Рішення від 25 жовтня 2026 р. у справі №759/19607/26 — Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/19607/26

пр. № 2/759/12650/26

26 жовтня 2026 року суддя Святошинського районного суду м. Києва Бабич Н.Д., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства "Укрсиббанк" до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок вчинення кримінального правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

30.06.2026 р. до суду надійшов вказаний позов, в якому позивач просив стягнути майнову шкоду заподяну в результаті наслідок кримінального правопорушення в розмірі 104 900.50 грн. Позовні вимоги мотивовано заподіянням шкоди в результаті кримінального правопорушення відповідачем.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.07.2026 визначено головуючого суддю Бабич Н.Д.

Ухвалою суду від 23.07.2026 року відкрито провадження в справі за правилами спрощеного провадження без виклику сторін.

Позивачу направлялася копія ухвали про відкриття провадження та про розгляд справи в порядку спрощеного провадження.

Відповідачу направлялася копія ухвали суду про відкриття провадження та про розгляд справи в порядку спрощеного провадження, яка повернулася не врученою.

Відповідач заяву із запереченнями про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження та відзиву на позовну заяву до суду не направила.

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

Строки для подання відзиву та відповіді на відзив закінчились, а тому відповідно до частини восьмої статті 178 ЦПК України та частини п`ятої статті 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного провадження за наявними у справі матеріалами.

Суд, дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

Рішенням Європейського суду з прав людини визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням її справи, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки, оскільки одним із критеріїв «розумності строку» є саме поведінка заявника. Так, суд покладає на заявника лише обов`язок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, які безпосередньо його стосуються, утримуватися від виконання заходів, що затягують провадження у справі, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для пришвидшення процедури слухання. Одним із таких прикладів, коли поведінка заявників стала однією з причин затягування розгляду справи, є рішення Європейського суду з прав людини «Чікоста і Віола проти Італії».

Відповідно до ч. 1-5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені судом.

Суд , дослідивши докази у справі, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

Як встановлено судом, ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 12.03.2026 р. ОСОБА_1 звільнена від кримінальної відповідальності за ч. 3 ст. 357, ч. 1 ст. 190 КК України на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України та кримінальне провадження №112018100080004299 від 25.05.2018 року по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 357, ч. 1 ст. 190 КК України було закрите в зв`язку із закінченням строків давності, передбачених ст. 49 КК України.

Як вбачається з даної ухвали питання стосовно цивільного позову судом не вирішувалось.

Під час кримінального провадження встановлено, що ОСОБА_1 підозрюється в тому, що вона в період часу з 17.11.2017 по 12.12.2017, знаходячись на території Святошинського району м. Києва, шляхом обману, заволоділа чужим майном, яке належить АТ «Укрсиббанк» (код ЄДРПОУ 09807750), завдавши останньому майнову шкоду на загальну суму 104 900, 50 грн.

Так, ОСОБА_1 , у невстановлені дізнанням час та місці, але не пізніше 17.11.2017, шляхом знахідки, придбала поліетиленовий пакет, в якому знаходились: паспорт громадянки України на бланку серії НОМЕР_1 , виданий Шевченківським РУ ГУМВС України в м. Києві 20.05.2014у на ім`я ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з карткою фізичної особи-платника податків № НОМЕР_2 на ім`я ОСОБА_2 , паспорт громадянки України на бланку серії НОМЕР_3 , виданий Лебединським МРВ УМВС України в Сумській обл. 03.09.1999 на ім`я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з карткою фізичної особи-платника податків № НОМЕР_4 на ім`я ОСОБА_3 , а також паспорт громадянки України серії НОМЕР_5 , виданий Лугинським РВ УМВС України в Житомирській обл. 10.02.1996 на ім`я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з карткою фізичної особи-платника податків № НОМЕР_6 на ім`я ОСОБА_4 . Оглянувши знайдені документи, ОСОБА_1 виявила схожість власних рис обличчя з зовнішністю осіб, які були зображені на наявних в паспортах фотокартках, вирішивши незаконно заволодіти вищевказаними важливими особистими документами на ім`я ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , з метою їх подальшого особистого використання.

Незабаром ОСОБА_1 дізналась про надання АТ «Укрсиббанк» (код ЄДРПОУ 09807750) споживчих кредитів на придбання побутової техніки в мережі магазинів «ROZETKA» та, не маючи постійного місця роботи та інших джерел доходів, вирішила заволодіти, шляхом обману, даним чужим майном, а саме грошовими коштами АТ «Укрсиббанк».

З цією метою, ОСОБА_1 , 17.11.2017, у невстановлений дізнанням час, взявши паспорт громадянки України на бланку серії НОМЕР_1 , виданий Шевченківським РВ ГУ МВС України в м. Києві 20.05.2014 року на ім`я ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з карткою фізичної особи-платника податків № НОМЕР_2 на ім`я ОСОБА_2 , прибула до відділення № 761 АТ «Укрсиббанк», розташованого за адресою: м. Київ, пр. Леся Курбаса, 5-В, де звернулась до фінансового консультанта АТ «Укрсиббанк» Цибух В.В. , повідомивши про своє бажання отримати кредит на попередньо обраний нею товар, а саме: холодильник «Samsung RB33J3201SA», вартістю 14 399 грн., який реалізується ТОВ ОТК «Європлюс», який є оператором роздрібної мережі магазинів «ROZETKA», надавши на підтвердження своєї особи оригінали вищевказаних документів. Будучи введеною в оману ОСОБА_1 , фінансовий консультант АТ «Укрсиббанк» Цибух В.В. уклала з останньою від імені АТ «Укрсиббанк» договір про надання споживчого кредиту №941509860000 від 17.11.2017, на підставі якого остання отримала в ТОВ ОТК «Європлюс» товар, а саме: холодильник «Samsung RB33J3201SA», яким розпорядилась на власний розсуд, умисно не виконавши в подальшому своїх зобов`язань за кредитним договором, чим завдала АТ «Укрсиббанк» (код ЄДРПОУ 09807750) майнову шкоду на суму 14 399 грн.

Продовжуючи далі свої протиправні дії, спрямовані на заволодіння, шляхом обману, чужим майном, а саме: грошовими коштами АТ «Укрсиббанк», ОСОБА_1 , 12.12.2017, у невстановлений дізнанням час, взявши паспорт громадянки України на бланку серії НОМЕР_3 , виданий Лебединським МРВ УМВС України в Сумській обл. 03.09.1999 на ім`я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з карткою фізичної особи-платника податків № НОМЕР_4 на ім`я ОСОБА_3 , прибула до відділення № 290 АТ «Укрсиббанк», розташованого за адресою: м. Київ, пр. Перемоги, 71/2, де звернулась до фінансового консультанта АТ «Укрсиббанк» Йовко Ю.М. , повідомивши про своє бажання отримати кредит на попередньо обраний нею товар, а саме: холодильник «Samsung RB33J3201SA», вартістю 14 419 грн., який реалізується ТОВ ОТК «Європлюс», надавши на підтвердження своєї особи оригінали вищевказаних документів. Будучи введеною в оману ОСОБА_1 , фінансовий консультант АТ «Укрсиббанк» Йовко Ю.М. уклала з останньою від імені АТ «Укрсиббанк» договір про надання споживчого кредиту № 94198069000 від 12.12.2017, на підставі якого остання отримала в ТОВ ОТК «Європлюс» товар, а саме: холодильник «Samsung RB33J3201SA», яким розпорядилась на власний розсуд, умисно не виконавши в подальшому своїх зобов`язань за кредитним договором, чим завдала АТ «Укрсиббанк» (код ЄДРПОУ 09807750) майнову шкоду на суму 14 419 грн., а всього на загальну суму 27 117 грн.

Продовжуючи далі свої протиправні дії, спрямовані на заволодіння, шляхом обману, чужим майном, а саме: грошовими коштами АТ «Укрсиббанк», ОСОБА_1 , цього ж дня, 12.12.2017, у невстановлений дізнанням час, взявши паспорт громадянки України серії НОМЕР_5 , виданий Лугинським РВ УМВС України в Житомирській обл. 10.02.1996 на ім`я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з карткою фізичної особи-платника податків № НОМЕР_6 на ім`я ОСОБА_4 , прибула до відділення № 993 АТ «Укрсиббанк», розташованого за адресою: м. Київ, пр. Академіка Палладіна, 18/30, де звернулась до фінансового консультанта АТ «Укрсиббанк» Коханенко А.С. , повідомивши про своє бажання отримати кредит на попередньо обраний нею товар, а саме: духову шафу електричну «Hotpoint Ariston FA2 544 JC IX HA» та пральну машину «Whirlpool AWS 63013», на загальну суму 12 698 грн., які реалізуються ТОВ ОТК «Європлюс», надавши на підтвердження своєї особи оригінали вищевказаних документів. Будучи введеною в оману ОСОБА_1 , фінансовий консультант АТ «Укрсиббанк» Коханенко А.С. , уклала з останньою від імені АТ «Укрсиббанк» договір про надання споживчого кредиту № 94198928000 від 12.12.2017, на підставі якого остання отримала в ТОВ ОТК «Європлюс» товар, а саме: духову шафу електричну «Hotpoint Ariston FA2 544 JC IX HA» та пральну машину «Whirlpool AWS 63013», якими розпорядилась на власний розсуд, умисно не виконавши в подальшому своїх зобов`язань за кредитним договором, чим завдала АТ «Укрсиббанк» (код ЄДРПОУ 09807750) майнову шкоду на загальну суму 12 698 грн., а всього на загальну суму 41 516 грн.

Отже, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), тобто кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України.

Крім того, ОСОБА_1 , у невстановлені дізнанням місці та час, але не пізніше 17.11.2017, незаконно заволоділа паспортами та іншими важливими особистими документами ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

Так, ОСОБА_1 , у невстановлені дізнанням час та місці, але не пізніше 17.11.2017, шляхом знахідки, придбала поліетиленовий пакет, в якому знаходились: паспорт громадянки України на бланку серії НОМЕР_1 , виданий Шевченківським РУ ГУМВС України в м. Києві 20.05.2014у на ім`я ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з карткою фізичної особи-платника податків № НОМЕР_2 на ім`я ОСОБА_2 , паспорт громадянки України на бланку серії НОМЕР_3 , виданий Лебединським МРВ УМВС України в Сумській обл. 03.09.1999 на ім`я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з карткою фізичної особи-платника податків № НОМЕР_4 на ім`я ОСОБА_3 , а також паспорт громадянки України серії НОМЕР_5 , виданий Лугинським РВ УМВС України в Житомирській обл. 10.02.1996 на ім`я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з карткою фізичної особи-платника податків № НОМЕР_6 на ім`я ОСОБА_4 .

Оглянувши знайдені документи, ОСОБА_1 виявила схожість власних рис обличчя з зовнішністю осіб, які були зображені на наявних в паспортах фотокартках, вирішивши незаконно заволодіти вищевказаними важливими особистими документами на ім`я ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , з метою їх подальшого особистого використання.

Усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та розуміючи, що вищевказані документи на ім`я ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , є важливими особистими документами, втрата яких істотно ускладнює реалізацію останнім своїх прав, свобод та законних інтересів, не вживши жодних заходів, спрямованих на встановлення місцезнаходження власника вищевказаних документів чи повернення їх останнім в інший спосіб, ОСОБА_1 привласнила паспорт громадянки України на бланку серії НОМЕР_1 , виданий Шевченківським РУ ГУМВС України в м. Києві 20.05.2014у на ім`я ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з карткою фізичної особи-платника податків № НОМЕР_2 на ім`я ОСОБА_2 , паспорт громадянки України на бланку серії НОМЕР_3 , виданий Лебединським МРВ УМВС України в Сумській обл. 03.09.1999 на ім`я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з карткою фізичної особи-платника податків № НОМЕР_4 на ім`я ОСОБА_3 , а також паспорт громадянки України серії НОМЕР_5 , виданий Лугинським РВ УМВС України в Житомирській обл. 10.02.1996 на ім`я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з карткою фізичної особи-платника податків № НОМЕР_6 на ім`я ОСОБА_4 , після чого з місця вчинення кримінального проступку зникла, розпорядившись вищевказаними важливими особистими документами на власний розсуд.

Отже, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні незаконного заволодіння паспортом та іншим важливим особистим документом, тобто у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 3 ст. 357 КК України.

Відповідно до ч.6 ст.82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Таким чином ухвала Святошинського районного суду м. Києва від 12.03.2026 у кримінальній справі №759/4823/26 про закриття кримінального провадження і звільнення ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності є обов`язковою для суду в питанні, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цими особами.

З огляду на приписи ч.6 ст.82 ЦПК України ті обставини, що ОСОБА_1 було вчинено дії щодо заволодіння чужим майном, доказуванню не підлягають.

Згідно ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені у постановах Верховного Суду.

Згідно пункту 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1989 року №3 «Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, і стягнення безпідставно нажитого майна» при розгляді в порядку цивільного судочинства позову, що випливає з кримінальної справи, суд згідно з роз`ясненням, даним у п.3 постанови № 11 Пленуму Верховного Суду України від 29 грудня 1976 року "Про судове рішення", визначає суми, що підлягають стягненню на відшкодування шкоди, з урахуванням доказів, як наявних у кримінальній справі, так і додатково представлених сторонами і зібраних з ініціативи суду.

Тому при розгляді справи по суті дослідженню підлягають докази, які містяться в даній цивільній справі та в кримінальній справі №759/4823/26 з якої цей позов випливає.

Дослідження доказів, які містяться в кримінальній справі, не є збиранням доказів в значенні ч.7 ст.81 ЦПК України.

Вирішуючи питання про розмір завданих позивачу вчиненням кримінальних правопорушень збитків, суд встановив наступне.

Згідно даних обвинувального акту ОСОБА_1 , протиправно заволоділа чужим майном, яке належить АТ «Укрсиббанк» (код ЄДРПОУ 09807750), завдавши майнову шкоду на загальну суму 104 900,50 грн.

Відповідно до ч.1 ст 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст 22 ЦК України збитками є: доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Так відповідно до розрахунку позивача, за кредитним договором № 94150986000 від 17.11.2017 р., за відповідачем станом на 15.06.2026 р. рахується заборгованість 21 569,79 грн., з яких: 14 399,00 грн. - тіло кредиту, 1 420,79 грн. - проценти за користування кредитом, та 5 750, 00 грн. - комісії, за кредитним договором № 94198069000 від 12.12.2017 р., за відповідачем станом на 15.06.2026 р. рахується заборгованість 23 412.37 грн., з яких14 419.00 грн. - тіло кредиту, 1 353.37 грн. - проценти за користування кредитом, та 7 640, 00 грн. - комісії, та за кредитним договором № 94198928000 від 12.12.2017 р., за відповідачем станом на 14.06.2026 р. рахується заборгованість 59 918.34 грн., з яких 13 332.90 грн. - тіло кредиту, 46 585.44 грн. - проценти за користування кредитом.

Відповідач не скористалася своїми правами, передбачені ст.ст. 76-83, 174, 191 ЦПК України та не надала суду заперечень щодо вимог позивача та доказів на їх спростування. Конституцією України передбачено, що всі рівні перед законом і судом; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (статті 24 та 129).

Виходячи зі змісту ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків.

Враховуючи, що при вирішенні цивільних справ судами враховується стандарт доказування «більшої вірогідності", тому оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності та співставленні, належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також їх достатності та взаємному зв`язку, розглядаючи справу в межах позовних вимог, суд приходить до висновку про необхідність стягнути з відповідача на користь позивача104900,50 грн. на відшкодування завданої ним шкоди.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На час звернення позивача з позовом до суду сума судового збору за даним позовом становила 3 328,00 грн. (1,5% ціни позову, але не менше одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб).

В силу вимог п.6 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» позивачі у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення, від сплати судового збору звільнені. Тому позивачем при зверненні з даним позовом до суду судовий збір не було сплачено.

Відповідно, з відповідача необхідно стягнути на користь держави судовий збір у розмірі 3 328,00 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 12, 13, 76, 81, 89, 137, 141, 247, 259, 263, 264, 265, 274, 279, 280, 281, 282, 283 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Акціонерного товариства "Укрсиббанк" до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок вчинення кримінального правопорушення, - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "Укрсиббанк» матеріальні збитки заподіяні внаслідок вчинення кримінального правопорушення у розмірі 104 900,50 грн. (сто чотири тисяч дев`ятсот) грн. 50 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 3 328 (три тисячі триста двадцять вісім) грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів шляхом подачі апеляційної скарги.

Зазначити дані позивача: Акціонерне товариство "Укрсиббанк", код ЄДРПОУ 09807750, місцезнаходження: м. Київ, вул. Ореста Васкула, 21, каб. 313;

Зазначити дані відповідача: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: в матеріалах справи відсутній, адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя Бабич Н.Д.