Суд: Вищий антикорупційний суд
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Кримінальне
Категорія: Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою
Дата: 25 жовтня 2026 р.
Справа: №991/579/21
Суддя: Ткаченко О. В.
справа № 991/579/21
провадження № 1-кп/991/1/21
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ВСТУПНА ЧАСТИНА [І].
Дата та місце ухвалення вироку [1-1].
26 жовтня 2026 року, місто Київ.
Назва та склад суду, секретар судового засідання [1-2].
Колегія суддів Вищого антикорупційного суду у складі: головуючий суддя - ОСОБА_1 , судді - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Секретарі судових засідань: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 .
Найменування (номер) кримінального провадження [1-3].
Кримінальне провадження за № 52020000000000055 від 23 січня 2020 року.
Прізвище, ім`я та по батькові обвинуваченого, рік, місяць і день його народження, місце народження і місце проживання, заняття, освіта, сімейний стан та інші відомості про особу обвинуваченого, що мають значення для справи [1-4].
Обвинувачена ОСОБА_13 , народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Харкові; громадянка України; зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ; на момент надходження обвинувального акту до суду обіймала посаду судді Дзержинського районного суду міста Харкова (рішенням Вищої ради правосуддя № 96/0/15-24 від 16 січня 2024 року звільнена з посади судді Дзержинського районного суду міста Харкова на підставі п. 3 ч. 6 ст. 126 Конституції України); має вищу освіту; розлучена, має на утриманні неповнолітню дитину; раніше не судима.
Закон України про кримінальну відповідальність, що передбачає кримінальне правопорушення, у вчинення якого обвинувачується особа [1-5].
ОСОБА_13 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
Сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження [1-6].
Сторона обвинувачення: прокурори Спеціалізованої антикорупційної прокуратури - ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 .
Сторона захисту: обвинувачена ОСОБА_13 та її захисники - адвокати ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 .
Інші учасники судового провадження: викривач ОСОБА_25 .
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА [ІІ].
Формулювання обвинувачення, яке визнане судом доведеним (із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення) та статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, яка передбачає відповідальність за таке кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачена [2-1].
Суд визнав доведеним обвинувачення у вчиненні такого кримінального правопорушення [2-1-1].
Суд визнав доведеним обвинувачення ОСОБА_13 у вчиненні кримінального правопорушення, яке полягає у проханні службовою особою, яка займає відповідальне становище, надати неправомірну вигоду для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах третьої особи дій з використанням наданого їй службового становища та в одержанні службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах третьої особи дій з використанням наданого їй службового становища, за яке ч. 3 ст. 368 КК України передбачена кримінальна відповідальність.
Суд визнав доведеним наступне формулювання обвинувачення [2-1-2].
Указом Президента України від 07 березня 2001 року № 165/2001 ОСОБА_13 призначена суддею Дзержинського районного суду міста Харкова . Постановою Верховної Ради України від 09 лютого 2006 року № 3433-ІV ОСОБА_13 обрана безстроково суддею Дзержинського районного суду міста Харкова . Таким чином, ОСОБА_13 , як суддя Дзержинського районного суду міста Харкова , при виконанні службових обов`язків постійно здійснювала функції представника влади та згідно з пунктом 2 примітки до статті 368 КК України була службовою особою, яка займає відповідальне становище.
30 вересня 2016 року до Дзержинського районного суду міста Харкова для розгляду був направлений обвинувальний акт у кримінальному провадженні за № 42016000000002642 від 30 вересня 2016 року за обвинуваченням ОСОБА_26 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України, який відповідно до протоколу розподілу справ між суддями у неавтоматичному режимі від 06 липня 2017 року був переданий для розгляду судді ОСОБА_13 .
24 грудня 2019 року адвокат ОСОБА_25 , який здійснював захист обвинуваченого ОСОБА_26 у кримінальному провадженні за № 42016000000002642 від 30 вересня 2016 року, прибув до Дзержинського районного суду міста Харкова з метою подання на розгляд судді ОСОБА_13 клопотання про повернення обвинуваченому ОСОБА_26 грошових коштів, які були вилучені 02 травня 2016 року під час обшуку за місцем проживання останнього. У цей же день на першому поверсі приміщення Дзержинського районного суду міста Харкова за адресою: місто Харків, проспект Перемоги, будинок 52-В , між захисником ОСОБА_25 та суддею ОСОБА_13 відбулася розмова під час якої захисник повідомив їй про свої наміри подати клопотання про повернення обвинуваченому ОСОБА_26 грошових коштів, які були вилучені 02 травня 2016 року під час обшуку за місцем його проживання і на її прохання надав його їй для ознайомлення.
Суддя Дзержинського районного суду міста Харкова ОСОБА_13 , ознайомилася з клопотанням про повернення вилучених під час обшуку грошових коштів та вказала на недостатність обґрунтувань для його задоволення, вказавши при цьому на необхідність надання додаткових документів, які підтвердили б те, що арешт на вилучене майно (ці грошові кошти) не накладався. Під час зустрічі, яка відбулася 15 січня 2020 року у службовому кабінеті № 122 Дзержинського районного суду міста Харкова за адресою: місто Харків, проспект Перемоги, будинок 52-В , захисник ОСОБА_25 повідомив судді ОСОБА_13 , що він не отримав відповіді про те, що слідчими суддями Печерського районного суду міста Києва не накладалися арешти на вилучені при обшуку грошові кошти, але такі рішення відсутні, у зв`язку з чим остання запропонувала на наступному судовому засіданні з розгляду обвинувального акта стосовно ОСОБА_26 подати клопотання в інтересах обвинуваченого про повернення грошових коштів.
Після цього суддя Дзержинського районного суду міста Харкова ОСОБА_13 , яка діяла з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення, висловила захиснику ОСОБА_25 прохання надати їй неправомірну вигоду в сумі 4.000,00 доларів США за вчинення нею як службовою особою, яка займає відповідальне становище, в інтересах третьої особи - ОСОБА_26 , дій з використанням наданої їй влади, а саме за винесення ухвали про повернення останньому грошових коштів, вилучених під час проведення обшуку за місцем його проживання у кримінальному провадженні за № 42016000000000960 від 07 квітня 2016 року, що згідно з офіційним курсом Національного банку України на 15 січня 2020 року становило 96.102,80 гривень.
Під час зустрічі, яка відбулася 30 січня 2020 року у службовому кабінеті судді, розташованому в приміщенні Дзержинського районного суду міста Харкова за адресою: місто Харків, проспект Перемоги, будинок 52-В , суддя ОСОБА_13 після повідомлення захисником ОСОБА_25 інформації про те, що згідно з відповіддю Печерського районного суду міста Києва суддями вказаного суду арешт на вилучене у ОСОБА_26 майно не накладався, підтвердила свої наміри щодо отримання неправомірної вигоди за прийняття нею судового рішення в інтересах ОСОБА_26 у судовому засіданні, призначеному на 05 лютого 2020 року, а також погодила з ним підготовку проєкту відповідної ухвали.
У судовому засіданні, яке відбулося 05 лютого 2020 року, захисником ОСОБА_25 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_26 було заявлене клопотання про повернення вилучених грошових коштів, після чого суддею ОСОБА_13 була оголошена перерва до 20 березня 2020 року для надання можливості прокурору у кримінальному провадженні підготувати письмові заперечення на доводи клопотання захисника. Цього ж дня, після судового засідання, суддя ОСОБА_13 у своєму службовому кабінеті повідомила захиснику ОСОБА_25 про необхідність надати їй підготовлений ним проєкт ухвали на знімному носії інформації, а також підтвердила свої наміри винести в наступному судовому засіданні ухвалу про задоволення його клопотання про повернення вилучених грошових коштів за умови надання ним неправомірної вигоди.
Призначене суддею ОСОБА_13 на 20 березня 2020 року судове засідання, а також і наступні судові засідання, які були призначені на 06 і 30 квітня 2020 року, не відбулись у зв`язку із запровадженням карантину.
Під час зустрічі, яка відбулася 21 травня 2020 року у службовому кабінеті судді ОСОБА_13 розташованому у приміщенні Дзержинського районного суду міста Харкова за адресою: місто Харків, проспект Перемоги, будинок 52-В , між нею і захисником ОСОБА_25 , вона підтвердила свої наміри винести під час наступного судового засідання ухвалу про задоволення його клопотання про повернення вилучених грошових коштів, отримала від нього проєкт ухвали суду про задоволення клопотання і зазначила, що неправомірну вигоду їй необхідно буде передати після судового засідання. Суддя ОСОБА_13 також повідомила захиснику ОСОБА_25 , що судове засідання і розгляд клопотання про повернення грошових коштів ОСОБА_26 у цей день не відбудуться, і призначила наступне судове засідання на 12 годину 15 хвилин 27 травня 2020 року.
У судовому засіданні 27 травня 2020 року у період часу з 12 години 59 хвилин до 14 години 12 хвилин суддя ОСОБА_13 розглянула клопотання захисника ОСОБА_25 , подане в інтересах обвинуваченого ОСОБА_26 , про повернення вилучених грошових коштів, та видалилась орієнтовно до 15 години 30 хвилин до нарадчої кімнати. Суддя ОСОБА_13 , яка є службовою особою, яка займає відповідальне становище, діяла з умислом на одержання неправомірної вигоди для себе за вчинення в інтересах ОСОБА_26 дій з використанням наданого їй службового становища, під час перебування у нарадчій кімнаті, запросила захисника ОСОБА_25 до підсобного приміщення, розташованого на першому поверсі будівлі Дзержинського районного суду міста Харкова за адресою: місто Харків, проспект Перемоги, будинок 52-В , де повідомила про необхідність передачі їй неправомірної вигоди.
Після цього, орієнтовно о 14 годині 33 хвилин, суддя ОСОБА_13 , яка є службовою особою та займає відповідальне становище, яка діяла з умислом на одержання неправомірної вигоди для себе за вчинення в інтересах ОСОБА_26 дій з використанням наданого їй службового становища, під час перебування у підсобному приміщенні, розташованому на першому поверсі Дзержинського районного суду міста Харкова за адресою: місто Харків, проспект Перемоги, будинок 52-В , одержала від захисника ОСОБА_25 неправомірну вигоду за винесення нею ухвали про повернення ОСОБА_26 грошових коштів, вилучених 02 травня 2016 року під час проведення обшуку за місцем його проживання у кримінальному провадженні за № 42016000000000960 від 07 квітня 2016 року у сумі 4.000,00 доларів США, що згідно з курсом Національного банку України становило 107.611,60 гривень.
Після одержання від захисника ОСОБА_25 неправомірної вигоди у сумі 4.000,00 доларів США, що згідно з курсом Національного банку України становило 107.611,60 гривень, суддя ОСОБА_13 постановила ухвалу від 27 травня 2020 року про задоволення клопотання захисника ОСОБА_25 , поданого в інтересах обвинуваченого ОСОБА_26 , і зобов`язала уповноваженого прокурора Генеральної прокуратури України повернути грошові кошти у сумі 31.663,00 доларів США, які були тимчасово вилучені під час обшуку 02 травня 2020 року у кримінальному провадженні за № 42016000000000960 від 07 квітня 2016 року та передані на зберігання на депозитний рахунок Генеральної прокуратури України за квитанцією до прибуткового ордера за № 24 від 22 червня 2016 року.
Таким чином, ОСОБА_13 , своїми умисними діями, які виразилися у проханні службовою особою, яка займає відповідальне становище, надати неправомірну вигоду для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах третьої особи дій з використанням наданого їй службового становища та в одержанні службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах третьої особи дій з використанням наданого їй службового становища, вчинила злочин, передбачений ч. 3 ст. 368 КК України.
Докази на підтвердження встановлених судом обставин, а також мотиви неврахування окремих доказів [2-2].
Судом досліджені усі надані сторонами кримінального провадження докази та інші надані ними документи і матеріали.
Суд дослідив докази сторони обвинувачення - фактичні дані, що містяться у документах (матеріалах, які містяться на носіях інформації; протоколах процесуальних дій з додатками до них, а також носії інформації, на яких вони зафіксовані тощо), які є процесуальними джерелами доказів та якими підтверджуються фактичні обставини (події) вчиненого обвинуваченою кримінального правопорушення [2-2-1]:
- копію ухвали судді Дзержинського районного суду міста Харкова ОСОБА_13 від 27.05.2020 року, якою було задоволено клопотання адвоката ОСОБА_25 про повернення тимчасово вилученого майна (том 10 а.с. 121-124);
- протокол огляду та вручення заздалегідь ідентифікованих засобів від 27.05.2020 року з додатками з яких видно, що детективом НАБУ був проведений огляд та вручення заявнику ОСОБА_25 заздалегідь ідентифікованих засобів - грошових коштів в загальній сумі 4.000,00 доларів США, а саме грошових купюр номіналом по 100 доларів США кожна у кількості 40 банкнот з такими серіями та номерами (том 14 а.с. 109-122):
MF95964059F MF95964069F ML28549313C KG44686386B MF95964060F MF95964070F ML28549312C KB03905685G ML06420971C MF95964071F ML28549311C KG40659878B MF95964062F MF95964072F LA06086640C HB27614755M MF95964063F MF21765178C KB88229798QHB07767495B
MF95964064FMF21765171CKB65451627JKB18314428H
MF95964065FML28549368CFF90638097BHF92914505D
MF95964066FML28549323CHH28723156AHE37915074D
MF95964067FML28549315CHL86252316EHG48859886B
MF95964068FML28549314CKG69017951AKL51215783A
- копію видаткового касового ордеру від 04.02.2020 року з якого видно, що детективом НАБУ на підставі заявки від 31.01.2020 року за № 04/1947-07-дск були отримані готівкові грошові кошти у сумі 4.000,00 доларів США (том 14 а.с. 123);
- протокол обшуку від 27.05.2020 року з додатками з яких видно, що при проведенні обшуку службового кабінету судді ОСОБА_13 остання добровільно видала грошові кошти в загальній сумі 4.000,00 доларів США, а саме грошових купюр номіналом по 100 доларів США кожна у кількості 40 банкнот з такими серіями та номерами:
MF95964059F MF95964069F ML28549313C KG44686386B MF95964060F MF95964070F ML28549312C KB03905685G ML06420971C MF95964071F ML28549311C KG40659878B MF95964062F MF95964072F LA06086640C HB27614755M MF95964063F MF21765178C KB88229798QHB07767495B
MF95964064FMF21765171CKB65451627JKB18314428H
MF95964065FML28549368CFF90638097BHF92914505D
MF95964066FML28549323CHH28723156AHE37915074D
MF95964067FML28549315CHL86252316EHG48859886B
MF95964068FML28549314CKG69017951AKL51215783A
і повідомила, що ці грошові кошти вона отримала від ОСОБА_25 , але це не пов`язано з розглядом кримінальної справи відносно ОСОБА_26 (том 15 а.с. 2-6);
- протокол огляду від 29.05.2020 року з додатками з яких видно, що детектив НАБУ оглянув грошові кошти в загальній сумі 4.000,00 доларів США, які були вилучені 27.05.2020 року під час обшуку службового кабінету судді ОСОБА_13 , а саме грошові купюри номіналом по 100 доларів США кожна у кількості 40 банкнот з такими серіями та номерами (том 15 а.с. 7-18):
MF95964059F MF95964069F ML28549313C KG44686386B MF95964060F MF95964070F ML28549312C KB03905685G ML06420971C MF95964071F ML28549311C KG40659878B MF95964062F MF95964072F LA06086640C HB27614755M MF95964063F MF21765178C KB88229798QHB07767495B
MF95964064FMF21765171CKB65451627JKB18314428H
MF95964065FML28549368CFF90638097BHF92914505D
MF95964066FML28549323CHH28723156AHE37915074D
MF95964067FML28549315CHL86252316EHG48859886B
MF95964068FML28549314CKG69017951AKL51215783A
- протокол обшуку від 22.06.2020 року з додатками з яких видно, що під час проведення обшуку у службовому кабінеті судді Дзержинського районного суду міста Харкова ОСОБА_13 детективу НАБУ був наданий доступ до її службового комп`ютера, в якому був відшуканий файл MS Word з назвою «Ухвала ДОМЧУК про повернення тимчасово вилученого майна» (том 15 а.с. 34-49);
- протокол огляду від 02.06.2020 року з додатками з яких видно, що були оглянуті фотокопії матеріалів кримінального провадження за № 42016000000000960 від 07.04.2016 року за обвинуваченням ОСОБА_26 за ч. 2 ст. 369-2 КК України (судова справа № 638/16050/16-к, провадження № 1-кп/638/151/20), які були вилучені 27.05.2020 року у службовому кабінеті ОСОБА_13 (том 16 а.с.1в-250, том 17 а.с.1в-249, том 18 а.с. 1в-238);
- протоколі огляду від 28.07.2020 року з додатками з яких видно, що був проведений огляд електронного файлу - ухвали від 27.05.2020 року під назвою «Ухвала ДОМЧУК про повернення тимчасово вилученого майна», який був створений 05.02.2020 року автором під іменем « ІНФОРМАЦІЯ_7 », після чого 27.05.2020 року був збережений у фінальному вигляді користувачем під іменем « ОСОБА_27 ». Крім того, була оглянута копія запису фіксування судового засідання, яке відбулось 27.05.2020 року у справі № 638/16050/16-к за обвинуваченням ОСОБА_26 (том 19 а.с. 1-7);
- протокол тимчасового доступу до речей і документів від 03.07.2020 року з додатками з яких видно, що був вилучений DVD-R диск з написом «вх 15442 Вих 9668/3/КТ» з відомостями щодо надання телекомунікаційних послуг абоненту за номером мобільного телефону НОМЕР_1 з номером мобільного телефону НОМЕР_2 за період з 21.01.2020 року по 27.05.2020 року (том 19 а.с. 13-16);
- протокол огляду від 15.07.2020 року з додатками з яких видно, що був проведений огляд відомостей стосовно з`єднань між номером мобільного зв`язку НОМЕР_1 , яким користувалась ОСОБА_13 з номером мобільного зв`язку НОМЕР_2 , яким користувався ОСОБА_25 за період 21.01.2020 року по 27.05.2020 року. За цей період між вказаними номерами мобільних телефонів відбулося вісім телефонних з`єднань у наступні дати: 16.03.2020, 18.03.2020, 08.04.2020, 28.04.2020, 18.05.2020, 25.05.2020 року. Під час цих з`єднань мобільний пристрій з номером мобільного зв`язку НОМЕР_1 , яким користувалась ОСОБА_13 , знаходився у межах базової станції, яка здійснює покриття місцезнаходження Дзержинського районного суду міста Харкова ( місто Харків, проспект Перемоги, 52В ) (том 19 а.с. 17-18);
- протокол за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії (аудіо, - відеоконтроль особи - ОСОБА_13 ) від 31.01.2020 року з додатками (картки пам`яті: micro SD 16.0, реєстр. № 480/ГВ «К»; micro SD 16.0, реєстр. № 481/ГВ «К»; micro SD 16.0, реєстр. № 482/ГВ «К»; оптичний диск DVD-R, реєстр. № 178/ГВ «К») з яких видно, що 30.01.2020 року відбулася зустріч між ОСОБА_25 та ОСОБА_13 у її службовому кабінеті у Дзержинському районному суді міста Харкова . Під час цієї зустрічі вони обговорювали питання подання та подальшого розгляду клопотання про повернення тимчасово вилученого майна - грошових коштів вилучених під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_26 , а також узгодили підготовку захисником проєкту ухвали про задоволення клопотання. ОСОБА_25 повідомив, що згідно з відповіддю Печерського районного суду міста Києва суддями вказаного суду арешт на вилучене в ОСОБА_26 майно не накладався. Крім того, обговорювали питання моменту надання для ОСОБА_13 неправомірної вигоди - до чи після судового засідання з розгляду клопотання про повернення грошових коштів (том 22 а.с. 15-19);
- протокол за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії (аудіо, - відеоконтроль особи - ОСОБА_13 ) від 07.02.2020 року з додатками (картка пам`яті micro SD 16.0, реєстр. № 575/ГВ «К»; оптичний диск DVD-R, реєстр. № 180/ГВ «К») з яких видно, що 05.02.2020 року, після судового засідання з розгляду судової справи № 638/16050/16-к, відбулася зустріч між ОСОБА_25 та ОСОБА_13 у її службовому кабінеті у Дзержинському районному суді міста Харкова , Під час цієї зустрічі ОСОБА_13 поцікавилася чи привіз ОСОБА_25 флеш-носій з проектом ухвали про повернення грошових коштів, на що останній відповів, що файл з готовим проектом ухвали він може надіслати їй на електронну пошту. ОСОБА_13 від даної пропозиції відмовилась та зазначила, що не бажає отримувати такого роду проекти процесуальних документів на електронну пошту, оскільки її перевіряють, тому попросила його привезти флеш-носій наступного разу (том 22 а.с. 105-108);
- протокол за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії (зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж - мобільного номеру НОМЕР_1 , яким користувалася ОСОБА_13 ) від 30.03.2020 року з додатком (оптичний диск DVD-R № 1165/ГВ «К») з яких видно, що між ОСОБА_13 ( НОМЕР_1 ) та секретарем судового засідання ОСОБА_28 ( НОМЕР_3 ) 05.02.2020 року о 10:58 відбулася телефонна розмова у якій ОСОБА_13 поцікавилася у секретаря судового засідання де саме знаходяться матеріали судової справи за обвинуваченням ОСОБА_26 , оскільки прокурор бажає з ними ознайомитись. Крім того, відбулося декілька телефонних розмов між ОСОБА_13 ( НОМЕР_1 ) та ОСОБА_25 ( НОМЕР_2 ). 16.03.2020 року о 18:05 ОСОБА_25 зателефонував ОСОБА_13 та поцікавився про те у якому режимі працює суд та чи відбудеться судове засідання з розгляду судової справи № 638/16050/16-к, на що ОСОБА_13 відповіла, що деякі суди обмежили розгляд нетермінових справ та зменшили контакти з відвідувачами у зв`язку з запровадженням карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, а тому їй невідомо чи відбудеться розгляд справи, і попросила ОСОБА_25 зателефонувати їй за день до судового засідання, тоді вона повідомить точно. 18.03.2020 року о 10:32 ОСОБА_25 зателефонував ОСОБА_13 і поцікавився чи відбудеться судове засідання, на що ОСОБА_13 відповіла, що судове засідання напевно не відбудеться, проте попросила зателефонувати ще раз цього ж дня, тоді вона повідомить точну інформацію. Цього ж дня об 11:55 ОСОБА_25 знову зателефонував ОСОБА_13 та поцікавився чи відбудеться судове засідання, оскільки обстановка змінилася, а більшість судів вже закрили, на що ОСОБА_13 зазначила, що краще перенести судове засідання з розгляду судової справи № 638/16050/16-к, після цього вони обговорювали питання узгодження дати наступного судового засідання (том 23 а.с. 2-24);
- протокол за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії (зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж - мобільного номеру НОМЕР_2 , яким користувався ОСОБА_25 ) від 30.03.2020 року з додатком (оптичний диск DVD-R № 1166/ГВ «К») з яких видно, що між ОСОБА_25 ( НОМЕР_2 ) та ОСОБА_13 ( НОМЕР_1 ) відбулося декілька телефонних розмов. 16.03.2020 року о 18:05 ОСОБА_25 зателефонував ОСОБА_13 та поцікавився про те у якому режимі працює суд та чи відбудеться судове засідання з розгляду судової справи № 638/16050/16-к, на що ОСОБА_13 відповіла, що деякі суди обмежили розгляд нетермінових справ та зменшили контакти з відвідувачами у зв`язку з запровадженням карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, а тому їй невідомо чи відбудеться розгляд справи, і попросила ОСОБА_25 зателефонувати їй за день до судового засідання, тоді вона повідомить точно. 18.03.2020 року о 10:32 ОСОБА_25 зателефонував ОСОБА_13 і поцікавився чи відбудеться судове засідання, на що ОСОБА_13 відповіла, що судове засідання напевно не відбудеться, проте попросила зателефонувати ще раз цього ж дня, тоді вона повідомить точну інформацію. Цього ж дня об 11:55 ОСОБА_25 знову зателефонував ОСОБА_13 та поцікавився чи відбудеться судове засідання, оскільки обстановка змінилася, а більшість судів вже закрили, на що ОСОБА_13 зазначила, що краще перенести судове засідання з розгляду судової справи № 638/16050/16-к, після цього вони обговорювали питання узгодження дати наступного судового засідання (том 23 а.с. 167-170);
- протокол за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій (аудіо, відеоконтроль особи - ОСОБА_13 ) від 01.04.2020 року з додатками (оптичний диск DVD-R реєстр. № 1171/ГВ «К»; DVD-R диски з матеріалами оперативно-технічного заходу) з яких видно, що 05.02.2020 року о 10:53 до службового кабінету ОСОБА_13 зайшла прокурор, після чого між нею і ОСОБА_13 відбулась розмова стосовно вилучених у ОСОБА_26 грошових коштів у сумі 31.663,00 доларів США, які були визнані речовими доказами. Цього ж дня, о 13:21 до службового кабінету ОСОБА_13 зайшов адвокат ОСОБА_25 , під час розмови з яким, ОСОБА_13 попросила його наступного разу привезти флеш-накопичувач з проектом написаної ним ухвали (том 26 а.с. 2-43);
- протокол за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії (зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж - мобільного номеру НОМЕР_2 , яким користувався ОСОБА_25 ) від 04.06.2020 року з додатком (оптичний диск DVD-R № 1860/ГВ «К») з яких видно, що між ОСОБА_25 ( НОМЕР_2 ) та ОСОБА_13 ( НОМЕР_1 ) відбулося декілька телефонних розмов. 28.04.2020 року о 10:54 ОСОБА_25 зателефонував ОСОБА_13 і під час спільної розмови вони узгодили дату наступного судового засідання на 20.05.2020 року об 11:15. 28.04.2020 року о 10:58 ОСОБА_25 знову зателефонував ОСОБА_13 та попросив призначити судове засідання на 21.05.2020 року, на що остання погодилася і призначила судове засідання на 21.05.2020 року о 10:45. 18.05.2020 року о 13:44 ОСОБА_25 зателефонував ОСОБА_13 і підтвердив намір прибути разом з ОСОБА_26 у судове засідання, призначене на 21.05.2020 року. 25.05.2020 року о 12:24 ОСОБА_25 зателефонував ОСОБА_13 і під час їх розмови остання сказала, що буде чекати його та ОСОБА_26 у судове засідання 27.05.2020 року о 12:10 (том 27 а.с. 93-96);
- протокол за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії (зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж - мобільного номеру НОМЕР_1 , яким користувалась ОСОБА_13 ) від 04.06.2020 року з додатком (оптичний диск DVD-R № 182/ГВ «К»), з яких видно, що між ОСОБА_25 ( НОМЕР_2 ) та ОСОБА_13 ( НОМЕР_1 ) відбулося декілька телефонних розмов. 28.04.2020 року о 10:54 ОСОБА_25 зателефонував ОСОБА_13 і під час спільної розмови вони узгодили дату наступного судового засідання на 20.05.2020 року об 11:15. 28.04.2020 року о 10:58 ОСОБА_25 знову зателефонував ОСОБА_13 та попросив призначити судове засідання на 21.05.2020 року, на що остання погодилася і призначила судове засідання на 21.05.2020 року о 10:45. 18.05.2020 року о 13:44 ОСОБА_25 зателефонував ОСОБА_13 і підтвердив намір прибути разом з ОСОБА_26 у судове засідання, призначене на 21.05.2020 року. 25.05.2020 року о 12:24 ОСОБА_25 зателефонував ОСОБА_13 і під час їх розмови остання сказала, що буде чекати його та ОСОБА_26 у судове засідання 27.05.2020 року о 12:10 (том 27 а.с. 97-108);
- протокол за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії (контроль за вчиненням злочину) від 01.06.2020 року з якого видно, що 27.05.2020 року у період часу між 09:15 і 09:28 детективами НАБУ, з метою перевірки та документальної фіксації факту одержання неправомірної вигоди суддею Дзержинського районного суду міста Харкова ОСОБА_13 , ОСОБА_25 були вручені ідентифіковані засоби - грошові кошти в загальній сумі 4.000,00 доларів США, а саме грошові купюри номіналом по 100 доларів США кожна у кількості 40 банкнот з такими серіями та номерами:
MF95964059F MF95964069F ML28549313C KG44686386B MF95964060F MF95964070F ML28549312C KB03905685G ML06420971C MF95964071F ML28549311C KG40659878B MF95964062F MF95964072F LA06086640C HB27614755M MF95964063F MF21765178C KB88229798QHB07767495B
MF95964064FMF21765171CKB65451627JKB18314428H
MF95964065FML28549368CFF90638097BHF92914505D
MF95964066FML28549323CHH28723156AHE37915074D
MF95964067FML28549315CHL86252316EHG48859886B
MF95964068FML28549314CKG69017951AKL51215783A
і цього ж дня, суддя ОСОБА_13 у судовому засіданні, яке відбувалось у проміжок часу з 12:59 до 14:12, розглянула клопотання захисника ОСОБА_25 , подане в інтересах обвинуваченого ОСОБА_26 , про повернення вилучених під час досудового розслідування грошових коштів, та видалилась до нарадчої кімнати орієнтовно до 15:30. Під час перебування у нарадчій кімнаті суддя ОСОБА_13 запросила ОСОБА_25 до підсобного приміщення, розташованого на першому поверсі приміщення Дзержинського районного суду міста Харкова , де у період з 14:23 до 14:25 повідомила останньому про необхідність передачі їй неправомірної вигоди. Після чого суддя ОСОБА_13 , о 14:33, перебуваючи в підсобному приміщенні розташованому на першому поверсі Дзержинського районного суду міста Харкова одержала від ОСОБА_25 неправомірну вигоду у сумі 4.000,00 доларів США за винесення ухвали про повернення ОСОБА_26 грошових коштів, вилучених 02.05.2016 року під час проведення обшуку за місцем його проживання, у кримінальному провадженні за № 42016000000000960. Після одержання неправомірної вигоди суддя ОСОБА_13 постановила ухвалу від 27.05.2020 року, якою задовольнила клопотання захисника ОСОБА_25 та зобов`язала уповноваженого прокурора Генеральної прокуратури України повернути грошові кошти в сумі 31.663,00 доларів США, які були вилучені під час обшуку у кримінальному провадженні за № 42016000000000960 і передані на зберігання на депозитний рахунок Генеральної прокуратури України за квитанцією до прибуткового ордеру № 24 від 22.06.2016 року. 27.05.2020 року під час проведення обшуку у службовому кабінеті судді Дзержинського районного суду міста Харкова ОСОБА_13 , а саме у кабінеті за № 122 у приміщенні за адресою: місто Харків, проспект Перемоги, 52-В були відшукані та вилучені грошові кошти у сумі 4.000,00 доларів США, які раніше були вручені ОСОБА_25 , як ідентифіковані засоби, а саме грошові купюри номіналом по 100 доларів США кожна у кількості 40 банкнот з такими серіями та номерами (том 28 а.с. 79-81):
MF95964059FMF95964069FML28549313CKG44686386B
MF95964060FMF95964070FML28549312CKB03905685G
ML06420971CMF95964071FML28549311CKG40659878B
MF95964062FMF95964072FLA06086640CHB27614755M
MF95964063FMF21765178CKB88229798QHB07767495B
MF95964064FMF21765171CKB65451627JKB18314428H
MF95964065FML28549368CFF90638097BHF92914505D
MF95964066FML28549323CHH28723156AHE37915074D
MF95964067FML28549315CHL86252316EHG48859886B
MF95964068FML28549314CKG69017951AKL51215783A
- протокол за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії (аудіо, - відеоконтролю особи - ОСОБА_13 ) від 01.06.2020 року з додатками (оптичний диск DVD-R № 1894/ГВ «К», оптичний диск DVD-R № 1895/ГВ «К», карта пам`яті micro SD № 1713/ГВ «К», карта пам`яті micro SD № 1714/ГВ «К») з яких видно, що 21.05.2020 року о 10:14 до службового кабінету ОСОБА_13 зайшов ОСОБА_25 і між ними відбулась розмова стосовно розгляду його клопотання. ОСОБА_13 сказала ОСОБА_25 , що вийде з ним на вулицю, після чого останній повідомив їй, що привіз чотири (з контексту розмови зрозуміло, що у даному випадку мова йде про 4.000,00 доларів США). Під час цієї зустрічі ОСОБА_25 передав ОСОБА_13 проект судового рішення. Цього ж дня, о 10:54 ОСОБА_13 вивела ОСОБА_25 з кабінету та провела у службове приміщення суду, яке знаходиться біля її кабінету, де повідомила останньому, що не буде сьогодні розглядати клопотання, оскільки під судом стоять працівники Служби безпеки України та висловила сподівання, що це не стосуються цієї справи. Після чого, об 11:01 у кабінеті судді відбулася розмова між ОСОБА_13 , її помічником, ОСОБА_25 та прокурором, під час якої вони узгодили дати наступних судових засідань, а саме: 27.05.2020 року на 12:10 та 25.06.2020 року на 10:45 (том 28 а.с.177-187);
- протокол за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії (аудіо, - відеоконтролю особи - ОСОБА_13 ) від 01.06.2020 року з додатками (оптичний диск DVD-R № 1898/ГВ «К», карта пам`яті micro SD № 1768/ГВ «К», карта пам`яті micro SD № 1769/ГВ «К», оптичний диск DVD-R № 1896/ГВ «К», оптичний диск DVD-R № 1897/ГВ «К») з яких видно, що 27.05.2020 року ОСОБА_13 у період часу з 12:59 до 14:12 розглянула клопотання захисника ОСОБА_25 , подане в інтересах обвинуваченого ОСОБА_26 , про повернення вилучених під час досудового розслідування грошових коштів. Після завершення судового засідання, о 14:23 ОСОБА_13 разом з ОСОБА_25 зайшли до одного з кабінетів будівлі суду, у якому відбулася розмова, під час якої вони домовились, що ОСОБА_25 забере у ОСОБА_26 грошові кошти та повернеться до цього кабінету. У подальшому, о 14:32 ОСОБА_25 разом з ОСОБА_13 зайшов до підсобного приміщення, розташованого на першому поверсі Дзержинського районного суду міста Харкова за адресою: місто Харків, проспект Перемоги, 52-В , та передав останній грошові кошти у сумі 4.000,00 доларів США. Надалі, о 15:58 секретар судді ОСОБА_13 видала ОСОБА_25 копію ухвали про повернення грошових коштів, вилучених у ОСОБА_26 (том 28 а.с. 189-194);
- протокол за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій (аудіо, відеоконтроль особи - ОСОБА_13 ) від 04.06.2020 року з додатками (оптичний диск DVD-R реєстр. № 1842/ГВ «К» та оптичний диск DVD-R реєстр. № 1849/ГВ «К»; DVD-R диски на яких містяться матеріали оперативно-технічного заходу) з яких видно, що 21.05.2020 року о 10:14 до службового кабінету ОСОБА_13 зайшов адвокат ОСОБА_25 , під час розмови обговорювалася можливість задоволення клопотання про повернення вилучених під час досудового розслідування грошових коштів, останній також повідомив судді, що привіз чотири (з контексту розмови зрозуміло, що у даному випадку мова йде про 4.000,00 доларів США). Крім того, ОСОБА_13 отримала від ОСОБА_25 проект ухвали суду про задоволення клопотання та зазначила, що неправомірну вигоду їй необхідно передати після судового засідання. Цього ж дня, об 11:01 у кабінеті судді відбулася розмова між ОСОБА_13 , її помічником, ОСОБА_25 та прокурором ОСОБА_29 , під час якої вони узгодили дати наступних судових засідань, а саме: 27.05.2020 року на 12:10 та 25.06.2020 року на 10:45. 27.05.2020 року 16:53 до кабінету судді ОСОБА_13 зайшла слідчо-оперативна група, з метою проведення обшуку її кабінету та вилучення отриманих суддею ОСОБА_13 грошових коштів на загальну суму 4.000,00 доларів США. Після ознайомлення з ухвалою суддя ОСОБА_13 добровільно видала зазначені в ухвалі грошові кошти, після чого, був проведений обшук її кабінету (том 29 а.с. 2-53);
- протокол відібрання зразків голосу та усного мовлення особи для проведення експертизи від 06.11.2020 року з якого видно, що ОСОБА_13 відмовилась надавати вищезазначені зразки, оскільки вже двічі надавала зразки голосу та усного мовлення у цьому кримінальному провадженні (том 29 а.с. 83);
- протокол відібрання зразків голосу та усного мовлення особи для проведення експертизи від 27.07.2020 року з додатками (картка пам`яті Micro SD «SanDisk», об`ємом 16 Gb, на якій міститься матеріали слідчої дії) з яких видно, що ОСОБА_13 зачитано вголос текст російською мовою на 6 аркушах, який долучений до протоколу (том 29 а.с. 90-97);
- протокол відібрання зразків голосу та усного мовлення особи для проведення експертизи від 21.09.2020 року з додатками (картка пам`яті Micro SD «Team», об`ємом 16 Gb, на якій міститься матеріали слідчої дії) з яких видно, що з ОСОБА_13 проведено бесіду, у ході якої їй запропоновано відповісти на питання які не стосуються обставин кримінального провадження за № 52020000000000055. Під час бесіди ОСОБА_13 російською мовою зачитано текст вголос, а саме пам`ятку про процесуальні права та обов`язки підозрюваного (том 29 а.с. 98-99);
- протоколі огляду відеофайлу від 05.10.2020 року, а саме зразків голосу та усного мовлення ОСОБА_13 (том 29 а.с. 100);
- копії матеріалів особової справи судді Дзержинського районного суду міста Харкова ОСОБА_13 (том 29 а.с. 123-137).
Суд дослідив докази сторони обвинувачення - фактичні дані, що містяться у висновках експертів, які є процесуальними джерелами доказів та якими підтверджуються фактичні обставини (події) вчиненого обвинуваченою кримінального правопорушення [2-2-2]:
- висновок експерта Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз СБУ від 27.11.2020 року за № 65/4 з додатками, за результатами проведення комплексної експертизи звукозапису, технічної та лінгвістичної експертизи усного мовлення у кримінальному провадженні № 52020000000000055 з якого видно, що:
1) звукозапис, що міститься на картці пам`яті micro SD реєстр. 1768/ГВ «К», який при доступі до картки відповідає даті «2020/05/27» та часу «13:16:25» (файл «М860388_270520_131625»), є безперервним і монтажу не піддавався, включно із проміжком часу з 00 годин 57 хвилин до 01 години 00 хвилин;
2) звукозапис, що міститься на картці пам`яті micro SD реєстр. 1768/ГВ «К», який при доступі до картки відповідає даті «2020/05/27» та часу «14:16:29» (файл «М860388_270520_141629»), є безперервним і монтажу не піддавався, включно із проміжком часу з 00 годин 00 хвилин до 00 годин 09 хвилин;
3) відеозапис, що міститься на картці пам`яті micro SD реєстр. 1769/ГВ «К», який при доступі до картки відповідає номеру запису на цій картці «6», цифровому відеореєстратору з серійним номером «61007Е», даті «2020, 27 травень» та часу «14:12-14:38» (файли «2020_05_27 14_12»), є безперервним і монтажу не піддавався, включно із проміжком часу з 00 годин 09 хвилин до 00 годин 21 хвилин;
4) методами технічного аналізу встановлено, що усне мовлення ОСОБА_13 наявне в розмові, яка зафіксована у відеозаписі, що міститься на картці пам`яті micro SD реєстр. № 1769/ГВ «К», який при доступі до картки відповідає номеру запису на цій картці «6», цифровому відеореєстратору з серійним номером «61007Е», даті «2020, 27 травень» та часу «14:12-14:38» (файли «2020_05_27 14_12»). Встановити методами мовознавчого аналізу, чи присутнє усне мовлення ОСОБА_13 у зазначеній розмові, неможливо. Зміст розмови у наданому протоколі (реєстр. № 70/14-8995т від 01.06.2020 року) встановлено з помилками. Тому, дослівний зміст цієї розмови наведено у Додатку 2 до висновку експерта (том 29 а.с. 102-119).
Суд дослідив докази сторони обвинувачення - фактичні дані, що містяться у речових доказах, які є процесуальними джерелами доказів та якими підтверджуються фактичні обставини (події) вчиненого обвинуваченою кримінального правопорушення [2-2-3]:
Судом досліджені речові докази - грошові кошти в загальній сумі 4.000,00 доларів США, а саме грошові купюри номіналом по 100 доларів США кожна у кількості 40 банкнот з такими серіями та номерами:
MF95964059FMF95964069FML28549313CKG44686386B
MF95964060FMF95964070FML28549312CKB03905685G
ML06420971CMF95964071FML28549311CKG40659878B
MF95964062FMF95964072FLA06086640CHB27614755M
MF95964063FMF21765178CKB88229798QHB07767495B
MF95964064FMF21765171CKB65451627JKB18314428H
MF95964065FML28549368CFF90638097BHF92914505D
MF95964066FML28549323CHH28723156AHE37915074D
MF95964067FML28549315CHL86252316EHG48859886B
MF95964068FML28549314CKG69017951AKL51215783A
Вказані грошові кошти отримані в Управлінні бухгалтерського обліку та звітності НАБУ відповідно до видаткового касового ордеру від 04.02.2020 року та вручені заявнику ОСОБА_25 27.05.2020 року з метою перевірки та документальної фіксації факту отримання неправомірної вигоди суддею Дзержинського районного суду міста Харкова ОСОБА_13
27.05.2020 року під час проведення обшуку у службовому кабінеті судді Дзержинського районного суду міста Харкова ОСОБА_13 , а саме у кабінеті за № 122 у приміщенні за адресою: місто Харків, проспект Перемоги, 52-В були відшукані та вилучені грошові кошти у сумі 4.000,00 доларів США, які раніше були вручені ОСОБА_25 , як ідентифіковані засоби.
Судом досліджений речовий доказ - завірена належним чином копія ухвали судді Дзержинського районного суду міста Харкова ОСОБА_13 від 27.05.2020 року у справі № 638/16050/16-к, провадження № 1-кп/638/151/20 про задоволення клопотання захисника ОСОБА_25 , поданого в інтересах обвинуваченого ОСОБА_26 , та зобов`язання уповноваженого прокурора Генеральної прокуратури України повернути грошові кошти в сумі 31.663,00 доларів США, які були вилучені під час обшуку у кримінальному провадженні № 42016000000000960 від 07.04.2016 року та передані на зберігання на депозитний рахунок Генеральної прокуратури України за квитанцією до прибуткового ордеру № 24 від 22.06.2016 року. Ця копія ухвали була надана заявником ОСОБА_25 27.05.2020 року для долучення до матеріалів провадження та надалі визнана речовим доказом постановою детектива НАБУ від 28.05.2020 року.
Суд дослідив фактичні дані, що містяться у показаннях свідків обвинувачення і захисту, а також обвинуваченої, які є процесуальними джерелами доказів та якими підтверджуються фактичні обставини (події) вчиненого обвинуваченою кримінального правопорушення [2-2-4].
Свідки сторони обвинувачення.
(1) Допитаний у якості свідка сторони обвинувачення ОСОБА_30 надав суду такі показання.
Свідок повідомив, що з 2015 року він працював у Дзержинському районному суді міста Харкова на різних посадах. З січня 2020 року працює на посаді керівника апарату Дзержинського районного суду міста Харкова . Свідок не пам`ятає за яких обставин відбувався розподіл справи за обвинуваченням ОСОБА_26 за ч. 2 ст. 369-2 на суддю ОСОБА_13 , оскільки розподіл конкретних справ він не відстежує, якихось особливостей розподілу цієї справи не пригадує. З ОСОБА_26 не знайомий, обставини справи у якій обвинувачується ОСОБА_13 свідку не відомі, окрім того, що за місцем роботи ОСОБА_13 , у приміщенні суду був проведений обшук. Під час проведення обшуку у службовому кабінеті ОСОБА_13 свідок присутній не був, що було вилучено під час обшуку свідку не відомо, про обшук дізнався від працівників суду. Про те, що у кабінеті судді ОСОБА_13 до обшуку проводилися негласні слідчі розшукові дії свідку не було відомо. ОСОБА_13 ні усно ні письмово не повідомляла свідка про факти пропонування їй неправомірної вигоди, або залишення неправомірної вигоди у її службовому кабінеті, як це передбачено Законом України «Про запобігання корупції». Стосовно особливостей технічної фіксації кримінальних проваджень у Дзержинському районному суді міста Харкова у 2020 році, свідок повідомив, що судді використовували технічне забезпечення «Оберіг», фіксація здійснювалася у залах судових засідань та у деяких кабінетах суддів. У кабінеті судді ОСОБА_13 були встановлені технічні засоби для здійснення фіксації судових засідань, проте лише мікрофони, відеокамер не було. Свідку не відомо у яких залах судових засідань суддя ОСОБА_13 слухала справи з розгляду кримінальних проваджень. Згідно з інструкції з діловодства, яка діяла на той момент, технічний запис судового засідання у кримінальному провадженні зберігався у матеріалах справи, інша копія - в архіві суду. У комп`ютерах, які знаходяться у залах судових засідань також могли зберігатися такі записи судових засідань. Свідок зазначив, що детективи НАБУ могли вилучити технічні записи судових засідань у кримінальних провадженнях, з кабінету судді ОСОБА_13 у випадку якщо їх фіксація здійснювалась у її кабінеті, без відеокамер. У керівника апарату та заступника керівника апарату відсутні повноваження самостійно здійснювати копіювання технічних записів судових засідань та надавати цю інформацію правоохоронним органам на їх усне прохання.
(2) Допитана у якості свідка сторони обвинувачення ОСОБА_29 надала суду такі показання.
Свідок повідомила, що постановою заступника Генерального прокурора про зміну складу групи прокурорів від 04.09.2018 року, вона була включена до групи прокурів у кримінальному провадженні за № 42016000000002642, за обвинувачення ОСОБА_26 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України та виконувала у ньому функції прокурора. Обвинувальний акт у кримінальному провадженні був направлений прокурором відділу Генеральної прокуратури 30.09.2016 року до Дзержинського районного суду міста Харкова . Свідок була включена у групу прокурорів на стадії судового розгляду. Свідок повідомила, що 02.05.2016 року було проведено обшук, за результатами якого у ОСОБА_26 було вилучено грошові кошти у розмірі 9.800,00 доларів США та 31.663,00 доларів США. Під час досудового розслідування ОСОБА_26 надавав відомості, що вказані кошти належать йому та його сім`ї та отримані внаслідок продажі нерухомості. ОСОБА_26 неодноразово звертався з клопотаннями про повернення грошових коштів на стадії досудового розслідування, проте у задоволенні таких клопотань було відмовлено. Обвинувальний акт стосовно ОСОБА_26 у суді перебував у провадженні судді ОСОБА_13 , надалі судовий розгляд здійснювали інші судді, остаточне рішення прийняла суддя ОСОБА_31 . На судовому засіданні 27.05.2020 року, сторона захисту поставила питання про повернення грошових коштів у сумі 31.663,00 доларів США, прокурор надавала документи на обґрунтування своєї позиції щодо заявленого клопотання, оскільки їй було відомо про намір сторони захисту звернутися з таким клопотанням. За результатами розгляду клопотання було прийнято рішення про повернення грошових коштів власнику. Свідок не пам`ятає чи була вона присутня під час оголошення рішення, проте копію ухвали вона отримала та про результати розгляду клопотання їй було відомо того ж дня. Свідок повідомила, що питання про намір сторони захисту звернутися із клопотанням про повернення вилучених грошових коштів, могло обговорюватися учасниками у кабінеті судді ОСОБА_13 перед одним із судових засідань, про інше спілкування ОСОБА_25 з ОСОБА_13 свідку не відомо. Свідок повідомила, що з її записів адвокат ОСОБА_25 з 19.10.2019 брав участь у справі у якості захисника, 05.02.2020 року вона отримала копію клопотання про повернення вилучених грошових коштів, яке було розглянуто 27.05.2020. Клопотання було підписане ОСОБА_25 . Свідок заперечувала проти задоволення клопотання, оскільки вважала таке рішення передчасним. Жодного поза процесуального спілкування між свідком та ОСОБА_25 і ОСОБА_26 не було. Рішення про повернення грошових коштів свідок в апеляційному порядку не оскаржувала, у зв`язку з тим, що така ухвала не оскаржується відповідно до вимог КПК України.
(3) Допитаний у якості свідка сторони обвинувачення ОСОБА_32 надав суду такі показання.
Свідок повідомив, що він працює на посаді судді Дзержинського районного суду міста Харкова . Чи виконував у 2020 році обов`язки голови цього суду, свідок достеменно не пам`ятає, але напевне виконував. Обставини розгляду кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_26 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України, а також обставини розгляду клопотання адвоката ОСОБА_25 про повернення грошових коштів свідку не відомі. ОСОБА_13 , а також інші особи не повідомляли свідка, як виконувача обов`язків голови суду, про факти пропонування та/або надання її неправомірної вигоди, відповідно до вимог Закону України «Про запобігання корупції». Свідок знайомий з обвинуваченою ОСОБА_13 з 2012 року, характеризує її з доброї та позитивної сторони, остання професійно виконувала свої посадові обов`язки. Свідок повідомив, що у 2020 році судді Дзержинського районного суду міста Харкова здійснювали розгляд кримінальних проваджень у залах судових засідань, оскільки вони обладнані необхідними технічними засобами для здійснення фіксації.
(4) Допитана у якості свідка сторони обвинувачення ОСОБА_33 надала суду такі показання.
Свідок повідомила, що з 21.12.2017 року до моменту відсторонення судді від посади (2020 рік) вона працювала на посаді помічника судді ОСОБА_13 . Свідку не відомо про факти поза процесуального спілкування судді ОСОБА_13 та адвоката ОСОБА_25 , за її присутності такого спілкування не було. Свідок знала про перебування у судді ОСОБА_13 кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_26 , проте учасники та конкретні обставини цього провадження їй були невідомі, оскільки вона не готувала жодних процесуальних документів у цій справі. Хто готував проект ухвали від 27.05.2020 року про задоволення клопотання ОСОБА_25 та повернення грошових коштів ОСОБА_26 свідку не відомо. Обставини видачі копії цієї ухвали ОСОБА_25 свідок не пригадує, проте скоріше за все така копія видавалася секретарем судового засідання ОСОБА_34 . Особисто з ОСОБА_25 та ОСОБА_26 свідок не спілкувалися. У присутності свідка, суддя ОСОБА_13 не повідомляла про факти пропонування їй неправомірної вигоди адвокатом ОСОБА_25 . Свідок характеризує обвинувачену ОСОБА_13 з доброї та позитивної сторони. У 2020 році справи слухалися і в кабінеті судді і в залах судового засідання, залежно від кількості учасників та вимог щодо фіксування судового процесу.
(5) Допитаний у якості свідка сторони обвинувачення ОСОБА_26 надав суду такі показання.
Свідок повідомив, що він був обвинуваченим у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України, у кримінальному провадженні за № 42016000000002642, яке перебувало у провадженні судді ОСОБА_13 . Про підозру свідку було повідомлено в травні 2016 року, а обвинувальний акт був скерований до Дзержинського районного суду міста Харкова восени 2016 року, разом з угодою про визнання винуватості, у затвердженні якої судом було відмовлено. У 2018 році, обвинувальний акт стосовно ОСОБА_26 був виділений в окреме кримінальне провадження, а внаслідок перерозподілу судової справи, кримінальне провадження було передано на розгляд судді ОСОБА_13 . Свідок повідомив, що за час, коли суддя ОСОБА_13 розглядала кримінальне провадження за його обвинуваченням у них жодного разу не було поза процесуального спілкування. Свідок знайомий з ОСОБА_25 , останній був його захисником під час розгляду кримінального провадження у Дзержинському районному суді міста Харкова . Свідок познайомився з адвокатом ОСОБА_25 у другій половині 2019 року у місті Одесі, оскільки свідок, як і адвокат, під час розгляду справи проживали там. До залучення адвоката ОСОБА_25 у свідка були також і інші захисники, в тому числі із безоплатної правової допомоги. Як адвокат, ОСОБА_25 вивчив матеріали судової справи, під час цього зауважив, що не накладені арешти на грошові кошти, які були вилучені під час обшуку, а також що існує перспектива виправдувального вироку. Свідок припинив співпрацю з адвокатом ОСОБА_25 в 2021 році, коли кримінальне провадження було закрите за строками давності, тобто останній здійснював захист свідка до завершення справи по суті. Вказане рішення набуло чинності та оскаржене не було. Де наразі перебуває адвокат ОСОБА_25 свідку невідомо. Свідок повідомив, що під час проведення обшуку за адресою місця проживання були вилучені його грошові кошти у сумі приблизно 31.600,00 доларів США. Встановивши, що в матеріалах справи відсутні арешти майна, адвокат ОСОБА_25 повідомив свідку, що він планує витребувати в Печерському районному суді міста Києва необхідні матеріалами справи та підготувати клопотання про повернення вказаних грошових коштів. Таке клопотання було підготоване наприкінці 2019 року та надалі подане до Дзержинського районного суду міста Харкова , розгляд клопотання відбувався у судовому засіданні. Зі слів свідка, адвокат ОСОБА_25 після одного із судових засідань мав розмову із суддею ОСОБА_13 , за результатом якої суддя ОСОБА_13 повідомила адвокату ОСОБА_25 про те, що вона готова розглянути клопотання про повернення грошових коштів, за що останній повинен надати їй неправомірну вигоду у розмірі 4000,00 доларів США. Свідку з цієї розмови було зрозуміло, що ОСОБА_13 бажає отримати неправомірну вигоду від адвоката ОСОБА_25 , а не від нього, оскільки між ним та суддею ОСОБА_13 не було жодного спілкування. Свідок вважає, що ОСОБА_25 розповів йому про вказані обставини, оскільки це стосувалося справи за його обвинуваченням та повернення належних йому грошових коштів. Надалі адвокат ОСОБА_25 сказав, що його позиція у цій ситуації - це повідомити правоохоронні органи, з чим свідок погодився, проте вказівок писати заяву - не надавав. Свідок повідомив, що він не звертався до правоохоронних органів із заявою про вчинення кримінального правопорушення, оскільки особисто з ним розмов про неправомірну вигоду ОСОБА_13 не вела. Водночас свідку відомо, що ОСОБА_25 звертався до правоохоронних органів, проте особисто адвокат про це не повідомляв, а також і не повідомляв до якого саме правоохоронного органу він звернувся. Грошові кошти у сумі 4000,00 доларів США, які були використані у якості неправомірної вигоди не належали свідку, він їх ОСОБА_25 не надавав, адвокат також не вимагав свідка надати йому ці грошові кошти для передачі ОСОБА_13 .
Свідку не відомі конкретні обставини передачі грошових коштів для ОСОБА_13 , проте це відбулося у день судового засідання з розгляду клопотання про повернення грошових коштів. Клопотання про повернення грошових коштів було задоволено. Свідок вважає, що постановлена ухвала була законною. Після судового засідання з розгляду клопотання свідок та ОСОБА_25 перебували в автомобілі, очікуючи вихід судді з нарадчої кімнати, надалі через 30-40 хвилин адвокат ОСОБА_25 повернувся назад до приміщення суду. Після чого, повернувшись до автомобіля, ОСОБА_25 повідомив свідку про те, що він передав грошові кошти (неправомірну вигоду) для судді ОСОБА_13 , а ухвала буде виготовлена протягом півтори години. Грошові кошти вилучені у свідка під час проведення обшуку повернули йому у 2021 році на підставі ухвали про задоволення клопотання про повернення грошових коштів. Свідок не вбачає будь-яких порушень його прав, в тому числі порушення права на адвокатську таємницю, у зв`язку зі зверненням адвоката ОСОБА_25 до правоохоронних органів із заявою про вчинення кримінального правопорушення. Досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 42016000000002642 стосовно ОСОБА_26 здійснювалося Центральним апаратом СБУ . Чи входили до групи слідчих співробітники СБУ у Харківській області свідку не відомо.
Свідок повідомив, що він підписував договір з ОСОБА_25 як з адвокатом, а не фізичною особою - підприємцем. Як саме було зазначено у договорі, свідок не пам`ятає, проте він був переконаний, що підписує договір з адвокатом, оскільки бачив адвокатське посвідчення ОСОБА_25 , а також перевірив профіль останнього в ЄДРАУ, який був активним. Сам текст договору, який свідок підписував він не читав, чи був там зазначений ОСОБА_25 як фізична особа-підприємець він не пам`ятає. Коли мав завершитись термін дії договору між ОСОБА_25 та ОСОБА_26 , чи прописувався у договорі перелік справ у яких ОСОБА_25 мав право представляти інтереси ОСОБА_26 , свідок не пам`ятає. Свідок підтвердив, що в договорі про надання правової допомоги № ДПП/20 від 10 жовтня 2019 року, який йому було надано для огляду, стоять його підписи. Стосовно повноважень адвоката ОСОБА_25 на здійснення захисту ОСОБА_26 у Дзержинському районному суді міста Харкова , свідок повідомив, що ОСОБА_25 подав документи на підтвердження його повноважень безпосередньо до суду, де їх прийняли та допустили адвоката до участі у провадженні, у зв`язку з чим у нього не виникло сумнівів про їх належність. Свідок вважає, що ОСОБА_25 правомірно надавав йому правову допомогу та здійснював його захист у Дзержинському районному суді міста Харкова . Свідок не вважає, що ОСОБА_25 ввів його в оману надавши на підпис саме такий договір, оскільки якщо суд його допустив до участі у справі, то він мав на це повноваження. Свідку не відомо про те, що за наслідком цих правовідносин, які були врегульовані цим договором, адвоката ОСОБА_25 було позбавлено права на зайняття адвокатською діяльністю. Свідок зазначив, що він оплачував послуги адвоката ОСОБА_25 . Свідку не було відомо про те, що адвокат ОСОБА_25 брав участь у проведенні НСРД щодо викриття судді ОСОБА_13 , він як клієнт не надавав ОСОБА_25 такого права/дозволу. Свідок на той час не був обізнаний з правилами адвокатської етики, вимогами Закону України «Про адвокатуру» та інших нормативно-правових актів, які регулюють питання конфіденційного співробітництва адвоката та регламентують проведення НСРД. З клопотанням про закриття справи щодо ОСОБА_26 до суду звертався ОСОБА_25 , як і з клопотанням про повернення вилучених під час проведення обшуку грошових коштів, проте хто підписував клопотання свідок не пам`ятає. Свідок зазначив, що під час досудового розслідування у кримінальному провадженні за № 52020000000000055 його допитували працівники СБУ та НАБУ як свідка, коли його допитували вперше не пам`ятає, проте перший раз допитували працівники СБУ в місті Одеса , а надалі після затримання ОСОБА_35 - працівники НАБУ . В ході першого допиту СБУ свідок давав відповіді на запитання, бланк протоколу огляду був у форматі А4, показання свідка заносилися до протоколу в друкованому вигляді. На момент 2020 року свідок працював в Адміністрації морських портів України , проживав за адресою: АДРЕСА_3 .
(6) Допитаний у якості свідка сторони обвинувачення ОСОБА_25 надав суду такі показання.
Свідок повідомив, що приблизно в січні 2011 року він отримав свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю.
Свідок познайомився з ОСОБА_26 , оскільки надавав йому правову допомогу з осені 2019 року по весну 2021 року, на підставі договору про надання правової допомоги та ордеру у Дзержинському районному суді міста Харкова . Свідок зазначив, що ОСОБА_26 надав дозвіл на розкриття адвокатської таємниці з приводу надання йому правової допомоги.
ОСОБА_26 був обвинуваченим у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України, у кримінальному провадженні за № 42016000000002642, яке перебувало у провадженні судді ОСОБА_13 . Свідку не відомо, чому ОСОБА_26 звернувся саме до нього за правовою допомогою. Під час першої зустрічі з ОСОБА_26 восени 2019 року, останній розповів свідку про обставини справи за його обвинуваченням, вони уклали договір про надання правової допомоги та домовилися про участь в наступному судовому засіданні.
Договором передбачалося надання правової допомоги у кримінальному провадженні ОСОБА_26 , тобто свідок мав право здійснювати його захист та видавати на підставі договору ордер. В договорі про надання правової допомоги було зазначено, що свідок є фізичною особою підприємцем, оскільки він обрав для себе таку форму оподаткування, а також було вказано, що свідок здійснює адвокатську діяльність на підставі свідоцтва. До договору також укладалися додаткові угоди, ймовірно про продовження строку дії договору. Свідок не заперечує, що за умовами договору, ОСОБА_26 сплачував для нього гонорар на рахунки фізичної особи підприємця, один з яких був відкритий у АТ КБ « Приватбанк ». Свідок вважає, що договір відповідав вимогам чинного законодавства. На підтвердження своїх повноважень щодо здійснення захисту ОСОБА_26 у Дзержинському районному суді міста Харкова , свідок подав документи безпосередньо до суду, де їх прийняли та допустили його до участі у провадженні.
Коли свідок вступив у справу в якості адвоката, кримінальне провадження перебувало на стадії судового розгляду. Під час надання правової допомоги для ОСОБА_26 , свідок ознайомився з матеріалами справи, в ході чого виявив, що на грошові кошти, які були тимчасово вилучені у ОСОБА_26 під час проведення обшуку, не було накладено арешт. У зв`язку з чим, однією з перших запланованих процесуальних дій було звернення з клопотанням про повернення тимчасово вилученого майна, а саме частини грошових коштів на які не був накладений арешт.
Перед зверненням із клопотанням, свідок зустрів суддю ОСОБА_13 біля канцелярії суду та повідомив її, що планує подати клопотання про повернення тимчасово вилученого майна, у справі за обвинуваченням ОСОБА_26 . Під час розмови свідок обговорював із суддею ОСОБА_13 зміст та обґрунтування такого клопотання.
Надалі, свідок додатково направив запит до Печерського районного суду міста Києва , який приймав всі рішення на стадії досудового розслідування у справі, з проханням надати інформацію чи виносилася ухвала про арешт грошових коштів, оскільки у ЄДРСР такі відомості були відсутні. Після отримання відповіді, свідок долучив її до матеріалів клопотання та подав його до суду.
Свідок не пригадує коли саме, до чи після подачі такого клопотання, але приблизно в січні-лютому 2020 року, суддя ОСОБА_13 запросила його до свого кабінету та під час розмови повідомила про необхідність надати їй неправомірну вигоду за прийняття позитивного рішення, за результатами розгляду клопотання про повернення тимчасово вилученого майна. Свідок з розмови зрозумів, що суддя ОСОБА_13 ставила в залежність результати розгляду клопотання від факту передачі їй грошових коштів, а вимога їх надати була адресована для ОСОБА_26 , проте висловлена свідку. Очевидців цієї розмови не було, інших осіб, в тому числі працівників суду, у приміщенні службового кабінету ОСОБА_13 не було.
В той же день, суддя ОСОБА_13 повідомила свідку свій особистий номер мобільного телефону, з метою спілкування по ходу справи, в тому числі узгодження дат судових засідань. Свідок повідомив, що мав телефонні розмови із суддею ОСОБА_13 , які стосувалися прибуття або неприбуття у призначені судові засідання.
Свідок не пригадує, чи був цього дня ОСОБА_26 присутній у приміщенні суду, проте після висловлення ОСОБА_13 прохання надати неправомірну вигоду, він повідомив клієнту про ці обставини та зазначив про наявність в діях судді ознак кримінального правопорушення. Надалі, після отримання від ОСОБА_26 дозволу на розкриття адвокатської таємниці з приводу надання останньому правової допомоги, свідок ініціював звернення до правоохоронних органів. Через декілька днів свідок, перебуваючи в місті Києві, звернувся до СБУ з заявою про кримінальне правопорушення. Співробітники СБУ прийняли заяву та допитали ОСОБА_25 у якості свідка. Свідок не пам`ятає, адресу приміщення та обстановку у кабінеті де приймали таку заяву, проте місце для сидіння у свідка було.
Свідок звернувся до СБУ , оскільки на його переконання саме цей орган здійснював розслідування таких злочинів, оскільки у його складі існував підрозділ по боротьбі з корупцією. Жодних дружніх відносин чи попередніх знайомств із працівниками СБУ у місті Києві у свідка не було.
Приблизно через тиждень свідка викликали до НАБУ, де він також надавав свої пояснення з приводу обставин викладених у заяві. Свідок повідомив ті ж самі відомості, що й для співробітників СБУ . Свідок також повідомив ОСОБА_26 про факт звернення із заявою до правоохоронних органів.
Надалі було призначено ще декілька судових засідань у справі за обвинуваченням ОСОБА_26 у Дзержинському районному суді міста Харкова , частина з яких не відбулися та були відкладені.
На черговому судовому засіданні, приблизно в травні 2020 року, розглядалося клопотання про повернення тимчасово вилученого майна. Перед початком судового засідання свідок повідомив суддю ОСОБА_13 , що він разом з обвинуваченим ОСОБА_26 прибув до суду. На судовому засіданні був присутній свідок, обвинувачений ОСОБА_26 та прокурор на ім`я ОСОБА_36 , прізвища якої свідок не пам`ятає. Суддя ОСОБА_13 видалялася до нарадчої кімнати для постановлення ухвали про повернення тимчасово вилучених грошових коштів ОСОБА_26 .
Саме під час перебування судді ОСОБА_13 в нарадчій кімнаті, ОСОБА_25 передав їй неправомірну вигоду, а саме грошові кошти у сумі 4000,00 доларів США. Передача неправомірної вигоди відбувалася в одному з технічних приміщень суду, неподалік службового кабінету судді ОСОБА_13 . На переконання свідка, суддя ОСОБА_13 усвідомлювала, що він передає їй саме грошові кошти. Очевидців цієї передачі не було, інших осіб, у тому числі ОСОБА_26 , у технічному приміщенні не було.
Суму неправомірної вигоди у розмірі 4000,00 доларів США визначила суддя ОСОБА_13 за прийняття нею позитивного рішення за результатами розгляду клопотання про повернення тимчасово вилученого майна, а саме грошових коштів, приблизно 31.000,00 доларів США, належних ОСОБА_26 та вилучених під час проведення обшуку. Свідок повідомив, що у якості неправомірної вигоди, він передав грошові кошти у сумі 4000,00 доларів США у кількості 40 купюр, по 100 доларів США кожна. Ці кошти свідок отримав від співробітників НАБУ . Свідок повідомив, що під час отримання цих коштів від співробітників НАБУ , здійснювалася технічна фіксація та були присутні поняті. Під час вручення свідку грошових коштів, номери купюр були внесені в протокол, який свідок підписав. Жодних інструкцій щодо надання для ОСОБА_13 неправомірної вигоди співробітники правоохоронних органів для свідка не надавали.
Цього ж дня, за результатами розгляду клопотання, свідок отримав копію рішення суду про повернення грошових коштів ОСОБА_26 .
Свідок також повідомив, що він не був залучений до конфіденційного співробітництва органом досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні, жодних заяв про залучення до такого співробітництва свідок не подавав. Свідок не пам`ятає чи повідомляли працівники правоохоронних органів про залучення його до негласних слідчих розшукових дій. Свідок повідомив, що він особисто не приймав участь під час проведення негласних слідчих розшукових дій, де його обладнували технічними засобами негласного зняття інформації. Жодного спеціального обладнання співробітники НАБУ чи інші правоохоронні органи свідку не надавали. Свідок не отримував доступу до державної таємниці. Свідок підтвердив, що йому було вручено грошові кошти працівниками НАБУ , проте чи відбувалося це на виконання постанови про проведення НСРД - контроль за вчиненням злочину від 20.05.2020 року він не пам`ятає.
Свідок також підтвердив інформацію про розгляд щодо нього дисциплінарної скарги КДКА Одеської області в травні 2021 року.
Свідки сторони захисту.
Суд не допитував свідків сторони захисту та не досліджував їх показання, оскільки сторона захисту у судовому засіданні 13.03.2025 року просила залишити без розгляду раніше подане нею клопотання про виклик для допиту свідків від 06.04.2021 року.
Показання обвинуваченої.
Обвинувачена ОСОБА_13 відмовилася від надання суду показань з приводу висунутого їй обвинувачення, скориставшись правом не давати показання щодо себе, яке гарантоване статтею 63 Конституції України та статтею 18 КПК України, що зафіксовано у її письмовій заяві від 26.11.2025 року (том 39 а.с. 31-32).
Суд дослідив документи і матеріали (рішення слідчих суддів, процесуальні рішення, інші документи та матеріали тощо), які надані стороною обвинувачення на підтвердження належності, допустимості та достовірності її доказів, і які мають значення для вирішення судом питань, які підлягають вирішенню при ухваленні вироку, а також і ті, на підставі яких до Єдиного реєстру досудових розслідувань були внесені відомості про вчинення кримінального правопорушення [2-2-5]:
- витяг з ЄРДР у кримінальному провадженні № 52020000000000055 від 21.01.2020 року (том 3 а.с. 233);
- заяву ОСОБА_25 на адресу заступника начальника ГУ «К» СБ України від 20.01.2020 року (том 3 а.с. 234-235);
- супровідний лист заступника начальника ГУБКОЗ СБУ на адресу керівника ГПД НАБУ від 20.01.2020 року (том 4 а.с. 10);
- рапорт співробітника ГУ «К» СБ України про факт виявлення кримінального правопорушення від 20.01.2020 року (том 4 а.с. 11);
- доручення керівника другого підрозділу детективів ГПД НАБУ на ім`я детектива НАБУ про проведення досудового розслідування від 21.01.2020 року (том 4 а.с. 12);
- постанову старшого детектива НАБУ про відмову у визнанні потерпілим від 23.01.2020 року (том 4 а.с. 13-14);
- постанову старшого детектива НАБУ про доручення проведення досудового розслідування групі слідчих та визначення старшого слідчої групи від 21.01.2020 року (том 4 а.с. 15-16);
- постанову старшого детектива НАБУ про зміну складу слідчої групи від 03.02.2020 року (том 10 а.с. 114-115);
- постанову заступника Генерального прокурора – керівника САП про визначення групи прокурорів у кримінальному провадженні від 21.01.2020 року (том 10 а.с. 116-117);
- постанову Генерального прокурора про заміну групи прокурорів у кримінальному провадженні від 13.11.2020 року (том 10 а.с. 118-119);
- заяву ОСОБА_25 від 27.05.2020 року про долучення до матеріалів кримінального провадження копії ухвали судді Дзержинського районного суду міста Харкова ОСОБА_13 від 27.05.2020 року у справі № 638/16050/16-к (том 10 а.с. 120);
- доручення заступника Генерального прокурора - керівника САП а в порядку ч. 2 ст. 481 КПК України від 28.05.2020 року (том 13 а.с.188);
- повідомлення про підозру ОСОБА_13 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, від 28.05.2020 року (том 13 а.с. 189-197);
- доручення Генерального прокурора в порядку ч. 2 ст. 481 КПК України від 13.11.2020 року (том 13 а.с. 198);
- повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри ОСОБА_13 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, від 13.11.2020 року (том 13 а.с. 199-207);
- ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду про застосування запобіжного заходу від 19.06.2020 року (том 14 а.с. 17-25);
- повідомлення захисника ОСОБА_20 від 23.06.2020 року з платіжним дорученням про внесення застави (том 14 а.с. 26-27);
- ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду про продовження строку досудового розслідування від 20.07.2020 року (том 14 а.с. 28-33);
- ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду про дозвіл на проведення обшуку у службовому кабінеті судді ОСОБА_13 від 19.05.2020 року (том 14 а.с. 124-126);
- доручення старшого детектива НАБУ оперативному підрозділу на проведення слідчих дій від 22.05.2020 року (том 14 а.с. 127);
- копію ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду про арешт майна від 01.06.2020 року (том 15 а.с. 19-23);
- копію ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду про виправлення описки в ухвали про арешт майна від 10.06.2020 року (том 15 а.с. 24);
- копію ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду про дозвіл на проведення обшуку у службовому кабінеті судді ОСОБА_13 від 16.06.2020 року (том 14 а.с. 25-33);
- ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду про тимчасовий доступ до речей і документів від 17.06.2020 року (том 19 а.с. 8-12);
- доручення старшого детектива НАБУ оперативному підрозділу на проведення слідчих (розшукових) дій від 21.01.2020 року (том 21 а.с. 193-194);
- відповідь оперативного підрозділу ГУБКОЗ СБУ на доручення детектива НАБУ від 21.01.2020 року (том 21 а.с. 195);
- клопотання заступника Генерального прокурора - керівника САП про надання дозволу на проведення НСРД від 23.01.2020 року (том 21 а.с. 196-199);
- копію ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду про надання дозволу на проведення НСРД відносно ОСОБА_13 від 27.01.2020 року (том 21 а.с. 200-202);
- доручення прокурора САП на проведення НСРД від 27.01.2020 року (том 21 а.с. 203-204);
- постанову прокурора САП про припинення НСРД від 28.01.2020 року (том 21 а.с. 205-206);
- супровідний лист прокурора САП до ГУБКОЗ СБУ у Харківській області від 28.01.2020 року (том 22 а.с. 14);
- клопотання заступника Генерального прокурора - керівника САП про надання дозволу на проведення НСРД від 23.01.2020 року (том 22 а.с.109-111);
- копію ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду про надання дозволу на проведення НСРД відносно ОСОБА_25 від 27.01.2020 року (том 22 а.с. 112-113);
- клопотання заступника Генерального прокурора - керівника САП про надання дозволу на проведення НСРД від 28.01.2020 року (том 23 а.с.171-173);
- копію ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду про надання дозволу на проведення НСРД відносно ОСОБА_13 від 31.01.2020 року (том 23 а.с. 174-176);
- доручення прокурора САП на проведення НСРД від 31.01.2020 року (том 23 а.с. 177-178);
- клопотання заступника Генерального прокурора - керівника САП про надання дозволу на проведення НСРД від 31.03.2020 року (том 26 а.с. 44-48);
- копію ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду про надання дозволу на проведення НСРД відносно ОСОБА_13 від 03.04.2020 року (том 26 а.с. 49-51);
- доручення прокурора САП на проведення НСРД від 03.04.2020 року (том 26 а.с. 52-53);
- клопотання заступника Генерального прокурора - керівника САП про надання дозволу на проведення НСРД від 31.03.2020 року (том 26 а.с. 54-57);
- копія ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду про надання дозволу на проведення НСРД відносно ОСОБА_25 від 03.04.2020 року (том 26 а.с. 58-60);
- доручення прокурора САП на проведення НСРД від 20.05.2020 року (том 28 а.с. 74-75);
- постанову прокурора САП про проведення НСРД (контролю за вчиненням злочину) від 20.05.2020 року (том 28 а.с. 76-78);
- постанову прокурора САП про розсекречення матеріальних носіїв інформації щодо проведення НСРД від 04.06.2020 року (том 28 а.с. 82-83);
- постанову прокурора САП про розсекречення матеріальних носіїв інформації щодо проведення НСРД від 01.07.2020 року (том 28 а.с. 84-86);
- постанову прокурора САП про розсекречення матеріальних носіїв інформації щодо проведення НСРД від 02.07.2020 року (том 28 а.с. 87-88);
- постанову прокурора САП про розсекречення матеріальних носіїв інформації щодо проведення НСРД від 07.07.2020 року (том 28 а.с. 89-90);
- постанову прокурора САП про розсекречення матеріальних носіїв інформації щодо проведення НСРД від 07.08.2020 року (том 28 а.с. 91-93);
- супровідний лист детектива НАБУ до Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз від 06.07.2020 року про організацію виконання постанови про призначення експертизи (том 29 а.с. 55);
- постанову детектива НАБУ про призначення комплексної експертизи звукозапису, технічної та лінгвістичної експертизи усного мовлення від 06.07.2020 року (том 29 а.с. 56-61);
- повідомлення Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз від 08.07.2020 року щодо можливих термінів проведення експертизи, з супровідним листом від 09.07.2020 року (том 29 а.с. 62-63);
- постанову детектива НАБУ про відібрання зразків усного мовлення особи для проведення експертизи від 16.07.2020 року (том 29 а.с. 64-65);
- супровідний лист детектива НАБУ до Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз від 29.07.2020 року (том 29 а.с. 66-67);
- клопотання експерта Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз від 04.08.2020 року про надання додаткових матеріалів з супровідним листом від 06.08.2020 року (том 29 а.с. 68-69);
- лист детектива НАБУ до ГУБКОЗ СБУ від 18.08.2020 року про надання експертам необхідної для проведення судової експертизи апаратури та програмного забезпечення (том 29 а.с. 70-71);
- лист детектива НАБУ до Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз від 01.09.2020 року (том 29 а.с. 72-73);
- доручення детектива НАБУ на проведення слідчих (розшукових) дій від 31.08.2020 року (том 29 а.с. 74-75);
- відповідь Управління СБУ в Харківській області від 24.09.2020 року про виконання доручення детектива НАБУ (том 29 а.с. 76);
- постанову детектива НАБУ про відібрання зразків усного мовлення особи для проведення експертизи від 28.08.2020 року (том 29 а.с. 77-78);
- супровідний лист детектива НАБУ до Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз від 06.10.2020 року (том 29 а.с. 79);
- лист керівника ГПД НАБУ до Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз від 12.10.2020 року (том 29 а.с. 80);
- постанову детектива НАБУ про відібрання зразків усного мовлення особи для проведення експертизи від 04.11.2020 року (том 29 а.с. 81-82);
- постанову детектива НАБУ про уточнення питань комплексної експертизи звукозапису, технічної та лінгвістичної експертизи усного мовлення від 05.11.2020 року (том 29 а.с. 84-85);
- супровідний лист детектива НАБУ до Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз від 06.11.2020 року (том 29 а.с. 86);
- лист детектива НАБУ до Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз від 13.11.2020 року (том 29 а.с. 87-88);
- супровідний лист Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз від 16.11.2020 року про повернення матеріалів кримінального провадження, які були скеровані для проведення експертизи (том 29 а.с. 89);
- супровідний лист Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз від 02.12.2020 року про направлення висновку експерта (том 29 а.с. 101);
- довідку № 1107 щодо фактичної вартості проведення судової експертизи (дослідження) відео-, звукозапису за висновком за № 65/4 від 27.11.2020 року, за якою вартість проведення експертизи становить 11.604,24 грн (том 29 а.с. 120);
- запит детектива від 20.05.2020 року до Дзержинського районного суду міста Харкова про надання копій документів особової справи судді ОСОБА_13 (том 29 а.с. 121);
- супровідний лист Дзержинського районного суду міста Харкова від 27.05.2020 року щодо надання матеріалів особової справи на запит детектива НАБУ (том 29 а.с. 122);
- постанову детектива НАБУ від 28.05.2020 року про визнання речовими доказами, за якою речовими доказами у цьому кримінальному провадженні визнані:
1) грошові кошти в загальній сумі 4.000,00 доларів США, а саме грошові купюри номіналом по 100 доларів США кожна у кількості 40 банкнот з такими серіями та номерами:
MF95964059FMF95964069FML28549313CKG44686386B
MF95964060FMF95964070FML28549312CKB03905685G
ML06420971CMF95964071FML28549311CKG40659878B
MF95964062FMF95964072FLA06086640CHB27614755M
MF95964063FMF21765178CKB88229798QHB07767495B
MF95964064FMF21765171CKB65451627JKB18314428H
MF95964065FML28549368CFF90638097BHF92914505D
MF95964066FML28549323CHH28723156AHE37915074D
MF95964067FML28549315CHL86252316EHG48859886B
MF95964068FML28549314CKG69017951AKL51215783A
2) завірена належним чином копія ухвали судді Дзержинського районного суду м. Харкова ОСОБА_13 від 27.05.2020 року у справі № 638/16050/16-к, провадження № 1-кп/638/151/20 про задоволення клопотання захисника ОСОБА_25 , подане в інтересах обвинуваченого ОСОБА_26 , та зобов`язання уповноваженого прокурора Генеральної прокуратури України повернути грошові кошти в сумі 31.663,00 доларів США, які були вилучені під час обшуку у кримінальному провадженні № 42016000000000960 від 07.04.2016 року та передані на зберігання на депозитний рахунок Генеральної прокуратури України за квитанцією до прибуткового ордеру № 24 від 22.06.2016 року (том 29 а.с. 139-143).
Суд дослідив документи, матеріали та докази сторони обвинувачення і сторони захисту, що характеризують особу обвинуваченої [2-2-6]:
Суд дослідив документи та матеріали, що характеризують особу обвинуваченої, надані стороною обвинувачення:
- довідку ДІП КП 102 Національної поліції України від 18.06.2020 року про відсутність у ОСОБА_13 судимості (том 29 а.с. 138).
Суд дослідив документи та матеріали, що характеризують особу обвинуваченої, надані стороною захисту як додатки до клопотання про зміну запобіжного заходу від 01.03.2021 року:
- копію характеристики на суддю ОСОБА_13 видану Головою Дзержинського районного суду міста Харкова (том 1 а.с. 166-167);
- копію рішення Київського районного суду міста Харкова від 26.12.2016 року про розірвання шлюбу укладеного між ОСОБА_13 та ОСОБА_37 (том 1 а.с. 168-169);
- копію свідоцтва про народження ОСОБА_38 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_28 (том 1 а.с. 170).
Суд дослідив надані стороною захисту докази - фактичні дані, які містяться у процесуальних джерелах доказів, та надані нею з метою спростування обвинувачень, підтвердження наявності провокації злочину та дискредитації показань свідка [2-2-7]:
- копію заяви адвоката ОСОБА_21 від 26.03.2021 року адресовану деканові Філологічного факультету ХНУ ім. В.Н. Каразіна про проведення лінгвістичних досліджень (експертизи) з додатками (том 36 а.с. 1а-5);
- копію висновку спеціаліста - завідувача кафедри української мови ХНУ ім. В.Н. Каразіна про лінгвістичне дослідження договору про надання правової допомоги № ДПП/20 від 10.10.2019 року з додатками та листом від 13.04.2021 року про попередження спеціаліста про відповідальність (том 36 а.с. 6-27);
- копію науково-правового висновку НДІ ВПЗ ім. академіка В.В. Сташиса НАПрНУ на звернення адвоката ОСОБА_21 щодо договору про надання правової допомоги № ДПП/20 від 10.10.2019 року з додатками, супровідним листом від 23.06.2021 року та калькуляцією кошторисної вартості послуг з надання наукового-правового висновку (том 36 а.с. 28-84);
- копію адвокатського запиту ОСОБА_39 від 22.06.2021 року до КДКА Одеської області про надання копій повного тексту рішення та протоколу засідання дисциплінарної палати КДКА Одеської області від 25.05.2021 року у дисциплінарному проваджені № 458/21 з додатками (том 36 а.с. 85-91);
- копію листа КДКА Одеської області від 13.05.2021 року з додатком: копією рішення Дисциплінарної палати КДКА Одеської області про порушення дисциплінарної справи від 11.05.2021 року (том 36 а.с. 92-100);
- копію листа КДКА Одеської області від 12.07.2021 року у з додатками: посвідченими КДКА Одеської області копією рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_25 від 25.05.2021 року та копією витягу з протоколу № 55 засідання дисциплінарної палати КДКА Одеської області від 25.05.2021 року (том 36 а.с. 101-118);
- копію висновку НААУ про порушення прав та гарантій адвокатської діяльності від 02.09.2021 року (том 36 а.с. 119-125);
- копію звернення ОСОБА_13 від 05.02.2021 року до Ради адвокатів Харківської області про надання роз`яснень з питань, пов`язаних з адвокатською діяльністю (том 36 а.с. 126);
- копію відповіді Ради адвокатів Харківської області від 09.02.2021 року (том 36 а.с. 127-129);
- копію адвокатського запиту ОСОБА_23 від 08.04.2021 року про надання відомостей про звернення ОСОБА_25 із заявами щодо дій службових осіб судової гілки влади з додатками (том 36 а.с. 130-136);
- копію відповіді Ради адвокатів Одеської області від 15.04.2021 року на адвокатський запит (том 36 а.с. 137-138);
- копію адвокатського запиту ОСОБА_23 від 13.05.2021 року до ЦУ СБУ з додатками (том 36 а.с. 139-145);
- копію відповіді ГСУ СБУ від 20.05.2021 року на адвокатський запит (том 36 а.с. 146-147);
- копію відповіді КДКА Одеської області від 01.06.2021 року на адвокатський запит з додатком: посвідченою копією рішення дисциплінарної палати від 25.01.2021 року (том 36 а.с. 148-159);
- копію листа Департаменту охорони державної таємниці та ліцензування СБУ від 23.03.2021 року щодо надання інформації та роз`яснень (том 36 а.с. 160-162);
- копію адвокатського запиту ОСОБА_23 від 04.03.2021 року до НАБУ (том 36 а.с. 163-170);
- копію відповіді Головного підрозділу детективів НАБУ від 26.03.2021 року на адвокатський запит (том 36 а.с. 171-172);
- копію запиту ОСОБА_13 від 03.03.2021 року на отримання публічної інформації до ТУ ДБР , розташованого у місті Києві (том 36 а.с. 173-176);
- копію відповіді ТУ ДБР, розташованого у місті Києві від 19.03.2021 року на запит ОСОБА_13 (том 36 а.с. 177-178);
- копію адвокатського запиту ОСОБА_23 від 12.02.2021 року до ЦУ СБУ (том 36 а.с. 179-185);
- копію відповіді ГУ внутрішньої безпеки СБУ від 18.02.2021 року на адвокатський запит (том 36 а.с. 186-187);
- копію адвокатського запиту ОСОБА_24 від 06.06.2022 року до ІСТЕ СБУ (том 36 а.с. 188-190);
- копію відповіді ІСТЕ СБУ від 13.06.2022 року на адвокатський запит (том 36 а.с. 191);
- копію адвокатського запиту ОСОБА_23 від 28.05.2021 року до КНДІСЕ (том 36 а.с. 192-197);
- копію відповіді КНДІСЕ від 08.06.2021 року на адвокатський запит (том 36 а.с. 198-199);
- копію адвокатського запиту ОСОБА_24 від 06.06.2022 року до ІСТЕ СБУ (том 36 а.с. 200-201);
- копію відповіді ІСТЕ СБУ від 13.06.2022 року на адвокатський запит (том 36 а.с. 202-204);
- копію листа Дзержинського районного суду міста Харкова від 24.01.2022 року щодо розгляду запиту адвоката ОСОБА_21 (том 36 а.с. 205-206);
- копію адвокатського запиту ОСОБА_24 від 01.02.2022 року до ІСТЕ СБУ (том 36 а.с. 207-209);
- копію відповіді ІСТЕ СБУ від 09.02.2022 року на адвокатський запит з додатками: інформаційними матеріалами щодо програмного забезпечення «Аdobe Audition» (том 36 а.с. 210-219);
- копію відповіді ІСТЕ СБУ від 09.02.2022 року на адвокатський запит від 01.02.2022 року з додатками: інформаційними матеріалами щодо програмного забезпечення «Phonograph» (том 36 а.с. 220-225);
- копію відповіді ІСТЕ СБУ від 13.06.2022 року на адвокатський запит (том 36 а.с. 226-227);
- копію відповіді ІСТЕ СБУ від 13.06.2022 року на адвокатський запит з додатками: інформаційними матеріалами щодо програмного забезпечення «Phonexi v. 2.02» (том 36 а.с. 228-231);
- копію відповіді ІСТЕ СБУ від 13.06.2022 року на адвокатський запит з додатками: інформаційними матеріалами щодо програмного забезпечення «Phonograph» (том 36 а.с. 232-240);
- копію запиту ОСОБА_24 на отримання публічної інформації від 06.06.2022 року до Апарату РНБО (том 36 а.с. 241-242);
- копію відповіді Апарату РНБО від 10.06.2022 року (том 36 а.с. 243-244);
- копію відповіді адміністрації Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України від 07.07.2022 року щодо надання роз`яснень (том 36 а.с. 245-247);
- адвокатський запит ОСОБА_20 від 15.02.2021 року до НАБУ (том 37 а.с. 17-19);
- відповідь НАБУ від 19.02.2021 року на адвокатський запит (том 37 а.с.20-21);
- адвокатський запит ОСОБА_20 від 15.02.2021 року до Одеського ТУ НАБУ (том 37 а.с. 22-24);
- відповідь Одеського ТУ НАБУ від 19.02.2021 року на адвокатський запит (том 37 а.с. 25-26);
- адвокатський запит ОСОБА_20 від 12.02.2021 року до Управління СБУ в Одеській області (том 37 а.с. 27-29);
- відповідь Управління СБУ в Одеській області від 23.02.2021 року на адвокатський запит (том 37 а.с. 30-31);
- адвокатський запит ОСОБА_20 від 12.02.2021 року до ГУНП в Одеській області (том 37 а.с. 32-34);
- відповідь ГУНП в Одеській області від 25.02.2021 року на адвокатський запит (том 37 а.с. 35-36);
- адвокатський запит ОСОБА_20 від 15.02.2021 року до НАБУ (том 37 а.с. 37-39);
- адвокатський запит ОСОБА_20 від 15.02.2021 року до НАБУ (том 37 а.с. 40-42);
- відповідь НАБУ від 19.02.2021 року на адвокатський запит (том 37 а.с. 43-45);
- адвокатський запит ОСОБА_20 від 29.03.2021 року до Дзержинського районного суду міста Харкова (том 37 а.с. 46-48);
- відповідь Дзержинського районного суду міста Харкова від 29.03.2021 року на адвокатський запит (том 37 а.с. 49-50);
- адвокатський запит ОСОБА_20 від 12.03.2021 року до НАБУ (том 37 а.с. 51-53);
- відповідь НАБУ від 23.03.2021 року на адвокатський запит (том 37 а.с. 54-56);
- адвокатський запит ОСОБА_20 від 15.02.2021 року до Голови СБУ (том 37 а.с. 57-59);
- відповідь ГСУ СБУ від 20.02.2021 року на адвокатський запит (том 37 а.с. 60-61);
- адвокатський запит ОСОБА_20 від 15.02.2021 року до Голови СБУ (том 37 а.с. 62-64);
- відповідь ГУ ВБ СБУ від 22.02.2021 року на адвокатський запит (том 37 а.с. 65-66);
- адвокатський запит ОСОБА_20 від 12.03.2021 року до Голови СБУ (том 37 а.с. 67-69);
- відповідь ГСУ СБУ від 23.03.2021 року на адвокатський запит (том 37 а.с. 70);
- клопотання ОСОБА_20 від 16.11.2021 року до ВАКС про надання для ознайомлення матеріалів судової справи № 991/3934/20 (том 37 а.с. 71-73);
- лист ВАКС від 26.11.2021 року у відповідь на клопотання (том 37 а.с. 74-75);
- заява ОСОБА_13 від 01.12.2021 року до Голови ВАКС про надання для ознайомлення матеріалів судової справи № 991/3934/20 (том 37 а.с. 76-78);
- лист ВАКС від 08.12.2021 року у відповідь на заяву (том 37 а.с. 79-81);
- клопотання ОСОБА_20 від 23.11.2021 року до ВАКС про надання копії технічного запису судового засідання від 19.05.2020 року у справі № 991/3934/20 (том 37 а.с. 82-84);
- адвокатський запит ОСОБА_20 від 29.11.2021 року до Голови ВАКС (том 37 а.с. 85-87);
- копію листа ВАКС від 07.12.2021 року у відповідь на клопотання (том 37 а.с. 88-89);
- протокол про надання доступу до матеріалів (додаткових матеріалів) сторони захисту від 20.03.2025 року (том 37 а.с. 90-92);
- протокол про надання доступу до матеріалів (додаткових матеріалів) сторони захисту від 04.04.2025 року (том 37 а.с. 93).
Суд не враховує позицію сторони захисту щодо визнання недопустимими, неналежними або недостовірними доказів сторони обвинувачення, які містяться у таких процесуальних джерелах доказів, з таких мотивів [2-2-8].
Сторона захисту покликається на неможливість врахування судом відомостей, що містяться у наданих стороною обвинувачення документах, висновку експерта, речових доказах та показаннях свідка, які є процесуальними джерелами доказів та якими підтверджуються фактичні обставини (події) вчиненого обвинуваченою кримінального правопорушення у цьому кримінальному провадженні, покликаючись на їх недопустимість як доказів, зокрема сторона захисту наголошує на необхідності визнання недопустимими у цьому кримінальному провадженні таких доказів, наданих стороною обвинувачення, зокрема: копії ухвали судді Дзержинського районного суду міста Харкова ОСОБА_13 від 27.05.2020 року у справі № 638/16050/16-к; протоколу огляду та вручення ідентифікованих засобів - грошових купюр від 27.05.2020 року з додатками; завіреної копії видаткового касового ордеру на суму 4.000,00 доларів США від 04.02.2020 року; протоколу обшуку у службовому кабінеті судді Дзержинського районного суду міста Харкова ОСОБА_13 , а саме у кабінеті № 122 у приміщенні за адресою: місто Харків, проспект Перемоги, 52-В , з додатками від 27.05.2020 року; протоколу огляду від 29.05.2020 року; протоколу обшуку у службовому кабінеті судді Дзержинського районного суду міста Харкова ОСОБА_13 , а саме у кабінеті № 122 у приміщенні за адресою: місто Харків, проспект Перемоги, 52-В , з додатками від 22.06.2020 року; протоколу огляду речей і документів, які вилучено 21.06.2020 року під час обшуку у службовому кабінеті судді Дзержинського районного суду міста Харкова ОСОБА_13 з додатками від 28.07.2020 року; протоколу огляду фотокопій матеріалів кримінального провадження відносно ОСОБА_26 від 02.06.2020 року; протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 03.07.2020 року; протоколу огляду щодо надання телекомунікаційних послуг від 15.07.2020 року; протоколу за результатами проведення НСРД, а саме аудіо-, відео контролю особи (стосовно ОСОБА_13 ) від 31.01.2020 року з додатками; протоколу за результатами проведення НСРД, а саме аудіо-, відео контролю особи (стосовно ОСОБА_13 ) від 07.02.2020 року з додатками; протоколу за результатами проведення НСРД, а саме зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж стосовно ОСОБА_25 від 30.03.2020 року з додатками; протоколу за результатами проведення НСРД, а саме зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж (стосовно ОСОБА_13 ) від 30.03.2020 року з додатками; протоколу за результатами проведення НСРД, а саме аудіо-, відео контролю особи (стосовно ОСОБА_13 ) від 01.04.2020 року з додатками; протоколу за результатами проведення НСРД, а саме зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж (стосовно ОСОБА_25 ) від 04.06.2020 року з додатками; протоколу за результатами проведення НСРД, а саме аудіо-, відео контролю особи (стосовно ОСОБА_13 ) від 01.06.2020 року з додатками; протоколу за результатами проведення НСРД, а саме аудіо-, відео контролю особи (стосовно ОСОБА_13 ) від 01.06.2020 року з додатками; протоколу за результатами проведення НСРД, а саме зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж (стосовно ОСОБА_13 ) від 04.06.2020 року з додатками; протоколу за результатами проведення НСРД, а саме аудіо-, відео контролю особи (стосовно ОСОБА_13 ) від 04.06.2020 року з додатками; протоколу за результатами проведення НСРД - контроль за вчиненням злочину від 01.06.2020 року; висновку експерта Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз СБУ від 27.11.2020 року за № 65/4; речових доказів - ідентифікованих грошових коштів в загальній сумі 4.000,00 доларів США (грошові купюри номіналом по 100 доларів США кожна у кількості 40 банкнот); пояснень свідка ОСОБА_25 , наданих в ході судових засідань 03.06.2025, 09.06.2025 та 03.07.2025 року.
(1) Сторона захисту вказує на незаконність реєстрації кримінального провадження, що за доктриною «плодів отруйного дерева» обумовлює недопустимість усіх досліджених судом доказів сторони обвинувачення у цьому кримінальному провадженні. Сторона захисту посилається на те, що відомості до ЄРДР були внесені НАБУ та ним же було розпочате і здійснювалося досудове розслідування у кримінальному провадженні за матеріалами, які надійшли до Головного підрозділу детективів НАБУ з ГУБКОЗ СБУ (заява ОСОБА_25 від 20.01.2020 року № В-43, адресована заступнику начальника ГУ «К» СБ України та рапорт співробітника ГУ «К» СБ України від 20.01.2020 року про факт виявлення кримінального правопорушення). Зазначені матеріали надійшли до НАБУ із супровідним листом заступника начальника ГУБКОЗ СБУ № 14/В-43/14/5/2-159 від 20.01.2020 року про направлення в порядку, передбаченому ст. ст. 214, 216 КПК України матеріалів щодо можливої протиправної діяльності співробітників судової гілки влади Харківського регіону для розгляду по суті та прийняття відповідного процесуального рішення. Таким чином, СБУ направила заяву адвоката ОСОБА_25 № В-43 від 20.01.2020 року про вчинення кримінального правопорушення до НАБУ за підслідністю без внесення відомостей до ЄРДР, а НАБУ отримано цей супровідний лист з додатками та занесло відомості до ЄРДР на підставі резолюції керівництва від 21.01.2020 року. Сторона захисту наполягає, що зазначені вище матеріали отримані не в порядку, встановленому КПК України, а тому кримінальне провадження №52020000000000055 від 21.01.2020 року було зареєстровано та розпочато на підставі доказів та матеріалів, зібраних у непроцесуальний спосіб, тобто на підставі недопустимих доказів. Сторона захисту також вважає, що у цьому випадку слід застосувати правило доктрини «плодів отруєного дерева» відповідно до якої недопустимими є докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок суттєвого порушенням прав та свобод людини. Якщо джерело доказів є неналежним, то всі докази, отримані за його допомогою, будуть такими ж. На думку сторони захисту, всі зібрані докази та матеріали сторони обвинувачення, у цьому кримінальному провадженні є недопустимими, оскільки первинні матеріали, на підставі яких було розпочато досудове розслідування, отримані незаконно. Крім того, сторона захисту зазначає, що рапорт СБУ від 20.01.2020 року містив детальні персональні дані та номер мобільного телефону ОСОБА_13 , які не зазначалися у заяві ОСОБА_25 , що свідчить про проведення оперативно-розшукових заходів до реєстрації провадження в ЄРДР та без заведення ОРС, у порушення ст. 32 Конституції України та Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність».
Суд не знаходить підстав для визнання недопустимими усіх доказів сторони обвинувачення у цьому кримінальному провадженні, у тому числі заяви про вчинення кримінального правопорушення, рапорту і супровідного листа СБУ , оскільки: заява про вчинення кримінального правопорушення, рапорт і супровідний лист СБУ не є процесуальними джерелами доказів відповідно до ч. 2 ст. 84 КПК України, а тому наявні у них відомості не мають ознак доказів і не можуть бути визнані судом недопустимими; заява про вчинення кримінального правопорушення у даному випадку була подана ОСОБА_25 до оперативного підрозділу СБУ , який не належить до суб`єктів ЄРДР (не є його власником, розпорядником, адміністратором або володільцем інформації) і службові особи якого не є реєстраторами ЄРДР, що підтверджується п. п. 1-6 Глави. 2. Суб`єкти Реєстру Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення (затверджене наказом Генерального прокурора від 30 червня 2020 року № 298), що унеможливило внесення оперативним підрозділом СБУ відомостей за цією заявою до ЄРДР. Більше того, ч. 1 ст. 214 КПК України чітко визначає, що такі відомості до ЄРДР можуть вноситися лише слідчим або прокурором.
Суд констатує, що за таких обставин відсутні визначені нормами кримінального процесуального права підстави для визнання ним усіх доказів сторони обвинувачення недопустимими, а посилання сторони захисту на здійснення оперативно-розшукових заходів до реєстрації провадження в ЄРДР та без заведення оперативно-розшукової справи не підтверджуються матеріалами кримінального провадження і є припущеннями сторони захисту.
(2) Сторона захисту посилалася на недопустимість усіх доказів сторони обвинувачення з огляду на те, що до групи прокурорів у цьому кримінальному провадженні входила Генеральний прокурор ОСОБА_40 .
Суд вважає, що вказані вимоги сторони захисту не ґрунтуються на нормах кримінального процесуального права і є безпідставними, оскільки: Генеральний прокурор є прокурором у розумінні ст. 15 Закону України «Про прокуратуру» і п. 15 ч. 1 ст. 3 КПК України, та одночасно з цим є керівником органу прокуратури у розумінні п. 9 ч. 1 ст. 3 КПК України, а вимоги ст. ст. 36 і 37 КПК України не містять заборон та/або обмежень можливості Генерального прокурора здійснювати нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальних провадженнях.
(3) Сторона захисту посилається на недопустимість протоколів за результатами проведення НСРД у цьому кримінальному провадженні, що мотивує:
- незаконним залученням заявника ОСОБА_25 , який був адвокатом до конфіденційного співробітництва, що прямо заборонено ч. 2 ст. 275 КПК України, відсутністю у останнього допуску до державної таємниці, у зв`язку з чим його залучення до конфіденційного співробітництва є порушенням ст. 8 ЗУ «Про державну таємницю» і відсутністю у матеріалах кримінального провадження постанови про його залучення до участі в НСРД на основі конфіденційного співробітництва;
- складанням протоколів НСРД неуповноваженими особами (співробітниками СБУ замість детективів НАБУ) поза межами строку дії дозволу слідчого судді і порушення строків їх передачі прокурору, відсутністю у протоколах відомостей про серійні номери використаних під час проведення НСРД технічних засобів та носії інформації;
- порушення слідчими суддями 6-годинного строку розгляду клопотань про дозвіл на проведення НСРД і здійснення такого розгляду за участі особи, яка не подавала клопотання, за відсутності секретаря судового засідання, без ведення журналу та без повної технічної фіксації засідань;
- припиненням постановою прокурора від 28.01.2020 року проведення НСРД у зв`язку з помилковим зазначенням номеру кабінету ОСОБА_13 , в ухвалі слідчого судді від 27.01.2020 року № 140т, що обумовлює недопустимість протоколу НСРД від 31.01.2020 року.
З приводу вимог сторони захисту щодо визнання недопустимим доказами протоколів НСРД суд зазначає таке.
Суд не бачить незаконності у залученні заявника ОСОБА_25 , який був адвокатом до конфіденційного співробітництва, оскільки встановлена ч. 2 ст. 275 КПК України заборона залучати до конфіденційного співробітництва адвокатів поширюється лише на випадки, якщо таке співробітництво буде пов`язане з розкриттям конфіденційної інформації професійного характеру. Допитані у судовому засіданні свідки ОСОБА_26 та ОСОБА_25 , заперечили те, що конфіденційне співробітництво ОСОБА_25 було пов`язане з розкриттям конфіденційної інформації професійного характеру. Досліджені судом матеріали кримінального провадження також не підтверджують розкриття ОСОБА_25 конфіденційної інформації професійного характеру під час конфіденційного співробітництва. Відсутність у ОСОБА_25 допуску до державної таємниці також не спотворює допустимості отриманих за наслідками проведення НСРД доказів, оскільки норми кримінального процесуального права не вимагають обов`язкової наявності такого допуску у особи, яка здійснює конфіденційне співробітництво.
Суд не погоджується з тим, що досліджені ним протоколи НСРД були складені неуповноваженими особами, оскільки у матеріалах кримінального провадження містяться відповідні доручення прокурора на проведення НСРД оперативним підрозділам СБУ , уповноважені особи яких відповідно і здійснювали фіксування їх ходу і результатів шляхом складання відповідних протоколів, що не порушує прав обвинуваченої. Необхідність зазначення у таких протоколах відомостей про серійні номери використаних під час проведення НСРД технічних засобів та носії інформації не передбачена вимогами ст. 252 КПК України, а порушення строків складання протоколів і направлення їх прокурору не є істотними і не можуть мати наслідком визнання таких доказів недопустимими.
Суд зазначає, що розгляд клопотання про надання дозволу на проведення НСРД за участі не тієї особи, що подала клопотання, не є підставою для визнання протоколів НСРД недопустимими доказами, а участь секретаря судового засідання у розгляді клопотань про дозвіл на проведення НСРД, ведення журналу судового засідання і повна технічна фіксація судового засідання вимогами ст. 248 КПК України не передбачена, а порушення слідчим суддею строку розгляду такого клопотання не є істотним порушенням, яке може мати наслідком визнання таких доказів недопустимими, хоча сторона захисту і не надала суду доказів на підтвердження слідчими суддями таких строків. Суд зауважує, що посилання сторони захисту у цьому аспекті на постанову Об`єднаної палати ККС ВС від 19.01.2026 року у справі № 336/4830/22 не є релевантним, оскільки висновок, що міститься у ній стосується правозастосування положень п. 4 ч. 3 ст. 87, ч. 4 ст. 234 КПК України (наслідків не здійснення обов`язкового фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду слідчим суддею клопотання про обшук) і не має відношення до розгляду слідчим суддею клопотань про надання дозволу на проведення НСРД.
Суд не бачить підстав для визнання недопустимим доказом протоколу НСРД (аудіо, -відеоконтроль особи) від 31.01.2020 року, дозвіл на проведення якої був наданий ухвалою слідчої судді ід 27.01.2020 року № 140т, оскільки проведення НСРД у вигляді аудіо, -відеоконтролю особи постановою прокурора від 28.01.2020 року припинено не було, а щодо НСРД у вигляді обстеження публічно недоступного місця - кабінету судді ОСОБА_13 , то воно дійсно було припинено цією постановою прокурора, але ухвалою слідчого судді від 31.01.2020 року № 190т на таку НСРД знову був наданий дозвіл.
Суд, з огляду на наведе, не знаходить підстав для визнання недопустимими доказами протоколів НСРД у цьому кримінальному провадженні.
(4) Сторона захисту заявляє про недопустимість протоколів обшуку через участь у проведенні слідчої дії неуповноважених осіб (консультантів, оперуповноважених) та розбіжність у номерах сейф-пакетів, якими опечатувалися гроші. Захист зазначає про існування порушень під час оформлення протоколів, зокрема: відсутність підписів всіх осіб, які брали участь у слідчій дії, відсутність серійних номерів технічних засобів та носіїв інформації використаних під час проведення слідчої дії, відсутність флеш-носія та DVD-диску, на які копіювалася інформація про судове засідання та проект ухвали під час проведення обшуку 22.06.2020 року. Захист ставить під сумнів законність походження 4.000,00 доларів США, вилучених у кабінеті ОСОБА_13 , через «дефекти» касового ордеру та його копії, а також те, що гроші для НСРД були отримані НАБУ задовго до винесення постанови про контроль за вчиненням злочину та через відсутність судово-криміналістичної експертизи грошових коштів для підтвердження, що вони є справжніми грошовими знаками США і перебувають в офіційному обігу. Крім того, сторона захисту вказує на те, що у порядку ст. 290 КПК України не були скопійовані відомості, які містилися на DVD диску з написом «вх. 15442 вих. 9668/3/КТ», який є додатком до протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 03.07.2020 року.
Суд не бачить підстав для визнання зазначених вище доказів недопустимими. Суд зазначає, що обшуки були проведені у цьому кримінальному провадженні були проведені на підставі відповідних ухвал слідчих суддів уповноваженими на те особами - детективами НАБУ, які входили до складу групи детективів у цьому кримінальному провадженні з дотриманням вимог ст. 236 КПК України щодо проведення обшуку, зокрема, з обов`язковими фіксуваннями за допомогою аудіо- та відеозапису, які були досліджені судом. Відсутність підписів у протоколах обшуків підписів неуповноважених осіб (консультантів, оперуповноважених) не є підставою для недопустимості отриманих під час проведення обшуку доказів, оскільки їх присутність не вплинула на спотворення самої слідчої дії та її результатів і не порушила прав обвинуваченої, а захист не повідомив суду яким чином присутність цих осіб і відсутність їх підписів у протоколі обшуку порушує права обвинуваченої та/або спотворює результати обшуку. Стосовно відсутність флеш-носія та DVD-диску, на які копіювалася інформація про судове засідання та проект ухвали під час проведення обшуку 22.06.2020 року суд зазначає, вони вилучені детективом НАБУ відповідно до вимог ч. 7 ст. 236 КПК України, що відображено в описі вилучених документів та тимчасово вилучених речей, який є додатком до протоколу обшуку, а самі ці речі не є додатками до цього протоколу.
Суд вважає, що грошові кошти у сумі 4.000,00 доларів США, які були вилучені у кабінеті обвинуваченої, були отримані свідком ОСОБА_25 на законних підставах, що підтверджується постановою про проведення НСРД - контроль за вчиненням злочину від 20.05.2020 року і протоколом огляду та вручення ідентифікованих засобів - грошових купюр від 27.05.2020 року. Існуючи «дефекти» касового ордеру та його копії, а також те, що гроші для НСРД були отримані НАБУ задовго до винесення постанови про контроль за вчиненням злочину, не можуть слугувати підставами для визнання доказів недопустимими, оскільки не спростовують факту того, що ці гроші детектив НАБУ видав свідку і що детектив НАБУ мав ці гроші на момент їх вручення свідку. Відсутність судово-криміналістичної експертизи грошових коштів для підтвердження, що вони є справжніми грошовими знаками США і перебувають в офіційному обігу також не є підставою для визнання доказів недопустимими, тому що проведення такої експертизи не є обов`язковим відповідно до ч. 2 ст. 242 КПК України, а сукупність доказів по справі вказує на те, що ці гроші є справжніми, а не імітаційними засобами, хоча норми кримінального процесуального права дозволяють також використання у таких випадках (при проведенні контролю за вчиненням злочину) імітаційних засобів, тобто не справжніх грошей.
Суд вважає, що розбіжність у номерах сейф-пакетів, якими опечатувалися гроші не може бути підставою для визнання доказів недопустимими, оскільки судом за участі сторін кримінального провадження безпосередньо досліджувався їх вміст, а саме грошові кошти і під час цього дослідження вони оглядалися судом безпосередньо, а також їх ідентифікаційні ознаки звірялися з відомостями, які містилися щодо них у відповідних протоколах, і жодних відмінностей судом встановлено не було.
Суд зазначає, що сторона захисту, зокрема, обвинувачена не заперечує, що за наслідками ознайомлення її з матеріалами кримінального провадження у порядку ст. 290 КПК України нею був підписаний відповідний протокол і стороні захисту був наданий жорсткий диск з копіями матеріалів усіх матеріальних носіїв, що містяться у кримінальному провадженні. Разом з тим, сторона захисту посилається на те, що під час підготовки до судового розгляду вона не виявила скопійовані відомості, які містилися на DVD диску з написом «вх. 15442 вих. 9668/3/КТ», тобто була введена в оману детективом.
За таких обставин суд вважає, стороні захисту був наданий доступ до матеріалів досудового розслідування, які є в його розпорядженні сторони обвинувачення, у розумінні ч. 2 ст. 290 КПК України, у зв`язку з чим у суду відсутні підстави для того, щоб не допустити як докази відомості, що містяться у протоколі тимчасового доступу до речей і документів від 03.07.2020 року на підставі ч. 12 ст. 290 КПК України.
(5) Сторона захисту посилається на те, що перед початком обшуку ОСОБА_13 не роз`яснили право не свідчити проти себе та право на адвоката, а детектив протягом перших хвилин обшуку отримував від неї пояснення (проводив допит) за відсутності захисника та без складання протоколу допиту, що робить такі відомості повністю недопустимими.
Суд вважає таке посилання сторони захисту безпідставним і таким, що не підтверджується матеріалами кримінального провадження. Судом був досліджений протокол обшуку від 27.05.2020 року і його відео-аудіозапис, з яких видно, що перед початком обшуку детектив ознайомив ОСОБА_13 з ухвалою слідчого судді і запропонував добровільно видати зазначені у ній речі та документи, зокрема грошові кошти, на що ОСОБА_13 погодилася і видала грошові кошти у сумі 4.000,00 доларів США, при цьому сама (без питань та пропозиції детектива надати пояснення) зазначила, що ці гроші не стосуються справи Домчука, а такі дії не можна вважати допитом.
(6) Сторона захисту, посилається на недопустимість висновку експерта, посилаючись на його службову залежність від СБУ, використання недостовірних методик та обладнання, а також на отримання зразків голосу з порушенням процедури, що, на її думку, підтверджується такими обставинами: постанова про проведення процесуальної дії - відібрання зразків усного мовлення особи була винесена детективом, а не прокурором, який відповідно до вимог кримінального процесуального закону наділений такими повноваженнями, у зв`язку з чим, на думку сторони захисту, детектив вийшов за межі наданих йому законом повноважень; під час відібрання зразків усного мовлення не були дотримані вимоги, що ставляться до таких зразків та матеріалів, які надаються експерту для проведення експертного дослідження; протокол проведення слідчої дії не містить відомостей про серійні номери карт пам`яті та DVD-диска, які використовувалися під час її проведення, що, на думку сторони захисту, унеможливлює належну ідентифікацію відповідних носіїв інформації та перевірку цілісності зафіксованих на них даних; висновок експерта складено особами, які, на думку сторони захисту, перебували у службовій залежності від сторони кримінального провадження, що виключало можливість їх участі у проведенні експертизи; експертизу проведено з порушенням вимог кримінального процесуального законодавства та відомчих нормативних актів, оскільки за відсутності всіх необхідних матеріалів експерти не повідомили про неможливість проведення дослідження та не повернули матеріали без виконання; у висновку експерта, за твердженням сторони захисту, наведено недостовірні відомості щодо технічних засобів, програмного забезпечення та методик, які нібито використовувалися під час проведення експертного дослідження, а також не зазначено окремих методик, обов`язкових для відображення у висновку.
Суд не знаходить підстав для визнання висновку експерта недопустимим з огляду на таке.
Відібрання зразків голосу і мовлення ОСОБА_13 з порушенням процедури не може слугувати підставою для визнання експертного висновку недопустимим, оскільки експерт не надав у ньому відповіді на поставлені детективом питання стосовно ідентифікації її голосу та мовлення.
Службова залежність експерта від СБУ є припущенням сторони захисту, оскільки експертна установа СБУ - Український науково-дослідний інститут спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України є самостійною експертною установою, яка здійснює свою діяльність на підставі Закону України «Про судову експертизу», а будь-яких доказів стороннього впливу на експерта стороною захисту суду не надано.
Вирішення питань використання відповідних методик, їх вибір та застосування у експертних дослідженнях, як і вибір та застосування відповідного обладнання для експертного дослідження, а також достатність чи недостатність наданих експерту матеріалів та зразків для експертного дослідження перебувають у компетенції експерта і не обумовлюються нормами кримінального процесуального права, а тому не можуть слугувати підставами для визнання експертного висновку недопустимим доказом, а твердження сторони захисту щодо недостовірних відомостей про використані експертом технічні засоби, програмні забезпечення і методики, є припущеннями як такі, що не підтверджені будь-якими матеріалами.
(7) Сторона захисту ставить під сумнів показання в суді свідків обвинувачення ОСОБА_26 та ОСОБА_25 і вважає ці показання недопустимим доказами.
Суд вважає, що свідки обвинувачення ОСОБА_26 та ОСОБА_25 були допитані в суді в порядку перехресного допиту за участі сторони захисту. Ці свідки були допитані під присягою та були попереджені про кримінальну відповідальність за відмову від давання показань та завідомо неправдиві показання, а надані ними показання узгоджуються з іншими дослідженими судом доказами у цьому кримінальному провадженні, що вказує на їх достовірність і виключає підстави для визнання їх недопустимими.
(8) Сторона захисту також покликається на неможливість врахування судом відомостей з наданих стороною обвинувачення наступних процесуальних та інших документів, у тому числі ухвал слідчих суддів, у цьому кримінальному провадженні, покликаючись на їх недопустимість як доказів: витягу з Єдиного реєстру досудового розслідування у кримінальному провадженні за № 52020000000000055; заяви ОСОБА_25 на адресу начальника ГУ «К» СБУ від 20.01.2020 року; рапорту співробітника ГУ «К» СБУ про факт виявлення кримінального правопорушення від 20.01.2020 року; супровідного листа заступника начальника ГУБКОЗ СБУ на адресу керівника ГПД НАБУ від 20.01.2020 року; доручення керівника другого підрозділу детективів ГПД НАБУ на адресу детектива про проведення досудового розслідування від 21.01.2020 року; постанови про доручення проведення досудового розслідування групі слідчих та визначення старшого слідчої групи від 21.01.2020 року; постанови про зміну складу слідчої групи від 03.02.2020 року; постанови про визначення групи прокурорів у кримінальному провадженні від 21.01.2020 року; постанови про зміну групи прокурорів у кримінальному провадженні від 13.11.2020 року; доручення детектива оперативному підрозділу про проведення слідчих (розшукових) дій від 21.01.2020 року; відповіді оперативного підрозділу на доручення детектива від 21.01.2020 року; клопотання про надання дозволу на проведення НСРД від 23.01.2020 року; доручення прокурора на проведення НСРД від 27.01.2020 року; доручення детектива оперативному підрозділу про проведення слідчих (розшукових) дій від 22.05.2020 року; доручення прокурора на проведення НСРД від 20.05.2020 року; супровідного листа прокурора на адресу заступника начальника Управління - начальника ГВ БКОЗ УСБ України у Харківській області від 28.01.2020 року; доручення прокурора на проведення НСРД від 03.04.2020 року; клопотання про надання дозволу на проведення НСРД від 31.03.2020 року; клопотання про надання дозволу на проведення НСРД від 23.01.2020 року; клопотання про надання дозволу на проведення НСРД від 28.03.2020 року; повідомлення про підозру ОСОБА_13 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.368 КК України, від 28.05.2020 року; доручення заступника Генпрокурора - керівника САП в порядку ч. 2 ст. 481 КПК України від 28.05.2020 року; повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри ОСОБА_13 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, від 13.11.2020 року; доручення Генерального прокурора в порядку ч. 2 ст. 481 КПК України від 13.11.2020 року; клопотання про надання дозволу на проведення НСРД від 31.03.2020 року; доручення прокурора на проведення НСРД від 31.01.2020 року; заяви ОСОБА_25 від 27.05.2020 року про долучення до матеріалів кримінального провадження копії ухвали судді Дзержинського районного суду міста Харкова ОСОБА_13 від 27.05.2020 року у справі № 638/16050/16-к; клопотання про надання дозволу на проведення НСРД від 23.01.2020 року; постанову прокурора про проведення НСРД (контролю за вчиненням злочину) від 20.05.2020 року; ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду про арешт майна від 01.06.2020 року; ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду про виправлення описки в ухвалі про арешт майна від 10.06.2020 року; ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду про тимчасовий доступ до речей і документів від 17.06.2020 року; ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду про надання дозволу на проведення НСРД від 27.01.2020 року; ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду про надання дозволу на проведення НСРД ввід 27.01.2020 року; ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду про надання дозволу на проведення НСРД від 03.04.2020 року; ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду про надання дозволу на проведення НСРД від 31.01.2020 року; ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду про надання дозволу на проведення НСРД від 03.04.2020 року; постанови прокурора про розсекречення матеріальних носіїв інформації щодо проведення НСРД від 04.06.2020 року; постанови прокурора про розсекречення матеріальних носіїв інформації щодо проведення НСРД від 01.07.2020 року; постанови прокурора про розсекречення матеріальних носіїв інформації щодо проведення НСРД від 02.07.2020 року; постанови прокурора про розсекречення матеріальних носіїв інформації щодо проведення НСРД від 07.07.2020 року; постанови прокурора про розсекречення матеріальних носіїв інформації щодо проведення НСРД від 07.08.2020 року; постанови детектива про відібрання зразків усного мовлення особи для проведення експертизи від 16.07.2020 року; постанови детектива про відібрання зразків усного мовлення особи для проведення експертизи від 28.08.2020 року; доручення детектива на проведення слідчих (розшукових) дій від 31.08.2020 року; відповідь Управління СБУ в Харківській області від 24.09.2020 року про виконання доручення детектива.
Суд не знайшов підстав для визнання недопустимими відомостей, які містяться у зазначених вище наданих стороною обвинувачення процесуальних та інших документах, а також і ухвалах слідчих суддів, оскільки:
- доказами у кримінальному провадженні є фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність фактів та обставин, що підлягають доказуванню і мають значення для кримінального провадження, які містяться у процесуальних джерелах доказів, якими є показання, речові докази та документи, висновки експертів, що встановлено вимогами ч. ч. 1 і 2 ст. 84 КПК України;
- відомості, які містяться у вказаних процесуальних та інших документах, а також і ухвалах слідчих суддів, не є доказами у розумінні ч. 1 ст. 84 КПК України, оскільки на підставі них суд не має змоги встановити наявність чи відсутність фактів та обставин, що підлягають доказуванню і мають значення для кримінального провадження, а ці процесуальні та інші документи, а також і ухвали слідчих суддів, не є процесуальними джерелами доказів, які визначені ч. 2 ст. 84 КПК України.
(9) Суд вважає за необхідне зазначити, що з огляду на практику Європейського суду з прав людини як джерела права, суд зобов`язаний обґрунтовувати своє рішення, але це не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, а міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від його характеру (рішення Європейського суду з прав людини у справах: «Салов проти України», «Проніна проти України», «Серявін та інші проти України», «Руїс Торіха проти Іспанії»).
Суд зазначає, що інші аргументи та підстави, на які посилається сторона захисту в аспекті визнання недопустимими доказів сторони обвинувачення, не вимагають детальної мотивованої відповіді суду на них, оскільки не мають суттєвого значення для вирішення питання щодо недопустимості таких доказів і не можуть вплинути на вирішення судом цього питання.
Суд не знаходить підстав для задоволення клопотання сторони захисту про закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, з таких мотивів [2-2-9].
У судових дебатах сторона захисту звернулася до суду з клопотанням про закриття цього кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України з посиланням на те, що обвинувальний акт був направлений до суду Начальником управління САП ОСОБА_41 , який не входив до процесуальної групи прокурорів у цьому провадженні, що позбавляє його повноважень звертатися до суду з обвинувальним актом, а оскільки уповноважений прокурор у межах строку досудового розслідування, тобто до 08.02.2021 року обвинувальний акт в суд не направив, то провадження підлягає закриттю на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Суд вважає, що підстави для задоволення зазначеного клопотання відсутні, як і потреба у постановленні окремо судового рішення у формі ухвали з цього питання, з огляду на таке.
З матеріалів кримінального провадження видно, що обвинувальний акт у цьому кримінальному провадженні був складений старшим детективом НАБУ ОСОБА_42 , який входив до складу групи детективів у цьому кримінальному провадженні та 27 січня 2021 року був затверджений прокурором САП ОСОБА_14 , який входив до складу групи прокурорів у цьому кримінальному провадженні, що відбулося у межах строку досудового розслідування і відповідає вимогам ч. ч. 1 і 3 ст. 291 КПК України. Надалі обвинувальний акт з додатками до нього разом із супровідним листом від 27.01.2021 року за № 16/1/1-25682-20 підписаним начальником управління САП прокурором ОСОБА_43 був направлений до суду і 28.01.2021 року був отриманий Вищим антикорупційним судом . Про передання обвинувального акта до суду зазначається у ч. 1 ст. 293 КПК України без визначення уповноваженої особи або уповноваженого прокурора, який може передавати обвинувальний акт до суду. Разом з тим, вимогами п. 14 ч. 2 ст. 36 КПК України передбачено, що звертатися з обвинувальним актом до суду уповноважений прокурор, який здійснює нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням.
Суд виходить з того, що оформлення і підписання прокурором САП ОСОБА_43 , який не входив до групи прокурорів, супровідного листа і направлення разом з ним до Вищого антикорупційного суду обвинувального акта з додатками було здійснено у межах діловодства САП, а не у межах реалізації прав або повноважень прокурора у кримінальному провадженні за нормами кримінального процесуального права, і не відповідає ознакам звернення з обвинувальним актом до суду у розумінні п. 14 ч. 2 ст. 36 КПК України, а прокурором який саме і звертається до суду з обвинувальним актом слід вважати у даному випадку прокурора ОСОБА_14 , яким був цей обвинувальний акт затверджений, оскільки це обумовлює подальшу можливість його розгляду судом. Крім того, суд акцентує увагу на тому, що сторона захисту не зазначає яке саме порушення прав обвинуваченої було допущено такими діями прокурора ОСОБА_44 та у чому саме виявилися такі порушення.
Суд не враховує позицію сторони захисту щодо провокації злочину та провокаційні дії щодо обвинуваченої з таких мотивів [2-2-10].
Сторона захисту заявила суду про провокаційні дії заявника (викривача) і свідка ОСОБА_25 щодо обвинуваченої, які мали на меті створення умов для притягнення її до кримінальної відповідальності за вчинення злочину, та недостовірність наданих останнім суду показань, з огляду на його співпрацю з органами СБУ .
Суд, з огляду на те, що сторона захисту покликається на провокативні дії свідка ОСОБА_25 щодо обвинуваченої з метою створення умов для притягнення останньої до кримінальної відповідальності за вчинення злочину, вважає за необхідне перевірити існування наявності провокації злочину у цьому кримінальному провадженні.
Суд, за наслідками перевірки існування провокації злочину у цьому кримінальному провадженні, дійшов висновку про її відсутність з огляду на таке.
Суд виходить з того, що обов`язок доказування відсутності провокування покладається на сторону обвинувачення (прокурора), за умови, що заяви захисту не є повністю неправдоподібні, що не позбавляє сторону захисту права на доведення перед судом зворотного (рішення ЄСПЛ у справі «Баннікова проти Росії» від 04 листопада 2010 року).
Сторона захисту, на обґрунтування зазначеної позиції щодо провокативних дій покликається на те, що:
- заявник (викривач) і свідок у цьому кримінальному провадженні ОСОБА_25 конфіденційно співпрацював з СБУ, хоча був адвокатом, а залучення адвокатів до такого співробітництва заборонено вимогами ч. 2 ст. 275 КПК України;
- заявник (викривач) і свідок у цьому кримінальному провадженні ОСОБА_25 звернувся із повідомленням про вчинення злочину саме до СБУ , а не до НАБУ, хоча є адвокатом і обізнаний у питаннях підслідності кримінальних проваджень;
- заявник (викривач) і свідок у цьому кримінальному провадженні ОСОБА_25 приймав участь у негласних слідчих (розшукових) діях у цьому кримінальному провадженні за відсутності у нього доступу до державної таємниці та надав як неправомірну вигоду грошові кошти у сумі 4.000,00 доларів США отримані ним від НАБУ, які перебували у НАБУ задовго до вручення їх останньому.
Суд вважає, що наведені аргументи сторони захисту щодо провокування підлягають перевірці з метою їх підтвердження або спростування.
Суд, з метою вирішення питання про наявність або відсутність провокації злочину у цьому кримінальному провадженні, застосовує «матеріальний» та «процесуальний» критерії (матеріально-правовий і процесуальний тести провокації вчинення злочину), які містяться, зокрема рішеннях ЄСПЛ у справах «Раманаускас проти Литви» від 05 лютого 2008 року, «Баннікова проти Росії» від 04 листопада 2010 року і «Чохонелідзе проти Грузії» від 28 червня 2018 року. Суд повинен перевірити чи не були влаштовані пастки («матеріальний» критерій), а також міг або ні заявник скористатися цим для свого захисту в суді («процесуальний» критерій). ЄСПЛ визнає можливість використання таємних агентів у якості методу законного розслідування у боротьбі з серйозними злочинами, але вимагає чіткого відмежування дозволеної поведінки поліції від провокування на кримінально караний вчинок, а також і наявності відповідних та достатніх процесуальних гарантій такого відмежування, оскільки суспільним інтересом не можна виправдати використання доказів, здобутих шляхом підбурювання з боку поліції.
Суд вважає, що орган досудового розслідування мав визначені законом легітимні підстави як для початку розслідування у цьому кримінальному провадженні, так і для проведення у межах цього розслідування негласних слідчих (розшукових) дій, оскільки мав перевірені конкретні об`єктивні фактичні дані для того, щоб здійснювати початкові кроки для фіксації дій, які складають кримінальне правопорушення, зокрема й з огляду на те, що злочинні дії були розпочаті до початку досудового розслідування. Зі встановлених судом фактичних обставин справи і досліджених ним фактичних даних видно, що: відомості до ЄРДР у цьому кримінальному провадженні були внесені на підставі заяви ОСОБА_25 , після чого і було розпочате досудове розслідування; після початку досудового розслідування ОСОБА_25 був допитаний у якості свідка і здійснював конфіденційне співробітництво, а його поведінку щодо обвинуваченої не можливо визначити як провокативну, активну або ініціативну. Свідок ОСОБА_25 , протягом певного часу неодноразово спілкувався з обвинуваченою, що було обумовлено низкою об`єктивних і суб`єктивних обставин. Характер, спосіб і умови спілкування між свідком і обвинуваченою, які були об`єктивно зафіксовані при проведенні негласних слідчих (розшукових) дій, не дають підстав суду для висновку про провокаційні, активні та ініціативні дії з боку свідка щодо обвинуваченої.
Суд вважає за необхідне зазначити, що негласні слідчі (розшукові) дії у цьому кримінальному провадженні супроводжувалися судовим контролем, оскільки проводилися на підставі відповідних ухвал слідчих суддів, а свідок ОСОБА_25 був допитаний у суді у порядку перехресного допиту, у тому числі і з питань на які покликається сторона захисту.
Суд вважає, що поведінка свідка ОСОБА_25 у цьому кримінальному провадженні відповідає критерію дозволеної поведінки і не містить ознак провокування обвинуваченої на вчинення злочину, а орган досудового розслідування мав визначені законом підстави як для початку досудового розслідування, так і для проведення в його межах слідчих і негласних слідчих (розшукових) дій, які були забезпечені належним процесуальним і судовим контролем.
Суд зазначає, що звернення свідка до правоохоронних органів із заявою про вчинення кримінального правопорушення, його конфіденційне співробітництво з правоохоронними органами у межах кримінального провадження та надання ним неправомірної вигоди, яке здійснювалося під контролем НАБУ у межах встановленої нормами кримінального процесуального права, не можуть свідчити про наявність провокації злочину у цьому кримінальному провадженні, а також визначатися судом як активні та ініціативні провокаційні дії.
В аспекті зазначеного питання суд зауважує, що якщо сторона захисту стверджує, що має місце провокація злочину, то висунення цієї версії передбачає визнання факту отримання особою неправомірної вигоди. Тобто йдеться про ситуацію, коли дійсно мала місце подія одержання неправомірної вигоди і захист цього факту не заперечує, однак така подія була спровокована правоохоронними органами. Одночасне твердження стороною захисту про те, що особа не отримувала неправомірної вигоди, і про те, що мала місце провокація з боку правоохоронних органів, є взаємовиключними. Така правова позиція була викладена у постанові колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 12 серпня 2025 року по справі № 991/1710/22.
Суд погоджується з такою правовою позицією та зазначає, що обвинувачена свою провину у вчиненні інкримінованого їй злочину не визнала від давання показань суду відмовилася, а подія отримання нею неправомірної вигоди фактично заперечується стороною захисту з посиланнями на допущені стороною обвинувачення під час досудового розслідування порушення норм кримінального процесуального права та недопустимість здобутих доказів у цьому кримінальному провадженні.
З огляду на викладене, суд не вбачає у діях свідка ОСОБА_25 і органу досудового розслідування будь-яких ознак провокації злочину, існування якої також спростовується сукупністю досліджених судом доказів і не відповідає встановленим судом обставинам.
Суд не враховує докази сторони обвинувачення, які містяться у наступних процесуальних джерелах доказів, з таких мотивів [2-2-11].
Суд погоджується з думкою сторони захисту щодо недопустимості наведених нижче доказів сторони обвинувачення і не враховує докази сторони обвинувачення, які містяться у наступних процесуальних джерелах доказів: протоколах відібрання зразків голосу та усного мовлення особи (підозрюваної ОСОБА_13 ) для проведення експертизи від 27.07.2020 року і від 21.09.2020 року з додатками (том 29 а.с. 90-97, 98-99) і протоколі огляду відеофайлу зі зразками голосу та усного мовлення ОСОБА_13 від 05.10.2020 року (том 29 а.с. 100), як такі, що були отримані органом досудового розслідування у не встановленому КПК України порядку, у зв`язку з чим суд не може посилатися на них при ухваленні цього вироку (ч. ч. 1 і 2 ст. 86 КПК України). Процесуальними підставами для проведення слідчих дій з отримання зразків голосу та усного мовлення підозрюваної, за наслідками проведення яких були складені зазначені протоколи від 27.07.2020 року і від 21.09.2020 року з додатками, слугували постанови старшого детектива НАБУ ОСОБА_45 про відібрання зразків усного мовлення особи для проведення експертизи від 16.07.2020 року і від 28.08.2020 року, відповідно. Зразки голосу та мовлення особи, на думку суду, персоніфікують її функціональні прояви, а тому можуть належати до біологічних зразків, відібрання яких для проведення експертизи повинно було здійснюватися на підставі постанови прокурора, що було передбачено вимогами ч. 2 ст. 241 КПК України (у редакції, яка діяла станом на липень-серпень 2020 року) і ч. 3 ст. 245 КПК України, а не постанови детектива. Що стосується протоколу огляду відеофайлу зі зразками голосу та усного мовлення підозрюваної від 05.10.2020 року, то він є недопустимим в силу доктрини «плодів отруйного дерева», оскільки предметом його огляду був додаток (відеофайл з картки пам`яті) до протоколу відібрання зразків голосу та усного мовлення особи для проведення експертизи від 21.09.2020 року.
Суд, з урахуванням заперечень сторони захисту, не враховує докази сторони обвинувачення, які містяться у протоколі відібрання зразків голосу та усного мовлення особи (підозрюваної ОСОБА_13 ) для проведення експертизи від 06.11.2020 року з огляду на його неналежність (ст. 85 КПК України), оскільки остання відмовилась надавати зразки голосу і мовлення, а тому за наслідком цієї слідчої дії органом досудового розслідування не було здобуто доказів, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.
Суд не враховує докази сторони захисту, які містяться у таких процесуальних джерелах доказів, з таких мотивів [2-2-12].
Суд не враховує як докази надані стороною захисту:
(1) копію заяви адвоката ОСОБА_21 від 26.03.2021 року адресовану деканові Філологічного факультету ХНУ ім. В.Н. Каразіна про проведення лінгвістичних досліджень (експертизи) з додатками (том 36 а.с. 1а-5); копію адвокатського запиту ОСОБА_39 від 22.06.2021 року до КДКА Одеської області про надання копій повного тексту рішення та протоколу засідання дисциплінарної палати КДКА Одеської області від 25.05.2021 року у дисциплінарному проваджені № 458/21 з додатками (том 36 а.с. 85-91); копію звернення ОСОБА_13 від 05.02.2021 року до Ради адвокатів Харківської області про надання роз`яснень з питань, пов`язаних з адвокатською діяльністю (том 36 а.с. 126); копію адвокатського запиту ОСОБА_23 від 08.04.2021 року про надання відомостей про звернення ОСОБА_25 із заявами щодо дій службових осіб судової гілки влади з додатками (том 36 а.с. 130-136); копію адвокатського запиту ОСОБА_23 від 13.05.2021 року до ЦУ СБУ з додатками (том 36 а.с. 139-145); копію адвокатського запиту ОСОБА_23 від 04.03.2021 року до НАБУ (том 36 а.с. 163-170); копію запиту ОСОБА_13 від 03.03.2021 року на отримання публічної інформації до ТУ ДБР, розташованого у місті Києві (том 36 а.с. 173-176); копію адвокатського запиту ОСОБА_23 від 12.02.2021 року до ЦУ СБУ (том 36 а.с.179-185); копію адвокатського запиту ОСОБА_24 від 06.06.2022 року до ІСТЕ СБУ (том 36 а.с. 188-190); копію адвокатського запиту ОСОБА_23 від 28.05.2021 року до КНДІСЕ (том 36 а.с. 192-197); копію адвокатського запиту ОСОБА_24 від 06.06.2022 року до ІСТЕ СБУ (том 36 а.с. 200-201); копію адвокатського запиту ОСОБА_24 від 01.02.2022 року до ІСТЕ СБУ (том 36 а.с. 207-209); копію запиту ОСОБА_24 на отримання публічної інформації від 06.06.2022 року до Апарату РНБО (том 36 а.с. 241-242); адвокатський запит ОСОБА_20 від 15.02.2021 року до НАБУ (том 37 а.с.17-19); адвокатський запит ОСОБА_20 від 15.02.2021 року до Одеського ТУ НАБУ (том 37 а.с. 22-24); адвокатський запит ОСОБА_20 від 12.02.2021 року до Управління СБУ в Одеській області (том 37 а.с. 27-29); адвокатський запит ОСОБА_20 від 12.02.2021 року до ГУНП в Одеській області (том 37 а.с. 32-34); адвокатський запит ОСОБА_20 від 15.02.2021 року до НАБУ (том 37 а.с. 37-39); адвокатський запит ОСОБА_20 від 15.02.2021 року до НАБУ (том 37 а.с. 40-42); адвокатський запит ОСОБА_20 від 29.03.2021 року до Дзержинського районного суду міста Харкова (том 37 а.с. 46-48); адвокатський запит ОСОБА_20 від 12.03.2021 року до НАБУ (том 37 а.с. 51-53); адвокатський запит ОСОБА_20 від 15.02.2021 року до Голови СБУ (том 37 а.с. 57-59); адвокатський запит ОСОБА_20 від 15.02.2021 року до Голови СБУ (том 37 а.с. 62-64); адвокатський запит ОСОБА_20 від 12.03.2021 року до Голови СБУ (том 37 а.с. 67-69); клопотання ОСОБА_20 від 16.11.2021 року до ВАКС про надання для ознайомлення матеріалів судової справи № 991/3934/20 (том 37 а.с.71-73); заява ОСОБА_13 від 01.12.2021 року до Голови ВАКС про надання для ознайомлення матеріалів судової справи № 991/3934/20 (том 37 а.с.76-78); клопотання ОСОБА_20 від 23.11.2021 року до ВАКС про надання копії технічного запису судового засідання від 19.05.2020 року у справі № 991/3934/20 (том 37 а.с. 82-84); адвокатський запит ОСОБА_20 від 29.11.2021 року до Голови ВАКС (том 37 а.с. 85-87), оскільки адвокатські запити, звернення, заяви і клопотання не належать до процесуальних джерел доказів відповідно до ч. 2 ст. 84 КПК України;
(2) протокол про надання доступу до матеріалів (додаткових матеріалів) сторони захисту від 20.03.2025 року (том 37 а.с. 90-92) і протокол про надання доступу до матеріалів (додаткових матеріалів) сторони захисту від 04.04.2025 року (том 37 а.с. 93), оскільки вони підтверджують виконання стороною захисту вимог ст. 290 КПК України щодо відкриття стороні обвинувачення додаткових матеріалів, але не підтверджують наявності чи відсутності фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження і підлягають доказуванню, тобто не мають ознак доказів у розумінні ч. 1 ст. 84 КПК України;
(3) копію відповіді КНДІСЕ від 08.06.2021 року на адвокатський запит (том 36 а.с.198-199); копію відповіді ІСТЕ СБУ від 13.06.2022 року на адвокатський запит (том 36 а.с. 202-204); копію відповіді ІСТЕ СБУ від 09.02.2022 року на адвокатський запит з додатками: інформаційними матеріалами щодо програмного забезпечення «Аdobe Audition» (том 36 а.с. 210-219); копію відповіді ІСТЕ СБУ від 09.02.2022 року на адвокатський запит від 01.02.2022 року з додатками: інформаційними матеріалами щодо програмного забезпечення «Phonograph» (том 36 а.с. 220-225); копію відповіді ІСТЕ СБУ від 13.06.2022 року на адвокатський запит (том 36 а.с. 226-227); копію відповіді ІСТЕ СБУ від 13.06.2022 року на адвокатський запит з додатками: інформаційними матеріалами щодо програмного забезпечення «Phonexi v. 2.02» (том 36 а.с. 228-231); копію відповіді ІСТЕ СБУ від 13.06.2022 року на адвокатський запит з додатками: інформаційними матеріалами щодо програмного забезпечення «Phonograph» (том 36 а.с. 232-240), оскільки вони стосуються питань організаційного і методичного забезпечення діяльності експертних установ та проведення експертних досліджень, що не належить до предмету судового провадження у цій кримінальній справі, прямо або непрямо не підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у цьому кримінальному провадженні, а також інших обставин, які мають значення для нього, а тому не відповідають критерію належності доказів у розумінні ст. 85 КПК України;
(4) копію відповіді ГСУ СБУ від 20.05.2021 року на адвокатський запит (том 36 а.с. 146-147); копію листа Департаменту охорони державної таємниці та ліцензування СБУ від 23.03.2021 року щодо надання інформації та роз`яснень (том 36 а.с. 160-162), оскільки вони стосуються питань нормативного забезпечення діяльності СБУ та питань охорони державної таємниці, що не належить до предмету судового провадження у цій кримінальній справі, прямо або непрямо не підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у цьому кримінальному провадженні, а також інших обставин, які мають значення для нього, а тому не відповідають критерію належності доказів у розумінні ст. 85 КПК України;
(5) копію відповіді ТУ ДБР, розташованого у місті Києві від 19.03.2021 року на запит ОСОБА_13 (том 36 а.с. 177-178); копію відповіді Апарату РНБО від 10.06.2022 року (том 36 а.с. 243-244); копію відповіді адміністрації Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України від 07.07.2022 року щодо надання роз`яснень (том 36 а.с. 245-247), оскільки не містять відомостей, які прямо або непрямо не підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у цьому кримінальному провадженні, а також інших обставин, які мають значення для нього, а тому не є належними доказами за визначенням ст. 85 КПК України;
(6) відповідь Управління СБУ в Одеській області від 23.02.2021 року на адвокатський запит (том 37 а.с. 30-31); відповідь НАБУ від 19.02.2021 року на адвокатський запит (том 37 а.с. 43-45); відповідь НАБУ від 23.03.2021 року на адвокатський запит (том 37 а.с. 54-56); відповідь ГСУ СБУ від 20.02.2021 року на адвокатський запит (том 37 а.с. 60-61); - відповідь ГСУ СБУ від 23.03.2021 року на адвокатський запит (том 37 а.с.70); лист ВАКС від 26.11.2021 року у відповідь на клопотання (том 37 а.с.74-75); лист ВАКС від 08.12.2021 року у відповідь на заяву (том 37 а.с.79-81); копію листа ВАКС від 07.12.2021 року у відповідь на клопотання (том 37 а.с. 88-89), як неналежні у розумінні ст. 85 КПК України, бо взагалі не містять відомостей або інформації щодо предмета доказування у цьому кримінальному провадженні, а також щодо інших обставин, які мають для нього значення;
(7) копію висновку спеціаліста - завідувача кафедри української мови ХНУ ім. В.Н. Каразіна про лінгвістичне дослідження договору про надання правової допомоги № ДПП/20 від 10.10.2019 року з додатками та листом від 13.04.2021 року про попередження спеціаліста про відповідальність (том 36 а.с. 6-27), оскільки висновок спеціаліста не є процесуальним джерелом доказів відповідно до ч. 2 ст. 84 КПК України;
(8) копію науково-правового висновку НДІ ВПЗ ім. академіка В.В. Сташиса НАПрНУ на звернення адвоката ОСОБА_21 щодо договору про надання правової допомоги № ДПП/20 від 10.10.2019 року з додатками, супровідним листом від 23.06.2021 року та калькуляцією кошторисної вартості послуг з надання наукового-правового висновку (том 36 а.с. 28-84), оскільки такий висновок не є процесуальним джерелом доказів відповідно до ч. 2 ст. 84 КПК України, а суд має право посилатися на нього виключно як на джерело наукових відомостей, що не звільняє суд від обов`язку самостійно робити правові висновки;
(9) копію відповіді Ради адвокатів Харківської області від 09.02.2021 року (том 36 а.с. 127-129), оскільки вона стосується роз`яснення питань адвокатської етики що не належить до предмету доказування у цьому кримінальному провадженні та не відповідає критерію належності доказів у розумінні ст. 85 КПК України;
(10) копію висновку НААУ про порушення прав та гарантій адвокатської діяльності від 02.09.2021 року (том 36 а.с. 119-125), оскільки стосується питань, що виникли у захисника ОСОБА_21 під судового провадження у цій справі та є належним доказом відповідно до ст. 85 КПК України;
(11) копію листа КДКА Одеської області від 13.05.2021 року з додатком: копією рішення Дисциплінарної палати КДКА Одеської області про порушення дисциплінарної справи від 11.05.2021 року (том 36 а.с. 92-100); копію листа КДКА Одеської області від 12.07.2021 року у з додатками: посвідченими КДКА Одеської області копією рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_25 від 25.05.2021 року та копією витягу з протоколу № 55 засідання дисциплінарної палати КДКА Одеської області від 25.05.2021 року (том 36 а.с.101-118); копію відповіді КДКА Одеської області від 01.06.2021 року на адвокатський запит з додатком: посвідченою копією рішення дисциплінарної палати від 25.01.2021 року (том 36 а.с.148-159), щодо притягнення адвоката ОСОБА_25 до дисциплінарної відповідальності органом адвокатського самоврядування та не є процесуальними джерелами доказів за змістом та у розумінні ч. 2 ст. 84 КПК України.
Мотиви зміни обвинувачення, підстави визнання частини обвинувачення необґрунтованою, якщо судом приймалися такі рішення [2-3].
Суд не змінював обвинувачення і не визнавав частин обвинувачення необґрунтованими у зв`язку з відсутністю підстав для таких рішень.
Обставини, які пом`якшують або обтяжують покарання [2-4].
Суд не встановив обставин, які обтяжують та які пом`якшують покарання обвинуваченої ОСОБА_13 .
Мотиви призначення покарання, звільнення від відбування покарання, застосування примусових заходів медичного характеру при встановлені стану обмеженої осудності обвинуваченого, застосування примусового лікування відповідно до статті 96 Кримінального кодексу України, мотиви призначення громадського вихователя неповнолітньому [2-5].
Суд дійшов висновку, що сукупність обставин, встановлених під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розуміння пояснення подій, які є предметом судового розгляду у цьому кримінальному провадженні, за виключенням того, що інкримінований обвинуваченій ОСОБА_13 злочин (кримінальне правопорушення), був нею вчинений і остання є винною у його вчиненні.
Суд вважає доведеною вину обвинуваченої ОСОБА_13 в інкримінованому злочині (кримінальному правопорушенні) і вважає її винуватою у вчиненні закінченого умисного злочину, який є предметом цього судового розгляду і кваліфікований за ч. 3 ст. 368 КК України.
Суд дійшов висновку, що обвинувачена ОСОБА_13 підлягає покаранню за вчинене нею кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 368 КК України.
При визначенні покарання, яке має бути призначене обвинуваченій ОСОБА_13 , суд виходить з того, що воно має бути необхідним та достатнім для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень (ч. 2 ст. 50 і ч. 2 ст. 65 КК України).
Суд має призначити покарання обвинуваченій ОСОБА_13 у межах санкції ч. 3 ст. 368 КК України, яка встановлює покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна, з врахуванням ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи винної і обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.
Призначаючи покарання обвинуваченій ОСОБА_13 суд враховує:
- що нею було вчинено тяжке кримінальне правопорушення (ч. 5 ст. 12 КК України);
- що обставин, які згідно з вимогами ст. ст. 66 і 67 КК України пом`якшують або обтяжують її покарання, судом не встановлено;
- дані про її особу, а саме що: вона не має судимості, позитивно характеризується за останнім місцем роботи і не має інших характеристик негативного характеру, розлучена, має на утриманні неповнолітню дитину.
При призначенні покарання обвинуваченій ОСОБА_13 суд також виходить з того, що вчинений нею злочин є корупційним кримінальним правопорушенням (примітка до ст. 45 КК України).
За таких обставин, суд дійшов висновку про необхідність призначення обвинуваченій ОСОБА_13 основного покарання у виді позбавлення волі на 8 (вісім) років, оскільки таке покарання є необхідним і достатнім для її виправлення і попередження вчинення нею нових злочинів, а застосування менш суворого покарання не зможе забезпечити мети покарання, встановленої вимогами ст. 50 КК України.
Суд, з огляду на те, що обвинувачена ОСОБА_13 обіймала посаду судді, та у відповідності до санкції ч. 3 ст. 368 КК України вважає за необхідне застосувати до неї додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати посади в судових та правоохоронних органах, строком на 3 (три) роки.
Суд, враховуючи те, що обвинувачена ОСОБА_13 вчинила тяжкий корисливий злочин, за вчинення якого у якості безальтернативного додаткового покарання встановлена конфіскація майна, з огляду на її вік, матеріальний і сімейний стан, дані про її особу, вважає за можливе призначити їй додаткове покарання у виді конфіскації всього належного їй на праві власності майна.
Підстави для задоволення цивільного позову, відмови у його задоволенні або залишенні його без розгляду [2-6].
Цивільний позов у цьому кримінальному провадженні не пред`являвся.
Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими він керувався [2-7].
Суд вирішує долю речових доказів, майна, на яке накладений арешт та питання пов`язані із заходами забезпечення кримінального провадження наступним чином [2-7-1].
Суд вирішує долю речових доказів у відповідності до вимог ч. 9 ст. 100 КПК України.
Речові докази, а саме грошові кошти (гроші) у вигляді іноземної валюти в загальній сумі 4.000,00 доларів США (грошові купюри номіналом по 100 доларів США кожна у кількості 40 банкнот), які є власністю держави Україна і були отримані старшим детективом НАБУ ОСОБА_42 в Управлінні бухгалтерського обліку та звітності НАБУ відповідно до видаткового касового ордеру від 04.02.2020 року та вручені заявнику ОСОБА_25 27.05.2020 року з метою перевірки та документальної фіксації факту отримання неправомірної вигоди обвинуваченою (том 14 а.с. 109-123), суд вважає за необхідне повернути законному володільцю - Національному антикорупційному бюро України , що передбачено вимогами п. 5 ч. 9 ст. 100 КПК України.
Речовий доказ, а саме завірену належним чином копію ухвали судді Дзержинського районного суду міста Харкова ОСОБА_13 від 27.05.2020 року у справі № 638/16050/16-к, провадження № 1-кп/638/151/20 (надану заявником ОСОБА_25 27.05.2020 року для долучення до матеріалів провадження), яка є документом та не підлягає спеціальній конфіскації з огляду на її невідповідність вимогам п. п. 1-4 ч. 1 ст. 96-2 КК України, суд вважає за необхідне залишити у матеріалах цього кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання, що передбачено вимогами п. 7 ч. 9 ст. 100 КПК України.
Суд вирішує питання, пов`язані із заходами забезпечення цього кримінального провадження, оскільки з огляду на вимоги п. 14 ч. 1 ст. 368 КПК України, при ухваленні вироку суд повинен вирішити питання про те, як вчинити із заходами забезпечення кримінального провадження, що обумовлює обов`язкове зазначення у резолютивній частині вироку рішення щодо заходів забезпечення кримінального провадження.
Суд приходить до висновку, що у подальшому застосуванні заходів забезпечення у вигляді арешту майна відпала потреба, у зв`язку з чим суд вважає за необхідне скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 01.06.2020 року (справа № 991/4372/20, провадження № 1-кс/991/4507/20) на майно, вилучене 27.05.2020 року під час проведення обшуку у службовому кабінеті судді Дзержинського районного суду міста Харкова ОСОБА_13 - кабінеті № 122 у приміщенні за адресою: місто Харків, проспект Перемоги, 52-В , а саме грошові кошти в загальній сумі 4.000,00 доларів США (грошові купюри номіналом по 100 доларів США кожна у кількості 40 банкнот), які є предметом неправомірної вигоди та визнані речовими доказами у кримінальному провадженні за № 52020000000000055.
Суд також вважає за необхідне зазначити, що з реєстру матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні за № 52020000000000055, який надійшов до суду разом з обвинувальним актом видно, що 10.06.2020 року слідчим суддею Вищого антикорупційного суду ОСОБА_46 прийнято процесуальне рішення - ухвалу про накладення арешту на майно підозрюваної (грошових коштів на банківському рахунку) (п. 20 розділу ІІ реєстру, що міститься в томі 1 а.с. 19). Водночас, сторони кримінального провадження не надали суду цю ухвалу про арешт майна у якості процесуального документу, що має значення для вирішення судом питань, які підлягають вирішенню при ухваленні вироку, а тому суд позбавлений можливості вирішити питання про те, як вчинити із цим заходом забезпечення.
При вирішенні питання про запобіжний захід щодо обвинуваченої ОСОБА_13 суд враховує, що:
- ухвалою Вищого антикорупційного суду від 19 червня 2020 року у цьому кримінальному провадженні до обвинуваченої ОСОБА_13 був застосований запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 168.160,00 (сто шістдесят вісім тисяч сто шістдесят) гривень, з покладенням на неї обов`язків передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, який станом на теперішній час не змінений і не скасований;
- 23 червня 2020 року заставодавцем ОСОБА_47 (дочкою обвинуваченої) за ОСОБА_13 внесена застава на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду у розмірі 168.160,00 гривень, відповідно до зазначеної вище ухвали;
- прокурор просив до набрання вироком законної сили змінити застосований до ОСОБА_13 запобіжний захід з застави на тримання під вартою;
- обвинувачена ОСОБА_13 визнана судом винуватою у вчиненні тяжкого злочину з призначенням їй основного покарання у виді позбавлення волі строком на 8 (вісім) років;
- обвинувачена має на утриманні неповнолітню дитину;
З урахуванням викладених обставин, суд вважає, що застосований до обвинуваченої запобіжний захід у вигляді застави не зможе забезпечити виконання вироку у частині покарання у виді позбавлення волі і виконання обвинуваченою процесуальних обов`язків, пов`язаних з його виконанням, у зв`язку з чим суд вважає за необхідне застосувати до обвинуваченої ОСОБА_13 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до набрання цим вироком законної сили. При цьому суд спирається на те, що таке його рішення про застосування до обвинуваченої запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слід розглядати як таке, що підпадає під дію пункту «а» статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, тобто є законним ув`язненням особи після засудження її компетентним судом і враховує таку практику Європейського суду з прав людини:
- «Обвинувачений вважається затриманим «після засудження компетентним судом» у значенні статті 5 § 1 (a) після того, як рішення було винесено в першій інстанції, навіть якщо воно ще не виконується і підлягає оскарженню» (рішення Європейського суду з прав людини у справі Ruslan Yakovenko v. Ukraine, no. 5425/11, § 46, ECHR 2015);
- «… за правом багатьох країн … затримання у очікуванні розгляду апеляції вважається попереднім триманням під вартою, і засуджена особа не починає відбувати своє покарання, поки вирок не набере чинності. … Однак відмінності між підходами до процедури призначення покарання є відмінності за формою, а не за суттю, якщо розглядати наслідки для зацікавленої особи. Слід вважати, що стаття 5 § 1(а), яка нічого не каже про припустимі форми правового механізму, за яким особа може законно триматися під вартою «після засудження», залишає державам-учасницям свободу вибору в цьому питанні» (рішення Європейського суду з прав людини у справі Monneland Morris v. The United Kingdom judgment of 2 March 1987, Series A no. 115, § 47);
- «Термін «після засудження» не можна тлумачити, так, ніби він стосується лише остаточного засудження... Не можна ігнорувати того, що винуватість особи, яка тримається під вартою під час апеляційного або наглядового провадження, вже встановлена в ході судового розгляду, проведеного відповідно до вимог статті 6» (рішення Європейського суду з прав людини у справі Wemhoff v. Germany, 27 June 1968, § 9, Series A no. 7).
При вирішенні питання про застосування до обвинуваченої запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд також враховує відсутність потреби у:
- наявності обґрунтованої підозри, оскільки суд вже зробив висновок про винуватість обвинуваченої і обґрунтованість його вироку може бути лише предметом перегляду судом апеляційної інстанції, а розумна підозра у такому випадку вже не є актуальною;
- існуванні хоча б одного з ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, оскільки тримання під вартою на підставі вироку здійснюється з метою забезпечення його виконання і відбувається де факто відбування покарання.
За таких обставин, суд, з огляду на необхідність забезпечення виконання вироку у частині покарання у виді позбавлення волі і виконання обвинуваченою ОСОБА_13 процесуальних обов`язків, пов`язаних з його виконанням, вважає за можливе змінити застосований до неї запобіжний захід у вигляді застави на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до набрання цим вироком законної сили та взяти її під варту у залі суду негайно.
Суд не встановив підстав для звернення застави в дохід держави, а тому вона відповідно до вимог ч. 11 ст. 182 КПК України підлягає поверненню заставодавцю ОСОБА_48 після набрання вироком суду законної сили.
Суд вирішує питання процесуальних витрат відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 118 та ч. ч. 1 і 2 ст. 124 КПК України [2-7-2].
Процесуальні витрати у цьому кримінальному провадженні складаються з витрат, пов`язаних із залученням експертів, документально підтверджені у загальній сумі 11.604,24 гривень та є витратами на проведення судової експертизи відео-, звукозапису за висновком експерта Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України за № 65/4 від 27 листопада 2020 року у сумі 11.604,24 гривень (том 29 а.с.120). Підстав для зменшення розміру процесуальних витрат, звільнення від їх оплати, а також їх відстрочення або розстрочення, визначених вимогами ст. 119 КПК України, судом не встановлено. Суд вважає за необхідне у порядку розподілу процесуальних витрат стягнути на користь держави зазначені витрати на залучення експертів з обвинуваченої ОСОБА_13 у сумі 11.604,24 гривень, як то встановлено вимогами ч. 2 ст. 124 КПК України.
Стосовно інших питань, що підлягають вирішенню судом при ухваленні вироку, суд зазначає наступне [2-7-3].
Суд не встановив підстав для застосування до юридичної особи заходів кримінально-правового характеру у зв`язку з відсутністю у цьому кримінальному провадженні такої юридичної особи.
Суд не встановив підстав для виплати винагороди викривачу, оскільки винагорода викривачу у цьому кримінальному провадженні не пропонується.
Суд не встановив обставин, які б свідчили про вчинення обвинуваченою кримінального правопорушення у стані обмеженою осудності, а також і підстав для застосування до неї примусового заходу медичного характеру, передбаченого частиною другою статті 94 Кримінального кодексу України.
Суд не встановив підстав для застосування до обвинуваченої примусового лікування у випадках, передбачених статтею 96 Кримінального кодексу України.
Суд не встановив підстав для призначення неповнолітньому громадського вихователя, оскільки обвинувачена не є неповнолітньою.
Суд не може прийняти до відома судову доповідь з інформацією про соціально-психологічну характеристику обвинуваченої, оскільки така судова доповідь у цьому кримінальному провадженні не складалася.
РЕЗОЛЮТИВНА ЧАСТИНА [ІІІ].
Суд, керуючись вимогами статей 370, 371, 373, 374 КПК України, ухвалив.
Прізвище, ім`я та по батькові обвинуваченого, рішення про визнання його винуватим у пред`явленому обвинуваченні та відповідні статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність. Покарання, призначене по кожному з обвинувачень, що визнані судом доведеними, та остаточна міра покарання, обрана судом. Початок строку відбуття покарання. Рішення про залік досудового тримання під вартою [3-1].
ОСОБА_13 (народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 ) визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 Кримінального кодексу України та призначити їй покарання у виді позбавлення волі на строк 8 (вісім) років з позбавленням її права обіймати посади в судових та правоохоронних органах строком на 3 (три) роки, з конфіскацією всього належного їй на праві власності майна.
Початок відбуття основного покарання обчислюється (відраховується) з моменту фактичного затримання ОСОБА_13 .
Додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати посади в судових та правоохоронних органах, виконується самостійно та обчислюється (відраховується) з моменту відбуття ОСОБА_13 основного покарання.
Рішення про застосування примусового лікування чи примусових заходів медичного характеру щодо обмежено осудного обвинуваченого у разі їх застосування [3-2].
Суд не ухвалював рішення про застосування примусового лікування чи примусових заходів медичного характеру у зв`язку з відсутністю обмежено осудного обвинуваченого у цьому кримінальному провадженні.
Рішення про призначення неповнолітньому громадського вихователя [3-3].
Суд не ухвалював рішення про призначення неповнолітньому громадського вихователя у зв`язку з відсутністю у цьому кримінальному провадженні неповнолітнього обвинуваченого.
Рішення про застосування до юридичної особи заходів кримінально-правового характеру [3-4].
Суд не ухвалював рішення про застосування до юридичної особи заходів кримінально-правового характеру у зв`язку з відсутністю у цьому кримінальному провадженні такої юридичної особи.
Рішення про цивільний позов [3-5].
Суд не ухвалював рішення про цивільний позов, оскільки цивільний позов у цьому кримінальному провадженні не пред`являвся.
Рішення про інші майнові стягнення і підстави цих рішень [3-6].
Суд не ухвалював рішення про інші майнові стягнення у зв`язку з відсутністю підстав для таких рішень.
Рішення щодо речових доказів та спеціальної конфіскації [3-7].
Речові докази - грошові кошти (гроші) у вигляді іноземної валюти в загальній сумі 4.000,00 доларів США (грошові купюри номіналом по 100 доларів США кожна у кількості 40 банкнот), повернути законному володільцю - Національному антикорупційному бюро України .
Речовий доказ - завірену належним чином копію ухвали судді Дзержинського районного суду міста Харкова ОСОБА_13 від 27.05.2020 року у справі № 638/16050/16-к, провадження № 1-кп/638/151/20 - залишити у матеріалах цього кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.
Суд не ухвалював рішення про спеціальну конфіскацію у зв`язку з відсутністю підстав для такого рішення.
Рішення про відшкодування процесуальних витрат [3-8].
Стягнути з ОСОБА_13 на користь держави процесуальні витрати на проведення судової експертизи відео-, звукозапису за висновком експерта Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України за № 65/4 від 27 листопада 2020 року у сумі 11.604,24 гривень.
Рішення про винагороду викривачу [3-9].
Суд не ухвалював рішення про виплату винагороди викривачу, оскільки винагорода викривачу у цьому кримінальному провадженні не пропонується.
Рішення щодо заходів забезпечення кримінального провадження, у тому числі рішення про запобіжний захід до набрання вироком законної сили [3-10].
Арешт майна накладений ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 01.06.2020 року (справа № 991/4372/20, провадження № 1-кс/991/4507/20) на майно, вилучене 27.05.2020 року під час проведення обшуку у службовому кабінеті судді Дзержинського районного суду міста Харкова ОСОБА_13 - кабінеті № 122 у приміщенні за адресою: місто Харків, проспект Перемоги, 52-В , а саме грошові кошти в загальній сумі 4.000,00 доларів США (грошові купюри номіналом по 100 доларів США кожна у кількості 40 банкнот), які є предметом неправомірної вигоди та визнані речовими доказами у кримінальному провадженні за № 52020000000000055 - скасувати.
Запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 168.160,00 (сто шістдесят вісім тисяч сто шістдесят) гривень, застосований до ОСОБА_13 на підставі ухвали Вищого антикорупційного суду від 19 червня 2020 року змінити на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до набрання цим вироком законної сили та взяти її під варту негайно у залі суду.
Виконання вироку у частині застосування до обвинуваченої ОСОБА_13 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою покласти на орган Національної поліції за місцем проживання обвинуваченої.
Заставу у сумі 168.160,00 (сто шістдесят вісім тисяч сто шістдесят) гривень, внесену у кримінальному провадженні № 52020000000000055 від 23 січня 2020 року, на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 19 червня 2020 року повернути ОСОБА_48 (заставодавцю) після набрання цим вироком законної сили.
Строк і порядок набрання вироком законної сили та його оскарження [3-11].
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржений протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду через Вищий антикорупційний суд.
Вирок у частині застосування до обвинуваченої ОСОБА_13 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає негайному виконанню.
Вирок у частині повернення ОСОБА_49 (заставодавцю) застави у сумі 168.160,00 (сто шістдесят вісім тисяч сто шістдесят) гривень, яка була внесена нею у кримінальному провадженні № 52020000000000055 від 23 січня 2020 року, на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 19 червня 2020 року, підлягає виконанню після набрання вироком законної сили.
Порядок отримання копій вироку та інші відомості [3-12].
Копію вироку негайно після його проголошення вручити присутнім у судовому засіданні обвинуваченій, прокурору та іншим учасникам судового провадження.
Копію вироку не пізніше наступного дня надіслати учасникам судового провадження, які не були присутні у судовому засіданні.
Копію вироку не пізніше наступного дня надіслати органу Національної поліції за місцем проживання обвинуваченої, для його виконання в частині застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Копію вироку не пізніше наступного дня надіслати заставодавцю ОСОБА_50 .
Копію вироку не пізніше наступного дня надіслати Президенту України, Вищій раді правосуддя, Вищій кваліфікаційній комісії суддів України та Державній судовій адміністрації України, відповідно до вимог ст. 483 КПК України.
Після проголошення вироку учасники судового провадження мають право ознайомитися з журналом судового засідання та подати на нього письмові зауваження, а обвинувачена та її захисник мають право подати клопотання про помилування.
Суд, на підставі вимог ч. 15 ст. 615 КПК України, обмежився проголошенням резолютивної частини вироку.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3
Оригінал: reyestr.court.gov.ua