Рішення від 25 жовтня 2026 р. у справі №755/20764/24 — Дніпровський районний суд міста Києва

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №:755/20764/24

Провадження №: 2/755/5024/25

"26" жовтня 2026 р. м. Київ

Дніпровський районний суд міста Києва у складі: Головуючого судді - Коваленко І.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у приміщенні суду в місті Києві цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК КЕШ ТУ ГОУ» (місцезнаходження: 04080, м. Київ, вул. Кирилівська, буд. 82, офіс 7, код ЄДРПОУ 42228158) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2024 року представник Позивача Пархомчук С.В., діючи в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК КЕШ ТУ ГОУ» на підставі договору про надання правової допомоги від 29.12.2023 року, звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за Кредитним договором № 39169 від 11.07.2021 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 11.07.2021 року між первісним кредитором ТОВ «ФК «АВІРА ГРУП» та Відповідачем за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем (із використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором) було укладено кредитний договір. На виконання умов договору кредитор перерахував кошти в розмірі 1 500,00 грн на вказану Відповідачем платіжну картку. Надалі, 17.02.2022 року між ТОВ «ФК «АВІРА ГРУП» та ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» було укладено Договір факторингу № 02-17/02/2022, відповідно до умов якого право грошової вимоги до Відповідача перейшло до Позивача. У зв`язку з тим, що Відповідач належним чином не виконав своїх договірних зобов`язань, станом на 25.06.2024 року утворилася заборгованість у сумі 8 812,50 грн, яка складається з 1 500,00 грн простроченого тіла кредиту та 7 312,50 грн прострочених процентів. Досудова вимога про виконання зобов`язання була направлена на адресу Відповідача, проте залишена без відповіді та виконання. Позивач просить стягнути вказану суму боргу, судовий збір у розмірі 2 422,40 грн, а також витрати на професійну правничу допомогу в сумі 10 500,00 грн та поштово-канцелярські витрати в сумі 500,00 грн.

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 04.12.2024 року (суддя Арапіна Н.Є.) відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін.

У зв`язку з неможливістю судді Арапіної Н.Є. продовжувати розгляд справи, на підставі розпорядження керівника апарату суду О. Корович № 625 від 02.04.2025 року та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.04.2025 року, справу передано в провадження судді Коваленко І.В.

Ухвалою від 03.04.2025 року (суддя Коваленко І.В.) прийнято справу до свого провадження та постановлено продовжити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Суд вжив усіх належних заходів для повідомлення Відповідача про розгляд спірного питання. Копія ухвали про відкриття провадження надсилалася за адресою його офіційно зареєстрованого місця проживання.

Зазначене поштове відправлення (штрихкодовий ідентифікатор 0610214780987) повернулося на адресу суду з довідкою АТ «Укрпошта» форми Ф.20 від 12.12.2024 року з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Відповідно до частини шостої статті 128 ЦПК України, судова повістка, а в разі розгляду справи за правилами спрощеного провадження без виклику сторін - копія ухвали про відкриття провадження, надсилаються за адресою зареєстрованого місця проживання чи перебування фізичної особи, яка не має статусу підприємця.

Згідно з пунктом 4 частини восьмої статті 128 ЦПК України, днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку.

Згідно з частиною першою статті 131 ЦПК України, у разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають електронного кабінету, за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому суду адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає, не перебуває або не знаходиться.

Одержання учасником справи належним чином надісланої судової кореспонденції перебуває поза сферою контролю суду. Особа, яка є власником майна, діючи розумно та добросовісно, повинна дбати про те, щоб мати змогу отримувати надіслану їй офіційну кореспонденцію своєчасно. Неотримання судових листів відповідачем через власну бездіяльність не може бути перешкодою для розгляду справи. Повернення рекомендованого листа з відміткою «за закінченням терміну зберігання», якщо його було надіслано на правильну адресацію, у судовій практиці прирівнюється до відмови від отримання, що підтверджується сталою практикою Верховного Суду (постанови Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17, постанови Касаційного цивільного суду від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19).

Зважаючи на те, що відповідача належним чином повідомлено за адресою знаходження її майна, суд вважає, що гарантії статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод повністю дотримано.

Будь-яких заяв, клопотань чи відзиву на позовну заяву від відповідача до суду не надійшло.

Відповідно до частини восьмої статті 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Розгляд справи здійснювався судом без повідомлення сторін та без проведення судового засідання, у зв`язку з чим, відповідно до положень частини другої статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу судом не здійснювалося.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Дослідивши наявні в матеріалах справи письмові та електронні докази, всебічно, повно та об`єктивно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд встановив наступне.

11.07.2021 року між ТОВ «ФК «АВІРА ГРУП» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір № 39169.

Згідно з довідкою про ідентифікацію клієнта від 11.07.2021 року, Відповідач підтвердив свою згоду з умовами публічної оферти шляхом використання інформаційно-телекомунікаційної системи та накладення електронного підпису одноразовим ідентифікатором (алфавітно-цифровий код KL5713 / AV5713), який був надісланий на його верифікований номер мобільного телефону НОМЕР_2 .

Відповідно до індивідуальної частини договору та Додатку № 1 (Графіку розрахунків та загальної вартості кредиту), первісний кредитор надав Відповідачу фінансовий кредит у сумі 1 500,00 грн на умовах строковості, зворотності та платності.

Згідно з п. 1.2 індивідуальних умов, строк кредиту встановлено тривалістю 15 днів - до 26.07.2021 року.

Відповідно до п. 1.3 договору, відсоткова ставка визначена у розмірі 2,5% на день (912,5% річних).

Пунктом 1.5 договору також була передбачена комісія за дистанційне обслуговування в розмірі 15% від суми (225,00 грн).

На виконання вимог п. 2.4 договору, Позивач надав суду інформаційну довідку ТОВ «Платежі Онлайн» (технологічний оператор платіжних послуг Platon) вих. № 4043/05 від 21.05.2024 року. Відповідно до вказаного документа, 11.07.2021 року о 23:50:07 за номером операції 32603-66025-89413 було здійснено успішну транзакцію з перерахування коштів у сумі 1 500,00 грн на платіжну картку Відповідача № НОМЕР_3 (емітент - АТ КБ «ПРИВАТБАНК»).

17.02.2022 року між ТОВ «ФК «АВІРА ГРУП» та ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» укладено Договір факторингу № 02-17/02/2022. Відповідно до витягу з Реєстру боржників від 17.02.2022 року, до Нового кредитора перейшло право повної грошової вимоги до заборгованості ОСОБА_1 за договором № 39169.

Відповідач грошові кошти у встановлений договором строк не повернув. За змістом наданої Позивачем виписки з особового рахунку, станом на 25.06.2024 року загальний розмір боргу становить 8 812,50 грн, з яких: прострочене тіло кредиту - 1 500,00 грн, прострочені відсотки - 7 312,50 грн. Нарахування пені, комісій чи штрафів у структурі боргу відображено як 0,00 грн.

Досудова вимога адвоката від 22.05.2024 року залишена Відповідачем без реагування.

Судом на виконання вимог закону отримано відповідь Відділу з питань реєстрації місця проживання Дніпровської РДА від 03.12.2024 № 123086347, якою підтверджено, що Відповідач ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 . Зазначені відомості усувають описки Позивача щодо дати народження Відповідача.

Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права

Аналізуючи встановлені обставини справи та визначаючи правовий характер спірних правовідносин, суд керується засадами законності, обґрунтованості та вмотивованості судового рішення, закріпленими у ст. 263 ЦПК України, та застосовує такі норми матеріального та процесуального права.

Щодо правомірності електронної форми договору та волевиявлення сторін

Згідно з ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними (ч. 1 ст. 628 ЦК України).

За змістом ч. 1 ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Статтею 629 ЦК України встановлено фундаментальний принцип цивільного права - договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Оцінюючи укладення договору за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, суд виходить із того, що відповідно до ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Зазначене узгоджується з положеннями Закону України «Про електронну комерцію».

Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

За правовими наслідками електронний договір прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 2 ст. 11 Закону).

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема, електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти договір, та надсилаються іншій стороні.

Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Велика Палати Верховного Суду та Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду (зокрема, у постановах від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19, від 10 червня 2021 року у справі № 234/7159/20), де зазначено, що укладення кредитного договору в електронній формі через заповнення анкетних даних та введення одноразового робочого коду (sms-пароля) повністю відповідає вимогам закону щодо письмової форми правочину та свідчить про повне розуміння й акцептування споживачем умов транзакції.

На підставі цього суд констатує чинність та обов`язковість Кредитного договору № 39169.

Щодо законності факторингу (відступлення права вимоги)

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

З огляду на наданий суду Договір факторингу № 02-17/02/2022 від 17.02.2022 року, укладений відповідно до вимог ст. 1077 ЦК України, Позивач ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» на законних підставах набув статусу Нового кредитора та отримав право вимагати від Відповідача виконання фінансових зобов`язань за спірним кредитним договором.

Щодо обмеження періоду нарахування процентів та обґрунтованості суми боргу

За змістом ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення щодо договору позики, якщо інше не встановлено законом чи договором.

За статтями 525, 526, 530, 1049 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону у встановлений строк.

Оцінюючи обґрунтованість заявлених вимог про стягнення прострочених процентів у розмірі 7 312,50 грн, нарахованих за період з 11.07.2021 року по 25.06.2024 року, суд виходить з фундаментальної правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 05 квітня 2023 року у справі № 910/4518/16, а також у постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 17 вересня 2026 року у справі № 552/672/23.

Судовий прецедент визначає, що право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування. Наявність у боржника кредитних коштів поза межами строку дії договору свідчить про їх неправомірне утримання, а не про продовження кредитування. Проценти, які нараховуються після закінчення строку договору, є мірою цивільно-правової відповідальності та сплачуються виключно відповідно до положень статті 625 ЦК України (3% річних та інфляційні втрати), якщо такі вимоги були належним чином розраховані та заявлені позивачем.

Судом встановлено, що згідно з п. 1.2 Кредитного договору № 39169 та Додатку № 1 (Графіку розрахунків), сторони чітко визначили строк кредитування тривалістю 15 днів, тобто до 26.07.2021 року.

Оскільки Позивач здійснював нарахування договірних процентів за ставкою 2% в день поза межами погодженого строку кредитування (після 26.07.2021 року), таке нарахування є неправомірним.

Позовних вимог про стягнення відповідальності за ст. 625 ЦК України матеріали справи не містять, а відповідно до ст. 13 ЦПК України суд не може виходити за межі позовних вимог.

Відповідно до вимог ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Факт отримання грошей у сумі 1 500,00 грн Відповідачем повністю підтверджений транзакційним звітом платіжного сервісу Platon, а доказів повернення коштів Відповідач суду не надав.

За таких обставин, стягненню з Відповідача підлягає тіло кредиту в сумі 1 500,00 грн та проценти, нараховані виключно в межах погодженого сторонами строку кредитування (15 днів), що становить: 1 500,00 грн (тіло) ? 2% (заявлена ставка) ? 15 днів = 450,00 грн.

У задоволенні решти вимог про стягнення процентів у сумі 6 862,50 грн (7 312,50 - 450,00) слід відмовити.

Таким чином, позов підлягає частковому задоволенню на загальну суму 1 950,00 грн.

Щодо відшкодування судових витрат та розподілу витрат на правничу допомогу

Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).

Статтею 59 Конституції України закріплено право кожного на професійну правничу допомогу.

На виконання вимог статей 58, 175 ЦПК України представництво Позивача у суді здійснювалося адвокатом Пархомчуком С.В. на підставі договору про надання правової допомоги від 29.12.2023 року та довіреності від 29.12.2023 року.

Вирішуючи питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить із такого.

Відповідно до ч. 2 ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на правничу допомогу адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їхньої вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Для цілей розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 137 ЦПК України).

Позивачем заявлено до стягнення витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 500,00 грн.

На підтвердження вказаних витрат надано договір, акт про надання правової допомоги від 06.01.2025 року та платіжну інструкцію № 34109 від 06.01.2025 року, яка підтверджує реальне перерахування ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» коштів у розмірі 10 500,00 грн на рахунок адвоката Пархомчука С.В. за надання правничої допомоги (із розрахунку 5 годин роботи: зустріч та консультація, складання та подання позовної заяви, моніторинг і аналіз судової практики, підготовка клопотань та заяв, процесуальний моніторинг справи).

Водночас, відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих послуг та ціною позову.

Згідно з ч. 3 ст. 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову.

Суд зазначає, що ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» є професійним учасником ринку фінансових послуг, який масово звертається до судів України з аналогічними позовами, що випливають із подібних правовідносин мікрокредитування. Даний спір є типовим, належить до категорій справ незначної складності, правові позиції у таких правовідносинах є сталими, а позовна заява та додані до неї процесуальні документи мають очевидні ознаки трафаретного (шаблонного) виготовлення. Підготовка цього позову не потребувала від адвоката значних часових чи інтелектуальних зусиль.

Суд також враховує практику Європейського суду з прав людини, яка відповідно до Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права в Україні.

У справах «Нешвай проти Австрії» та «Теб`єті Мюхафізе Кеміййеті та Ісрафілов проти Азербайджану» (заява № 37083/03, пункт 106) ЄСПЛ наголосив, що заявник має право на компенсацію судових витрат, якщо буде доведено, що вони є фактичними, неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим та розумним.

У справі «East/West Alliance Limited» проти України» ЄСПЛ зазначив, що суд не зобов`язаний присуджувати повну суму витрат, якщо її розмір покладе на іншу сторону невиправдано важкий фінансовий обов`язок.

З огляду на правові висновки Верховного Суду (зокрема, викладені у постанові від 09.12.2021 року у справі № 214/5278/20), присудження витрат на правничу допомогу у розмірі 10 500,00 грн при ціні позову 8 812,50 грн (та фактичному задоволенні на суму 1 950,00 грн) покладе на Відповідача надмірний та неспівмірний фінансовий тягар.

Дотримуючись балансу між інтересами сторін, принципами розумності, справедливості та пропорційності, суд вважає за необхідне зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають стягненню з Відповідача, до 500,00 грн. Зазначена сума є співмірною та достатньою у даній справі, враховуючи її часткове задоволення. В іншій частині гонорару адвоката слід відмовити.

Розподіл судового збору та поштових витрат здійснюється судом на підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позов заявлено на суму 8 812,50 грн, задоволено на суму 1 950,00 грн, що становить 22,13%. Відтак, з Відповідача на користь Позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 536,08 грн (2 422,40 грн ? 22,13%) та документально підтверджені поштово-канцелярські витрати пропорційно задоволеній частині в сумі 110,65 грн (500,00 грн ? 22,13%). В іншій частині компенсації судових витрат Позивачу слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись статтями 15, 16, 512, 514, 525, 526, 530, 612, 626, 629, 638, 639, 1048, 1049, 1050, 1054, 1077 ЦК України, статтями 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», статтями 2, 4, 12, 13, 58, 76-81, 128, 133, 137, 141, 175, 178, 258, 259, 263-265, 273, 279, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК КЕШ ТУ ГОУ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК КЕШ ТУ ГОУ» (місцезнаходження: 04080, м. Київ, вул. Кирилівська, буд. 82, офіс 7; код ЄДРПОУ: 42228158) заборгованість за Кредитним договором № 39169 від 11.07.2021 року в загальному розмірі 1 950,00 грн (одна тисяча дев`ятсот п`ятдесят гривень 00 копійок), яка складається з: простроченої заборгованості за сумою кредиту (тіло кредиту) - 1 500,00 грн (одна тисяча п`ятсот гривень 00 копійок); простроченої заборгованості за процентами за користування кредитом, нарахованими в межах визначеного договором строку кредитування, - 450,00 грн (чотириста п`ятдесят гривень 00 копійок).

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК КЕШ ТУ ГОУ» (місцезнаходження: 04080, м. Київ, вул. Кирилівська, буд. 82, офіс 7; код ЄДРПОУ: 42228158) судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 536,08 грн (п`ятсот тридцять шість гривень 08 копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК КЕШ ТУ ГОУ» (місцезнаходження: 04080, м. Київ, вул. Кирилівська, буд. 82, офіс 7; код ЄДРПОУ: 42228158) судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 500,00 грн (п`ятсот гривень 00 копійок) та інші судові витрати (поштово-канцелярські витрати) в розмірі 110,65 грн (сто десять гривень 65 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду. Оскільки цивільна справа розглянута у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк апеляційного оскарження обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складений 26 жовтня 2026 року.

Суддя: І.В. Коваленко