Суд: Івано-Франківський окружний адміністративний суд
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них
Дата: 25 жовтня 2026 р.
Справа: №300/2575/26
Суддя: Біньковська Н.В.
ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"26" жовтня 2026 р. справа № 300/2575/26
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі:
судді Біньковської Н.В.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним і скасування рішення від 07.01.2026, зобов`язання до вчинення дій,-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Гуменюк Б.С., звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області відповідно до змісту якого просить: визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 07.01.2026 №092350009219 про відмову в перерахунку пенсії; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківської області перевести із 30.12.2025 на пенсію за віком відповідно пункту 12 розділу XI «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року №889-VIII та статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року №3723-XII, зарахувавши до стажу державної служби період роботи в податкових органах з 06.12.1999 по 01.05.2016, обчисливши таку пенсію виходячи із 60% усіх без винятку складових заробітної плати, відображеної у довідках Головного управління ДПС в Івано-Франківській області від 01.07.2025 №109/09-19-10-02, від 01.07.2025 №110/09-19-10-02, від 01.07.2025 №111/09-19-10-02, від 01.07.2025 №112/09-19-10-02 та виплатити заборгованість, яка виникне у зв`язку з цим.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що є пенсіонером за віком та перебуває на обліку у Головному управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області. З 12.11.1987 по 09.07.1999 позивач перебувала на різних посадах у Надвірнянському районному відділі соціального забезпечення та Відділі соціального страхування населення Надвірнянської РДА Івано-Франківської області. З 06.12.1999 по 01.07.2025 позивач перебувала на різних посадах в органах державної податкової служби. Проте пенсійний орган не врахував до стажу державної служби ОСОБА_1 періоди її роботи з 06.12.1999 по 05.06.2000, з 12.09.2002 по 20.06.2013 та з 16.08.2013 по 01.05.2016 з тих підстав, що в цей період ОСОБА_1 присвоювалися спеціальні звання, а не ранги державного службовця. Стверджує, що пенсійним органом не враховано, що період роботи посадових осіб в органах державної податкової та митної служб на посадах, на яких відповідно до закону присвоювалися спеціальні та/або персональні звання, зараховується до стажу державної служби незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Просить позов задовольнити.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області скористалося правом подання відзиву на позов, в якому стосовно задоволення позовних вимог заперечує. Зазначає, що посадові особи органів державної податкової служби, які мають спеціальні звання, Законом України «Про державну службу» та Кабінетом Міністрів України не віднесені до відповідних категорій посад державних службовців. Тобто періоди роботи у державній податковій службі на посадах, за якими присвоюються спеціальні звання, до 20-річного стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, що дає право на призначення пенсії державного службовця незалежно від місця роботи на час досягнення пенсійного віку, не зараховуються. Відповідно до даних трудової книжки ОСОБА_1 працювала з 06.12.1997 по 05.06.2000 в державній податковій службі України, а з 12.09.2002 по 01.07.2025 - у Головному управлінні ДПС в Івано-Франківській області. У періоди з 12.09.2002 по 20.06.2013, з 16.08.2013 по 01.05.2016 їй присвоювалися спеціальні звання, а не ранги державного службовця. Стверджує, що у Головного управління відсутні підстави для призначення пенсії за віком відповідно до Закону № 889-VIII, оскільки станом на 01.05.2016 позивачка не обіймала посади державного службовця та не мала необхідного 20-річного стажу державної служби. Просить в задоволенні позову відмовити (а.с.74).
Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області скористалося правом подання відзиву на позов, у якому просить відмовити в задоволенні позову. Зазначає, що за наслідками розгляду заяви та наданих документів 07.01.2026 Головним управлінням винесено рішення № 092350009219 про відмову в переході на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» у зв`язку з відсутністю необхідного стажу роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців. Основним критерієм, який визначає підстави для зарахування періоду роботи особи на посаді державного службовця до стажу, що дає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723, є встановлення за займаною посадою відповідного рангу. Періоди роботи посадових осіб в органах державної податкової служби на посадах, у період перебування на яких були присвоєні персональні чи спеціальні звання, не зараховуються до стажу роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців. Також зазначає, що за результатами розгляду документів, поданих із заявою, встановлено, що, згідно з трудовою книжкою, позивач працювала з 06.12.1999 по 05.06.2000 та з 12.09.2002 по 01.07.2025 у Державній податковій службі України, а саме в Головному управлінні ДПС в Івано-Франківській області. У періоди з 06.12.1999 по 05.06.2000, з 12.09.2002 по 20.06.2013 та з 16.08.2013 по 01.05.2016 їй присвоювалися спеціальні звання, а не ранги державного службовця. До заяви про перерахунок пенсії позивач надала довідки від 01.07.2025 № 109/09-19-10-02 (про посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років) та № 110/09-19-10-02 (про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця), видані Головним управлінням ДПС в Івано-Франківській області Державної податкової служби України. Однак довідки про заробітну плату не відповідають вимогам чинного законодавства (додаток 4 повинен бути станом на 31.12.2023, а додаток 5 - до 31.12.2023) (а.с.59).
У відповіді на відзиви позивач не погоджується з доводами відповідачів з підстав, аналогічних викладеним у позовній заяві (а. с. 67).
Заяв про розгляд справи з викликом сторін суду не надходило. У відповідності до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними в справі матеріалами.
Суд, розглянувши матеріали адміністративної справи, дослідивши в сукупності письмові докази, встановив наступне.
ОСОБА_1 з 23.04.2005 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області та отримує пенсію згідно Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (а.с.80).
18.07.2025 позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області із заявою про переведення на пенсію згідно із Законом України “Про державну службу” (а.с.91).
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 24.07.2025 за №092350009219 ОСОБА_1 відмовлено у переведенні на пенсію за віком згідно Закону України “Про державну службу” (а.с.110).
30.12.2025 позивач повторно звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області із заявою про переведення на пенсію згідно із Законом України “Про державну службу” (а.с.111).
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 07.01.2026 за №092350009219 відмовлено ОСОБА_1 у переведенні на пенсію за віком згідно Закону України “Про державну службу” у зв`язку із тим, що до заяви про перерахунок пенсії ОСОБА_1 надала довідки від 01.07.2025 109/09-19-10-02 (посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років), № 110/09-19-10-02 (інші складові заробітної плати) про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, видані Державною податковою службою України, Головним управлінням ДПС в Івано-Франківській області. Довідки про заробітну плату не відповідають вимогам чинного законодавства (додаток 1 повинен бути станом на 31.12.2023, а додаток 5 - станом на 31.12.2023). Встановлено, що згідно з трудовою книжкою ОСОБА_1 працювала з 06.12.1999 по 05.06.2000, з 12.09.2002 по 01.07.2025 у Державній податковій службі України, Головному управлінні ДПС в Івано-Франківській області. У періоди з 06.12.1999 по 05.06.2000, з 12.09.2002 по 20.06.2013, з 16.08.2013 по 01.05.2016 їй присвоювалися спеціальні звання, а не ранги державного службовця. Вказано, що підстави для зарахування періодів роботи в Державній податковій службі України, Головному управлінні ДПС в Івано-Франківській області до стажу державної служби відсутні (а.с.21).
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає наступне.
У статті 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Право вибору пенсійних виплат закріплено у статті 10 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”.
01 травня 2016 року набув чинності Закон України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII "Про державну службу" (надалі також - Закон № 889-VIII), підпунктом 1 пункту 2 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" якого визнано таким, що втратив чинність Закон України "Про державну службу" №3723-XII, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.
Пунктами 10, 12 розділу ХІ “Прикінцеві та перехідні положення” Закону №889-VIII передбачено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених ст. 25 Закону №3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до ст.37 Закону №3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених ст. 25 Закону №3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону №3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Тобто, за наявності в особи станом на 01 травня 2016 року певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01 травня 2016 року на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-XII, але за такої умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Згідно з частиною 1 статті 37 Закону №3723-XII на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.
Таким чином, необхідною умовою для наявності у державних службовців, які на день набрання чинності Законом №889-VIII займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, та осіб, які на день набрання чинності Законом №889-VIII мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, право на пенсію відповідно до згаданої статті є досягнення такими особами певного віку та наявність страхового стажу, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".
Обов`язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ після 1 травня 2016 року є дотримання сукупності вимог, визначених частиною 1 статті 37 Закону України № 3723-ХІІ і Прикінцевих та перехідних положень України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року № 889-VІІІ, а саме щодо віку, страхового стажу та стажу державної служби.
Отже, після 01 травня 2016 року (дата набрання чинності Законом №889-VIII) зберігають право на призначення пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ лише ті особи, які мають стаж державної служби, визначений пунктами 10, 12 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України №889-VIII, та мають передбачені частиною першою статті 37 Закону № 3723-ХІІ вік і страховий стаж.
Аналогічна правова позиція міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у справі № 822/524/18, у постанові Верховного Суду від 02.04.2020 у справі № 687/545/17, від 17 травня 2021 року у справі № 607/5615/17, від 13.07.2026 в справі №560/3676/25.
Такий висновок узгоджується з юридичною позицією Конституційного Суду України, викладеною у Рішенні від 20 січня 2026 року №1-р/2026 у справі №1-301/2019(7129/19) щодо умов пенсійного забезпечення державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування. У цьому Рішенні Конституційний Суд України зазначив, що державна служба характеризується особливими вимогами до державних службовців, зумовленими значущістю виконуваних ними функцій, а також установленими законом обмеженнями їхніх конституційних прав, які протягом тривалого часу компенсувалися особливими умовами пенсійного забезпечення. Конституційний Суд України також виснував, що правомірні очікування державних службовців щодо набуття права на призначення пенсії на підставі статті 37 Закону №3723-XII пов`язані з наявністю потрібного стажу державної служби станом на 01 травня 2016 року.
Відповідно до розрахунку страхового стажу позивача її страховий стаж становить 41 рік 03 місяці 12 днів. Зараховано по 31.12.2024 (а.с.90 зворот).
Згідно із записами у вкладиші до трудової книжки позивача від 22.04.1981 серії НОМЕР_1 ОСОБА_1 у спірні періоди працювала: з 06.12.1999 по 05.06.2000 - державним податковим інспектором у Надвірнянській об`єднаній державній податковій інспекції; з 12.09.2002 по 28.02.2006 - у Надвірнянській ОДПІ, де 15.04.2003 їй присвоєно спеціальне звання «Інспектор податкової служби ІІ рангу»; з 01.03.2006 по 06.03.2012 - у ДПІ в Надвірнянському районі; з 07.03.2012 по 20.06.2013 та з 21.06.2013 по 15.08.2013 - у ДПІ в Надвірнянському районі Івано-Франківської області Державної податкової служби, де 07.03.2012 їй присвоєно спеціальне звання «Інспектор податкової служби 2 рангу»; з 16.08.2013 по 25.07.2017 - у ДПІ в м. Івано-Франківську ГУ Міндоходів в Івано-Франківській області, де 17.12.2013 їй присвоєно спеціальне звання «Інспектор податкової та митної справи І рангу» (а.с.25-34).
Також, згідно із записами у вкладиші до трудової книжки позивача, ОСОБА_1 у спірні періоди працювала: з 26.07.2017 по 28.08.2019 - у ГУ ДФС в Івано-Франківській області на посаді старшого державного ревізора-інспектора; з 29.08.2019 по 21.12.2020, з 22.12.2020 по 01.06.2023, з 09.06.2023 по 22.11.2024 та з 03.12.2024 по 01.07.2025 - у ГУ ДПС в Івано-Франківській області (а.с.35).
За змістом спірного рішення підставою для відмови у зарахуванні періодів роботи ОСОБА_1 до стажу державної служби стало те, що згідно з відомостями трудової книжки, вона працювала з 06.12.1999 по 05.06.2000, з 12.09.2002 по 01.07.2025 у Державній податковій службі України, Головному управлінні ДПС в Івано-Франківській області, а в періоди з 06.12.1999 по 05.06.2000, з 12.09.2002 по 20.06.2013 та з 16.08.2013 по 01.05.2016 їй присвоювалися спеціальні звання, а не ранги державного службовця.
Статтею 37 Закону №3723-ХІІ передбачено, що період роботи посадових осіб в органах державної податкової та митної служб на посадах, на яких відповідно до закону присвоювалися спеціальні та/або персональні звання, зараховується до стажу державної служби незалежно від місця роботи на час досягнення відповідного віку.
Пунктом 8 розділу XI “Прикінцеві та перехідні положення” Закону № 889-VIII визначено, що стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.
Отже, стаж державної служби за періоди роботи до 01 травня 2016 року обчислюється відповідно до законодавства, що діяло раніше, та на тих умовах і в порядку, що були ними передбачені.
Стаж державної служби до набрання чинності Законом № 889-VIII обчислювався відповідно до Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 травня 1994 року № 283 (надалі також - Порядок № 283), та додатку до нього (були чинними до 01 травня 2016 року).
Пунктом 1 Порядку № 283 встановлено, що цим Порядком визначаються посади і органи, час роботи в яких зараховуються до стажу державної служби.
Відповідно до п. 2 Порядку №283 до стажу державної служби зараховується робота (служба) на посадах керівних працівників і спеціалістів в апараті органів, зокрема, державної податкової служби.
Крім того, згідно з пунктами 342.1 та 342.4 Податкового кодексу України посадові особи контролюючих органів є державними службовцями.
Відповідно до пункту 344.1 Податкового кодексу України пенсійне забезпечення посадових осіб контролюючих органів здійснюється у порядку та на умовах, передбачених Законом України «Про державну службу». При цьому період роботи зазначених осіб, у тому числі тих, яким присвоєні спеціальні звання (ранги) у контролюючих органах, зараховується до стажу державної служби та стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, що дає право на призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу».
Приписами пункту 57 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України установлено, що спеціальні звання податкової служби, встановлені цим Кодексом, присвоюються посадовим особам контролюючих органів, яким раніше було присвоєно спеціальні звання податкової та митної служби. Період роботи (служби) зазначених осіб (у тому числі тих, яким присвоювалися спеціальні та/або персональні звання) у контролюючих органах зараховується до стажу державної служби та стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, що дає право на призначення пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу" незалежно від місця роботи на час досягнення віку, передбаченого зазначеним Законом.
Слід також зазначити, що спеціальним законом, який визначав статус Державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності був Закон України «Про державну податкову службу в Україні» №509-XII.
Цим законом визначено, що посадовим особам органів державної податкової служби присвоюються спеціальні звання: головний державний радник податкової служби, державний радник податкової служби I рангу, державний радник податкової служби II рангу, державний радник податкової служби III рангу, радник податкової служби I рангу, радник податкової служби II рангу, радник податкової служби III рангу, інспектор податкової служби I рангу, інспектор податкової служби II рангу, інспектор податкової служби III рангу.
Отже, як Законом №889-VIII, так і нормами діючих до нього Закону України від 16.12.1993 №3723-ХІІ "Про державну службу" і Закону №509-ХІІ та Порядку №283 передбачалось зарахування до стажу державної служби роботи (служби) на посадах керівних працівників і спеціалістів в органах державної податкової служби та її територіальних органів.
Разом із тим, згідно з пунктом 9 Порядку присвоєння спеціальних звань посадовим особам органів доходів і зборів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.10.2013 №839 (далі - Порядок №839), посадовій особі, яка перебувала на державній службі та вперше призначена на посаду в органах доходів і зборів, присвоюється спеціальне звання за посадою, на яку призначено особу, з урахуванням встановленого співвідношення рангів державних службовців.
Постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2016 №306 "Питання присвоєння рангів державних службовців та співвідношення між рангами державних службовців і рангами посадових осіб місцевого самоврядування, військовими званнями, дипломатичними рангами та іншими спеціальними званнями" затверджено Порядок присвоєння рангів державних службовців, співвідношення рангів державних службовців і військовими званнями, дипломатичними рангами та іншими спеціальними званнями згідно з додатками 1-10.
Тобто, наведені норми підтверджують, що посадові особи контролюючих органів, в даному випадку податкового органу, віднесені до державних службовців за певними особливостями, тобто, з присвоєнням спеціальних звань, які відповідають певним категоріям та рангам державних службовців.
З наведеного слідує, що в органах державної податкової служби присвоюються спеціальні звання, які прирівнюються до відповідного рангу державного службовця.
Отже, посадові особи державної податкової служби, яким присвоєно спеціальні звання, є державними службовцями зі спеціальним статусом, а тому, період проходження такої служби в податкових органах має зараховуватися до стажу державної служби, який дає право на пенсію.
За вказаних обставин, суд дійшов висновку, що періоди роботи позивача з 06.12.1999 по 05.06.2000, з 12.09.2002 по 01.06.2023, з 09.06.2023 по 22.11.2024, з 03.12.2024 по 01.07.2025 в податкових органах підлягають зарахуванню до стажу державної служби.
Таким чином, оскільки позивач станом на час звернення до пенсійного органу досягла 60 років та має загальний стаж роботи понад 40 років, понад 25 років стажу державної служби, тому наявні правові підстави для переведення позивача з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу".
Як встановлено судом, рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 07.01.2026 за №092350009219 відмовлено ОСОБА_1 у переведенні на пенсію за віком згідно Закону України “Про державну службу” у зв`язку із тим, що до заяви про перерахунок пенсії ОСОБА_1 надала довідки від 01.07.2025 109/09-19-10-02 (посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років), № 110/09-19-10-02 (інші складові заробітної плати) про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, видані Державною податковою службою України, Головним управлінням ДПС в Івано-Франківській області. Довідки про заробітну плату не відповідають вимогам чинного законодавства (додаток 1 повинен бути станом на 31.12.2023, а додаток 5 - станом на 31.12.2023).
Пунктом 1 Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 №622 (надалі також - Порядок №622), передбачено, що пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”.
Так, 20 липня 2024 року набрала чинності постанова КМУ №823, якою внесено зміни до Порядку №622.
Пунктом 3 Постанови №823 передбачено, що вона набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 1 січня 2024 року.
Згідно пункту 4 Порядку № 622 (у редакції постанови КМУ № 823) пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права, в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. При цьому:
посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених на день звернення за призначенням пенсії за останньою займаною посадою державної служби (або прирівняною до неї у разі відсутності у державному органі відповідних посад державної служби);
розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за будь-які 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв починаючи з 1 травня 2016 року. Середньомісячна сума зазначених виплат за 60 календарних місяців визначається шляхом ділення загальної суми цих виплат на 60. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні;
у разі коли в осіб, зазначених в пункті 2 цього Порядку, станом на дату звернення немає 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією починаючи з 1 травня 2016 р., середньомісячна сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається шляхом ділення загальної суми таких виплат за наявні місяці роботи починаючи з 1 травня 2016 р. на кількість таких місяців. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні. При цьому для державних службовців, які звернулися за призначенням пенсії у травні 2016 р., а також для осіб, які не працювали починаючи з 1 травня 2016 р. на посадах державної служби, сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається з розрахунку таких виплат за травень 2016 р. як за повний місяць;
матеріальна допомога та виплати, які нараховуються за період, що перевищує календарний місяць, враховуються в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді.
За бажанням осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, і які на дату виходу на пенсію не перебувають на державній службі, розмір зазначених в абзацах третьому - п`ятому цього пункту виплат визначається в середніх розмірах, визначених законодавством, таких виплат за місяць, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі. Середньомісячна сума зазначених виплат за місяць визначається шляхом ділення загальної суми таких виплат за місяць на фактичну чисельність державних службовців за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі.
Крім цього, Постановою КМУ №823 Порядок №622 доповнено пунктом 4-1, відповідно до якого для призначення пенсії державним службовцям, які працювали з 1 січня 2024 р. в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, та посади яких було класифіковано, заробітна плата визначається з урахуванням:
посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років у розмірах, установлених на дату звернення за призначенням пенсії (за посадою, передбаченою штатним розписом);
розмірів виплат, зазначених в абзацах третьому - п`ятому пункту 4 цього Порядку, визначених у середньомісячних сумах за період починаючи з 1 січня 2024 р. до місяця звернення особи. При цьому для державних службовців, які звернулися за призначенням пенсії у січні 2024 р., середньомісячна сума таких виплат визначається з розрахунку виплат за січень 2024 р. як за повний місяць.
Розмір посадового окладу визначається за останньою займаною особою посадою державної служби, передбаченою штатним розписом державного органу, на дату звільнення або звернення особи за призначенням пенсії.
Особам, які працювали на посадах державної служби, класифікацію яких було проведено, і мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, та які на дату виходу на пенсію не перебувають на державній службі, розмір виплат, зазначених в абзацах третьому - п`ятому пункту 4 цього Порядку, починаючи з 1 січня 2024 р. за вибором таких осіб визначається в середньомісячних сумах за період з 1 січня 2024 р. до місяця звернення особи або за місяць, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії, але не раніше 1 січня 2024 р., визначених за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) державної служби у штатному розписі державного органу, встановленою на основі класифікаційного коду, в середніх розмірах, визначених законодавством, таких виплат. Середньомісячна сума зазначених виплат за місяць визначається шляхом ділення загальної суми таких виплат за місяць на фактичну чисельність державних службовців за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі за визначеним класифікаційним кодом. При цьому для осіб, які звернулися за призначенням пенсії у січні 2024 р., середньомісячна сума таких виплат визначається з розрахунку виплат за січень 2024 р. як за повний місяць.
Для призначення пенсії державним службовцям, які працювали з 1 січня 2024 р. у державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, та посади яких було класифіковано, подаються довідки про:
посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років, які особа отримувала за останнім місцем роботи на державній службі, за формою згідно з додатком 1;
розміри виплат, зазначених в абзаці третьому цього пункту, які особа отримувала за останнім місцем роботи на державній службі, за формою згідно з додатком 2;
середньомісячний розмір виплат, визначений за вибором особи, відповідно до абзацу п`ятого цього пункту, за формою згідно з додатком 3.
Відповідно до пункту 4-2 Порядку №622 для державних службовців, які працювали в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, та яких не було переведено на посади, передбачені штатним розписом, форму якого затверджено наказом Мінфіну від 28 січня 2002 р. № 57 (з урахуванням змін, внесених наказом Мінфіну від 27 листопада 2023 р. № 661), або які звільнилися до 1 січня 2024 р. з таких органів, визначення заробітної плати для призначення пенсії державним службовцям здійснюється з урахуванням пункту 4 цього Порядку. При цьому посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених на 31 грудня 2023 р., а розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за будь-які 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв, але не пізніше 31 грудня 2023 року.
Для призначення пенсії державного службовця таким особам та особам, які працювали у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби, подаються довідки про:
посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років за останнім місцем роботи на державній службі за формою згідно з додатком 4;
розміри виплат, зазначених в абзацах третьому - п`ятому пункту 4 цього Порядку, за останнім місцем роботи на державній службі за формою згідно з додатком 5;
розміри виплат, зазначених в абзаці шостому пункту 4 цього Порядку, за формою згідно з додатком 6.
Пунктом 5 Порядку №622 в редакції постанови КМУ №823 передбачено, що довідки про заробітну плату державних службовців, визначені за формами згідно з додатками 1-6, видаються виключно для призначення згідно з пунктами 10 і 12 розділу XI “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України від 10 грудня 2015 р. № 889-VIII “Про державну службу” пенсії відповідно до статті 37 Закону України від 16 грудня 1993 р. № 3723-XII “Про державну службу” та не є підставою для перегляду раніше призначеної пенсії державного службовця.
Аналіз наведених положень Порядку №622 свідчить, що після внесення змін постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2024 року №823 КМУ передбачив диференційований підхід до визначення заробітної плати, яка враховується для призначення пенсії державного службовця.
Зокрема, пункт 4-1 Порядку №622 застосовується до осіб, які працювали з 01 січня 2024 року в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, і посади яких було класифіковано. Для таких осіб заробітна плата визначається з урахуванням нової системи оплати праці, побудованої на класифікації посад державної служби. Саме тому посадовий оклад, надбавка за ранг і надбавка за вислугу років враховуються за останньою займаною посадою, передбаченою штатним розписом, а інші виплати - у середньомісячних сумах за період починаючи з 01 січня 2024 року.
Водночас пункт 4-2 Порядку №622 застосовується у випадках, коли особа працювала у державному органі, що провів класифікацію посад, однак її не було переведено на посаду, передбачену новим штатним розписом, або вона звільнилася до 01 січня 2024 року з такого органу. У такому разі заробітна плата визначається не за правилами пункту 4-1, а з урахуванням пункту 4 Порядку №622: посадовий оклад, надбавка за ранг і надбавка за вислугу років беруться у розмірах, установлених на 31 грудня 2023 року, а інші виплати - за будь-які 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією, але не пізніше 31 грудня 2023 року.
Крім того, пункт 4-2 Порядку №622 визначає і перелік довідок, які подаються для призначення пенсії державного службовця особами, на яких поширюється дія цього пункту. Зокрема, такі особи подають довідку про посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років за останнім місцем роботи на державній службі за формою згідно з додатком 4; довідку про розміри виплат, зазначених в абзацах третьому - п`ятому пункту 4 цього Порядку, за останнім місцем роботи на державній службі за формою згідно з додатком 5; а також довідку про розміри виплат, зазначених в абзаці шостому пункту 4 цього Порядку, за формою згідно з додатком 6.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13.07.2026 в справі №560/3676/25.
Судом встановлено, що позивачем пенсійному органу надавалися: довідка від 01.07.2025 за №109/09-19-10-02 про складові заробітної плати для державного службовця, який до 01 січня 2024 року працював та звільнився з державних органів, що провели класифікацію посад державної служби, або який працював у державних органах, що провели класифікацію посадах державної служби, посаду якого не було класифіковано, або який працював у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) станом на липень 2025 року; довідка від 01.07.2025 за №110/09-19-10-02 про інші складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, який до 1 січня 2024 р. працював та звільнився з державних органів, що провели класифікацію посад державної служби, або який працював у державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, посаду якого не було класифіковано, або які працювали у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд) за період з 20.12.2020 по 31.05.2023; довідка від 01.07.2025 за №111/09-19-10-02 про інші складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, який до 1 січня 2024 р. працював та звільнився з державних органів, що провели класифікацію посад державної служби, або який працював у державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, посаду якого не було класифіковано, або які працювали у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд) за період з 09.06.2023 по 22.11.2024; довідка від 01.07.2025 за №112/09-19-10-02 про інші складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, який до 1 січня 2024 р. працював та звільнився з державних органів, що провели класифікацію посад державної служби, або який працював у державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, посаду якого не було класифіковано, або які працювали у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд) за період з 03.12.2024 по 30.06.2025.
Враховуючи, що позивачка після призначення пенсії за віком продовжувала працювати на державній службі до 01.07.2025, суд зауважує, розмір пенсії позивачки підлягає обчисленню із урахуванням довідок, наданих нею. Зазначені довідки містять відомості про складові заробітної плати позивача, а також підтверджують, що на всі види оплати праці, включені до довідок, нараховано єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.
Отже, такі довідки є належним та допустимим джерелом інформації про розмір заробітної плати, відсоток від якої підлягає врахуванню при обчисленні пенсії державного службовця, а відомості, зазначені у них, підлягають врахуванню пенсійним органом при визначенні розміру пенсійних виплат.
Згідно із частиною 3 статті 45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
Відповідно до пункту 4 Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2016 р. №622 пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права.
З огляду на наведене суд зазначає, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області протиправно прийнято рішення від 07.01.2026 №092350009219 про відмову позивачу у переведенні на пенсію за віком згідно Закону України “Про державну службу”.
Стосовно вимоги позивача зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківської області перевести із 30.12.2025 на пенсію за віком відповідно пункту 12 розділу XI «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року №889-VIII та статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року №3723-XII, суд зазначає наступне.
Відповідно до пунктів 4.1, 4.2 Порядку 22-1, заяви, що подаються особами відповідно до цього Порядку, реєструються в електронному журналі звернень органу, що призначає пенсію.
Після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Із вказаного слідує, що після реєстрації 30.12.2025 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківської області заяви позивача, органом пенсійного забезпечення, який її розглядав і вирішував за принципом екстериторіальності питання про наявність чи відсутність права на пенсію, в розумінні Порядку №22-1 є Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області.
Тож, дії зобов`язального характеру щодо призначення позивачу пенсії за віком має вчинити територіальний орган Пенсійного фонду України, визначений за принципом екстериторіальності, що вирішував питання про переведення позивача на пенсію згідно із Законом України «Про державну службу», яким у цьому випадку є Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області.
Такого ж висновку дійшов Верховний Суд в постановах від 08.02.2024 в справі №500/1216/23, від 07.05.2024 в справі №460/38580/22, від 14.04.2026 у справі №160/5233/25.
Стосовно позовної вимоги позивача про виплату заборгованості суд зазначає, що пенсійним органом ще не здійснено переведення позивачки на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» з урахуванням складових заробітної плати, зазначених у відповідних довідках, а відтак вказана вимога є передчасною. У зв`язку із цим у задоволенні позову в зазначеній частині належить відмовити.
Підсумовуючи вищенаведене, суд доходить висновку про часткове задоволення позовних вимог шляхом зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати до стажу державної служби позивача періоди роботи з 06.12.1999 по 05.06.2000, з 12.09.2002 по 01.06.2023, з 09.06.2023 по 22.11.2024, з 03.12.2024 по 01.07.2025 та перевести позивача з 30.12.2025 на пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу " від 16 грудня 1993 року №3723-XII згідно заяви від 30.12.2025, з врахуванням заробітку, зазначеного в довідках від 01.07.2025 № 109/09-19-10-02, №110/09-19-10-02, № 111/09-19-10-02, №112/09-19-10-02, виданих Головним управлінням ДПС в Івано-Франківській області.
У відповідності до частин 1, 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи, що спір виник внаслідок протиправного рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, відтак підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області сплачений судовий збір в сумі 745,47 грн, що пропорційно становить 70% задоволених позовних вимог. Доказів понесення інших судових витрат сторонами суду не надано.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 07.01.2026 №092350009219.
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати до стажу державної служби ОСОБА_1 період роботи з 06.12.1999 по 05.06.2000, з 12.09.2002 по 01.06.2023, з 09.06.2023 по 22.11.2024, з 03.12.2024 по 01.07.2025.
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області перевести з 30.12.2025 ОСОБА_1 на пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу " від 16 грудня 1993 року №3723-XII з врахуванням заробітку, зазначеного в довідках від 01.07.2025 № 109/09-19-10-02, № 110/09-19-10-02, № 111/09-19-10-02, № 112/09-19-10-02, виданих Головним управлінням ДПС в Івано-Франківській області.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 745,47 грн (сімсот сорок п`ять гривень 47 копійок).
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Учасники справи:
позивач – ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ),
відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088, вул. Січових Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська область, 76018),
відповідач – Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385, вул. Канатна, 83, м. Одеса, Одеська область. 65012).
Суддя /підпис/ Біньковська Н.В.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua