Суд: Шевченківський районний суд міста Києва
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: дорожнього руху, транспорту та перевезення пасажирів, з них
Дата: 22 жовтня 2026 р.
Справа: №761/35076/26
Суддя: Шевченко І. М.
Справа № 761/35076/26
Провадження № 2-а/761/520/2026
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 жовтня 2026 року Шевченківський районний суд міста Києва в складі судді Шевченко І. М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,
установив:
У серпні 2026 року позивач звернувся до суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, відповідно до якої просить суд скасувати постанову заступника начальника ГУ ДПС у м. Києві Баштового Юрія Борисовича № 3749 від 06.08.2026, а провадження у справі закрити.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 06.08.2026 заступником начальника ГУ ДПС у м. Києві було винесено оскаржувану постанову, якою притягнуто позивача до адміністративної відповідальності на накладено штраф у розмірі 3400 грн. Підставою для притягнення до відповідальності слугував протокол від 31.07.2026 № 3677 та акт фактичної перевірки від 31.07.2026 № 62465/Ж5/26/15/07/НОМЕР_1.
Позивач вважає оскаржувану постанову незаконною та необґрунтованою, оскільки висновки, викладені в акті перевірки та протоколі про адміністративне правопорушення, мають суб`єктивний характер і не узгоджуються з фактичними обставинами справи. При цьому він зазначає, що на об`єкті господарювання були створені всі необхідні умови для здійснення безготівкових розрахунків відповідно до вимог чинного законодавства.
Крім того, позивач наголошує, що справу про адміністративне правопорушення розглянуто без його участі, оскільки його не було належним чином повідомлено про дату, час і місце розгляду справи. На його думку, такі обставини позбавили його можливості реалізувати право на захист, надати пояснення та подати докази на підтвердження своєї позиції, що, як він стверджує, порушує вимоги статті 265 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 01.09.2026 року відкрито провадження в справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними в справі матеріалами.
У відзиві на позовну заяву представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на те, що у протоколі від 31.07.2026 № 3677 про адміністративне правопорушення було зазначено дату та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно позивача. Позивачу належним чином було вручено примірник протоколу, з яким останній ознайомився під підпис. Отже, на думку представника відповідача, позивач про розгляд адміністративної справи був належним чином повідомлений. При цьому доводи позивача про те, що на об`єкті господарювання було забезпечено всі належні умови для здійснення безготівкових розрахунків, фактично зводяться виключно до зазначеного твердження у позовній заяві та не підтверджене жодними належними та допустимим доказами.
Суд, розглянувши подані сторонами документи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов таких висновків.
Судом установлено, що на підставі наказу ГУ ДПС у м. Києві від 15.07.2026 № 4645-п було призначено фактичну перевірку об`єкта - фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за адресою: АДРЕСА_1 , що не повинна перевищувати 10 діб.
31.07.2026 проведено фактичну перевірку господарської одиниці офісу - фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за адресою: АДРЕСА_2 . За результатами перевірки відповідачем складено акт фактичної перевірки від 31.07.2026 (дата реєстрації акта в ДПС - 31.07.2026, реєстраційний № 62465/Ж5/26/15/07/ НОМЕР_1 ).
Із вказаного акта вбачається, що за адресою: м. Київ, Шевченківський район, вулиця, Ярославів вал, 26, знаходиться офіс «юридична компанія DOPOMOGA-24», де здійснює свою господарську діяльність ФОП ОСОБА_1 , у сфері надання правової допомоги та консультацій у готівковій формі оплати та безготівковій (шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок ФОП у формі IBAN). РРО/ПРРО відсутній та не реєструвався на фіскальному сервері контролюючого органу. Згідно з наявною податковою інформацією встановлено факт проведення ФОП ОСОБА_1 у вказаному офісі 16.06.2026 та 19.06.2026 розрахунку у готівковій формі оплати за надані послуги у сумі 38850 грн та 36150 грн, відповідно. Крім того, встановлено, що ФОП ОСОБА_1 в офісі за вказаною адресою не забезпечено можливість здійснення безготівкових операцій, у тому числі з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв, банківський платіжний термінал відсутній.
У подальшому 31.07.2026 посадовою особою ГУ ДПС у м. Києві - Бондарем О. Ю. складено протокол про адміністративне правопорушення № 3677, згідно з яким при фактичній перевірці офісу 1 за адресою: АДРЕСА_1 , де здійснює діяльність ФОП ОСОБА_1 , встановлено порушення ОСОБА_1 порядку проведення розрахунків, а саме суб`єктом господарювання не забезпечено можливість здійснення безготівкових розрахунків (у тому числі з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв) за продані товари, чим порушив пункт 1 постанови КМУ № 894 від 29.07.2022 року «Про встановлення строків, до настання яких торговці повинні забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків (надані послуги)», що зафіксовано актом 62465/Ж5/26/15/07/НОМЕР_1. Дата, час і місце вчинення порушення: 16.06.2026, 19.06.2026 (зафіксовано 31.07.2026 о 13 год. 50 хв. в офісі за адресою: м. Київ, Шевченківський район, вулиця, Ярославів вал, 26. Відповідальність передбачена ч. 1 ст. 163-15 КУпАП.
Відповідно до постанови від 06.08.2026, складеної заступником начальника ГУ ДПС у м. Києві Баштовим Ю. Б., розглянувши протокол від 31.07.2026 № 3677 та акт фактичної перевірки від 31.07.2026 № 62465/Ж5/26/15/07/НОМЕР_1, встановлено, що ФОП ОСОБА_1 допустив порушення порядку проведення розрахунків, а саме: суб`єкт господарювання не забезпечив можливість здійснення безготівкових розрахунків (у тому числі з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв) за продані товари, чим порушив пункт 1 постанови КМУ № 894 від 29.07.2022 року «Про встановлення строків, до настання яких торговці повинні забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків (у тому числі з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв за продані ними товари (надані послуги)».
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Частиною 2 ст. 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Отже, суд при вирішенні цієї справи має перевірити правомірність притягнення позивача до адміністративної відповідальності, законність та обґрунтованість постанови про адміністративне правопорушення.
Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 2 КАС України однією з основних засад адміністративного судочинства є змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі.
Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи (ч. 2, 4 ст. 9 КАС України).
Сутність принципу офіційного з`ясування всіх обставин справи полягає, серед іншого, у виявленні та дослідженні доказів судом за власною ініціативою. Суд під час розгляду справи в порядку адміністративного судочинства повинен активно використовувати процесуальні повноваження, у тому числі й щодо виявлення, витребування і дослідження доказів за власною ініціативою.
Як наголошує ч. 1, 2 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі наданих письмових, речових і електронних доказів; висновків експертів; показань свідків.
За змістом ч. 1, 2 ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
За приписами ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Як регламентує ч. 1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
Оцінивши відповідні докази, які містяться в матеріалах справи відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України, суд констатує, що позивачем не надано доказів на спростування обставин, викладених в оспорюваній постанові, та на підтвердження доводів про те, що його незаконно було притягнуто до адміністративної відповідальності. Зокрема, позивачем не надано документальних чи інших належних доказів, які б свідчили про фактичне забезпечення ним можливості здійснення безготівкових розрахунків за надані послуги. Матеріали справи також не містять доказів, які б давали суду підстави дійти висновку про відсутність у діях позивача порушення вимог чинного законодавства у сфері проведення розрахункових операцій.
За таких обставин суд вважає, що наведені позивачем аргументи не спростовують установлених контролюючим органом обставин та не є достатніми для висновку про незаконність оскаржуваної постанови.
Крім того, суд не бере до уваги твердження позивача про те, що відповідачем не було забезпечено його належного повідомлення про час і місце розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Як убачається з матеріалів справи, зокрема, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 31.07.2026 № 3677 позивача було повідомлено про призначення розгляду адміністративної справи на 06.08.2026, який мав відбутися у приміщенні Головного управління ДПС у м. Києві за адресою: м. Київ, вул. Смілянська, буд. 6.
Факт ознайомлення позивача із зазначеною інформацією підтверджується наявним у матеріалах справи примірником протоколу, який 31.07.2026 особисто отримав ОСОБА_1 , що засвідчено його власноручним підписом.
Отже, зазначені обставини свідчать про доведення до відома позивача інформації щодо часу та місця розгляду справи про адміністративне правопорушення. Водночас позивачем не наведено переконливих доказів, які б спростовували факт отримання ним відповідного протоколу або підтверджували наявність обставин, що перешкоджали йому реалізувати свої процесуальні права під час розгляду адміністративної справи.
Так, за правилами ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Висновок про наявність в діях ФОП ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-15 КУпАП, повністю відповідає встановленим обставинам та матеріалам справи. Стягнення за адміністративне правопорушення накладено у межах, визначених санкцією ч.1 ст.163-15 КУпАП.
Виходячи з вищевикладеного, суд дійшов висновку, що при прийнятті рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не було порушено порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення та прав позивача.
Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення.
Ураховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що під час встановлення адміністративного правопорушення та накладення адміністративного стягнення на позивача відповідач діяв на підставі та в межах повноважень, у спосіб, що передбачено Конституцією та законами України, а тому відсутні правові підстави для визнання протиправною та скасування оскаржуваної постанови.
За таких обставин суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову.
Керуючись ст. 2, 3, 19, 72-77, 241-246, 250, 255, 286 КАС України, суд
ухвалив:
У задоволенні адміністративного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано, або після перегляду рішення в апеляційному порядку, якщо його не скасовано.
Суддя І. М. Шевченко
Оригінал: reyestr.court.gov.ua