Рішення від 25 жовтня 2026 р. у справі №640/21540/20 — Івано-Франківський окружний адміністративний суд

Суд: Івано-Франківський окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: визначення митної вартості товару

Дата: 25 жовтня 2026 р.

Справа: №640/21540/20

Суддя: Кафарський В.В.

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" жовтня 2026 р. справа № 640/21540/20

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі судді Кафарського В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕТС УКРАЇНА» до Київської митниці, як відокремленого підрозділуу Державної митної служби України, про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA100000/2020/000255/2 від 03.06.2020 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100080/2020/00078, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕТС УКРАЇНА» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом, в якому просить суд: визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів №UA100000/2020/000255/2 від 03.06.2020 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100080/2020/00078.

Позовні вимоги мотивовано тим, що 02.06.2020 декларантом позивача подано в електронному вигляді митну декларацію №UА100080/2020/516376 з документами на підтвердження митної вартості імпортованих товарів: ровінги (рівниця): StarRov PR 440 4800 086 Grade B у кількості - 16265 кг; StarRov PR 440 4800 090 Grade B у кількості – 3427 кг, з визначенням митної вартості товарів за основним методом – ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). На підтвердження заявленої митної вартості товару і обраного методу її обчислення декларантом були надані до митного оформлення документи, передбачені частинами першою та другою статті 53 Митного кодексу України (далі - МК України), перелік яких наведений у графі 44 вказаної митної декларації. 03.06.2020 митний орган направив декларанту електроне повідомлення щодо необхідності надання додаткових документів. 03.06.2020 Київською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA100000/2020/000255/2, яким відмовлено у визнанні заявленої декларантом митної вартості товару та митну вартість товару визначено (скориговано) за ціною договору ідентичних товарів відповідно до цінової інформації ЄАІС Держмитслужби щодо вартості ідентичних товарів, митне оформлення яких здійснено за МД від 04.06.2019 №UA100020/2019/370734 (з розрахунку 1,6817 дол. США/кг). Внаслідок збільшення митної вартості вказаних товарів сума митних платежів, які підлягали сплаті позивачем збільшилась, що, на думку позивача, не відповідає вимогам законодавства та обставинам справи. Так, у графі 33 спірного рішення про коригування зазначено, що за наданими декларантом документами неможливо упевнитися в істинності або точності складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари з огляду на викладені в оскаржуваному рішенні твердження відповідача. Проте позивач із позицією відповідача не погоджується.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.09.2020 відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

09.10.2020 від Київської митниці Держмитслужби надійшов відзив на позовну заяву, у якому митний орган заперечує щодо заявлених позовних вимог та зазначає, що під час здійснення контролю митної вартості за митною декларацією №UА100080/2020/516376 від 02.06.2020 встановлено, що документи, які подані декларантом ТОВ «ЕТС УКРАЇНА» для підтвердження заявленої митної вартості товару не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості. Так, на думку представника митного органу, з наданих до митного оформлення документів не відомо чи включені до митної вартості товару витрати на транспортування, навантаження, розвантаження та страхування товару. Окрім цього, надана заявка на транспортування 29.05.2020 від перевізника ТОВ «Горизонт СМ». Водночас, транспортна накладна CMR № SK 3076433 видана 28.05.2020, перевізником у CMR зазначено компанію «ERA TRAC». Покупець ТОВ «ЕТС УКРАЇНА» та продавець «United Trading System Scandinavia AВ» входять до однієї групи компаній, отже згідно із частиною 16 статті 58 Кодексу є взаємозалежними особами. Також митним органом встановлено наявність інформація про митне оформлення подібного товару європейського виробництва, але іншого виробника, за рівнем митної вартості 2,378 Євро/кг (митна декларація від 28.03.2020 №100060/2020/377256), разом із тим, ціна оцінюваного товару, імпортованого ТОВ «ETC УКРАЇНА» складає 0,588 Євро/кг. Також, наявне митне оформлення подібного товару виробника, який збігається з виробником оцінюваного товару «JOHNS MANVILLE SLOVAKIA a.s.» та проданий безпосереднього за контрактом з виробником становить 1,243 Євро за кг, митна ж вартість цього товару скориговано до рівня 1,68 Євро за кг товару. Декларанта було повідомлено, що відповідно до ч. 6 ст.53 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару. Враховуючи, що декларантом не надано інших документів, які спростовують наведені у запиті розбіжності щодо складових митної вартості, надані декларантом документи вважаються такими, які не містять інформації щодо складових митної вартості. Враховуючи неможливість застосування попередніх методів, митна вартість визначена із застосуванням резервного методу відповідно до статті 64 Кодексу з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі, яка щонайбільшою мірою ґрунтується на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях подібних за характеристиками товарів (а.с. 123-130).

На виконання Закону України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» щодо забезпечення розгляду адміністративних справ” та відповідно до Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 №399, судову справу №640/21540/20 передано Івано-Франківському окружному адміністративному суду.

В Івано-Франківському окружному адміністративному суді справа №640/21540/20 зареєстрована 07.03.2025.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.03.2025, справу №640/21540/20 передано судді Кафарському В.В.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12.03.2025 прийнято до провадження адміністративну справу №640/21540/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕТС УКРАЇНА» до Київської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA100000/2020/000255/2 від 03.06.2020 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100080/2020/00078. Розгляд справи вирішено розпочати з початку та здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження (а.с. 175-176).

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26.10.2026 змінено відповідача у справі Київську митницю Держмитслужби на правонаступника Київську митницю, як відокремлений підрозділ Державної митної служби України (далі – відповідач).

Суд, розглянувши справу за правилами спрощеного позовного провадження, дослідивши та оцінивши в сукупності письмові докази, зазначає наступне.

Правовідносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються Митним кодексом України, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування (частина 2 статті 1 Митного кодексу України №4495-VI від 13.03.2012 – далі МК України).

Згідно із частиною 1 статті 7 МК України, встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності митних органів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, становлять державну митну справу.

Відповідно до пункту 24 частини 1 статті 4 МК України, митний контроль – це сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Згідно частин 1, 2, 3 статті 318 МК України, митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України. Митний контроль здійснюється виключно митними органами відповідно до цього Кодексу та інших законів України. Митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Згідно з частиною першою статті 51, частиною першою статті 52 МК України, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу; заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант зобов`язаний: заявляти митну вартість, визначену ним самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації (частина 2 статті 52 МК України).

Згідно з частинами 1, 2 статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема, є: декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено – банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності – інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Так, судом встановлено, що 10.11.2014 між ТзОВ «ЕТС УКРАЇНА» (покупець) та фірмою UTS Scandinavia (Швейцарія) (продавець) укладено контракт № 10/11/14/01 (а.с. 22-25), відповідно до умов якого продавець зобов`язувався продати, а покупець зобов`язувався придбати товари на загальну суму 100000000,00 євро. Асортимент, кількість та ціни на товари вказуються у додатках, що складаються на кожну партію товару та узгоджуються сторонами письмово по факсу або електронній пошті (пункти 1.1-1.2 контракту).

Ціни на товар, валюта платежу та умови поставки згідно Інкотермс-2010 узгоджується у кожному наступному додатку до цього контракту (пункт 2.1 контракту).

Відповідно до додатку до контракту продавець здійснює поставку товару на умовах поставки СРТ Київ (Інкотермс 2010), зокрема, відповідно до додатку від 29.05.2020 №700 (а.с. 29) товар: StarRov PR 440 4800 086 у кількості 16265 кг на суму 9563,82 євро (0,588 євро/кг); товар StarRov PR 440 4800 090 у кількості 3427 кг на суму 2015,08 євро (0,588 євро/кг).

На виконання вказаного контракту продавець поставив покупцю, а покупець (ТОВ «ЕТС УКРАЇНА»), в свою чергу, отримав товари.

В подальшому, з метою здійснення митного оформлення ввезеного в режимі імпорту товару, позивач через свого представника ТОВ «ВЕСТПОРТ», який діяв на підставі договору про надання послуг митного брокера №2609/0028 від 26.09.2017 подав до м/п «Київ-східний» ВМК УДЦТ «Ліски» Київської митниці Держмитслужби електронну митну декларацію №UA100080/2020/516376 від 02.06.2020 з метою митного оформлення товару: ровінги (рівниця): StarRov PR 440 4800 086 Grade B у кількості - 16265 кг.; StarRov PR 440 4800 090 Grade B у кількості – 3427 кг. Виготовлені зі скловолокна сполученого за допомогою емульсії на основі скла Е-типу. Використовується для виробництва склопластикових виробів торгівельна марка StarRov. Виробник: Johns Manville Slovakia. A.S. на умовах поставки СРТ Київ. Загальна вартість товару 11578,90 євро (а.с. 69-70).

Митну вартість товарів визначено за першим методом, тобто за ціною договору (контракту), на підтвердження чого заповнено графу « 43» митної декларації.

Судом встановлено, та не заперечується сторонами, що декларантом одночасно із митною декларацією №UA100080/2020/516376 надано митному органу такі документи:

- Сертифікати якості 0000015955, 0000015956 від 29.05.2020;

- Пакувальний лист 802543619 від 28.05.2020;

- Рахунок-фактура (інвойс) Виробника товару Johns Manville Slovakia. A.S. (Декларація, інвойс, складеної уповноваженим (схваленим) експортером) № 902355183 від 29.05.2020, виставленого продавцю товару - UTS Scandinavia (Швеція) на суму 9846,00 євро;

- Рахунок-фактура (інвойс) продавця UTS Scandinavia (Швеція), виставленого позивачу № 916028 від 29.05.2020 на суму 11578,90 євро;

- Міжнародна товарно-транспортна накладна (CMR) №SK 3076433 від 28.05.2020;

- Прайс-лист виробника від 25.05.2020;

- зовнішньоекономічний контракт №10/11/14/01 від 10.11.2014;

- додаток до зовнішньоекономічного контракту №700 від 29.05.2020;

- договір про надання послуг митного брокера №2609/0028 від 26.09.2017;

- Заявка по транспорту на 29.05.2020;

- Ордер №711145 від 27.05.2020;

- Запит ціни від 22.05.2020;

- Лист 42/20 від 02.06.2020;

- Лист пропозиція покупцю товару на митній території України №290520/01 від 29.05.2020;

- Комерційна пропозиція від 25.05.2020;

- Лист підтвердження замовлення від 27.05.2020;

- Лист митного брокера від 02.06.2020;

- Копія митної декларації країни відправлення №MRN 20SK5864EX02101300 від 28.05.2020 (а.с. 22-68).

Частиною 3 статті 53 Митного кодексу України встановлено обов`язок декларанта або уповноваженої ним особи на письмову вимогу митного органу протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно зі статтею 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом – за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Так, суд встановив, що митним органом декларанта повідомлено, що відповідно до ч. 6 ст. 53 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару, а саме: 1) виписку бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Митним органом прийнято рішення в результаті вивчення «додатково наданих декларантом документів із врахуванням листа ТОВ «ЕТС УКРАЇНА» від 02.06.2020 №42/20 та встановлено, що покупець ТОВ «ЕТС УКРАЇНА» та продавець «United Trading System Scandinavia AB» входять до однієї групи компаній» з чого було зроблено висновок про необхідність надання документів за п.4 ст. 53 МК України, при цьому в попередній вимозі надісланій електронним повідомленням від 02.06.2020 о 14:56 год. про надання додаткових документів, про це нічого не зазначено.

Оскільки документів, що вимагалися митним органом від декларанта на момент подання митної декларації №UA100080/2020/516376 від 02.06.2020 не було, оскільки товар ввозився на митну територію України декларантом вперше, 03.06.2020 ТОВ «ВЕСТПОРТ», який діяв на підставі договору про надання послуг митного брокера №2609/0028 від 26.09.2017 звернулось до митного органу з листом в якому просило завершити митне оформлення на підставі вже наданих документів.

За результатами аналізу поданої декларантом позивача до митного оформлення митної декларації та долучених документів, митним органом прийнято спірне рішення про коригування митної вартості товару №UA100000/2020/000255/2 від 03.06.2020 (а.с. 71-72).

Так, в рішенні про коригування митної вартості товару №UA100000/2020/000255/2 від 03.06.2020 зазначено, що митна вартість імпортованих товарів, заявлених до митного контролю та митного оформлення за митною декларацією від 02.06.2020 №UA100080/2020/516376 не може бути визначена за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) відповідно до частини 6 статті 54 та частин 1 та 2 статті 58 МК України з наступних підстав. Відповідно до частини 1 статті 320 МК України, форми та обсяги контролю, достатнього для забезпечення додержання законодавства з питань державної митної справи та міжнародних договорів України при митному оформленні, обираються митницями (митними постами) на підставі результатів застосування системи управління ризиками. Автоматизованою системою управління ризиками за електронною митною декларацією від 02.06.2020 №UA100080/2020/516376 сформовано у тому числі наступні митні формальності: 105-2 «По наступних товарах можливе заниження митної вартості товару», 106-2 «Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів», 117 «Здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів із залученням спеціалізованого підрозділу митниці для перевірки числового значення заявленої митної вартості»: із наступним повідомленням «Здійснити перевірку правильності визначення митної вартості відповідно до Митного кодексу У країни з урахуванням вимог наказу Державної фіскальної служби України від 11.09.2015 № 689 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України». Ретельно опрацювати подані документи для оцінки наявності підстав для запиту додаткових документів відповідно до частин 3 та 4 ст. 53 Кодексу» Відповідно до Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року за митними органами зберігається право перевіряти інформацію імпортерів щодо визначення митної вартості, з точки зору її повноти і правильності (стаття 17 та додаток III, of параграф 6 Угоди). При проведені контролю митної вартості товарів, заявлених до митного оформлення за митною декларацією від 02.06.2020 №UA100080/2020/516376 встановлено, що надані для підтвердження митної вартості документи містять розбіжності стосовно відомостей щодо включення числових значень складових митної вартості до ціни товару. Поставка товарів здійснюється на підставі наданого контракту від 10.11.2014 №10/11/14/01 між «United Trading System Scandinavia AB, 26522 Astorp, Sweden) - Продавець та ТОВ «ЕТС УКРАЇНА» (Україна) - Покупець (далі - Контракт). Виробником та відправником продукції зазначено компанію «JOHNS MANVILLE SLOVAKIA a.s.». Поставка товару здійснена за посередницьким контрактом, не від виробника продукції. Міжнародний торговий термін CPT (Carriage Paid To (... named place destination), (фрахт/перевезення оплачені до (... назва місця призначення)) означає, що продавець доставить товар названому їм перевізнику. Крім цього, продавець зобов`язаний оплатити витрати, пов`язані з перевезенням товару до названого пункту призначення. Це означає, що покупець бере на себе всі ризики втрати чи пошкодження товару, як і інші витрати після передачі товару перевізнику. Таким чином, всі додаткові витрати та ризику під час транспортування покладаються на покупця. Відповідно до частини 10 статті 58 МК України, до митної вартості товарів додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема: - витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; - витрати на ix навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; - витрати на страхування цих товарів. Згідно п. 2.1 Контракту, ціни на товари, валюта платежу та умови поставки зазначаються у додатку до Контракту. У наданому додатку №700 від 29.05.2020 умовами поставки зазначено СРТ-Київ. Разом із тим, відсутня інформація стосовно того, які складові митної вартості включено у ціну товару. Також, такі витрати згідно наданої декларації митної вартості не включені до митної вартості окремо. Сфера дії Інкотермс-2010 розповсюджується тільки на розподіл обов`язків та перехід ризиків між продавцем та покупцем та не стосується інших умов, які обумовлюються сторонами у зовнішньоекономічних угодах, зокрема і формування ціни товарів. Таким чином, відсутні відомості щодо включення складових митної вартості, а саме транспортування до митного кордону України, навантаження та страхування до ціни товару та не додані до митної вартості відповідно до декларації митної вартості. Таким чином, декларантом не надано інформації стосовно складових митної вартості, необхідних при її обчисленні, що суперечить положенням статті 52, частин 2 та 10 статті 58 Кодексу. Відповідно до частини 2 статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню: Відповідно до частини 3 статті 53 Митного кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи: 1) за наявності - документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, передбачені положеннями наказу №599; 2) страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (якщо страхування здійснювалось). 3) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 4) за наявності інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 5) виписку з бухгалтерської документації; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення та відповідно до статті 254 Митного кодексу її переклад українською мовою; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. 9) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 10) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 11) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту). Також, декларанта повідомлено, що він за власним бажанням може подати додаткові наявні у нього документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару. Декларантом додатково надано інвойс та прас-лист та замовлення від виробника, заявку на транспортування, замовлення на товар від покупця, комерційна пропозиція від продавця, лист ТОВ «ЕТС Україна» від 02.06.2020 №42/20 про надання документів із проханням розглянути додаткові документи без врахування 10-ти денного терміну. Митним органом відповідно до статті 54 Кодексу розглянуті додатково надані декларантом документи та встановлено наступне: 1. Продавець «United Trading System Scandinavia AB» не є виробником товару. Надана комерційна пропозиція від продавця 25.05.2020, разом із тим, інвойс та підтвердження замовлення від виробника надано 27.05.2020, тобто, пізніше, ніж продавець надав таку пропозицію покупцеві. 2. Надана заявка на транспортування 29.05.2020 від перевізника ТОВ «Горизонт СМ». Разом із тим, транспортна накладна CMR № SK 3076433 видана 28.05.2020, перевізником у CMR зазначено компанію «ERA TRAC». 3. Покупець ТОВ «ЕТС Україна» та продавець «United Trading System Scandinavia AВ» входять до однієї групи компаній, отже згідно із частиною 16 статті 58 Кодексу є взаємозалежними особами відповідно до умов, зазначених у статті 15 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів та торгівлі 1994 року (далі - ГАТТ). У наданій декларації митної вартості не зазначено інформацію про наявність взаємозв`язку між продавцем та покупцем. Згідно із частиною 12 статті 58 Кодексу той факт, що продавець і покупець пов`язані між собою особи, сам по собі не може бути підставою для розгляду вартості операції як неприйнятної. У таких випадках необхідно розглянути обставини продажу та прийняти вартість операції за умови, що взаємовідносини покупця і продавця не вплинули на ціну оцінюваних товарів. Проведено аналіз обставин навколо продажу шляхом вивчення документів та відомостей, які є в наявності у митного органу. Відповідно до статті 33 Кодексу митні органи використовують інформаційні ресурси, що знаходяться у їх віддані, створені, оброблені та накопичені в інформаційних системах та складаються з відомостей, що містяться у документах, які надаються під час проведення митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів, та інших документах. Перевірка правильності визначення митної вартості товарів здійснювалась шляхом порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено відповідно до п. 2.5 Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених ДФС України від 11.09.2015 № 689. При здійсненні порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних та подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, з`ясовано, що товари з аналогічними характеристиками, проданими в Україну непов`язаним покупцям оформлено за значно вищими рівнями митної вартості. Так, встановлено, що найближчим часом наявна інформація про митне оформлення подібного товару європейського виробництва, але іншого виробника, за рівнем митної вартості 2,378 Євро/кг (митна декларація від 28.03.2020 №№100060/2020/377256), разом із тим, ціна оцінюваного товару, імпортованого ТОВ «ETC Україна» складає 0,588 Євро/кг. Також, наявне митне оформлення подібного товару виробника, який збігається з виробником оцінюваного товару «JOHNS MANVILLE SLOVAKIA a.s.» та проданий безпосереднього за контратом з виробником становить 1,243 Євро за кг, митна ж вартість цього товару скориговано до рівня 1,68 Євро за кг товару. Таким чином, відповідно до частини 19 статті 58 Кодексу встановлено вплив взаємозалежності на ціну товару. Відповідно до частини 13 статті 58 Кодексу за наявності достатніх підстав вважати, що відносини, зазначені у частині дванадцятій цієї статті, вплинули на ціну оцінюваних товарів, митний орган повинен надати декларанту або уповноваженій ним особі свої письмові обгрунтування, що такий вплив мав місце. Декларант має право відповіді та доказу відсутності впливу взаємозв`язку продавця і покупця на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари. Відповідно до частини 4 статті 53 Кодексу у разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: Враховуючи вищевикладене та керуючись положеннями частини 4 статті 53 Кодексу декларанту направлено додаткове повідомлення з пропозицією надати до митного органу наступні документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію). Декларантом 03.06.2020 надіслано лист та повідомлено, що інші документи надаватись не будуть та просить прийняти рішення в межах терміну статті 255 Кодексу. У зв`язку із відмовою декларанта від надання додаткових документів, декларантом не доведено відсутність впливу взаємозв`язку на вартість товару та не використано своє право на таке доведення, надане йому митним органом відповідно до частини 15 статті 58 Кодексу. Відповідно до частини 18 статті 58 Кодексу при продажу товарів між пов`язаними особами вартість операції береться за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів за першим методом, якщо декларант покаже, що така вартість є близькою до вартості однієї з нижчезазначених операцій, яка здійснювалася одночасно або майже одночасно з операцією з оцінюваними товарами: 1) вартості операції при продажу непов`язаним покупцям ідентичних або подібних (аналогічних) товарів для експорту в Україну; 2) митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положеннями статті 62 цього Кодексу ; 3) митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положеннями статті 63 цього Кодексу. У разі здійснення вищезазначених порівнянь враховується наявна у митного органу або подана декларантом чи уповноваженою ним особою інформація щодо різниці в комерційних рівнях продажу, кількісних показниках, елементах і витратах, зазначених у частині десятій цієї статті, та витратах, які понесені продавцем при продажу, коли продавець і покупець не пов`язані між собою, і не понесені продавцем при продажу, коли продавець і покупець пов`язані між собою. Декларантом не подано інформації про рівні вартості ідентичних та подібних товарів непов`язаним покупцям. За наявною у митного органу інформацією про такі рівні, вартість подібних товарів непов`язаним покупцям значно вище заявленої декларантом ціни товару у розмірі 0,588 Євро за кг. Також, декларантом не надано висновку експертної організації щодо вивчення ринку вартості ідентичних та подібних товарів. Відповідно до частини 1 статті 58 Кодексу метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів. Відповідно до частини 2 статті 58 Кодексу, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. Також, положеннями частини 6 статті 54 Кодексу встановлено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю, якщо заявлені неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, або заявлені відомості містять розбіжності та не містять всіх складових митної вартості, необхідних при її обчислені, а також коли декларантом не подано документів згідно із переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах 2-4 статті 53 Кодексу, а також у разі відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості чи відомостей щодо ціни яка сплачена або яка підлягає сплаті. У зв`язку із зазначеним, керуючись положеннями вищезазначених статей Кодексу, використання заявленого декларантом рівня митної вартості неможливо. Керуючись положеннями частини 4 статті 57 Кодексу, проведена процедура консультації між митницею та декларантом. За результатами консультації декларанту надіслано повідомлення з обгрунтуванням не застосування заявленого ним методу визначення митної вартості та пропозицією визначити митну вартість оцінюваних 3 не товарів із застосуванням резервного методу відповідно до статті 64 Кодексу використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі. Обґрунтування застосування методів визначення методів визначення митної вартості: Метод за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) не застосований відповідно до частини 1 статті 58 Кодексу у зв`язку із тим, що взаємозв`язок продавця та покупця вплинув на ціну товару, відповідно до частини 6 статті 54 Кодексу у зв`язку із тим, декларантом не подано запитуваних митницею документів та тим, що документи, подані декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товару відповідно до статті 53 Кодексу, містять розбіжності та не містять відомостей щодо числових значень складових митної вартості. Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів не застосований у зв`язку із тим, що відсутні ціни угоди ідентичних товарів, проданих незалежним покупцям відповідно до умов, зазначених у статті 59 Кодексу. Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів не застосований у зв`язку із тим, що ціни угоди на подібні товари не прийняті митним органом відповідно до умов, зазначених у статті 60 Кодексу або прийняті митним органом не найближчим часом, а також, наявна інформація щодо подібного товару іншого виробника має інші комерційні умови та не можливо провести їх відповідне коригування у відповідності до вимог цієї статті. Метод визначення митної вартості на основі віднімання вартості не застосований у зв`язку з відсутністю ціни, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до положень статті 62 Кодексу. Метод визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (обчислена вартість) не застосований у зв`язку з відсутністю наданої виробником товарів, що оцінюються, або від його імені інформації про їх вартість з дотриманням умов, зазначених у статті 63 Кодексу. Відповідно до частини 5 статті 55 Кодексу проведено процедуру консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою обгрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості товарів на підставі інформації, яка наявна в органі доходів і зборів. Враховуючи неможливість застосування попередніх методів митна вартість визначена із застосуванням резервного методу відповідно до статті 64 Кодексу з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі, яка щонайбільшою мірою грунтується на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях із урахуванням комерційних умов та виробника, а також проданих незалежним покупцям за контрактом з виробником за рівнем 1,6817 Євро за кг товару на відповідних комерційних умов стосовно включення складових до ціни товару, джерело інформації митна декларація від 04.06.2019 №100020/2019/370734. Декларант має право звернутися до органу доходів і зборів з проханням випустити товари, що декларуються, у вільний обіг за умови надання гарантій відповідно до розділу X Кодексу. Декларант має право оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня або до суду відповідно до глави 4 Кодексу.

У зв`язку із прийняттям рішення про коригування митної вартості товарів №UA100000/2020/000255/2 від 03.06.2020, митним органом видано картку відмови №UA100080/2020/00078 в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, в якій вказано причину відмови: ст. 256 МК України, Постанова ПКМУ № 450 від 21.05.2012, рішення про визначення митної вартості товарів № UA100000/2020/000255/2 від 03.06.2020. Роз`яснено вимоги, виконання яких забезпечить можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, а саме: Подати до митного оформлення нову МД з урахуванням рішення про визначення митної вартості товарів UA100000/2020/000255/2 від 03.06.2020 (а.с. 73-74).

Як з`ясовано судом та вбачається з матеріалів справи, прийняття відповідачем оскаржуваного рішення мотивовано неподанням декларантом документів, що підтверджують митну вартість товару та відсутність відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, зокрема вартість транспортування, навантаження, розвантаження та страхування товару.

Таким чином, причинами, через які заявлену декларантом митну вартість неможливо визнати є:

- неподання декларантом всіх запитуваних документів;

- відсутність відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, зокрема вартість транспортування, навантаження, розвантаження та страхування товару.

Внаслідок прийняття рішення про коригування митної вартості №UA100000/2020/000255/2 від 03.06.2020 митна вартість імпортованого товару збільшилась із заявленої 11578,90 євро, що становило 345101,01 грн. до 33116,04 євро, що становило 990782,24 грн. Таким чином митні платежі з податку на додану вартість збільшились 69020,20 грн. до 198156,45 грн., тобто (різниця) на 129136,25 грн. Збільшення митної вартості товару призвело до додаткових витрат ТОВ «ЕТС Україна» у сумі – 129136,25 грн. зі сплати податку на додану вартість.

Після здійснення коригування митної вартості, товари були випущені у вільний обіг шляхом подання позивачем нової ЕМД №UA100080/2020/516465 від 03.06.2020 та надання гарантій відповідно до частини сьомої статті 55 МК України.

12.08.2020 після реалізації ввезеного товару на митну територію України та отримання коштів за продані товари ТОВ «ЕТС УКРАЇНА» звернулося до Київської митниці Держмитслужби з відповідною заявою №88/20 від 12.08.2020, в якій зазначило: «ТОВ «ЕТС УКРАЇНА» випустила товари у вільній обіг під гарантійні зобов`язання за митної декларації від 03.06.2020 №UA100080/2020/516465 відповідно до положень частини сьомої статті 55 МК України. Протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена особа має можливість надати органу доходів і зборів додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості.

Оскільки строк дії фінансових гарантій не завершений - відстрочення за вищевказаною митною декларацією - 01.09.2020, позивач надав митному органу для розгляду вищезазначені пояснення та додаткові документи за п.4 ст. 53 МК України, яких не було в наявності у декларанта на момент подання митної декларації №UA100080/2020/516376 від 02.06.2020, за якою відмовлено в митному оформленні оскільки товар ввозився на митну територію України декларантом вперше, а саме:

1. Копія банківської виписки про надходження грошових коштів за господарською операцією згідно видаткової накладної №1378 від 05.06.2020, щодо продажу товару заявником своїм контрагентам на внутрішньому ринку;

2. Копія податкової накладної №91 від 05.06.2020, складеної за фактом здійснення господарської операції щодо продажу товару згідно видаткової накладної №1378 від 05.06.2020 заявником своїм контрагентам на внутрішньому ринку;

3. Копії квитанцій про реєстрацію податкової накладної №91 від 05.06.2020, складеної за фактом здійснення господарської операції щодо продажу товару згідно видаткової накладної №1378 від 05.06.2020 заявником своїм контрагентам на внутрішньому ринку;

4. Копія витягу ЄРПН про реєстрацію податкової накладної №91 від 05.06.2020, складеної за фактом здійснення господарської операції щодо продажу товару згідно видаткової накладної №1378 від 05.06.2020 заявником своїм контрагентам на внутрішньому ринку;

5. Копія Договору купівлі-продажу №69 від 14.05.2019, за яким здійснювався продаж товару заявником своїм контрагентам на внутрішньому ринку;

6. Копія видаткової накладної №1378 від 05.06.2020;

7. Копія Рахунку на оплату №1620 від 05.06.2020 за Договором купівлі-продажу №69 від 14.05.2019.

Позивач просив митний орган прийняти рішення щодо скасування рішення про коригування митної вартості від 03.06.2020 №UA100000/2020/000255/2 (а.с. 96-97).

За результатами розгляду додатково наданих документів ТОВ «ЕТС УКРАЇНА», листом від 20.08.2020 митний орган відмовив у задоволенні заяви про прийняти рішення щодо скасування рішення про коригування митної вартості від 03.06.2020 №UA100000/2020/000255/2 (а.с. 98-102).

Не погоджуючись із коригуванням відповідачем митної вартості товарів, позивач звернувся до суду з метою захисту порушеного права шляхом скасування оскаржуваного рішення №UA100000/2020/000255/2 від 03.06.2020 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100080/2020/00078.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Спір між сторонами в даному випадку виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару та надання відповідачу необхідних документів для підтвердження заявленої митної вартості товару.

Як випливає із спірного рішення відповідача про коригування, він поставив під сумнів правильність визначення митної вартості товарів, оскільки така не підтверджена документально. Так, коригування митної вартості імпортованого позивачем товару відповідачем проведено у зв`язку з ненаданням документів, передбачених частиною 2 статті 53 Митного кодексу України.

Суд звертає увагу, що згідно статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Порядок виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Стаття 49 МК України встановлює, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Як уже зазначено вище, відповідно до вимог статті 51 МК України, митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу, зокрема відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Стаття 57 глави 9 МК України встановлює основний та другорядні методи визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, частиною 2 якої визначено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Статтею 58 МК України встановлено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів (пункт 2 частини 1).

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні (частина 2).

Відповідно до частини 1 статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Згідно частини 2 статті 52 даного Кодексу декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Статтею 54 МК України встановлено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом – за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (частина 2).

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Частиною 1 статті 58 МК України визначено умови, за яких застосовується метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту. В частині другій цієї статті передбачено, коли такий метод не застосовується. А саме: метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, в силу правового регулювання частини 4 і 5 статті 58 МК України, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Порядок визначення митної вартості за резервним методом регламентований положеннями статті 64 МК України.

Так, згідно зі статтею 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях. Митна вартість імпортних товарів не визначається згідно із положеннями цієї статті на підставі: 1) ціни товарів українського походження на внутрішньому ринку України; 2) системи, яка передбачає прийняття для митних цілей вищої з двох альтернативних вартостей; 3) ціни товарів на внутрішньому ринку країни-експортера; 4) вартості виробництва, іншої, ніж обчислена вартість, визначена для ідентичних або подібних (аналогічних) товарів відповідно до положень статті 63 цього Кодексу; 5) ціни товарів, що поставляються з країни-експортера до третіх країн; 6) мінімальної митної вартості; 7) довільної чи фіктивної вартості.

З огляду на вищевказане, митний орган досліджує документи стосовно усіх товарів, які переміщуються через митний кордон, на предмет перевірки правильності визначення митної вартості, у тому числі якщо декларант самостійно визначає митну вартість за резервним методом. Виключно висновки, що ґрунтуються на дослідженні документів, доданих до митної декларації, можуть бути підставою для витребування додаткових документів. При цьому лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині 3 статті 53 МК України, є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі.

Суд зазначає, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. З цією метою вони мають повноваження витребувати додаткові документи для перевірки правильності зазначеної митної вартості товарів у разі наявності підстав для сумніву в правильності митної оцінки товару, що переміщується через митний кордон України.

Митниця може вимагати, а суб`єкт господарювання має надати лише належні документи для перевірки та підтвердження правильності заявленої митної вартості товару.

При цьому суд вказує, що приписи митного законодавства зобов`язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Відповідно до частини 1 статті 55 цього Кодексу рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Як уже встановлено судом, декларантом в інтересах позивача були надані митному органу документи для підтвердження заявленої митної вартості при здійсненні митного оформлення, а саме разом із митною декларацією №UA100080/2020/516376 від 02.06.2020 надано митному органу такі документи: Сертифікати якості 0000015955, 0000015956 від 29.05.2020; Пакувальний лист 802543619 від 28.05.2020; Рахунок-фактура (інвойс) Виробника товару Johns Manville Slovakia. A.S. (Деклараціяінвойс, складеної уповноваженим (схваленим) експортером) №902355183 від 29.05.2020, виставленого продавцю товару - UTS Scandinavia (Швеція) на суму 9846,00 євро; Рахунок-фактура (інвойс) продавця UTS Scandinavia (Швеція), виставленого позивачу №916028 від 29.05.2020 на суму 11578,90 євро; Міжнародна товарно-транспортна накладна (CMR) №SK 3076433 від 28.05.2020; Прайс-лист виробника від 25.05.2020; зовнішньоекономічний контракт №10/11/14/01 від 10.11.2014; додаток до зовнішньоекономічного контракту №700 від 29.05.2020; договір про надання послуг митного брокера №2609/0028 від 26.09.2017; Заявка по транспорту на 29.05.2020; Ордер №711145 від 27.05.2020; Запит ціни від 22.05.2020; Лист 42/20 від 02.06.2020; Лист пропозиція покупцю товару на митній території України №290520/01 від 29.05.2020; Комерційна пропозиція від 25.05.2020; Лист підтвердження замовлення від 27.05.2020; Лист митного брокера від 02.06.2020; Копія митної декларації країни відправлення №MRN 20SK5864EX02101300 від 28.05.2020 (а.с. 22-68).

Також 12.08.2020 після реалізації ввезеного товару на митній території України та отримання коштів за продані товари, ТОВ «ЕТС УКРАЇНА» додатково надало до Київської митниці Держмитслужби разом із заявою №88/20 від 12.08.2020: Копію банківської виписки про надходження грошових коштів за господарською операцією згідно видаткової накладної №1378 від 05.06.2020, щодо продажу товару заявником своїм контрагентам на внутрішньому ринку; Копію податкової накладної №91 від 05.06.2020 складеної за фактом здійснення господарської операції щодо продажу товару згідно видаткової накладної №1378 від 05.06.2020 заявником своїм контрагентам на внутрішньому ринку; Копію квитанцій про реєстрацію податкової накладної №91 від 05.06.2020 складеної за фактом здійснення господарської операції щодо продажу товару згідно видаткової накладної №1378 від 05.06.2020 заявником своїм контрагентам на внутрішньому ринку; Копію витягу ЄРПН про реєстрацію податкової накладної №91 від 05.06.2020 складеної за фактом здійснення господарської операції щодо продажу товару згідно видаткової накладної №1378 від 05.06.2020 заявником своїм контрагентам на внутрішньому ринку; Копію Договору купівлі-продажу №69 від 14.05.2019 за яким здійснювався продаж товару заявником своїм контрагентам на внутрішньому ринку; Копію видаткової накладної №1378 від 05.06.2020; Копію Рахунку на оплату №1620 від 05.06.2020 за Договором купівлі-продажу №69 від 14.05.2019.

Таким чином, суд дійшов висновку, що декларант надав відповідачу необхідні документи, які давали можливість останньому встановити дійсну митну вартість товарів за ціною контракту №10/11/14/01 від 10.11.2014.

Тобто, судом встановлено, що подані декларантом позивача до митного оформлення документи за назвою і змістом відповідали вимогам пунктів 1, 3 частини 2 статті 53 МК України.

Водночас, суд звертає увагу на те, що митний орган тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. При цьому в розумінні наведених статей сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Наведені приписи зобов`язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Так, відповідач у спірному рішенні зазначив про певні невідповідності, проте, суд з цього приводу зазначає про таке.

Щодо зазначених в рішенні про коригування митної вартості від 03.06.2020 № UA100000/2020/000255/2 зауважень митного органу про те, що продавець «United Trading System Scandinavia AB» не є виробником товару; надана комерційна пропозиція від продавця 25.05.2020, разом із тим, інвойс та підтвердження замовлення від виробника надано 27.05.2020, тобто, пізніше, ніж продавець надав таку пропозицію покупцеві, то суд звертає увагу на таке.

Разом з митною декларацією №UA100080/2020/516376 від 02.06.2020 декларант надав митному органу замовлення (Ордер) №711145 від 27.05.2020 та Комерційну пропозицію від 25.05.2020, надану продавцем UTS Scandinavia, за вверненням покупця за №916028 від 29.05.2020, що дає можливість відстежити порядок формування та здійснення постачання товару від продавця до покупця, про що також зазначено в заяві позивача від 12.08.2020 №88/20 про скасування рішення про коригування митної вартості товарів (а.с. 96-97).

Так, порядок формування та здійснення постачання товару передбачає те, що покупець звертається до продавця з проханням продати останньому товар на умовах Контракту №10/11/14/01 від 10.11.2014. Продавець погоджує дане звернення шляхом надсилання на адресу покупця відповідного листа, що відповідає пункту 1.2 контракту від 10.11.2014 №10/11/14/01, щодо узгодження сторонами асортименту, кількісті та цін на товари, а також умови їх постачання. Надалі продавець розміщує у виробника Johns Manville Slovakia відповідне замовлення (Order) №711145 від 27.05.2020, зазначаючи при цьому вантажоодержувача та орієнтовну кількість товару та здійснює попереднє замовлення транспортного засобу, оскільки умовами поставки товару покупцеві є СРТ UA Київ, де платником чітко зазначено продавця UTS Scandinavia. За фактом завантаження транспортного засобу між сторонами підписується відповідний додаток до контракту (№700 від 29.05.2020), в якому зазначається точна кількість товару, оскільки до моменту завантаження на транспортний засіб її не можливо визначити, і пов`язано це з особливостями виробництва даного товару, оскільки відсутня стала чітка вага кожного рулону товару. У зв`язку із цим, товар направлено на адресу покупця згідно CMR №3076433 та копії митної декларації країни відправлення раніше ніж підписується відповідний додаток до Контракту від 10.11.2014 №10/11/14/01, при цьому це жодним чином не впливає на визначення митної вартості товару.

Щодо транспортних витрат та витрат на стархування товару, то суд звертає увагу на таке.

Згідно з частиною другою статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до частин 11, 12, 13 ст. 9 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність», перевезення вантажів супроводжується товарно-транспортними документами, складеними мовою міжнародного спілкування залежно від обраного виду транспорту або державною мовою, якщо вантажі перевозяться в Україні. Такими документами можуть бути: міжнародна автомобільна накладна (CMR); накладна СМГС (накладна УМВС); коносамент (Bill of Lading); накладна ЦІМ (СІМ); вантажна відомість (Cargo Manifest); інші документи, визначені законами України.

Факт надання послуги експедитора при перевезенні підтверджується єдиним транспортним документом або комплектом документів (залізничних, автомобільних, авіаційних накладних, коносаментів тощо), які відображають шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення.

Відповідно до Графи 20 Розділу III Правил заповнення декларації митної вартості, затверджених Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599 для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої статті 53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.

Відповідно до пункту 2.1 контаркту №10/11/14/01 від 10.11.2014 ціни на товар, валюта платежу та умови поставки згідно Incoterms 2010 оговорюються у кожному наступному додатку до цього контракту.

В додатку №700 від 29.05.2020 зазначено умови поставки – CPT Київ (Incoterms 2010) (а.с. 29).

Згідно вищевказаних умов поставки CPT Київ (Incoterms 2010), транспортні витрати, а також витрати щодо навантаження товару, покладено на продавця, тобто UTS Scandinavia, а тому всі документи щодо транспотних витрат мають бути у розпорядженні саме продавця, а не позивача, який є покупцем за умовами контаркту №10/11/14/01 від 10.11.2014.

Щодо страхування товару, то за умов поставки CPT Київ (Incoterms 2010) страхування товару не є обов`язковим для продавця, а покупець страхує вантаж на власний розсуд. Тобто страхування товару є правом, а не обов`язком покупця.

Водночас, умовами контаркту №10/11/14/01 від 10.11.2014 не передбачено страхування товару.

Отже, правилами Incoterms 2010 та умовами контаркту №10/11/14/01 від 10.11.2014 не передбачено зобов`язання покупця щодо страхування товару. Водночас, митним законодавством передбачено, що страхові документи подаються лише у випадку, якщо здійснювалось страхування.

Враховуючи, що страхування товару позивачем не здійснювалось, у позивача не було обов`язку надавати страховий поліс під час митного оформлення.

Водночас, необхідно також зазначити, що доводи відповідача про те, що до ціни угоди не включені витрати на транспортування та страхування, а також, що такі витрати не включені до митної вартості та не зазначені у митній декларації, не були визначені митним органом як підстава для прийняття рішення про коригування митної вартості. За таких обставин зазначені аргументи не можуть братися до уваги під час вирішення цього публічно-правового спору, оскільки фактично не вплинули на прийняття оскаржуваного рішення та не були покладені в його основу.

Згідно з пунктом 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Частинами 4 і 5 Графи 33 «Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості» Розділу ІІ «Опис граф Рішення» Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 за № 598 (далі Правила № 598), регламентовано, що у випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

Як свідчать зміст графи 33 рішення про коригування митної вартості товарів, в ній є посилання про визначення митної вартості за резервним методом (стаття 64 МК України) та зазначено номер та дату митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, №100020/2019/370734 від 04.06.2019. Однак відсутні пояснення щодо зроблених коригувань в порівнянні з товаром, який вказаний в митній декларації №UА100080/2020/516376 від 02.06.2020, тобто оспорене рішення №UA100000/2020/000255/2 від 03.06.2020 не містить обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Верховний Суд в постанові від 02.07.2020 за результатом розгляду справи № 804/2061/17 зазначив, як вбачається з рішення про коригування митної вартості товарів №500060702/2017/000010/1 від 25.02.2017, у ньому зазначено лише дату та номер митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, що не дає підстав вважати таке рішення обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 ч. 2 ст. 55 Митного кодексу України. У рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів. При цьому Верховний Суд вважає за необхідне зауважити, що розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості та, як наслідок, коригування митної вартості за другорядними методами, як помилково вважає митний орган.

Слід зазначити, спрацювання системи управління ризиками є лише рекомендацією посадовій особі органу доходів і зборів більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції, та не може бути безумовною підставою для відмови в оформленні товару за самостійно заявленою декларантом митною вартістю товарів. Різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах також не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.

Такий висновок суду відповідає позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 19.02.2019 в справі № 805/2713/16-а.

З огляду на вищевикладене, на переконання суду, позивачем подано до митниці належний та достатній пакет документів на підтвердження повноти і достовірності заявленої митної вартості товарів за основним методом.

Правильність визначення митної вартості позивачем відповідачем не спростована, наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена.

Таким чином, з урахуванням норм права, що підлягають застосуванню, суд вважає, що коригування митної вартості імпортованого товару відповідачем проведено без врахування документів, що стосуються оціненого товару та які підтверджують його вартість, а також містять реквізити, необхідні для ідентифікації.

Окрім цього, суд звертає увагу на суперечливість висновків відповідача у спірному рішенні. Так, відповідач робить висновок про неможливість застосування методу визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів у зв`язку з відсутністю вартості операції з подібними (аналогічними) товарами, після чого посилається на раніше визнані (визначені) митними органами митні вартості подібних за характеристиками товарів, оформлених за відповідними митними деклараціями.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 09.07.2020 у справі №815/4180/17 вказав, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 МК України (у разі визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за першим методом). При цьому, митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов`язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи лише у тому випадку, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або ці документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, або ж у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість. Водночас приписи вказаних статей зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності.

Як уже встановив суд, подані декларантом до митного оформлення документи узгоджуються між собою та містять чітку, недвозначну і зрозумілу інформацію про товари та їхню ціну, а також відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових), і не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.

Водночас, суд також враховує правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 20.02.2018 у справі №809/1884/16, згідно якої посилання відповідача на те, що сума, яка зазначена в рахунку-фактурі (інвойсі), поданому декларантом, не була підтверджена, є безпідставними, оскільки положення статті 53 МК України не містять вимог щодо додаткового підтвердження ціни, вказаної у документах, які підтверджують митну вартість товару.

При цьому, на переконання суду, у відповідача була можливість перевірити (уточнити) задекларовану вартість імпортованого товару, оскільки в наданих декларантом позивача документах містяться відомості про продавця та його адресу.

Як наслідок, суд погоджується із позивачем, що коригування імпортованих товарів згідно МД позивача є абсолютно необґрунтованим, оскільки під час митного оформлення декларантом надано усі необхідні документи, які чітко ідентифікували оцінюваний товар, містили об`єктивні і достовірні дані, що піддавалися обчисленню, та які підтверджували заявлену декларантом митну вартість товару за ціною договору (рахунку-фактури), згідно з вимогами Митного кодексу України.

Суд вважає за необхідне зазначити, що наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

При цьому, витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитися у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Такий висновок суду, відповідає правовій позиції в подібних правовідносинах, викладеній в постанові Верховного Суду від 20.02.2018 в справі №809/1884/16.

Натомість контролюючий орган не навів переконливих аргументів, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують митну вартість імпортованого товару та не дають можливість здійснити митне оформлення товарів за визначеним декларантом основним методом – за ціною договору, не обґрунтував висновки належними та беззаперечними доказами для виникнення правових підстав по застосуванню другорядного методу.

Суд наголошує, що принцип прийняття рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України є орієнтиром при реалізації повноважень владного суб`єкта, який вимагає від останнього діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним, з дотриманням встановленої законом процедури. Критерій прийняття рішення, вчинення (невчинення) дії обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення або вчинення дії, відображає принцип обґрунтованості рішення або дії. Він вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями, а не конкретними обставинами. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Аналіз вищевикладених норм права та фактичних обставин свідчить про те, що відповідачем необґрунтовано прийнято рішення про визначення митної вартості товару, оскільки всупереч законодавчо встановлених вимог, не було підтверджено факт обґрунтованості сумнівів у достовірності поданих позивачем відомостей про митну вартість товарів.

Відтак, суд дійшов висновку про те, що відповідач безпідставно відмовив у визнанні заявленої декларантом позивача митної вартості товарів, тому рішення про коригування митної вартості товарів №UA100000/2020/000255/2 від 03.06.2020 та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100080/2020/00078 є необґрунтованими та такими, що не відповідають нормам МК України і підлягають скасуванню.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують.

У своїх рішеннях Європейський Суд з прав людини неодноразово зазначав, що рішення національних судів мають бути обґрунтованими, зрозумілими для учасників справ та чітко структурованими; у судових рішеннях має бути проведена правова оцінка доводів сторін, однак, це не означає, що суди мають давати оцінку кожному аргументу та детальну відповідь на нього. Тобто мотивованість рішення залежить від особливостей кожної справи, судової інстанції, яка постановляє рішення, та інших обставин, що характеризують індивідуальні особливості справи.

Разом з цим, згідно з пунктом 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України (пункт 1); обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) (пункт 3); безсторонньо (пункт 4); добросовісно (пункт 5); з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації (пункт 7); пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія) (пункт 8); своєчасно, тобто протягом розумного строку (пункт 10).

Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням встановлених обставин та наведених правових положень, суд дійшов висновку, що відповідачем не дотримано приписів частини 2 статті 2 КАС України, а тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, позов таким, що підлягає до задоволення, а оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів та картка відмови в прийнятті митної декларації є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ЕТС УКРАЇНА» сплачений судовий збір в розмірі 4204,00 грн.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю “ЕТС УКРАЇНА” (код ЄДРПОУ 32399816, вул. В. Сосюри, 68, м. Київ, 02090) до Київської митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби України (код ЄДРПОУ 43997555; місцезнаходження: 03124, м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, будинок 8-А) про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA100000/2020/000255/2 від 03.06.2020 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100080/2020/00078 – задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA100000/2020/000255/2 від 03.06.2020.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100080/2020/00078.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби України (код ЄДРПОУ 43997555; місцезнаходження: 03124, м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, будинок 8-А) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ЕТС УКРАЇНА” (код ЄДРПОУ 32399816, вул. В. Сосюри, 68, м. Київ, 02090) сплачений судовий збір у розмірі 4 204 (чотири тисячі двісті чотири) грн 00 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статей 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Сторонам рішення надіслати через підсистему «Електронний суд».

Перебіг процесуальних строків, початок яких пов`язується з моментом вручення процесуального документа учаснику судового процесу в електронній формі, починається з наступного дня після доставлення документів до Електронного кабінету в розділ «Мої справи».

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя /підпис/ Кафарський В.В.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua