Рішення від 25 жовтня 2026 р. у справі №755/1474/25 — Дніпровський районний суд міста Києва

Суд: Дніпровський районний суд міста Києва

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: надання послуг

Дата: 25 жовтня 2026 р.

Справа: №755/1474/25

Суддя: Коваленко І. В.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №:755/1474/25

Провадження №: 2/755/13246/26

"26" жовтня 2026 р. Дніпровський районний суд міста Києва у складі головуючого - судді Коваленко І. В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у письмовому провадженні) цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району міста Києва» (код ЄДРПОУ: 39606435; місцезнаходження: 02002, м. Київ, вул. Челябінська, буд. 9-Г) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: відомості відсутні), ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: відомості відсутні), ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: відомості відсутні), які зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 , про стягнення заборгованості за послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкової території, -

В С Т А Н О В И В:

Рух справи та процесуальні дії суду

15 січня 2025 року Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району міста Києва» в особі представника Ярмолицької Олени Анатоліївни звернулося до Дніпровського районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про солідарне стягнення заборгованості за послуги з утримання будинку та прибудинкової території в загальному розмірі 16 996,49 грн, яка складається з: основної заборгованості - 14 863,89 грн, 3% річних - 744,98 грн та інфляційних втрат - 1 387,62 грн, а також витрат на сплату судового збору в розмірі 3 028,00 грн.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями позовну заяву передано для розгляду судді Коваленко І. В.

На виконання вимог частини шостої статті 187 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) судом здійснено запит до Електронного реєстру територіальної громади міста Києва «ГІОЦ/КМДА».

Згідно з отриманими 30 січня 2025 року відповідями Відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, місце проживання відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 31 січня 2025 року відкрито провадження у справі, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні).

На виконання вимог ухвали суду копії процесуальних документів, позовної заяви та доданих до неї матеріалів були надіслані на адресу зареєстрованого місця проживання відповідачів рекомендованими листами з повідомленнями про вручення.

Як убачається з матеріалів справи та поштових повідомлень Акціонерного товариства «Укрпошта» (штрихові кодові ідентифікатори 0610231157649 та 0610231157045), копію ухвали про відкриття провадження у справі разом із копією позовної заяви та доданими до неї документами було вручено відповідачам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 особисто під підпис 26 лютого 2025 року.

Надіслана на адресу зареєстрованого у встановленому законом порядку місця проживання відповідача ОСОБА_3 копія ухвали суду про відкриття провадження у справі з додатками повернулася до суду без вручення адресату з відміткою оператора поштового зв`язку «адресат відсутній за вказаною адресою».

Відповідно до пункту 4 частини восьмої статті 128 ЦПК України, днем вручення судової повістки (в цьому випадку - ухвали про відкриття провадження та позовної заяви) є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Таким чином, відповідач ОСОБА_3 є належним чином повідомленим про розгляд справи.

Ухвалою суду від 31 січня 2025 року відповідачам було визначено п`ятнадцятиденний строк із дня вручення копії цієї ухвали для подання відзиву на позовну заяву з дотриманням вимог статті 178 ЦПК України.

У встановлений судом строк відповідачі своїм процесуальним правом не скористалися, відзиву на позовну заяву, заперечень чи будь-яких інших заяв або клопотань щодо предмета спору до суду не подали.

Зважаючи на належне повідомлення сторін та відсутність заяв процесуального характеру, на підставі частини восьмої статті 178 ЦПК України суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося згідно з частиною другою статті 247 ЦПК України.

Доводи позовної заяви

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачі зареєстровані та проживають у квартирі АДРЕСА_2 . За цією адресою відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ).

Розпорядженням Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації від 13 лютого 2015 року № 61 за позивачем на праві господарського відання закріплено об`єкти житлового та нежитлового фонду комунальної власності територіальної громади міста Києва. До переліку цих об`єктів належить і зазначений багатоквартирний будинок. Пунктом 4 цього розпорядження на позивача покладено обов`язок із забезпечення належного утримання житлового фонду та елементів зовнішнього благоустрою.

Позивач вказує, що відповідачі фактично користуються послугами з утримання будинку та прибудинкової території, проте належним чином не виконують зобов`язань з їх оплати, через що за особовим рахунком утворилася заборгованість, яку позивач разом із нарахованими 3% річних та інфляційними втратами просить стягнути в судовому порядку.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Дослідивши матеріали справи, повно, всебічно та об`єктивно з`ясувавши всі фактичні обставини, а також оцінивши докази на підтвердження цих обставин у їх сукупності, суд встановив таке.

Рішенням Київської міської ради від 9 жовтня 2014 року № 270/270 «Про удосконалення структури управління житлово-комунальним господарством міста Києва» створено Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва» та віднесено його до сфери управління Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації.

Розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 6 січня 2015 року № 4 затверджено Статут Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва» (далі - Підприємство або Позивач).

Відповідно до пункту 2.2 Статуту Підприємства, предметом його діяльності є утримання житлового та нежитлового фонду, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва і закріплений за Позивачем на праві господарського відання, а також надання послуг з утримання будинків, споруд, прибудинкових територій та інших житлово-комунальних послуг.

На підставі розпорядження Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації від 13 лютого 2015 року № 61 «Про організаційно-правові заходи, пов`язані з виконанням рішення Київради від 09.10.2014 № 270/270 «Про удосконалення структури управління житлово-комунальним господарством міста Києва» будинок АДРЕСА_3 переданий до сфери управління Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації та з 16 лютого 2015 року закріплений на праві господарського відання за КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва».

Відповідно до пункту 4 вказаного розпорядження, обов`язком Позивача є забезпечення належного утримання та експлуатаційного обслуговування житлового й нежитлового фонду, а також елементів зовнішнього благоустрою.

Згідно з Актом приймання-передачі житлових будинків, які передаються безоплатно на праві господарського відання з балансу КП «Керуюча дирекція Дніпровського району міста Києва» на баланс КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва» станом на 1 квітня 2015 року, позивачу передано на баланс на праві господарського відання багатоквартирний будинок АДРЕСА_3 .

Згідно з відомостями Реєстру територіальної громади міста Києва, місце проживання відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 . За цією адресою закріплено особовий рахунок № НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ).

Наведені обставини свідчать про те, що відповідачі є споживачами послуг з утримання будинку та прибудинкової території, які за вказаною адресою надає позивач.

Згідно з наданою позивачем копією довідки про нарахування та сплату за особовим рахунком № НОМЕР_1 , підписаною головним бухгалтером Тетяною Тарасенко, заборгованість відповідачів за надані послуги з утримання будинку та прибудинкової території за період із 1 липня 2018 року по 31 грудня 2024 року становить 14 863,89 грн.

Мотиви, з яких виходить суд при розгляді справи, та застосовані норми права

Відповідно до статей 15, 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених частиною другою статті 16 ЦК України, або іншим способом, що встановлений договором або законом.

Правовідносини у сфері споживання житлово-комунальних послуг регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги».

Відповідно до статті 4 цього Закону, законодавство України у сфері житлово-комунальних послуг базується на Конституції України і складається з нормативно-правових актів у галузі цивільного, житлового законодавства, цього Закону та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у цій сфері.

Пунктом 5 частини першої статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що житлово-комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договором про надання житлово-комунальних послуг.

Згідно зі статтею 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», до житлово-комунальних послуг належать, зокрема, житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком. Послуга з управління багатоквартирним будинком включає, у тому числі, забезпечення утримання спільного майна багатоквартирного будинку та прибудинкової території.

Згідно з частиною першою статті 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Відповідно до частини третьої статті 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.

За змістом статті 68 Житлового кодексу України, наймач (власник) зобов`язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.

Відсутність укладеного договору про надання житлово-комунальних послуг не звільняє споживача від обов`язку оплати наданих послуг у повному обсязі, якщо він фактично користувався ними. Відповідний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2951цс15, постанові Верховного Суду від 18 травня 2020 року у справі № 176/456/17 (провадження № 61-63св18) та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року у справі № 14-280цс18.

При цьому суд враховує, що матеріали справи не містять доказів звернення відповідачів до позивача із заявами чи актами-претензіями з приводу неправомірного нарахування заборгованості або надання послуг неналежної якості.

Доказів, які б спростували визначений позивачем розмір заборгованості, відповідачі під час розгляду справи не надали. Також суду не надано допустимих доказів належного виконання відповідачами зобов`язань з оплати житлово-комунальних послуг.

Відповідно до статті 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом статті 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 541 ЦК України, солідарний обов`язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов`язання.

Пункт 18 Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 1992 року № 572, зобов`язує наймача, власника та орендаря житлового приміщення оплачувати житлово-комунальні послуги.

З огляду на положення статті 541 ЦК України та положення Закону України «Про житлово-комунальні послуги», зобов`язання з оплати таких послуг мають солідарний характер для всіх повнолітніх осіб, які зареєстровані та проживають у квартирі.

Водночас, відповідно до статті 544 ЦК України, боржник, який виконав солідарний обов`язок, має право на зворотну вимогу (регрес) до кожного з решти солідарних боржників у рівній частці, якщо інше не встановлено договором або законом, за вирахуванням частки, яка припадає на нього.

Ураховуючи викладене, суд доходить висновку, що позивач набув право вимоги до відповідачів щодо солідарного стягнення заборгованості за спожиті послуги з утримання будинку та прибудинкової території.

За змістом постанови Великої Палати Верховного Суду від 15 червня 2021 року у справі № 904/5726/19 (провадження № 12-95гс20), у процесуальному та матеріальному законодавстві передбачено обов`язок доказування, який слід розуміти як закріплену міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права. Звертаючись із позовом на захист свого порушеного права, позивач повинен довести підстави виникнення у боржника обов`язку та зміст цього обов`язку. У свою чергу, процесуальні обов`язки відповідача полягають у здійсненні активних процесуальних дій, наведенні доводів та наданні доказів, що спростовують існування права позивача. Виходячи з принципу змагальності сторін, на позивача за загальним правилом розподілу тягаря доказування не може бути покладено обов`язок доведення обставин, за які відповідає відповідач, зокрема, якщо останній нехтує своїми процесуальними обов`язками.

Як зазначено у постанові Верховного Суду від 8 червня 2022 року у справі № 913/618/21, у справах про стягнення заборгованості обов`язок доказування факту здійснення оплати покладено саме на відповідача.

Суд встановив, що згідно з наданою позивачем Довідкою про нарахування та сплату за особовим рахунком № НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ), заборгованість відповідачів за отримані послуги з утримання будинку та прибудинкової території за період із 1 липня 2018 року по 31 грудня 2024 року становить 14 863,89 грн.

Відповідачі розрахунку позивача не спростували, контррозрахунку заборгованості чи доказів добровільної сплати боргу суду не надали.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про наявність законних підстав для задоволення позовних вимог у частині солідарного стягнення з відповідачів заборгованості в розмірі 14 863,89 грн.

Щодо нарахувань на підставі статті 625 ЦК України

Позивач також просить стягнути з відповідачів три відсотки річних у сумі 744,98 грн та інфляційні втрати у сумі 1 387,62 грн.

У статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення.

Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону (висновок Великої Палати Верховного Суду у постанові від 16 травня 2018 року у справі № 686/21962/15-ц).

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми (частина друга статті 625 ЦК України).

За відсутності оформлених договірних відносин, але в разі прострочення виконання зобов`язання з оплати послуг, на боржника покладається відповідальність, передбачена вказаною статтею (висновок Верхового Суду України у постанові від 16 грудня 2015 року у справі № 6-2023цс15 та Великої Палати Верховного Суду від 7 липня 2020 року у справі № 14-448цс19-ц).

Водночас суд не погоджується з наданим позивачем розрахунком трьох відсотків річних та інфляційних втрат з огляду на таке.

Постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2022 року № 206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» установлено, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги. Вказана постанова набрала чинності з дня її опублікування та застосовується з 24 лютого 2022 року.

Починаючи з 24 лютого 2022 року та на час звернення з цим позовом до суду, в Україні введено воєнний стан.

Таким чином, три відсотки річних та інфляційні втрати за послуги ЖКГ могли бути розраховані за період до 24 лютого 2022 року, а їх нарахування поновилося лише з 30 грудня 2023 року (дати набрання чинності) на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2023 року № 1405 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати житлово-комунальних послуг», якою скасовано зазначену заборону.

Суд критично оцінює наданий позивачем розрахунок трьох відсотків річних та інфляційних втрат, оскільки його виконано шляхом додавання всіх сум заборгованості за весь період та множення отриманої суми на загальний коефіцієнт інфляції за весь часовий проміжок, а також на загальну кількість днів прострочення.

Проте платежі за житлово-комунальні послуги є періодичними (щомісячними), тому три відсотки річних та інфляційні втрати мають розраховуватися за кожним щомісячним платежем окремо, з урахуванням строків його внесення, фактично здійснених частин погашення боргу та з обов`язковим виключенням періоду дії мораторію (з 24.02.2022 по 29.12.2023).

За таких обставин, зважаючи на відсутність деталізованого помісячного розрахунку цих сум за періоди, коли нарахування було дозволене, суд доходить висновку, що позивач на виконання вимог статті 77 ЦПК України не надав належних та обґрунтованих доказів на підтвердження точного розміру заявлених до стягнення інфляційних втрат і трьох відсотків річних.

Самостійно здійснити такий розрахунок суд позбавлений можливості через відсутність у матеріалах справи необхідних первинних бухгалтерських даних щодо помісячного нарахування та оплати. Тому у задоволенні цієї частини позову слід відмовити.

Розподіл судових витрат

Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з частиною першою статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Частиною другою цієї ж статті визначено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Звертаючись до суду з даним позовом майнового характеру, позивач на підставі Закону України «Про судовий збір» сплатив судовий збір у розмірі 3 028,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням (АТ «УКРСИББАНК») від 10 січня 2025 року.

За результатами розгляду справи позовні вимоги Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району міста Києва» задоволено частково:

Загальний розмір заявлених позовних вимог становить 16 996,49 грн (100%). Розмір задоволених позовних вимог (сума основного боргу) становить 14 863,89 грн.

Для визначення суми судового збору, яка підлягає стягненню з відповідачів на користь позивача, суд виходить із пропорційного співвідношення задоволеної частини позову до загальної суми вимог.

Математичний розрахунок відсотка задоволених вимог становить:

(14863,89/16996,49 х 100%=87,4527%)

Таким чином, пропорційний розмір судового збору, який підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок відповідачів, складає 2 648,01 грн (пропорція: 3028,00 ? 87,4527%).

При цьому суд враховує правовий висновок Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, висловлений у постанові від 17 травня 2023 року у справі № 522/5582/16-ц (провадження № 61-3982св20), згідно з яким при повному або частковому задоволенні позову майнового характеру до кількох відповідачів судовий збір, сплачений позивачем, відшкодовується ними пропорційно до розміру задоволених судом позовних вимог до кожного з відповідачів. Солідарне стягнення суми судових витрат чинним процесуальним законом не передбачено, оскільки солідарна відповідальність є винятком і застосовується лише до матеріально-правових зобов`язань, якщо це прямо встановлено договором або законом.

З огляду на те, що вимогу про стягнення основного боргу задоволено в солідарному порядку в рівних частках щодо обов`язку користування житлом, сума судового збору, яка підлягає стягненню, має бути розподілена між трьома відповідачами в рівних частинах - по 882,67 грн з кожного (2648,01 / 3 = 882,67).

У задоволенні решти вимог щодо стягнення судового збору в розмірі 379,99 грн (3028,00 - 2648,01) слід відмовити у зв`язку з відмовою в задоволенні позовних вимог про стягнення 3% річних та інфляційних втрат.

Керуючись ст. 68 ЖК України, ст.ст. 525, 526, 541, 625 ЦК України, ст.ст. 7, 9 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», ст.ст. 2, 4, 12, 13, 76-81, 89, 141, 247, 263-265, 273, 354, 355 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Позов Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району міста Києва» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкової території - задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району міста Києва» заборгованість за послуги з утримання будинку та прибудинкової території за період із 1 липня 2018 року по 31 грудня 2024 року в розмірі 14 863,89 грн (чотирнадцять тисяч вісімсот шістдесят три гривні 89 копійок).

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району міста Києва» витрати на сплату судового збору в розмірі 882,66 грн (вісімсот вісімдесят дві гривні 66 копійок).

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району міста Києва» витрати на сплату судового збору в розмірі 882,66 грн (вісімсот вісімдесят дві гривні 66 копійок).

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району міста Києва» витрати на сплату судового збору в розмірі 882,67 грн (вісімсот вісімдесят дві гривні 67 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (частина друга статті 273 ЦПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення (частина перша статті 354 ЦПК України).

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

Позивач: Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району міста Києва» (місцезнаходження: 02002, м. Київ, вул. Челябінська, буд. 9-Г, код ЄДРПОУ: 39606435).

Відповідач 1: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_3 , РНОКПП: відомості відсутні, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ).

Відповідач 2: ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт серії НОМЕР_4 , РНОКПП: відомості відсутні, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ).

Відповідач 3: ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , паспорт серії НОМЕР_5 , РНОКПП: відомості відсутні, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ).

Повний текст рішення складено та підписано 26 жовтня 2026 року.

Суддя: І. В. Коваленко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua