Постанова від 18 жовтня 2026 р. у справі №354/1198/21 — Івано-Франківський апеляційний суд

Справа № 354/1198/21

Провадження № 22-ц/4808/2045/26

Головуючий у 1 інстанції Остап`юк М. В.

Суддя-доповідач Бойчук

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2026 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд в складі:

судді-доповідача Бойчука І.В.,

суддів: Максюти І.О., Баркова В.М.,

секретаря Кузнєцова В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання договору дарування недійсним, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 на ухвалу Яремчанського міського суду від 19 серпня 2025 року під головуванням судді Остап`юк М.В. в м. Яремче,

в с т а н о в и в:

В серпні 2021 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання договору дарування недійсним.

Позовні вимоги обґрунтував тим, що предметом позову є визнання недійсним договору дарування земельної ділянки кадастровий номер 2611093001:16:004:0032, загальною площею 0,1932 га, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 і таким, що направлений на уникнення звернення стягнення на майно боржника. Вказаний договір укладений між відповідачами у справі у період судового провадження у Тернопільському міськрайонному суді за позовом позивача ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення з останнього заборгованості за договором позики (цивільна справа №607/12426/18). Позивач вважає вищенаведений договір дарування спірної земельної ділянки недійсним, укладеним на заподіяння йому шкоди, направленим на уникнення звернення стягнення на майно відповідача ОСОБА_2 як боржника. Відповідно, позивач вважає, що у випадку задоволення позову, а саме визнання оспорюваного договору дарування недійсним, буде застосована реституція і земельна ділянка перейде у власність відповідача ОСОБА_2 , на яку в подальшому в рамках виконавчого провадження буде накладено арешт та розпочнеться процедура реалізації арештованого майна. Вважає, якщо відповідач ОСОБА_3 відчужить спірну земельну ділянку і це може призвести до неможливості виконання рішення суду. Ухвалою Яремчанського міського суду від 18.07.2022 провадження у справі зупинено у зв`язку з перебуванням відповідача ОСОБА_4 у складі Збройних Сил України до закінчення воєнного стану в Україні.

Представник позивача адвокат Качур С.В. 28.04.2025 подав суду першої інстанції клопотання про поновлення провадження у справі, вважаючи, що відсутні достовірні відомості про перебування ОСОБА_3 у складі Збройних Сил України у конкретній військовій частині та дані про переведення військової частини на воєнний стан.

Ухвалою Яремчанського міського суду від 19 серпня 2025 року у задоволенні клопотання про поновлення провадження у справі відмовлено.

Ухвала суду мотивована тим, що підставою для зупинення провадження у справі стало перебування ОСОБА_3 у складі Збройних Сил України. Згідно відповіді Військової частини НОМЕР_1 від 02.07.2025 № 2885/а ОСОБА_3 проходить військову службу за призовом під час мобілізації у військовій частині НОМЕР_1 , тому відсутні були підстави для поновлення провадження у справі, а зупинення такого є обов`язком суду.

На ухвалу суду від 19.08.2025 ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Качур С.В., подав апеляційну скаргу в якій зазначає, що від сторони ОСОБА_3 відсутні належним чином оформлена і подана суду довідка про переведення на воєнний стан або залучення до виконання завдань у зоні бойових дій військовою частиною, в якій той перебуває на службі. Не надано підтвердження перебування ОСОБА_3 у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан, зупинення провадження у справі є незаконним та таким, що порушує права позивача і норми законодавства України.

Просив скасувати ухвалу суду першої інстанції і постановити нову про поновлення провадження у справі та стягнути з ОСОБА_3 понесені судові витрати.

ОСОБА_3 подав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що відповідно до пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан.

Зазначає, що суд першої інстанції, відмовляючи у відновленні провадження, обґрунтовано опирався на офіційні документи, витребувані цим судом та надані безпосередньо військовою частиною НОМЕР_1 в розпорядження суду за №2885/а від 02.07.2025 року, про що зазначено в постанові Касаційного цивільного суду від 01 вересня 2026 року (частина «Короткий зміст ухвали суду першої інстанції»). У цих документах містяться вичерпні й достовірні відомості про перебування у складі Збройних Сил України ОСОБА_3 та зазначено конкретну військову частину, яка переведена на воєнний стан.

Вказує на те, що зупинення провадження у зв`язку з перебуванням сторони у складі ЗСУ, що бере безпосередню участь у бойових діях (п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України), є імперативним (обов`язковим) для суду з метою забезпечення конституційного права військовослужбовця на захист.

У засідання апеляційного суду сторони та їх представники не з`явилися, хоча були належним чином повідомлені про день, час і місце слухання справи.

ОСОБА_3 направив апеляційному суду заяву про розгляд апеляційної скарги за його відсутності, залишивши без задоволення апеляційну скаргу.

З урахуванням положень ч. 2 ст. 372 ЦПК України апеляційний суд ухвалив про розгляд справи за їхньої відсутності.

ОСОБА_3 направив також суду клопотання про зупинення провадження за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 на ухвалу Яремчанського міського суду від 19.08.2025 на час його перебування у складі Збройних Сил України, а також заяву про визнання дій представника позивача зловживанням процесуальними правами та накладення штрафу.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, ураховуючи таке.

Відповідно до частини першої статті 254 ЦПК України провадження у справі поновлюється за клопотанням учасників справи або за ініціативою суду не пізніше десяти днів з дня отримання судом повідомлення про усунення обставин, що викликали його зупинення. Про поновлення провадження у справі суд постановляє ухвалу.

Ухвалою суду від 18.07.2022 в цій справі зупинено провадження. Підставою для зупинення провадження є перебування одного з відповідачів, а саме відповідача ОСОБА_3 у складі Збройних Сил України.

Згідно даних Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України від 02.07.2025 року № 2885/а ОСОБА_3 проходить військову службу за призовом під час мобілізації у військовій частині НОМЕР_1 .

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції зазначив, що відповідно до статті 251 ЦПК України зупинити провадження у справі у зв`язку з перебуванням однієї зі сторін у складі Збройних Сил України є обов`язком суду, а не правом.

Також на час розгляду судом апеляційної скарги представника ОСОБА_1 відповідачем ОСОБА_3 надано довідку від 05.10.2026 про його перебування на військовій службі за контрактом у військовій частині НОМЕР_1 з 26 лютого 2022 по теперішній час.

Не заслуговує на увагу вимога апелянта про надання доказів про переведення військової частини на воєнний стан або залучення до проведення антитерористичної операції, оскільки поширюється на інші утворені відповідно до закону військові формування, які не входять до складу Збройних Сил України. Суд першої інстанції цій обставині дав належну правову оцінку.

Оскільки відповідач ОСОБА_3 проходить військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 , яка є структурною одиницею Збройних Сил України, з 26 лютого по теперішній час брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку зі збройною агресією російської федерації проти України, що стверджується довідкою цієї військової частини від 02.10.2026, суд дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для поновлення провадження у справі, яке правомірно зупинене відповідно до вимог п.2 ч.1 ст. 251 ЦПК України.

З такими висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів апеляційного суду і вважає їх правильними.

Клопотання ОСОБА_3 про зупинення провадження за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 на час його перебування у Збройних Силах України та заява про визнання дій представника позивача зловживанням процесуальними правами та накладення штрафу не підлягають задоволенню. У суду апеляційної інстанції відсутні підстави для зупинення провадження за апеляційною скаргою представника апелянта, який оскаржує саме ухвалу суду першої інстанції у цій справі, якою вже зупинено провадження цим судом. Питання зловживанням процесуальними правами та накладення штрафу є оціночним і визначені статтею 44 ЦПК України. Суд апеляційної інстанції відповідно до вимог частини другої цієї статі не вбачає таких зловживань стороною позивача, як і відсутні наслідки вчинення ними таких дій, які можуть бути підставою для накладення штрафу.

Інші доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, не спростовують висновки суду першої інстанції, та не містять підстав для скасування або зміни судового рішення.

Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Згідно ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів апеляційного суду дійшла переконання, що оскаржувана ухвала судом першої інстанції постановлена з додержанням вимог матеріального і процесуального права, тому її слід залишити в силі. Доводи апеляційної скарги не спростовують її законності і обґрунтованості. Підстав для скасування ухвали з наведених у скарзі мотивів не встановлено.

Порядок розподілу та відшкодування судових витрат регламентується статтею 141 ЦПК України. Частиною першою зазначеної статті встановлено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене, судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, покладаються на апелянта.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Керуючись ст. 374, 375, 381-384, 389, 390 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Яремчанського міського суду від 19 серпня 2025 року залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Постанову складено 22 жовтня 2026 року.

Суддя-доповідач: І.В. Бойчук

Судді: І.О. Максюта В.М. Барков