Суд: Черкаський апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них
Дата: 20 жовтня 2026 р.
Справа: №711/445/26
Суддя: Новіков О. М.
ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Номер провадження 22-ц/821/2361/26Головуючий по 1 інстанції
Справа №711/445/26 Категорія: на ухвалуБулгакова Г. В.
Доповідач в апеляційній інстанції
Новіков О. М.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 жовтня 2026 року Черкаський апеляційний суд в складі колегії:
суддів Новікова О.М., Сіренка Ю.В., Фетісової Т.Л.
за участю секретаря Костенко А.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 – адвоката Євтушенка Миколи Павловича на ухвалу Придніпровського районного суду м. Черкаси від 25 серпня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Служба у справах дітей Черкаської міської ради про визначення місця проживання малолітньої дитини,-
в с т а н о в и в:
Позивач ОСОБА_2 , в особі представника – адвоката Руднічука Дмитра Володимировича, звернулася до Придніпровського районного суду м. Черкаси з позовом, в якому просила визначити місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з бабою ОСОБА_2 , за місцем її проживання за адресою: АДРЕСА_1 .
Разом з позовною заявою позивачем заявлено клопотання про призначення судово-психологічної експертизи малолітньої дитини.
Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 25 серпня 2026 року клопотання представника ОСОБА_2 - адвоката Руднічука Д.В. про призначення судово-психологічної експертизи задоволено.
Призначено по цивільній справі судово-психологічну експертизу.
На вирішення судового експерта (експертів) поставлено такі питання:
1. Який ступінь стабільності психологічного стану ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у ставленні до членів сім`ї: матері - ОСОБА_1 , баби - ОСОБА_2 ?
2. Якими є почуття прихильності малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до матері - ОСОБА_1 , а також до баби - ОСОБА_2 ?
3. Яким чином сімейна ситуація, умови проживання та виховання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в сім`ї разом з матір`ю впливатиме на емоційний стан, розвиток та відчуття дитини?
4. Як малолітня ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , розуміє взаємовідносини з рідною матір`ю, та як вони впливають на її емоційний стан, психічний розвиток і подальше благополуччя?
5. Чи існують ознаки, що дозволяють припустити вплив з боку баби ОСОБА_2 чи інших родичів на формування у ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , негативної думки про матір ОСОБА_1 ? Якщо існують, то в чому саме вони виражаються?
6. Чи вбачається в діях та поведінці малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , негативне ставлення до її матері ОСОБА_1 ? Якщо так, то чи формується це під впливом баби ОСОБА_2 або інших родичів?
7. Чи існують з психологічної точки зору обставини, що можуть перешкоджати спільному проживанню малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з її матір`ю ОСОБА_1 ?
Проведення експертизи доручено експертам Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України.
Ухвала суду мотивована тим, що для встановлення психоемоційного стану малолітньої ОСОБА_3 , ступеня її прив`язаності до матері й баби та визначення найкращих умов для її розвитку потрібні спеціальні знання у галузі психології, суд дійшов висновку про необхідність призначення судово-психологічної експертизи.
Не погодившись із ухвалою суду першої інстанції, представник ОСОБА_1 – адвокат Євтушенко Микола Павлович оскаржив його в апеляційному порядку, вказуючи, що ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права та недотриманням норм матеріального права, тому просив її скасувати та направити матеріали справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Апеляційна скарга мотивована тим, що не доведено неможливість встановлення обставин без спеціальних знань (ст. 103 ЦПК України). Питання, поставлені перед експертом (зокрема № 3–7), є правовими, виходять за межі психологічної компетенції та фактично перебирають на себе функції суду у вирішенні спору по суті. Експертиза використана для штучного створення доказової бази замість належної оцінки матеріалів справи та висновків органу опіки та піклування.
Згідно із Сімейним кодексом України (ст. 160, 161, 163), право на визначення місця проживання дитини є виключним правом батьків. Баба не є належним позивачем у цьому спорі, оскільки батьки мають переважне право на виховання та проживання з малолітніми дітьми.
Наголошується на пріоритеті прав біологічної матері (яка не позбавлена батьківських прав) та націленості на захист найкращих інтересів дитини.
Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив.
Згідно з ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд доходить наступних висновків.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Оскаржувана ухвала суду не відповідає зазначеним вимогам закону.
Представник позивача – адвокат Руднічук Д.В. подав клопотання про призначення судово-психологічної експертизи малолітньої ОСОБА_3 , яке мотивував тим, що між сторонами виник спір щодо визначення місця проживання дитини, а наявні у матеріалах справи докази містять суперечливі дані щодо психоемоційного стану дівчинки та її ставлення до батьків і баби. Зокрема, Орган опіки та піклування виконавчого комітету Черкаської міської ради у своєму Висновку рекомендує передати дитину матері ( ОСОБА_1 ), посилаючись на її твердження про наявність психологічного контакту та нібито негативний вплив баби на дитину.
Водночас, позивач категорично не погоджується з цими доводами. Так, згідно з висновком Черкаського міського центру соціальних служб від 25.07.2022, у дитини виявлено недостатній емоційний зв`язок з матір`ю, яку вона навіть не включає до кола своєї сім`ї та висловлює небажання зустрічатися.
Згідно зі ст. 129 Конституції України одними з основних засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Положення цього конституційного принципу закріплені у ст. 12, 13, 81 ЦПК України, якими встановлено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно зі ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
За ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.
Стандарт доказування залежить від специфіки обставин, про доведення яких йдеться, а сторонам повинна бути надана можливість повідомити будь-які докази, необхідні для успіху скарги. При визначенні наявності або відсутності підстав для призначення судової експертизи суди не повинні ігнорувати позицію осіб, які беруть участь у справі. Для забезпечення реалізації вказаного положення суди повинні мотивовано відповідати на клопотання сторін як про призначення експертизи, так і про відмову в її призначенні. Крім того, вирішуючи питання про доцільність призначення експертизи в цивільній справі, необхідно враховувати чи має значення для справи факт, який експерт має встановити, чи не доведений той чи інший факт іншими доказами, зібраними у справі, які реальні можливості тієї чи іншої судової експертизи.
Вказаний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 24 березня 2021 року у справі № 760/13253/19.
Призначаючи у справі судово-психологічну експертизу, суд першої інстанції виходив з того, що для встановлення психоемоційного стану малолітньої ОСОБА_3 , ступеня її прив`язаності до матері й баби та визначення найкращих умов для її розвитку потрібні спеціальні знання у галузі психології, суд дійшов висновку про необхідність призначення судово-психологічної експертизи.
З висновками, викладеними в оскаржуваній ухвалі, колегія суддів не погоджується з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 2, 3 ст. 102 ЦПК України предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.
Ст. 103 ЦПК України визначено, що суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності. У разі необхідності суд може призначити декілька експертиз, додаткову чи повторну експертизу.
Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом, а учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов`язаний мотивувати таке відхилення або зміну.
У відповідності до ч. 1 ст. 104 ЦПК України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.
Аналіз зазначених норм дає підстави дійти висновку про те, що судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для з`ясування обставин, що мають значення для справи (фактичних даних, що входять до предмета доказування), без яких встановити відповідні обставини неможливо, тобто у разі, коли висновки експерта не можуть замінити інші засоби доказування, наявні у справі докази є взаємно суперечливими.
Колегія суддів вважає, що у даній справі наявні докази, які дають змогу суду надати оцінку спірним правовідносинам та для з`ясування обставин справи потреби у призначенні судово-психологічної експертизи не вбачається.
Крім того, статтею 171 СК України закріплено, що дитина має право бути вислуханою батьками, іншими членами сім`ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім`ї. Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками, іншими особами спору щодо її виховання, місця проживання, у тому числі при вирішенні спору про позбавлення батьківських прав, поновлення батьківських прав, а також спору щодо управління її майном. Суд має право постановити рішення всупереч думці дитини, якщо цього вимагають її інтереси.
Отже, для вирішення питання щодо визначення місця проживання дитини суд першої інстанції не позбавлений права, окрім надання оцінки зібраним та наданим доказам у їх сукупності, також заслухати думку неповнолітньої ОСОБА_3 .
Також необхідно враховувати вимоги ст. ст. 160, 161 СК України про право батьків на визначення місця проживання дитини.
Щодо аргументів, викладених в апеляційній скарзі про несплату позивачем судового збору за подання клопотання про призначення експертизи, то слід врахувати наступне.
Відповідно до положень ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Положеннями ст. 116 ЦПК України, встановлені підстави та порядок забезпечення доказів.
Так, згідно частини першої ст. 116 ЦПК України, суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим.
Способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов`язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом (ч. 2 ст. 116 ЦПК України).
У змагальному процесі обов`язки мають як сторони, так і суд, який зобов`язаний забезпечити змагальність процесу.
Згідно із ч. 1 ст. 103 ЦПК України, суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
Отже, забезпечення доказів - це вжиття судом заходів, направлених на закріплення і збереження доказів. Підставою забезпечення доказів є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття заходів забезпечення доказів може утруднити чи зробити неможливим збирання чи подання доказів або засіб доказування може бути втрачений.
Частиною 3 ст. 116 ЦПК України визначено, що заява про забезпечення доказів може бути подана до суду як до, так і після подання позовної заяви.
Статтею 117 ЦПК України визначені вимоги до заяви про забезпечення доказів.
Відповідно до ч. 3 ст. 117 ЦПК України, за подання заяви про забезпечення доказів сплачується судовий збір у розмірі, встановленому законом. Документ, що підтверджує сплату судового збору, додається до заяви.
Разом з тим, ст. 182 ЦПК України визначено, що при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань. Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі. Заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлено - він встановлюється судом.
Ці процесуальні дії спрямовані на досягнення різної мети. Їх ототожнення є хибним. Адже за такої позиції в осіб, які беруть участь у справі, звужується перелік процесуальних інструментів завдяки яким вони можуть доказати свою позицію у справі, що призводить до обмеження їхніх прав у процесі та перешкоджає досягненню завдань цивільного судочинства.
Так, із змісту поданого стороною позивача клопотання вбачається, що в ньому відсутні будь – які посилання на положення ст.117 ЦПК України та що таке клопотання подається до суду в порядку забезпечення доказів, а тому таке клопотання не є заявою про забезпечення доказів у цій справі, оскільки його можна вважати клопотанням про призначення експертизи, яке відповідає вимогам, установленими цивільним процесуальним кодексом України.
Сплата судового збору за подання до суду клопотання про призначення експертизи здійснюється лише за умови, що така заява розглядається у процесуальному порядку, визначеному ст. 118 ЦПК, а не за подання клопотання про призначення експертизи, яке розглядається відповідно до ст. 197 ЦПК України.
Так, згідно з п. 7 п. 8 ч. 2 ст. 197 ЦПК України у підготовчому засіданні суд:
- з`ясовує, чи надали сторони докази, на які вони посилаються у позові і відзиві, а також докази, витребувані судом чи причини їх неподання; вирішує питання про проведення огляду письмових, речових і електронних доказів у місці їх знаходження;
- вирішує питання про витребування додаткових доказів та визначає строки їх подання, вирішує питання про забезпечення доказів, якщо ці питання не були вирішені раніше; вирішує питання про призначення експертизи, виклик у судове засідання експертів, свідків, залучення перекладача, спеціаліста.
Отже законодавець відокремив різними пунктами з`ясування у підготовчому судовому засіданні питання про забезпечення доказів та вирішення питання про призначення експертизи.
З цього можна дійти висновку, що за подання клопотання про призначення експертизи, якщо ці процесуальні дії не здійснюються як захід забезпечення доказів, судовий збір не повинен сплачуватися.
На підставі вищевиклсаденого колегія суддів доходить висновку, що доводи апеляційної скарги в цілому заслуговують на увагу, ухвала суду постановлена з порушенням норм процесуального права, і підлягає скасуванню.
Керуючись ст.ст. 35. 367, 374, 376, 382-384 ЦПК України, апеляційний суд, -
у х в а л и в :
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 – адвоката Євтушенка Миколи Павловича – задовольнити.
Ухвалу Придніпровського районного суду м. Черкаси від 25 серпня 2026 року – скасувати. Ухвалити нове судове рішення, яким в задоволенні клопотання представника ОСОБА_2 - адвоката Руднічука Дмитра Володимировича про призначення судово-психологічної експертизи – відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає.
Повний текст постанови складено 23 жовтня 2026 року.
Судді:
Оригінал: reyestr.court.gov.ua