Суд: Волинський апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: про розірвання шлюбу
Дата: 16 вересня 2026 р.
Справа: №159/850/26
Суддя: Осіпук В. В.
Справа № 159/850/26Головуючий у 1 інстанції: Свистун О. М.
Провадження № 22-ц/802/1030/26 Доповідач: Осіпук В. В.
ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
17 вересня 2026 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - судді Осіпука В. В.,
суддів - Киці С. І., Матвійчук Л. В.,
з участю секретаря судового засідання Савчук О. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, за апеляційною скаргою представника позивача ОСОБА_1 – ОСОБА_3 на рішення Ратнівського районного суду Волинської області від 26 травня 2026 року,
В С Т А Н О В И В:
У квітні 2026 року ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеним позовом.
Покликалася на те, що 03 жовтня 2025 року між нею та відповідачем ОСОБА_2 було укладено шлюб, який зареєстровано Нікопольським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Нікопольському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса), актовий запис № 193. У шлюбі сторони дітей не мають.
Також вказувала, що їх з відповідачем подружнє життя не склалося, оскільки вони є людьми з різними характерами та у них різні погляди на життя, оскільки їх сім`я фактично розпалася, а збереження шлюбу суперечить її інтересам.
Враховуючи вищенаведене, позивач ОСОБА_1 просила суд розірвати шлюб, укладений між нею та ОСОБА_2 , зареєстрований 03 жовтня 2025 року, та стягнути на свою користь з відповідача понесені нею судові витрати.
Рішенням Ратнівського районного суду Волинської області від 26 травня 2026 року позов задоволено.
Розірвано шлюб, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований 03 жовтня 2025 року Нікопольським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Нікопольському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса), актовий запис № 193. Вирішено питання розподілу судових витрат.
Вважаючи оскаржуване рішення суду першої інстанції незаконним, представник позивача ОСОБА_1 – ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, у прохальній частині якої просив прийняти відмову його довірителя ОСОБА_1 позивача від позову, визнати рішення суду першої інстанції нечинним та провадження у справі закрити.
Відповідно до частин 1 та 3 статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 49 ЦПК України крім прав та обов`язків, визначених у статті 43 цього Кодексу, позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.
Частинами 1, 3 статті 206 цього Кодексу передбачено, що позивач може відмовитися від позову, а відповідач — визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом.
Згідно з частиною 2 статті 256 ЦПК України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв`язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.
Статтею 373 цього Кодексу визначено, що в суді апеляційної інстанції позивач має право відмовитися від позову, а сторони — укласти мирову угоду відповідно до загальних правил про ці процесуальні дії незалежно від того, хто подав апеляційну скаргу.
Якщо заява про відмову від позову чи мирова угода сторін відповідають вимогам статей 206, 207 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про прийняття відмови позивача від позову або про затвердження мирової угоди сторін, якою одночасно визнає нечинним судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, та закриває провадження у справі.
Отже, за наведених обставин та відповідно до положень статей 206, 373 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що заява про відмову позивачки від позову (викладена у прохальній частині апеляційної скарги) поданої її представником адвокатом Онищенком С. В., підлягає до задоволення, у зв`язку з чим оскаржуване рішення суду першої інстанції слід визнати нечинним, а провадження у цій справі закрити.
Керуючись ст.ст. 206, 255, 368, 373, 374, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд
У Х В А Л И В :
Прийняти відмову позивача ОСОБА_1 від позову до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Рішення Ратнівського районного суду Волинської області від 26 травня 2026 року у цій справі визнати нечинним.
Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу закрити.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена у касаційному порядку упродовж тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий
Судді
Оригінал: reyestr.court.gov.ua