Рішення від 22 жовтня 2026 р. у справі №160/17623/26 — Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2026 рокуСправа № 160/17623/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Юркова Е.О. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

УСТАНОВИВ:

23 червня 2026 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області з вимогами:

- визнати протиправним та скасувати рішення № 046050028321 від 14 квітня 2026 року Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про відмову у призначенні пенсії та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити, нарахувати та виплачувати ОСОБА_1 з 06.04.2026 року пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», зарахувавши до пільгового стажу за Списком №1 період роботи з 28.08.2001 року по 30.10.2012 року відповідно до довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній №55-1501 від 13.10.2025 року, виданої ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», врахувавши заробітну плату за вказаний період роботи; зарахувавши періоди роботи позивача згідно записів вкладиша в трудову книжку НОМЕР_1 від 26.07.1995 р.

Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 14.04.2026 №046050028321 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Позивач зазначає, що відповідач безпідставно не зарахував до пільгового стажу за Списком №1 періоди його роботи у Гірничотранспортному цеху ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», підтверджені трудовою книжкою та довідкою підприємства від 13.10.2025 №55-1501. Позивач вказує, що впродовж спірного періоду з 28.08.2001 по 30.10.2012 працював водієм автомобіля та водієм автотранспортних засобів, зайнятим на транспортуванні гірничої маси в технологічному процесі кар`єру завглибшки 150 метрів і більше. При цьому за період з 01.01.2009 по 30.10.2012 пільговий стаж підтверджується картками обліку фактично відпрацьованого часу. На переконання позивача, подані документи у сукупності підтверджують наявність необхідного стажу для призначення пенсії. Відмову у врахуванні довідки через відсутність підписів керівника підприємства, начальника відділу кадрів і головного бухгалтера та документів про делегування права підпису іншим посадовим особам позивач вважає формальною. Зазначає, що недоліки оформлення документів роботодавцем не можуть позбавляти його права на пенсійне забезпечення, а пенсійний орган мав можливість перевірити відповідні відомості. Крім того, позивач посилається на неврахування періодів роботи, підтверджених записами у вкладиші до трудової книжки, що призвело до неправильного визначення страхового стажу.

Ухвалою суду від 26.06.2026 року відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

09.07.2026 року від Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області до суду надійшов відзив на позовну заяву. В обґрунтування відзиву Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зазначає, що не приймало рішення про відмову позивачу в призначенні пенсії, тому вважає себе неналежним відповідачем за заявленими до нього вимогами.

Відповідач пояснює, що відповідно до Порядку №22-1 заяви про призначення пенсії розглядаються за принципом екстериторіальності незалежно від місця проживання заявника та місця подання документів. Заяву позивача від 06.04.2026 розглянуло Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, яке прийняло рішення від 14.04.2026 №046050028321 про відмову в призначенні пенсії. Натомість передача електронної пенсійної справи до органу Пенсійного фонду за місцем проживання особи для здійснення виплати відбувається після призначення пенсії. Отже, на переконання відповідача, покладення на нього обов`язку призначити, нарахувати та виплачувати позивачу пенсію є необґрунтованим, оскільки він не ухвалював спірного рішення та не порушував прав позивача.

15.07.2026 року до суду від Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області надійшов відзив на позовну заяву. Відповідач просить відмовити в задоволенні позову обґрунтовуючи тим, що за поданими документами страховий стаж позивача становить 18 років 8 місяців 6 днів, а пільговий стаж не розраховано. Відповідач посилається на те, що для призначення чоловікам пенсії за Списком №1 після досягнення 50 років необхідно мати щонайменше 25 років страхового стажу, з яких не менше 10 років — на відповідних роботах, за умови підтвердження зайнятості повний робочий день та результатів атестації робочих місць. Відповідач вказує, що записи про період роботи та посаду позивача самі по собі не підтверджують усіх умов для зарахування роботи до пільгового стажу. Довідку ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» від 13.10.2025 №55-1501 не враховано через її невідповідність додатку 5 до Порядку №637, оскільки вона не містить підписів керівника підприємства, начальника відділу кадрів та головного бухгалтера, а документи про делегування права підпису особам, які її підписали, не надано. Щодо неврахування періодів роботи за записами у вкладиші до трудової книжки відповідач посилається на пункт 3.1 Інструкції №58, відповідно до якого вкладиш має бути вшитий у трудову книжку та без неї є недійсним. Зазначає, що страховий стаж позивача розраховано за індивідуальними відомостями про застраховану особу.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 06.04.2026 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 14.04.2026 №046050028321 відмовлено у призначенні пенсії у зв`язку з відсутністю необхідного стажу роботи на пільгових умовах за Списком №1.

В рішенні зазначено, що до пільгового стажу не зараховано періоди роботи з 28.08.2001 по 31.10.2012 із особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці згідно довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній №55-1501 від 13.10.2025, виданої ПАТ «АрселорМітал Кривий Ріг», оскільки довідка не відповідає додатку 5, а саме відсутні підписи керівника підприємства, начальника відділу кадрів та головного бухгалтера. Документ про делегування підписів на даному підприємстві відсутній. За результатами розгляду документів, доданих до заяви, до страхового стажу не зараховано періоди роботи згідно записів вкладиша в трудову книжку НОМЕР_1 від 26.07.1995, оскільки вкладиш без трудової книжки не дійсний, а також дата народження на титульній сторінці дописана чорнилом іншого кольору.

Не погоджуючись з рішенням про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам, суд зазначає наступне.

За приписами ст. 3 Конституції України, людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав свобод людини є головним обов`язком держави.

На підставі ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як слідує зі ст. 22 Конституції України, конституційні права і свободи ґрунтуються і не можуть бути скасовані.

Відповідно до ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Частиною 1 ст. 4 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 (далі - Закон №1058-IV) визначено, що законодавство про пенсійне забезпечення в Україні, яке базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, цього закону, Закону про недержавне пенсійне забезпечення, законів, якими встановлюються умови пенсійного забезпечення, відміни від загальнообов`язкового державного пенсійного страхування та недержавного пенсійного забезпечення, міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення в Україні.

Згідно ч. 1 ст. 114 Закону №1058 право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону №1058 на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 за №637 «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Згідно з п. 20 вказаної постанови, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.

Аналіз наведених норм права дає змогу дійти висновку, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, тоді як підтвердження трудового стажу на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами можливе лише у випадку її відсутності або відсутності в ній записів.

Судом встановлено, що до пільгового стажу позивача не зараховано період роботи з 28.08.2001 по 31.10.2012 оскільки довідка № 55-1501 від 13.10.2025 не відповідає додатку №5 до Порядку підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, а саме відсутні підписи керівника підприємства, начальника відділу кадрів та головного бухгалтера. Документ про делегування підписів відсутній.

З довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній №55-1501 від 13.10.2025, виданої ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», встановлено, що ОСОБА_1 працював повний робочий день в ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг»:

- гірничотранспортний цех, виробництво: гірничі роботи, З 28.08.2001 р. по 15.01.2003 р. — водієм автомобіля, зайнятим на транспортуванні гірничої маси в технологічному процесі кар`єра повний робочий день у кар`єрах завглибшки 150 метрів і глибше; З 16.01.2003 р. по 09.03.2005 р. — водієм автомобіля, зайнятим на транспортуванні гірничої маси в технологічному процесі кар`єра повний робочий день у кар`єрах завглибшки 150 метрів і глибше; З 10.03.2005 р. по 31.12.2008 р. — водієм автотранспортних засобів, зайнятим на транспортуванні гірничої маси в технологічному процесі кар`єру повний робочий день у кар`єрах завглибшки 150 метрів і глибше.

- Гірничотранспортний цех, виробництво: гірничі роботи, З 01.01.2009 р. по 30.10.2012 р. — водієм автотранспортних засобів (за вибіркою), зайнятим на транспортуванні гірничої маси в технологічному процесі кар`єру повний робочий день у кар`єрах завглибшки 150 метрів і глибше.

Вказані професії дають право на призначення пільгової пенсії за Списком №1, розділ І, підрозділ 3, позиція 10104000-17541, згідно зі Списками, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 р. №162; список №1, розділ І, підрозділ 3, позиція 1.3-1, згідно зі Списками, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 р. №36.

Довідка підписана начальником управління з трудових відносин департаменту з персоналу, менеджером персоніфікованого обліку, пільг і компенсацій за умови праці управління з трудових відносин департаменту з персоналу, інженером персоніфікованого обліку, пільг і компенсацій за умови праці управління з трудових відносин департаменту з персоналу, засвідчена печаткою ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг».

Судом встановлено, що записи у вкладиші до трудової книжки позивача НОМЕР_1 підтверджують його роботу в гірничотранспортному цеху підприємства у спірний період, зокрема переведення з 28.08.2001 на роботу водієм автомобіля, подальшу роботу водієм автотранспортних засобів та звільнення 30.10.2012. Зазначені записи узгоджуються з відомостями довідки від 13.10.2025 №55-1501 щодо періодів роботи та професій позивача. Проведення атестації робочих місць підтверджується відомостями цієї довідки, в якій наведено посилання на накази від 20.03.2000 №417, від 18.04.2005 №300, від 02.04.2010 №349 та лист від 11.06.2009 №003/07-1-229 про поширення дії раніше проведеної атестації.

Робота позивача за своїм характером та умовами виконання відповідає роботам, передбаченим позицією 10104000-17541 підрозділу 3 розділу І Списку №1, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 №162, та позицією 1.3-1 підрозділу 3 розділу І Списку №1, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 №36, які охоплюють працівників, зайнятих повний робочий день у відповідних кар`єрах, крім зайнятих на поверхні. Отже, записи трудової книжки у сукупності з уточнюючою довідкою підтверджують виконання позивачем робіт, що належать до Списку №1. При цьому тривалість пільгового стажу за період з 01.01.2009 по 30.10.2012 визначається за фактично відпрацьованим часом, зазначеним у довідці

У постанові від 21.02.2020 у справі № 291/99/17 Верховний Суд дійшов висновку, що перевірка достовірності виданих документів покладається на пенсійний орган, а сумніви останнього щодо обґрунтованості їх видачі самі по собі не можуть бути підставою для відмови у неврахуванні заробітної плати при призначенні позивачу пенсії.

Верховним Судом в постанові від 24.05.2018 у справі №490/12392/16-а викладено правову позицію, відповідно до якої, працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини підприємства не може бути підставою для позбавлення особи конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань нарахування/призначення пенсії.

Крім того, згідно з приписами частини 3 статті 44 Закону №1058-IV органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.

Отже, у разі наявності сумнівів або необхідності уточнення певних даних щодо періодів роботи позивача пенсійний орган мав можливість скористатися своїми правами, передбаченими частиною 3 статті 44 Закону №1058-IV, та звернутися з відповідними запитами до підприємства-роботодавця, архівної установи тощо.

Доказів того, що відповідач таким правом скористався суду не надано.

Щодо неврахування періодів роботи за записами у вкладиші до трудової книжки, суд зазначає наступне.

Так, відповідно до пункту 1.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників № 58 від 29.07.1993, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Згідно пункту 2.1 Інструкції № 58, трудові книжки і вкладиші до них заповнюються у відповідних розділах українською і російською мовами.

Відповідно до пункту 3.1 Інструкції № 58, у тому разі, коли у трудовій книжці заповнені усі сторінки відповідних розділів, вона доповнюється вкладишем. Вкладиш вшивається у трудову книжку, заповнюється і ведеться власником або уповноваженим ним органом за місцем роботи працівника у такому ж порядку, що і трудова книжка. Вкладиш без трудової книжки недійсний.

Згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 27.04.1993 "Про трудові книжки працівників" № 301 відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації.

За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність.

Тому недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для робітника, а отже, й не може впливати на його особисті права.

Пунктом 1.2 Інструкції 58 про порядок ведення трудових книжок працівників передбачено, що трудові книжки раніше встановленого зразка обміну не підлягають.

Згідно з пунктами 1, 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12 серпня 1993 року (далі - Порядок № 637) основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Відповідно до пункту 20 Порядку № 637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Суд, провівши системний аналіз наведених вище положень законодавства, зауважує, що основним документом, який підтверджує наявність у особи трудового стажу, є трудова книжка.

При цьому, чинним законодавством встановлено пріоритетність записів у трудовій книжці перед відомостями про період роботи, що можуть міститися в інших документах, а також необхідність надання уточнюючої довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників для підтвердження спеціального трудового стажу лише у випадку, коли в трудовій книжці відсутні відповідні відомості.

Відповідальність за оформлення та ведення трудової книжки покладено на роботодавця. Трудова книжка оформлюється при першому прийнятті особи на роботу та при подальшому працевлаштуванні на інше місце роботи обміну не підлягає.

Дослідивши долучену до матеріалів справи копію зазначеного вкладиша до трудової книжки, суд встановив, що наявний перший та другий запис про навчання позивача в Саксаганському професійно-технічному училищі. Також згідно запису три позивач прийнятий на участок № 3 слюсарем другого розряду по ремонту обладнання до спеціалізованного управління № 10 Державного підприємства «Кривбасрудоремонт».

У подальшому всі записи про трудову діяльність позивача вносились саме у вкладиш до трудової книжки НОМЕР_1 , оскільки такий вкладиш оформлено при прийнятті позивача на роботу вперше.

Вказаний документ містить записи про трудову діяльність позивача, скріплені печатками роботодавців, у хронологічному порядку з посиланням на первинні документи.

Суд звертає увагу, що відомості про трудову діяльність позивача, у вкладиші до трудової книжки заповнені відповідно до вимог Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників № 58 від 29.07.1993 року та Постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.1993 "Про трудові книжки працівників".

Зважаючи на те, що відповідальність за оформлення та ведення трудової книжки покладено на роботодавця, а у позивача відсутній обов`язок нести відповідальність за правильність оформлення трудової книжки та внесення записів до неї, суд дійшов висновку, що наданий позивачу вкладиш до трудової книжки НОМЕР_1 має бути розглянутий пенсійним органом для зарахування до страхового стажу періоду його роботи.

Враховуючи наведе вище та з урахування висновків суду викладених у цьому рішенні, суд дійшов висновку, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області № 046050028321 від 14 квітня 2026 року про відмову в призначенні пенсії є протиправним та підлягає скасуванню, а спірні періоди роботи підлягають зарахування до загального та пільгового стажу позивача, саме Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській.

У той же час, вимога про призначення пенсії не підлягає задоволенню, з таких підстав.

Згідно з Рекомендацією № R (80) 2 комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятою Комітетом Міністрів Ради Європи 11 травня 1980 року на 316-й нараді заступників міністрів, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Отже, дискреційним повноваженням є повноваження, яке надає певний ступінь свободи адміністративному органу при прийняті рішення, тобто, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) обрати один з кількох варіантів рішення.

Суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

За обставин цієї справи суд зазначає, що призначення пенсії являє певну процедуру, у якій на остаточне вирішення питання впливає не лише досліджувані у цій справі обставини, які стали предметом спору, а також сукупність інших чинників, встановлених згідно норм закону. Відтак, вбачається наявність певних дискреційних повноважень відповідача при обранні способу його поведінки у спірних правовідносинах.

З огляду на викладене, суд вважає необхідним зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 06.04.2026 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», оскільки органи Пенсійного фонду України наділені дискреційними повноваженнями на прийняття рішення про призначення пенсії (здійснення перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший) та визначення підстав, за яких призначається (перераховується) пенсія або приймається рішення про відмову в її призначенні (перерахунку).

Згідно із частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з частиною третьою статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Згідно частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Відповідно до частини 1 статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Як вбачається з матеріалів позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду в розмірі 1064,96 грн., що документально підтверджується квитанцією № 01ВВ-С48В-СНХЕ-ЕРМ5 від 22.06.2026 року.

У зв`язку з частковим задоволенням позовних вимог сплачений позивачем судовий збір за подачу адміністративного позову до суду в сумі 532,48 грн. підлягає стягненню з Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області за рахунок бюджетних асигнувань.

Керуючись ст. ст. 9, 72-77, 90, 139, 242-243, 245-246, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, Дніпровський р-н, Дніпропетровська обл., 49094, код ЄДРПОУ 21910427), Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (вул. Січових Стрільців, 15,м. Івано-Франківськ, Івано-Франківський р-н, Івано-Франківська обл.,76018, код ЄДРПОУ 20551088) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області № 046050028321 від 14 квітня 2026 року про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області області зарахувати до пільгового стажу за Списком №1 ОСОБА_1 період роботи з 28.08.2001 року по 30.10.2012 року відповідно до довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній №55-1501 від 13.10.2025 року, виданої ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи згідно записів вкладиша в трудову книжку НОМЕР_1 від 26.07.1995 р.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 06.04.2026 року про призначення пенсії.

В задоволенні іншої частини вимог відмовити.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (вул. Січових Стрільців, 15,м. Івано-Франківськ, Івано-Франківський р-н, Івано-Франківська обл.,76018, код ЄДРПОУ 20551088) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) понесені судові витрати з оплати судового збору в сумі 532,48 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Е.О. Юрков