Рішення від 21 жовтня 2026 р. у справі №320/19540/23 — Київський окружний адміністративний суд

Суд: Київський окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них

Дата: 21 жовтня 2026 р.

Справа: №320/19540/23

Суддя: Лапій С.М.

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 жовтня 2026 року м. Київ справа №320/19540/23

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лапій С.М., розглянувши в м. Києві за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу за позовом гр. ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулася гр. ОСОБА_1 з позовом, у якому просить:

-визнати дії ГУ ПФУ у м. Києві щодо відмови їй у зарахуванні до спеціального стажу періоду роботи на посаді вчителя початкових класів у ПП «МЗОПШ Лінгва -ХХІ століття» у період з 01.06.1995 року по 10.08.2010 року та не виплаті їй грошової допомоги у розмірі 10-ти місячних пенсій станом на день призначення пенсії за віком, як це передбачено п.7.1 розділу 15 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» протиправними;

-зобов`язати ГУ ПФУ у м. Києві зарахувати їй до спеціального стажу період роботи на посаді вчителя початкових класів у ПП «МЗОПШ Лінгва - ХХІ століття» у період з 01.06.1995 року по 10.08.2010 року та виплатити їй грошову допомогу у розмірі 10-ти місячних пенсій станом на день призначення пенсії за віком, як це передбачено п.7.1 розділу 15 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

На обґрунтування заявлених позовних вимог позивачка зазначила, що працювала на посадах, які дають право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до п. «е» - «ж» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» і має стаж на такій роботі більше 30 років, не отримувала пенсію, а тому відповідно до п. 7-1 розділу «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» має право на отримання грошової допомоги, що не підлягає оподаткуванню, у розмірі 10 місячних пенсій станом на день її призначення.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 12.06.2023 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Судом встановлено, що позивачці з 08.03.2023 призначено пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на підставі заяви від 12.03.2023

Позивачка неодноразово зверталася до пенсійного органу із заявами про виплату грошової допомоги у розмірі 10 місячних пенсій відповідно до п. 7.1 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

За результатом розгляду звернень рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області відмовлено у виплаті одноразової грошової допомоги згідно п. 7.1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону у зв`язку із відсутністю необхідного страхового стажу роботи на посадах, робота яких дає право на призначення пенсії за вислугу років про що повідомлено листом Головного управління від 04.04.2023 №2600-0211-8/64128.

Зазначеним рішенням встановлено, що стаж роботи в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років становить 21 рік 2 місяці 16 днів та складається з періоду роботи з 16.07.2010 по 10.03.2023 та з 06.02.1985 по 06.09.1993.

Також, листом ГУ ПФУ в м. Києві від 14.04.2023 №11851-9908/Г-02/8-2600/23 повідомлено позивачку, що рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області відмовлено у виплаті одноразової грошової допомоги згідно п. 7.1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону у зв`язку із відсутністю необхідного страхового стажу роботи на посадах, робота яких дає право на призначення пенсії за вислугу років.

Страховий стаж роботи в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років становить 21 рік 2 місяці 16 днів та складається з періоду роботи з 16.07.2010 по 10.03.2023 та з 06.02.1985 по 06.09.1993.

Судом встановлено, що підставою для відмови стало не зарахування до спеціального стажу періоду роботи позивачки у навчальному закладі «Лінгва-ЛТД» у період з 01.06.1995 по 10.08.2010.

Час роботи позивачки на посаді вчителя початкових класів з 01.06.1995 по 10.08.2010 підтверджується записами в трудовій книжці № 10 та довідкою ПП "Маріупольська загальноосвітня приватна школа I-III ступенів "ЛІНГВА-XXI століття".

Відповідно до довідки про спадкоємність підприємств слідує:

-рішенням Маріупольської міської ради народних депутатів №758 від 22.10.1992 року зареєстровано ТОВ «Навчально-комерційний центр «Лінгва-ЛТД», яке стало правонаступником Азовської міжрегіональної школи менеджменту «Лінгва»;

-рішенням міського голови №638 від 23.07.1999 зареєстровано підприємство «Середня загальноосвітня приватна школа «Лінгва-ХХІ століття» Донецької області», яке стало правонаступником ТОВ «Навчально-комерційний центр «Лінгва ЛТД»;

-рішенням Маріупольської міської ради №824 від 21.12.2004 ПП «Середня загальноосвітня приватна школа «Лінгва-ХХІ століття» Донецької області» було перейменовано в ПП «Маріупольська загальноосвітня приватна школа І-ІІІ ступенів «Лінгва-ХХІ століття» Донецької області».

Ліцензією Донецької обласної державної адміністрації №050012 засвідчено право здійснення діяльності для одержання повної загальної середньої освіти.

Ліцензією Донецької обласної державної адміністрації №052952 засвідчено право повної загальної середньої освіти (1-11 кл.).

Ліцензією Донецької обласної державної адміністрації №052541 засвідчено право провадження освітньої діяльності за рівнем повної загальної середньої освіти.

Ліцензією №142943 надано право провадження освітньої діяльності за рівнем повної загальної середньої освіти.

Позивачка вважаючи, що пенсійним органом порушено її права, звернулася до суду за захистом своїх прав.

Надаючи правову оцінку обставинам, що склалися між сторонами, суд зазначає таке.

Відповідно до пункту “е” статті 55 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров`я та соціального забезпечення при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку.

Згідно із пунктом 7-1 розділу XV Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е"-"ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.

Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та механізм виплати цієї допомоги встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Умови обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" визначає Порядок обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1191 (далі - Порядок №1191).

Відповідно до пункту 2 Порядку № 1191 до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" і "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", що передбачені: переліком закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 4 листопада 1993 року № 909 "Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років".

Згідно пункту 5 Порядку № 1191 грошова допомога надається особам, яким починаючи з 1 жовтня 2011 року призначається пенсія за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 зазначеного Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" - "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію.

Пунктом 7 Порядку № 1191 встановлено, що виплата грошової допомоги здійснюється органами Пенсійного фонду України одноразово у розмірі десяти місячних пенсій за рахунок коштів Державного бюджету України одночасно з першою виплатою пенсії, яка призначена до виплати.

З аналізу наведених норм законодавства можна зробити висновок, що право особи на отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій пов`язується з:

1) наявністю у неї необхідного спеціального страхового стажу (від 25 до 30 років) роботи на певних визначених законодавством посадах;

2) вихід на пенсію саме з цих посад в закладах та установах державної та комунальної форми власності;

3) неотримання такою особою до моменту виходу на пенсію за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” будь-якого іншого виду пенсії.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 02.08.2019 у справі №724/579/17, від 20.02.2019 у справі №462/5636/16-а, від 19.03.2019 у справі №466/5637/17, від 22.03.2019 у справі № 682/2177/17, від 09 грудня 2021 року у справі №264/6871/16-а, від 15.06.2022 року у справі №200/854/19-а.

Перелік закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, визначений постановою Кабінету Міністрів України від 4 листопада 1993 року №909 (далі - Перелік №909).

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 4 листопада 1993 року № 909 до переліку посад, які дають право на пенсію за вислугою років, віднесено роботу у вищих навчальних закладах I-II рівнів акредитації, професійно-технічних навчальних закладах на таких посадах: директори, їх заступники з навчально-виховної (навчальної, виховної, навчально-виробничої) роботи, старші майстри виробничого навчання, майстри виробничого навчання, викладачі, педагоги професійного навчання, практичні психологи, соціальні педагоги, керівники гуртків, секцій, студій та інших форм гурткової роботи.

Перелік посад педагогічних та науково-педагогічних працівників, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 14 червня 2000 року №963.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14 червня 2000 року №963, до переліку посад педагогічних працівників відносяться:

1) Директор, завідувач, завідувач філією, заступник завідувача філією з навчально-виховної (навчальної, виховної) роботи, начальник вищого навчального закладу I та II рівня акредитації, професійно-технічного навчального закладу, загальноосвітнього навчального закладу, навчального закладу для громадян, які потребують соціальної допомоги та реабілітації, дошкільного навчального закладу, позашкільного навчального закладу (на якого поширюються умови оплати праці працівників установ і закладів освіти), навчально-методичної, методичної, науково-методичної установи, навчального закладу післядипломної освіти, приймальника-розподільника для дітей органу Національної поліції, притулку для дітей, центру соціально-психологічної реабілітації дітей, інклюзивно-ресурсного центру, ресурсного центру підтримки інклюзивної освіти, директор, консультант, психолог центру професійного розвитку педагогічних працівників, навчально-виробничого (міжшкільного) комбінату (центру), школи-дитячого садка, інших навчально-виховних комплексів (об`єднань); їх заступники з навчальної, виховної, навчально-виховної, методичної, виробничої, навчально-методичної, навчально-виробничої роботи; заступник директора з навчально-методичної роботи - керівник навчально-методичного центру державної установи "Школа супергероїв"; заступники директора з навчально-виховної, навчальної, виховної роботи центрів професійної, медичної, фізичної та соціальної реабілітації осіб з інвалідністю; ранньої реабілітації дітей з інвалідністю.

2) Завідувач: логопедичного пункту, інтернату при школі, заочного відділення школи, фільмотеки, навчально-консультаційного пункту, відділення навчального закладу, навчально-методичного кабінету (лабораторії); завідувач, керівник виробничої (навчальної) практики, фізичного виховання, навчально-виробничої (навчальної) майстерні, відділу (лабораторії, кабінету, частини) з основного напряму діяльності, його заступник; завідувач освітнього центру державної установи "Школа супергероїв"; завідувач навчальної (педагогічної) частини закладів охорони здоров`я та соціального забезпечення; завідувач територіальних курсів цивільного захисту та безпеки життєдіяльності, його заступник.

3) Вчителі, викладачі всіх спеціальностей, асистент вчителя, асистент вчителя-реабілітолога, старший викладач вищого навчального закладу I і II рівня акредитації, майстер виробничого навчання, педагог професійного навчання, старший вихователь, вихователь, асистент вихователя, соціальний педагог по роботі з дітьми з інвалідністю, логопед закладу охорони здоров`я та соціального забезпечення, методист, педагог-організатор, практичний психолог, соціальний педагог, керівник гуртка, секції, студії, інших форм гурткової роботи; концертмейстер, художній керівник, культорганізатор, акомпаніатор, екскурсовод, інструктор з туризму закладів освіти; старший вожатий, вожатий, вихователь-методист, музичний керівник, інструктор з фізкультури, інструктор з праці, інструктор слухового кабінету, фахівець (консультант) інклюзивно-ресурсного центру, старший керівник та керівник туристських груп (походу, екскурсії, експедиції) у позашкільних закладах; старший майстер у професійно-технічному навчальному закладі, перекладач-дактилолог; помічник директора з режиму, старший черговий з режиму, черговий з режиму у закладах освіти для громадян, які потребують соціальної допомоги і реабілітації.

Матеріалами справи підтверджено, що позивачка з 01.06.1995 по 10.08.2010 працювала у ПП "Маріупольська загальноосвітня приватна школа I-III ступенів "ЛІНГВА-XXI століття".

Суд звертає увагу, що спірним питанням у цій справі є правомірність рішення відповідача про відсутність підстав для зарахування до спеціального стажу позивачки спірного періоду її роботи з 01.06.1995 по 10.08.2010, з метою отримання грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 розділу «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV.

У постанові від 15.06.2022 у справі №200/854/19-а Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду зазначив, що суть зазначеної грошової допомоги полягає в додатковій гарантії для працівників, які працювали в установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" - "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Наявність такої гарантії спонукає осіб працювати саме в установах державної або комунальної форми власності і набувати необхідний стаж у зазначених установах. При цьому, зміст норми 7-1 розділу "Прикінцеві положення" Закону №1058-IV дозволяє стверджувати, що у разі, якщо на день досягнення пенсійного віку особа не має відповідного спеціального стажу (для жінок 30 років, у редакції Закону №1058 станом на час виникнення спірних правовідносин), то така особа може "відтермінувати" реалізацію свого права виходу на пенсію задля набуття спеціального стажу, необхідного для отримання грошової допомоги. Таке тлумачення зазначеної норми є цілком логічним. Особа продовжує працювати в установах державної або комунальної форми власності та погоджується отримувати пенсію з більш пізнього віку, а держава, в свою чергу, заохочує таких осіб додатковою соціальною гарантією.

Також у зазначеній постанові колегія суддів ВС зазначила, що норму пункту 7-1 розділу "Прикінцеві положення" Закону №1058-IV слід тлумачити таким чином, що для отримання визначеної пунктом 7-1 розділу Прикінцеві положення Закону №1058-IV грошової допомоги при виході на пенсію по Закону №1058-IV особа має дотриматись таких вимог:

- станом день досягнення пенсійного віку працювати в установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" - "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення";

- пенсія має призначатися особі вперше (тобто особи, які отримували пенсію раніше і з будь-яких причин перестали отримувати її право на зазначену грошову допомогу втратили);

- станом на день звернення за призначенням пенсії особа повинна мати страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років, у редакції Закону №1058 станом на час виникнення спірних правовідносин) на зазначених вище посадах.

Як встановлено судом, позивачка отримавши право на призначення пенсії, продовжила працювати на посаді, робота на якій дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» - «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», що підтверджується копією трудової книжки.

Із заявою про призначення пенсії за віком позивачка звернулась до відповідного територіального органу ПФУ 12.03.2023, при цьому є помилковою позиція позивачки, що включення її посади до Переліку посад педагогічних та науково-педагогічних працівників, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 14.06.2000 за № 963, дає їй безумовне право на отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій, позаяк за змістом пункту «е» статті 55 Закону №1788-ХІІ та Постанови № 909 значення має не лише займана посада, а й заклад, в якому працювала позивачка.

За такого правового регулювання робота позивачки на посаді вчителя початкових класів з 01.06.1995 по 10.08.2010 у ПП "Маріупольська загальноосвітня приватна школа I-III ступенів "ЛІНГВА-XXI століття" (Приватне підприємство) не дає їй права на виплату грошової допомоги, передбаченої пунктом 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставах, в межах та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Згідно з частини 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд також враховує частину 2 статті 2 КАС України, відповідно до приписів якої у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до вимог статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Тобто, ці норми одночасно покладають обов`язок на сторін доводити суду обґрунтованість своїх тверджень або заперечень. Належних і достатніх доказів, які б спростовували доводи відповідача, позивачка до суду не надала.

Враховуючи вищевикладене, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, суд дійшов висновку, що у спірних правовідносинах відповідач діяв з дотриманням вимог частини 2 статті 2 КАС України, а тому позовні вимоги є необґрунтованими, а позов таким що не підлягає задоволенню.

У зв`язку з відмовою позивачці в задоволенні позовних вимог питання щодо розподілу судових витрат у даній справі щодо судового збору не вирішується.

Керуючись ст. ст. 241-246, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, Київський окружний адміністративний суд, -

в и р і ш и в :

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Лапій С.М.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua