Постанова від 20 жовтня 2026 р. у справі №612/774/25 — Харківський апеляційний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

__________________________________________________________________

Справа № 612/774/25 Головуючий 1-ї інстанції – Масло С.П.

Провадження № 33/818/449/26 Суддя доповідач – Гєрцик Р.В.

Категорія: ст.174 КУпАП

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 жовтня 2026 року м. Харків

Харківський апеляційний суд у складі:

головуючого судді Гєрцика Р.В.

секретаря судового засідання Степного Г.В.

за участю захисника Науменка В.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харків в режимі відеоконференції апеляційну скаргу захисника Науменка В.В. на постанову судді Близнюківського районного суду Харківської області від 06 листопада 2025 року у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст.174 КУпАП, щодо ОСОБА_1 -

УСТАНОВИВ:

Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлені судом першої інстанції обставини

Згідно постанови судді, ОСОБА_1 04.07.2025 року о 12 годині 00 хвилин, перебуваючи на ставку поблизу с. Миколаївка Перша Лозівського району Харківської області, у невідведеному для цього місці, здійснив постріл з вогнепальної мисливської зброї «ІЖ-27» по електросамокату, що належить ОСОБА_2 .

Постановою судді Близнюківського районного суду Харківської області від 06 листопада 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.174 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у сумі 1 700 гривень з конфіскацією у власність держави мисливської рушниці «ІЖ-27».

Вимоги апеляційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала

В апеляційній скарзі захисник просить постанову судді, як незаконну та необґрунтовану, скасувати та винести нову, якою провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.174 КУпАП.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу захисник посилається на те, що у протоколі про адміністративне правопорушення не визначено, чи підпадає предмет, з якого здійснено постріл під перелік зброї/пристроїв, зазначених у статті 174 КУпАП, та не встановлено правовий статус місця, де був здійснений постріл.

Мотиви суду

Перевіривши матеріали справи відповідно до вимог ч.7 ст.294 КУпАП, заслухавши доводи захисника на підтримання вимог апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постанови судді в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до положень ст.1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Згідно зі ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Слід також звернути увагу, що відповідно до ст.19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено,що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод(далі Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) як джерело права.

Судовий розгляд справ повинен відповідати загальним принципам судочинства, а саме: верховенству права, законності, рівності перед законом і судом, повазі до людської гідності, забезпечення права на свободу та особисту недоторканість, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і в доведеності перед судом їх переконливості.

Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Згідно з приписами ч.2 ст.62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до ст.245, 280 КУпАП, одним із завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з вимогами ст. 251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Як убачається з матеріалів справи та змісту оскаржуваного рішення, дані вимоги закону при розгляді справи щодо ОСОБА_1 судом виконані. Висновки про винуватість останнього у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.174 КУпАП, суд обґрунтував низкою доказів, яким дана відповідна оцінка в постанові.

Диспозиція ст.174 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за стрільбу з вогнепальної чи холодної метальної зброї, пристроїв для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії або пневматичної зброї калібру понад 4,5 міліметра і швидкістю польоту кулі понад 100 метрів за секунду в населених пунктах і в не відведених для цього місцях, а також у відведених місцях з порушенням установленого порядку.

Об`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 174 КУпАП, характеризується активними діями, а саме стрільбою з порушенням установленого порядку з визначених вказаною статтею видів зброї та пристроїв.

Обов`язковою ознакою об`єктивної сторони цього правопорушення є місце його вчинення.

З суб`єктивної сторони адміністративного правопорушення вчиняється умисно. Винуватість особи у вчиненні адміністративного правопорушення має бути безумовно доведена достатніми доказами, які встановлюють об`єктивну істину у справі.

Кожна з перелічених кваліфікуючих ознак становить окрему складову об`єктивної сторони зазначеного адміністративного правопорушення.

Для накладення адміністративного стягнення за даною статтею, обов`язковому встановленню підлягає та обставина, що стрільба проведена із порушенням встановленого законом порядку.

Так, судовим розглядом встановлено, ОСОБА_1 04.07.2025 року о 12 годині 00 хвилин перебуваючи на ставку поблизу с. Миколаївка Перша Лозівського району Харківської області у невідведеному для цього місці здійснив постріл з вогнепальної мисливської зброї «ІЖ-27» по електросамокату, що належить ОСОБА_2 .

Внаслідок зазначених подій та встановлених фактичних даних працівником поліції складено протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 700096 від 26.09.2025 року.

Крім того, факт вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_1 окрім протоколу, також підтверджується доказами, що містяться в матеріалах справи, а саме:

- постановою слідчого СВ Лозівського РВП ГУНП в Харківській області від 24.09.2025 року про закриття кримінального провадження № 12025221110000758 від 04.07.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.296 КК України, на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України;

- витягом з ЄРДР у кримінальному провадженні № 12025221110000758 від 04.07.2025 року, відповідно до якого 04.07.2025 року зі служби «102» до ЧЧ Лозівського РВП ГУНП в Харківській області надійшло повідомлення від ОСОБА_2 про те, що 04.07.2025 року, перебуваючи на ставку поблизу с. Миколіївка Перша, Близнюківської ТГ, Лозівського району, Харківської області, грубо порушуючи громадський порядок, діючи з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, ОСОБА_1 з власної рушниці ІЖ 27, здійснив постріл по електросамокату, який належить гр. ОСОБА_2

- протоколом допиту свідка ОСОБА_2 від 24.09.2025 року, відповідно до якого 04.07.2025 року, приблизно о 12:00 годині, він знаходився на березі ставку, який розташований поблизу с. Миколаївка Перша, Близнюківської ТГ, Лозівського району, Харківської області. До нього підійшов раніше незнайомий йому ОСОБА_1 з вимогою покинути територію ставку та після відмови покинути ставок останній здійснив постріл з мисливської рушниці «ІЖ-27», яку приніс з собою в його електросамокат;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_1 від 30.07.2025 року, відповідно до якого 04.07.2025 року він прибув до ставку в с. Миколаївка Перша, Близнюківської ТГ, Лозівського району, Харківської області, який останній орендує та зариблює. По прибуттю на ставок, побачив групу військовослужбовців, які рибалили без дозволу. Через страх за власне життя та здоров`я він узяв з собою мисливську рушницю «ІЖ-27» та пішов до військових. ОСОБА_1 повідомив групі військових, що на вказаному ставку рибалити заборонено, після чого останні зібрали снасті та покинули вказаний ставок. Після чого він побачив рибалку на іншому березі ставку та вирушив до нього з рушницею в руках, яку тримав за ців`я. По прибуттю до місця розташування рибалки побачив незнайомого йому раніше чоловіка, та повідомив останньому, що на вказаному ставку рибалити заборонено, та після відмови покинути ставок здійснив один постріл зі своєї мисливської рушниці в бік від нього. В ході вказаного пострілу було пошкоджено електросамокат KugooKirin V4 Pro, який належав незнайомому йому раніше чоловіку ОСОБА_2

- протоколом одночасного допиту ОСОБА_2 та ОСОБА_1 від 30.07.2025 року, в ході якого останні підтвердили показання щодо подій 04.07.2025 року.

Відповідно до принципу «поза розумним сумнівом», зміст якого сформульований у п.43 рішення Європейського суду з прав людини ЄСПЛ у справі «Кобець проти України» від 14 лютого 2008 року доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.

Апеляційний суд приймає до уваги те, що захисником в апеляційній скарзі не спростовуються фактичні відомості про те, що саме ОСОБА_1 04.07.2025 року о 12 годині 00 хвилин, перебуваючи на ставку поблизу с. Миколаївка Перша Лозівського району Харківської області, здійснив постріл з вогнепальної мисливської зброї «ІЖ-27» по електросамокату, що належить ОСОБА_2 .

Зі змісту постанови про закриття кримінального провадження від 24.09.2025 року вбачається, що в межах кримінального провадження було здійснено огляд місця події від 04.07.2025 року, який проводився на березі ставку, що знаходиться поблизу с.Миколаївка Перша, за участю ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , в результаті якого було виявлено та вилучено мисливську рушницю «ІЖ-27», яка належить ОСОБА_1 та електросамокат, які в подальшому були визнані речовими доказами у кримінальному провадженні.

Згідно диспозиції статті 174 КУпАП, місцем вчинення адміністративного правопорушення може бути:

-населений пункт, тобто частина комплексно заселеної території України, яка склалася внаслідок господарської та іншої суспільної діяльності, має сталий склад населення, власну назву та зареєстрована в порядку, передбаченому законом;

-відведені для стрільби місця, де її здійснюють з порушенням встановленого порядку, зокрема стрільбища-комплекси, що складаються з декількох відкритих тирів;

- криті (закриті) тири з непробивними стінами і стелею, де поперечні і бокові перехвати не передбачені; напіввідкриті тири з куленепробивними стінами і поперечними перехватами зверху; відкриті ділянки місцевості, що мають кулеприйомні та бокові земляні вали й необхідні зони безпеки.

Порушення стрільби можуть проявлятися у стрільбі з несправної зброї або при піднятому білому прапорці, не паралельно директрисі стрільбища, одночасно з різних видів зброї та положень тощо; не відведені для стрільби місця (поза місцями розташування легальних тирів, стрільбищ тощо).

Як убачається з фабули адміністративного правопорушення, воно мало місце на території ставку в с. Миколаївка Перша, Близнюківської ТГ, Лозівського району, Харківської області, тобто зазначена територія ставку відноситься до території населеного пункту с. Миколаївка Перша.

Перевіряючи доводи захисника про те, що судом першої інстанції не було перевірено чи підпадає предмет, з якого здійснено постріл, під перелік зброї/пристроїв, визначених у статті 174 КУпАП, апеляційний суд зазначає, що такі доводи є необґрунтованими.

Відповідно до диспозиції ст.174 КПК України передбачено адміністративну відповідальність за стрільбу:

- з вогнепальної чи холодної метальної зброї,

- пристроїв для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії або пневматичної зброї калібру понад 4,5 міліметра і швидкістю польоту кулі понад 100 метрів.

Як убачається зі змісту постанови про закриття кримінального провадження від 24.09.2025 року, в межах кримінального провадження було здійснено огляд місця події від 04.07.2025 року, який проводився на березі ставку, що знаходиться поблизу с.Миколаївка Перша, за участю ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в результаті якого було виявлено та вилучено мисливську рушницю «ІЖ-27», яка належить ОСОБА_1 та електросамокат, які в подальшому були визнані речовими доказами у кримінальному провадженні.

Відповідно до відкритих доступних даних Інтернет мисливська рушниця ІЖ-27 -це двоствольна мисливська рушниця, призначена для промислового та аматорського полювання. Рушницю ІЖ-27 було розроблено під керівництвом ОСОБА_3 та серійно випускається з 1973 року. Стволи рушниці відокремлені і розташовані у вертикальній площині. Стволи запресовані в муфту та з`єднані між собою паянням на бічних планках. Приклад та цівка виготовлені з дерева. Залежно від варіанта виконання, ложа може бути пряма або напівпістолетна, приклад може бути обладнаний пластмасовим потиличником або гумовим амортизатором.

Тобто, відповідно до встановленої судом фабули адміністративного правопорушення, ОСОБА_1 здійснив постріл з вогнепальної мисливської зброї, за що передбачена відповідальність за ст.174 КУпАП.

Водночас, захисник в апеляційній скарзі зазначав, про можливість звільнення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за малозначністю правопорушення, на підставі ст. 22 КУпАП.

Так, ч. 1 ст. 22 КУпАП передбачено, що при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.

Поняття малозначності правопорушення відсутнє в чинному КУпАП, а так само і конкретний перелік складів правопорушень, при вчиненні яких орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу про адміністративне правопорушення, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.

Доцільно припустити, що до випадків, коли може бути застосована стаття 22 цього Кодексу, належать склади правопорушень, санкції за вчинення яких передбачають накладення адміністративного стягнення у виді попередження. У випадку застосування ст.22 попередження замінюється усним зауваженням. При цьому особа, звільнена від адміністративної відповідальності на підставі ст.22 КУАП, вважається такою, що не була піддана адміністративній відповідальності, безпосередньо з моменту прийняття органом (посадовою особою), уповноваженою вирішувати справу про адміністративні правопорушення, рішення про звільнення від відповідальності та винесення усного зауваження.

Європейський суд з прав людини в своєму рішенні «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008 зазначив, що згідно з принципом верховенства права - однією з підвалин демократичного суспільства, який закріплений в усіх статтях ЄСПЛ, при розгляді справи та призначенні стягнення потрібно досягти справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи, щоб під час відповідного втручання був дотриманий принцип законності і воно не було свавільним, тобто стягнення повинне бути пропорційним, воно має відповідати тяжкості скоєного правопорушення, а також його наслідкам.

Апеляційний суд наголошує, що звільнення від адміністративної відповідальності у зв`язку із малозначністю вчиненого правопорушення, передбачене ст. 22 КУпАП, є правом, а не обов`язком суду і застосовується лише в сукупності усіх з`ясованих фактів, що дозволяють вирішити питання про доцільність звільнення правопорушника від адміністративної відповідальності.

Відтак слід дійти висновку, що поняття малозначності має оціночний характер, його зміст визначається, шляхом надання правозастосовним органом (судом) оцінки усім конкретним обставинам справи.

Як вбачається із мотивувальної частини оскаржуваної постанови суду, вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення суд врахував: характер вчиненого правопорушення, наслідки, особу правопорушника, ступінь його вини та відсутність обставин, які пом`якшують або обтяжують відповідальність, а тому вважав за необхідне накласти адміністративне стягнення в межах санкції, встановленої ст.174 КУпАП України.

У статті 23 КУпАП законодавець визначив, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, у дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Апеляційний суд приймає до уваги доводи захисника про те, що ОСОБА_1 не визнає вини, є пенсіонером, водночас, вказане не дає підстави визнати вчинене правопорушення малозначним та звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності на підставі ст. 22 КУпАП, обмежившись усним зауваженням, в тому числі з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, передбаченого ст. 174 КУпАП, а також санкції цієї статті у виді конфіскація відповідної зброї, що свідчить про високий ступень небезпеки такого правопорушення та про посилення відповідальності за його вчинення.

Отже, у вказаній справі апеляційний суд, не вбачає підстав для звільнення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за ст. 174 КУпАП на підставі ст. 22 КУпАП, оскільки дане правопорушення не може вважатись малозначним.

Відповідно до ст.33 КУпАП при накладенні адміністративного стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Застосовуючи такий вид адміністративного стягнення, передбачений санкцією ст. 174 КУпАП, як штраф з конфіскацією зброї, суд першої інстанції враховував характер вчиненого ОСОБА_1 правопорушення, те, що його дії характеризуються умисною формою вини, складають підвищену суспільну небезпечність.

Застосований районним судом до ОСОБА_1 вид адміністративного стягнення є справедливим та достатнім для його виправлення, а також запобігання вчиненню ним аналогічних правопорушень, відповідає вимогам ст.23,33 КУпАП.

З огляду на викладене, постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою і скасуванню за доводами, викладеними в апеляційній скарзі не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу захисника Науменка В.В. залишити без задоволення.

Постанову судді Близнюківського районного суду Харківської області від 06 листопада 2025 року щодо ОСОБА_1 залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Р.В. Гєрцик