Рішення від 25 жовтня 2026 р. у справі №755/19519/24 — Дніпровський районний суд міста Києва

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №:755/19519/24

Провадження №: 2/755/5281/25

"26" жовтня 2026 р. м. Київ

Дніпровський районний суд міста Києва у складі: Головуючого судді - Коваленко І. В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику сторін у приміщенні суду в місті Києві цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» (місцезнаходження: 04114, м. Київ, вул. Автозаводська, буд. 54/19, код ЄДРПОУ 21133352) до ОСОБА_1 (дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

Процесуальний рух справи

01 листопада 2024 року до Дніпровського районного суду міста Києва надійшла позовна заява Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у загальному розмірі 106 118,41 грн

Ухвалою суду від 11 листопада 2024 року (головуючий суддя Арапіна Н. Е.) вказану позовну заяву було залишено без руху через невідповідність вимогам пунктів 3 і 5 частини 3 статті 175 ЦПК України, а саме внаслідок виявлених судом суперечностей у наведеному розрахунку «тіла кредиту» та через відсутність первинних фінансових документів аналітичного обліку.

15 листопада 2024 року Позивач подав заяву про усунення недоліків, долучивши до матеріалів справи повну Деталізовану виписку про рух коштів за картковим рахунком Відповідача, Довідку про наявність рахунку та Довідку про розмір встановленого кредитного ліміту.

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 22 листопада 2024 року (суддя Арапіна Н. Е.) було відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

11 грудня 2024 року представник Відповідача подав до суду відзив на позовну заяву.

16 грудня 2024 року через підсистему «Електронний Суд» Позивачем було подано відповідь на відзив із додатковими додатками.

У зв`язку із закінченням повноважень судді Арапіної Н. Е., розпорядженням керівника апарату Дніпровського районного суду міста Києва № 137 від 01 квітня 2025 року було призначено повторний автоматизований розподіл судової справи.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу від 04 квітня 2025 року справу було передано на розгляд судді Коваленко І. В.

Ухвалою суду від 04 квітня 2025 року суддя Коваленко І. В. прийняла вказану справу до свого провадження (справі присвоєно новий номер провадження - № 2/755/3281/25) та постановила продовжити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними матеріалами. Заперечень на відповідь на відзив від сторони відповідача до суду не надходило.

Доводи Позивача та зміст позовних вимог

Позовні вимоги АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» обґрунтовані тим, що 28 вересня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до фінансової установи з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг MONOBANK в Universal Bank. На підставі вказаного документа Відповідача було приєднано до Умов та правил обслуговування рахунків, відкрито картковий рахунок та встановлено відновлювальний кредитний ліміт.

Позивач зазначає, що Відповідач належним чином не виконував свої договірні зобов`язання, здійснював витрати за рахунок кредитного ліміту, проте не забезпечував своєчасного та повного внесення обов`язкових щомісячних платежів. Внаслідок цього, за твердженням банку, станом на 26 травня 2024 року утворилася загальна заборгованість у розмірі 106 118,41 грн.

У позовній заяві Позивач наголошує, що вся вказана сума (106 118,41 грн) за своєю структурою є виключно «загальним залишком заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту)», тоді як заборгованість за простроченими відсотками, комісіями чи штрафними санкціями (пенею) становить 0,00 грн. На підтвердження вказаного розміру боргу Позивач долучив табличний розрахунок за фрагментарний період з 01.12.2021 року по 26.05.2024 року та просить стягнути кошти з Боржника в повному обсязі, а також покласти на нього витрати зі сплати судового збору в розмірі 3 028,00 грн.

Зміст відзиву на позовну заяву Відповідача

Відповідач ОСОБА_1 через свого представника - адвоката Богуна В. М. подав деталізований відзив, у якому заявив про повну незгоду з вимогами банку та просив суд повністю відмовити в задоволенні позову.

Заперечення сторони захисту мотивовані тим, що АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» при зверненні до суду порушив процесуальні норми та не надав належних первинних бухгалтерських документів на підтвердження реального розміру боргу. До позову було долучено лише сухий табличний розрахунок з грудня 2021 року, який не є первинним документом у розумінні статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», оскільки не відображає реальних господарських (касових) операцій та приховує початкову історію руху коштів з вересня 2020 року. Через ненадання повної виписки Відповідач на стадії відзиву був позбавлений можливості перевірити правову природу нарахувань та виконати контррозрахунок.

Крім того, адвокат зазначив, що відповідно до змісту підписаної Анкети-заяви від 28.09.2020 року, сторони узгодили початковий кредитний ліміт у розмірі 30 000,00 грн. Натомість банк вимагає стягнути 106 118,41 грн як «тіло кредиту», не надавши жодних підписаних додаткових угод про добровільне збільшення основного боргу клієнтом на таку суму.

Також захист вказав, що в підписаній Анкеті-заяві повністю відсутні числові показники базової чи підвищеної відсоткової ставки, а додані до позову «Умови та правила» є внутрішніми роздруківками з інтернет-сайту банку, які не містять підпису клієнта.

Спираючись на обов`язкову правову позицію Великої Палати Верховного Суду у зразковій справі № 202/1430/17-ц, адвокат наголосив, що непідписані Умови не є частиною договору, а тому будь-які договірні нарахування відсотків та штрафів є незаконними.

Доводи відповіді на відзив Позивача

У своїй відповіді на відзив представник банку Мєшнік К. І. заперечив проти аргументів захисту.

Банк стверджує, що укладений правочин є електронним та змішаним договором приєднання відповідно до статей 207, 628, 634, 639 ЦК України та Закону України «Про електронну комерцію».

За твердженням банку, клієнт пройшов двоетапну верифікацію у мобільному додатку monobank за допомогою одноразового OTP-пароля, а архітектура додатка технічно блокує доступ до головного меню та кредитного ліміту, якщо особа попередньо не висловить згоду з Умовами та Тарифами. Офіційна редакція Умов від 21.09.2020 року (затверджена Протоколом № 36 від 16.09.2020 р.) перебуває в постійному публічному доступі в архіві сайту, за достовірність якого банк несе відповідальність за статтею 56 Закону України «Про банки і банківську діяльність», що робить інтернет-роздруківки належними доказами, а судову практику 2015 року - застарілою.

Банк зазначає, що у пункті 3 Анкети-заяви клієнт погодився на базову ставку 3,1% на місяць (37,2% річних), а Умовами встановлено підвищену ставку 6,2% на місяць (74,4% річних) при простроченні та щомісячну пеню у розмірі 6,2% разом із штрафом 100 грн після 121 дня порушення.

Окрім цього, Позивач детально розкрив внутрішній бухгалтерський механізм формування суми позову 106 118,41 грн. Банк визнав, що встановлений за карткою ліміт складав 50 000,00 грн, а решта суми у розмірі 56 118,41 грн є несанкціонованим овердрафтом (мінусом по картці). Вказаний овердрафт утворився через те, що Відповідач оформив у додатку 8 електронних заяв на послугу «Розстрочка на картку» на загальну суму 86 000,00 грн.

Оскільки власних коштів Боржника для оплати щомісячних платежів за розстрочками (які складаються з відсотків та комісій за фінансовий інструмент) бракувало, банк за рахунок кредитного ліміту автоматично списував ці платежі в мінус, переносячи їх до категорії «тіла кредиту» (капіталізація на підставі пп. 5.23 Умов).

Позивач уточнив, що ці суми обліковуються за карткою НОМЕР_2 та рахунком НОМЕР_3 .

Навівши баланс операцій (витрати 1 591 334,84 грн мінус поповнення 1 485 216,43 грн), банк заявив, що регулярні поновлення картки свідчать про визнання боргу клієнтом, а суми щомісячних платежів за розстрочками правомірно ставали тілом кредиту, оскільки були надані у користування. Банк надав суду копії 5 заяв на розстрочки з найбільшими сумами та докази перевірки ЕП представником Мєшніком К. І. 16.12.2024 року.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин

Судом встановлено, що спірні правовідносини між сторонами виникли на підставі підписаної ОСОБА_1 28 вересня 2020 року Анкети-заяви до Договору про надання банківських послуг MONOBANK | Universal Bank.

На підставі вказаного документа Відповідачу було відкрито поточний картковий рахунок та встановлено відновлювальний кредитний ліміт, кінцевий розмір якого складав 50 000,00 грн.

Згідно з наданою Позивачем на виконання ухвали про залишення позову без руху Деталізованою випискою про рух коштів за рахунком за повний період з 2020 по 2024 роки, загальна сума витрат за карткою склала 1 591 334,84 грн, а загальна сума поповнень (зарахувань) клієнтом - 1 485 216,43 грн.

Суха математична різниця між вказаними показниками становить 106 118,41 грн, яку Позивач просить стягнути в повному обсязі, кваліфікуючи її у позовній заяві як чисте «тіло кредиту».

Разом з тим, як беззаперечно встановлено судом із матеріалів справи та письмових пояснень самого Позивача у його Відповіді на відзив, сума позову 106 118,41 грн складається з двох різних частин: фактично використаного договірного ліміту у сумі 50 000,00 грн та суми несанкціонованого овердрафту (мінусу по картці) у розмірі 56 118,41 грн.

Вказаний овердрафт був сформований не внаслідок зняття готівки чи оплати товарів Відповідачем, а шляхом автоматичного щомісячного списання банком за рахунок кредитного ліміту в мінус нарахованих ним відсотків та комісій за 8 послугами розстрочок на загальну суму 86 000,00 грн. Ці нарахування банк за допомогою внутрішніх бухгалтерських проводок щомісячно перераховував (капіталізував) до категорії основного боргу.

Таким чином, предметом спору є правомірність нарахування та капіталізації банком відсотків і комісій під виглядом «тіла кредиту» за відсутності підписаних клієнтом індивідуальних умов кредитування та за наявності суперечливих фінансових реквізитів у доказах банку.

Норми матеріального та процесуального права, якими керувався суд, та мотиви їх застосування

Щодо засад Верховенства права та процесуальних вимог до письмових доказів

Статтею 10 ЦПК України встановлено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності та рівності сторін (ст. 12 ЦПК).

Відповідно до частини 1 статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК).

Суд повністю відхиляє правову аргументацію АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» про те, що внесені 16.11.2017 року зміни до статті 56 Закону України «Про банки і банківську діяльність» (щодо відповідальності банків за достовірність інформації на сайтах) автоматично наділяють інтернет-роздруківки «архіву умов» статусом беззаперечного доказу договірного погодження санкцій зі споживачем фінансових послуг.

Запроваджена законодавством адміністративно-публічна відповідальність банку перед Національним банком України за належне ведення офіційного сайту жодним чином не спростовує та не замінює імперативних норм цивільного процесуального права (ЦПК України) та матеріального права щодо обов`язку індивідуального, добровільного письмового погодження сторонами істотних умов цивільно-правової угоди.

Сайт повністю контролюється та змінюється виключно однією стороною процесу - банком.

З огляду на це, суд застосовує правову позицію, викладену в постанові Верховного Суду України від 11.03.2015 року у справі № 6-16цс15, яка є чинною та неодноразово підтверджена судовими актами касаційного суду в сучасний період, зокрема у постановах Верховного Суду від 24.08.2024 року у справі № 175/2380/19, від 16.07.2024 року у справі № 686/9664/21 та від 09.07.2024 року у справі № 911/2318/23: роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування.

Технічний «блокуючий» інтерфейс мобільного додатка monobank, скриншоти якого банк надав суду, свідчить лише про алгоритм доступу до програмного забезпечення, але не є належним доказом того, яка саме конкретна редакція умов із якими саме фінансовими зобов`язаннями відображалася на екрані телефону Відповідача в момент онбордингу, оскільки первинних логів електронної сесії банк суду не надав.

Щодо чинності Умов та Тарифів та відсутності узгодженої відсоткової ставки

За змістом статей 626, 628 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду.

За ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов`язаний надати кошти на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір обов`язково укладається у письмовій формі, інакше він є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Долучені Позивачем до матеріалів справи роздруківки Умов та правил обслуговування в редакції від 21.09.2020 року та Тарифів не містять жодного підпису Відповідача ОСОБА_1 (ні фізичного, ні удосконаленого електронного підпису).

Суд застосовує обов`язковий правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у зразковій постанові від 03 липня 2019 року у справі № 202/1430/17-ц (провадження № 14-258цс19), відповідно до якого непідписані споживачем тексти Умов та Тарифів банку не можуть вважатися складовою частиною укладеного кредитного договору (оферти), оскільки споживач захищений від завуальованих чи односторонньо змінених фінансових санкцій.

Вказаний правовий підхід був повністю спроектований та підтверджений касаційним судом безпосередньо щодо аналогічних спорів за позовами АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» (продукт monobank) після введення в дію Закону України «Про електронну комерцію».

Зокрема, у постанові Верховного Суду від 25.11.2024 року у справі № 756/16950/21 суд наголосив: «Водночас долучені АТ «Універсал Банк» до матеріалів справи Умови і правила обслуговування рахунків фізичної особи в ПАТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо карткових рахунків не містять підпису позивача (у тому числі електронного). Жодних доказів на підтвердження того, що саме ці Умови та правила розуміла позивач та ознайомилася і погодилася з ними, підписуючи заяву-анкету, відповідач не надав. Відтак, ці Умови та правила не можуть вважатися складовою частиною укладеного сторонами договору».

З огляду на це, намагання банку довести «неподібність» правовідносин за допомогою посилань на застарілі та поодинокі рішення апеляційних судів 2021 року є безпідставними та повністю відхиляються судом на підставі ч. 4 ст. 263 ЦПК України.

Суд детально дослідив оригінал підписаної ОСОБА_1 . Анкети-заяви від 28.09.2020 року та встановив, що твердження банку у відповіді на відзив про наявність узгодженої ставки 3,1% у пункті 3 цієї заяви є прямим спотворенням дійсних обставин справи.

Пункт 3 Анкети-заяви Відповідача містить виключно стандартні текстові дозволи на обробку персональних даних, відкриття рахунків та передачу відомостей до УБКІ. Жодних цифрових чи текстових визначень базової процентної ставки 3,1% або підвищеної ставки 6,2% на місяць у підписаному Боржником документі немає.

Відповідно до правового висновку Верховного Суду від 18.05.2022 року у справі № 697/302/20 (ухваленого саме у спорі за позовом АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» щодо картки monobank): за відсутності прямо зафіксованого у підписаній клієнтом анкеті-заяві числового розміру відсоткової ставки, банк не має жодних правових підстав здійснювати самостійне нарахування процентів за користування лімітом на основі власних внутрішніх тарифів.

Відтак, нарахування банку за договірними ставками 3,1% та 6,2% на місяць є протиправними.

Щодо капіталізації відсотків і комісій (анатоцизму) та повної недоведеності позову

Відповідно до частини 2 статті 548 Цивільного кодексу України, нарахування процентів на проценти (анатоцизм) не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Суд встановив, що Позивач у своїй Відповіді на відзив повністю спростував зміст власної позовної заяви та наданого первинного табличного розрахунку.

Стверджуючи у позові, що сума 106 118,41 грн є виключно чистим «тілом кредиту», банк у поясненнях визнав, що сума овердрафту у розмірі 56 118,41 грн утворилася внаслідок того, що щомісячні платежі за 8 розстрочками, які складалися з нарахованих банком відсотків та комісій за надання фінансового інструменту, автоматично списувалися за рахунок ліміту в мінус та перераховувалися до тіла боргу.

Таким чином, банк офіційно задокументував вчинення ним прихованого, протиправного анатоцизму - безперервного нарахування процентів на проценти та комісій на комісії в межах кредитного ліміту з метою штучного роздування основного боргу.

Оскільки Умови (пп. 5.23), які дозволяли таку капіталізацію, визнані судом такими, що не мають юридичної сили щодо Боржника, вказані бухгалтерські маніпуляції банку є грубим порушенням матеріального закону.

Крім того, посилаючись на те, що Відповідач уклав 8 електронних заяв на послугу «Розстрочка на картку» на загальну суму 86 000,00 грн, АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» в порушення вимог статті 83 ЦПК України надав суду копії лише 5 заяв за «найбільшими сумами транзакцій».

удь-яких первинних електронних документів, логів системної верифікації ЕП чи сертифікатів цілісності щодо решти угод на розстрочки банк суду не надав, що робить значну частину фінансових вимог банку повністю бездоказовими.

Суд також виявив суттєву процесуальну суперечність у доказовій базі банку: у позовній заяві позов пред`явлено за картковим рахунком НОМЕР_4 та платіжною карткою № НОМЕР_5 , тоді як у фінальній частині відповіді на відзив банк імперативно зазначає, що сума непогашених розстрочок є частиною заборгованості за зовсім іншим рахунком НОМЕР_3 та карткою № НОМЕР_2 .

Складання судового акта про стягнення заборгованості на основі взаємовиключних та суперечливих реквізитів банківських рахунків суперечить критерію правової визначеності.

У постанові Верховного Суду від 09.01.2020 року у справі № 643/5521/19 викладено релевантний правовий висновок: якщо анкета-заява не містить визначення домовленості сторін про сплату відсотків, відсутні підстави для покладення на відповідача обов`язку по сплаті заборгованості за відсотками, комісіями і штрафами, а суми надходжень, які банком були розподілені на погашення цих складових, підлягають зарахуванню на погашення саме тіла кредиту.

Оскільки АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» повністю змішало у загальній сумі позову реальний використаний кредитний капітал та протиправно капіталізований анатоцизм (відсотки та комісії за розстрочками), не надавши суду очищеного, прозорого розрахунку реального залишку виключно чистих споживчих витрат Боржника (без урахування автоматичних щомісячних внутрішньобанківських списань відсотків та комісій в мінус), суд позбавлений технічної та процесуальної можливості самостійно відокремити законну частину боргу від протиправної.

За змістом статей 12, 81 ЦПК України, недоведеність позовних вимог за розміром та структурою належними та достатніми первинними доказами є самостійною підставою для повної відмови в задоволенні позову.

Щодо відповідності критеріям правової визначеності Європейського Суду (ЄСПЛ)

Суд наголошує, що відповідно до засад Верховенства права та статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий судовий розгляд. У рішеннях Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) у справах «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року та «Схід/Захід Альянс Лімітед проти України» (заява № 19336/04) сформовано сталу практику: присудження або стягнення будь-яких коштів судом можливе лише тоді, коли сторона, яка висуває вимоги, довела, що її витрати та фінансові розрахунки є фактичними, неминучими, а їхній розмір - кришталево обґрунтованим та беззаперечним.

Банківська установа як професійний учасник ринку фінансових послуг, що володіє значними програмно-технічними комплексами, зобов`язана надавати суду повністю зрозумілі, прозорі та верифіковані калькуляції, які б виключали приховане камуфлювання відсотків і комісій під категорію «тіла кредиту». Цей принцип повністю корелює з вимогами Директиви Європейського Союзу 2008/48/ЄС про договори про споживчий кредит, яка захищає споживача від завуальованих фінансових нарахувань.

Оскільки наданий АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» розрахунок заборгованості суперечить засадам правової визначеності, містить внутрішні розбіжності по рахунках та базується на протиправному анатоцизмі, позовні вимоги не відповідають стандартам обґрунтованості, а тому задоволенню не підлягають.

Розподіл судових витрат

Відповідно до імперативних вимог статті 141 ЦПК України, у разі повної відмови в задоволенні позовних вимог, судові витрати по сплаті судового збору покладаються одноособово на Позивача та за рахунок Відповідача відшкодуванню не підлягають.

Відомостей про понесення Відповідачем ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу адвоката Богуна В. М. (деталізованого опису робіт, акта виконаних послуг та квитанцій про оплату) до матеріалів справи стороною захисту долучено не було, у зв`язку з чим вказане питання судом не вирішується.

Враховуючи засади верховенства права, повну законність, обґрунтованість та всебічну вмотивованість кожної матеріальної і процесуальної норми права, керуючись ст. 5, 10, 12, 13, 76-83, 89, 141, 258, 259, 263-265, 274-279 Цивільного процесуального кодексу України, ст. 526, 530, 548, 634, 1054 Цивільного кодексу України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 106 118,41 грн - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду. Оскільки цивільна справа розглянута у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк апеляційного оскарження обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено та підписано 26 жовтня 2026 року.

Суддя: І. В. Коваленко