026.

На вищезазначених зборах учасники ТОВ «ЕДЕЛЬВЕЙЗ» вирішили затвердити результат внесеного додаткового вкладу третьої особи – Товариства з обмеженою відповідальністю «СКАЙТАУЕР СПЕЙС» у негрошовій формі у розмірі 125 000 000,00 грн. (сто двадцять п`ять мільйонів гривень 00 копійок), що формувався за рахунок внесеного нерухомого майна, а саме: корпус № 6, складова частина об`єкта нерухомого майна – корпус № 6, Е, який знаходиться за адресою: Київська обл., Обухівський р-н, смт. Козин, вул. ул. Весняна буд. 12, загальною площею 771,2 кв. м., який розташований на земельній ділянці площею 1,2963 га, кадастровий номер:3223155400:03:007:0028.

Також на зборах учасників ТОВ «ЕДЕЛЬВЕЙЗ», оформленого протоколом № 02/03-26 від 02.03.2026, було вирішено прийняти ТОВ «СКАЙТАУЕР СПЕЙС» до складу учасників ТОВ «ЕДЕЛЬВЕЙЗ» з огляду на затвердження результатів внесення додаткового вкладу та у зв`язку із фактом внесення ТОВ «ЕДЕЛЬВЕЙЗ» додаткового негрошового вкладу у вигляді нерухомого майна затверджено новий розмір статутного капіталу ТОВ «ЕДЕЛЬВЕЙЗ» у сумі 416 548 694,00 гривень.

Зміна статутного капіталу ТОВ «ЕДЕЛЬВЕЙЗ» шляхом збільшення на вартість нерухомого майна внесеного ТОВ «СКАЙТАУЕР СПЕЙС» як додаткового вкладу здійснювалось з урахуванням Звіту про оцінку нерухомого майна – нежитлової будівлі корпусу №6, літера Е, загальною площею 771,2 кв. м., розташованого за адресою: Київська область, Обухівський район, вул. Весняна, буд. 12.

Факт передачі майна (внесеного ТОВ «СКАЙТАУЕР СПЕЙС» як додаткового вкладу) підтверджується актом приймання-передачі від 02.03.2026 та відповідними відомостями, внесеними до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі також ЄДР), що підтверджується випискою з ЄДР від 03.03.2026.

Здійснюючи господарську діяльність між ТОВ «ЕДЕЛЬВЕЙЗ» (продавець) та ТОВ «ОПТОМАНІЯ» (покупець) було укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна від 20.03.2026 згідно з яким продавець передає, а покупець приймає у власність корпус № 6, складова частина об`єкта нерухомого майна: корпус № 6, Е, який знаходиться за адресою: Київська обл., Обухівський р-н, смт. Козин, вул. Весняна буд. 12, загальною площею - 771,2 кв. м., який розташований на земельній ділянці площею 1,2963 га, кадастровий номер:3223155400:03:007:0028.

Пунктом 3 договору купівлі-продажу нерухомого майна від 20.03.2026 передбачено, що за домовленістю сторін продаж нерухомого майна здійснюється за ціною, яка становить 125 000 000,00 грн (сто двадцять п`ять мільйонів) гривень 00 копійок, крім того ПДВ 25 000 000,00 грн (двадцять п`ять мільйонів) гривень 00 копійок, разом з ПДВ 150 000 000,00 грн (сто п`ятдесят мільйонів) гривень 00 копійок у безготівковій формі.

Передача ТОВ «ЕДЕЛЬВЕЙЗ» майна, яке є предметом договору купівлі-продажу від 20.03.2026, у власність ТОВ «ОПТОМАНІЯ» підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав № 469615739 від 24.03.2026.

За результатами проведеної господарської операції та на виконання вимог Податкового законодавства, ТОВ «ЕДЕЛЬВЕЙЗ» було складено та надіслано на реєстрацію до ГУ ДПС у м. Києві податкову накладу від 20.03.2026 № 12003 на загальну суму коштів, що підлягає сплаті, з урахування податку на додану вартість 150 000 000,00 гривень.

Контролюючий орган надіслав платнику податків квитанції про зупинення реєстрації зазначеної податкової накладної у зв`язку з тим, що податкова накладна складена та подана платником податку, який відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку.

У вказаній квитанції додаткового повідомлено про показник «D» та «P» та запропоновано надати пояснення та копії документів (договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання / придбання товарів / послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури / інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують інформацію, зазначену у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі), достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі

З метою розблокування поданої на реєстрацію податкової накладної, ТОВ «ЕДЕЛЬВЕЙЗ» надіслали Головному управлінню ДПС у м. Києві письмові пояснення разом з копіями первинних та інших документів, які відображають зміст господарських операцій за результатом яких складено спірні податкові накладні.

До пояснень було долучено наступні копії первинних та інших документів: рішення ТОВ «СКАЙТАУЕР СПЕЙС» від 26.02.2026; протокол ТОВ «ЕДЕЛЬВЕЙЗ» від 02.03.2026; акт приймання-передачі майна від 02.03.2026; виписка з ЄДР від 03.03.2026; договір купівлі-продажу від 20.03.2026; витяг з ЄДР від 24.03.2026; акт приймання- передачі нерухомого майна до статутного капіталу ТОВ «ЕДЕЛЬВЕЙЗ»; протокол ТОВ «ЕДЕЛЬВЕЙЗ» від 18.03.2026 №18/03.

Опрацювавши подані платником податків письмові пояснення, Головне управління ДПС у м. Києві надіслали платнику податків повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляд питання прийняття комісіє регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному державному реєстрі податкових накладних, згідно з яким запропоновано надати письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено.

Додатково зазначено – «Надати пояснення та документальне підтвердження щодо наявності та місць їх зберігання ТМЦ, що обліковуються на 2 класі плану рахунків на теперішній час.».

ТОВ «ЕДЕЛЬВЕЙЗ» скористалося правом на подання додаткових пояснень та надіслали до контролюючого органу письмові пояснення в яких повідомили, що відповідно до розподільчого балансу від 27.08.2021, у процесі створення нової юридичної особи частина активів, у тому числі товарно-матеріальні цінності на суму 213,4 млн грн, була передана на користь іншого суб`єкта господарювання. Зазначена передача здійснена у межах процедури реорганізації (виділу) відповідно до вимог чинного законодавства України.

Також, у зазначеному повідомлено, платник податків повідомив контролюючий орган про те, що станом на теперішній час ТОВ «ЕДЕЛЬВЕЙЗ» не здійснює фактичного володіння та контролю за зазначеними товарно-матеріальними цінностями, а також не має інформації щодо їх поточного місцезнаходження, оскільки такі активи були передані іншій юридичній особі та обліковуються на її балансі.

До додаткових пояснень було долучено копію розподільчого балансу, складеного при створенні ТОВ «ЛЕОНТОПОДІУМ» шляхом його виділу із ТОВ «ЕДЕЛЬВЕЙЗ», станом на 27 серпня 2021 року та затвердженого Рішенням № 1-27/08-21 Учасника Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕДЕЛЬВЕЙЗЙ від 27 серпня 2021 року.

Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у м. Києві було прийнято рішення від 08.04.2026 № 13710336/42583984, яким відмолено у реєстрації податкової накладної від 20.03.2026 №12003 у зв`язку з наданням платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства.

Додатково зазначено – «Платником у 2021 року сформовано ліміт в СЕА ПДВ на суму 42,7 млн грн за рахунок придбання товарів (тканини, взуття, чемодани, одяг, ковдри, кава та інше).Платником не надано документальне підтвердження щодо наявності та місць їх зберігання вищевказаних ТМЦ, які приймають участь у формуванні реєстраційного ліміту, а також їх використання в господарській діяльності. Крім того, актом документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Едельвейз» № 25503/26-15-07-04-02/42583984 від 16.09.2022 з питань законності декларування від`ємного значення з ПДВ за червень 2022 року, задекларованого у попередніх звітних періодах за червень, липень, серпень 2021 року (податкова декларація з податку на додану вартість від 08.07.2022 № 9116449317), у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, встановлено завищення суми від`ємного значення з ПДВ на суму 42,7 млн грн. Тобто, перевіркою не підтверджено наявність вищевказаних ТМЦ, які були відображені у складі податкового кредиту у декларації з податку на додану вартість та стали основним чинником виникнення від`ємного значення з ПДВ. Також, згідно рішення №312070 від 28.09.2021 ТОВ ""ЕДЕЛЬВЕЙЗ"" віднесено до переліку ризикових платників на підставі п. 8 Критеріїв ризиковості. Платник жодного разу не подавав повідомлення щодо невідповідності критеріям ризиковості. В ГУ ДПС у м. Києві відсутня інформація щодо набрання чинності рішення суду провиключення платника з переліку ризикових платників. Відповідно до інформаційних баз даних ДПС у платника відсутня сплата ПДФО, ЄСВ та військового збору, що підтверджує виплати заробітної плати працівникам. Нерухоме майно, яке зазначено у податковій накладній не зазначено у відомостях про об`єкти оподаткування. У 2026 році з метою реєстрації ПН з номенклатурою «Корпус 6,Е, загальною площею - 771,2 кв. м.» в адресу ТОВ «ОПТОМАНІЯ» платник намагається скористатись реєстраційним лімітом ПДВ.».

Встановлені судом фактичні обставини справи сторонами не заперечуються та підтверджуються наявними в матеріалах справи документами.

Не погоджуючись із рішенням про відмову в реєстрації податкової накладної, вважаючи свої права та інтереси порушені, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд приходить до наступних висновків.

Приписами частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як відомо, діяльність органів державної влади здійснюється у відповідності до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, який побудовано на основі принципу «заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом».

Застосування такого принципу суттєво обмежує цих суб`єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, а також забезпечує використання ними владних повноважень виключно в межах закону і тим самим істотно обмежує можливі зловживання з боку держави та її органів. Вчинення ж державним органом чи його посадовою особою дій у межах компетенції, але непередбаченим способом, у непередбаченій законом формі або з виходом за межі компетенції є підставою для визнання таких дій та правових актів, прийнятих у процесі їх здійснення, неправомірними.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплату пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків і визначає заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу є Податковий кодекс України від 02.12.2010 року № 2755-VI (далі також - ПК України).

Відповідно до підпункту 14.1.60 пункту 14 статті 14 Податкового кодексу України Єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Відповідно до частини "а" пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу у володіння та користування лізингоодержувачу/орендарю.

Пунктом 201.7 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 01 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Відповідно до вимог пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

На виконання цієї норми Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 11 грудня 2019 року № 1165, якою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі - Порядок № 1165, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Пунктом 5 Порядку № 1165 передбачено, що платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Пунктом 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість, які є додатком 1 до Порядку № 1165, перебачено, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

За змістом пунктів 6, 10, 11 Порядку № 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, який склав та/або подав податкову накладну/розрахунок коригування для реєстрації в Реєстрі, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (крім розрахунку коригування, складеного відповідно до вимог підпунктів “б” і “в” підпункту 97.4 пункту 97 підрозділу 2 розділу ХХ “Перехідні положення” Кодексу).

У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів відповідно до Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Мінфіну від 12 грудня 2019 р. № 520.

Відповідно до абзацу другого пункту 25, абзацу першого пункту 26 Порядку №1165 Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісія регіонального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком та Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим Мінфіном.

Механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначено наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року № 520, яким затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі - Порядок № 520, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Пунктом 4 Порядку №520 визначено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.

Відповідно до пункту 5 Порядку №520 платник податку, який склав податкову накладну / розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації таких податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі може подати такі документи:

договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури / інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;

інші документи, що підтверджують інформацію, зазначену у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі.

Письмові пояснення та копії документів, зазначені у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» (пункт 7 Порядку №520).

За правилами пункту 9 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.

За результатами розгляду поданих письмових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку:

або приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку;

або надсилає повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі (далі - Повідомлення), засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку з пропозицією щодо надання платником податку додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування;

або приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі у разі надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства, та надсилає його платнику податку засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Платник податку має право подати до контролюючого органу додаткові пояснення та копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання Повідомлення.

Додаткові письмові пояснення та копії документів, зазначені в абзаці шостому цього пункту, платник податку подає до ДПС засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».

За результатами розгляду поданих додаткових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем їх отримання, приймає рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Якщо платник податку не надав додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі протягом 5 робочих днів, що настають за днем граничного строку їх подання, визначеного абзацом шостим цього пункту, та надсилає його платнику податку засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Пунктом 10 Порядку №520 визначено, що комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

ненадання / часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, при отриманні Повідомлення;

та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Пунктом 12 Порядку №520 передбачено, що рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Повертаючись до обставин цієї справи, суд зазначає, що зі змісту квитанції, якою було зупинено реєстрацію податкової накладної від 20.03.2026 №12003 слідує, що контролюючим органом не конкретизовано які саме документи слід надати платнику податків та чого мають стосуватися пояснення такого платника податків для того, аби реєстрація зупиненої податкової накладної стала можливою, що свідчить про невідповідність сформованої квитанції вимогам до таких, що визначені пунктом 11 Порядку № 1165.

Не зважаючи на зазначене, ТОВ «ЕДЕЛЬВЕЙЗ» отримавши квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної від 20.03.2026 №12003 надіслали Головному управлінню ДПС у м. Києві письмові пояснення та копії первинних та інших документів на підтвердження господарської операції за результатами якої було складено та надіслано на реєстрацію спірну податкову накладну.

До пояснень було долучено наступні копії первинних та інших документів: рішення ТОВ «СКАЙТАУЕР СПЕЙС» від 26.02.2026; протокол ТОВ «ЕДЕЛЬВЕЙЗ» від 02.03.2026; акт приймання-передачі майна від 02.03.2026; виписка з ЄДР від 03.03.2026; договір купівлі-продажу від 20.03.2026; витяг з ЄДР від 24.03.2026; акт приймання- передачі нерухомого майна до статутного капіталу ТОВ «ЕДЕЛЬВЕЙЗ»; протокол ТОВ «ЕДЕЛЬВЕЙЗ» від 18.03.2026 №18/03.

Опрацювавши подані платником податків письмові пояснення, Головне управління ДПС у м. Києві надіслали платнику податків повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляд питання прийняття комісіє регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному державному реєстрі податкових накладних, згідно з яким запропоновано надати письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено.

Додатково зазначено – «Надати пояснення та документальне підтвердження щодо наявності та місць їх зберігання ТМЦ, що обліковуються на 2 класі плану рахунків на теперішній час.».

ТОВ «ЕДЕЛЬВЕЙЗ» скористалося правом на подання додаткових пояснень та надіслали до контролюючого органу письмові пояснення в яких повідомили, що відповідно до розподільчого балансу від 27.08.2021, у процесі створення нової юридичної особи частина активів, у тому числі товарно-матеріальні цінності на суму 213,4 млн грн, була передана на користь іншого суб`єкта господарювання. Зазначена передача здійснена у межах процедури реорганізації (виділу) відповідно до вимог чинного законодавства України.

Також, у зазначеному повідомлено, платник податків повідомив контролюючий орган про те, що станом на теперішній час ТОВ «ЕДЕЛЬВЕЙЗ» не здійснює фактичного володіння та контролю за зазначеними товарно-матеріальними цінностями, а також не має інформації щодо їх поточного місцезнаходження, оскільки такі активи були передані іншій юридичній особі та обліковуються на її балансі.

До додаткових пояснень було долучено копію розподільчого балансу, складеного при створенні ТОВ «ЛЕОНТОПОДІУМ» шляхом його виділу із ТОВ «ЕДЕЛЬВЕЙЗ», станом на 27 серпня 2021 року та затвердженого Рішенням № 1-27/08-21 Учасника Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕДЕЛЬВЕЙЗЙ від 27 серпня 2021 року.

Однак, контролюючим органом жодним чином не надано оцінки отриманим від платника податку копіями первинних та інших документів та не спростовано того, що надані документи в повній мірі підтверджують інформацію, зазначену в податковій накладній.

Як і під час розгляду справи такі пояснення та документи податковим органом з наведенням належного і переконливого обґрунтування до суду не надано.

Натомість ґрунтовний аналіз наданих позивачем документів дозволяє зробити висновок, що надіслані платником податків письмові пояснення з копіями первинних та інших документів відображають зміст спірної господарської операції та є достатніми для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Разом з тим, зі змісту оскаржуваного рішення не вбачається, які саме копії документів, надані платником податків до контролюючого органу, складені (оформлені) із порушення законодавства, а зазначена додаткова інформація взагалі не стосується господарської операції за результатом якої було складено податкову накладну від 20.03.2026 № 12003.

В контексті викладеного, суд наголошує, що законодавець встановив чітку та послідовну процедуру реалізації обов`язку платника щодо реєстрації податкової накладної, яка поєднує як обов`язок платника податку належним чином документально підтвердити здійснення господарської операції, так і повноваження контролюючого органу здійснювати превентивний контроль за дотриманням вимог податкового законодавства.

У межах цієї процедури зупинення реєстрації податкової накладної не є санкцією, а виступає тимчасовим запобіжним заходом, спрямованим на перевірку достатності та належності документального підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній.

Водночас, реалізація такого заходу з боку контролюючого органу обумовлена обов`язком дотримання встановленого законом порядку, зокрема належного інформування платника про підстави зупинення реєстрації та перелік документів, необхідних для подальшого розгляду питання.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 23 липня 2026 року в справі №200/6694/25.

Отже, встановлені судом вище обставини у своїй сукупності призводять до необґрунтованості та невмотивованості, прийнятого суб`єктом владних повноважень оскаржуваного акту індивідуальної дії щодо відмови в реєстрації спірної податкової накладної.

Принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень, відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, має на увазі, що рішення повинно бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Європейським Судом з прав людини у рішенні по справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 01 липня 2003 року, вказано, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обгрунтування своїх рішень.

У рішенні від 10 лютого 2010 року у справі «Серявін та інші проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Отже, рішення суб`єкта владних повноважень повинні ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.

При цьому, суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само, недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Разом з тим, приймаючи рішення або вчиняючи дію, суб`єкт владних повноважень не може ставати на сторону будь-якої з осіб та не може виявляти себе заінтересованою стороною у справі, виходячи з будь-якого нелегітимного інтересу, тобто інтересу, який не випливає із завдань цього суб`єкта, визначених законом.

Прийняття рішення, вчинення (не вчинення) дії вимагає від суб`єкта владних повноважень діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів, з відданістю визначеним законом меті та завданням діяльності, передбачувано, без корисливих прагнень досягти персональної вигоди, привілеїв або переваг через прийняття рішення та вчинення дії.

Таким чином, висновки та рішення суб`єкта владних повноважень можуть ґрунтуватися виключно на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.

Верховний Суд у постанові від 05.03.2020 року у справі №640/467/19 сформував правовий висновок, відповідно до якого обґрунтованість, в силу ст. 2 КАС України, є однією з обов`язкових ознак рішення (дії, бездіяльності) суб`єкта владних повноважень, що підлягає встановленню адміністративним судом. Загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його оформлення (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Суд також враховує висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 05.01.2021 у справі № 640/10988/20, що навіть, якщо Порядком №1165 затверджено форму рішення, яка не передбачає конкретизації підстав у разі відповідності пунктам 1 - 8 критеріїв ризиковості платника податку, проте не виконання відповідачем обов`язку доказування, встановленого частиною другою статті 77 КАС України, а саме недоведеність суду правомірності прийняття рішення (що воно прийняте обґрунтовано, добросовісно, розсудливо, за наявності визначених Порядком №1165 підстав), є підставою для визнання протиправним та скасування оскаржуваного рішення.

Підсумовуючи викладене, зважаючи на сталу практику Верховного Суду щодо застосування норм Порядку №520 та Порядку №1165, враховуючи встановлені обставини справи в комплексному аналізі наявних у матеріалах справи доказів, що надавались для реєстрації податкових накладних, суд дійшов до висновку, що позивач надав усі наявні та достатні документи, передбачені податковим законодавством, необхідні для реєстрації податкових накладних.

Щодо посилань ДПС України на дискреційність повноважень, суд такі посилання відповідача-2 відхиляє та зазначає, що вказаний спосіб захисту порушеного прав позивача узгоджується з практикою Європейського Суду з прав людини.

Так, у пункті 110 рішення від 23.07.2002 року у справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та «Вуліч проти Швеції» суд визначив, що «... адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі і поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління».

В даному випадку, зобов`язання відповідача 2 зареєструвати в Єдиному реєстрі податкову накладну є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, та є належним способом захисту порушеного права.

Наведена позиція не суперечить правовим висновкам Верховного Суду, викладеним у постановах від 03 листопада 2021 у справі № 360/2460/20, від 27 квітня 2020 у справі №360/1050/19, від 18 лютого 2020 у справі №360/1776/19.

Згідно з положеннями частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення зокрема про: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень

Частина третя статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Відповідно до пункту 19 Порядку № 1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій

прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення) неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування Пунктом 20 Порядку № 1246, встановлено, що у разі надходження до ДПС України рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Таким чином, належним способом захисту порушеного прав позивача є зобов`язання відповідача - Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних спірні податкові накладні датою фактичного подання.

Пунктами 1 – 10 частини 2 статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Положеннями частини 1 статті 9 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 2 статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Відповідно до п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Київський окружний адміністративний суд, з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат зі сплати судового збору, суд дійшов до наступного висновку.

Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. (частина 1 статті 132 КАС України).

Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі. (частина 1 статті 143 КАС України).

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Судом встановлено, що при зверненні до суду з цією позовною заяво позивачем було сплачено за реквізитами Київського окружного адміністративного суду судовий збір в сумі 3328,00 грн.

Згідно з інформацією, наявною в комп`ютерній програмі «Діловодство спеціалізованого суду» зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України підтверджено.

В свою чергу, ставки сплати судового збору визначені статтею 4 Закону України "Про судовий збір", де вказано, що за подання до адміністративного суду:

- адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою – підприємцем ставка становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб

Частиною 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Разом із тим, статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" передбачено, що з 1 січня 2026 року встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб в розмірі 3328 гривень.

Матеріалами справи підтверджується, позовну заяву подано через підсистему «Електронний суд», позивачем заявлено 1 (одну) основну позовну вимогу немайнового характеру.

Отже, відповідно до приписів Закону України “Про судовий збір”, сума судового збору за заявлені позовні вимоги повинна становити 2662,40 гривень, тоді як позивачем сплачено судовий збір в розмірі 3328 гривень.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Таким чином, надмірно сплачений судовий збір може бути повернутий позивачу за його клопотанням за ухвалою суду, водночас судовий збір у розмірі 2662,40 гривень підлягає відшкодуванню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів солідарно.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕДЕЛЬВЕЙЗ» (ЄДРПОУ: 42583984) задовольнити.

2. Визнати протиправними та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 08.04.2026 № 13710336/42583984.

3. Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 20.03.2026 № 12003, фактичною датою її направлення на реєстрацію.

4. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕДЕЛЬВЕЙЗ» сплачений судовий збір у розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривень 20 (двадцять) копійок за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві.

5. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕДЕЛЬВЕЙЗ» сплачений судовий збір у розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривень 20 (двадцять) копійок за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Жукова Є.О.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua