Рішення від 25 жовтня 2026 р. у справі №160/1734/26 — Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Суд: Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них

Дата: 25 жовтня 2026 р.

Справа: №160/1734/26

Суддя: Лозицька Ірина Олександрівна

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2026 рокуСправа № 160/1734/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лозицької І.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про відмову у призначенні пенсії від 02.01.2026 №047350009189;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до пільгового стажу роботи по професіях, які дають право на пенсію незалежно від віку, відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», наступні періоди роботи, зазначені у трудовій книжці, що належить позивачу, ОСОБА_1 :

період роботи з 12.02.1996 по 16.07.1996;

період роботи з 17.04.1997 по 21.07.2003;

період роботи з 22.07.2003 по 17.04.2006;

період роботи з 18.04.2006 по 24.07.2006;

період роботи з 24.12.2012 по 31.03.2013;

період роботи з 16.02.2016 по 22.11.2016;

період роботи з 23.11.2016 по 31.12.2021;

період роботи з 01.01.2022 по 04.03.2022;

період навчання з 01.09.1992 по 20.01.1996 в Першотравенському професійно-технічному училищі №40 Дніпропетровської області;

період проходження військової служби в особливий період з 05.03.2022 по 26.12.2025;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до спеціального та пільгового стажу роботи по професіях, які дають право на пенсію незалежно від віку, відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у потрійному розмірі час безпосередньої участі позивача у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України: з 16.03.2022 по 05.04.2022, з 14.04.2022 по 05.05.2022, з 11.10.2022 по 27.12.2022, з 15.01.2023 по 17.02.2023, з 03.11.2023 по 28.12.2023, з 18.01.2024 по 13.02.2024, з 20.03.2024 по 21.03.2024, з 13.04.2024 по 10.06.2024, з 17.07.2024 по 23.07.2024, з 23.08.2024 по 03.09.2024, з 21.09.2024 по 01.10.2024, з 10.10.2024 по 21.05.2025, з 09.07.2025 по 16.07.2025, з 09.08.2025 по 18.08.2025;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно зі ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач 26.12.2025 звернувся до територіального органу Пенсійного фонду України з заявою про призначення пенсії. Рішенням №047350009189 від 02.01.2026 позивачу було відмовлено у призначенні пенсії. Позивач не погоджується з такою позицією відповідачів, що стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Ухвалою суду відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, а також встановлено відповідачам строк для надання відзивів на позов та доказів на їх обґрунтування.

До суду від представника Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі – відповідач-1) надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній проти задоволення позовних вимог заперечив. В обґрунтування своєї позиції зазначив, що 26.12.2025 ОСОБА_1 звернувся до територіального органу Пенсійного фонду України з заявою про призначення пенсії за віком. Заява позивача про призначення пенсії та додані до неї документи розглядалися Головним управлінням Пенсійного фонду України в Сумській області, рішенням якого №047350009189 від 02.01.2026 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком. З огляду на вищезазначене, Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області не розглядало заяву позивача про призначення пенсії по суті та не приймало рішення про відмову в призначенні пенсії, отже, Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області не є належним відповідачем по справі. Відповідно до ч. 4 ст. 115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058), право на призначення дострокової пенсії за віком мають військовослужбовці, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейські, які брали участь у бойових діях...,- після досягнення чоловіками 55 років та за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків. Необхідний страховий стаж, визначений п. 4 ч. 1 ст. 115 Закону №1058 - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років. Відповідно до наданих документів страховий стаж особи - 26 років 7 днів. Вік заявника на дату звернення - 48 років 4 місяці 6 днів. За наданими документами право на призначення дострокової пенсії за віком відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 115 Закону №1058 відсутнє, у зв`язку з недосягненням необхідного пенсійного віку. На підставі викладеного вище, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Сумській області прийнято рішення № 047350009189 від 02.01.2026 про відмову у призначенні пенсії за віком.

Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області (далі – відповідач-2) своїм правом на надання до суду відзиву на позовну заяву не скористалось, незважаючи на отримання ухвали суду про відкриття провадження у справі в електронному кабінеті системи «Електронний суд» 29.01.2026.

Відповідно до ч. 6 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відтак, суд дійшов висновку про наявність підстав для розгляду справи за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 26.12.2025 ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

За принципом екстериторіальності заяву позивача розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Сумській області, яким прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії від 02.01.2026 №047350009189, яке мотивоване наступним:

«Відмовити у призначенні пенсії за віком відповідно п. 4 ч. 1 ст. 115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-ІV (далі Закон №1058) ОСОБА_1 .

Дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Дата звернення до територіальних органів Пенсійного фонду України 26.12.2025.

Пенсійний вік, визначений п. 4 ч. 1 ст. 115 Закону №1058 55 років.

Вік заявника 48 років 4 місяці 6 днів.

Необхідний страховий стаж, визначений п. 4 ч. 1 ст. 115 Закону №1058 25 років.

Страховий стаж особи 26 років 7 днів.

Додатковий коментар:

За наданими документами право на призначення дострокової пенсії за віком відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 115 Закону №1058 відсутнє, оскільки відсутній необхідний страховий стаж».

Позивач із означеним рішенням не погоджується, вважає його протиправним та таким, що підлягає скасуванню, що стало підставою для звернення до суду з цією позовною заявою.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначені Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV(далі Закон №1058-IV).

Громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж мають право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи (стаття 8 Закону №1058-IV).

Відповідно до ст. 20 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюється у натуральній формі.

Обчислення страхових внесків застрахованих осіб, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

Частиною першої статті 41 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до статті 11 Закону №1058-IV загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню підлягають в т. ч.: громадяни України, іноземці (якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України) та особи без громадянства, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, створених відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, у філіях, представництвах, відділеннях та інших відокремлених підрозділах цих підприємств та організацій, у громадських об`єднаннях, у фізичних осіб - підприємців, осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, та в інших фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або працюють на інших умовах, передбачених законодавством, або виконують роботи (надають послуги) на зазначених підприємствах, в установах, організаціях чи у фізичних осіб за договорами цивільно-правового характеру; фізичні особи - підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Згідно із статтею 24 Закону № 1058-IV страховий стаж період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Відповідно до ст. 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.

Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637, передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Згідно із п. 20 вказаної постанови, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.

Аналіз наведених норм права дає змогу дійти висновку, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, тоді як підтвердження трудового стажу на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами можливе лише у випадку її відсутності або відсутності в ній записів.

Зі змісту трудової книжки позивача серії НОМЕР_1 від 07.03.1996 року судом встановлено наявність наступних записів за спірні періоди:

період навчання з 01.09.1992 по 22.01.1996 в Першотравенському професійно-технічному училищі №40 Дніпропетровської області;

з 12.02.1996 по 16.07.1996 на посаді електрослюсаря 4 розряду з повним робочим днем в шахті;

з 17.04.1997 по 21.07.2003 на посаді електрослюсаря підземного дільниці внутрішньо-шахтного транспорту;

з 22.07.2003 по 17.04.2006 на посаді електрослюсаря підземного 4 розряду дільниці підготовчих робіт;

з 18.04.2006 по 24.07.2006 на посаді електрослюсаря підземного 4 розряду дільниці монтажних демонтажних робіт і гірничошахтного обладнання;

з 24.12.2012 по 31.03.2013 на посаді електрослюсаря підземного третього розряду з повним робочим днем в шахті;

з 16.02.2016 по 22.11.2016 на посаді електрослюсаря підземного третього розряду з повним робочим днем в шахті;

з 23.11.2016 по 31.12.2021 на посаді електрослюсаря підземного 4 розряду з повним робочим днем в шахті;

з 01.01.2022 по 04.03.2022 на посаді електрослюсаря підземного 4 розряду з повним робочим днем в шахті.

Записи трудової книжки виконані охайно, без помилок та підчисток. Докази на підтвердження визнання недійсними записів трудової книжки позивача у матеріалах справи відсутні.

Суд уважає, що право позивача на встановлені законом гарантії не може бути поставлене в залежність від якості виконання обов`язків працівником, відповідальним за порядок ведення трудової книжки та іншої документації на підтвердження наявного страхового стажу. На особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці та документації на підтвердження наявного страхового стажу.

Але також судом досліджено, що зазначені періоди, які Позивач зазначив, що вони не зараховані до страхового стажу, відповідно до довідки за Формою РС-право, відповідні періоди внесені до страхового стажу та відповідачами не було зазначено, що дані періоди не включаються до стажу. Тому, суд вважає, що в цій частині позовних вимог слід відмовити.

Щодо зарахування періодів перебування в зоні бойових дій: з 16.03.2022 по 05.04.2022, з 14.04.2022 по 05.05.2022, з 11.10.2022 по 27.12.2022, з 15.01.2023 по 17.02.2023, з 03.11.2023 по 28.12.2023, з 18.01.2024 по 13.02.2024, з 20.03.2024 по 21.03.2024, з 13.04.2024 по 10.06.2024, з 17.07.2024 по 23.07.2024, з 23.08.2024 по 03.09.2024, з 21.09.2024 по 01.10.2024, з 10.10.2024 по 21.05.2025, з 09.07.2025 по 16.07.2025, з 09.08.2025 по 18.08.2025 в розрахунку 1 повний місяць стажу в зоні бойових дій за 3 місяці загального стажу, необхідного для розрахунку стажу для призначення пенсії, суд зазначає таке.

Статтею 2 Закону України 25.03.1992 року №2232-XII «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі Закону № 2232-XII) визначено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, пов`язаній із захистом Вітчизни. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Частиною 4 вказаної статті Закону передбачено види військової служби, до яких, зокрема, віднесено й військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період.

Процедуру надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, та категорії таких осіб визначає Порядок надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 №413 (далі Порядок №413).

Відповідно до п. 2 Порядку №413 статус учасника бойових дій надається військовослужбовцям (резервістам, військовозобов`язаним) та працівникам Збройних Сил, Національної гвардії, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, військовослужбовцям військових прокуратур, особам рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції ДФС, поліцейським, особам рядового, начальницького складу, військовослужбовцям, працівникам МВС, Управління державної охорони, Держспецзв`язку, ДСНС, ДПтС, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення.

Пунктом 4 Порядку №413 визначено підставу надання особі статусу учасника бойових дій: документи про безпосереднє залучення до виконання завдань антитерористичної операції в районах її проведення, направлення (прибуття) у відрядження до районів проведення антитерористичної операції, їх перебування в таких районах з метою виконання завдань із захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України шляхом безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення (витяги з наказів керівника Антитерористичного центру при СБУ про залучення до проведення антитерористичної операції, директив, розпоряджень, посвідчень про відрядження, оперативних завдань, журналів бойових дій, бойових донесень, дислокацій, книг нарядів, графіків несення служби, звітів, зведень, донесень, матеріалів спеціальних (службових) розслідувань за фактами отримання поранень, а також інші офіційні документи, видані державними органами, що містять достатні докази про безпосередню участь особи у виконанні завдань антитерористичної операції у районах її проведення).

При цьому основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначено Законом №2011-XII, який також встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Відповідно до ст.1-2 цього Закону військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.

У зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Відповідно до ст.6 Закону України від 22.10.1993 року №3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» до учасників бойових дій належать, зокрема військовослужбовці (резервісти, військовозобов`язані), які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення.

Абзацом другим п.1 ст.8 Закону №2011-XII визначено, що час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України від 06.12.1991 року №1932-XII «Про оборону України» (далі - Закон №1932-XII), зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону №1932-XII, особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі, час проходження строкової військової служби, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону №1932-XII, які зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону №1932-XII, зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.

Статтею 57 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що військова служба у складі діючої армії у період бойових дій, у тому числі при виконанні інтернаціонального обов`язку, а також перебування в партизанських загонах і з`єднаннях зараховується до стажу роботи на пільгових умовах у порядку, встановленому для обчислення строків цієї служби при призначенні пенсій за вислугу років військовослужбовцям.

Так, Наказом Міністерства оборони України №530 від 14.08.2014 року «Про положення про організацію роботи з обчислення вислуги років», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.10.2014р. за №1294/2607 відповідно до Законів України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», «;Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975 «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві» та з метою приведення нормативно-правових актів Міністерства оборони України відповідно до чинного законодавства, затверджено Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і забезпечення соціальними виплатами осіб, звільнених з військової служби у Збройних Силах України, та членів їх сімей.

За правилами приписів п. 2.3 розділу 2 Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14.08.2014 №530 (далі Положення №530), час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції зараховується на пільгових умовах один місяць служби за три.

Також, постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей», встановлено, що нарахування страхового пенсійного стажу для військовослужбовців учасників антитерористичних операцій за час їх безпосередньої участі в антитерористичній операції має здійснюватися у потрійному розмірі.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції, підлягає зарахуванню до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах один місяць служби за три місяці.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд, які викладені у постановах від 05.06.2018 у справі № 348/347/17, від 30.07.2019 у справі № 346/1454/17, від 02.04.2020 у справі № 185/4140/17 (92-а/185/282/17), від 16.06.2020 у справі №185/7049/16-а.

Частиною 5 статті 242 КАС України встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Разом з тим, суд звертає увагу, що можливість пільгового обчислення періоду проходження військової служби є похідною від визначальної підстави і має пов`язуватися не з категорією працівників, що реалізують право на щомісячне пенсійне забезпечення, а зі спеціальним статусом, якого ці особи набули в результаті проходження військової служби в певний, визначений у законодавчому порядку період часу, що узгоджується з положеннями ст.2 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» якою передбачено, що час перебування громадян України на військовій службі, до якої відповідно до пункту 4 цієї статті віднесено також військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період, зараховується до страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби, до якої відповідно до п.1 ст.2 Закону також віднесено і військову службу.

Судом встановлено, що позивач має статус учасника бойових дій та має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни учасників бойових дій згідно Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2 .

Разом з тим, довідкою від 22.12.2025 року №13409, виданою Військовою частиною НОМЕР_3 підтверджено перебування позивача на військовій службі.

Відповідно до довідки від 22.12.2025 року №13409 про безпосередню участь особи у заходах для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України позивач дійсно в період з 16.03.2022 по 27.03.2022, з 28.03.2022 по 05.04.2022, з 14.04.2022 по 05.05.2022, з 11.10.2022 по 27.12.2022, з 15.01.2023 по 17.02.2023, з 03.11.2023 по 28.12.2023, з 18.01.2024 по 13.02.2024, з 20.03.2024 по 21.03.2024, з 13.04.2024 по 10.06.2024, з 17.07.2024 по 23.07.2024, з 23.08.2024 по 03.09.2024, з 21.09.2024 по 01.10.2024, з 10.10.2024 по 21.05.2025, з 09.07.2025 по 16.07.2025, з 09.08.2025 по 18.08.2025 брав участь у заходах, необхідних у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в Донецькій області Краматорському та Покровському районах.

Таким чином, в зазначені спірні періоди позивач брав участь у бойових діях.

За таких обставин, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для зарахування до пільгового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах в кратному розмірі (із розрахунку один місяць служби за три місяці) періоди безпосередньої участі позивача в бойових діях час проходження військової служби під час мобілізації в особливий період 16.03.2022 по 27.03.2022, з 28.03.2022 по 05.04.2022, з 14.04.2022 по 05.05.2022, з 11.10.2022 по 27.12.2022, з 15.01.2023 по 17.02.2023, з 03.11.2023 по 28.12.2023, з 18.01.2024 по 13.02.2024, з 20.03.2024 по 21.03.2024, з 13.04.2024 по 10.06.2024, з 17.07.2024 по 23.07.2024, з 23.08.2024 по 03.09.2024, з 21.09.2024 по 01.10.2024, з 10.10.2024 по 21.05.2025, з 09.07.2025 по 16.07.2025, з 09.08.2025 по 18.08.2025.

Разом із тим, суд зауважує, що статтею 58 Закону України №1058-IV визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати. Тобто, Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії.

Суд не може підміняти пенсійний орган, уповноважений на виконання функцій з розрахунку та призначення пенсій, перерахунку пенсій громадянам, та на свій розгляд розраховувати пенсію позивача, оскільки прийняття рішень про призначення пенсії відноситься до компетенції відповідача, у зв`язку з чим позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Суд звертає увагу, що відповідно до абз.2 ч.4 ст.245 КАС України, у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

З урахуванням дискреційних повноважень пенсійного органу на прийняття рішення про призначення пенсії, суд дійшов висновку про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області повторно розглянути заяву позивача від 26.12.2025 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Суд також зазначає, що компетентним органом щодо повторного розгляду заяви позивача про призначення пенсії є саме Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області, оскільки саме цим суб`єктом владних повноважень розглянуто заяву позивача про призначення пенсії та протиправно відмовлено у її призначенні спірним рішенням.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, звернутих до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, оскільки останнім права позивача порушено не було.

Оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх рішень та докази, надані позивачем, суд приходить до висновку, що встановлені у справі обставини частково підтверджують позицію позивача, покладену в основу позовних вимог, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачі по справі, як суб`єкт владних повноважень, не довели суду правомірність прийнятих рішень всупереч вимогам ч. 2 ст. 77 КАС України.

Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Натомість, судові витрати між сторонами даної справи розподілу не підлягають, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору як учасник бойових дій на підставі п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись ст. ст. 9, 72-77, 139, 143, 242-243, 245-246, 255, 257, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області – задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії від 02.01.2026 №047350009189.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області зарахувати до спеціального та пільгового стажу роботи по професіях, які дають право на пенсію незалежно від віку, відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у потрійному розмірі час безпосередньої участі ОСОБА_1 у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України: з 16.03.2022 по 05.04.2022, з 14.04.2022 по 05.05.2022, з 11.10.2022 по 27.12.2022, з 15.01.2023 по 17.02.2023, з 03.11.2023 по 28.12.2023, з 18.01.2024 по 13.02.2024, з 20.03.2024 по 21.03.2024, з 13.04.2024 по 10.06.2024, з 17.07.2024 по 23.07.2024, з 23.08.2024 по 03.09.2024, з 21.09.2024 по 01.10.2024, з 10.10.2024 по 21.05.2025, з 09.07.2025 по 16.07.2025, з 09.08.2025 по 18.08.2025.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 26.12.2025 про призначення пенсії за віком, з урахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні.

У задоволенні іншої частини позовних вимог – відмовити.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене у строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.О. Лозицька

Оригінал: reyestr.court.gov.ua