Суд: Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них
Дата: 25 жовтня 2026 р.
Справа: №160/24950/26
Суддя: Коренев Андрій Олексійович
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 жовтня 2026 рокуСправа № 160/24950/26
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Коренева А.О.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,
УСТАНОВИВ:
17 серпня 2026 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, у якій заявник просить:
визнати протиправним та скасувати Рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області від 22.07.2026 року № 046350023545 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 .
зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду в Миколаївській області зарахувати до страхового стажу період навчання з 01.01.2004р. по 05.06.2005р. в Павлоградському технікумі за спеціальністю « Обробка матеріалів на верстатах і автоматичних лініях» за фахом «технік – технолог»;
зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду в Миколаївській області зарахувати до страхового та пільгового стажу по списку № 1 за професією « гірник підземний» період військової строкової служби з 04.04.2006р. по 17.04.2007р., призначити і виплатити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст. 114 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з урахування ст.8 ЗУ «Про підвищення престижності шахтарської праці» відповідно до заяви про призначення пенсії від 14.07.2026 року.
На обґрунтування позовних вимог зазначено, що рішенням Головним управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області та рішенням від 22.07.2026 року за № 046350023545 відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільговим умовах, у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу роботи 25 років. Позивач, уважає відповідач протиправно не зараховував до його пільгового стажу період навчання та строкової служби, посилаючись на те, що ці періоди, не відносився до категорії осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню.
19 серпня 2026 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
01.09.2026 року до суду надійшов відзив відповідача, Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, у якому просив у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі. На обґрунтування своєї позиції зазначили, що на підставі доданих до заяви про призначення пенсії документів та даних, наявних в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування страховий стаж Позивача становить 41 рік 04 місяці 0 днів (в тому числі додатково за 19 повних років на підземних роботах). Стаж роботи на підземних роботах, який дає право на призначення пенсії незалежно від віку відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону № 1058-IV (25 років) становить 24 роки 01 місяць 28 днів, в тому числі: - стаж роботи на підземних роботах (для 25 років) — 02 роки 11 місяців 07 днів; - стаж роботи за провідними професіями на підземних роботах — 16 років 09 місяців 25 днів (в пільговому обчисленні — 21 рік 0 місяців 09 днів); - навчання за фахом — 0 років 02 місяці 12 днів.
До страхового стажу не зараховано періоди: - навчання з 01.01.2004 по 30.06.2005, згідно з дипломом НОМЕР_1 від 30.06.2005 та додатком до диплома, оскільки відповідно до ст. 11 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», заявник, у вищезазначені періоди, не відносився до категорії осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню. До страхового стажу вищевказаний період зараховано частково, періодом роботи з 06.06.2005 по 30.06.2005, згідно з трудовою книжкою НОМЕР_2 від 06.06.2005; - військової служби строкової з 04.04.2006 по 17.04.2007, згідно з військовим квитком НОМЕР_3 від 03.04.2006, оскільки в реєстрі застрахованих осіб відсутні дані про нарахування доходу та сплату страхових внесків. До пільгового стажу на підземних роботах зараховано всі періоди. У зв`язку з вищенаведеним, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Миколаївській області прийнято рішення від 22.07.2026 № 0463500023545 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону № 1058, у зв`язку відсутністю необхідного страхового стажу роботи на підземних роботах.
Дослідивши матеріали справи та надані докази, проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з`ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов таких висновків.
ОСОБА_1 звернувся із заявою від 14.07.2026 про призначення пенсії на пільгових умовах незалежно від віку відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.
За результатом розгляду заяви, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Миколаївської області прийнято рішення від 22.07.2026 № 046350023545 про відмову у призначенні позивачу пенсії, у зв`язку з відсутністю 25 років стажу підземної роботи згідно частини 3 статті 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування. Результати розгляду документів, доданих до заяви: за доданими документами до страхового стажу не зараховано періоди: навчання з 01.01.2004 по 30.06.2005, згідно з дипломом НОМЕР_1 від 30.06.2005 та додатком до диплома, оскільки відповідно до ст. 11 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», заявник, у вищезазначені періоди, не відносився до категорії осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню. До страхового стажу вищевказаний період зараховано частково, періодом роботи з 06.06.2005 по 30.06.2005, згідно з трудовою книжкою НОМЕР_2 від 06.06.2005; військової служби строкової з 04.04.2006 по 17.04.2007, згідно з військовим квитком НОМЕР_3 від 03.04.2006, оскільки в реєстрі застрахованих осіб відсутні дані про нарахування доходу та сплату страхових внесків. До пільгового стажу зараховано всі періоди. Крім того, зазначено, що Страховий стаж особи становить 41 рік 04 місяці 0 днів (в тому числі додатково за 19 повних років на підземних роботах). Стаж роботи на підземних роботах, який дає право на призначення пенсії незалежно від віку відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону № 1058-IV (25 років) становить 24 роки 01 місяць 28 днів, в тому числі: - стаж роботи на підземних роботах (для 25 років) — 02 роки 11 місяців 07 днів; - стаж роботи за провідними професіями на підземних роботах — 16 років 09 місяців 25 днів (в пільговому обчисленні — 21 рік 0 місяців 09 днів); навчання за фахом — 0 років 02 місяці 12 днів.
Позивач не може погодитися із рішенням відповідача щодо відмови в призначенні йому пенсії на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», що стало підставою для звернення до суду.
Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.
Згідно із положеннями частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду визначені Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003 (далі - Закон №1058-IV).
Відповідно до абз. 1 ч.3 ст. 114 Закону №1058-IV, Працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.
Позивач просить суд зобов`язати пенсійний орган зарахувати до його страхового стажу роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах незалежно від віку відповідно ч. 3 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" період навчання в Павлоградському технікумі Національного гірничого університету з 01.01.2004р. по 05.06.2005р.
Суд вирішуючи питання зарахування трудового стажу виходить з того, що статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 № 1788-XII передбачено, що основним документом, який підтверджує наявний трудовий стаж, є трудова книжка.
Згідно пункту 8 Порядку №637 час навчання у вищих навчальних, професійних навчально-виховних закладах, навчальних закладах підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання. За відсутності в документах таких відомостей для підтвердження часу навчання приймаються довідки про тривалість навчання в навчальному закладі у відповідні роки за умови, що в документах є дані про закінчення повного навчального періоду або окремих його етапів.
Тобто, основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка, за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами, зокрема, на підставі даних уточнюючої довідки, виданої підприємством, на якому працювала особа.
Період навчання позивача підтверджується копією диплому Павлоградського технікуму Національного гірничого університету дипломом НОМЕР_1 від 30.06.2005 за спеціальністю "Обробка матеріалів на верстатах і автоматичних лініях» і здобув кваліфікацію технік-технолог (а.с.18-19).
Частиною четвертою статті 16 Закону №103/98-ВР випускнику вищого професійного училища, якому присвоєно кваліфікацію «молодший спеціаліст», видається диплом, зразок якого затверджується Кабінетом Міністрів України.
Професійно-технічна освіта є складовою системи освіти України. Професійно-технічна освіта спрямована на формування у громадян професійних знань, умінь, навичок, розвиток духовності, культури, відповідного технічного, технологічного і екологічного мислення з метою створення умов для їх професійної діяльності. Професійно-технічна освіта здобувається у професійно-технічних навчальних закладах.
Відповідно до статті 17 Закону №103/98-ВР заклад професійної (професійно-технічної) освіти - це заклад освіти, що забезпечує реалізацію потреб громадян у професійній (професійно-технічній) освіті, оволодінні робітничими професіями, спеціальностями, кваліфікацією відповідно до їх інтересів, здібностей, стану здоров`я.
Відповідно до статті 18 Закону №103/98-ВР до закладів професійної (професійно-технічної) освіти належать: професійно-технічне училище відповідного профілю; професійне училище соціальної реабілітації; вище професійне училище; професійний ліцей; професійний ліцей відповідного профілю; професійно-художнє училище; художнє професійно-технічне училище; вище художнє професійно-технічне училище; училище-агрофірма; вище училище-агрофірма; училище-завод; центр професійної (професійно-технічної) освіти; центр професійної освіти; навчально-виробничий центр; центр підготовки і перепідготовки робітничих кадрів; навчально-курсовий комбінат; навчальний центр; інші типи закладів освіти, що надають професійну (професійно-технічну) освіту або здійснюють професійне (професійно-технічне) навчання.
Отже, наведеною нормою передбачено, що до професійно-технічних навчальних закладів належать інші типи навчальних закладів, що надають професійно-технічну освіту або здійснюють професійно-технічне навчання.
Згідно з пунктом «д» статті 36 Закону №1788-XII до стажу роботи зараховується також: навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.
Статтею 38 Закону №103/98-ВР передбачено, що час навчання у професійно-технічному навчальному закладі зараховується до трудового стажу учня, слухача, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.
Отже, навчання в технікумі дає право на зарахування відповідного періоду до пільгового стажу.
Аналогічні висновки викладенні Верховним Судом, у постанові від 04.03.2020 у справі № 367/945/17 та від 25 серпня 2026 року у справі № 160/29691/25.
Суд звертає увалу, що Верховний Суд розглядаючи справу № 160/29691/25, у постанові зазначив: «про наявність підстав для зарахування до страхового і пільгового стажу роботи позивача для призначення йому пенсії відповідно до частини третьої статті 114 Закону №1058-IV період навчання в Павлоградському технікумі Національного гірничого університету з 01.09.2001 по 23.05.2004, з 31.08.2004 по 16.01.2005 та з 20.04.2005 по 30.06.2005», тобто ВС уважав за можливе зарахувати до пільгового стажу період навчання після 01.01.2004 року.
Згідно з записами в трудовій книжці позивача, останній з 06.06.2025 року прийнятий учнем підземного гірничого робітника з повним днем у шахті, тобто одразу після закінчення навчання, отже, останнім дотримано вимоги статті 38 Закону України «Про професійну-технічну освіту», тому період навчання позивача в Павлоградському технікумі Національного гірничого університету з 01.01.2004р. по 05.06.2005р.підлягає зарахуванню, як до страхового так і до пільгового стажу позивача.
Доводи відповідача стосовно неможливості зарахувати період навчання після 01 січня 2004 року через несплату страхових внесків за цей період суд відхиляє, адже спеціальним законом № 103/98-ВР чітко визначено право осіб на зарахування до страхового та пільгового стажу періоду навчання безвідносно до сплати страхових внесків, тому у питанні зарахування періоду навчання з 01 січня 2004 року немає правового значення сплата страхових внесків.
Аналогічні висновки викладенні у постанові Третього апеляційного адміністративного суду у постанові від 15 вересня 2026 року по справі № 160/33668/25.
Крім того, відповідач безпідставно не зарахував до пільгового та спеціального стажу період проходження позивачем строкової служби, оскільки згідно із частиною 1 статті 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, пов`язаній із захистом Вітчизни. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Згідно зі статтею 8 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі, час проходження строкової військової служби, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», які зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.
Отже, чинним законодавством передбачено зарахування до страхового стажу перебування на військовій службі.
Судом встановлено, що період проходження позивачем строкової військової служби у період з 04.04.2006р. по 17.04.2007р підтверджується копією військового квитка від 03.04.2006, відомостями трудової книжки позивача від 06.06.2005 року та пенсійним органом не заперечується.
Згідно відомостей трудової книжки серії НОМЕР_2 від 06.06.2005, на момент призову на вищевказану військову службу позивач працював гірником підземним по 3-му розряду з повним робочим днем у шахті (а.с. 13-15).
В свою чергу, згідно довідки Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 14.07.2026 № 1034 посада, яку обіймав позивач на момент призову на військову службу, передбачена список 1 розділ 1 підрозділ 1 пункт а позиція 1.1.a, затверджена постановою КМУ від 16.01.2003 р. № 36 відповідно до частини 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».
Відтак, керуючись приписами ст.8 Закону №2011, суд вважає, що до моменту вступу на військову службу позивач працював на посаді, яка передбачена Списком №1, а тому період військової служби з 04.04.2006р. по 17.04.2007р підлягає зарахуванню до стажу роботи позивача, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах по Списку № 1
У зв`язку з цим суд дійшов висновку, що відповідачем безпідставно не зараховано до страхового стажу період строкової військової служби з 04.04.2006р. по 17.04.2007р року, а тому такий період належить зарахуванню пенсійним органом до страхового стажу та пільгового стажу позивача.
Враховуючи встановлені судом обставини справи, суд приходить до висновку, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Миколаївській області під час розгляду заяви позивача про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, протиправно не було зараховано до страхового та пільгового стажу роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах незалежно від віку відповідно ч. 3 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" період навчання в Павлоградському технікумі Національного гірничого університету з 01.01.2004 по 30.06.2005р.р. та період строкової військової служби 04.04.2006р. по 17.04.2007р.р, що стало підставою для передчасного прийняття рішення про відмову у призначенні пенсії на пільгових умовах, у зв`язку з чим позовні вимоги в частині скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області від 22.07.2026 № 046350023545 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Щодо вимоги позивача про зобов`язання призначити та виплачувати пенсію за заявою від 14.07.2026 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно ч. 3 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Згідно з частинами 1 та 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Разом з цим, суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Отже, у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, вихід за межі позовних вимог можливий, але повинен бути пов`язаний із захистом саме тих прав, на захист яких поданий позов.
Таким чином, суд з урахуванням частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за необхідне зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового та пільгового стажу роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах незалежно від віку відповідно ч. 3 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" період навчання в Павлоградському технікумі Національного гірничого університету з 01.01.2004 по 30.06.2005р.р. та період строкової військової служби 04.04.2006р. по 17.04.2007р.р, та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області повторно розглянути заяву позивача від 14.07.2026 про призначення пенсії на пільгових умовах з урахуванням висновків суду у цій справі.
Водночас, вимога позивача про зобов`язання відповідача здійснити призначення пенсії за віком відповідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з додаванням пільгового стажу, із застосуванням ст. 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», не підлягає задоволенню, як передчасна, відповідач ще не здійснював розрахунок пільгового стажу позивача на виконання даного рішення суду із зарахуванням спірних періодів.
На підставі ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Виходячи з заявлених позовних вимог, положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають частковому задоволенню.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд керується вимогами частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якими при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду в розмірі 1064,96 грн.
Відповідно до частини 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Керуючись ст. ст. 2, 5, 14, 241-246, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
УХВАЛИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання рішення протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати Рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області від 22.07.2026 року № 046350023545 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 .
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (ЄДРПОУ- 13844159) зарахувати ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_4 ) до страхового та пільгового стажу роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах незалежно від віку відповідно ч. 3 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" період навчання в Павлоградському технікумі Національного гірничого університету з 01.01.2004 по 30.06.2005р.р. та період строкової військової служби 04.04.2006р. по 17.04.2007р.р, та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області повторно розглянути заяву позивача від 14.07.2026 про призначення пенсії на пільгових умовах з урахуванням висновків суду у цій справі.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1064,96 грн (одна тисяча шістдесят чотири гривні 96 коп.).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя А.О. Коренев
Оригінал: reyestr.court.gov.ua