Рішення від 25 жовтня 2026 р. у справі №160/8380/26 — Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2026 рокуСправа № 160/8380/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Турлакової Н.В.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду за допомогою підсистеми "Електронний суд" надійшов позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якому позивач просить суд (з урахуванням уточненого позову):

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №0722980708 від 30.12.2025.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач зареєстрована в якості фізичної особи-підприємця. Основним видом економічної діяльності позивача є роздрібна торгівля одягом у спеціалізованих магазинах (код КВЕД 47.71). 06 листопада 2025 року почалась фактична перевірка відповідно до наказу №6741-п від 04.11.2025р. На підставі висновків Акту фактичної перевірки Головного управління ДПС у Дніпропетровській області за №4856/04/36/ж5/07/08/РРО/ НОМЕР_1 від 17.11. 2025 р. прийнято податкове повідомлення-рішення, а саме: №0722980708 від 30.12.2025, яким застосовано штрафні санкції, за порушення п.12 ст. 3 Закону №265/95-ВР (порушення порядку ведення обліку товарних запасів на складах та за місцем їх реалізації) на суму в розмірі 233 444, 00 грн. Відповідно до п.п.56.1.-56.3. ст.56 Податкового кодексу України 15.01.2026 року позивач оскаржила вказане рішення до Державної податкової служби України. Рішенням Державної податкової служби України від 03.03.2026 скаргу залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення №0722980708 від 30.12.2025 - без змін. Контролюючим органом не доведено наявність передбачених законом підстав для проведення перевірки, а також дотримання процедури її проведення, а відтак перевірка проведена з порушенням вимог Податкового кодексу України, що є самостійною підставою для визнання її результатів незаконними. Також відсутні належні та допустимі докази порушення вимог пункту 12 статті 3 Закону “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Позивач вважає податкове-повідомлення-рішення №0722980708 від 30.12.2025 року протиправним, та такими, що грубо порушує права та інтереси позивача, а тому для захисту своїх порушених прав та інтересів змушена звернутися до суду з даним позовом.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2026 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами (письмове провадження).

Від відповідача надійшов відзив на позов, в якому зазначено, що працівниками ГУ ДПС в Дніпропетровській області, на підставі наказу на проведення фактичної перевірки від 04.11.2025 №6741-п та направлень на проведення перевірки від 04.11.2025 №10959, №10960 проведено фактичну перевірку господарського об`єкту за адресою: АДРЕСА_1 , в якій здійснює господарську діяльність ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ). За результатами перевірки складено акт фактичної перевірки №4856/04/36/ж5/07/08/РРО/ НОМЕР_1 від 17.11.2025 в якому відображено вказані порушення. Під час проведення фактичної перевірки було здійснено продаж технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному (обслуговуванню) або гарантійній заміні, а саме: машини на радіокеруванні на батарейках у коробці 2 вартістю 245 грн. через ПРРО ФН 4001280490, що підтверджується копією чеку від 06.11.2025, який долучається до матеріалів справи. Відповідно переліку груп технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному (обслуговуванню) або гарантійній заміні затвердженого постановою КМУ від 16.03.2017 №231, іграшки на радіокеруванні віднесено до коду УКТЗЕД 9503007500. Порушення ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації та не надання первинних документів в паперовій або електронній формі, що підтверджують облік та походження товарних запасів, які на момент перевірки знаходяться на господарському об`єкті (на ГО ведеться реалізація технічно складних побутових товарів та інших товарів). Згідно опису товару на господарському об`єкті станом на 06.11.2025 року знаходились ТМЦ на суму 233444, 00 грн. за ціною реалізації. Таким чином, суб`єкт господарювання здійснював продаж товарів, які відносяться до групи товарів технічно складних побутових товарів, що зобов`язує відповідно до вимог п.12 ст.3 Закону України від 06.07.95 року №265 здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені у відповідному обліку.

Від представника позивача надійшли додаткові письмові пояснення, в яких зазначено, що розмір штрафу 233 444,00 грн. визначений відповідачем без жодного належного встановлення вартості товарів, на яку відповідно до закону може бути нарахована санкція за статтею 20 Закону № 265/95-ВР. Розмір санкції за цією нормою прив`язаний до конкретно встановленої вартості конкретно встановлених товарів, що на момент перевірки фактично знаходяться у місці продажу та є необлікованими. Інакше визначення розміру санкції суперечило б самій конструкції статті 20 Закону № 265/95-ВР. Як вбачається з опису товару, складеного посадовими особами контролюючого органу під час перевірки, до загальної суми 233 444,00 грн. включені всі товари в т.ч. речі, які не відносяться до складної побутової техніки. При цьому ані в акті перевірки, ані в розрахунку штрафних санкцій, ані в податковому повідомленні-рішенні не зазначено, які саме товарні позиції контролюючий орган вважає такими, що підпадають під дію відповідних вимог законодавства. Відповідач фактично здійснив механічне підсумовування вартості всіх наявних у приміщенні товарних позицій без розмежування їх правового статусу та без встановлення належності кожної позиції до категорії товарів, щодо яких законодавством передбачено відповідні вимоги обліку. Так, до складної побутової техніки з даного опису вбачається віднесення лише однієї позиції - машинка на радіокеруванні вартістю (№5) - 245 гривень. Зазначений опис не є ані інвентаризаційним описом у розумінні Положення про інвентаризацію активів та зобов`язань (наказ Міністерства фінансів України від 02.09.2014 № 879), ані актом зняття залишків товару. Опис, складений за відсутності документів обліку надходження та вибуття товарів, без визначення початкових залишків та руху товарних запасів, не може бути доказом необлікованості товару у розумінні статті 20 Закону № 265/95-ВР.

Від відповідача надійшли додаткові письмові пояснення, в яких зазначено, що Головне управління ДПС у Дніпропетровській області не погоджується з додатковими поясненнями представника позивача, оскільки, як зафіксовано в акті фактичної перевірки від 17.11.2025 №4856/04/36/ж5/07/08/ РРО/ НОМЕР_1 , в ході проведення перевірки встановлено продаж складної побутової техніки, а саме з 06.11.2025 здійснювався продаж іграшок машина на радіокеруванні та не ведення обліку товарних запасів в порядку встановленому законодавством на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювання продажу лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку на загальну суму 233 444,00 грн., згідно опису товару. Перевіряючими податкового органу складено письмову вимогу про надання платником податків документів, в якій зазначено, що документи потрібно надати за перевіряємий період, а саме з 06.11.2025 по дату завершення перевірки. Зазначену письмову вимогу отримала ОСОБА_2 , що проводить розрахункові операції ФОП ОСОБА_1 , про що свідчить її підпис. Однак, в ході проведення перевірки та під час розгляду заперечень документів, які вказані у письмовій вимозі перевіряючих ФОП ОСОБА_1 , що підтверджують походження товарів та ведення обліку товарних запасів за встановленою формою не надано.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.06.2026 року продовжено строк розгляду справи на 90 днів.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.09.2026 року продовжено строк розгляду справи на 45 днів.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.10.2026 року у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про розгляд в порядку загального позовного провадження справи за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відмовлено.

Відповідно до ч.1 ст.257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

За приписами ч.5 ст.262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

За викладених обставин, у відповідності до вимог ст.ст.258, 262 КАС України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Дослідивши чинне законодавство та матеріали справи, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) зареєстрована як фізична особа-підприємець 17.03.2025 року про що внесено запис №2010350000000745840 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Основний вид діяльності: 47.71 Роздрібна торгівля одягом у спеціалізованих магазинах.

Доповідною запискою управління податкового аудиту ініційовано призначення перевірок здійснення господарських діяльностей на виконання вимог листа Державної податкової служби України від 23.10.2023 №25390/7/99-00-07-03-03-07 «Щодо можливих порушень законодавства у торгівельній мережі під маркою (брендом) «ТК-Міленіум»».

04.11.2025 року ГУ ДПС у Дніпропетровській області прийнято наказ №6741-п "Про проведення фактичної перевірки господарського об`єкта під торговою маркою (брендом) "ТК-Міленіум" за адресою: АДРЕСА_1 , яким з метою здійснення контролю за дотриманням норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами), керуючись ст. 191, ст. 20, пп. 69.22 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ, пп. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75, на підставі пп. 80.2.2 п. 80.2 ст.80 Податкового кодексу України наказано провести фактичну перевірку господарського об`єкта під торговою маркою (брендом) «ТК-Міленіум» за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Сергія Колачевського, 6.85/110 щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами). Перевірку розпочати з 05.11.2025 р. Тривалість не більше 10 діб. Період діяльності, який перевіряється: з 01.12.2022 р. по дату завершення фактичної перевірки з урахуванням вимог ст. 102 Податкового кодексу України.

06.11.2025 позивачу (через продавця ОСОБА_2 ) вручено письмову вимогу перевіряючих про надання платником податків документів.

08.11.2025 року позивачем направлено до ГУ ДПС у Дніпропетровській області відповідь на письмові звернення (вих.№01-11/25 від 08.11.2025), в якій зазначено про надання копій документів у зв`язку з проведенням фактичної перевірки.

17.11.2025 року ГУ ДПС у Дніпропетровській області складено Акт фактичної перевірки №4856/04/36/ж5/07/08/РРО/ НОМЕР_1 .

В графі 2.2.20 Додаткова інформація про факти, встановлені в ході перевірки:

06.11.2025 року час 11:43:55 чек 4WCFwc7MaJ8 здійснено перший продаж технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному (обслуговуванню) або гарантійній заміні, а саме: машини на радіокеруванні на батарейках у коробці вартістю 245 грн. через ПРРО ФН 4001280490. Відповідно переліку груп технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному (обслуговуванню) або гарантійній заміні затвердженого постановою КМУ від 16.03.2017 №231, іграшки на радіокеруванні віднесено до коду УКТЗЕД 9503007500.

Порушення ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації та не надання первинних документів в паперовій або електронній формі, що підтверджують облік та походження товарних запасів, які на момент перевірки знаходяться на господарському об`єктів (на ГО ведеться реалізація технічно складних побутових товарів та інших товарів). Згідно описку товару на ГО станом на 06.11.2025 знаходиться ТМЦ на суму 233444,00 грн. за ціною реалізації.

Також складено акт про відмову від підписання акту (довідки) фактичної перевірки від 17.11.2025 бланк 001004/1, згідно якого 14.11.2025 за результатами фактичної перевірки платник податків та/або законний представник або особа, що здійснювала розрахункові операції, а сам відмовився.

30.12.2025 року ГУ ДПС у Дніпропетровській області на підставі акту перевірки №4856/04/36/ж5/07/08/РРО/ НОМЕР_1 від 17.11.2025, яким встановлено порушення п.12 ст.3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" прийнято податкове повідомлення-рішення №0722980708 форми "С", яким до ФОП ОСОБА_1 застосовано штрафні санкції у розмірі 233444,00 грн.

15.01.2026 року ФОП ОСОБА_1 подано скаргу на ППР №0722980708 від 30.12.2025 року.

03.03.2026 року ДПС України прийнято рішення про результати розгляду скарги №5460/6/99-00-06-03-02-06, яким залишено ППР ГУ ДПС у Дніпропетровській області №0722980708 від 30.12.2025 року без змін, а скаргу без задоволення.

Не погоджуючись з оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернулась до суду з даним позовом.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулюються Податковим кодексом України №2755-VI від 02.12.2010 (далі - ПК України), який визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (у редакції чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно із підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Підпунктом 20.1.10 пункту 20.1 статті 20 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право здійснювати контроль за додержанням законодавства з питань регулювання обігу готівки (крім банків), порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів, за додержанням порядку приймання готівки для подальшого переказу (крім приймання готівки банками), за дотриманням суб`єктами господарювання установлених законодавством обов`язкових вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів.

Згідно з підпунктом 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до пункту 80.1 статті 80 Податкового кодексу України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

За змістом п.п.80.2.2 п.80.2 ст.80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій, та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів.

Також, за змістом п.п.80.2.4 п.80.2 ст.80 ПК України фактична перевірка може проводитися у разі неподання суб`єктом господарювання в установлений законом строк обов`язкової звітності про використання реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій, розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, подання їх із нульовими показниками.

Питання того, чи повинен контролюючий орган конкретизувати у наказі про призначення фактичної перевірки зміст інформації та фактів, які вказують на можливе порушення платником податкового законодавства було предметом дослідження Верховного Суду.

Так, у постановах Верховного Суду від 26.03.2024 у справі №420/9909/23, від 27.03.2025 у справі №280/6830/23, від 09.07.2025 у справі № 140/34886/23, від 17.09.2025 у справі №380/10906/24, від 02.10.2025 у справі № 300/2885/24, від 16.10.2025 у справі №560/11395/24, від 17.11.2025 у справі №520/4280/25 та багатьох інших сформулював правовий висновок, за змістом яких податковий контроль здійснюється шляхом прийняття рішення про проведення перевірки у формі наказу, вимоги до оформлення якого не передбачають обов`язку в повному обсязі розкрити в наказі на призначення перевірки зміст інформації та фактів, які вказують на можливе порушення платником податкового законодавства. Відсутня й імперативна вимога щодо розкриття конкретного порушення платником норм, а також про надання відповідних доказів такої несумлінної поведінки. Тобто, якщо відповідний підпункт пункту 80.2 статті 80 ПК України утримує в собі весь спектр необхідних елементів для визначення підстави для призначення перевірки (як правової, так і фактичної), покликання у наказі на сам лише підпункт пункту 80.2 статті 80 ПК України можна вважати мінімально допустимим обсягом інформації в розумінні абзацу третього пункту 81.1 статті 81 ПК України. Тому відсутні підстави вважати, що такий наказ породжує його неоднозначне трактування та/або невизначеність із фактичною підставою перевірки. Відповідно, такий наказ не можна вважати протиправним.

Таким чином, відповідно до актуальних на теперішній час правових висновків Верховного Суду, не зазначене контролюючим органом конкретних фактичних підстав для призначення податкової перевірки, не має наслідком визнання такого наказу протиправним та не тягне визнання протиправними податкових повідомлень-рішень прийнятих на підставі такої перевірки.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначаються Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», дія якого поширюється на усіх суб`єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

До 01 січня 2022 року пункт 12 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» передбачав, що суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку.

При цьому суб`єкт господарювання зобов`язаний надати контролюючим органам під час проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), які підтверджують облік та походження товарів, що на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті).

Законом №1914-IX, який набрав чинності 01 січня 2022 року, пункт 12 статті 3 Закону №265/95-ВР викладено в наступній редакції: «Суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку. Порядок та форма обліку товарних запасів для фізичних осіб - підприємців, у тому числі платників єдиного податку, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. При цьому суб`єкт господарювання зобов`язаний надати контролюючим органам на початок проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), що підтверджують облік та походження товарних запасів (зокрема, але не виключно, документи щодо інвентаризації товарних запасів, документи про отримання товарів від інших суб`єктів господарювання та/або документи на внутрішнє переміщення товарів), які на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті)».

Таким чином, пункт 12 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» зобов`язує суб`єктів господарювання (як юридичних осіб, так і фізичних осіб-підприємців (за виключенням перелічених в абзаці 3 цієї норми осіб)) вести облік товарних запасів і у разі проведення перевірки надати документи (у паперовій або електронній формі), що підтверджують облік та походження тих товарних запасів, які на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті). При цьому до 01 січня 2022 року суб`єкт господарювання зобов`язаний був надати такі документи під час проведення перевірки, а після цієї дати такий обов`язок має бути виконаним саме на початок її проведення.

Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість (крім тих, які провадять діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння).

Згідно з п. 177.10 ст. 177 та п. 178.6 ст. 178 ПК України фізичні особи-підприємці та фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов`язані вести облік доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару. Облік доходів і витрат може вестися в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через електронний кабінет.

Типова форма, за якою здійснюється облік доходів і витрат, та порядок ведення такого обліку визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Порядком ведення обліку товарних запасів для фізичних осіб – підприємців, у тому числі платників єдиного податку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2021 №496 (далі – Порядок №496) визначені правила ведення обліку товарних запасів та поширюються на фізичних осіб - підприємців, у тому числі платників єдиного податку (далі - ФОП), які відповідно до Закону зобов`язані вести облік товарних запасів та здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку, та осіб, які фактично здійснюють продаж товарів (надання послуг) та/ або розрахункові операції в місці продажу (господарському об`єкті) такого ФОП.

У пункті 2 розд. І Порядку №496 наведені значення термінів, що вживаються у ньому, зокрема:

місце продажу (господарський об`єкт) - стаціонарний або будь який пересувний об`єкт, у тому числі транспортний засіб, частина пересувного чи стаціонарного об`єкта, у тому числі транспортного засобу, де здійснюються розрахункові операції під час продажу товарів (надання послуг);

місце зберігання - стаціонарний або будь який пересувний об`єкт, у тому числі транспортний засіб, частина пересувного чи стаціонарного об`єкта, у тому числі транспортного засобу, земельна ділянка, де зберігаються товарні запаси, що належать ФОП;

товарні запаси - сукупність товарів, що утримуються ФОП для подальшого продажу (надання послуги).

Згідно пункту 1 розділу II Порядку №496, облік товарних запасів здійснюється ФОП шляхом постійного внесення до форми обліку інформації про надходження та вибуття товарів на підставі первинних документів, які є невід`ємною частиною такого обліку.

ФОП, яка здійснює діяльність у декількох місцях продажу (господарських об`єктах), веде облік товарних запасів також за кожним окремим місцем продажу (господарським об`єктом) на підставі первинних документів, які підтверджують отримання товарів такою ФОП або окремим місцем продажу (господарським об`єктом), та/або первинних документів на внутрішнє переміщення товарів між ФОП та його окремими місцями продажу (господарськими об`єктами). Первинні документи на внутрішнє переміщення товарів є невід`ємною частиною такого обліку.

Первинні документи, на підставі яких внесено записи до Форми обліку, є обов`язковими додатками до такої форми. Внесення даних до Форми обліку щодо надходження товарів на підставі первинних документів здійснюється до початку їх реалізації.

Також, Порядком №496 заборонено продаж товарів, на які у місцях продажу таких товарів (господарських об`єктах) відсутні: первинні документи, записи про які внесено до Форми обліку; відповідні записи у Формі обліку про наявні первинні документи; первинні документи і записи у Формі обліку про такі первинні документи.

Форма обліку, первинні документи на товари мають зберігатись у місці продажу (господарському об`єкті) до моменту вибуття останньої одиниці товару, відображеної в таких первинних документах.

Такі документи щомісячно групуються в хронологічному порядку їх відображення у Формі обліку та/або підшиваються для подальшого зберігання разом із Формою обліку, в якій інформацію про такі документи відображено.

Форма обліку, первинні документи, які підтверджують облік та походження товарів, надаються посадовій особі контролюючого органу на її вимогу під час проведення перевірки. У разі якщо оригінали первинних документів відсутні у місці продажу, посадовій особі контролюючого органу можуть бути надані копії таких первинних документів з подальшим пред`явленням їх оригіналів до закінчення перевірки (за потреби).

Такі документи надаються особисто ФОП або особою, яка фактично здійснює продаж товарів (надання послуг) та/або розрахункові операції в місці продажу (господарському об`єкті) такої ФОП.

Згідно вимоги пункту 8 розд. II Порядку №496 під час ведення обліку товарних запасів в електронній формі ФОП обирає на власний розсуд програмний формат та метод внесення інформації до Форми обліку з дотриманням вимог цього Порядку.

Форма обліку в електронній формі на вимогу посадових осіб контролюючого органу має бути візуалізована у форматі, який дозволяє такій особі здійснити його перегляд та/або копіювання.

Первинні документи, на підставі яких внесено записи до Форми обліку, є обов`язковими додатками до такої форми. Внесення даних до Форми обліку щодо надходження товарів на підставі первинних документів здійснюється до початку їх реалізації.

Відповідно до статті 20 Закону №265/95, до суб`єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, та/або не надали під час проведення перевірки документи, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті), за рішенням контролюючих органів застосовується фінансова санкція у розмірі вартості таких товарів, які не обліковані у встановленому порядку, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість (крім тих, які здійснюють діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння).

Щодо встановлено перевіркою порушення п. 12 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (із змінами та доповненнями), а саме: не ведення в порядку, встановленому законодавством, обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації в сумі 233 444,00 грн.

Так судом на підставі матеріалів справи встановлено, що за результатами фактичної перевірки перевіряючими складено акт №4856/04/36/ж5/07/08/РРО/3438610909 від 17.11.2025, яким встановлено порушення ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації та не надання первинних документів в паперовій або електронній формі, що підтверджують облік та походження товарних запасів, які на момент перевірки знаходяться на господарському об`єктів (на ГО ведеться реалізація технічно складних побутових товарів та інших товарів). Згідно описку товару на ГО станом на 06.11.2025 знаходиться ТМЦ на суму 233444,00 грн. за ціною реалізації.

Відповідно до п. 12 ст. З Закону №265/95-ВР, вимоги не поширюються на фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість (крім тих, які провадять діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння).

Позивач є платником єдиного податку, який провадить діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а отже, виняток, передбачений п. 12 ст. 3 Закону №265/95-ВР, на нього не поширюється.

Суд зазначає, що вказана норма поширюється на фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість, та які не здійснюють продаж технічно складних побутових товарів.

Судом встановлено, що під час проведення фактичної перевірки, позивачем було здійснено продаж технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному (обслуговуванню) або гарантійній заміні, а саме: машини на радіокеруванні на батарейках у коробці 2 вартістю 245 грн. через ПРРО ФН 4001280490, що підтверджується копією чеку від 06.11.2025.

Відповідно переліку груп технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному (обслуговуванню) або гарантійній заміні затвердженого постановою КМУ від 16.03.2017 №231, іграшки на радіокеруванні віднесено до коду УКТЗЕД 9503007500.

Порушення ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації та не надання первиних документів в паперовій або електронній формі, що підтверджують облік та походження товарних запасів, які на момент перевірки знаходяться на господарському об`єкті ( на ГО ведеться реалізація технічно складних побутових товарів та інших товарів).

Згідно опису товару на господарському об`єкті станом на 06.11.2025 року знаходились ТМЦ на суму 233 444, 00 грн. за ціною реалізації.

Таким чином, позивач здійснював продаж товарів, які відносяться до групи товарів технічно складних побутових товарів, що зобов`язує відповідно до вимог п.12 ст.3 Закону України від 06.07.95 року №265 здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені у відповідному обліку.

При цьому, позивачем не надано документи, які можуть підтверджувати ту обставину, що облік товарів у місці продажу (господарському об`єкті) вівся на час проведення перевірки відповідно до правил, установлених Порядком №496.

В даному випадку, порушення яке полягає в реалізації товарів на суму 233 444, 00 грн., які не відображені в формі ведення обліку товарних запасів позивачем не спростоване та підтверджується матеріалами справи.

Щодо розміру штрафної санкції яка застосована до позивача оскаржуваним податковим-рішенням суд враховує наступне.

Відповідно до статті 20 Закону №265/95, до суб`єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, та/або не надали під час проведення перевірки документи, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті), за рішенням контролюючих органів застосовується фінансова санкція у розмірі вартості таких товарів, які не обліковані у встановленому порядку, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість (крім тих, які здійснюють діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння).

Системний аналіз пп. 75.1.3 ст. 75 ПКУ та ст. 3, 20 Закону №265/95-ВР свідчить, що перевірка дотримання порядку ведення обліку товарних запасів безпосередньо у місці їх реалізації є невід`ємною складовою предмету фактичної перевірки, оскільки неможливо встановити дотримання Закону №265/95-ВР без перевірки факту обліку товарів, що реалізуються.

Більше того, відповідно до пп. 20.1.9 п. 20.1 ст. 20 ПКУ, контролюючі органи мають право вимагати під час проведення перевірок від платників податків проведення інвентаризації товарно-матеріальних цінностей. Це право прямо кореспондує з можливістю перевірки наявності та обліку товарів під час фактичної перевірки.

Відсутність на момент перевірки у місці продажу первинних документів, що підтверджують походження та облік товару, є самостійним складом правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 20 Закону №265/95-ВР.

Відтак, контролюючий орган, встановивши наявність у магазині товару та відсутність на нього належних облікових документів, дійшов обґрунтованого висновку про порушення позивачем п. 12 ст. 3 Закону №265/95-ВР. Розмір штрафної санкції розраховано відповідно до ст. 20 Закону №265/95-ВР як вартість необлікованого товару за цінами реалізації.

За таких обставин, оскаржуване податкове повідомлення-рішення є правомірним, обґрунтованим та прийнятим на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України, а підстави для його скасування - відсутні.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті позовних вимог не спростовують.

Частинами першою та другою статті 6 КАС України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Слід зазначити, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини та, зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010, заява №4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09 грудня 1994 року, №303-A, п.29).

Згідно з пунктом 30 рішення ЄСПЛ у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 року рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

Відповідно до пункту 29 рішення ЄСПЛ у справі "Ruiz Torija v. Spain" від 9 грудня 1994 року статтю 6 пункт 1 Конвенції не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

Згідно із частинами 1, 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи викладене, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст.ст.241-250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовної заяви Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 44118658, 49005, м.Дніпро, вул.Сімферопольська, 17а) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,- відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Н.В. Турлакова