Суд: Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: Справи зі спорів з приводу реалізації державної політики у сфері освіти, науки, культури та спорту
Дата: 25 жовтня 2026 р.
Справа: №160/27162/26
Суддя: Свергун Ірина Олексіївна
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 жовтня 2026 рокуСправа № 160/27162/26
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Свергун І.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (у письмовому провадженні) в м. Дніпрі адміністративну справу за позовом адвоката Михальчука Миколи Івановича в інтересах ОСОБА_1 до Міністерства освіти і науки України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Державне підприємство «Інфоресурс», про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява адвоката Михальчука Миколи Івановича (далі – представник позивача) в інтересах ОСОБА_1 (далі - позивач) до Міністерства освіти і науки України (далі - відповідач), в якій представник позивача просить:
- визнати протиправними дії Міністерства освіти і науки України, які полягають в такій організації функціонування Єдиної державної електронної бази з питань освіти, при якій відносно ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , якого було відраховано з навчального закладу та який повторно вступив до навчального закладу і не має документа про освіту про здобуття такого ж або вищого рівня освіти, в довідці про здобувача освіти формується висновок про порушення послідовності здобуття освіти, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту»;
- зобов`язати Міністерство освіти і науки України організувати формування довідки про здобувача освіти в Єдиній державній електронній базі з питань освіти таким чином, щоб відносно ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , якого було відраховано з навчального закладу та який повторно вступив до навчального закладу і не має документа про освіту про здобуття такого ж або вищого рівня освіти, в довідці про здобувача освіти формувався висновок про непорушення послідовності здобуття освіти, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту».
В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що в 2020 році позивач отримав диплом кваліфікованого робітника. На сьогодні диплом кваліфікованого робітника є документальним підтвердженням найвищого здобутого позивачем рівня освіти.
Однак, у 2016 році позивач вступив до Відокремленого структурного підрозділу «Інгулецький фаховий коледж Криворізького національного університету» для здобуття молодшого спеціаліста, проте даного рівня не здобув, оскільки був відрахований у 2017 році.
У 2026 році позивач вступив до Відокремленого структурного підрозділу «Інгулецький фаховий коледж Криворізького національного університету» для здобуття початкового рівня вищої освіти (фаховий молодший бакалавр), де навчається на денній формі навчання по сьогоднішній день.
Оскільки позивач диплому молодшого бакалавра (молодшого спеціаліста) так і не отримав, то диплом кваліфікованого робітника є документальним підтвердженням найвищого здобутого ним рівня освіти (на сьогодні).
Відтак, позивач здобуває рівень освіти, який є вищим за раніше здобутий відповідно до ч. 2 ст. 10 Закону України «Про освіту».
Проте при зверненні до закладу освіти для отримання довідки про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази питань освіти, позивач отримав довідку 26.08.2026, з якої вбачається, що послідовність здобування освітніх рівнів порушена. Працівниками навчального закладу було роз`яснено, що вплинути на формування довідки в цій частині вони не можуть, оскільки інформація формується з реєстрів автоматично.
Відповідно, причиною невідповідності інформації в довідці реальній ситуації є помилковість алгоритмів, згідно яких формується довідка.
Наслідок формування помилково алгоритму фактично є позбавлення права на відстрочку певної категорії осіб, які мають право на відстрочку згідно Закону, але не можуть його реалізувати через неправильне формування витягу. Такий наслідок є і для позивача він фактично має законне право на відстрочку від призову на військову службу, але не може його реалізувати через протиправні дії відповідача.
Дії МОН щодо визначення алгоритму заповнення інформації в довідці про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти стосовно позивача про порушення послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту», призводять до формування висновку стосовно позивача про порушення послідовності здобуття освіти останнім, і такі дії є протиправними та не гуртуються на вимогах чинного законодавства.
Вказані обставини стали підставою для звернення до суду.
Ухвалою суду від 07.09.2026 відкрито провадження у справі та визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
09.09.2026 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в обґрунтування якого відповідач посилається на таке.
Позивачем хибно сформовано вимогу про протиправність дій Міносвіти. Питання внесення інформації про здобувача освіти до ЄДЕБО належить до компетенції суб`єктів освітньої діяльності, у даному випадку - закладу освіти, у якому на цей час навчається позивач.
Згідно з інформацією, яка міститься в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, здобувач освіти ОСОБА_1 : протягом року набував компетентностей за освітнім рівнем Молодший спеціаліст в умовах навчального закладу – Відокремлений структурний підрозділ «Інгулецький фаховий коледж Криворізького національного університету»; згодом був зарахований до Інгулецький професійного ліцею за рівнем кваліфікований робітник і завершив навчання; 17.08.2026 зарахований до навчального закладу – Відокремлений структурний підрозділ «Інгулецький фаховий коледж Криворізького національного університету» для здобуття освітнього рівня «фаховий молодший бакалавр».
Отже, протягом року позивач набував сукупність систематизованих знань, умінь і практичних навичок, способів мислення, професійних, світоглядних і громадянських якостей, морально-етичних цінностей, інших компетентностей за освітнім рівнем, а згодом зарахований для здобуття рівня освіти фахового молодшого бакалавра.
Відповідач вважає, що позивач здобуває освіту непослідовно.
Саме тому у довідці, сформованій на підставі даних, що містяться в ЄДЕБО у відповідному полі зазначено «Ні, порушує».
Крім того, відповідач вважає, що поданий для вирішення адміністративним судом спір не є публічно-правовим, що виключає можливість його вирішення адміністративним судом.
Просив у задоволенні позову відмовити повністю, а в разі задоволення позову та заявлення вимоги про стягнення витрат на професійну правничу допомогу - зменшити їх розмір.
09.09.2026 від представника відповідача також надійшла заява про залучення до участі у справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Державного підприємства «Інфоресурс».
Ухвалою суду від 10.09.2026 залучено до участі у справі Державне підприємство «Інфоресурс» як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.
10.09.2026 від представника позивача надійшла відповідь на відзив, у якій зазначає, що інформація про порушення чи непорушення послідовності здобуття рівня освіти в ЄДЕБО не міститься. Відтак, жоден суб`єкт, в тому числі суб`єкт освітньої діяльності, таку інформацію в реєстр не вносить - відповідний висновок лише формується програмою в процесі формування довідки.
Це означає, що навчальний заклад не може вплинути на те, який саме висновок буде сформований.
Отже, саме Міністерство освіти і науки України має повноваження щодо вжиття організаційних заходів, пов`язаних з забезпеченням функціонування ЄДЕБО.
На думку представника позивача, відповідач безпідставно ототожнює поняття “раніше здобута сукупність знань, умінь, навичок, інших компетентностей” та “раніше здобутий рівень освіти”, які не є тотожними - якщо знання, навички тощо здобуваються поступово в процесі отримання освіти, то рівень освіти вважається здобутим лише в момент отримання відповідного документа про освіту. Очевидно, що особа, яка не отримала документа про освіту, не може вважатись такою, що здобула відповідний рівень освіти.
Третя особа пояснень щодо позову до суду не подала.
З огляду на предмет спору, характер спірних правовідносин та обсяг наявних у справі доказів, відповідно до частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Дослідивши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи та об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , має базову загальну середню освіту (свідоцтво серії НОМЕР_2 від 10.06.2016) та повну загальну середню освіту (свідоцтво серії НОМЕР_3 від 30.06.2020).
Згідно з випискою з Єдиної державної електронної бази з питань освіти щодо документів про освіту та інформації про навчання особи та історією навчання здобувача освіти від 09.09.2026 № 4807112, наданою відповідачем, позивач 05.08.2016 був зарахований до Відокремленого структурного підрозділу «Інгулецький фаховий коледж Криворізького національного університету» для здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста за спеціальністю 184 «Гірництво» (денна форма навчання, за кошти державного бюджету, дата початку навчання - 01.09.2016, дата завершення навчання - 30.06.2020) та 06.07.2017 відрахований із зазначеного закладу освіти з причиною «За невиконання вимог навчального плану».
У період з 01.09.2017 по 23.06.2020 позивач навчався у Державному навчальному закладі «Інгулецький професійний ліцей» за освітньо-кваліфікаційним рівнем кваліфікованого робітника за професіями 7212 «Електрогазозварник», 7212 «Електрозварник на автоматичних та напівавтоматичних машинах» (денна форма навчання, за кошти державного бюджету), завершив навчання та 23.06.2020 отримав диплом кваліфікованого робітника серії НОМЕР_4 .
З 01.09.2026 позивач є здобувачем освітньо-професійного ступеня фахового молодшого бакалавра Відокремленого структурного підрозділу «Інгулецький фаховий коледж Криворізького національного університету» за спеціальністю G16 «Гірництво та нафтогазові технології» (денна форма навчання, за кошти фізичних (юридичних) осіб, дата завершення здобуття освіти - 30.06.2029), що підтверджується наказом про зарахування від 17.08.2026 № 49-у.
26.08.2026 у Єдиній державній електронній базі з питань освіти сформовано довідку про здобувача освіти № 878759, у якій у полі «На підставі даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту» зазначено «Ні, порушує».
Розділ довідки «Інформація про документи про освіту», який формується на підставі даних, що містяться в Реєстрі документів про освіту та картках фізичних осіб, містить відомості лише про диплом кваліфікованого робітника серії К20 № 073181 від 23.06.2020. Відомості про видачу позивачу документа про освіту за освітньо-кваліфікаційним рівнем молодшого спеціаліста, а також будь-якого документа про фахову передвищу чи вищу освіту в ЄДЕБО відсутні.
Не погоджуючись із зазначеними у довідці відомостями, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
Щодо доводів відповідача про те, що цей спір не є публічно-правовим, суд зазначає таке.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності.
Предметом спору у цій справі є дії Міністерства освіти і науки України як центрального органу виконавчої влади та держателя (розпорядника) Єдиної державної електронної бази з питань освіти щодо організації її функціонування, внаслідок яких у довідці про здобувача освіти формуються відомості про порушення позивачем послідовності здобуття освіти. Такі дії вчиняються відповідачем на виконання владних управлінських функцій, а сам спір не пов`язаний із захистом приватного (майнового чи немайнового) права позивача, тобто є публічно-правовим та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства. Аналогічні спори вирішуються адміністративними судами, зокрема Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 29 жовтня 2025 року у справі № 200/5372/24. Відтак доводи відповідача в цій частині є безпідставними.
Вирішуючи спір по суті, суд зазначає таке.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною першою статті 53 Конституції України кожен має право на освіту.
Відповідно до частин першої та другої статті 3 Закону України «Про освіту» від 05.09.2017 № 2145-VIII (далі - Закон № 2145-VIII) кожен має право на якісну та доступну освіту. Право на освіту включає право здобувати освіту впродовж усього життя. Право особи на освіту може реалізовуватися шляхом її здобуття на різних рівнях освіти, у різних формах і різних видів.
Згідно з пунктом 23 частини першої статті 1 Закону № 2145-VIII рівень освіти - завершений етап освіти, що характеризується рівнем складності освітньої програми, сукупністю компетентностей, які визначені, як правило, стандартом освіти та відповідають певному рівню Національної рамки кваліфікацій.
Частиною другою статті 10 Закону № 2145-VIII (в редакції Закону України від 21.08.2025 № 4574-IX) встановлено, що рівнями освіти є: дошкільна освіта; початкова освіта; базова середня освіта; профільна середня освіта; професійна освіта; фахова передвища освіта; початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти; перший (бакалаврський) рівень вищої освіти; другий (магістерський) рівень вищої освіти; третій (освітньо-науковий/освітньо-творчий) рівень вищої освіти.
Відповідно до частини першої статті 40 Закону № 2145-VIII після успішного завершення навчання за освітньою програмою здобувачі освіти (крім вихованців дошкільних закладів освіти) отримують відповідний документ про освіту.
Пунктом 1 частини третьої статті 23 Закону України від 21.10.1993 № 3543-XII «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» передбачено, що призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають також здобувачі професійної, фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту», а також докторанти та особи, зараховані на навчання до інтернатури.
Пунктом 62 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560, визначено, що такі здобувачі освіти для отримання відстрочки подають до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки довідку про здобувача освіти, сформовану в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, за формою згідно з додатком 9. За формою довідки, наведеною у додатку 9 до вказаного Порядку, у ній зазначається, зокрема, така інформація: на підставі даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту» - ТАК/НІ.
Отже, зміст відомостей, які відображаються у зазначеному полі довідки про здобувача освіти, безпосередньо впливає на реалізацію особою права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, а тому такі відомості мають бути достовірними та відповідати вимогам закону.
Вирішуючи питання про те, чи порушує поточне здобуття позивачем освіти послідовність, визначену частиною другою статті 10 Закону № 2145-VIII, суд враховує правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 29 жовтня 2025 року у справі № 200/5372/24.
Зокрема, у вказаній постанові Верховний Суд зазначив, що закон передбачає, що особі, яка успішно виконала відповідну освітню програму та пройшла атестацію, присуджується відповідний ступінь вищої освіти, у тому числі бакалавр, та видається документ про вищу освіту, зокрема диплом бакалавра; з моменту отримання документа про вищу освіту особа вважається такою, що завершила навчання і фактично здобула вищу освіту за відповідним ступенем (пункт 54). На висновок Суду не впливають обставини стосовно того, що особа раніше вже навчалася у вищому навчальному закладі за рівнем вищої освіти "бакалавр" й була з нього відрахована, оскільки передбаченого законом документа про вищу освіту така особа не отримувала, а отже не вважається такою, що здобула вищу освіту ступеня бакалавр (пункт 58 постанови).
Хоча зазначені висновки сформульовані Верховним Судом стосовно здобуття першого (бакалаврського) рівня вищої освіти, вони ґрунтуються на загальних положеннях пункту 23 частини першої статті 1 та частини першої статті 40 Закону № 2145-VIII, які однаково поширюються на всі рівні освіти, у тому числі на фахову передвищу освіту, а отже підлягають застосуванню і до спірних правовідносин.
Застосовуючи наведені норми та висновки до обставин цієї справи, суд зазначає, що станом на дату формування довідки про здобувача освіти від 26.08.2026 № 878759 позивач мав документи про базову та повну загальну середню освіту, а також диплом кваліфікованого робітника, тобто здобув професійну освіту. Документа про освіту за освітньо-кваліфікаційним рівнем молодшого спеціаліста позивач не отримував, оскільки навчання за цим рівнем не завершив, будучи відрахованим 06.07.2017 за невиконання вимог навчального плану. Зазначені обставини підтверджуються самою ж довідкою, розділ якої «Інформація про документи про освіту» містить відомості лише про диплом кваліфікованого робітника, випискою з ЄДЕБО та історією навчання здобувача освіти, наданою відповідачем, та відповідачем не спростовуються.
За таких обставин позивач здобуває фахову передвищу освіту (освітньо-професійний ступінь фахового молодшого бакалавра), яка відповідно до частини другої статті 10 Закону № 2145-VIII є вищою за раніше здобутий ним рівень професійної освіти, а отже послідовність здобуття ним освіти відповідає положенням частини другої статті 10 Закону № 2145-VIII.
Суд відхиляє доводи відповідача про те, що будь-яке долучення особи до освітнього процесу свідчить про здобуття нею освіти на відповідному рівні незалежно від форми та обсягів такого долучення, оскільки таке тлумачення прямо суперечить пункту 23 частини першої статті 1 Закону № 2145-VIII, відповідно до якого рівень освіти - це завершений етап освіти, та частині першій статті 40 цього Закону, яка пов`язує отримання документа про освіту саме з успішним завершенням навчання за освітньою програмою. Натомість відрахування особи із закладу освіти за невиконання вимог навчального плану свідчить саме про незавершеність відповідного етапу освіти. При цьому в пункті 1 частини третьої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» зазначено поняття «раніше здобутий рівень освіти», а не поняття раніше набутих знань, умінь, навичок чи компетентностей.
Не може бути прийнятий до уваги і аргумент відповідача про те, що для збереження послідовності здобуття освіти відрахована особа має поновитися на навчанні, а не вступати повторно. Такої умови ні пункт 1 частини третьої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», ані пункт 62 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560, ані частина друга статті 10 Закону № 2145-VIII не містять. Приписи наведених норм пов`язують наявність або відсутність порушення послідовності виключно із співвідношенням рівня освіти, що здобувається, та рівня освіти, раніше здобутого, тоді як спосіб зарахування на навчання (поновлення чи вступ на загальних підставах) юридичного значення для такого співвідношення не має.
Суд також звертає увагу, що згідно з роз`ясненнями щодо алгоритму, викладеними у листі МОН від 03.06.2024 № 1/9758-24, у разі, якщо здобувача освіти було відраховано з освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста, а в подальшому поновлено для здобуття освітньо-професійного ступеня фахового молодшого бакалавра, у довідці зазначається «Так, не порушує». Тобто за алгоритмом, встановленим самим відповідачем, за тотожних освітніх рівнів, що раніше здобувалися та здобуваються нині, протилежні відомості у довідці формуються залежно лише від способу зарахування на навчання, що підтверджує відсутність зв`язку між визначеним відповідачем алгоритмом та критерієм, встановленим законом.
Суд критично оцінює посилання відповідача на доручення Міністра освіти і науки України від 31.05.2024 № 1/34-Д-24 та лист МОН від 03.06.2024 № 1/9758-24 «Про особливості формування в ЄДЕБО довідки про здобувача освіти» як на підставу для зазначення у довідці позивача відомостей «Ні, порушує». Зазначені документи не є нормативно-правовими актами, мають організаційно-розпорядчий та роз`яснювальний характер для суб`єктів, яким вони адресовані, і спірних правовідносин не врегульовують, на що вказав і Верховний Суд у пункті 60 постанови від 29 жовтня 2025 року у справі № 200/5372/24, та що визнає у відзиві і сам відповідач. Більше того, передбачений ними алгоритм, за яким висновок про порушення послідовності здобуття освіти робиться за самою лише наявністю в ЄДЕБО запису про попереднє навчання на рівні, не нижчому за рівень поточного навчання, - незалежно від того, чи було таке навчання завершене й чи був особі виданий документ про освіту, - не відповідає змісту пункту 1 частини третьої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», який оперує поняттям саме «раніше здобутого рівня освіти».
Таким чином, установлені під час розгляду цієї справи обставини не вказують на існування підстав для формування довідки про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти із зазначенням у ній відомостей про те, що поточне здобуття освіти позивачем порушує послідовність, визначену частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту».
Формування такої довідки порушило право позивача як учасника освітнього процесу на отримання щодо себе повної і достовірної інформації в галузі освіти та перешкоджає реалізації ним права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.
Щодо доводів відповідача про те, що внесення інформації про здобувача освіти до ЄДЕБО належить до компетенції суб`єктів освітньої діяльності, а МОН не вносить відомості до ЄДЕБО, не формує і не видає довідки та не вчиняло щодо позивача владних управлінських функцій, суд зазначає таке.
Статтею 74 Закону № 2145-VIII встановлено, що у системі освіти функціонує інтегрована інформаційна система - Єдина державна електронна база з питань освіти. Держателем Електронної бази є центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки, що здійснює організаційні заходи, пов`язані із забезпеченням функціонування Електронної бази та її складових. Власником Електронної бази є держава в особі центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки.
Відповідно до пункту 4 Положення про Єдину державну електронну базу з питань освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.07.2025 № 872, власником Єдиної електронної бази та виключних майнових прав на її програмне забезпечення є держава в особі МОН. Держателем Єдиної електронної бази є МОН, адміністратором - державне підприємство «Інфоресурс», що належить до сфери управління МОН. МОН є володільцем інформації, що міститься в Єдиній електронній базі.
Згідно з підпунктами 1, 3 та 6 пункту 24 вказаного Положення МОН вживає організаційних заходів, пов`язаних із забезпеченням функціонування Єдиної електронної бази; використовує інформацію, що міститься в Єдиній електронній базі, з метою прийняття управлінських рішень та виконання повноважень, визначених законодавством; встановлює вимоги до апаратного та програмного забезпечення Єдиної електронної бази. Адміністратор відповідно до пункту 25 Положення вносить до Єдиної електронної бази інформацію в порядку та обсягах, визначених МОН.
Натомість суб`єкти освітньої діяльності та їх відокремлені підрозділи, що провадять освітню діяльність у сферах професійної, фахової передвищої, вищої освіти, відповідно до підпункту 1 пункту 32 Положення вносять до Єдиної електронної бази та підтримують в повному, актуальному і достовірному стані інформацію, визначену у пунктах 14-17 цього Положення, а згідно з підпунктом 2 цього пункту здійснюють в Єдиній електронній базі інші дії у порядку та обсягах, визначених МОН.
Слід зазначити, що Положення не передбачає внесення до Єдиної електронної бази будь-якими суб`єктами її ведення відомостей про порушення чи непорушення послідовності здобуття освіти. Такі відомості закладами освіти до ЄДЕБО не вносяться, а формуються програмним забезпеченням ЄДЕБО автоматично під час формування довідки на підставі інших наявних у базі даних. Заклади освіти не мають повноважень на встановлення вимог до програмного забезпечення ЄДЕБО та зміни алгоритмів його функціонування, оскільки такі повноваження відповідно до підпункту 6 пункту 24 Положення належать саме МОН.
Посилання відповідача на пункт 10 Положення як на підставу компетенції суб`єктів освітньої діяльності щодо внесення інформації про здобувачів освіти суд відхиляє, оскільки цей пункт визначає лише строки та спосіб внесення (зміни) інформації користувачами Єдиної електронної бази і не стосується формування довідки про здобувача освіти та закладеного у програмному забезпеченні алгоритму визначення послідовності здобуття освіти.
У пунктах 72, 75, 76 постанови від 29 жовтня 2025 року у справі № 200/5372/24 Верховний Суд з цього приводу виснував, що формування інформації з ЄДЕБО здійснюється автоматизовано з використанням програмного забезпечення, вимоги до якого встановлює МОН як розпорядник зазначеної системи, який також є володільцем вказаної інформації та має повний доступ до неї; заклад освіти в силу своїх повноважень в ЄДЕБО не має технічної можливості для формування та видання довідки з іншим змістом відомостей щодо порушення або непорушення послідовності здобуття освіти; формування довідки про здобувача освіти є результатом виконання МОН закріплених за ним у законі повноважень, і саме це Міністерство не позбавлене технічної можливості і повноважень сформувати довідку про здобувача освіти з дотриманням вимог законодавства.
Наведене узгоджується і з обставинами цієї справи: у відзиві відповідач сам зазначає, що алгоритм визначення послідовності здобуття освіти встановлено дорученням Міністра освіти і науки України від 31.05.2024 № 1/34-Д-24, відповідно до якого здійснено розроблення технічного опису та доопрацювання програмного забезпечення ЄДЕБО.
Крім того, наказом МОН від 21.03.2025 № 490 «Про забезпечення виконання судових рішень» визначено порядок внесення до ЄДЕБО змін, необхідних для формування довідок про здобувачів освіти на виконання судових рішень, що також свідчить про наявність у відповідача повноважень та технічної можливості усунути порушення прав позивача.
За таких обставин суд дійшов висновку, що Міністерство освіти і науки України є належним відповідачем у цій справі.
Відповідно до частини другої статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Згідно з частиною другою статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, обґрунтовано, добросовісно та розсудливо.
Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Такого обов`язку відповідач у цій справі не виконав.
Визначаючи ефективний спосіб захисту порушеного права позивача суд вважає за необхідне обрати належний спосіб захисту, визнавши дії відповідача щодо формування довідки з Єдиної державної електронної бази з питань освіти, яка видана ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), із зазначенням відомостей про послідовність отримання освіти: «Ні, порушує», - протиправними, а також зобов`язати відповідача сформувати нову довідку з Єдиної державної електронної бази з питань освіти щодо ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) із зазначенням відомостей про послідовність отримання освіти: «Так, не порушує».
Такий спосіб захисту порушеного права буде відповідати тому, який зазначений в постанові Верховного Суду від 29.10.2025 у справі № 200/5372/24.
Враховуючи викладене, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню з коригуванням обраного способу захисту порушеного права.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.
Матеріалами справи підтверджується сплата позивачем судового збору в розмірі 1064,96 грн (квитанція від 01.09.2026 ID 9070-1535-4198-7058), який підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства освіти і науки України.
Вимоги про стягнення витрат на професійну правничу допомогу позивачем не заявлено, а тому доводи відповідача щодо їх розміру судом не оцінюються.
Керуючись статтями 2, 9, 19, 72-77, 139, 241-246, 255, 257, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Міністерства освіти і науки України (код ЄДРПОУ 38621185, місцезнаходження: проспект Берестейський, 10, м. Київ, 01135), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Державне підприємство «Інфоресурс» (код ЄДРПОУ 37533381, місцезнаходження: вулиця Олександра Довженка, буд. 3, м. Київ, 03057), про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.
Визнати протиправними дії Міністерства освіти і науки України щодо формування довідки з Єдиної державної електронної бази з питань освіти, яка видана ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), із зазначенням відомостей про послідовність отримання освіти: «Ні, порушує».
Зобов`язати Міністерство освіти і науки України сформувати нову довідку з Єдиної державної електронної бази з питань освіти щодо ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) із зазначенням відомостей про послідовність отримання освіти: «Так, не порушує».
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства освіти і науки України (код ЄДРПОУ 38621185) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1064,96 грн (одна тисяча шістдесят чотири грн 96 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.
Суддя І.О. Свергун
Оригінал: reyestr.court.gov.ua