Рішення від 25 жовтня 2026 р. у справі №759/13853/25 — Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №759/13853/25

2/760/2944/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2026 року м. Київ

Солом`янський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Українця В.В.

при секретарі Гуцало М.В.

розглянувши за правилами спрощеного провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

У червні 2025 року позивач звернувся до Святошинського районного суду м. Києва з позовом до відповідача про стягнення заборгованості.

Посилався на те, що 11 лютого 2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачем укладено договір позики № 1795666 (на умовах повернення позики в кінці строку позики), відповідно до якого позикодавець надав відповідачу грошові кошти у розмірі 15000 гривень на строк 30 днів зі сплатою процентів у розмірі 1,99 % в день. Договір позики підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором, який був надісланий на електронну адресу відповідача.

Згідно з довідкою про ідентифікацію, виданою позикодавцем, відповідач був ідентифікований ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів».

11 лютого 2021 року ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» виконало свої зобов`язання за договором позики, а саме перерахувало на банківський картковий рахунок відповідача № НОМЕР_1 грошові кошти у сумі 15000 гривень за посередництвом платіжної установи ТОВ «ФК «Фінекспрес». Зазначене підтверджується електронною платіжною інструкцією від 11 лютого 2021 року та довідкою ТОВ «ФК «Фінекспрес» № КД-000024808/ТНПП від 01 травня 2025 року.

Відповідно до п. 4.2 договору позики позичальник до моменту підписання договору вивчив цей договір та Правила надання грошових коштів у позику (на умовах повернення позики в кінці строку позики), що розміщені на сайті позикодавця, їх зміст, суть, об`єм зобов`язань сторін та наслідки укладення договору, а також зазначена в Правилах процедура і наслідки оформлення позичальником подовження строку користування позикою (пролонгація), йому зрозумілі.

Відповідно до пункту 6.5 Правил у разі неповернення, повернення не в повному розмірі або несвоєчасного повернення позики та процентів позикодавець має право нараховувати проценти у розмірі, передбаченому договором позики, за кожний день понадстрокового користування позикою, але в будь-якому випадку не більше 90 календарних днів.

Відповідачем умови договору належним чином не виконано. З урахуванням здійснених відповідачем платежів у сумі 4061 гривня у відповідача утворилась заборгованість за договором позики у загальному розмірі 46162 гривні, що складається з:

- 15000 гривень - заборгованість за основною сумою боргу;

- 31162 гривні - заборгованість за процентами.

26 жовтня 2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія управління активами» укладено договір факторингу № 2610, відповідно до якого ТОВ «Фінансова компанія управління активами» набуло права грошової вимоги до боржників, у тому числі за договором позики № 1795666 від 11 лютого 2021 року.

03 квітня 2023 року між ТОВ «Фінансова компанія управління активами» та ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» укладено договір факторингу № 030423-ФК, відповідно до якого ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» набуло права грошової вимоги до боржників, у тому числі за договором позики № 1795666 від 11 лютого 2021 року.

Відповідно до Реєстру прав вимог від 03 квітня 2023 року до договору факторингу № 030423-ФК ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 46270 гривень, з яких: 15000 гривень - сума заборгованості за основною сумою боргу, 31270 гривень - сума заборгованості за процентами.

Просить ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача заборгованість за договором позики у загальному розмірі 46162 гривні, що складається з:

- 15000 гривень - заборгованість за основною сумою боргу;

- 31162 гривні - заборгованість за процентами.

Ухвалою судді Святошинського районного суду м. Києва від 30 червня 2025 року справу передано за підсудністю до Солом`янського районного суду м. Києва.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 14 листопада 2025 року відкрито спрощене позовне провадження у справі.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 21 листопада 2025 року вирішено питання про витребування доказів у справі.

Відповідач у встановлений судом строк відзив на позовну заяву не подала.

Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, особи, які беруть участь у справі, не викликались.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що 11 лютого 2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір позики № 1795666 (на умовах повернення позики в кінці строку позики), відповідно до якого позикодавець зобов`язався передати позичальнику у власність грошові кошти шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов`язався повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики або достроково та сплатити позикодавцю проценти від суми позики.

Відповідно до п. 2 договору позики сторони погодили такі параметри позики: сума позики - 15000 гривень; строк позики (строк договору) - 30 днів; процентна ставка (базова) - 1,99 % в день (фіксована); дата надання позики - 11 лютого 2021 року; дата повернення позики (останній день) - 13 березня 2021 року; знижена процентна ставка - 0,99 % в день; процентна ставка за понадстрокове користування позикою (її частиною) - 2,70 % в день; орієнтовна реальна річна процентна ставка - 361,35 %; орієнтовна загальна вартість позики - 19455 гривень.

Згідно з п. 3 договору позики проценти нараховуються щоденно, включаючи дати отримання та повернення, на залишок позики.

Відповідно до п. 4.2 договору позики позичальник до моменту підписання договору вивчив цей договір та Правила надання грошових коштів у позику (на умовах повернення позики в кінці строку позики), у тому числі і на умовах фінансового кредиту, розміщені на сайті позикодавця, їх зміст, суть, об`єм зобов`язань сторін та наслідки укладення договору, а також зазначена в Правилах процедура і наслідки оформлення позичальником подовження строку користування позикою (пролонгація), йому зрозумілі.

Відповідно до пункту 5 договору позики він укладений дистанційно, в електронній формі, з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, шляхом надсилання електронного повідомлення про прийняття (акцепт) пропозиції, та підписаний накладенням електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Інші умови правочину регулюються Правилами, які є невід`ємною частиною договору (пункт 10 договору).

Договір позики підписано позичальником електронним підписом одноразовим ідентифікатором RvXavw2B1S, який, відповідно до довідки про ідентифікацію, був направлений позикодавцем 11 лютого 2021 року на електронну адресу позичальника, зазначену в договорі позики. Згідно з цією довідкою ОСОБА_1 ідентифікована ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів».

Пунктом 6.5 Правил надання грошових коштів у позику (на умовах повернення позики в кінці строку позики), затверджених рішенням загальних зборів учасників ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» 11 лютого 2021 року, передбачено, що у разі неповернення, повернення не в повному розмірі або несвоєчасного повернення позики та процентів позикодавець має право нараховувати на неповернуту позику (або її частину) проценти у розмірі, передбаченому договором позики, за кожний день понадстрокового користування позикою (або її частиною), починаючи з першого дня такого понадстрокового користування та закінчуючи днем повернення позики (або її частини) та процентів, але в будь-якому випадку не більше 90 календарних днів.

Пунктом 9.7 Правил передбачено, що якщо під час дії особливих умов виконання договору позики, встановлених для позичальника в рамках програми лояльності, позичальник порушить взяті на себе зобов`язання, такі особливі умови втрачають силу, а нараховані проценти підлягають перерахуванню за базовою процентною ставкою.

11 лютого 2021 року ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» перерахувало на картковий рахунок № НОМЕР_1 грошові кошти у сумі 15000 гривень за посередництвом платіжної установи ТОВ «ФК «Фінекспрес», що підтверджується електронною платіжною інструкцією від 11 лютого 2021 року, довідкою ТОВ «ФК «Фінекспрес» № КД-000024808/ТНПП від 01 травня 2025 року та листом ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» від 09 травня 2025 року № 9/05/25-34.

На запит суду АТ «Універсал Банк» надало відповідь від 27 листопада 2025 року, з якої вбачається, що на ім`я ОСОБА_1 банком емітовано платіжну картку № НОМЕР_1 , та надало виписку про рух коштів по картці за період з 11 лютого 2021 року по 14 лютого 2021 року.

З наданої банківської виписки вбачається, що 11 лютого 2021 року на картку № НОМЕР_1 зараховано грошові кошти у сумі 15000 гривень з призначенням «FinEx*Credit».

Відповідно до п. 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75, виписки з клієнтських рахунків є підтвердженням виконаних за операційний день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Таким чином, факт отримання відповідачем грошових коштів за договором позики у сумі 15000 гривень підтверджується належними та допустимими доказами.

26 жовтня 2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія управління активами» укладено договір факторингу № 2610, відповідно до якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» відступило, а ТОВ «Фінансова компанія управління активами» набуло права грошової вимоги до боржників за договорами позики, в тому числі за договором позики № 1795666 від 11 лютого 2021 року. Відповідно до Реєстру прав вимог № 2 від 26 жовтня 2021 року розмір заборгованості відповідача на момент відступлення права вимоги становив 46270 гривень, з яких 15000 гривень - заборгованість за тілом позики, 31270 гривень - заборгованість за процентами.

03 квітня 2023 року між ТОВ «Фінансова компанія управління активами» та ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» укладено договір факторингу № 030423-ФК, відповідно до якого ТОВ «Фінансова компанія управління активами» відступило, а ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» набуло права грошової вимоги до боржників, в тому числі за договором позики № 1795666 від 11 лютого 2021 року. Відповідно до Реєстру заборгованості від 03 квітня 2023 року до договору факторингу № 030423-ФК ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 46270 гривень, з яких 15000 гривень - заборгованість за тілом позики, 31270 гривень - заборгованість за процентами.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму.

Згідно зі ст. 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Згідно з ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами.

Відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 цього Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана, зокрема, шляхом надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону (ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

У ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема, електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачем укладено договір позики у формі електронного документа, підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором, з умовами якого відповідач ознайомилась та погодилась.

Відповідно до ч. 1 ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідач отримала грошові кошти за договором позики у сумі 15000 гривень, проте у встановлений договором строк позику не повернула. Доказів повернення суми позики відповідачем суду не надано. Права вимоги за договором позики перейшли до позивача на підставі договорів факторингу № 2610 від 26 жовтня 2021 року та № 030423-ФК від 03 квітня 2023 року.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за основною сумою боргу в розмірі 15000 гривень.

Позивач також просить стягнути з відповідача заборгованість за процентами в сумі 31162 гривні.

Відповідно до ч. 2 ст. 627 ЦК України у договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.

Згідно з ч. 8 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача.

Верховний Суд у постанові від 07 вересня 2026 року у справі № 552/672/23 сформулював висновки про те, що станом на час укладення договору про споживчий кредит у травні 2021 року була відсутня імперативна норма, яка б обмежувала розмір процентів за користування кредитом у договорі про споживчий кредит та дозволяла б застосувати конструкцію нікчемності умови договору про споживчий кредит. За відсутності підстав для застосування конструкції нікчемності умови до правових способів коригування процентів за користування кредитом у такому договорі з урахуванням змісту ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» належать: оспорюваність умови чи договору про споживчий кредит; зміна договору про споживчий кредит; тлумачення умов договору про споживчий кредит. «Суд без позовної вимоги споживача може застосовувати такий правовий засіб коригування процентів за користування кредитом в договорі про споживчий кредит як тлумачення умов договору про споживчий кредит, в разі наявності в договорі нечітких або двозначних положень. Оскільки при застосуванні умов договору при вирішенні спору суд здійснює тлумачення змісту договору, навіть за відсутності позовної вимоги про тлумачення змісту договору». Водночас оспорюваність умови чи договору про споживчий кредит або зміну договору про споживчий кредит суд без відповідної позовної вимоги споживача застосувати не може.

У зазначеній справі Верховний Суд дійшов висновку, що умови договору, які одночасно передбачали нарахування процентів за різними (зростаючими) процентними ставками та фіксований розмір процентів, погоджений сторонами у додатку до договору, є нечіткими або двозначними, оскільки передбачають кілька варіантів тлумачення щодо розміру процентів, а тому підлягає застосуванню правило ч. 8 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» і стягненню підлягають проценти в розмірі, погодженому сторонами в додатку до договору.

Правила Закону України від 22 листопада 2023 року № 3498-IX про максимальний розмір денної процентної ставки поширюються на договори, укладені до 24 грудня 2023 року, лише у разі, якщо строк кредитування чи строк, на який надається кредит, було продовжено після 24 грудня 2023 року.

Доказів продовження строку позики за договором позики № 1795666 від 11 лютого 2021 року після 24 грудня 2023 року матеріали справи не містять, а тому зазначені правила до спірних правовідносин не застосовуються.

У п. 2 договору позики, який є єдиним документом, підписаним відповідачем, сторони одночасно зазначили три різні процентні ставки - базову (1,99 % в день), знижену (0,99 % в день) та ставку за понадстрокове користування позикою (2,70 % в день), і водночас визначили орієнтовну загальну вартість позики в сумі 19455 гривень, яка складається із суми позики 15000 гривень та процентів за користування позикою протягом строку позики в сумі 4455 гривень. Строк позики (строк договору) визначено в 30 днів з датою повернення позики 13 березня 2021 року.

Проте, можливість нарахування процентів за базовою ставкою замість зниженої, а також нарахування процентів за ставкою 2,70 % в день за понадстрокове користування позикою протягом 90 календарних днів передбачена не договором позики, а Правилами надання грошових коштів у позику, розміщеними на сайті позикодавця (пункти 6.5, 9.7 Правил).

Такі умови договору є нечіткими та двозначними, а тому відповідно до ч. 8 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» підлягають тлумаченню на користь споживача. З урахуванням висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 07 вересня 2026 року у справі № 552/672/23, суд вважає, що розмір процентів, які має сплатити відповідач за договором позики, визначається загальною вартістю позики, погодженою сторонами безпосередньо в договорі, та становить 4455 гривень.

З позову вбачається, що відповідачем на погашення заборгованості за договором позики сплачено 4061 гривня, які, з урахуванням того, що заборгованість за основною сумою боргу залишилась у розмірі 15000 гривень, зараховані позикодавцем у погашення процентів.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за процентами в розмірі 394 гривні (4455 - 4061 = 394).

Доказів на спростування наданого позивачем розрахунку заборгованості за основною сумою боргу відповідачем суду не надано.

З огляду на наведене, позовна заява підлягає частковому задоволенню.

З урахуванням часткового задоволення позову та відповідно до статті 141 ЦПК України стягненню з відповідача також підлягає сплачений позивачем судовий збір у розмірі 2422 гривні 40 копійок.

Позивач також просить стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу в розмірі 3500 гривень.

Відповідно до частин 1-3 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Частиною 2 цієї статті передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу стороною позивача надано суду письмові докази.

У матеріалах справи міститься договір про надання правничої допомоги № 01-11/24 від 01 листопада 2024 року, укладений між ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» та адвокатом Ткаченко Ю.О., витяг з акта № 13-П приймання-передачі наданої правничої допомоги від 16 травня 2025 року, платіжна інструкція від 19 травня 2025 року № 579934714.1 про оплату правничої допомоги згідно з актом № 13-П, ордер серії АХ № 1149961 від ТОВ «Фінпром Маркет» на адвоката Ткаченко Ю.О. та копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю Ткаченко Ю.О.

Згідно з частинами 4-6 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Стороною відповідача не заявлялося клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу.

За таких обставин, вимога про стягнення витрат на правничу допомогу в розмірі 3500 гривень з відповідача на користь позивача підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 509, 512, 514, 516, 526, 530, 610, 612, 627, 629, 639, 1046, 1048, 1049 ЦК України, ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів», ст. 5, 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», ст. 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», ст. 12, 13, 76-81, 137, 141, 178, 259, 263-265, 268, 273, 279 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» (м. Ірпінь, вул. Михайла Стельмаха, 9-А, офіс 204) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» (м. Ірпінь, вул. Михайла Стельмаха, 9-А, офіс 204) заборгованість за договором позики в розмірі 15000 гривень, заборгованість за процентами в сумі 394 гривні, витрати на правничу допомогу в сумі 3500 гривень та судовий збір у розмірі 2422 гривні 40 копійок.

У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: