Постанова від 20 жовтня 2026 р. у справі №524/10728/25 — Полтавський апеляційний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 524/10728/25 Номер провадження 33/814/217/26Головуючий у 1-й інстанції Обревко Л. О. Доповідач ап. інст. Корсун О. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2026 рокум. Полтава

Суддя Судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду Корсун О.М.,

за участю секретаря судового засідання Алексеєнко Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , на постанову Автозаводського районного суду м. Кременчук від 12 вересня 2025 року,

в с т а н о в и в:

Цією постановою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, і накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 605 гривень 60 копійок судового збору.

За постановою місцевого суду ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він 31 березня 2025 року о 03 годині 50 хвилин по вул. Чкалова, 192-А в м. Кременчук у порушення вимог п.2.9 «а» ПДР України керував транспортним засобом «Toyota Prius», н.з. НОМЕР_1 , у стані наркотичного сп`яніння.

В апеляційній скарзі особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , просить скасувати постанову Автозаводського районного суду м. Кременчук від 12 вересня 2025 року та прийняти нову постанову, якою матеріали справи про адміністративне правопорушення щодо нього за ч.1 ст.130 КУпАП повернути до БПП у м. Кременчук УПП у Полтавській області ДПП для належного оформлення. Свої вимоги мотивує тим, що: всупереч вимогам законодавства протокол про адміністративне правопорушення було складено без його присутності, внаслідок чого: він був позбавлений права на ефективний захист від пред`явленого йому «обвинувачення»; йому не було роз`яснено його права як учасника справи про адміністративне правопорушення, передбачені ст.ст.55, 56, 59, 63 Конституції України, ст.268 КУпАП; він був позбавлений права надати пояснення та зауваження щодо змісту протоколу, скористатися правовою допомогою адвоката; протокол про адміністративне правопорушення не відповідає вимогам п.п.8, 11, 12, 13, 14 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої Наказом МВС України №1376 від 06 листопада 2015 року, оскільки не містить відповідних реквізитів; про існування зазначеного протоколу він дізнався лише після отримання судової повістки про виклик до суду та ознайомлення з матеріалами справи про адміністративне правопорушення в системі «Електронний Суд»; у електронних матеріалах справи відсутні докази щодо направлення на його адресу повідомлення про запрошення до БПП у м. Кременчук УПП у Полтавській області ДПП для складання протоколу про адміністративне правопорушення та отримання його копії.

Також ОСОБА_1 у апеляційній скарзі порушує питання про поновлення йому строку на апеляційне оскарження зазначеної вище постанови місцевого суду як такого, що був пропущений із поважних причин.

Особі, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , було належним чином повідомлено про місце, дату, час апеляційного розгляду та в судове засідання апеляційного суду він не з`явився, причини неявки не повідомив, клопотань про відкладення судового засідання апеляційної інстанції від нього не надходило.

Суд апеляційної інстанції вивчив матеріали справи, проаналізував доводи апелянта та дійшов висновку про таке.

Щодо строку апеляційного оскарження

Відповідно до ч.2 ст.294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Разом з тим, строк на апеляційне оскарження постанови підлягає поновленню, коли він пропущений з поважних причин. Поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження є обставини, що об`єктивно перешкоджали особі, яка має право на оскарження постанови, вчасно подати апеляційну скаргу.

З матеріалів справи вбачається, що 12 вересня 2025 року місцевим судом прийнято постанову щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП. Розгляд справи в суді першої інстанції здійснювався без участі ОСОБА_1 .

Відповідно до відомостей, наявних у системі «Електронний Суд», копія вказаного вище судового рішення була доставлена в електронний кабінет ОСОБА_1 01 жовтня 2025 року, тобто поза межами строку апеляційного оскарження.

Даних, які би підтверджували обізнаність ОСОБА_1 із фактом винесення зазначеного вище рішення та його мотивами, отримання ним копії оскаржуваного судового рішення до 01 жовтня 2025 року, матеріали справи не містять.

12 жовтня 2025 року ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу на постанову місцевого суду, тобто протягом 10 днів із дня доставки копії цієї постанови в електронний кабінет ОСОБА_1 (з урахуванням того, що 11 жовтня 2025 року припадало на вихідний день).

Отже, зважаючи на викладені вище обставини, те, що необізнаність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, протягом спливу строку апеляційного оскарження з прийняттям судом першої інстанції оскаржуваної постанови, її змістом і мотивами є об`єктивними перешкодами для своєчасного подання апеляційної скарги, ураховуючи обставини звернення ОСОБА_1 з апеляційною скаргою, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність поновлення особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, строку на апеляційне оскарження як такого, що пропущений із поважних причин.

Щодо доводів апеляційної скарги

Відповідно до ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП настає, зокрема, за керування транспортним засобом особою в стані наркотичного сп`яніння.

Вимогами п.2.9 «а» ПДР України унормовано, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані наркотичного сп`яніння.

Висновок місцевого суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП - керування транспортним засобом у стані наркотичного сп`яніння, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується наявними у матеріалах справи належними, допустимими, достовірними, а у своїй сукупності достатніми та взаємозв`язаними доказами, і є обґрунтованим.

Так, згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №414563 31 березня 2025 року о 03 годині 50 хвилин водій ОСОБА_1 по вул. Чкалова, 192-А в м. Кременчук у порушення вимог п.2.9 «а» ПДР України керував транспортним засобом «Toyota Prius», н.з. НОМЕР_1 , у стані наркотичного сп`яніння (а.с.1).

Наведені вище обставини об`єктивно підтверджуються даними відеозаписів, записаних на технічних носіях інформації, з яких убачається те, що 31 березня 2025 року приблизно о 03 годині 50 хвилин по вул. Чкалова, 192-А в м. Кременчук Полтавської обл. ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Toyota Prius», н.з. НОМЕР_1 , і був зупинений поліцією. Після здійсненої зупинки поліцією встановлено наявність підстав уважати, що водій ОСОБА_1 перебуває в стані наркотичного сп`яніння та повідомлено йому про факт виявленння в нього ознак наркотичного сп`яніння. На вимогу поліцейського ОСОБА_1 пройшов огляд на стан наркотичного сп`яніння в медичному закладі, який здійснювався лікарем. Під час процедури огляду, зокрема, було проведено дослідження наданої ОСОБА_1 біологічної речовини та отримано позитивний результат тесту на вміст наркотичних засобів. У зв`язку з отриманим результатом, лікарем було повідомлено про направлення біологічної речовини, наданої ОСОБА_1 , до лабораторії для здійснення підтверджуючого дослідження.

Даними ж медичного висновку лікаря КНМП «Кременчуцька міська лікарня планового лікування» Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області №212, наданого за результатами здійсненого огляду ОСОБА_1 (після повного й остаточного дослідження), підтверджено перебування ОСОБА_1 , в тому числі станом на час керування автомобілем, у стані наркотичного сп`яніння (а.с.4).

Отже, наведені вище докази підтверджують зміст один одного й безперечно доводять вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та об`єктивних обставин не довіряти їм немає. Підстав для висновку про недопустимість, недостовірність чи неналежність цих доказів перевіркою матеріалів справи не встановлено.

Доводи апеляційної скарги про необхідність повернення матеріалів справи про адміністративне правопорушення до БПП у м. Кременчук УПП у Полтавській області ДПП для належного оформлення, позбавлені підстав.

Для перевірки та встановлення обставин вчинення адміністративного правопорушення, формою об`єктивної сторони якого є керування транспортним засобом у стані наркотичного сп`яніння, об`єктивно необхідний певний час, пов`язаний із тривалістю здійснення медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння, який проводиться фахівцями в медичній галузі, зокрема, підтверджуючого лабораторного дослідження.

Відповідно до наведених вище відеозаписів 31 березня 2025 року приблизно о 03 годині 50 хвилин поліцією було зупинено транспортний засіб, під керуванням ОСОБА_1 , і цього ж дня його доставлено для проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння до закладу охорони здоров`я, де в нього було відібрано зразки біологічного середовища. Після отримання позитивного результату тесту на вміст наркотичних засобів лікарем прийнято рішення про направлення біологічної речовини, наданої ОСОБА_1 , до лабораторії для здійснення підтверджуючого дослідження.

31 березня 2025 року, в день виявлення поліцейськими ОСОБА_1 , в них із об`єктивних причин не було даних про його перебування в стані наркотичного сп`яніння, що унеможливлювало складання в цей день щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

06 серпня 2025 року в приміщенні БПП у м. Кременчук УПП у Полтавській області ДПП поліцейським було здійснено складання та оформлення протоколу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП. За обставин цієї справи протокол складався після отримання уповноваженою особою висновку медичного огляду щодо ОСОБА_1 .

Як убачається з матеріалів справи, в складеному щодо ОСОБА_1 протоколі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП серії ЕПР1 №414563 зазначено: дату й місце його складення, посаду, прізвище, ім`я, по-батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; вказівку про відсутність свідків і потерпілих; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Даний протокол складено уповноваженою особою органу Національної поліції (поліцейським взводу №2 роти №1 БПП у м. Кременчук УПП у Полтавській області ДПП Яровим В.М.), як це регламентовано п.1 ч.1 ст.255 КУпАП, підписано особою, яка його склала.

При цьому, 31 березня 2025 року (тобто в день зупинки транспортного засобу) ОСОБА_1 було роз`яснено його права, передбачені ст.63 Конституції України, ст.268 КУпАП, у тому числі право на юридичну допомогу, що підтверджується відеофіксацією та ОСОБА_1 підтвердив письмово своїм підписом у письмовому повідомленні, в якому наведено детальний перелік прав, передбачених ст.63 Конституції України, ст.268 КУпАП, у даній справі (а.с.7).

Згідно з відеозаписами 31 березня 2025 року поліцією повідомлено ОСОБА_1 про те, що його може бути викликано до органу поліції для участі в складанні протоколу про адміністративне правопорушення.

09 липня 2025 року поліцією було направлено поштою за адресою проживання ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 (дану адресу як таку, що є адресою ОСОБА_1 , було зазначено ним самим в апеляційній скарзі та поданому до місцевого суду клопотанні про закриття провадження, що підтверджує її дійсність та актуальність), виклик до БПП у м. Кременчук УПП у Полтавській області ДПП за адресою: проїзд Захисників Азовсталі, 3 м. Кременчук, на 25 липня 2025 року о 08 годині 00 хвилин для участі в процедурі складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП та отримання копії даного протоколу, що підтверджується змістом записів і відміток на конверті, в якому було направлено вказаний вище письмовий виклик.

Однак, як убачається зі змісту відеозапису, ОСОБА_1 у вказані вище дату й час до БПП у м. Кременчук УПП у Полтавській області ДПП не з`явився, а вказаний вище виклик повернувся з установи поштового зв`язку до органу поліції з довідкою про повернення поштового відправлення за закінченням терміну зберігання. З урахуванням конкретних обставин даної справи, наведену довідку слід вважати належним доказом щодо виконання органом поліції обов`язку про виклик особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, для участі в процедурі складання протоколу про адміністративне правопорушення (а.с.8-9). Такий висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 19 березня 2025 року у справі №990/411/24. При цьому, перевіркою матеріалів справи не встановлено та апелянтом не надано даних про наявність поважних причин, які унеможливювали його явку за вказаним вище викликом поліції.

Відповідно до змісту поданих ОСОБА_1 клопотань до місцевого суду та відомостей, які містяться в системі «Електронний Суд», до початку судового розгляду судом першої інстанції ОСОБА_1 був ознайомлений, зокрема, зі: складеним щодо нього протоколом про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП серії ЕПР1 №414563 від 06 серпня 2025 року; медичним висновком; направленням на огляд; матеріалами адміністративної практики; письмовим викликом до поліції, в ході ознайомлення з матеріалами справи. Водночас даний протокол містить детальний виклад прав, які має ОСОБА_1 , передбачених ст.ст.55, 56, 59, 63 Конституції України, ст.268 КУпАП (а.с.1-2, 15, 17-19).

03 вересня 2025 року ОСОБА_1 подав до суду першої інстанції клопотання про закриття провадження в даній справі щодо нього за ч.1 ст.130 КУпАП на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, навівши аргументи, з яких він вважав безпідставним і незаконним притягнення його до адміністративної відповідальності, з посиланням на норми законодавства та матеріали справи (а.с.17-19).

Таким чином, до початку судового розгляду судом першої інстанції ОСОБА_1 був обізнаний із його правами, передбаченими ст.ст.55, 56, 59, 63 Конституції України, ст.268 КУпАП, подав свої пояснення і зауваження щодо змісту протоколу про адміністративне правопорушення, навів пояснення щодо фактичних обставин даної справи. Ще в день зупинки автомобіля, під керуванням ОСОБА_1 , та початку процедури огляду йому було роз`яснено його права, передбачені законодавством, у тому числі право на юридичну допомогу.

Можливість реалізації прав, передбачених законодавством України, в тому числі й тих, про які вказано апеляційній скарзі, ОСОБА_1 було надано під час провадження в судах першої та апеляційної інстанцій, якими він і скористався в повному обсязі в спосіб, який уважав за необхідне. У ході провадження в місцевому суді та апеляційного провадження він, зокрема, мав можливість навести аргументи, з яких вважав безпідставним і помилковим притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП. Разом з тим, доводи особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не знайшли свого підтвердження.

Ураховуючи наведені вище обставини в їх сукупності, суд апеляційної інстанції не вбачає належних і виправданих, а, отже, й достатніх підстав для прийняття рішення про повернення матеріалів справи до БПП у м. Кременчук УПП у Полтавській області ДПП для належного оформлення. При цьому, матеріалами провадження та відомостями, які містяться в системі «Електронний Суд», підтверджено те, що в ході судового провадження ОСОБА_1 мав усі передбачені законодавством можливості для належної реалізації своїх прав, належного захисту від обставин, які ставились йому у вину, та їх спростування.

Перевіркою матеріалів провадження не встановлено тих обставин, які би тягнули за собою необхідність скасування оскаржуваної постанови.

За таких обставин, доводи апеляційної скарги, з яких ставиться питання про скасування судового рішення місцевого суду, не знайшли свого підтвердження, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції, керуючись ч.7 ст.294 КУпАП, вважає, що постанова суду першої інстанції в частині накладеного на ОСОБА_1 стягнення підлягає зміні.

Із урахуванням положень ст.ст.23, 33 КУпАП, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого суду про необхідність накладення на ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП стягнення у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами відповідно до санкції ч.1 ст.130 КУпАП.

Водночас апеляційний суд зауважує, що згідно з положеннями ст.27 КУпАП штраф є грошовим стягненням, що накладається на громадян, посадових та юридичних осіб за адміністративні правопорушення у випадках і розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Санкцією ч.1 ст.130 КУпАП передбачено накладення стягнення на водіїв (осіб, які керували транспортними засобами) у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Положення КУпАП, які регулюють порядок заміни на штраф інших видів стягнень теж розраховують таку заміну, виходячи з неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Тобто зазначені вище положення КУпАП сформульовано однозначно, вони чітко й послідовно вказують на єдиний вимір розміру стягнення у вигляді штрафу - неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

При ухваленні оскаржуваної постанови місцевий суд наклав на ОСОБА_1 стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 гривень із позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік, проте не вказав про кратний розмір штрафу у співвідношенні до неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, як того вимагають приписи КУпАП. Тобто при накладенні стягнення суд першої інстанції неправильно застосував норму матеріального права, що є підставою для зміни судового рішення судом апеляційної інстанції у відповідній частині.

Отже, оскаржувану постанову в частині накладеного на ОСОБА_1 стягнення належить змінити та вважати його притягнутим до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП із застосуванням стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень, із позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік відповідно до санкції ч.1 ст.130 КУпАП, яка є безальтернативною. Зазначена вище зміна не погіршує становище ОСОБА_1 .

Аналогічний підхід викладено в постанові Верховного Суду від 16 грудня 2025 року у справі №707/1509/24 (провадження №51-178км25), яка, з огляду на логіку та зміст правозастосування, є релевантною для врахування у справі, що є предметом апеляційного розгляду.

Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд,

п о с т а н о в и в:

Поновити особі, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , строк на апеляційне оскарження постанови Автозаводського районного суду м. Кременчук від 12 вересня 2025 року щодо ОСОБА_1 .

Апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , залишити без задоволення.

У порядку ч.7 ст.294 КУпАП постанову Автозаводського районного суду м. Кременчук від 12 вересня 2025 року щодо ОСОБА_1 в частині накладеного на нього стягнення змінити.

Вважати ОСОБА_1 притягнутим до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП із накладенням на нього адміністративного стягнення за цим законом у вигляді штрафу в розмірі 1 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень, із позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.

В іншій частині постанову місцевого суду залишити без зміни.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Полтавського

апеляційного суду О.М. Корсун