Рішення від 25 жовтня 2026 р. у справі №300/335/26 — Івано-Франківський окружний адміністративний суд

Суд: Івано-Франківський окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: військової служби

Дата: 25 жовтня 2026 р.

Справа: №300/335/26

Суддя: Шумей М.В.

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" жовтня 2026 р. справа № 300/335/26

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Шумея М.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання до вчинення дій,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду адміністративним позовом до військової частини НОМЕР_1 , в якому просить суд:

- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) щодо відмови у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", у розмірі до 100 000 гривень за період з 05.02.2025 року по 13.05.2025 року пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_4 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", у розмірі до 100 000 гривень за період з 05.02.2025 року по 13.05.2025 року пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого.

Позовні вимоги мотивовані протиправними діями військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) щодо відмови у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", у розмірі до 100 000 гривень за період з 05.02.2025 року по 13.05.2025 року пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27.01.2026 року відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.

17.02.2026 року від військової частини НОМЕР_1 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач проти задоволення позову заперечив. Свою позицію мотивував тим, що для виплати додаткової винагороди згідно з постановою КМУ № 168 необхідна сукупність умов, зокрема наявність висновку ВЛК про потребу у відпустці для лікування після тяжкого поранення. Також відповідач стверджував, що надані виписки за періоди 05.02.2025–24.02.2025, 12.03.2025–26.03.2025, 27.03.2025–10.04.2025, 11.04.2025–28.04.2025, 29.04.2025–13.05.2025 не підтверджують безперервного стаціонарного лікування.

18.02.2026 року від представника позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від19.02.2026 року прийнято до розгляду заяву представника позивача про уточнення позовних вимог.

19.02.2026 року від представника позивача до суду надійшла відповідь на відзив, згідно якої викладено пояснення, міркування та аргументи щодо наведених у відзиві заперечень та мотиви їх відхилення, позовні вимоги просить задоволити в повному обсязі.

Суд, розглянувши у відповідності до вимог ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення її учасників (у письмовому провадженні), дослідивши письмові докази, зазначає наступне.

ОСОБА_1 , рядовий, проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 на посаді механіка-водія 4 десантно-штурмового відділення 2 десантно-штурмового зводу 6 десантно-штурмової роти 2 десантно-штурмового батальйону.

У період з 06.08.2024 по 24.09.2024 року він брав участь у наступальній операції на Курському напрямку. Однак 24.09.2024 року, під час безпосередньої участі у бойових діях, поблизу населеного пункту Ольговка, Курської області, на території російської федерації, отримав поранення, що підтверджується довідкою форми 100.

Внаслідок цього, у період з 24.09.2024 року до 13.05.2025 позивач перебував на стаціонарному лікуванні.

Вказане поранення:

пов`язане із захистом Батьківщини;

не пов`язане з вчиненням кримінального чи адміністративного правопорушення;

не пов`язане з навмисним нанесенням собі тілесного ушкодження або самогубства;

не є наслідком вчинення дій в стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння.

Крім того, згідно з довідкою військово-лікарської комісії від 12.02.2025 року №114 ступінь тяжкості цього поранення – тяжкий.

Представник позивача, адвокат Ленчук Р. І., з метою перевірки правильності нарахування та виплати грошового забезпечення за час лікування, звернувся до військової частини НОМЕР_1 з адвокатським запитом.

У відповіді йому повідомили, що ОСОБА_1 була виплачена додаткова винагорода за час лікування лише у період з 24.09.2024 по 04.02.2025 року.

Для отримання винагороди за період лікування з 05.02.2025 по 13.05.2025, 10.10.2025 року позивач звернувся з відповідною заявою (рапортом) на командира військової частини, копія додається.

21.10.2025 у відповідь на заяву (рапорт), військова частина НОМЕР_1 відмовила у виплаті нагороди, аргументуючи це необхідністю надати рішення ВЛК щодо потреби у відпустці для довготривалого лікування.

Вважаючи такі дії відповідача протиправними позивач звернувся до суду з відповідним адміністративним позовом.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи местного самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Основні засади державного забезпечення військовослужбовців визначені Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-XII.

На виконання Указів Президента України про введення воєнного стану Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі — Постанова № 168).

Згідно з абзацом 5 пункту 1 та пунктами 1-1, 1-2 Постанови № 168 (та п. 11 розділу XXXIV Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям ЗСУ, затвердженого Наказом МОУ від 07.06.2018 № 260) до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100 000 гривень, включаються військовослужбовці, які у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного закладу до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) ВЛК.

Аналіз зазначених норм свідчить, що право на отримання додаткової винагороди в розмірі 100 000 грн на місяць має військовослужбовець за час перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я у зв`язку з пораненням, отриманим при захисті Батьківщини. Законодавцем чітко розмежовано та встановлено як альтернативні правові підстави для виплати винагороди:

1.факт перебування на стаціонарному лікуванні в закладі охорони здоров`я; або

2.факт перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком ВЛК.

Отже, вимога відповідача щодо обов`язкової наявності постанови ВЛК про надання відпустки для лікування під час перебування військовослужбовця безпосередньо на стаціонарному лікуванні є безпідставною та ґрунтується на помилковому тлумаченні норм Постанови № 168.

Суд вважає доводи відповідача необґрунтованими, оскільки позивачем надано виписки із медичної карти стаціонарного хворого, отже дані виписки цілком підтверджують стаціонарне лікування.

Відповідно до Інструкції щодо заповнення форми первинної облікової документації № 027/о «Виписка із медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого», затвердженої наказом МОЗ України від 14.02.2012 № 110, виписка (форма № 027/о) є офіційним медичним документом первинного обліку, який складається лікарями стаціонару при виписці пацієнта та засвідчує факт, періоди і характер надання медичної/стаціонарної допомоги.

Позивачем до матеріалів справи долучено належні та допустимі докази — виписки із медичної карти стаціонарного хворого КНП «Калуська центральна районна лікарня» № 1377, № 2082, № 3279, № 3849, № 4458 за відповідні періоди з 05.02.2025 по 13.05.2025. Данні документи повністю спростовують твердження Відповідача та у своїй сукупності є беззаперечним підтвердженням перебування ОСОБА_1 на стаціонарному лікуванні в закладі охорони здоров`я у спірний період.

Зазначена позиція узгоджується із усталеною правовою практикою Верховного Суду щодо застосування норм Постанови № 168 у спорах про виплату додаткової винагороди військовослужбовцям за час стаціонарного лікування.

Частиною 1 статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень, суди перевіряють, зокрема, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Згідно статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) щодо відмови у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", у розмірі до 100 000 гривень за період з 05.02.2025 року по 13.05.2025 року пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого;

Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", у розмірі до 100 000 гривень за період з 05.02.2025 року по 13.05.2025 року пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Шумей М.В.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua