Постанова від 21 жовтня 2026 р. у справі №201/11803/26 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/803/2736/26 Справа № 201/11803/26 Суддя у 1-й інстанції - Гончаренко В. М. Суддя у 2-й інстанції - Мазниця А. А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2026 року м. Дніпро

Суддя Дніпровського апеляційного суду Мазниця А. А., розглянувши у відкритому судовому засіданні за участю:

особи, яка притягається до

адміністративної відповідальності ОСОБА_1

апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 на постанову Соборного районного суду міста Дніпра від 23 вересня 2026 року щодо

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,

якого визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 (одна тисяча) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік, стягнуто судові витрати у сумі 665 грн. 60 коп., -

В С Т А Н О В И В:

Згідно із оскарженою постановою суду першої інстанції, ОСОБА_1 08 липня 2026 року о 08 годині 53 хвилин, керуючи мопедом «E-Titan Storm», без н/з, рухався в районі буд. № 31-а по вул. Івана Акінфієва в м. Дніпрі з явними ознаками наркотичного сп`яніння (звужені зіниці очей, які не реагують на світло, поведінка, що не відповідає обстановці), після чого, будучи зупиненим співробітником поліції, ухилився від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у відповідності до встановленого порядку шляхом відмови від його проходження на вимогу останнього із застосуванням технічних засобів відеозапису, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить оскаржену постанову скасувати, провадження у справі закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Обґрунтовуючи свої апеляційні вимоги, вказує, що постанова суду прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, зокрема суд неповно з`ясував усі фактичні обставини справи, не дослідив та не надав належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам та обставинам, не взяв до уваги долучений відеозапис з бодікамер працівників поліції, формально підійшов до розгляду справи.

Зазначає, що протокол про адміністративне правопорушення не відповідає фактичним обставинам справи, оскільки фактично він не був зупинений працівниками поліції, останні лише під`їхали до нього, коли він стояв без руху. Крім того, матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять передбачених законом підстав зупинки транспортного засобу. Відеозаписом зафіксовано лише те, що працівники поліції під`їхали до транспортного засобу, що перебував в нерухомому стані.

Апелянт зазначає, що в матеріалах справи відсутні належні докази того, що він дійсно керував транспортним засобом - мопедом «E-Titan Storm», та мав статус водія у розумінні ст. 130 КУпАП.

Також звертає увагу, що його не було повідомлено про здійснення відеофіксації, а також відеозаписом жодним чином не підтверджується наявність у нього ознак наркотичного сп`яніння, оскільки він орієнтувався в обстановці, розумів запитання працівників поліції, впевнено відповідав на запитання, у зв`язку із чим вважає висунуту йому пропозицію пройти огляд на стан сп`яніння безпідставною.

Вказує, що перед складанням протоколу про адміністративне правопорушення йому не було роз`яснено його права як особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у тому числі право на адвокатську допомогу.

Суд апеляційної інстанції, заслухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ; дослідивши матеріали справи; перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, дійшов наступного висновку.

Аналізуючи доводи апеляційної скарги по суті оскарженої постанови, апеляційний суд зважає на те, що відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити, чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Викладений у постанові суду першої інстанції висновок про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд апеляційної інстанції вважає таким, що відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, зокрема протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 713643 від 08.07.2026 року, складеним уповноваженою особою з дотриманням вимог, передбачених ст. ст. 254 - 256 КУпАП; рапортом співробітника поліції, згідно із яким 08.07.2026 року о 08:53 год. в районі буд. № 30-а по вул. Івана Акінфієва в м. Дніпрі було зупинено т/з БМ, номер шасі НОМЕР_1 , під керуванням особи ОСОБА_1 , після перевірки було виявлено що останній не мав права керування т/з. Під час складання протоколу за порушення п. 2.1.а ПДР та спілкування с ОСОБА_1 було виявлено у останнього ознаки наркотичного сп`яніння, а саме: звужені зіниці які не реагують на світло та поведінка яка не відповідає обстановці. ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння, у встановленому законом порядку, на що він відмовився;направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно якого у водія ОСОБА_1 08.07.2026 року о 09:42год. виявлені ознаки наркотичного сп`яніння: звужені зіниці очей, поведінка, що не відповідає обстановці; відеозаписами з бодікамер поліцейських.

Переглядаючи відеозапис з бодікамер працівників поліції, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про доведеність ним винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки, на 01:47:30 — 01:48:30 годині відеозапису на вимогу співробітника поліції пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння ОСОБА_1 відповів незгодою, після чого йому було роз`ясненні наслідки відмови від огляду на стан наркотичного сп`яніння, на що він також відповів відмовою від проходження огляду.

Під час апеляційного перегляду встановлено, що співробітниками поліції з дотриманням вимог ст. 266 КУпАП та Інструкції про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, після виявлення у водія ОСОБА_1 ознак наркотичного сп`яніння, а саме: звужені зіниці очей які не реагують на світло, поведінка, що не відповідає обстановці, - було запропоновано пройти огляд у найближчому закладі охорони здоров`я, на що ОСОБА_1 відмовився. Факт відмови відповідно до вимог ст. 266 КУпАП зафіксовано за допомогою бодікамери поліцейського.

Відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає зокрема у випадку відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість руху.

Відповідно до п. 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Таким чином, встановлені обставини в їх сукупності об`єктивно і в повній мірі підтверджують факт відмови ОСОБА_1 від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння на вимогу працівників поліції, які виявили у нього ознаки наротичного сп`яніння, визначені Інструкцією про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, що і стало підставою вимоги пройти відповідний огляд.

Даючи оцінку вищевказаним доказам, апеляційний суд приходить до висновку про правильність встановлення судом фактичних обставин вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, зафіксованого в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному відносно нього, уповноваженою особою органів поліції, котре полягає у відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння.

Доводи апелянта про те, що він не керував транспортним засобом є необґрунтованими, оскільки вони спростовуються дослідженими доказами, зокрема відеозаписом, з якого вбачається, що працівники поліції підійшли до ОСОБА_1 який перебував за кермом мопеду, на ньому був мотоциклетний шолом, також останній спочатку повідомив що розрядилась батарея та він штовхав його нагору, а також що мопед, за кермом якого він перебував, не являється т/з.

Апеляційний суд акцентує увагу на тому, що згідно із відеозаписом ОСОБА_1 перебуває на узбіччі дороги загального користування, тобто у місці, не призначеному для стоянки та/або зберігання транспортних засобів, в суді апеляційної інстанції останній підтвердив, що дійсно прибув на місце події, керуючи вказаним мопедом, а його заперечення у цій частині зводяться до того, що працівники поліції не зафіксували відеозаписом безпосереднього моменту руху транспортного засобу під його керуванням та під`їхали в той час, коли він зупинився та перебував у нерухомому стані.

З огляду на викладене суд апеляційної інстанції, погоджуючись із висновками суду першої інстанції, приходить до переконання, що ОСОБА_1 мав статус водія у розумінні ст. 130 КУпАП та вимога про проходження огляду на стан сп`яніння були висунута йому правомірно.

Доводи апелянта про відсутність підстав для зупинки автомобіля поліцейськими не можуть бути прийняті до уваги з огляду на те, що наявність або відсутність таких підстав не має істотного значення для справи, оскільки не спростовує факту відмови водія ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння в закладі охорони здоров`я, тобто порушення ним вимог п.2.5 ПДР, що і стало підставою для притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КупАп.

Доводи апелянта щодо відсутності у поліцейських підстав для висунення йому пропозиції пройти огляд на стан сп`яніння оскільки, на його думку, ознак перебування у такому стані він не виявляв, суд апеляційної інстанції відхиляє, оскільки відповідно до п. 2 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 року № 1452/735, встановлення наявності або відсутності у водія ознак сп`яніння, а також прийняття рішення про необхідність проходження водієм відповідного медичного огляду або про відсутність такої необхідності, віднесені до виключної компетенції та дискреційних повноважень поліцейських уповноваженого підрозділу Національної поліції України.

За змістом п. 2.5. ПДР будь-які особисті міркування водія, зокрема суб`єктивна оцінка ним власного стану та його зовнішніх проявів, думки водія щодо упередженості поліцейських тощо, не є підставою для відмови від проходження запропонованого працівником поліції медичного огляду на стан сп`яніння, обов`язковість якого встановлена законодавством.

Посилання апелянта на те, що його не було повідомлено про здійснення відеозапису, у зв`язку із чим даний відеозапис не може бути використаний як доказ, суд апеляційної інстанції вважає такими, що грунтуються на законі, оскільки положення ст. 251 КУпАП не містять таких обмежень щодо використання як доказів показань технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису. У цій частині належить додатково зазначити, що бодікамери працівників поліції не є прихованими засобами фіксації та їх наявність у поліцейських не могла не бути очевидною для апелянта.

Посилання ОСОБА_1 на те, що йому не було роз`яснено працівниками поліції його права як особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, передбачені КУпАП, суд апеляційної інстанції вважає такими, що не обгрунтовують апеляційні вимоги, оскільки останній від підпису у протоколі про адміністративне правопорушення щодо роз`яснення таких прав відмовився (а.с. 2). Крім того, як в суді першої інстанції, так і у межах апеляційного провадження останній мав можливість використати всі процесуальні права та можливості, передбачені процесуальним законом, зокрема скористатися юридичною допомогою захисника, а відтак будь-які обмеження, які він міг зазначити у цій частині, є компенсованими.

Всі інші доводи апеляційної скарги судом оцінюються критично, оскільки наявними в матеріалах провадження доказами не підтверджуються, мають формальний характер та спрямовані на ухилення ОСОБА_1 від відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення.

При розгляді справи судом порушень ст. ст. 279, 280 КУпАП не допущено, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст. 252 КУпАП, а всі обставини, що мають значення для вирішення справи, суд з наведенням відповідних мотивів встановив та правильно кваліфікував вчинене правопорушення.

Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови судді та закриття провадження у справі, апеляційним переглядом не встановлено.

Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову місцевого суду – залишити без змін.

Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя апеляційного суду, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Постанову Соборного районного суду міста Дніпра від 23 вересня 2026 року щодо ОСОБА_1 , якого визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Дніпровського

апеляційного суду А. А. Мазниця