Рішення від 25 жовтня 2026 р. у справі №755/1642/25 — Дніпровський районний суд міста Києва

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №:755/1642/25

Провадження №: 2/755/1629/26

"26" жовтня 2026 р. Дніпровський районний суд міста Києва у складі головуючого - судді Коваленко І. В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у письмовому провадженні) цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» (код ЄДРПОУ: 37739041, адреса місцезнаходження: 02094, м. Київ, вул. Гната Хоткевича, буд. 20) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: відомості відсутні, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за комунальні послуги, -

В С Т А Н О В И В:

Рух справи та процесуальні дії суду

21 січня 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція», від імені та в інтересах якого діє уповноважений представник Гречан Марина Василівна, звернулося до Дніпровського районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_1 , у якому просить стягнути з відповідача заборгованість за послуги з постачання теплової енергії, гарячої води та абонентської плати у розмірі 17 669,62 грн, інфляційну складову боргу в розмірі 683,95 грн, три відсотки річних від простроченої суми в розмірі 110,67 грн, а всього - 18 464,24 грн.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30 січня 2025 року для розгляду зазначеної позовної заяви визначено головуючого суддю Яровенко Н. О.

На виконання вимог частини шостої статті 187 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) судом було направлено запит щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи - відповідача у справі.

Згідно з відповіддю Відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації № 125818924 від 07 лютого 2025 року, місце проживання відповідача ОСОБА_1 зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 10 лютого 2025 року під головуванням судді ОСОБА_2 вказану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у письмовому провадженні).

У зв`язку зі звільненням судді ОСОБА_2 з посади судді Дніпровського районного суду міста Києва на підставі рішення Вищої ради правосуддя від 11 грудня 2025 року № 2645/0/15-25, розпорядженням керівника апарату Дніпровського районного суду міста Києва № 1178 від 26 березня 2026 року було призначено проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи.

14 квітня 2026 року на підставі протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями цивільну справу передано в провадження судді Коваленко І. В.

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 15 квітня 2026 року під головуванням судді Коваленко І. В. вказану цивільну справу прийнято до свого провадження, розгляд справи ухвалено продовжити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.

Оскільки розгляд справи відбувався в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, судове засідання у справі не проводилося та особи, які беруть участь у справі, не викликалися. Судовий розгляд здійснювався на підставі наявних у суду матеріалів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України.

Щодо процесуального статусу відповідача та належного повідомлення

Суд направляв за адресою зареєстрованого місця проживання відповідача копію ухвали про відкриття провадження у справі разом із копією позовної заяви та доданими до неї документами рекомендованим листом із повідомленням про вручення. Тим самим суд у повному обсязі виконав покладений на нього обов`язок інформувати учасників справи про її розгляд.

Як убачається з матеріалів справи, надіслані судом копії документів повернулися на адресу суду без вручення адресату з відміткою оператора поштового зв`язку Акціонерного товариства «Укрпошта» «за закінченням терміну зберігання» від 24 березня 2025 року та від 31 серпня 2026 року (штрихові кодові ідентифікатори відправлення 0610231793111 та R067178504972).

Відповідно до частини шостої статті 128 ЦПК України, судова повістка, а в разі розгляду справи за правилами спрощеного провадження без виклику сторін - копія ухвали про відкриття провадження та копія позовної заяви з додатками, надсилаються за адресою зареєстрованого місця проживання чи перебування фізичної особи, яка не має статусу підприємця.

Відповідно до частини першої статті 5 Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні» громадянин України зобов`язаний протягом 30 календарних днів після прибуття до нового місця проживання задекларувати або зареєструвати його.

За змістом пунктів 4 та 5 Порядку декларування та реєстрації місця проживання (перебування), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2022 року № 265, особа може зареєструвати своє місце проживання лише за однією адресою. За адресою задекларованого або зареєстрованого місця проживання з особою ведеться офіційне листування та здійснюється вручення офіційної кореспонденції.

Судова кореспонденція є офіційною, тому повинна надсилатися саме за адресою зареєстрованого місця проживання.

Відповідно до пункту 4 частини восьмої статті 128 ЦПК України, днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Згідно з частиною першою статті 131 ЦПК України, у разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому суду адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не перебуває.

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що надсилання листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а в цьому випадку - суду. Близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б.

Оцінюючи можливість розгляду справи за таких обставин, суд виходить з того, що відповідно до статті 55 Конституції України та статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) держава має позитивні зобов`язання перед людиною забезпечувати розгляд справи впродовж розумного строку. Особа, яка звертається до суду, має законні очікування, що справу буде розглянуто. Поведінка відповідача не може стати на заваді виконанню обов`язку суду розглянути справу та вирішити спір.

Однак із гарантій статті 6 Конвенції випливає як право позивача на розгляд справи впродовж розумного строку, так і право відповідача знати про судове провадження, розпочате проти нього.

Суд звертає увагу, що одержання учасником справи належним чином надісланої судової кореспонденції перебуває поза сферою контролю суду. У свою чергу, особа, яка зареєструвала своє місце проживання за певною адресою, діючи розумно та добросовісно, повинна дбати про те, щоб мати змогу отримувати надіслану їй кореспонденцію своєчасно. У разі виникнення перешкод адресат міг, зокрема, подати заяву про пересилання або доставку адресованих йому поштових відправлень на іншу адресу. Це передбачено пунктами 108 та 109 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 року № 270.

Отже, для добросовісного адресата існує чіткий механізм забезпечення права на отримання офіційної кореспонденції незалежно від того, проживає він за певною адресою чи ні. Натомість у суду немає жодного інструменту забезпечити вручення судової кореспонденції учаснику справи, який не бажає її отримувати або не проживає за зареєстрованою адресою.

З огляду на це, неотримання судової кореспонденції відповідачем через власну бездіяльність не може бути перешкодою для розгляду справи.

Відповідно до частини дев`ятої статті 130 ЦПК України, особа, яка відмовилася одержати судову повістку, вважається повідомленою. У судовій практиці повернення листів за закінченням строку зберігання, якщо їх було надіслано на правильну та актуальну адресу, прирівнюється до відмови від їх отримання.

Зважаючи на те, що відповідача належним чином повідомлено про розгляд справи за її зареєстрованим місцем проживання, суд вважає, що гарантії статті 6 Конвенції щодо відповідача повністю дотримано і справу може бути розглянуто по суті.

Будь-яких заяв чи клопотань від відповідача до суду не надійшло, у зв`язку з чим суд позбавлений можливості встановити її правову позицію щодо предмета спору.

Відповідно до частини восьмої статті 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Доводи позовної заяви

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що ТОВ «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» є виконавцем послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води для споживачів установленої зони теплопостачання Дніпровського та Дарницького районів міста Києва. Надання вказаних послуг здійснюється, зокрема, до багатоквартирного житлового будинку АДРЕСА_2 . Відповідач ОСОБА_1 є споживачем послуг за особовим рахунком, відкритим за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивач вказує, що правовідносини між сторонами врегульовані нормами Закону України «Про житлово-комунальні послуги». Публічний договір про надання послуг був опублікований в офіційному друкованому виданні - газеті «Хрещатик» від 06.08.2014 року (№ 111 (4511)), а згодом нова редакція типових індивідуальних договорів була розміщена на офіційному вебсайті ТОВ «Євро-Реконструкція» 13 жовтня 2021 року. Споживач приєднався до умов цього договору шляхом фактичного споживання послуг та отримання теплоресурсів.

Представник позивача зазначає, що відповідач належним чином не виконувала свої зобов`язання щодо своєчасної та повної оплати вартості отриманих теплоресурсів. У зв`язку з цим за період з жовтня 2020 року по 30 листопада 2024 року утворилася заборгованість у розмірі 17 669,62 грн. Посилаючись на норми статей 11, 322, 509, 525, 526 Цивільного кодексу України та статтю 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», позивач наголошує, що відсутність письмово укладеного договору або відмова від його підписання не звільняє споживача від обов`язку оплатити фактично надані послуги. На підставі частини другої статті 625 ЦК України, позивач нарахував відповідачу за період прострочення інфляційну складову боргу в розмірі 683, 95 грн та 3% річних у розмірі 110, 67 грн.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, всебічно, повно та об`єктивно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 є власником (користувачем) житлового приміщення - квартири АДРЕСА_3 .

Відповідно до відповіді Відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації № 125818924 від 07 лютого 2025 року, вказана квартира є офіційно зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання відповідача.

За цією адресою на ім`я ОСОБА_1 відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 для оплати житлово-комунальних послуг, а опалювальна площа вказаного житлового приміщення становить 21,5 кв. м.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» є суб`єктом господарювання, який у встановленому законом порядку здійснює господарську діяльність з виробництва, транспортування та постачання теплової енергії, а також є виконавцем комунальних послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води для споживачів установленої зони теплопостачання Дніпровського та Дарницького районів міста Києва, у тому числі для багатоквартирного житлового будинку АДРЕСА_4 .

З метою врегулювання правовідносин щодо надання житлово-комунальних послуг, позивачем в офіційному друкованому виданні - газеті «Хрещатик» від 06.08.2014 року за № 111 (4511) було опубліковано Публічний договір про надання послуг з централізованого опалення та послуг з централізованого постачання гарячої води.

У подальшому, у зв`язку зі змінами в законодавстві, 13 жовтня 2021 року на офіційному вебсайті ТОВ «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» було розміщено нову редакцію Індивідуального договору про надання послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води (за типом публічної оферти), який є відкритим для приєднання.

Як встановлено судом та підтверджується долученими до матеріалів справи помісячними бухгалтерськими розрахунками підприємства, протягом усього спірного періоду позивач належним чином виконував свої зобов`язання щодо забезпечення безперебійного виробництва та постачання теплоресурсів до будинку АДРЕСА_4 та безпосередньо до квартири АДРЕСА_5 .

Позивачем здійснювалося постачання теплової енергії на потреби опалення, постачання гарячої води, а також надавалися послуги з абонентського обслуговування. Жодних претензій, актів-претензій чи скарг від відповідача щодо неналежної якості надання послуг чи їх ненадання на адресу позивача не надходило, в матеріалах справи такі документи відсутні.

Натомість відповідач ОСОБА_1 в порушення вимог чинного законодавства України та умов публічного договору, обов`язки щодо своєчасної та повної оплати вартості спожитої теплової енергії, гарячої води, а також пов`язаної з ними абонентської плати належним чином не виконувала, кошти на рахунок підприємства не перераховувала, допускаючи тривале прострочення платежів.

Згідно з наданими позивачем детальними розрахунками заборгованості, за відповідачем за особовим рахунком № НОМЕР_1 за період з жовтня 2020 року по 30 листопада 2024 року утворилася заборгованість, яка за видами послуг становить: за послуги з постачання теплової енергії - 11 090,74 грн; за послуги з постачання гарячої води - 4 784,31 грн; за плату за абонентське обслуговування (з листопада 2021 року по листопад 2024 року) - 1 794,57 грн. Загальна сума основної заборгованості відповідача перед позивачем становить 17 669,62 грн.

З метою досудового врегулювання спору позивач направляв на адресу відповідача претензію-вимогу про необхідність погашення сформованого боргу, яка була залишена відповідачем без реагування та задоволення.

У зв`язку з тривалим невиконанням відповідачем грошових зобов`язань, позивачем на підставі частини другої статті 625 Цивільного кодексу України за період прострочення, обмежений датою 23.02.2022 року, було нараховано: три відсотки річних від простроченої суми в загальному розмірі 110,67 грн (з яких: 81,70 грн - за теплову енергію, 28,12 грн - за гарячу воду, 0,85 грн - за абонентську плату); інфляційну складову боргу в загальному розмірі 683,95 грн (з яких: 540,14 грн - за теплову енергію, 132,82 грн - за гарячу воду, 10,99 грн - за абонентську плату).

Загальна сума, що заявлена позивачем до стягнення, становить 18 464,24 грн.

Будь-яких доказів, які б спростовували наданий позивачем розрахунок заборгованості, відображали інші об`єми споживання чи свідчили про належне і повне виконання відповідачем обов`язку з оплати вказаних комунальних послуг, матеріали справи не містять і відповідачем суду надано не було.

Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права

Всебічно, повно та об`єктивно дослідивши матеріали справи, оцінивши надані позивачем письмові докази в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі, виходячи з таких мотивів.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі статтями 509, 526 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 ЦК України встановлено імперативне правило, згідно з яким одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 599 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За приписами статті 322 ЦК України, на власника покладається тягар утримання майна, що належить йому. Цей обов`язок включає в себе в тому числі й фінансування витрат на комунальні послуги, які забезпечують життєдіяльність та належний технічний стан житлового приміщення.

Згідно з частиною третьою статті 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються на рівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.

Правовідносини, що виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг, регулюються спеціальним Законом України «Про житлово-комунальні послуги» № 2189-VIII.

Відповідно до пункту 5 частини провели статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Згідно з частиною першою статті 9 вказаного Закону, споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Згідно з пунктом 11 частини першої статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», плата за абонентське обслуговування - це платіж, який споживач сплачує виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором про надання комунальних послуг у багатоквартирному будинку для відшкодування витрат виконавця, пов`язаних з укладенням договору про надання комунальної послуги, здійсненням розподілу обсягу спожитих послуг між споживачами та веденням обліку. Нараховані позивачем суми плати за абонентське обслуговування повністю відповідають положенням Правил надання послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води.

Аналізуючи характер правовідносин між сторонами, суд наголошує, що відсутність підписаного між ТОВ «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» та ОСОБА_1 договору у формі єдиного двостороннього письмового документа не звільняє відповідача від обов`язку оплати спожитих послуг. Правовідносини між виконавцем та споживачем виникли на підставі публічної оферти та факту приєднання відповідача до умов типового індивідуального договору через отримання відповідного теплоресурсу та гарячої води за місцем її офіційної реєстрації та проживання. Більш того, сам по собі факт відсутності договору чи відмова від його підписання не можуть бути підставою для звільнення споживача від оплати за фактично надані послуги.

Зазначений висновок повністю узгоджується із сталою та послідовною судовою практикою Верховного Суду. Зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07 липня 2020 року у справі № 712/8916/17, а також у постановах Верховного Суду від 15 березня 2018 року у справі № 401/710/15-ц та від 15 березня 2023 року у справі № 214/5638/21 викладено правову позицію, відповідно до якої споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними, а відсутність письмового договору на надання житлово-комунальних послуг не є підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Суд перевірив надані позивачем розрахунки заборгованості за послуги з постачання теплової енергії, гарячої води та абонентського обслуговування за особовим рахунком № НОМЕР_1 (адреса надання послуг: АДРЕСА_1 ) за період з жовтня 2020 року по 30 листопада 2024 року у загальному розмірі основного боргу 17 669,62 грн.

Розрахунки виконано відповідно до встановлених тарифоутворюючими органами ставок, вони є деталізованими по місяцях, арифметично правильними та повністю підтвердженими відомостями з особового рахунку відповідача.

Оскільки відповідач не надала жодних доказів на спростування цих розрахунків, вимога про стягнення суми основного боргу підлягає задоволенню.

Щодо вимог позову про стягнення інфляційної складової боргу в розмірі 683,95 грн та 3% річних у розмірі 110,67 грн, нарахованих до 23.02.2022 року, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За своєю правовою природою передбачене вказаною нормою право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та 3% річних є особливою мірою цивільно-правової відповідальності боржника за порушення грошового зобов`язання та способом захисту майнового права кредитора. Воно спрямоване на відшкодування матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та на отримання компенсації від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами.

Суд здійснив перевірку нарахування інфляційних збитків та трьох відсотків річних за заявлений позивачем період прострочення (обмежений датою 23.02.2022 року), та встановив, що математичний розрахунок повністю збігається з наданими первинними відомостями, періоди прострочення визначено вірно з урахуванням строків щомісячних платежів, а отже, вимоги в цій частині є законними та підлягають задоволенню.

За правилами статей 12, 13, 81 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.

Відповідач ОСОБА_1 правом на подання відзиву на позовну заяву та надання доказів, які б спростовували вимоги ТОВ «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ», не скористалася, хоча мала для цього всі процесуальні можливості.

За таких обставин, з урахуванням положень частини восьмої статті 178 ЦПК України, суд вирішує спір за наявними в матеріалах справи доказами, поданими позивачем, які суд визнає належними, допустимими, достовірними та у своїй сукупності - достатніми.

Таким чином, оцінивши всі зібрані у справі докази в їх сукупності, суд дійшов обґрунтованого висновку, що позовні вимоги є доведеними, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню в повному обсязі із стягненням з відповідача на користь позивача загальної суми 18 464,24 грн.

Розподіл судових витрат

Відповідно до вимог статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі, сплачений позивачем при поданні позовної заяви судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись статтями 11, 322, 509, 525, 526, 543, 599, 612, 625 Цивільного кодексу України, Законом України «Про житлово-комунальні послуги», статтями 4, 12, 13, 76-81, 89, 128, 130, 131, 141, 175, 178, 247, 258, 259, 263-265, 273, 274, 279, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» (код ЄДРПОУ: 37739041, адреса місцезнаходження: 02094, м. Київ, вул. Гната Хоткевича, буд. 20) до ОСОБА_1 (дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: відомості відсутні, зареєстроване місце проживання та адреса об`єкта споживання: АДРЕСА_6 ) про стягнення заборгованості за комунальні послуги - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 (дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: відомості відсутні, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_6 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» (код ЄДРПОУ: 37739041, адреса місцезнаходження: 02094, м. Київ, вул. Гната Хоткевича, буд. 20) заборгованість за послуги з постачання теплової енергії, постачання гарячої води та абонентського обслуговування (нараховану за особовим рахунком № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1 ) за період з жовтня 2020 року по 30 листопада 2024 року у розмірі основного боргу 17 669 грн 62 коп. (сімнадцять тисяч шістсот шістдесят дев`ять гривень 62 копійки), інфляційну складову боргу в розмірі 683 грн 95 коп. (шістсот вісімдесят три гривні 95 копійок) та три відсотки річних від простроченої суми в розмірі 110 грн 67 коп. (сто десять гривень 67 копійок), а всього - 18 464 грн 24 коп. (вісімнадцять тисяч чотирьохсот шістдесят чотири гривні 24 копійки).

Стягнути з ОСОБА_1 (дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: відомості відсутні, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_6 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» (код ЄДРПОУ: 37739041, адреса місцезнаходження: 02094, м. Київ, вул. Гната Хоткевича, буд. 20) витрати по сплаті судового збору в розмірі 3 028 грн 00 коп. (три тисячі двадцять вісім гривень 00 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду. Оскільки справа розглядалася в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено та підписано 26 жовтня 2026 року.

Суддя: І. В. Коваленко