Рішення від 22 жовтня 2026 р. у справі №140/7303/26 — Волинський окружний адміністративний суд

Суд: Волинський окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: Заява про ухвалення додаткового рішення

Дата: 22 жовтня 2026 р.

Справа: №140/7303/26

Суддя: Костюкевич Сергій Федорович

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2026 рокуЛуцькСправа № 140/7303/26

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Костюкевича С.Ф.,

розглянувши у письмовому провадженні заяву представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною дій та бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 , позивач) звернувся в суд з позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі – в/ч НОМЕР_1 , відповідач) про визнання протиправною бездіяльності щодо нездійснення нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за період з 27.02.2022 по 31.12.2022 з врахуванням вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078; зобов`язання нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 27.02.2022 по 31.12.2022 з врахуванням вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078; визнання протиправними дій щодо застосування із 27.02.2022 по 19.05.2023 розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018 при нарахуванні грошового забезпечення (щомісячних основних, додаткових та одноразових видів грошового забезпечення); зобов`язання здійснити перерахунок та виплату з 27.02.2022 по 19.05.2023 грошового забезпечення (щомісячних основних, додаткових та одноразових видів грошового забезпечення) із застосуванням розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022, 01.01.2023 відповідно, з урахуванням виплачених сум,

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 13.10.2026 у даній справі позов задоволено частково: визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо застосування із 27.02.2022 по 19.05.2023 (включно) розрахункової величини для визначення посадового окладу та окладу за військовим званням - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року, при нарахуванні ОСОБА_1 грошового забезпечення (щомісячних основних, додаткових та одноразових видів грошового забезпечення); зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 з 27.02.2022 по 19.05.2023 (включно) грошового забезпечення (щомісячних основних, додаткових та одноразових видів грошового забезпечення), з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом 01 січня 2022 року та встановленого законом 01 січня 2023 року відповідно, з врахуванням раніше виплачених сум; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

19.10.2026 представник позивача подав до суду заяву про ухвалення додаткового судового рішення про стягнення з в/ч НОМЕР_1 на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 8 000,00 грн.

Відповідно до частини третьої статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Оскільки розгляд справи здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, тому заяву розглянуто без повідомлення сторін.

Дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення необхідно задовольнити частково з таких мотивів та підстав.

Відповідно до частини першої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин першої, другої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

За змістом частини третьої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Відповідно до частини четвертої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з частиною п`ятою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною шостою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частини сьомої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

З матеріалів справи слідує, що між ОСОБА_1 та адвокатом Берзінем С. Л. укладено договір про надання професійної правової допомоги від 15.06.2023.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано акт наданих послуг від 27.05.2026, відповідно до якого адвокатом надано послуги зі складання та подання адміністративного позову та супроводу справи у суді. В акті визначено тривалість надання правничої допомоги – 8 годин, вартість однієї години – 1000,00 грн та загальну вартість послуг – 8 000,00 грн.

Оплату позивачем вартості професійної правничої допомоги у сумі 8 000,00 грн підтверджено квитанцією до прибуткового касового ордера №б/н від 27.05.2026.

Отже, позивач документально підтвердив факт надання йому професійної правничої допомоги, її обсяг, вартість та здійснення оплати.

Водночас відповідач у відзиві заперечив щодо заявленого позивачем розміру витрат на професійну правничу допомогу та просив зменшити їх розмір, посилаючись на неспівмірність заявленої суми зі складністю справи, обсягом фактично наданих адвокатом послуг та часом, витраченим на їх надання.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд відповідно до частини дев`ятої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Оцінюючи співмірність заявлених позивачем витрат, суд враховує характер спірних правовідносин, складність справи, обсяг досліджених доказів та фактично виконаної адвокатом роботи, а також те, що справа розглянута за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи та проведення судових засідань.

Суд також враховує, що заявлені позивачем вимоги задоволено частково.

З огляду на наведене, враховуючи заявлене відповідачем заперечення розміру щодо розміру витрат на професійну правничу допомогу та виходячи з установлених частиною п`ятою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України критеріїв співмірності, суд дійшов висновку, що заявлена до відшкодування сума витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 8 000,00 грн не відповідає повною мірою складності цієї справи та обсягу фактично наданих адвокатом послуг.

Подібної позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 13.12.2018 у справі №816/2096/17.

Враховуючи обставини цієї справи, характер та обсяг наданої правничої допомоги, часткове задоволення позовних вимог, а також критерії обґрунтованості, пропорційності та співмірності судових витрат, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрати на професійну правничу допомогу у сумі 3 000,00 грн. У відшкодуванні решти заявлених витрат на професійну правничу допомогу необхідно відмовити.

Керуючись статтями 132, 134, 139, 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Заяву представника ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Військової частини НОМЕР_1 витрати на правничу допомогу адвоката у розмірі 2 000,00 грн (дві тисячі гривень 00 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ).

Відповідач: Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ).

Головуючий-суддя С.Ф. Костюкевич

Оригінал: reyestr.court.gov.ua