Рішення від 25 жовтня 2026 р. у справі №260/3777/26 — Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

26 жовтня 2026 рокум. Ужгород№ 260/3777/26

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Луцович М.М., розглянувши в письмовому порядку за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (88008, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Народна, буд. 4, код ЄДРПОУ 20453063) про визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, в якій просить суд:

1) визнати дії відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, пл. Народна, буд. 4, м. Ужгород, 88000, е-mail: info@zk.pfu.qov.ua, код ЄДРПОУ 20453063, протиправними щодо неналежного перерахунку пенсійного забезпечення, неналежного застосування розміру коефіцієнтів індексації до пенсії, починаючи з 2023 включно по 2026 роки відповідно до Постанов КМУ №168, №185, №209, №236 та застосування обмеження максимальним розміром пенсійного забезпечення;

2) зобов`язати відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, пл. Народна, буд. 4, м. Ужгород, 88000, е-mail: info@zk.pfu.qov.ua, код ЄДРПОУ 20453063, здійснити перерахунок пенсійного забезпечення, починаючи з 01.03.2023 року відповідно до Постанови КМУ №168 від 24.02.2023 року з урахуванням коефіцієнта зростання у розмірі 1.197, що при належному нарахуванні становить 4633,50 грн та провести донарахування та виплату недонарахованих сум з 01.03.2023 року з урахуванням надбавок, доплат, підвищень та премій без застосування обмежень максимальним розміром;

3) зобов`язати відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, пл. Народна, буд. 4, м. Ужгород, 88000, е-mail: info@zk.pfu.qov.ua, код ЄДРПОУ 20453063, здійснити перерахунок пенсійного забезпечення, починаючи з 01.03.2024 року відповідно до Постанови КМУ №185 від 23.02.2024 року з урахуванням коефіцієнта зростання у розмірі 1.079, що при належному нарахуванні становить 2241,05 грн. та провести донарахування та виплату недонарахованих сум з 01.03.2024 року з урахуванням надбавок, доплат, підвищень та премій без застосування обмежень максимальним розміром;

4) зобов`язати відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, пл. Народна, буд. 4, м. Ужгород, 88000, е-mail: info@zk.pfu.qov.ua, код ЄДРПОУ 20453063, здійснити перерахунок пенсійного забезпечення, починаючи з 01.03.2025 року відповідно до Постанови КМУ №209 від 25.02.2025 року з урахуванням коефіцієнта у розмірі 1.115, що при належному нарахуванні становить 3495,40 грн та провести донарахування та виплату недонарахованих сум з 01.03.2025 року з урахуванням надбавок, доплат, підвищень та премій без застосування обмежень максимальним розміром;

5) зобов`язати відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, пл. Народна, буд. 4, м. Ужгород, 88000, е-mail: info@zk.pfu.qov.ua, код ЄДРПОУ 20453063, здійснити перерахунок пенсійного забезпечення, починаючи з 01.03.2026 року відповідно до Постанови КМУ №236 від 25.02.2026 року з урахуванням коефіцієнта у розмірі 1.121, що при належному нарахуванні становить 4100,72 грн та провести донарахування та виплату недонарахованих сум з 01.03.2026 року з урахуванням надбавок, доплат, підвищень та премій без застосування обмежень максимальним розміром.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що відповідач протиправно, безпідставно, в незаконний спосіб занизив розміри щорічної індексації (підвищення), починаючи із 2023 року включно по 2026 рік, а також безпідставно застосував обмеження максимальним розміром при перерахунку та виплаті пенсійного забезпечення позивача, порушивши при цьому соціальні права, гарантії та інтереси, позбавивши таким чином, суттєвого фінансового забезпечення та обмеживши право вільно і доступно розпоряджатися своїми належними коштами, що призвело до фінансових втрат.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 10 червня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні).

У відзиві на позовну заяву відповідач заперечив проти позову у повному обсязі та просив у задоволенні вимог позивача відмовити. Відзив аргументовано тим, що 01.03.2023, 01.03.2024 та 01.03.2025 позивачу проведено індексацію пенсії з врахуванням відповідно пункту 10 Постанови № 168, пункту 3 Постанови № 185 та пункту 3 Постанови №209, згідно з якими розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії не може перевищувати 1500,00 грн. 01.03.2026 позивачу проведено індексацію пенсії з врахуванням пункту 3 Постанови № 236, згідно з якими розмір підвищення пенсії в результаті перерахунку не може перевищувати 2595,00 грн. За наведених обставин, просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до положень ч.5 ст.262, ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Суд зазначає, що судове рішення у справі, постановлене у письмовому провадженні, складено у повному обсязі відповідно до ч.4 ст.243 КАС України, з врахуванням положень ст.263 КАС України.

Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Закарпатській області та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року №2262-ХІІ.

Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області з урахуванням норм постанов Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 №168, від 23.02.2024 №185, від 25.02.2025 №209 та від 25.02.2026 №236 позивачу проведено перерахунок пенсії та розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії не перевищує 1500 грн та 2595 грн.

Розмір пенсії позивача з 01.03.2023 становить 32024,37 грн. Виплата пенсії здійснюється із застосуванням обмеження пенсії максимальним розміром у сумі 30024,37 грн.

Розмір пенсії позивача з 01.03.2024 становить 33824,37 грн. Виплата пенсії здійснюється без застосуванням обмеження пенсії максимальним розміром у сумі 33824,37 грн.

Розмір пенсії позивача з 01.03.2025 становить 35624,37 грн. Виплата пенсії здійснюється із застосуванням обмеження пенсії максимальним розміром у сумі 33824,37 грн.

Розмір пенсії позивача з 01.03.2026 становить 38738,37 грн. Виплата пенсії здійснюється із застосуванням обмеження пенсії максимальним розміром у сумі 29350,31 грн.

Позивач вважаючи свої права порушеними, звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 5 ст. 17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, регулюються Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ (далі Закон №2262-ХІІ).

Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України «Про індексацію грошових доходів населення».

Відповідно до статті 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Згідно з приписами статті 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема пенсії.

Обов`язковий характер індексації визначається статтею 18 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії», у якій зазначається, що законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.

Державні соціальні гарантії є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (частина друга статті 19 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії»).

Економічною підставою для проведення індексації грошових доходів населення згідно зі статтею 4 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», є факт, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України (частина друга статті 9 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення»).

У зв`язку із необхідністю вдосконалення пенсійного забезпечення громадян, визначення дати щорічної індексації пенсії та кола осіб, яким пенсії індексуються, 15 лютого 2022 року було прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення пенсійного законодавства» № 2040-ІХ, яким частину п`яту статті 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» було викладено в новій редакції.

Так, частиною п`ятою статті 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення пенсійного законодавства» визначено, що індексація пенсій проводиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, із застосуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до абзаців другого і третього частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

З метою реалізації пункту 8 розділу «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» Кабінет Міністрів України 24 лютого 2023 року прийняв постанову №168, пунктом першим якої установлено, що з 01 березня 2023 року перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року № 124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році», проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії у розмірі 1,197.

Пунктом 10 Постанови №168 установлено, що у разі коли розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого пунктами 1-7 цієї постанови, не досягає 100 гривень, встановлюється щомісячна доплата до пенсії в сумі, що не вистачає до зазначеного розміру, яка враховується під час подальших перерахунків пенсії. Розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого пунктами 1-7 цієї постанови, не може перевищувати 1500,00 гривень.

Постановою № 185 з 01 березня 2024 року було установлено, що перерахунок пенсій згідно з Порядком № 124 проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,0796 (пункт 1).

Відповідно до пункту 3 Постанови №185 у разі, коли розмір підвищення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого пунктом 1 та підпунктами 1-7 пункту 2 цієї постанови, не досягає 100 гривень, встановлюється щомісячна доплата до пенсії в сумі, що не вистачає до зазначеного розміру, яка враховується під час подальших перерахунків пенсії. Розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого пунктом 1 та підпунктами 1-7 пункту 2 цієї постанови, не може перевищувати 1500,00 гривень.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 № 209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» передбачено перерахунок пенсій з 1 березня 2025 року відповідно до Порядку із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі - коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,115. Відповідно до пункту 3 Постанова № 209 установлено, що розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії не може перевищувати 1500,00 гривень.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2026 № 236 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2026 році» передбачено перерахунок пенсій з 1 березня 2026 року відповідно до Порядку із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі - коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,121. Відповідно до пункту 3 Постанова № 236 установлено, що розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії не може перевищувати 2595,00 гривень.

Системний аналіз вищевказаних законодавчих приписів свідчить про те, що обмеження верхньої межі індексації здійснюється для того, щоб збалансувати потреби та захистити якомога більшу кількість громадян через інструмент індексації, передусім тих громадян, пенсії яких є дуже низькими, і з іншого боку, щоб збалансувати фінансовий ресурс для проведення індексації для широких категорій осіб та утримати зростання нерівності між розміром пенсії громадян, а також з урахуванням того, що в умовах дії воєнного стану видатки в першу чергу спрямовуються на національну безпеку і оборону та на здійснення заходів правового режиму воєнного стану.

При цьому, положеннями статті 42 Закону №1058-IV уряду надане право визначати розмір, умови та порядок здійснення індексації пенсій.

Отже, в межах наданих повноважень Кабінет Міністрів України у вказаних постановах визначив верхню межу розміру індексації пенсії - 1500,00 та 2595,00 грн, яку не може перевищувати сума індексації у разі здійснення підвищення розміру пенсії на виконання пункту цих постанов, що означає, якщо сума індексації пенсії в результаті проведеного перерахунку перевищує 1500,00 та 2595,00 грн, доплата до пенсії встановлюється у межах граничної суми - в розмірі 1500,00 та 2595,00 грн.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 07 червня 2024 року в справі №420/25804/23 та від 13 червня 2024 року в справі №120/14637/23, від 02 липня 2024 року в справі №120/13869/23, від 09 липня 2024 року в справі №120/13867/23, від 16 липня 2024 року в справі №480/9389/23, від 24 жовтня 2024 року в справі №440/3462/24, від 12 лютого 2025 року у справі № 200/6083/23.

Судом встановлено, що відповідачем підвищено пенсію позивача на коефіцієнт збільшення, установлений на виконання Постанов №168, №185, №209, №236 в межах граничної суми збільшення, у зв`язку із чим відсутні підстави вважати такі дії відповідача неправомірними, оскільки індексація пенсії позивача проведена пенсійним органом із дотриманням вимог чинного законодавства.

За таких обставин, суд вважає, що індексація пенсії позивача проведена відповідачем у межах чинного законодавства за умови, що підвищення відповідно до постанов КМУ №118, №185, № 209, №236 не може перевищувати 1500 грн та 2595 грн.

Щодо виплати пенсії з урахуванням обмеження максимальним розміром, суд вказує наступне.

Відповідно до статті 43 Закону №2262-XII (в редакції Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 №3668-VI, який набрав чинності з 01.10.2011) максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24.12.2015 №911-VIII частину сьому статті 43 Закону №2262-XII доповнено реченням такого змісту Тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.

Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» зі змінами, а саме: частини сьомої статті 43, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740,00 грн.

Відповідно до пункту 2 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016 положення частини сьомої статті 43 Закону №2262-XII, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.

При цьому, Конституційний Суд України вказане рішення обґрунтував тим, що обмеження максимального розміру пенсії та призупинення виплати призначеної пенсії особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом №2262-XII, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п`ятою статті 17 Конституції України, які зобов`язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України.

Згідно з частиною другою статті 152 Конституції України, закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Правовим наслідком прийняття Конституційним Судом України рішення від 20.12.2016 у справі №7-рп/2016, є втрата чинності із 20.12.2016 частиною сьомою статті 43 Закону №2262-XII.

Приписами частини сьомої статті 43 Закону №2262-ХІІ (у редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 №1774-VIII, який набрав чинності з 01.01.2017) знову ж таки передбачено, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.

Проте, частина сьома статті 43 Закону №2262-ХІІ, якою було передбачено обмеження пенсій максимальним розміром, втратила чинність з часу проголошення рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016.

Буквальне розуміння змін, внесених Законом №1774-VIII, з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016, дозволяє стверджувати, що у Законі №2262-ХІІ є відсутньою частина сьома статті 43, а внесені до неї зміни, що полягають у зміні слів і цифр, є нереалізованими.

Отже, починаючи із 2017 року, стаття 43 Закону №2262-ХІІ не містила норм про обмеження пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність. Внесені Законом №1774-VIII до частини сьомої зазначеної статті, яка визнана неконституційною і втратила чинність, зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії) є нереалізованими та самі по собі не створюють підстав для такого обмеження.

Верховний Суд неодноразово висловлював позицію щодо тлумачення та застосування частини сьомої статті 43 Закону №2262-XII у спорах, що стосуються обмеження максимального розміру пенсій, призначених на підставі цього закону. Зокрема, у постановах від 16 грудня 2021 року (справа №400/2085/19), 20 липня 2022 року (справа № 340/2476/21), 25 липня 2022 року (справа №580/3451/21), 30 серпня 2022 року (справа № 440/994/20), 17 березня 2023 року (справа №340/3144/21) та інших Верховний Суд наголошував, що норми Закону № 2262-XII щодо призначення та перерахунку пенсій повинні тлумачитись із врахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року № 7-рп/2016, таким чином, будь-яке обмеження максимального розміру пенсій, призначених на підставі Закону №2262, є протиправним. Такий підхід залишається усталеним та однозначним, про що свідчить правовий висновок касаційного суду, викладений у постанові КАС ВС від 29.11.2024 у справі № 380/24058/23 (№ в ЄДРСР 123410441).

Також Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов`язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме - у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції. Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 06.07.1999 № 8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20.03.2002 №5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).

У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян, які під час проходження служби, так і після її закінчення, зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов`язана з ризиком для життя і здоров`я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.

Відповідно до ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно із ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Частиною 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відтак, з урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, виходячи із наданих частиною другою статті 245 КАС України повноважень, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в цій частині шляхом прийняття рішення про визнання протиправними дій відповідача щодо проведення перерахунку та виплати пенсії позивачу із застосуванням обмеження максимальним розміром, та зобов`язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії з 01.03.2023 без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум.

Таким чином, суд дійшов висновку, що правові підстави для обмеження розміру пенсії позивача упродовж спірного періоду були відсутніми.

Отже, заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

При цьому, з метою логічності та зрозумілості рішення суду його резолютивна частина буде викладена дещо в іншому формулюванні ніж заявлені позовні вимоги, однак вказане не впливатиме на зміст останніх та обсяг їх задоволення.

Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи часткове задоволення позову, суд дійшов висновку про необхідність стягнення з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1331,20 грн.

Керуючись ст.ст. 9, 72, 77, 90, 139, 242, 245, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (88008, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Народна, буд. 4, код ЄДРПОУ 20453063) про визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо проведення ОСОБА_1 з 01 березня 2023 року перерахунку та виплати пенсії із застосуванням обмеження максимальним розміром на рівні десяти прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити з 01 березня 2023 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (88008, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Народна, буд. 4, код ЄДРПОУ 20453063) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 1331,20 грн (одна тисяча триста тридцять одна гривня двадцять копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

СуддяМ.М. Луцович